- Головуючий суддя (ВАКС) : Крук Є.В.
Справа № 991/2930/19
Провадження 1-кп/991/202/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
19 квітня 2022 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
секретар судового засідання ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 52019000000000669 від 30липня 2019року, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України;
ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 27 ч. 5. 191 КК України;
ОСОБА_7, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України;
ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України;
ОСОБА_9, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України;
ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України;
ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України;
ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України;
ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України;
ВСТАНОВИВ:
На стадії судового розгляду в цьому кримінальному провадженні обвинувачений ОСОБА_5 подав до суду клопотання підписане стороною захисту та заставодавцем про зміну запобіжного заходу, у якому послався на складне поточне становище в Україні та бажання використати кошти, передані в заставу, для їх подальшого внесення на спеціальний рахунок Національного банку України для цілей оборони України. З урахуванням викладеного, просив змінити запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, а кошти в розмірі 576 300,00 грн., сплачені як застава за обвинуваченого на виконання ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 04 квітня 2019 року, перерахувати на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України.
У судове засідання обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_14 не прибули. З огляду на поточну ситуацію в країні, просили розгляд клопотання провести без участі сторони захисту.
Заставодавець ОСОБА_15 у судове засідання не з`явилась. З огляду на поточну ситуацію в країні, до суду через відділ діловодства та документообігу надійшла заява ОСОБА_15, в якій заставодавець просила клопотання ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу задовольнити, та перерахувати відповідну суму на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України. Заставодавець просила розглядати клопотання без її участі.
Прокурор ОСОБА_16, яка згідно з обвинувальним актом входить до групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні, направила заяву, в якій просила розгляд клопотання здійснювати за її відсутності та не заперечувала проти задоволення цього клопотання.
Вирішуючи питання можливості розгляду заявленого клопотання про зміну запобіжного заходу, суд виходить із такого.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Цей Указ затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ.
Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Цей Указ затверджений Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ.
Згідно зі ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Аналіз норм КПК дає підстави стверджувати, що здебільшого ним не визначається порядок здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану, виняток становлять ч. 1 ст. 34, ч. 5 ст. 36 та ст. 615 КПК.
Водночас, відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Отже, виходячи саме із загальних засад кримінального провадження, суд спочатку має вирішити питання можливості розгляду в умовах воєнного стану клопотання про зміну запобіжного заходу за відсутності сторін кримінального провадження.
За змістом статей 193, 201 КПК клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу розглядається за участю прокурора, обвинуваченого та його захисника.
Поряд із цим, КПК детально не визначає, яким чином діяти суду у разі, якщо в Україні введений воєнний стан, а учасники кримінального провадження з об`єктивних причин не мають можливості взяти участь у судовому засіданні.
З цього приводу суд зазначає, що до загальних засад кримінального провадження віднесені, серед іншого, змагальність сторін та диспозитивність.
Так, згідно з ч. 2 ст. 22 КПК сторони кримінального провадження мають рівні права на реалізацію процесуальних прав, передбачених цим Кодексом, а відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Частина 6 ст. 22 КПК зобов`язує суд створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Слід констатувати, що в умовах воєнного стану, у зв`язку з безпрецедентною військовою агресією російської федерації проти України, суд об`єктивно позбавлений можливості створити сторонам умови для реалізації їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, окрім як у спосіб, який би у нинішніх умовах з одного боку забезпечив безпеку учасників кримінального провадження, працівників суду та суддів, а з іншого надав можливість здійснювати правосуддя в умовах воєнного стану, у т.ч. з метою оперативного вирішення заявлених сторонами кримінального провадження клопотань.
На переконання суду, до таких способів (засобів), зокрема, належать: (1) проведення судового провадження в режимі відеоконференції або (2) вирішення окремих питань за відсутності сторін кримінального провадження. Власне, обидва ці способи можуть використовуватись судом в умовах воєнного стану, в залежності від конкретних обставин, що склалися. При цьому суду належить надати можливість обом сторонам висловити свої заперечення та думку щодо поданого клопотання.
Такої ж позиції дотримується і Верховний Суд у листі від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», у пункті 7 якого зазначено, що якщо через об`єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою технічних засобів, визначених КПК України, як виняток, можна допускати участь такого учасника в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою інших засобів, при цьому треба звернути увагу на роз`яснення такому учаснику його процесуальних прав та обов`язків. Також, ураховуючи об`єктивні обставини, як виняток, можна допускати розгляд клопотань щодо запобіжних заходів без участі підозрюваного, з належною мотивацією такої процедури розгляду.
З огляду на це суд уважає, що розгляд клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу в умовах воєнного стану за відсутності сторін кримінального провадження, за умови, що обидві сторони мали можливість письмово висловити свої заперечення та думку щодо клопотання, не суперечитиме вимогам КПК та загальним засадам кримінального провадження. До того ж, це не призведе до обмежень прав і свобод людини і громадянина, обмеження яких згідно зі ст. 64 Конституції України заборонені навіть в умовах воєнного стану, а забезпечить оперативний і об`єктивний судовий контроль в умовах воєнного стану на виконання завдань кримінального провадження.
