- Головуючий суддя (ВАКС) : Мовчан Н.В.
Справа № 991/1390/22
Провадження 1-кс/991/1404/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши у режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 на рішення детектива про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій,
УСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, в якій захисник просить скасувати постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 від 08.04.2022 про проведення у межах кримінального провадження № 12017040000000531 слідчої дії допиту підозрюваного ОСОБА_4 ; зобов`язати детектива ОСОБА_5 або інших детективів у цьому кримінальному провадженні провести слідчу дію допит підозрюваного ОСОБА_4 у порядку міжнародного співробітництва та включити до запиту про міжнародну правову допомогу визначені останнім питання.
Скарга обґрунтованим тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України (далі Національне бюро) здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000531, у межах якого ОСОБА_4, як колишньому Голові правління ПАТ КБ «Приватбанк», повідомлено про підозру, де розслідується причетність останнього до розтрати у 2016 році коштів ПАТ «КБ «Приватбанк».
05.04.2022 ОСОБА_4 звернувся до детектива, який здійснює досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, із клопотанням про проведення його допиту в порядку міжнародного співробітництва.
За результатами розгляду цього клопотання детектив виніс постанову від 08.04.2022, якою відмовив у його задоволенні.
На думку захисника проведення допиту ОСОБА_4 має важливе значення для кримінального провадження; відмова у проведенні слідчої дії порушує право ОСОБА_4 на захист шляхом надання стороні обвинувачення переваг у збиранні доказів, а також відмови у відстоюванні своєї позиції тими доказами, якими вважає за необхідне; постанова прийнята з порушенням ст. 110 КПК України, є невмотивованою, викладені у ній обставини не відповідають матеріалам кримінального провадження, у зв`язку з чим вона підлягає скасуванню.
Так, детектив у постанові лише посилається на те, ОСОБА_4 переховується від слідства, у матеріалах справи відсутні дані про його місцезнаходження ОСОБА_4, а також те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинено..
Однак таке твердження є необґрунтованим та безпідставним, оскільки ОСОБА_4 на законних підставах проживає в Державі Ізраїль, де мешкає за адресою: АДРЕСА_1, про що повідомив слідство 04.01.2022. Крім того ОСОБА_4 та його захисники подавали до Національного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури заяви, клопотання у яких було вказано місце проживання ОСОБА_4, які останній посвідчував у консула в Посольстві України в Державі Ізраїль з метою ідентифікації своєї особи та точності інформації, вказаної в його заявах. Більше того, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду в ухвалі від 20.07.2021 у справі № 991/3350/21 встановила, що ОСОБА_4 на законних підставах проживає за кордоном, а саме в Державі Ізраїль, тому усі повідомлення та процесуальні документи детективи мають направляти йому у порядку ч. 7 ст. 135, ч.1 ст. 566 КПК України у порядку міжнародного співробітництва. Вказану позицію також підтвердив Вищий антикорупційний суд в ухвалі від 27.07.2021 у справі № 991/3350/21 під час розгляду клопотання про обрання запобіжного захожу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 28.10.2021 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду надав дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування. Жодних викликів та будь-яких процесуальних документів за останнім відомим місцем перебування, у порядку ч. 7 ст. 135 КПК України, ОСОБА_4 не отримував. Разом з цим, ОСОБА_4 особисто (через відеоконференцію) приймав участь у судових засіданнях Вищого антикорупційного суду під час вирішення питання про надання дозволу на спеціальне досудове розслідування, що спростовує його факт переховування.
Захисник вважає безпідставними також твердження детектива про неможливість проведення допиту у зв`язку із зупиненням досудового розслідування, оскільки воно може бути відновлено з метою проведення такої слідчої дії як допит та не може перешкоджати її проведенню.
Відповідно до поданого детективу клопотання ОСОБА_4 сам ініціює проведення слідчої дії свого допиту, з метою надати покази з приводу повідомленої йому підозри. Однак, детектив у постанові, за результатом розгляду клопотання, не навів мотивів і не обґрунтував підстав, з яких він відхиляє доводи ОСОБА_4 про необхідність його допиту.
Про необґрунтованість постанови, на думку захисника, також свідчить той факт, що сторона обвинувачення направляє до Держави Ізраїль запити про міжнародну правову допомогу для вручення викликів ОСОБА_4 . Вказане свідчить, що слідство має можливість для проведення за участі із ОСОБА_4 процесуальних дій у порядку міжнародного співробітництва, у тому числі для проведення його допиту.
Захисник стверджує, що допит ОСОБА_4 має важливе значення для кримінального провадження, оскільки під час проведення цієї слідчої дії можуть бути отримані докази щодо обставин справи та які спростовують підозру. Слідство посилається на ряд службових документів (листів, протоколів тощо), які начебто підписані ОСОБА_4, однак показань з приводу підписання таких документів сторона обвинувачення не отримала. Саме через слідчу дію (допит) ОСОБА_4 має змогу довести до слідства своє бачення обставин, що розслідуються, а також щодо всіх інших відомих йому обставин і доказів, що є у провадженні.
