- Головуючий суддя (ВАКС): Ногачевський В.В.
Справа №991/1440/22
Провадження №1-кс/991/1456/22
УХВАЛА
29 квітня 2022 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
підозрюваного ОСОБА_3,
його захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5,
прокурорів ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6, про застосування запобіжного заходу щодо:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
підозрюваного у вчиненні кримінальний правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.5 ст.191 та ч.3 ст.209 Кримінального кодексу України, у кримінальному провадженні під №12015100100003812, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.04.2015.
(1)Виклад змісту поданого клопотання
28.04.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ) ОСОБА_8, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6,, про застосування запобіжного заходу.
Детективом у клопотанні зазначається, що НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015100100003812 від 01.04.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3, ч. 5 ст.191, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України (далі КК України).
За твердженнями детектива, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3, як генеральний директор ДП «Держінформ`юст», в період часу з 22.01.2014 по 26.02.2015 діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, шляхом зловживання своїм службовим становищем, організував заволодіння грошовими коштами ДП«Держінформ`юст».
Ці кошти передбачалися для оплати за поставку ТОВ«Астен-МН» ПЗ«TrueConf» відповідно до договору від 22.01.2014 №КТ25 на загальну суму 7 719 059 гривень. Ця сума у шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та є особливо великим розміром.
ОСОБА_3 достовірно, при цьому, знав, що необхідного для роботи у режимі відеоконференцзв`язку у визначеній кількості користувачів державне підприємство не отримувало, а ТОВ «Астен-МН» його не поставляло. Вказане, на думку детектива, дає підстави вважати, що він вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
Крім того, за версією органу досудового розслідування, ОСОБА_3 після отримання фактичної можливості розпорядитися грошовими коштами, одержаними внаслідок перерахування їх за ланцюгом фінансових операцій на підконтрольну йому через ОСОБА_13 компанію Ceterum Limited під виглядом постачання ПЗ «TrueConf», вирішив продовжити реалізацію свого злочинного наміру. Він надалі полягав у легалізації частини доходів, одержаних злочинним шляхом, та вчиненні дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких грошових коштів.
Внаслідок перерахування в період з 13.02.2014 по 19.02.2014 грошових коштів з рахунків компанії Ceterum Limited на рахунки компаній ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3 вчинено фінансові операції із коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, з метою приховання їх дійсного джерела походження, на загальну суму 664 500,00 доларів США (що на момент проведення кожної фінансової операції в еквіваленті до національної валюти України згідно офіційного курсу Національного банку України склало 5 727 907,65 грн).
Крім того, внаслідок перерахування у період з 31.03.2016 по 15.04.2016 грошових коштів з рахунків Ceterum Limited на рахунки компаній SECHSTE SHAMROCK GRUNDSTUCKS GMBH та ASLV, які перед цим компанією Ceterum Limited були отримані від ТОВ «ЗЕМЗ» на загальну суму 366 055 доларів США й конвертовані в Євро (317 615,56 тис. Євро), ОСОБА_3 легалізував доходи, одержані злочинним шляхом. Тобто він вчинив фінансові операції чи правочини з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, використавши їх, а також вчинив дії, спрямовані на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів на загальну суму 9 415 160,7 грн (8 906 798,1 грн як еквівалент 300 000,00 Євро на 31.03.2016 та 508 362,602 грн як еквівалент 17 615,56 Євро на 15.04.2016).
Отже, у період з 13.02.2014 по 15.04.2016 ОСОБА_3 забезпечив перерахування із рахунків підконтрольної йому через ОСОБА_13 компанії Ceterum Limited на рахунки компаній ІНФОРМАЦІЯ_2, SECHSTE SHAMROCK GRUNDSTUCKS GMBH та ASLV грошових коштів на загальну суму 15 143 068,4 грн. Метою таких дій була легалізація грошових коштів, одержаних злочинним шляхом, а також приховання їх дійсного джерела походження. Зазначена сума коштів, відповідно до примітки 2 до статті 209 КК України, перевищує більше ніж на 18 000 тис розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян на момент вчинення злочину (станом на 01.01.2016 689 грн) і є особливо великим розміром.
27.04.2022 о 07 год 55 хв. детективами НАБУ ОСОБА_3 затримано на підставі п.3 ч.1 ст.208 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК).
У цей же день, старшим детективом НАБУ йому вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч.5 ст.191 та ч.3 ст.209 КК України.
Детектив вказує, що підозра обґрунтовується зібраними в ході досудового розслідування доказами, копії частини з яких надаються суду.
Метою застосування до підозрюваного запобіжного заходу, як вказує детектив, є забезпечення виконання ним його процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, потерпілого, інших підозрюваних, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Для забезпечення такої мети, як зазначається у клопотанні, необхідним є застосування найтяжчого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Як альтернативу триманню під вартою детектив просить визначити підозрюваному заставу у розмірі 10000000 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.
Також, в межах визначеної заставb детектив просить покласти на підозрюваного строком на два місяці обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК, зокрема:
-прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, суду за першим викликом;
-не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його місце фактичного проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-не відвідувати дипломатичні та консульські установи Російської Федерації, та Республіки Білорусь не спілкуватись із представниками вказаних установ;
-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
-утримуватися від спілкування з будь-якими особами (крім своїх захисників, слідчих (детективів) Національного антикорупційного бюро України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора України, слідчого судді (суду)) з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_3, зокрема із з підозрюваними та свідками у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_11 ОСОБА_13, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 . ОСОБА_28 ;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
-носити електронний засіб контролю.
