Документ № 103647754

Справа № 991/1312/22

Провадження 1-кс/991/1327/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1

(далі-слідчий суддя чи суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

підозрюваного ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

захисника не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі- САП ОГП) ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 та частиною 4 статті 369, частиною 4 статті 27 та частиною 2 статті 15, частиною 4 статті 369, частиною 2 статті 15 та частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України (даліКК) у кримінальному провадженні від 26.05.2021 №5202100000000281,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження

09.03.2022 до ВАКС надійшло клопотання прокурора САП ОГП ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1,уродженця містаКиєва,громадянина України,раніше несудимого,який проживаєза адресою: АДРЕСА_1,та обіймаєпосаду заступниканачальника відділупідготовки матеріалівщодо дисциплінарноївідповідальності тазвільнення прокурорівз посадуправління забезпеченнядіяльності кадровоїкомісії зрозгляду дисциплінарнихскарг провчинення прокуроромдисциплінарного проступкута здійсненнядисциплінарного провадженнящодо прокурорівДепартаменту кадровоїроботи тадержавної службиОфісу Генеральногопрокурора) у кримінальному провадженні від 26.05.2021 №5202100000000281, для розгляду якого відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено слідчого суддю ОСОБА_1, яким призначено судовий розгляд на 10.03.2022.

2. Короткий виклад клопотання та позицій учасників судового провадження.

В клопотанні прокурор САП ОГП ОСОБА_3 просив продовжити щодо підозрюваного у кримінальному провадженні №52021000000000281 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів та при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави у сумі 2481000 грн., та у разі внесення застави підозрюваним покласти на нього наступні обов`язки: 1) прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою; 2) без дозволу детектива, прокурора або суду не відлучатися з м. Києва; 3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 ; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_1, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.

В судове засідання 10.03.2022 не прибув адвокат ОСОБА_24 - захисник підозрюваного ОСОБА_4, - та після перевірки неможливості зв`язку з ним безпосередньо в судовому засіданні шляхом набору секретарем судового засідання номеру мобільного телефону, слідчий суддя поставив на обговорення питання щодо можливості розгляду клопотання за відсутності захисника.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні 10.03.2022 повідомив, що він не має зв`язку із обраним ним захисником, проте наполягав на розгляді клопотання прокурора за участі обраного ним захисника, хоча й не зазначив як саме суд повинен забезпечити його участь.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні 10.03.2022 підтримав подане клопотання, разом з тим зазначивши, що відповідно до вимог статті 52 КПК участь захисника у даному випадку є обов`язковою, а тому для захисту підозрюваного ОСОБА_4 належить залучити захисника з Центру безоплатної правової допомоги, проте зауважив, що внаслідок запровадження в Україні воєнного стану таке залучення є об`єктивно неможливим, а тому розгляд клопотання за відсутності захисника підозрюваного буде істотним порушенням КПК.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Ухвалою слідчого судді ВАКС від 14.01.2022 у справі №991/273/22 у кримінальному провадженні від 26.05.2021 №52021000000000281 частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_25 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13.03.2022, в межах строку досудового розслідування, взято підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, під варту у залі суду, визначено ОСОБА_4 розмір застави у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 2481000 (два мільйони чотириста вісімдесят одна тисяча) гривень, та у разі звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти у зв`язку з внесенням застави покладено на нього терміном дії до 13.03.2022, в межах строку досудового розслідування. такі обов`язки: 1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою; 2) без дозволу слідчого, прокурора не відлучатися з м. Києва; 3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 ; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_2, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.

Із змісту цієї ухвали вбачається, що підставою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4 слідчим суддею визначено обґрунтованість повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4 частини 1 статті 177 КПК, що у своїй сукупності вказує на необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який на даному етапі кримінального провадження може запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Тобто під час ухвалення зазначеного судового рішення слідчим суддею було з`ясовано всі обставини, з якими КПК пов`язує можливість застосування до підозрюваного певного запобіжного заходу та покладення певних обов`язків.