Захисник також звернув увагу, що у 2017 році детективи Національного бюро та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури вже проводили допит ОСОБА_4 як свідка за кордоном на території дипломатичної установи Посольства України. Тобто можливим є проведення допиту ОСОБА_4 у Посольстві України в Державі Ізраїль, про готовність проведення якого останній неодноразово заявляв. Однак, детектив вчергове відмовив у проведенні допиту та проігнорував ухвалу Вищого антикорупційного суду від 25.01.2022 у справі № 991/323/22, у якій слідчий суддя зазначив, що допит підозрюваного також може бути проведений у випадку виконання запиту про надання міжнародної правової допомоги, що передбачає долучення переліку питань, які слід поставити особі, або відомості, які необхідно отримати від особи.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 позицію, висловлену у скарзі підтримав, просив її задовольнити.
Національне бюро явку представника у судове засідання не забезпечило, про дату, час та місце розгляду справи повідомлене належним чином.
Відсутність представника Національного бюро не є перешкодою для розгляду скарги (ч. 3 ст. 306 КПК України).
Заслухавши захисника, дослідивши письмові заперечення та матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні скарги належить відмовити з таких підстав.
Відповідно до пункту 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
З досліджених у судовому засіданні матеріалів встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017, у тому числі, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
У межах цього кримінального провадження ОСОБА_4 звернувся до детектива Національного бюро ОСОБА_6 із клопотанням від 05.04.2022, у якому просив допитати його як підозрюваного в порядку міжнародної правової допомоги, включити до запиту про міжнародну правову допомогу про допит визначені ним питання.
Необхідність проведення такої слідчої дії ОСОБА_4 мотивував тим, що його повідомлено про підозру у кримінальному провадженні, де розслідується його причетність до розтрати у 2016 році коштів ПАТ «КБ «Приватбанк», коли він перебував на посаді голови правління банку. Оскільки у кримінальному провадженні перевіряється законність вчинення ним службових повноважень, то він безпосередньо має право надати свої роз`яснення з даного приводу та довести до слідства своє бачення обставин, що розслідуються. Вважає, що вказане допоможе ефективному та оперативному розслідуванню.
Проведення його допиту вважає за доцільне провести у порядку міжнародного співробітництва на території Держави Ізраїль, з огляду на введений та території України воєнний стан, що може становити загрозу життю та здоров`ю у разі проведення будь-яких процесуальних дій на території України, а також у зв`язку із закриттям повітряного простору для цивільної авіації над Україною. Водночас зазначив, що він з 2017 року він знаходиться на консульському обліку у Посольстві України у Державі Ізраїль та останнім законним місцем перебування є Держава Ізраїль, де він знаходиться за адресою: 4674420, Herzeliya, Shaarit Aplita, 20. Разом з тим, він особисто приймав участь у судовому засіданні Вищого антикорупційного суду засобами відеоконференції. Вказане свідчить про те, що він не ухиляється від слідства та суду і готовий виконувати свої процесуальні обов`язки, а тому досудове розслідування відносно нього повинно здійснюватися у загальному порядку.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 93 КПК України ініціювання, зокрема, стороною захисту, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
Тобто право сторони захисту ініціювати проведення слідчих (розшукових) дій є абсолютним, але питання про доцільність та необхідність їх проведення вирішується слідчим та прокурором, шляхом винесення вмотивованої постанови в порядку вимог ст. 220 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 КПК України про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
Вимоги до змісту постанови детектива визначені ч. 5 ст. 110 КПК України, в якій, зокрема, вказано, що в мотивувальній частині постанови повинні міститися відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу (п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України).
За результатами розгляду клопотання ОСОБА_4 від 05.04.2022 старший детектив Національного бюрор ОСОБА_5 виніс постанову від 08.04.2022 про відмову у задоволенні клопотання.
В обґрунтуванняприйнятого рішеннядетектив,зазначив пронадходження клопотання ОСОБА_4 про йогодопит;відомості прорух кримінальногопровадження: оголошення ОСОБА_4 у міжнародний розшук; встановлену слідством частоту перельотів ОСОБА_4 авіаційним транспортом міжнародного сполучення за період з 29.04.2016 до 07.12.2020; надання слідчим суддею дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_4 ; не прибуття ОСОБА_4 на виклики детективів для допиту як підозрюваного; а також навів посилання на ст. 40, 110, 220 КПК України. Зазначив також про подання клопотання аналогічного змісту про проведення допиту підозрюваного ОСОБА_4 на території Держави Ізраїль в порядку міжнародної правової допомоги, за результатами розгляду якого виносилася постанова про відмову в задоволенні клопотання. Вказана постанова була предметом оскарження стороною захисту та ухвалою Вищого антикорупційного суду від 25.01.2022 у справі № 991/323/22 у задоволенні скарги сторони захисту відмовлено.