Позиції учасників провадження, висловлені в судовому засіданні
Прокурор підтримав доводи клопотання. Вказав про наявність ризиків кримінального провадження, що є підставою для застосування запобіжного заходу щодо нього, зокрема: переховування від органу досудового розслідування та суду, приховування, знищення або спотворення речей та документів, незаконного впливу на свідків чи інших учасників у кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Прокурор вказав, що інший запобіжний захід не зможе запобігти встановленим ризикам, тому необхідним є саме тримання підозрюваного під вартою. При цьому, він просить визначити йому альтернативний запобіжний захід заставу у розмірі 10000000 грн, що буде відповідати його майновому, сімейному стану та обставинам кримінального провадження. Також прокурор просить покласти на підозрюваного додаткові обов`язки, визначені ч.5 ст.194 КПК.
Підозрюваний ОСОБА_3 вказав на відсутність підстав для його затримання, що передбачені ч.1 ст.208 КПК. Зокрема, стосовно нього здійснюється інше кримінальне провадження, яке уже розглядається колегією суддів ВАКС по суті. Там стосовно нього уже ухвалювалися рішення щодо запобіжних заходів. На час затримання до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання. Крім того, відомості про провадження, у межах якого до нього вирішується питання про застосування запобіжного заходу, внесено до ЄРДР ще у 2015 році, тобто йому були відомі ризики можливого притягнення його до кримінальної відповідальності, однак від суду та органу досудового розслідування не переховувався. Тому своє затримання вважає незаконним. До того ж, він звернув увагу слідчого судді також і на інші, на його думку, порушення законодавства при його затриманні, зокрема, не повний виклад обставин та подій у протоколі затримання, недопущення до нього адвоката тощо. Зазначив також, що клопотання детектива підлягає поверненню, оскільки строк досудового розслідування на цей період закінчився у зв`язку зі змінами у ст.219 КПК. Долучив також додаткові документи (характеризуючі та на підтвердження обставин відсутності ознак кримінального правопорушення). Підозрюваний зазначив, що із наданих прокурором документів не вбачається ознак вчинення ним певного кримінального правопорушення. Він також вказав про нівелювання усіх ризиків з огляду на довгий період розслідування, існування іншого запобіжного заходу, застосованого у іншому кримінальному провадженні, навіть в період воєнного часу підозрюваний не здійснював спроб переховуватись. У ОСОБА_3 відсутня на цей час посвідка на постійне проживання у Словаччині. Підтвердив, що відвідував консульство російської федерації за проханням свого батька, який народився у цій державі. Вказав, що не має доступу до реєстру судових рішень. Зазначив, що прокурором недостовірно вказуються обставини на підтвердження майнового стану підозрюваного. Повідомив, що виховує трьох неповнолітніх дітей, на утриманні має батька пенсійного віку, дружина не працює за фахом. Під час війни допомагав біженцям, створив з цією метою веб-сайт. Просив відмовити у задоволенні клопотання. У випадку, якщо слідчий суддя дійде висновку про необхідність дії запобіжного заходу, просив застосувати до нього запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.
Захисник ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання. Зазначив, що у іншому кримінальному провадженні до підозрюваного обирались запобіжні заходи, які він ніколи не порушував. На час затримання, підозрюваний перебував вдома. Він, навіть незважаючи на дію воєнного стану, не вчиняв спроб переховування. Захисник зазначив, що ризики вчинення підозрюваним дій, направлених на перешкоджання кримінальному провадженню, відсутні.
(3) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при вирішенні клопотання
За результатами дослідження матеріалів клопотання та з урахуванням думки учасників кримінального провадження, слідчий суддя дійшов таких міркувань.
Стаття 29 Конституції України гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою.
Із вказаними положеннями Основного Закону України кореспондується стаття 12 КПК, відповідно до якої під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК, віднесені також запобіжні заходи. Статтею 132 КПК встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
-існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
-потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
-може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Частина третя ст.176 КПК встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч.2 ст.177 КПК).
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено частиною першою статті 178 КПК.
Згідно з вимогами ч.1 ст.183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Частина третя цієї ж статті визначає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Стаття 184 КПК визначає вимоги до змісту клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів. Крім цього, стаття 192 КПК встановлює, що у разі подання клопотання про застосування запобіжного заходу після затримання особи без ухвали про дозвіл на затримання, до такого клопотання має бути доданий протокол затримання підозрюваного.
Згідно з положеннями статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення (1), наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор (2), недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (3).
З аналізу та синтезу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу необхідно перевірити:
1)чи відповідає подане клопотання вимогам, визначеним у ст. 184 та 192 КПК?
2)чи можна вважати затримання ОСОБА_3 незаконним?
3)чи є ОСОБА_3 підозрюваним?
4)чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні ним кримінального правопорушення?
5)чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК?
6)чи наявні інші обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК?
7)чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження?
8)який строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою буде доцільним?
9)яким необхідно визначити розмір застави як альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу?
10)які обов`язки, визначені ч.5 ст.194 КПК, необхідно покласти на підозрюваного у випадку внесення застави?
Слідчому судді необхідно дослідити окремо кожне із зазначених питань вище, за результатами чого ухвалити відповідне рішення.
(3.1) Клопотання про застосування запобіжного заходу, відповідає вимогам, визначеним у ст. 184 та 192 КПК.