Станом на теперішній час підозрюваний ОСОБА_4 або інші особи не вносили визначену зазначеною вище ухвалою слідчого судді ВАКС заставу на рахунок ВАКС.

Також слідчий суддя враховує, що ухвалою слідчого судді ВАКС від 02.03.2022 в справі №991/1279/22 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні від 26.05.2021 №52021000000000281 до 6 місяців (з дня повідомлення про підозру) до 13.07.2022.

3.2. Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до частини 7 статті 42 КПК, протягом усього часу з моменту набуття певною особою статусу підозрюваного чи обвинуваченого, на неї покладено певні процесуальні обов`язки, а саме: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

Згідно із частиною 1 статті 131 КПК, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 9 частини 2 статті 131 визначено зокрема, що заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Частиною 1 статті 176КПК визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно з частиною 1 статті 177КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Також згідно із статтею 178 КПК, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Частинами 1, 3 статті 183 КПК визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно із частиною 1 статті 193 КПК, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника.

Згідно із частиною 1 статті 194КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

За частиною 1 статті 197 КПК, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Також частинами 1, 3, 5 статті 199 КПК визначено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Отже, обґрунтованість застосованого раніше запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, або внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його продовження чи пом`якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.

Продовження, зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження можуть змінюватись підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути продовжений, скасований або замінений на інший - більш або менш суворий. При цьому підставами зміни запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме - змінилась кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення, однак існування таких обставин повинно бути обґрунтовано належними доказами.

3.3. Із клопотання прокурора та доданих до нього матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні низки кримінальних правопорушень, зокрема й передбаченого частиною 2 статті 15 та частиною 4 статті 190 КК (закінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб), яке карається позбавленням волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, тобто відповідно до статті 12 КК таке кваліфікується як особливо тяжкий злочин.

Статтею 52 КПК визначено випадки обов`язкової участі захисника, й зокрема за частиною 1 цієї статті, участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.

Тобто на всіх стадіях даного кримінального провадження. від 26.05.2021 №5202100000000281 є обов`язковою участь захисника підозрюваного ОСОБА_4 .

Відповідно до частини 1 статті 412 КПК, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а за частиною 2 статті 412 КПК, судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, зокрема якщо судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов`язковою (пункт 4).

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ) у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введений воєнний стан із 05.30 24.02.2022 строком на 30 діб.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до статті 10 Закону України від 12.05.2015 №389-VIII, у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.

Статтею 12-2 того ж Закону від 12.05.2015 №389-VIII визначено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Крім того, стаття 26 того ж Закону від 12.05.2015 №389-VIII визначає, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скороченнячи прискореннябудь-якихформ судочинствазабороняється. Уразі неможливостіздійснювати правосуддясудами,які діютьна території,на якійвведено воєннийстан,законами Україниможе бутизмінена територіальнапідсудність судовихсправ,що розглядаютьсяв цихсудах,або вустановленому закономпорядку зміненомісцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Разом з тим, згідно із частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковану Законом України від 17.07.1997№475/97-ВР та яка набрала чинності для України з 11.09.1997) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а за частиною 3 статті 6 Конвенції, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: c) захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя .

Також, згідно із статтею 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх пра в.

Статтею 63Конституції Українивизначено,що особане несевідповідальності завідмову даватипоказання абопояснення щодосебе,членів сім`їчи близькихродичів,коло якихвизначається законом. Підозрюваний,обвинувачений чипідсудний маєправо назахист. Засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду.

Відповідно достатті 64Конституції України,конституційні праваі свободилюдини ігромадянина неможуть бутиобмежені,крім випадків,передбачених КонституцієюУкраїни. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Відповідно до наведеного вище, частиною 1 статті 20 КПК визначено, що підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

За частиною 3 статті 20 КПК, у випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, підозрюваному, обвинуваченому правова допомога надається безоплатно за рахунок держави.

