Документ № 103068095

Дата засідання: 01/02/2022
Дата винесення рішення: 01/02/2022
Справа №: 991/494/22
Провадження №: 42018000000000824
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне

Головуючий суддя (ВАКС) : Воронько В.Д.
Секретар : Батир Б.В.
Захисник/адвокат : Воробея Є.В.

Справа № 991/494/22

Провадження 1-кс/991/504/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., за участю секретаря судового засідання Батир Б.В., адвоката Воробея Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката Воробея Євгенія Валерійовича, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України, в порядку ст. 303 КПК України,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшла скарга, у якій адвокат Воробей Є.В. просить зобов`язати уповноважену особу Національного антикорупційного бюро України впродовж трьох днів із дня отримання відповідної ухвали надати адвокату Воробею Євгенію Валерійовичу для ознайомлення матеріали кримінального провадження № 42018000000000824 від 05.04.2018.

В обґрунтування скарги захисник посилається на те, що він як адвокат ОСОБА_1. засобами електронного поштового зв`язку 29.12.2021 звернувся до детективів Національного антикорупційного бюро України з клопотанням № 416 про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 42018000000000824 від 05.04.2018.

Не отримавши відповіді на вищевказане клопотання, адвокат Воробей Є.В. повторно 31.01.2022 надіслав на електронну поштову скриньку НАБУ клопотання за № 003/22 про ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, підписавши його електронним цифровим підписом.

Відповіді на вказане клопотання захисник також не отримав, що і стало підставою для звернення адвоката Воробея Є.В. до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України, яка полягала у нерозгляді клопотання № 416 від 29.12.2021 про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 42018000000000824 від 05.04.2018.

За результатами розгляду вказаного клопотання слідчий суддя постановив ухвалу від 24.01.2022, якою зобов`язав уповноважену особу НАБУ розглянути клопотання захисника Воробея Є.В. № 416 від 29.12.2021 про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 42018000000000824 від 05.04.2018, впродовж трьох днів з дати отримання відповідної ухвали слідчого судді.

Як зазначає сторона захисту, 25.01.2022 від старшого детектива НАБУ Кабаєва В.А. адвокатом Воробеєм Є.В. отримано лист від 18.01.2022 за № 0421-252/1291, у якому повідомлялося про фактичну відмову надання матеріалів для ознайомлення, оскільки в матеріалах досудового розслідування відсутні оригінали підтверджуючих документів щодо залучення ОСОБА_1 в якості захисника адвоката Воробей Є. В., що не дозволяє допустити його до участі у кримінальному провадженні в якості представника сторони захисту та, відповідно надати йому для ознайомлення матеріали провадження.

На думку адвоката, детектив безпідставно відмовив йому в праві ознайомлення з матеріалами кримінального поводження, а крім того, оформив відмову в не передбачуваний КПК України спосіб, чим порушив норми чинного законодавства України.

Наявні обставини і стали підставою для звернення адвоката Воробея Є.В. зі скаргою до слідчого судді.

У судовому засіданні адвокат Воробей Є.В. повністю підтримав викладені у скарзі вимоги та просили їх задовольнити.

Детектив у судове засідання не з`явися, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, жодних заперечень чи пояснень з приводу скарги слідчому судді не надіслав.

Заслухавши сторону захисту, вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя вважає за можливе здійснювати її розгляд за відсутності детектива та приходить до наступних висновків.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування регламентовано главою 26 КПК України, параграф № 1, ст.ст. 303-308 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Частиною 1 ст. 303 КПК України визначені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, серед яких, відповідно до п. 1 ч. 1 вказаної статті КПК України передбачено право заявника оскаржити бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Як свідчать матеріали скарги, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000000824 від 05.04.2018 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Воробей Є.В. 29.12.2021 засобами електронного поштового зв`язку звернувся до детективів Національного антикорупційного бюро України з клопотанням № 416 про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 42018000000000824 від 05.04.2018.

Як зазначає сторона захисту, 25.01.2022 від старшого детектива НАБУ Кабаєва В.А. адвокатом Воробеєм Є.В. отримано лист від 18.01.2022 за № 0421-252/1291, у якому повідомлено, що звернення останнього розглянуто. В листі зазначалося, що в матеріалах досудового розслідування відсутні оригінали підтверджуючих документів щодо залучення ОСОБА_1 в якості захисника адвоката Воробей Є.В., що не дозволяє допустити його до участі у кримінальному провадженні в якості представника сторони захисту та, відповідно надати йому для ознайомлення матеріали провадження. Таким чином, детектив НАБУ фактично відмовив в задоволення клопотання адвоката Воробея Є.В., проте зробив це в непередбачений законом спосіб, без прийняття відповідної вмотивованої постанови, а шляхом складання іншого документа (листа), при чому зазначивши в цьому листі, що ОСОБА_3 звернувся до НАБУ не з клопотанням, а із зверненням. В обґрунтування відмови детектив послався на ч. 1 ст. 48 КПК України, яка встановлює, що захисник може у будь-який момент бути залученим підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у кримінальному провадженні. Проте ані ця стаття закону, ані будь-яка інша норма національного законодавства не передбачає, що для надання захиснику для ознайомлення матеріалів кримінального провадження в цих матеріалах мають міститись оригінали підтверджуючих документів щодо залучення підозрюваним захисника. Більше того, ч. 2 ст. 50 КПК України закріплює пряму заборону на встановлення будь-яких додаткових вимог, крім пред`явлення захисником документа, що посвідчує його особу, або умов для підтвердження повноважень захисника чи для його залучення до участі в кримінальному провадженні.