Тому суд дійшов висновку про можливість розгляду клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу за відсутності сторін кримінального провадження з урахуванням поданих ними заяв щодо цього.
У зв`язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося (ч. 4 ст. 107 КПК).
Розглядаючи клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, суд установив наступне.
Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 04 квітня 2019 року до ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 576300, 00 грн. з покладенням на нього процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК.
09 квітня 2019 року заставодавцем ОСОБА_15 на виконання ухвали суду від 04 квітня 2019 року внесено заставу в розмірі 576 300, 00 грн. (платіжне доручення № 13 від 09 квітня 2019 року).
Нині відносно ОСОБА_5 продовжує діяти запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 576 300, 00 грн.
Вирішуючи заявлене обвинуваченим ОСОБА_5 клопотання щодо зміни запобіжного заходу, суд бере до уваги виключні обставини, пов`язані із введенням воєнного стану в Україні, необхідність збору коштів на підтримку Збройних Сил України для протидії у війні з російською федерацією, а також те, що після зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладеними судом обов`язками, передбаченими ч. 5 ст. 194 КПК, буде співмірним з існуючими ризиками, відповідатиме особі обвинуваченого та буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії його належної процесуальної поведінки.
Постановляючи цю ухвалу, суд бере до уваги те, що відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК, одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення його дієвості, є запобіжний захід.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 177 КПК передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Оскільки обвинувальний акт передано до суду і справа перебуває на стадії судового провадження, суд виходить з наявності обґрунтованої підозри вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення. При вирішенні питання про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_5, суд врахував наявність ризику, який дає достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Так, ухвалою слідчого судді від 06 листопада 2019 року була встановлена наявність існування ризику незаконного впливу на свідків.
Суд погоджується з висновком слідчого судді про продовження існування зазначеного ризику виходячи з того, що інкримінований ОСОБА_5, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким кримінальним правопорушенням, відповідальність за який передбачена у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, що поряд з віднесенням його до корупційних злочинів, позбавляє суд можливості звільнення винної особи від кримінальної відповідальності чи звільнення її від відбування покарання з випробуванням. За таких обставин, у разі доведення вини ОСОБА_5, до останнього може бути застосовано виключно реальне покарання у виді позбавлення волі. Наведена обставина у виді безальтернативності та тяжкості покарання, на переконання суду, сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого вчинити дії з метою переховування від суду для уникнення притягнення до кримінальної відповідальності. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Ураховуючи ці обставини, а також майновий стан обвинуваченого, суд уважає, що клопотання підлягає задоволенню, а запобіжний захід щодо ОСОБА_5 належить змінити із застави на особисте зобов`язання.
Змінюючи запобіжний захід із застави на особисте зобов`язання, суд уважає за необхідне покласти на обвинуваченого строком на два місяці обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК, а саме прибувати за кожною вимогою до суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Як вже було зазначено судом, у поданому ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_15 клопотанні про зміну запобіжного заходу, обвинувачений та заставодавець просили кошти в розмірі 576300, 00 грн, внесених 09 квітня 2019 року згідно платіжного доручення № 13 на рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві на рахунок 37318005112089 в якості застави за ОСОБА_5 згідно ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 04 квітня 2019 року, перерахувати на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України.
Згідно зі загальнодоступними даними, внаслідок введення воєнного стану в Україні, збройної агресії російської федерації та небезпеки для державної незалежності України, її територіальної цілісності, Національний банк України ухвалив рішення про відкриття спеціального рахунку для збору коштів на підтримку Збройних Сил України.
З оглядуна вищенаведене,суд вважаєза можливезадовольнити вимогуобвинуваченоготаздійснити перерахуваннясумикоштіввнесеної заставиврозмірі576300,00грн.надопомогуЗбройними СиламУкраїни,нарахунокНаціонального банкуУкраїни НОМЕР_1 з відповідними реквізитами на підтримку Збройних Сил України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 177,178,179,194,372 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 задовольнити.
Змінити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Строк дії покладеного обов`язку визначити на два місяці до 18 червня 2022 року.
Обвинуваченому ОСОБА_5 повідомити про покладений на нього обов`язокта роз`яснити, що в разі його невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
2. Заставу в сумі 576 300 (п`ятсот сімдесят шість тисяч триста) гривень, внесену заставодавцем ОСОБА_15 09 квітня 2019 року згідно платіжного доручення № 13 на рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві на рахунок 37318005112089 в якості застави за ОСОБА_5 відповідно до ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 04 квітня 2019 року, повернути та перерахувати Національному банку України на підтримку Збройних Сил України за наступними реквізитами:
Рахунок: UA843000010000000047330992708
Банк: Національний банк України
МФО: 300001
Код за ЄДРПОУ: 00032106
Отримувач: Національний банк України
Призначення платежу: на підтримку Збройних Сил України.
Контроль за виконанням цієї ухвали покласти на прокурорів, що входять до складу групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПКУкраїни.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3