- Головуючий суддя (ВАКС) : Строгий І.Л.
- Суддя (ВАКС) : Маслов В.В., Федорак Л.М.
- Секретар : Свідунова Л.В.
- Захисник/адвокат : Марфіна В.В.
- Прокурор : Скибенко О.І.
Справа № 991/5538/21
Провадження 1-кп/991/46/21
УХВАЛА
17 лютого 2022 року місто Київ
Вищий антикорупційний суд колегією у складі:
головуючий – Строгий І.Л.,
судді – Маслов В.В., Федорак Л.М.,
секретар судового засідання – Свідунова Л.В.,
за участі сторін кримінального провадження:
сторона обвинувачення:
прокурор – Скибенко О.І.,
сторона захисту:
обвинувачений – ОСОБА_1 ,
захисник – Марфін В.В.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) 11 серпня 2017 року за № 52017000000000785 за обвинуваченням:
ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Свердловськ, СРСР, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Знам?янка Кіровоградської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Одеса, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Одеса, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 ,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК),
у с т а н о в и в:
1.У Вищому антикорупційному суді (далі – суд, колегія суддів) перебуває зазначене кримінальне провадження.
І. Питання, що вирішуються та позиції сторін кримінального провадження
2.Прокурор Скибенко О.І. подав до суду клопотання про продовження строку дії процесуальних обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 , передбачених ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Обгрунтовуючи клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 , прокурор зазначав, що на теперішній час продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме щодо можливості переховуватися від суду, а також незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
3.Захисник Марфін В.В. та обвинувачений ОСОБА_1 щодо задоволення клопотання прокурора заперечували.
4.Адвокат Марфін В.В. зазначив, що на його переконання, ризики, які існували на момент застосування запобіжного заходу до ОСОБА_1 , у зв?язку з плином часу суттєво зменшились. Зокрема, ризик впливу на свідків, на його переконання, взагалі відсутній, оскільки свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на стадії досудового розслідування не надавали щодо ОСОБА_1 викривальних показань. Інші доводи щодо необгрунтованості обвинувачення, захисник Марфін В.В. зводив до відсутності в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому кримінального правопорушення.
5.Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував щодо продовження строку дії обов?язків, вказавши, що наразі не працює, оскільки має проблеми зі здоров?ям та в майбутньому потребує медичних обстежень. Однак зазначив, що обов?язки, покладені на нього судом, є для нього обтяжливими та перешкоджають йому, однак яким саме чином пояснити не зміг.
ІІ. Установлені судом обставини, положення закону, яким суд керувався та мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали
6.Заслухавши думки учасників судового засідання, вирішуючи клопотання, суд виходить із такого.
7.Згідно з частинами 1, 2 ст. 331 КПК під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
8.Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
9.Статтею 177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджатикримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
10.Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК обов`язки, передбачені частинами 5, 6 цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК.
11.Суд ухвалою від 13 вересня 2021 року, до обвинуваченого ОСОБА_1 застосовав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави в розмірі 1800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 086 000 грн. У разі внесення застави, на обвинуваченого ОСОБА_1 покладено на строк 2 місяці з моменту звільнення з-під варти такі обов`язки: прибувати за кожним викликом до прокурора та суду; не відлучатися із місця, де він проживає; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утриматися від спілкування з іншими обвинуваченими та свідками ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ; здати на зберігання до відповідних органів Державної міграційної служби України паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, які надають право виїзду з України та в`їзду в Україну; носити електронний засіб контролю.
12.Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду ухвалою від 12 жовтня 2021 року змінила ухвалу суду про застосування запобіжного заходу в частині розміру застави, та визначила її в розмірі 1300 неоподатковуваних мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 951 000 грн.
13.Суд ухвалою від 29 жовтня 2021 року відмовив захиснику Марфіну В.В. у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 з мотивів того, що аналогічні доводи перевірялись судом апеляційної інстанції, і за наслідком їх розгляду суму застави, визначену судом в ухвалі від 13 вересня 2021 року, було зменшено.
14.02 листопада 2021 року у зв`язку з внесенням застави у розмірі 2 951 000 грн ОСОБА_1 звільнено з-під варти, і як наслідок, з цього дня почали діяти встановлені щодо нього судом в ухвалі від 13 вересня 2021 року обов?язки строком на 2 місяці, тобто, до 02 січня 2022 року.