Згідно зі ст. 221 КПК України слідчий, прокурор зобов`язані за клопотанням сторони захисту, потерпілого надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається. Під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування особа, що його здійснює, має право робити необхідні виписки та копії.

З моменту набуття підозрюваним свого процесуального статусу він може використовувати надані йому права за КПК України.

Згідно з п. 14 ч. 3 ст. 42 КПК України, підозрюваний за своїм клопотанням має право ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 221 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 46 КПК України захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику, з моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання та задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Частиною 2 ст. 220 КПК України визначено, що про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Слідчий, прокурор не може відмовити в ознайомленні з матеріалами, які мають характер загальнодоступного документа, до яких належать матеріали, на підставі яких приймалося рішення про правову кваліфікацію кримінального правопорушення, дані, які підтверджують відповідний процесуальний статус у кримінальному провадженні, матеріали, на підставі яких були внесені відомості до ЄРДР, тощо.

Безперечно, як вказано вище, слідчий, прокурор за наявності певних поважних причин, вправі не надавати стороні захисту або потерпілому деякі матеріали досудового розслідування для ознайомлення до завершення досудового розслідування, але повинен мотивувати своє рішення у повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, зокрема, бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - підозрюваним, його захисником.

В свою чергу, слід зазначити, що в силу порушення детективом приписів ст.ст. 220, 221 КПК України має місце бездіяльність останнього щодо не надання можливості ознайомлення стороні захисту з матеріалами кримінального провадження за зверненням адвоката Воробея Є.В., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 .

Доказів наявності саме постанови про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання, як того вимагає ст. 220 КПК України, подані у справі матеріали не містять так само, як доказів на підтвердження обізнаності захисника з існуванням зазначеної постанови.

Жодних заперечень детектива з цього приводу до матеріалів справи не надано, а у засідання суду детектив не з`явився для дачі пояснень.

Однак, як вже зазначалося вище, старший детектив НАБУ Кабаєв В.М. своїм листом, який надіслав адвокату Воробею Є.В. у відповідь на його клопотання про надання матеріалів кримінального провадження для ознайомлення, відмовив у наданні захиснику такого права, посилаючись на відсутність оригіналів підтверджуючих документів щодо залучення ОСОБА_1 в якості захисника адвоката Воробея Є.В..

Отже, сторонами кримінального провадження є:

- з боку обвинувачення: слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом;

- з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники (п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України).

Захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику, з моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду (ч. 4 ст. 46 КПК України).

Пунктом 9 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, посвідчувати копії документів у справах, які він веде.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 КПК України повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Встановлення будь-яких додаткових вимог, крім пред`явлення захисником документа, що посвідчує його особу, або умов для підтвердження повноважень захисника чи для його залучення до участі в кримінальному провадженні не допускається (ч.2 ст. 50 КПК України).

Як вбачається з поданим матеріалів справи, 01.12.2021 між Воробеєм Є.В. як адвокатом та ОСОБА_1 як клієнтом була укладена додаткова угода до договору б/н про надання правової допомоги від 23.11.2016, якою фактично було викладено договір про надання правової допомоги від 23.11.2016 в новій редакції.

Відповідно до умов вищеозначеного договору про надання правової допомоги ОСОБА_1 , зокрема, залучає Воробея Є.В. як адвоката для свого захисту у кримінальних провадженнях.

Воробеєм Є.В. на підтвердження своїх повноважень органу досудового розслідування разом з клопотанням про ознайомлення надано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ № 5154 від 13.01.2020, договір про надання правової допомоги та Ордер про надання правової допомоги серія АА № 1174352 від 29.12.2021.

Пунктом «с» ст. 6 Конвенції про захист права людини і основоположних свобод передбачено право кожного захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, обраного на власний розсуд.

Право на захист закріплено у ст.ст. 59, 129 Конституції України.

Крім того, забезпечення права на захист і забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, віднесено до загальних засад кримінального провадження (п. п. 13, 17 ч. 1 ст. 7 КПК України).

