- Головуючий суддя (ВАКС) : Строгий І.Л.
Справа № 991/5538/21
Провадження 1-кп/991/46/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
17 березня 2022 року місто Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючий ОСОБА_1,
судді ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування та/або зміну запобіжного заходу та перерахування коштів на спеціальний рахунок Збройних Сил України у кримінальному провадженні № 52017000000000785, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК)
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Свердловськ, СРСР, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Знам?янка Кіровоградської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,
ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м.Одеса, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3,
ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м.Одеса, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4,
у с т а н о в и в:
1.Під час судового розгляду цього кримінального провадження захисник ОСОБА_4 подала до суду клопотання, у якому покликаючись на вторгнення збройних сил російської федерації в Україну, що супроводжується бомбардуванням населених пунктів України, а також на створену агресором гуманітарну катастрофу у містах, містечках, селищах та селах України, що у свою чергу призводить до загибелі мирного цивільного населення України, просила скасувати обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави, а кошти, сплачені як застава за обвинуваченого на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020, перерахувати на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України. Окрім того, у клопотанні захисник покликається на те, що обвинувачений ОСОБА_5 не набув статусу ані підозрюваного, ані обвинуваченого. У разі ж, якщо судом все ж таки буде визначено необхідність застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5, ОСОБА_4 просить запобіжний захід у вигляді застави замінити на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
2.У судове засідання обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_4 не прибули, остання у клопотанні просила розглянути його за її відсутності, адже наразі захисник задіяна у роботі щодо доставлення гуманітарної допомоги до Миколаївського регіону, в т.ч. часто має виїздити за кордон з цих питань. Водночас, завчасно спрогнозувати час та місце її перебування неможливо.
3.ОСОБА_5 подав клопотання, у якому, посилаючись на неможливість участі у судовому засіданні через введений в Україні воєнний стан, просив розглянути клопотання захисника ОСОБА_4 про скасування чи зміну запобіжного заходу у спрощеному режимі (за його відсутності). Окрім того, клопотання захисника, обвинувачений ОСОБА_5 просив задовольнити в повному обсязі.
4.Прокурор ОСОБА_9, яка згідно з обвинувальним актом входить до групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні, направила лист, у якому просила розгляд клопотання захисника здійснювати за її відсутності та не заперечувала щодо задоволення цього клопотання.
5.Вирішуючи питання можливості розгляду заявленого клопотання, колегія суддів виходить із такого.
6.Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Цей Указ затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ.
7.Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
8.Згідно зіст.12-2Закону України«Про правовийрежим воєнногостану»,в умовахправового режимувоєнного стану суди, органи та установи системи право суддя діютьвиключно напідставі,в межахповноважень тав спосіб,визначені КонституцієюУкраїнита законамиУкраїни. Повноваження судів, органів та установ системи право суддя, передбаченіКонституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
9.Аналіз норм КПК дає підстави стверджувати, що здебільшого ним не визначається порядок здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану, виняток становлять ч. 1 ст. 34 та ст. 615 КПК.
10.Водночас, відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК.
11.Отже, виходячи саме із загальних засад кримінального провадження, суд вирішуватиме питання можливості розгляду в умовах воєнного стану клопотання про зміну запобіжного заходу за відсутності сторін кримінального провадження.
12.За змістом статей 193, 201, 331 КПК клопотання обвинуваченого про скасування чи зміну запобіжного заходу розглядається за участю прокурора, обвинуваченого та його захисника.
13.Водночас, КПК не визначає те, яким чином слід розглядати клопотання про скасування чи зміну запобіжного заходу, поданого в умовах, коли: (1) в Україні введений воєнний стан; (2)учасники кримінального провадження з причин воєнного стану не мають фактичної можливості дістатися до суду для участі у судовому засіданні, технічної можливості взяти в ньому участь в режимі відеоконференції або це може становити загрозу їх життю і здоров`ю; (3) учасники кримінального провадження не заперечують щодо розгляду такого клопотання за їх відсутності.
14.З цього приводу суд зазначає, що до загальних засад кримінального провадження віднесені, серед іншого змагальність сторін та диспозитивність.
15.Так, згідно з ч. 2 ст. 22 КПК сторони кримінального провадження мають рівні права на реалізацію процесуальних прав, передбачених цим Кодексом, а відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
16.Колегія суддів також зауважує, що ч. 6 ст. 22 КПК зобов`язує суд створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
17.Слід констатувати, що в умовах воєнного стану, у зв`язку з безпрецедентною військовою та нелюдськоюагресією російської федерації проти України, суд об`єктивно позбавлений можливості створити сторонам умови для реалізації їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, окрім як у спосіб, який би у теперішніх умовах з одного боку забезпечив безпеку учасників кримінального провадження, працівників суду та суддів, а з іншого дав можливість здійснювати правосуддя в умовах воєнного стану, у т.ч. з метою оперативного вирішення порушених сторонами кримінального провадження питань.