Клопотання подане в межах предметної підсудності Вищого антикорупційного суду. Його зміст містить в загальних рисах усі необхідні відомості, що визначені ч.1 ст.184 КПК. Виконано вимоги ч.2 ст.184 КПК, а саме копію клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надано ОСОБА_3 та його захиснику за три години до початку його розгляду. До клопотання додано документи, визначені ч.3 ст.184 та ч.2 ст.192 КПК, в тому числі протокол затримання підозрюваного.
(3.2) Затримання ОСОБА_3 відбулось у відповідності з вимогами законодавства.
Під час судового розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваним ОСОБА_3 заявлено скаргу на незаконність його затримання. Її підозрюваний обґрунтував відсутністю реальних підстав для його затримання в п.3 ч.1 ст.208 КПК. Крім того, підозрюваний вказав на певні інші порушення його прав під час такої процесуальної дії.
Оцінюючи такі твердження підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне висловити наступні міркування.
Встановлено, що ОСОБА_3 затримано 27.04.2022 о 07:55 год. за місцем його проживання. Підставою для його затримання була інформація щодо можливої втечі підозрюваного з метою ухилення його від кримінальної відповідальності (п.3 ч.1 ст.208 КПК). Згідно зі змістом протоколу затримання ОСОБА_3 роз`яснено підстави для затримання,у вчиненні злочину якого він підозрюється. Роз`яснено інші процесуальні права.
Також того ж дня, починаючи з 08:01 год., детективом неодноразово здійснювались дзвінки з метою повідомлення Центру з надання безоплатної правової допомоги про затримання ОСОБА_3 з метою забезпечення його права на захист. Однак, лише об 11:40 год. до приміщення НАБУ прибув адвокат ОСОБА_4 .
Під час затримання проведено особистий обшук підозрюваного, однак його особисті речі, відповідно до змісту протоколу, не вилучались. Під час затримання відбувалось відеофіксування.
До протоколу долучено письмові заперечення підозрюваного щодо його затримання.
Незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов`язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді (п. 1 ч.5 ст.206 КПК).
Відповідно до п.3 ч.1 ст.208 КПК уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України.
Згідно з копією службової записки старшого детектива НАБУ (зареєстровано у НАБУ 26.04.2022) на виконання запиту до ДКР СБУ отримано інформацію, що ОСОБА_3 22.11.2021 відвідував приміщення консульського відділу посольства російської федерації (м.Київ, вул.Добровольчих Батальйонів, 5) з питань переїзду на територію росії за програмою «Переселення». Водночас, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та запровадження в Україні воєнного стану відповідні документи, що перебували у володінні ДКР СБУ знищено.
Слідчий суддя враховує вказану обставину, про яку вдалось дізнатися органу досудового розслідування лише у квітні 2022 року. Повномасштабна війна росії проти України, безумовно, є тим фактором, який впливає на можливість безперебійного контролю з боку правоохоронних органів над переміщенням осіб через кордон із російською федерацією.
В той же час, факт звернення підозрюваного до консульських установ держави-агресора (навіть до початку повномасштабного вторгнення) вказує на намір останнього виїхати до цієї держави та зв`язки у ній, які можуть сприяти переховуванню, до того ж за відсутності міжнародного співробітництва з росією.
Вказаний фактор є тим, що надавав змогу органу досудового розслідування здійснити затримання ОСОБА_3 без ухвали слідчого судді в порядку п.3 ч.1 ст.208 КПК.
(3.3) ОСОБА_3 має статус підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні.
Запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру (ч. 1 ст. 42 КПК).
Згідно з ч.1 ст.276 КПК повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадку, серед інших, обрання до особи одного з запобіжних заходів, наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання (ч.1, 2 ст.278 КПК).
Як уже було згадано у попередньому пункті ухвали, ОСОБА_3 затримано 27.04.2022 о 07:55 год. на підставі п.3 ч.1 ст.208 КПК.
Цього ж дня о 13:17 год. ОСОБА_3 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.5 ст.191 та ч.3 ст. 209 КК України.
Отже, у відповідності до вимог ст.42 КПК ОСОБА_3 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
(3.4) ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.27, ч.5 ст.191 та ч.3 ст.209 КК України.
Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені.
Проте, воно висвітлено у практиці Європейського суду з прав людини, що підлягає застосуванню українськими судами. Термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»). Обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна бути заснована на об`єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення.
Цей стандарт переконання є нижчим, ніж стандарт переконання «поза розумним сумнівом», та вимагає меншої ваги доказів, ніж для вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи на стадії судового розгляду.
Таким чином, слідчому судді необхідно оцінити відповідність підозри цій правовій кваліфікації лише для встановлення її обґрунтованості (тобто, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_3 міг вчинити саме цей злочин). При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
В цьому кримінальному провадженні йдеться про можливе вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України.
Стаття 27 КК України визначає види співучасників. Згідно з ч. 3 ст. 27 КК України організатором є особа, яка організувала вчинення кримінального правопорушення (кримінальних правопорушень) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням. Організатором також є особа, яка утворила організовану групу чи злочинну організацію або керувала нею, або особа, яка забезпечувала фінансування чи організовувала приховування кримінально протиправної діяльності організованої групи або злочинної організації.
Частина п`ята статті 191 КК України передбачає відповідальність, зокрема за заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.
Згідно з п. 4 примітки до статті 185 КК України у ст. 191 КК України в особливо великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.
Кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення (ч. 2 ст. 28 КК України).
Частина 3 статті 209 КК України передбачає відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, тобто вчинення фінансової операції чи правочину з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, їх використанні, а також вчиненні дій, спрямованих на приховування чи маскування незаконного походження таких коштів в особливо великих розмірах.