15.23 грудня 2021 року колегія суддів постановила ухвалу, якою частково задовольнила клопотання прокурора, та продовжила ОСОБА_1 строк дії обов?язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК на два місяці, тобто до 24 лютого 2022 року. Судом на обвинуваченого ОСОБА_1 покладено обов?язки: (1) прибувати за кожним викликом до прокурора та суду; (2) не відлучатися із населеного пункту, де він проживає, а саме: Одеська область, Овідіопольський район, с. Лиманка (с. Мізікевича) без дозволу суду, окрім як до м. Одеса; (3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; (4) утриматися від спілкування з іншими обвинуваченими та свідками ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ; (5) здати на зберігання до відповідних органів Державної міграційної служби України паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, які надають право виїзду з України та в`їзду в Україну.
16.Обґрунтовуючи клопотання про продовження дії процесуальних обов`язків, покладених на обвинуваченого, прокурор посилався на те, що наразі продовжують існувати ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 може: переховуватися від суду та незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
17.Отже, суду належить перевірити чи підтверджується станом на день розгляду клопотання існування ризиків, на які посилається прокурор у клопотанні.
18.Так, на думку суду, ймовірна можливість переховування ОСОБА_1 від суду підтверджується тим, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, передбачає, зокрема, покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду.
19.Окрім того, ОСОБА_1 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон та з 18 вересня 2018 року він неодноразово виїжджав за кордон. 26 червня 2019 року ОСОБА_1 покинув територію України з Міжнародного аеропорту «Одеса» та відлетів пасажирським літаком до аеропорту м. Стамбул. На територію України обвинувачений повернувся лише 08 вересня 2021 року. Зазначена інформація підтверджується відомостями із системи Державної прикордонної служби «Аркан» щодо перетину державного кордону України ОСОБА_1 за період часу 01 січня 2018 року по 13 вересня 2021 року.
20.Також, судом установлено, що ОСОБА_1 у жовтні 2019 року переїхав до Придністровської республіки, де перебував до вересня 2021 року. Україна не визнає незалежність Придністров`я, та будь-яких дипломатичних стосунків з цим регіоном не має. На переконання суду, ОСОБА_1 здійснював такі дії з метою переховування від органу досудового розслідування, тому, може їх вчиняти і в майбутньому, з метою переховування від суду.
21.Перевіряючи наявність ризику впливу обвинуваченого на свідків,суд враховує встановлену КПК процедуруотримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду – усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто якщо свідки чи потерпілий допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
22.Суд вважає, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та потерпілого, та дослідження їх судом.
23.За таких обставин, оскільки судовий розгляд кримінального провадження лише розпочався, а свідки сторони обвинувачення судом не допитані, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу ОСОБА_1 , такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від давання показань у суді.
24.Колегія суддів відхиляє доводи захисника Марфіна В.В., який покликається на суттєве зменшення ризиків у зв?язку з плином часу, оскільки наразі справа призначена до судового розгляду та сторони розпочали виступати зі вступними промовами, а тому ризики, про які суд зазначав в ухвалі про застосування запобіжного заходу, продовжують існувати. На переконання суду, саме застава та наявність обов?язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК і є безумовною обставиною належного виконання ОСОБА_1 своїх процесуальних обов?язків, на які вказує захисник Марфін В.В. Суд також не бере до уваги покликання захисника Марфіна В.В. на відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому кримінального правопорушення, та як наслідок – відсутності підстав для продовження обов?язків, оскільки наразі, суд позбавлений можливості встановити це, позаяк питання наявності чи відсутності в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення є власне предметом судового розгляду, та може бути встановлено виключно за результатами розгляду справи по суті.
25.Отже, на переконання суду, запобіжний захід разом з покладеними обов`язками наразі є достатнім запобіжником ризиків переховування від суду та незаконного впливу обвинуваченого на свідків у цьому кримінальному провадженні.
26.На думку суду, оскільки іншим чином запобігти встановленим ризикам неможливо, то обмеження, застосовані до ОСОБА_1 є виправданими та забезпечують цілі кримінального провадження.
27.З огляду на викладене, суд дійшов висновку що клопотання прокурора слід задовольнити .
Ураховуючи усе вищевикладене, керуючись статтями 369-372, 375, 376 КПК, суд
п о с т а н о в и в:
1.Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити.
2.Продовжити до 17 квітня 2022 року строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 , ухвалою Вищого антикорупційного суду від 24 грудня 2021 року, а саме:
1) прибувати за кожним викликом до прокурора та суду;
2)не відлучатися із населеного пункту, де він проживає, а саме: АДРЕСА_5 без дозволу суду, окрім як до м. Одеса.
3)повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4)утриматися від спілкування з іншими обвинуваченими та свідками ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ;
5)здати на зберігання до відповідних органів Державної міграційної служби України паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, які надають право виїзду з України та в`їзду в Україну;
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які входять до групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК.
Судді:
В.В. Маслов І.Л. Строгий Л.М. Федорак