18.На переконання колегії суддів, до таких способів (засобів), зокрема належать: (1)проведення судового провадження в режимі відеоконференції або (2) вирішення окремих питань за відсутності сторін кримінального провадження. Власне, обидва ці способи можуть використовуватись судом в умовах воєнного стану, в залежності від конкретних обставин, що склалися.
19.Такої ж думки притримується і Верховний Суд у листі від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», у пункті 7 якого зазначено, що якщо через об`єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою технічних засобів, визначених КПК України, як виняток можна допускати участь такого учасника в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою інших засобів, при цьому треба звернути увагу на роз`яснення такому учаснику його процесуальних прав та обов`язків. Також, ураховуючи об`єктивні обставини, як виняток, можна допускати розгляд клопотань щодо запобіжних заходів без участі підозрюваного, з належною мотивацією такої процедури розгляду.
20.З огляду на це, колегія суддів вважає, що розгляд судом клопотання обвинуваченого про скасування чи зміну запобіжного заходу в умовах воєнного стану за відсутності сторін кримінального провадження, не суперечитиме вимогам КПК та загальним засадам кримінального провадження. До того ж це не призведе до обмежень прав і свобод людини і громадянина, обмеження яких згідно зі ст. 64 Конституції України заборонені навіть в умовах воєнного стану.
21.Тому, суд дійшов висновку про можливість розгляду клопотання захисника ОСОБА_4 про скасування чи зміну запобіжного заходу за відсутності сторін кримінального провадження з урахуванням поданих ними заяв щодо цього.
22.У зв`язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося (ч. 4 ст. 107 КПК).
23.Розглядаючи клопотання захисника, суд установив наступне.
24.Ухвалою Солом?янського районного суду міста Києва від 31.07.2019, щодо підозрюваного ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Слідчим суддею враховано ступінь обґрунтованості підозри та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду та ймовірний вплив на іншого підозрюваного та/або свідка у кримінальному провадженні. Зазначене рішення залишено без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 21.08.20219.
25.13.09.2019 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду постановив ухвалу, якою змінив щодо ОСОБА_5 запобіжний захід на домашній арешт у нічний час доби. Слідчим суддею констатовано наявність ризиків, встановлених в ухвалі Солом?янського районного суду м. Києва від 31.07.2019. Водночас, з ухвали слідчого судді вбачається, що, змінюючи запобіжний захід, останній взяв до уваги перебування ОСОБА_5 у декретній відпустці, наявність трьох неповнолітніх дітей та хворих батьків на утриманні.
26.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020, щодо ОСОБА_5 змінено запобіжний захід на заставу у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становило 525500 грн, та покладено ряд обов?язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК. При зміні запобіжного заходу із домашнього арешту в нічний час доби на запобіжний захід у вигляді застави, слідчим суддею вкотре констатовано наявність обґрунтованої підозри та наявність ризику переховування від органу досудового розслідування та суду. Відповідна сума застави була сплачена захисником ОСОБА_5 адвокатом ОСОБА_4, що підтверджується квитанцією №74 від 24.01.2020.
27.Далі, ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.03.2020 та від 14.05.2020 підозрюваному продовжувались строки дії додаткових обов?язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, востаннє за винятком обов?язку носіння електронного засобу контролю.
28.01.03.2021 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду було частково задоволено клопотання захисника ОСОБА_4 та змінено ОСОБА_5 запобіжний захід, а саме, зменшено суму застави до 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 315300 грн. Мотивами такого рішення стала належна процесуальна поведінка ОСОБА_5 щодо виконання покладених обов?язків та сприяння досудовому розслідуванню та його завершення, що слідчим суддею визнано як нову обставину, та, відповідно, підставу для зміни запобіжного заходу.
29.12.03.2021, розглядаючи клопотання прокурора про продовження дії обов?язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК щодо ОСОБА_5, слідчий суддя відхилив доводи сторони захисту щодо не набуття ОСОБА_5 статусу підозрюваного. Також вказав, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду має місце, а його наявність є актуальною безвідносно до стадії кримінального провадження. Проте, беручи до уваги належну процесуальну поведінку, слідчий суддя визнав неспроможним обов?язок здати на зберігання до Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
30.Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 05.05.2021 слідчий суддя змінив обраний щодо ОСОБА_5 запобіжний захід, шляхом зменшення розміру застави до 125 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 262750 грн. Підставою такого рішення було перебування кримінального провадження на стадії ознайомлення підозрюваних з матеріалами досудового розслідування та мінімального ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.
31.01.07.2021 востаннє ОСОБА_5 продовжувався строк дії обов?язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК, до 01.09.2021 включно, що підтверджується ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.07.2021.
32.Ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 26.10.2021 захиснику ОСОБА_4 було відмовлено у скасуванні чи зміні запобіжного заходу. Суд дійшоввисновку,що стороноюзахисту недоведено відсутністьобставин,зазначених уст.194КПК іщо існуєризикймовірного переховування від суду, адже кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Поряд ізцим,звільнення відвідбування покаранняз випробуваннямчи призначенняпокарання більшм`якого,ніж передбаченозаконом,за вчиненнякорупційного злочинуКК непередбачено.Суд вважав, що це саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду.