Відповідно до п. 1 примітки до ст.209 КК України суспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів є діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (за винятком діянь, передбачених статтями 212 і 212-1 Кримінального кодексу України), або діяння, вчинене за межами України, якщо воно визнається суспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, за кримінальним законом держави, де воно було вчинене, і є злочином за Кримінальним кодексом України та внаслідок вчинення якого незаконно одержані доходи.
Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, визнається вчиненою в особливо великому розмірі, якщо предметом злочину були кошти або інше майно на суму, що перевищує вісімнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 3 примітки до ст.209 КК України).
Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.5 ст.191 та ч.3 ст.209 КК України.
Окрім цього, для визначення можливості вчинення ОСОБА_3 вказаних кримінальних правопорушень слідчим суддею досліджено відомості, надані сторонами у копіях, зокрема:
-наказ №1233/к від 23.09.2013, яким покладено на ОСОБА_3 виконання обов`язків генерального директора ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України;
-наказ № 310-к від 03.12.2013 про призначення ОСОБА_3 на посаду генерального директора державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (ДП «Інформаційний центр»);
-статут ДП«Інформаційний центр», затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 02.08.2005 №80/5;
-контракт № 1 від 02.12.2013, відповідно до якого генеральний директор ДП«Інформаційний центр» ОСОБА_3 відповідно до п.п. 1.1, 1.4, 2.1, 2.10 зобов`язаний безпосередньо і через адміністрацію підприємства здійснювати управління (керівництво) підприємством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством державного майна;
-накази ДП«Інформаційний центр» №293 від 11.12.2013, №637 від 20.11.2014 про встановлення права першого підпису ОСОБА_3 та ОСОБА_9
-витяг з наказу №237-к від 01.11.2013 про призначення ОСОБА_9 на посаду заступника генерального директора ДП «Інформаційний центр» з фінансових питань;
-наказ №304-к від 16.10.2014 про покладання обов`язків генерального директора ДП«Інформаційний центр» на ОСОБА_9 з 16.10.2014;
-картки зі зразками підпису, відповідно до яких право підпису банківських документів мали ОСОБА_3 та ОСОБА_9 ;
-наказ №245-к від 01.08.2014 про призначення ОСОБА_12 на посаду заступника директора ДП«Інформаційний центр» з технічних питань;
-посадова інструкція заступника директора ДП«Інформаційний центр» з технічних питань, відповідно до якої ОСОБА_12 безпосередньо підпорядковується генеральному директору державного підприємства; ОСОБА_12 підпорядкований відділ експлуатації, заступник генерального директора ДП «Інформаційний центр» ОСОБА_12 повинен знати технічні умови функціонування автоматизованих систем, техніко-експлуатаційні характеристики, конструктивні особливості обладнання, призначення та режим роботи програмного забезпечення, що експлуатується;
-наказ №307-к від 20.10.2014 про призначення ОСОБА_3 на посаду заступника генерального директора ДП«Інформаційний центр» з питань розвитку;
-накази ТОВ «Астен-МН» від 28.10.2011 №28-10/11к, від 03.06.2015 №03-06/15к, згідно з якими ОСОБА_29 з 28.10.2011 по 03.06.2015 обіймала посаду директора товариства;
-картка зі зразками підпису в ПАБ «Банк Велес», відповідно до якої ОСОБА_29 мала право підпису банківських документів;
-статут ТОВ«Астен-МН», затверджений загальними зборами учасників від 06.11.2013;
-договір №КТ 25 про закупівлю апаратури записувальної і відтворювальної звуку і зображення (обладнання для відеоконференцзв`язку та ІР телефонії), укладений між ДП«Інформаційний центр» (в особі директора ОСОБА_3 ) та ТОВ «Астен-МН» (в особі директора ОСОБА_10 ); ціна договору 11106039, 60 грн (п.3.1 договору);
-додаткова угода №1 до договору №КТ 25, якою збільшено ціну договору до 11181422, 40 грн;
-додаткова угода № 2 до договору № КТ 25, якою внесено зміни до додатку № 2 до договору від 22.01.2014 та доповнено додатком №3.1. за яким планувалось додатково здійснити постачання 500 систем відеоконференцзв?язку (ВКЗ) та ІР телефонії персональних портативних по реєстраційних службах районних управлінь юстиції. Згідно з додатковою угодою від 09.09.2014 №2 вартість постачання апаратури склала 20464622,40 грн з ПДВ.