Гарантії права на захист у разі кримінального обвинувачення передбачено й у п. "d" ч. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року та підпункті (c) п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Виходячи з змісту ст. 50 КПК України повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду (постанова від 13.11.2019 у справі № 201/1058/19) дійшов висновку, що положення п. 2 ч. 1 ст. 50 КПК України визначають, що повноваження захисника мають вважатися підтвердженими, якщо - на додаток до документу, передбаченого п. 1, - захисник надав хоча б один із документів, передбачених п. 2 ч. 1 цієї статті цього кодексу.

Відмовляючи в розгляді клопотання Воробею Є.В. в порядку ст. 221 КПК України, детектив мотивував своє рішення відсутністю належних доказів на підтвердження надання фактичної згоди підозрюваним ОСОБА_1 на захист його інтересів у кримінальному провадженні адвокатом Воробеєм Є.В..

Однак такі висновки детектива є безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 51 КПК України договір із захисником має право укласти особа, передбачена в частині першій статті 45 цього Кодексу, а також інші особи, які діють в її інтересах, за її клопотанням або за її наступною згодою.

При цьому, положеннями ст. 51 КПК чітко не визначено ні строку надання такої "наступної згоди", ні порядку підтвердження її наявності, у зв`язку з чим зазначена норма має застосовуватися з урахуванням обставин конкретної справи у спосіб, який не становитиме невиправдане обмеження права особи на захист.

Вказаний висновок наведений в постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (справа № 522/21802/16-к, провадження № 51-2857км19).

Тобто в даному випадку варто враховувати, що договір про правову допомогу спрямований на захист і покращення становища підозрюваного, а тому адвокат Воробей Є.В. діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , а не всупереч їм.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що Воробей Є.В. мав повноваження на подання клопотань в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 в цьому кримінальному провадженні.

Окрім того варто звернути увагу на те, що виходячи зі змісту ч. 1, 3 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) лише на підставі вже укладеного договору.

Адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (ст. 400-1 Кримінального кодексу України).

З урахуванням зазначених обставин, враховуючи положення ст. 220 КПК України, з моменту отримання клопотання адвоката Воробей Є.В. про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування по кримінальному провадженню № 42018000000000824 від 05.04.2018, в уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України виник обов`язок розглянути подане скаржником клопотання у строк не більше трьох днів та повідомити заявника про результати його розгляду в порядку, передбаченому ст. 220 КПК України, зокрема, надати матеріали кримінального провадження для ознайомлення, а у випадку повної або часткової відмови в задоволенні клопотання - винести вмотивовану постанову, копію якої вручити/надіслати особі, що звернулася з відповідним клопотанням.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що вказане клопотання не було розглянуто уповноваженою особою Національного антикорупційного бюро України в строк та порядок, передбачений ст. 220 КПК України.

Статтею 22 КПК України встановлено обов`язок самостійного обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Виходячи з положень кримінального процесуального закону, процесуальні дії, які вчиняються слідчим, прокурором під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, це передбачені кримінально-процесуальним законодавством заходи, спрямовані на регулювання перебігу досудового розслідування та його закінчення; забезпечення дотримання та реалізації прав і законних інтересів учасників кримінального процесу; оформлення прийнятих слідчим, прокурором процесуальних рішень тощо.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що уповноваженою особою Національного антикорупційного бюро України не виконано обов`язку, передбаченого ч. 1 ст. 220, ст. 221 КПК України, а тому наявні підстави для зобов`язання надати Воробею Є.В. матеріали кримінального провадження для ознайомлення.

Слідчий суддя зауважує, що надаючи відповідь листом від 18.01.2021 детектив фактично клопотання не розгляну, однак питання розгляду клопотання про надання матеріалів кримінального провадження для ознайомлення вже вирішено слідчим суддею 24.01.2022, тож наразі не розглядається.

Фактом же на даний час залишається те, що сторона захисту так і не ознайомлена з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000000824 від 05.04.2018.

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (ч.ч. 1, 2 ст. 22 КПК України).

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення скарги Воробея Є.В. щодо зобов`язання надати захиснику підозрюваного - адвокату ОСОБА_1 матеріали кримінального провадження № 42018000000000824 від 05.04.2018 та забезпечити право вказаного захисника на ознайомлення з матеріалами вказаного кримінального провадження та зняття копій у порядку ст. 221 КПК України.

За наведених обставин скарга підлягає повному задоволенню.

Керуючись статтями 9, 220, 221, 303, 307, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Скаргу адвоката Воробея Євгенія Валерійовича, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України, в порядку ст. 303 КПК України, задовольнити частково.

Зобов`язати уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України надати захиснику підозрюваного ОСОБА_1 - адвокату Воробею Євгенію Валерійовичу для ознайомлення матеріали кримінального провадження №42018000000000824 від 05.04.2018 протягом п`яти робочих днів з дня отримання копії ухвали слідчого судді, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.Д. Воронько