33.Таким чином, на теперішній час відносно ОСОБА_5 продовжує діяти запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 262750 грн.
34.Як вбачається із клопотання захисника ОСОБА_4, вона одержала від ОСОБА_5 кошти і відповідна сума застави, яка наразі залишається внесеною за обвинуваченого, належить останньому.
35.Постановляючи цю ухвалу суд бере до уваги те, що відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК, одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення його дієвості, є запобіжний захід.
36.Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
37.Частиною 2 ст. 177 КПК передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
38.Отже, при вирішенні питання про скасування чи зміни запобіжного заходу щодо ОСОБА_5, суд врахував наявність ризику, який дає достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.
39.Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Так, попередніми ухвалами слідчих суддів та суду була встановлена наявність існування ризику можливого переховування ОСОБА_5 від суду.
40.Суд вважає, що наразі продовжує існувати зазначений ризик, виходячи з того, що інкримінований ОСОБА_5 злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КПК України є особливо тяжким кримінальним правопорушенням, відповідальність за який передбачена у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, що поряд з віднесенням його до корупційних злочинів, позбавляє суд можливості звільнення винної особи від кримінальної відповідальності чи звільнення її від відбування покарання з випробуванням. Наведена обставина у виді безальтернативності та тяжкості покарання, на переконання суду, сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого вчинити дії з метою переховування від суду для уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.
41.Водночас, вирішуючи заявлене захисником ОСОБА_4 клопотання щодо скасування чи зміни запобіжного заходу, суд бере до уваги виключні обставини, пов`язані із введенням воєнного стану в Україні, необхідність збору коштів на підтримку Збройних Сил України для протидії у війні з Російською Федерацією.
42.Оскільки судом установлено, що продовжує існувати ризик переховування від суду, то відсутні правові підстави для скасування запобіжного заходу, натомість, з урахуванням обставин, зазначених у попередньому пункті ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що запобіжний захід відносно ОСОБА_5 належить змінити на особисте зобов`язання, з покладенням обов`язку, передбаченого ч. 5 ст. 194 КПК. Такий запобіжний захід є співмірним з існуючим ризиком, відповідатиме особі обвинуваченого та буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії його належної процесуальної поведінки.
43.Щодо покликань захисника на необґрунтованість підозри ОСОБА_5, суд зауважує, що мотиви з цього приводу наведені в ухвалі від 26.10.2021, а тому наводити їх повторно, колегія суддів не вбачає необхідності.
44.Оскільки обвинувачений повернув заставодавцю суму внесеної останнім застави то, саме ОСОБА_5 відтепер має право розпоряджатися заставою, яка не була звернена в дохід держави.
45.Як вже було зазначено судом, у поданому клопотанні про зміну запобіжного заходу захисник обвинуваченого ОСОБА_5 ОСОБА_4 просить кошти, у розмірі 262 750 грн, сплачені як застава за обвинуваченого на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020, перерахувати на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України.
46.Згідно з загальнодоступними даними, унаслідок ведення воєнного стану в Україні, збройної агресії російської федерації та небезпеки для державної незалежності України, її територіальної цілісності, Національний банк України ухвалив рішення про відкриття спеціального рахунку для збору коштів на підтримку Збройних Сил України.
47.З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає за можливе задовольнити вимогу захисника обвинуваченого та здійснити перерахування суми коштів, внесеної застави в розмірі 262 750 грн, на допомогу Збройними Силам України, на рахунок Національного банку України.
48.Отже, клопотання захисника належить задовольнити лише частково.
Керуючись статтями 369-372, 375 КПК, суд
п о с т а н о в и в:
1.Клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу задовольнити частково.
2.Змінити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
3.Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_5 прибувати до суду за кожним його викликом.
4.Строк дії покладеного обов`язку визначити на два місяці до 17.05.2022.
5.Обвинуваченому ОСОБА_5 повідомити про покладений на нього обов`язок та роз`яснити, що в разі його невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
6.Перерахувати Національному банку України (МФО 300001 Рахунок №UA843000010000000047330992708 Код ЄДРПОУ 00032106 Отримувач: Національний банк України Призначення платежу: допомога ЗСУ) суму сплаченої застави у розмірі 262750 (двісті шістдесят дві тисячі сімсот п?ятдесят) гривень, яка була внесена на рахунок Вищого антикорупційного суду, відповідно до квитанцій №74 від 24.01.2020, за наступними реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, банк - Державна казначейська служба України, м. Київ, номер рахунку IBAN UA678201720355279004000096000, призначення платежу - застава за ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, згідно з ухвалою від 23.01.2020 у справі № 991/593/20.
Ухвала підлягає негайному виконанню та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3