-видаткові накладні №АС-0000002-№АС-0000007 від 01.07.2014 та акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №1 від 30.09.2014, №2 від 31.10.2014; №1 від 27.01.2015, №2 від 17.02.2015, №3 від 26.02.2015, №4 від 15.03.2015 та №6 від 23.03.2015;
-рахунки-фактури на оплату товарів та наданих послуг відТОВ «Астен-МН» до ДП«Інформаційний центр» на суми 4993554 грн, 250375 грн, 160600 грн, 3023035 грн, 1140145 грн, 4177440 грн, 464160 грн, 556992 грн, 185664 грн, 779788, 80 грн, 2413632 грн, 26515, 02 грн, 700369, 68 грн;
-платіжні доручення ДП «Інформаційний центр», відповідно до яких на рахунки ТОВ«Астен-МН», відкриті в ПАТ«Банк Велес» та Столичній філії ПАТ«КБ Приватбанк» перераховано грошові кошти в сумі 18872270,50 грн, з яких 6756000 грн - оплата за програмне забезпечення «TrueConf», яке надає можливість одночасного користування «онлайн користувачам» в режимі відеоконференцзвязку (унікальний код) та 5971172,5 грн за роботи щодо доставки, налагодження (монтажу) системи відеоконференцзввязку та ІР-телефонії, генерації програмного забезпечення, його інсталяції та налагодження, тестування системи проведення навчання персоналу та подальшого його атестації;
-протокол огляду від 27.07.2019: оглянуто матеріали кримінального провадження №420150000000001624;
-протокол огляду від 18.04.2019;
-акт приймання-передачі від 01.04.2014 між ДП«Інформаційний центр» та ТОВ«Іволга-2», відповідно до якого державне підприємство отримало програмне забезпечення TrueConf-Server на 200 унікальних кодів;
-акт приймання-передачі від 01.04.2014 між ДП«Інформаційний центр» та ТОВ«Іволга-2», відповідно до якого державне підприємство отримало програмне забезпечення TrueConf-Server на 1500 унікальних кодів;
-договір №3/4 ВКЗ про надання послуг щодо технічної допомоги у сфері інформаційних технологій (послуг з супроводження ВКЗ) від 03.04.2014 між «ДП«Інформаційний центр» та ТОВ«Іволга-2»;
-договір поставки №22/05-14 від 27.05.2014 між ТОВ«Іволга-2» та ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод» про закупівлю комплектів системи ВКЗ, відповідно до якого нібито постачалось 25 систем ВКЗ аудиторні, 500 систем ВКЗ персональних та 525 комплектів програмного забезпечення для роботи системи ВКЗ «TrueConf Server»;
-договір №1/09 від 25.09.2014 між ТОВ «Астен-МН» та ТОВ «Зуївський Енергомеханічний завод» про постачання спеціалізованого програмного забезпечення (комп`ютерної програми) для роботи системи ВКЗ, відповідно до якого ТОВ«Зуївський Енергомеханічний завод» мав поставити програмне забезпечення - комп`ютерну програму «TrueConf Server» та усю супровідну документацію, що включає у себе 500 унікальних кодів, що забезпечує можливість користуватись програмною продукцією одночасно 500 онлайн-користувачам в режимі відеоконференцій;
-договір №0110-14 про надання бухгалтерських послуг від 01.10.2014 між ТОВ«Астен-МН» та ТОВ«Украудитколегія», відповідно до якого останнє здійснювало ведення бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Астен-МН»;
-виписки по рахунках ТОВ«Зуївський Енергомеханічний завод» в АТПУМБ та АТКБ«Приватбанк» згідно з якими ТОВ «Астен-МН» перераховано грошові кошти в сумі 6004905,6 грн за реалізацію програмного забезпечення для ВКЗ за договорами 22/05-14 від 27.05.14 та №1/09 вiд 25.09.14;
-матеріали тимчасового доступу в ДП «Зовнішінформ» від 18.10.2017, згідно з якими документи ТОВ«Зуївський енергомеханічний завод» та ТОВ «Іволга-2» подавались до ДП«Зовнішінформ» ОСОБА_16 ;
-матеріали тимчасового доступу в ПАТ «ПУМБ», відповідно до якого право підпису банківських документів мав ОСОБА_11 ;
-протокол огляду від 18.11.2021 документів ПАТ«КБ «ПриватБанк», відповідно до яких право підпису банківських документів ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод» мав ОСОБА_11, а ТОВ «Астен-МН» ОСОБА_10
-лист компанії Trueconf ltd, згідно з яким компанією реалізовано лише ліцензію на 200 користувачів №UA1AE ДП «Інформаційний центр» через британську компанію Ceterum Limited;
-матеріали виконання запиту про міжнародну правову допомогу до компетентних органів Швейцарської Конфедерації, відповідно до яких ОСОБА_13 є бенефіціарним власником рахунків Company «Ceterum Limited»;
-випискою по рахунках компанії Ceterum Limited та інші документи Ceterum Limited;
-матеріали виконання запиту про міжнародну правову допомогу до компетентних органів Латвійської Республіки, відповідно до яких директором компанії VESTER ОСОБА_30 є громадянка України ОСОБА_31, а директором компанії TECKFORCE LIMITED є громадянка України ОСОБА_32, директором та власником компанії ASLV Limited є громадянин України ОСОБА_21 ;
-протокол допиту свідка ОСОБА_32 від 10.09.2020, відповідно до якого вона до компанії TECKFORCE LIMITED не має, рахунки в банківських установах не відкривала, нікого на це не уповноважувала, договорів від імені TECKFORCE LIMITED не підписувала та не укладала;
-протокол допиту свідка ОСОБА_31 від 08.10.2020, відповідно до якого остання відношення до компанії VESTER ОСОБА_30 не має, рахунки в банківських установах не відкривала, нікого на це не уповноважувала, договорів від імені компанії не підписувала та не укладала;
-протокол огляду від 08.10.2020 будинку за адресою: АДРЕСА_2 ;
-матеріали виконання запиту про міжнародну правову допомогу до компетентних органів Федеративної Республіки Німеччина, відповідно до яких грошові кошти в сумі 300000 євро за договором позики від 23.03.2016 не повертались, а перераховано на рахунок IE97AIBK93000802486082, відкритий компанією Intelligent Green Energy Limited;
-матеріали виконання запиту про міжнародну правову допомогу до компетентних органів Російської Федерації;
-протокол огляду від 22.05.2020: оглянуто вилучені документи в ході обшуку, проведеного за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська (Велика Васильківська) 55-Г; ТОВ«Астен-МН», ТОВ «Іволга-2», ТОВ «Клінком Сервіс», ПАТ «Енергетичний холдинг» та інші контролювались однією групою осіб, до якої входив ОСОБА_3 ;