За частиною 1 статті 28 КПК, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. За частиною 2 статті 28 КПК, проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Наведені норми КПК кореспондуються з наведеними вище положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Конституції України та покликані забезпечити, аби підозрюваний чи обвинувачений не залишався занадто довгий час під тягарем підозри (обвинувачення), обґрунтованість чого має бути доведена (наприклад, пункт 18 рішення ЄСПЛ у справах «Вемхофф проти Німеччини», пункт 68 рішення ЄСПЛ у справі «Карт проти Туреччини»).

За пунктом 3 частини 3 статті 42 КПК, підозрюваний, обвинувачений має право на першу вимогу мати захисника і побачення з ним до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також після першого допиту - мати такі побачення без обмеження їх кількості й тривалості; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних дій; на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі у зв`язку з відсутністю коштів на її оплату.

За частиною 2 статті 48 КПК, захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням у випадках та в порядку, визначених статтями 49 та 53 цього Кодексу.

За частиною 1 статті 49 КПК, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов`язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо: 1) відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов`язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника; 2) підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об`єктивних причин не може його залучити самостійно; 3) слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його. Захисник може бути залучений слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом в інших випадках, передбачених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.

За частиною 1 статті 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» від 02.06.2011, безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають зокрема особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуальногокодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії.

За частиною 6 статті 19 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», у разі отримання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді, суду про залучення захисника для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов`язаний негайно призначити захисника.

Враховуючи те, що на теперішній час в Україні після запровадження воєнного стану ведуться воєнні дії, під час яких наносяться ракетні, бомбові та артилерійські удари по воєнних та цивільних об`єктах, відбувається окупація частини території України, знищуються населенні пункти та гинуть люди, зокрема й цивільні, мільйони осіб залишили місця постійного проживання та виїхали з території України, безпосередньо у місті Києві постійно оголошуються повітряні тривоги, запроваджена щоденна комендантська година, пересування містом суттєво обмежено численними блок-постами, слідчий суддя вважає об`єктивно неможливим залучити захисника для підозрюваного ОСОБА_4 відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу», але відсутність такого призведе до порушення права на захист, яке не може бути обмежено навіть в умовах воєнного стану, та безумовного подальшого скасування судового рішення як постановленого з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Разом з тим слідчий суддя зазначає, що чинний КПК визначає окремі питання здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану, хоча й не охоплює кола всіх питань, які можуть виникати.

Так, частина 1 статті 34 КПК передбачає, що до початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження (крім кримінальних проваджень, що надійшли на розгляд Вищого антикорупційного суду) з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків, а також у разі неможливості здійснювати відповідним судом правосуддя (зокрема, надзвичайні ситуації техногенного або природного характеру, епідемії, епізоотії, режим воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

Також, Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про попереднє ув`язнення» щодо додаткового регулювання забезпечення діяльності правоохоронних органів в умовах воєнного стану» від 03.03.2022 №2111-ІX, чинним з 08.03.2022, запроваджено нову редакцію статті 615 КПК, яка визначає особливий режим досудового розслідування та продовження строків тримання під вартою під час судового провадження в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України, проте такі норми регулюють лише питання початку досудового розслідування та надають можливість прокурору виконувати певні повноваження слідчого судді у разі об`єктивної неможливості здійснювати судовий контроль в певних питаннях (а саме приводу, тимчасового доступу до речей і документів, арешту майна, дозволу на затримання з метою приводу, проникнення до житла чи іншого володіння особи, отримання зразків для експертизи, обшуку, негласних слідчих (розшукових) дій, продовження строку досудового розслідування тощо, а також обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою), та певним чином врегульовує питання розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність прокурора, прийняті або вчинені на виконання таких повноважень.