Підставою для відмови у задоволенні клопотання стала відсутність у детективів, станом на день розгляду клопотання, відомостей про місцеперебування ОСОБА_4 у тій чи іншій країні, у тому числі Державі Ізраїль, отримані у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законодавством.
Дослідивши у судовому засіданні постанову детектива про відмову у задоволенні клопотання сторони захисту, слідчий суддя дійшов висновку, що приймаючи оскаржуване рішення, детектив виклав зміст обставин, які стали підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови та їх обґрунтування, посилання на положення Кримінального процесуального кодексу України, тобто постанова відповідає вимогам пункту 2 ч. 5 ст. 110 КПК України.
Перевіряючи обґрунтованість підстав для відмови у задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_4 від 05.04.2022 слідчий суддя зазначає таке.
Як встановлено із доданих до скарги матеріалів на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.10.2021 у справі № 991/6571/21 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191, ч.2 ст.28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28,ч. 2 ст.366 КПК України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) стосовно одного чи декількох підозрюваних здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими КПК України, з урахуванням положень глави 24-1 цього Кодексу, якою визначено особливості спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень.
Тобто, у разі задоволення слідчим суддею клопотання органу досудового розслідування та надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування, досудове розслідування у подальшому здійснюється за відсутності підозрюваного, та його відсутність не впливає на можливість закінчити досудове розслідування.
ОСОБА_4 у своєму клопотанні від 05.04.2022 вказує на те, що він не ухиляється від слідства та суду, а тому досудове розслідування стосовно нього повинно здійснюватися у загальному порядку, зокрема, його допит щодо обставин висунутої йому підозри повинен бути проведений у порядку міжнародного співробітництва.
Так, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 42 КПК України підозрюваний має право давати показання з приводу підозри.
Водночас вартотакож зауважити,що однієюіз підставза якихслідчий суддянадає дозвілна здійсненняспеціального досудовогорозслідування,є саме переховування підозрюваного від органів слідства та суду.
Підстави за яких досудове розслідування щодо підозрюваного, стосовно якого слідчим суддею постановлено ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування, здійснюється згідно із загальними правилами визначені ч. 5 ст. 297-1 КПК України, а саме: якщо підозрюваний затриманий або добровільно з`явився до органу досудового розслідування.
Тобто, підозрюваний може реалізувати своє право давати пояснення з приводу підозри, згідно із загальними правилами досудового розслідування, шляхом добровільного з`явлення до органу досудового розслідування.
У той же час, ОСОБА_4, посилаючись на відсутність у нього можливості з`явитися до органу досудового розслідування та надати пояснення, у зв`язку із відсутністю авіасполучення внаслідок введення воєнного стану на території України, доказів цьому не надав, як і доказів, які б унеможливлювали його прибуття в Україну іншим шляхом, ніж авіасполучення.
Слід також звернути увагу, що кримінальне процесуальне законодавство не покладає на детектива обов`язку проводити усі слідчі (розшукові) дії, які ініціює сторона захисту, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути неможливими, недоцільними, передчасними або ж перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.
Процесуальна діяльність детектива і прокурора під час здійснення спеціального досудового розслідування пов`язується із способом реалізації їх повноважень.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 40 КПК України детектив несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Здійснюючи свої повноваження детектив є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку забороняється.
Процесуальна самостійність детектива, серед іншого, обумовлюється необхідністю проведення ефективного досудового розслідування та наявністю повноважень на проведення слідчих (розшукових) дій у випадках встановлених Кримінальним процесуальним кодексом України, оскільки саме детектив, який здійснює слідство у кримінальному провадженні, визначає предмет та коло обставин, які підлягають доказуванню, та необхідністю вчинити окремі підготовчі дії, які забезпечать ефективність та результативність його проведення.
Вказані обставини, у тому числі, стали підставою для прийняття детективом рішення про відмову у задоволенні клопотання захисника, через що до отримання у процесуальний спосіб інформації про місце перебування ОСОБА_4 підстави для прийняття рішення про проведення його допиту в порядку надання міжнародного співробітництва відсутні.
За вказаних обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що оскаржуване рішення детектива, з урахуванням положень ч. 5 ст. 40 КПК України, є законним, обґрунтованим, винесеним у межах повноважень.
Під час судового розгляду скарги сторона захисту наводила інші доводи, які з урахуванням встановлених обставин, не мають вирішального значення при вирішенні питання щодо правомірності винесення детективом оскаржуваної постанови, тому не потребують детального аналізу слідчим суддею.
При цьому слідчий суддя керується усталеною практикою Європейського суду з прав людини, згідно якої стаття 6 §1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов`язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент (VandeHurk v. theNetherlands, 19 April 1994, §61), проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені (Boldea v. Romania, 15 February 2007§30). При цьому міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі RuizTorija v. Spain від 09 грудня 1994 року, № 303-A, §29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04, §58).
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що в задоволенні скарги захисника належить відмовити.
Керуючись ст. 2, 7, 303-309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні скарги відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1