-протокол допиту свідка ОСОБА_33 від 19.01.2017;
-протоколи допиту свідка ОСОБА_19 (начальник відділу адміністрування систем ВКЗ ТОВ «Іволга-2») від 11.10.2016 та 04.09.2019, відповідно до яких вона здійснювала моніторинг підприємств для закупівлі обладнання ВКЗ, у яких можна було придбати комплекти обладнання необхідного для впровадження системи ВКЗ; в подальшому протягом літа 2014 року у вказаних підприємств було придбано вказане обладнання та доставлено його (силами постачальників) до офісних приміщень ТОВ«Астен-МН», які знаходились в місті Києві по вул.Ярославів Вал та по вул. Володимирській;
-договори № 1-09/14 від 01.07.2014 та 2-10/14 від 01.10.2014 на між ТОВ«Астен-МН» та ОСОБА_19, відповідно до яких останню залучено для надання технічної допомоги при виконанні договору №КТ 25;
-протокол допиту свідка ОСОБА_20 від 27.10.2016, який, отримавши віддалений доступ до серверного обладнання, 21.10.2014 під відповідним логіном та паролем здійснив налаштування параметрів програми «TrueConf Server» для генерації клієнтського програмного забезпечення «TrueConf Client 6.4.4». Після чого згенероване програмне забезпечення «TrueConf Сlient 6.4.4» в кількості одного примірника ОСОБА_20 завантажив на комп`ютер та зробив копії більше ніж 1100 CD-R дисків та надав їх ОСОБА_19
-договір №09/14-1 від 02.09.2014 між ТОВ «Астен-МН» та ОСОБА_34 щодо виконання роботи;
-протокол огляду документів від 03.10.2019, встановлено, що обороти щодо доставки, налагодження (монтажу) системи ВКЗ та ІР-телефонії, генерації програмного забезпечення, його інсталяції та налагодження, тестування системи проведення навчання персоналу та подальшого його атестації виконувались працівниками філій ДП «Інформаційний центр» у робочий час;
-протокол огляду від 14.05.2019 встановлено, що громадянин Естонії ОСОБА_13 є вітчимом дружини ОСОБА_3 ОСОБА_35 ;
-протокол огляду від 24.06.2020 встановлено, що 12.08.2010 зареєстровано шлюб між ОСОБА_14 та ОСОБА_36 ;
-протокол огляду від 20.07.2020 встановлено, що ОСОБА_12 в період часу з 18.07.2006 по 20.08.2007 був засновником ТОВ«АСТЕН-МН», а в період часу з 24.07.2006 по 26.07.2007 був керівником та підписантом вказаного товариства;
-договір від 03.04.2015 про надання послуг з розробки презентаційних матеріалів між ТОВ«Астен-МН» та ОСОБА_3, на підставі якого ОСОБА_3 перераховано 160000 грн;
-висновок експерта від 02.08.2019 №19/9/1-46/СЕ/19 щодо встановлення належності підписів на рахунках-фактурах ОСОБА_9 та ОСОБА_12 ;
-висновок експерта від 05.05.2020 №167/1 встановлено належність підпису у графі «Генеральний директор» в договорі №1/09 від 25.09.2014 між ТОВ«Астен-МН» та ТОВ«Зуївський енергомеханічний завод» ОСОБА_11, а також у графі «Директор» в договорі №1/09 від 25.09.2014 між ТОВ«Астен-МН» та ТОВ«Зуївський енергомеханічний завод» підпис виконаний не ОСОБА_10 ;
-висновок експерта від 17.06.2020 №17-3/984 - встановлено належність підпису у графі «Генеральний директор» в договорі №22/05-14 від 27.05.2014 та додатку №1 до нього між ТОВ«Астен-МН» та ТОВ«Зуївський енергомеханічний завод» ОСОБА_11, а також у графі «Директор» в договорі №22/05-14 від 27.05.2014 та додатку №1 до нього між ТОВ«Астен-МН» та ТОВ«Зуївський енергомеханічний завод» підпис виконаний не ОСОБА_10 ;
-висновок експерта від 18.06.2020 №17-3/997 щодо відбитку печатки;
-висновок експертів комісійної судово-економічної експертизи від 18.12.2020 №1041/50001, відповідно до якого розмір збитків внаслідок перерахування грошових коштів на користь ТОВ «Астен-МН» по договору №КТ25 від 22.01.2014 в частині оплати за програмне забезпечення «TrueConf» (унікальні коди) за умови, що програмне забезпечення «TrueConf» (унікальні коди) є програмою «TrueConf-Client», яку можливо безкоштовно завантажити із програмного забезпечення «TrueConf Server», що перебувало у володіння державного підприємства та із офіційного сайту компанії «TrueConf» становить 6756000 грн;
-висновок експерта від 07.11.2018 №8-4/1779 щодо належності підписів ОСОБА_11, ОСОБА_25 ;
-протокол допиту свідка ОСОБА_22 від 09.10.2019: до складу наглядової ради ТОВ«Зуївський енергомеханічний завод» входив ОСОБА_17 . Особа ОСОБА_3 їй знайома, вона бачила його в кабінеті ОСОБА_17 . Рахунки компанії Ceterum Limited у Швейцарії не відкривала;
-протокол огляду вилучених в ході обшуку предметів від 17.12.2020, під час якого виявлено зокрема електрону копію інвойсу №14-358, згідно з яким Company «Ceterum Limited» придбало за 50000 доларів США «license payment for TrueConf-Server» у компанії «TrueConf LTD;
-протокол огляду від 27.11.2020 речей, вилучених за адресою проживання ОСОБА_3 ;
-протокол огляду від 08.12.2020 мобільного телефона, вилученого у ОСОБА_3 . Встановлено листування із ОСОБА_37, ОСОБА_38 ;
-протокол огляду предметів від 09.12.2021 мобільного телефона ОСОБА_21 ;
-протокол допиту свідка ОСОБА_21 від 29.11.2021 - компанію АSLV Limited продав ОСОБА_17 ;
-протокол негласної слідчої дії зняття інформації з електронних інформаційних систем від 07.12.2021, відповідно до якого в поштових скриньках ОСОБА_21 виявлено листування із ОСОБА_17 з приводу компаній АSLV Limited, Ceterum Limited, Intelligent Green Energy Limited; ОСОБА_21 з приводу компанії АSLV Limited, Ceterum Limited, спілкувався із ОСОБА_16 та ОСОБА_17 ;
-протокол огляду носія інформації формату DVD-R із написом «Інв. 2149т від 089/07-14 ГУБОЗ МВС ШишкаІ.Р.5», на якому зафіксовано результати проведених негласних слідчих (розшукових) дій, передбачених ст. 263 КПК стосовно ОСОБА_39, відповідно до якого зафіксовано розмову 14.08.2014 о 18:55:31 між ОСОБА_39 та ОСОБА_3 зміст якої вказує на контроль ОСОБА_3 спільно із ОСОБА_17 та ОСОБА_39 над ТОВ «Зуївський Енергомеханічний завод»;
-іншими матеріалами у їх сукупності.
