- Головуючий суддя (ВАКС) : Криклива Т.Г.
Справа № 991/5524/21
Провадження 1-кп/991/44/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2022 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2,
ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києві клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна в частині заборони користування планшетом у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000001458 від 06.08.2020, за обвинуваченням:
ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України,
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, проживає за адресою: АДРЕСА_4,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
I.Історія провадження
1.1 На розгляді Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали зазначеного кримінального провадження.
1.2 16.03.2022 до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_5, в якому вона прохала скасувати арешт в частині заборони користування планшетом марки «Lenovo», модель MIIX 520-121 KB S/n НОМЕР_1, накладений на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду від 30.09.2020.
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що планшет марки «Lenovo», модель MIIX 520-121 KB S/n НОМЕР_1, був виданий ОСОБА_4 для здійснення депутатських повноважень через розроблений Апаратно-програмний комплекс, що дозволяє народним депутатам брати участь у роботі та засіданнях Верховної Ради України дистанційно, з можливістю електронного голосування з фотофіксацією.
ОСОБА_4 продовжує здійснювати свої депутатські повноваження, однак з прибуттям до приміщення Верховної Ради України має складнощі, через обмежений рух громадського транспорту, ризик наразитися на обстріли з боку російських загарбників та періодичний цілодобовий комендантський час, тому потребує доступу до ввіреного йому програмного забезпечення.
Захисник у клопотанні зауважила, що наразі одна із підстав накладення арешту на планшет «Lenovo», а саме потреба в його огляді та проведенні експертного дослідження, відпала, так як ці слідчі дії проведені, а інформація, яка має значення для кримінального провадження, скопійована на флеш носій. Щодо збереження планшету «Lenovo» як речового доказу з метою подальшого його дослідження в судовому засіданні, то обвинувачений ОСОБА_4 бере на себе зобов`язання щодо його збереження та надання суду на першу вимогу.
1.3 18.03.2022 від прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 на електронну адресу суду надійшли письмові заперечення на зазначене клопотання.
1.4 21.03.2022 від захисника обвинуваченого ОСОБА_6, адвоката ОСОБА_8, надійшла заява про розгляд клопотання захисника ОСОБА_5 без участі обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисників.
ІІ. Позиції сторін судового провадження
2.1 Обвинувачені ОСОБА_4, ОСОБА_6 та їх захисники клопотання підтримали та подали заяви про його розгляд за їх відсутності з огляду на запроваджений у країні воєнний стан.
2.2 Прокурор щодо заявленого клопотання заперечувала та просила суд провести судове засідання без її участі. На її думку, у клопотанні захисником не наведено достатніх доводів, які б виправдовували необхідність користування арештованим планшетом у порівнянні з можливістю знищення речового доказу.
Крім того прокурор зазначила, що необхідний для відеоконференцзв`язку веб-додаток на цьому планшеті ОСОБА_4 у діяльності народного депутата України не використовувався, з огляду на його розробку лише у 2021 році.
Вважала, що передача у користування планшету призведе до незворотної втрати доказів у кримінальному провадженні, оскільки існує загроза фізичного знищення самого пристрою, або ж видалення, зміни чи спотворення наявної в ньому інформації, оскільки розписки чи іншого документу, який би зобов`язував ОСОБА_4 зберігати схоронність цього технічного пристрою і розміщеної на ньому інформації, до клопотання не долучено.
Окремо у поясненнях наголошено, що зазначений планшет не перебуває у розпорядженні прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а знаходиться на зберіганні в Національному антикорупційному бюро України.
ІІІ. Мотиви та обґрунтування суду
3.1Проаналізувавши доводи клопотання та додані до нього документи, колегія суддів дійшла до таких висновків.
3.2 Щодо можливості розгляду клопотання за заявами сторін.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом № 2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» з 05 год 30 хв 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб.
15.03.2022 Верховною Радою України затверджений Указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» (7168), який передбачає продовження воєнного стану ще на 30 днів.
Згідно зі ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи право суддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи право суддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Аналіз норм КПК дає підстави стверджувати, що здебільшого ним не визначається порядок здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану, виняток становлять ч. 1 ст. 34 та ст. 615 КПК України.
Водночас, відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Отже, виходячи саме із загальних засад кримінального провадження, суд може вирішувати питання можливості розгляду клопотання про скасування арешту майна в умовах воєнного стану за відсутності сторін кримінального провадження.