Пунктом 2 частини 1 статті 615 КПК у редакції, запровадженій Законом України від 03.03.2022 №2111-ІX, визначено, що якщо відсутня об`єктивна можливість виконання у встановлені законом строки слідчим суддею повноважень, передбачених статтями 140, 163, 164, 170,173, 189, 233, 234, 235, 245, 247, 248 та 294 цього Кодексу, а також повноважень щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-115, 121, 127, 146, 146-1, 147, 152, 153, 185, 186, 187, 189-191, 201, 258-258-5, 260-263-1, 294, 348, 349, 365, 377-379, 402-444 Кримінального кодексу України, а у виняткових випадках також у вчиненні інших тяжких чи особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі особи, яка підозрюється у вчиненні таких злочинів, - такі повноваження виконує керівник відповідного органу прокуратури з урахуванням вимог глави 37 цього Кодексу за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором.

Також частинами 2, 3, 6 статті 615 КПК у редакції, запровадженій Законом України від 03.03.2022 №2111-ІX, визначено, що «строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою чи постанови прокурора про тримання під вартою, прийнятої відповідно до вимог та з урахуванням обставин, передбачених цією статтею, може бути продовжений до одного місяця керівником відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором. Строк тримання під вартою може продовжуватися неодноразово в межах строку досудового розслідування. Про рішення, прийняті прокурором у випадках та порядку, передбачених цією статтею, невідкладно за першої можливості повідомляється прокурор вищого рівня, а також суд згідно з переліком, визначеним Державною судовою адміністрацією України, з наданням копій відповідних документів не пізніше 10 днів з дня повідомлення…У разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважаться продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці».

Зі змісту наведених норм статті 615 КПК у редакції, запровадженій Законом України від 03.03.2022 №2111-ІX, вбачається, що продовження строку тримання під вартою може бути безпосередньо здійснено керівником відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, вочевидь шляхом прийняття відповідної постанови згідно із положеннями статті 110 КПК.

При цьому КПК прямо не пов`язує право керівника органу прокуратури на прийняття відповідної постанови про продовження строку тримання під вартою із об`єктивною неможливістю слідчого судді здійснювати повноваження щодо судового контролю, на відміну від питання обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке КПК прямо пов`язує із об`єктивною неможливістю розгляду слідчим суддею такого питання в установленому цим кодексом порядку.

Згідно з частиною 6 статті 9 КПК, у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 цього кодексу, до яких зокрема належить диспозитивність, зміст якої розкрито в статті 26 КПК, а саме, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

З огляду на наведене, оскільки слідчим суддею під час розгляду поданого клопотання прокурора САП ОГП ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 вирішувалось виключно питання щодо можливості розгляду такого клопотання в установленому КПК порядку за відсутності захисника, участь якого є обов`язковою, та зроблено висновок про неможливість такого розгляду внаслідок неможливості забезпечення участі захисника, що призведе до порушення права на захист, слідчий суддя вважає, що подане клопотання належить залишити без розгляду з одночасним роз`ясненням прокурору норм статті 615 КПК щодо можливості прийняття відповідної постанови керівником відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором.

Керуючись статтями 7, 9, 197, 199, 369-376, 615 КПК слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

1. Залишити без розгляду клопотання прокурора САП ОГП ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

2. Роз`яснити прокурору САП ОГП ОСОБА_3, що частинами 2, 3, 6 статті 615 КПК у редакції, запровадженій з 08.03.2022 Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про попереднє ув`язнення» щодо додаткового регулювання забезпечення діяльності правоохоронних органів в умовах воєнного стану» від 03.03.2022 №2111-ІX, визначено таке:

«Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою чи постанови прокурора про тримання під вартою, прийнятої відповідно до вимог та з урахуванням обставин, передбачених цією статтею, може бути продовжений до одного місяця керівником відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором. Строк тримання під вартою може продовжуватися неодноразово в межах строку досудового розслідування.

Про рішення, прийняті прокурором у випадках та порядку, передбачених цією статтею, невідкладно за першої можливості повідомляється прокурор вищого рівня, а також суд згідно з переліком, визначеним Державною судовою адміністрацією України, з наданням копій відповідних документів не пізніше 10 днів з дня повідомлення.

У разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважаться продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці».

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 14.03.2022.

Слідчий суддя ОСОБА_1