Документ № 103446734

Справа № 991/7682/21

Провадження 1-кп/991/63/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

03 лютого 2022 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого Крука Є.В.,

суддів: Білоус І.О., Кравчука О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Слакви О.О.,

прокурора Жовницької А.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Чернілевського В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про тимчасовий доступ до речей і документів, які знаходяться в розпорядженні (володінні) Державної прикордонної служби України у кримінальному проваджені, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 52016000000000073 від 14 березня 2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України;

ВСТАНОВИВ:

1.Історія провадження

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

25 січня 2022 року обвинувачений ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням, в якому просив надати тимчасовий доступ до інформації з Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 37996391 , адреса: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 26 ) стосовно перетину державного кордону України заступником Генерального прокурора України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Львів у період з 06 серпня 2016 року по 14 серпня 2016 року.

Потребу у тимчасовому доступі обвинувачений обґрунтовував тим, що згідно відповіді Генеральної прокуратури України № 07-27324-15 від 20 вересня 2021 року ОСОБА_2 з 07 серпня 2016 року по 10 серпня 2016 року перебував у відрядженні, водночас в матеріалах цього кримінального провадження міститься ряд клопотань про проведення обшуку за підписом заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_2 за 09 серпня 2016 року.

2. Позиції учасників кримінального провадження

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисники підтримали клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які знаходяться в розпорядженні (володінні) Державної прикордонної служби України та просили його задовольнити.

Прокурор Жовницька А.В. проти задоволення клопотання заперечувала, зазначивши, що клопотання сторони захисту носить повторний характер, а інформація яку сторона захисту хоче отримати з Державної прикордонної служби України , належить до охоронюваної законом таємниці, за результатами цього, просила в задоволенні клопотання відмовити.

Представник Державної прикордонної служби України , у володінні якої перебувають речі й документи, до яких сторона захисту просить надати тимчасовий доступ, у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Згідно положень ч.4 ст. 163 КПК України неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання.

3. Оцінка та мотиви суду

Заслухавши думку учасників судового засідання, проаналізувавши доводи поданого клопотання, колегія суддів дійшла до таких висновків.

Відповідно до ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Згідно ч.1 ст.160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 КПК України. Клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів має відповідати вимогами ч.2 ст.160 КПК України.

Згідно з ч. 5 ст. 163 КПК України суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Окрім того, сторона кримінального провадження має довести можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012 до конфіденційної інформації про фізичну особу відповідно до ч.2 ст. 11 Закону України «Про інформацію» є будь-які відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а саме: національність, освіта, сімейний стан, стан здоров`я, місце перебування, тощо.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про інформацію» інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень є конфіденційною, а тому відповідно до ч.1 статті 21 цього ж закону, є інформацією з обмеженим доступом.

Відповідно до п. 8 ч.1 ст.162 КПК України до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належить персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних.

У клопотанні захисник вказує на те, що згідно відповіді Генеральної прокуратури України № 07-27324-15 від 20 вересня 2021 року ОСОБА_2 з 07 серпня 2016 року по 10 серпня 2016 року перебував у відрядженні, водночас в матеріалах цього кримінального провадження міститься ряд клопотань про проведення обшуку за підписом заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_2 за 09 серпня 2016 року.

Також обвинувачений в судовому засіданні вказав, що на відповідних клопотаннях, які судом ще не досліджувалися вказано, що вони вчинені в м. Вільнюс.

Суд зазначає, що інформація щодо перетину державного кордону України громадянином ОСОБА_2 , яка міститься в базі персональних даних Державної прикордонної служби України , належить до конфіденційної інформації про фізичну особу та відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 162 КПК України відноситься до охоронюваної законом таємниці.

Суд вважає, що з урахуванням наявності в сторони захисту відповіді з Офісу Генерального прокурора та вказання в зазначених клопотаннях (зі слів обвинуваченого) місця їх вчинення, стороною захисту не доведена неможливість доведення відповідних обставин іншим шляхом (ч. 6 ст. 163 КПК України).

Суд також підкреслює, що стороною захисту не доведено, що таке втручання у право на повагу до приватного життя людини, про яке йде мова у клопотанні, є необхідним у демократичному суспільстві, а також буде пропорційним втручанням у права людини відносно завдань кримінального провадження.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про тимчасовий доступ до речей і документів, які знаходяться в розпорядженні (володінні) Державної прикордонної служби України задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163, 350, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про тимчасовий доступ до речей і документів, які знаходяться в розпорядженні (володінні) Державної прикордонної служби України - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя: Крук Є.В.

Судді: Білоус І.О.

Кравчук О.О.