Документ № 104026614

Справа № 760/18987/18

Провадження 1-кп/991/76/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

15 квітня 2022 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_6 про скасування арешту майна, подане в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52016000000000005 від 14 січня 2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває зазначене кримінальне провадження.

17 лютого 2022 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30 січня 2017 року (справа №760/2891/16-к, провадження № 1-кс/760/1793/17) на майно обвинуваченого ОСОБА_5 .

1.Заявлені вимоги та їх обґрунтування

У своєму клопотанні заявник просить скасувати вказаний арешт, вважаючи його необґрунтованим, накладеним всупереч положенням п.4 ч.2, ч.6 ст. 170 та п.1 ч.2 ст. 173 КПК України, оскільки:

-на момент розгляду клопотання у розпорядженні слідчого судді не було ані цивільного позову, ані належного обґрунтування його розміру, а тому не було підстав для накладення арешту з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов);

-розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та зазначений в ухвалі слідчого судді, не був документально підтверджений, оскільки у рішенні суду відсутнє будь-яке посилання на відповідний доказ, а з обсягу долучених до клопотання про накладення арешту документів встановити наявність експертного висновку чи іншого доказу шкоди неможливо.

На підставі викладеного, адвокат просить скасувати арешт з:

- квартири АДРЕСА_1 ;

- автомобіля Lexus NX300Н, 2016 року випуску, VIN- НОМЕР_1, реєстраційний № НОМЕР_2 ;

2.Позиції сторін у судовому засіданні

У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 у повному обсязі підтримав вимоги заявленого клопотання, просив його задовольнити та додатково долучив документи на підтвердження права власності обвинуваченого на арештоване майно.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, однак направив до суду клопотання, в якому просив провести судове засідання за його відсутності.

Прокурор САП ОГП ОСОБА_8 у судове засідання також не з`явився, однак до його початку надіслав письмові заперечення, у яких просив проводити розгляд клопотання без участі прокурорів САП та зазначив про відсутність підстав для скасування арешту, адже він був накладений законно та обґрунтовано.

Додатково прокурор вказав, що доводи захисника про відсутність під час розгляду клопотання про накладення арешту обґрунтованого розміру цивільного позову є безпідставними, оскільки розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, було підтверджено результатами проведеної судово-економічної експертизи №20127/16-45/1256/17-45 від 19.01.2017 і на даний час до обвинувачених заявлено цивільний позов.

Детектив Національного антикорупційного бюро України, за клопотанням якого було арештоване відповідне майно, належним чином викликався у судове засідання, однак у визначений час та місце до суду не з`явився і про причини свого неприбуття не повідомив.

Враховуючи положення ст. 174 КПК України, суд вирішив проводити судове засідання по розгляду зазначеного клопотання за відсутності обвинуваченого ОСОБА_5, прокурора та детектива.

3.Оцінка та висновки суду

Абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Оскільки у своєму клопотанні, як на підставу скасування арешту, заявник посилається лише на його необґрунтованість, то з огляду на принцип диспозитивності, суд має встановити наявність або відсутність лише вказаної заявником підстави для скасування арешту.

Таким чином, для вирішення питання про скасування арешту, суду на даному етапі належить встановити, чи було доведено заявником, що арешт на майно було накладено необґрунтовано.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м.Києва від 30 січня 2017 року (справа № 760/2891/16-к, провадження № 1-кс/760/1793/17) було накладено арешт на квартиру та автомобіль ОСОБА_5 з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, оскільки незастосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту його майна може призвести до відчуження, передачі останнім належного йому майна, що може унеможливити в подальшому відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням та завадити виконанню рішення суду за позовом про відшкодування збитків.

Враховуючи вказане, суд має перевірити обґрунтованість накладення арешту саме з зазначеної слідчим суддею підстави його застосування.

Так, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

При цьому, за змістом ч. 6 ст. 170 КПК України, за вказаною підставою, арешт накладається лише 1) на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, 2) за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.

Водночас, захисник у своєму клопотанні та в судовому засіданні вказував, що на момент накладення арешту був відсутній обґрунтований розмір цивільного позову у кримінальному провадженні, враховуючи, що його не було подано і до матеріалів клопотання не долучено документального підтвердження розміру шкоди.

З огляду на доводи заявленого клопотання, колегія суддів у першу чергу має з`ясувати, чи впливає на можливість накладення арешту з вказаної вище підстави відсутність заявленого цивільного позову.

Як встановлено колегією суддів, на день розгляду слідчим суддею клопотання про накладення арешту на майно обвинуваченого ОСОБА_5 кримінальне провадження перебувало на стадії досудового розслідування і цивільний позов дійсно ще не був поданий.

Водночас, відповідно до положень ст. 128 КПК України, цивільний позов може бути заявлений у кримінальному провадженні до початку судового розгляду. З урахуванням того, що тягар доведення підстав та розміру цивільного позову лежить на цивільному позивачеві, такі законодавчі положення надають можливість останньому обґрунтувати свої позовні вимоги з урахуванням усіх зібраних в ході досудового розслідування доказів і подати цивільний позов вже після закінчення досудового розслідування.

Разом з тим, уже на стадії досудового розслідування виникає необхідність унеможливити втрату майна, за рахунок якого можливе відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення для забезпечення виконання вироку у цій частині. Вказане може бути реалізоване саме шляхом накладення арешту на відповідне майно.

Зазначене узгоджується з нормами Цивільного процесуального кодексу України, положеннями якого регулюються процесуальні відносини, що виникають у зв`язку з цивільним позовом в кримінальному провадженні. Так, згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Враховуючи що арешт у кримінальному провадженні з вказаної вище підстави накладається вже після повідомлення особі про підозру, існує обґрунтований ризик втрати майна, за рахунок якого можливе відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, а тому накладення на нього арешту до подання цивільного позову є цілком виправданим та необхідним для забезпечення виконання завдань кримінального провадження.

Водночас, враховуючи, що за допомогою цивільного позову у кримінальному провадженні може бути відшкодована шкода, завдана кримінальним правопорушенням, накладення арешту у таких випадках має відбуватись виключно за наявності обґрунтованого розміру такої шкоди, який має бути встановлено на підставі належних і достатніх доказів.

Як вбачається з тексту ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м.Києва від 30 січня 2017 року (справа №760/2891/16-к, провадження № 1-кс/760/1793/17), якою накладено арешт на відповідне майно, у цьому кримінальному провадженні розмір завданої шкоди обґрунтовувався розрахунками органу досудового розслідування, здійсненими на підставі сукупності зібраних доказів та висновком судово-економічної експертизи.

Доводи сторони захисту про відсутність в розпорядженні слідчого судді відповідного висновку експертизи, на переконання колегії суддів, є надуманими і не підтверджуються жодними об`єктивними відомостями, особливо враховуючи, що у мотивувальній частині відповідного судового рішення міститься пряме посилання на відповідний висновок.

З огляду на вищезазначене, слідчий суддя, врахувавши наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, перевіривши на підставі висновку судово-економічної експертизи №20127/16-45/1256/17-45 від 19.01.2017 обґрунтованість розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також встановивши ризик втрати майна, за рахунок якого її може бути відшкодовано, дійшов правильного висновку про необхідність накладення арешту з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Враховуючи вказане, колегія суддів приходить до висновку, що арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30 січня 2017 року (справа № 760/2891/16-к, провадження № 1-кс/760/1793/17), є обґрунтованим і скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 7, 22, 128, 170-174, 372, 376 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про скасування арешту майна, подане в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52016000000000005 від 14 січня 2016року - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Головуючий: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3