За змістом ч. 2 ст. 174 КПК України клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
Поряд із цим, кримінальний процесуальний закон не визначає, яким чином діяти суду у разі, якщо в Україні введений воєнний стан, а учасники кримінального провадження з об`єктивних причин не мають можливості взяти участь у судовому засіданні.
З цього приводу суд зазначає, що до загальних засад кримінального провадження віднесені, серед іншого змагальність сторін та диспозитивність.
Так, згідно з ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на реалізацію процесуальних прав, передбачених цим Кодексом, а відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Колегія суддів також зауважує, що ч. 6 ст. 22 КПК України зобов`язує суд створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Слід констатувати, що в умовах воєнного стану, у зв`язку з безпрецедентною військовою та нелюдською агресією російської федерації проти України, суд об`єктивно позбавлений можливості створити сторонам умови для реалізації їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, окрім як у спосіб, який би у теперішніх умовах з одного боку забезпечив безпеку учасників кримінального провадження, працівників суду та суддів, а з іншого - дав можливість здійснювати правосуддя в умовах воєнного стану, у т.ч. з метою оперативного вирішення порушених сторонами кримінального провадження питань.
На переконання колегії суддів, до таких способів (засобів), зокрема належать: (1) проведення судового провадження в режимі відеоконференції або (2) вирішення окремих питань за відсутності сторін кримінального провадження. Власне, обидва ці способи можуть використовуватись судом в умовах воєнного стану, в залежності від конкретних обставин, що склалися.
У цьому конкретному випадку слід враховувати, що сторони виклали свої позиції письмово: сторона захисту - у відповідному клопотанні, представленому на розгляд колегії суддів, сторона обвинувачення - у письмових поясненнях, направлених на електронну адресу суду.
З огляду на це колегія суддів вважає, що оскільки сторонами реалізовано обстоювання своїх правових позицій і на власний розсуд використано процесуальні права, у зв`язку з існуванням загрози життю та здоров`ю учасників кримінального провадження, розгляд судом клопотання в умовах воєнного стану за відсутності сторін кримінального провадження не суперечитиме вимогам КПК України та загальним засадам кримінального провадження. До того ж це не призведе до обмежень прав і свобод людини і громадянина, обмеження яких згідно зі ст. 64 Конституції України заборонені навіть в умовах воєнного стану.
Тому, суд дійшов висновку про можливість розгляду клопотання захисника ОСОБА_5 про скасування арешту майна за відсутності сторін кримінального провадження з урахуванням поданих ними заяв щодо цього.
Крім того, у зв`язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося (ч. 4 ст. 107 КПК).
3.2 Встановлені судом обставини.
Колегією суддів встановлено, що 18-19.09.2020 у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_5 за місцем проживання ОСОБА_9 був проведений обшук в ході якого, серед іншого, віднайдений планшет марки «Lenovo», модель MIIX 520-121 KB S/n YD07Z3DE та флеш-накопичувача TEAM GROUP 8Gb із маркувальним позначенням TPBF-1S0725003-2-19336, які містять файли із назвами «Пропоз 22.07-1д порівняльна таблиця», «Фіщенко 02.08.20», «Пропoз 2207-1д», які мають відношення до досудового розслідування.
Зазначений планшет разом із зарядним пристроєм був вилучений згідно правил, визначених у ч. 7 ст. 236 КПК України.
У зв`язку з тим, що відомості, які містяться на цьому пристрої, мають безпосереднє відношення до предмету досудового розслідування та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, постановою детектива НАБ України Р. Бірюкова від 19.09.2020 планшет марки «Lenovo» визнаний речовим доказом.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.09.2020 на планшет марки «Lenovo», модель MIIX 520-121 KB S/n YD07Z3DE, був накладений арешт. Слідчою суддею встановлено, що цей планшет є власністю Апарату Верховної Ради України, який було передано у користування народному депутату ОСОБА_4 для здійснення ним свої повноважень. Метою накладення арешту було його збереження як доказу та проведення комп`ютерно-технічної експертизи.
У подальшому щодо згаданого планшету та вміщуваних у ньому програмних продуктів було проведено комп`ютерно-технічну експертизу, за результатом якої судовим експертом Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_10 наданий висновок № CE-19-20/36056-KT від 05.02.2021.