Таким чином, з урахуванням досліджених документів, слідчий суддя дійшов до переконання, що наразі є достатньо обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_3 вказаних кримінальних правопорушень.
Слід зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей лише визначає, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо нього запобіжного заходу.
(3.5) Слідчий суддя вважає доведеним існування ризиків вчинення підозрюваним дій, визначених статтею 177 КПК
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні детектив вказує на ризики переховуватися від органів досудового розслідування та суду (1), знищити, сховати, або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (2), незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні (3), перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (4).
1.Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, суворістю можливого покарання, пов`язаними із цим негативними для особи наслідками та іншими обставинами.
ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.5 ст.191 та ч.3 ст.209 КК України. Злочин, передбачений ч. 5 ст.191 КК України, відноситься законом про кримінальну відповідальність до корупційних. Санкції ч.5 ст.191 та ч.3 ст.209 КК України відносять інкриміновані злочин до особливо тяжких, за який передбачене основне покарання у виді до 12 років позбавлення волі.
Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_3 у сукупності з іншими обставинами.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_3 має паспорти громадянина України для виїзду за кордон, зокрема, серії НОМЕР_1, виданий 10.01.2019 та ER №508361 від 18.04.2014. У цій площині враховується те, що в період з 2015 до 2017 років ОСОБА_3 часто виїжджав за кордон, до держав ЄС, ОАЕ, білорусі. Водночас, як встановлено із інформації, отриманої на запит з ДМС України, 18.01.2022 ОСОБА_3, виконуючи обов`язок щодо здачі паспортів громадянина України для виїзду за кордон, передбачений ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду, звернувся до органів ДМС із письмовими заявами про визнання недійсними його двох паспортів у зв`язку з нібито втратою та через непридатність для подальшого користування.
У період з 15.12.2015 до 30.04.2017 мав посвідку на проживання у Республіці Словаччина. Із матеріалів клопотання вбачається наявність у підозрюваного значної частини родичів за кордоном, зокрема вітчим його дружини є громадянином Естонії. Підозрюваний також володіє корпоративними правами товариств на території іноземних держав.
Крім того, ОСОБА_3 є обвинуваченим у іншому кримінальному провадженні №42015000000001624. Його було у 2017 році затримано в порядку ст.208 КПК при спробі виїзду до російської федерації, що підтверджено прокурором відповідним протоколом затримання.
Відповідно до службової записки старшого детектива ОСОБА_8 від 25.08.2020 ОСОБА_3 не прибував до детектива за викликом, уникаючи із ним телефонних дзвінків.
Слідчий суддя звертає особливу увагу на те, що підставою затримання ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні було отримання органом досудового розслідування інформації про відвідування ним впродовж минулого року дипломатичних установ російської федерації, де міг вирішувати питання про можливий переїзд до росії.
Вказана обставина самим підозрюваним не заперечується, водночас, як вказує підозрюваний, причиною відвідувань консульства росії є прохання його батька. Втім, таке обґрунтування слідчий суддя вважає недостатнім, зважаючи на обставини наявності родинних зв`язків у цій державі, намагання у минулому виїхати до неї.
Крім того, слідчий суддя зважає й на те, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за № 64/2022 на території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, дія якого в подальшому була продовжена та триває до цього часу.
Вказана обставина впливає на можливість безперешкодного контролю пропуску осіб через кордони із росією. При цьому, можливість обміну інформацією із цією державою в порядку міжнародного співробітництва унеможливлена.
Більше того, підозрюваний є батьком трьох неповнолітніх дітей. При цьому, згідно з листом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.03.2022 N23-6855/0/6-22-Вих дозволено виїзд з України особам чоловічої статі, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років.
Крім цього, звертають також на себе увагу перетини державного кордону України дружиною ОСОБА_3 ОСОБА_35, яка у січні 2018 року із дітьми вилітала до Мінська та повернулася до Києва вже із Москви залізницею через 5 днів.