Наразі зазначений планшет, який має статус речового доказу у цьому кримінальному провадженні, та висновок експерта № CE-19-20/36056-KT від 05.02.2021 з його додатками в порядку статтей 357-359 КПК України судом не досліджувались.
3.3 Правове регулювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
3.4 Оцінка суду.
З огляду на викладену у клопотанні позицію сторони захисту про відсутність подальшої потреби в арешті майна, колегії суддів першочергово належить встановити наявність/відсутність підстав для подальшого застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження відповідно до тієї мети, яка була визначена в ухвалі, якою цей захід був застосований.
Так, застосовуючи захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна щодо належного Апарату Верховної Ради України планшета марки «Lenovo», модель MIIX 520-121 KB S/n НОМЕР_1, ввіреногo ОСОБА_4 для виконання ним депутатських повноважень, слідча суддя керувалась положеннями п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, згідно з якими арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Варто вказати, що арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою самостійну форму збереження доказів.
Відповідно до частин 2, 9 ст. 100 КПК України речовий доказ зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ, зобов`язана зберігати його у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Питання про долю речових доказів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
Спеціальні положення про збереження речових доказів та вирішення питання про них одночасно з постановленням судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, базується на засаді безпосередності дослідження показань, речей і документів, згідно з якою суд досліджує докази особисто. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в речах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених КПК України (ст. 23 КПК України).
З огляду на те, що арештований планшет марки «Lenovo» має статус речового доказу у цьому кримінальному провадженні і такий речовий доказ не був досліджений судом безпосередньо, то подальший арешт такого планшету виправдовується цілями кримінального провадження.
Відтак колегія суддів констатує, що проведення щодо вилученого майна слідчих (розшукових) не скасовує необхідності його збереження як речового доказу, тому тимчасове обмеження прав ОСОБА_4 у зв`язку з накладенням арешту на ввірене йому майно є розумним та співмірним, а потреба у його арешті не відпала.
Крім того, колегія суддів відреагувала у передбачений ч. 4 ст. 172 КПК України спосіб на аргументи сторони захисту про необхідність використання обвинуваченим ОСОБА_4 цього планшету в якості пересувного електронного робочого місця для забезпечення ефективного виконання ним, як народним депутатом України, своїх повноважень дистанційно.
Зокрема, в судовому засіданні, яке відбулось 24.03.2022, колегією суддів постановлено ухвалу про витребування в Апарату Верховної Ради України, як власника арештованого майна, інформації, яка стосується зокрема того, чи можливо встановити спеціальне програмне забезпечення на власні технічні пристрої для забезпечення участі ОСОБА_4 на засіданнях комітету на пленарних Верховної Ради України у режимі відеоконференції.
Згідно з листом Керівника Апарату Верховної Ради України В. Штучного № 19/6-2022/57021 від 24.03.2022 така можливість існує за умови наявності на технічному пристрої ліцензійного програмного забезпечення не гірше ніж OC Windows 10 Pro та Mac iOS (останні версії).
Таким чином, зазначеним документом підтверджується можливість задовольнити службові потреби ОСОБА_4 в інший спосіб без загрози видалення, зміни чи спотворення існуючої на цьому планшеті інформації, що відповідатиме цілям, які переслідувало визнання цього пристрою речовим доказом.
Крім того, цим листом підтверджено, що хоча і на ввіреному ОСОБА_4 службовому планшеті була встановлена відповідна система віддаленого доступу, однак 16.03.2022 термін дії сертифікату скінчився, а тому використання зазначеного планшету з тією метою, на яку в клопотанні посилався захисник, є неможливим.
Зазначене в своїй сукупності, а також та обставина, що з 19.09.2020 до моменту звернення з цим клопотанням, ОСОБА_4 не вчинив жодних активних дій для відновлення доступу до програмного забезпечення, яке надає можливість не лише брати дистанційну участь у засіданнях Верховної Ради, а і працювати з електронним порядком денним засідання та супровідними документами та інше, дає суду підстави вважати, що бажання скасувати арешт зазначеного майна переслідує іншу мету, не пов`язану з неможливістю виконанням ОСОБА_4 своїх службових обов`язків, тому колегія суддів відхиляє наведені стороною захисту доводи.
3.5 Висновки суду.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_5, належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 369, 372, 376 КПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_5, про скасування арешту майна в частині заборони користування планшетом марки «Lenovo», модель MIIX 520-121 KB S/n НОМЕР_1, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_11