Тому, на думку слідчого судді, вказані обставини частого виїзду підозрюваного за кордон, спроби виїзду до російської федерації, наявність зв`язків за кордоном, свідчить про його можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду за межами України.
Доводи сторони захисту про відсутність такого ризику не спростовують наведених вище висновків суду.
2. У засіданні не встановлено, що існує ризик знищення, приховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Зокрема, відомості про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань у 2015 році. За цей час було здійснено велику кількість слідчих (розшукових) дій, допитано свідків. У клопотанні ж детектива не вказано про додаткові, не виконані на цей час слідчі дії, які планується провести найближчим часом, на результативність яких має змогу вплинути підозрюваний. Навіть під час судового засідання прокурор вказав, що досудове розслідування перебуває на заключній стадії.
Крім цього, вказані у клопотанні обставини відмови від отримання обвинувального акта, створення листів, характеристик на себе, обумовлення «стратегій» затягування справи тощо не свідчать про можливість знищення, спотворення чи приховування документів, а можуть вказувати про наявність іншого ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Тому слідчий суддя не вважає доведеним, що підозрюваний може самостійно або ж за координації інших осіб здійснити дії, направлені на знищення, приховування чи спотворення документів, що мають значення для кримінального провадження.
3.Слідчий суддя вважає наявним також ризик впливу підозрюваним на свідків у кримінальному провадженні.
КПК встановлює наступну процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст.23, ст.224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомуст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4ст. 95 КПК).
До клопотання детективом додано протоколи допиту свідків ОСОБА_21, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_11 ОСОБА_13, ОСОБА_26, ОСОБА_27 тощо.
Дослідження протоколів допиту цих осіб свідчить, що їх показання мають важливе значення для цього кримінального провадження. А в умовах зацікавленості підозрюваного у відверненні негативних наслідків, обумовлених притягненням його до кримінальної відповідальності, не будучи обмеженим у спілкуванні з ними, ОСОБА_3 може безпосередньо, а також використовуючи зв`язки із іншими особами, впливати на цих свідків у різних формах (умовляння, підкуп тощо) з метою спонукання їх до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.
Слідчим суддею враховується й те, що частина осіб, які можуть бути обізнані про обставини кримінального провадження, перебували у відносинах підпорядкування від ОСОБА_3, перебувають із ним у родинних відносинах тощо.
Зокрема, перебування свідків у відносинах підпорядкування, службовій та матеріальній залежності від підозрюваного безперечно має значення при оцінці його можливості впливати на них. Він може бути обізнаний про особисті або ділові якості цих осіб у кримінальному провадженні, у тому числі негативного характеру, які можуть бути використані ним для незаконного впливу на них та підбурення їх до надання неправдивих показань, відмови від надання показань, ухилення від явки до органу досудового розслідування тощо. Підозрюваний в силу своїх зв`язків володіє інформацією про особисті дані свідків, у тому числі потенційних місць їх проживання, членів їх сімей, відтак може використати ці відомості для впливу на них.
За версією сторони обвинувачення, кримінальне правопорушення було вчинено за попередньою змовою групою осіб, що дає підстави обґрунтовано припускати про наявність можливої координації та взаємозв`язків між підозрюваними, інші співучасники можуть розробляти та узгоджувати спільні заходи щодо здійснення впливу на свідків у кримінальному провадженні.
Крім того, із матеріалів, доданих до клопотання вбачається також і координація спільних дій у межах розпочатих кримінальних проваджень між ОСОБА_3 із іншими особами, що можуть бути причетними до вчинення кримінальних правопорушень, зокрема із ОСОБА_25, ОСОБА_9 тощо.
Також враховуються доводи, зазначені у клопотанні, що за місцем проживання ОСОБА_3 на його персональному комп`ютері виявлено файл підготовки до можливого допиту ОСОБА_11 з можливими питаннями та відповідями на них, які необхідно буде повідомити при проведенні відповідного його допиту.
Варто зазначити, що такий ризик як вплив на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Тому, слідчий суддя дійшов висновку про високу ймовірність вказаного ризику незаконного впливу підозрюваного на свідків.
4. У ході розгляду клопотання слідчим суддею встановлено наявність ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
ОСОБА_3, не перебуваючи під вартою, з метою уникнення кримінальної відповідальності матиме можливість домовлятись із іншими співучасниками злочину про спільну позицію та процесуальну поведінку, консультувати їх з приводу можливих способів уникнення від передбаченої законом відповідальності, а також отримувати такі консультації. Крім того, із матеріалів НСРД та загалом в силу посади, яку він обіймав, вбачається, що він має зв`язки серед службових осіб органів державної влади, в тому числі, що пов`язані із роботою судової гілки влади.
Підозрюваний, як вбачається із долучених документів, обговорював, зокрема з дружиною, можливі варіанти затягування іншої справи стосовно нього, зазначення неправдивої адреси місця проживання для правоохоронних органів тощо.
Варто вказати й на те, що ОСОБА_3 перед цим не прибував на виклики до детектива, а ухвалою слідчого судді ВАКС від 27.08.2020 до ОСОБА_3 було застосовано грошове стягнення за невиконання ним процесуальних обов`язків свідка.
Слідчий суддя також враховує твердження прокурора, що ОСОБА_3 також самостійно створював певні документи, які були знайдені під час обшуку за місцем його проживання, задля створення видимості законності вчинюваних ним дій.
Вказане свідчить про можливість перешкоджання провадженню іншим чином, шляхом затягування розгляду справи, унеможливлення проведення певних процесуальних дій у провадженні, створенні нових документів, які б спростовували твердження сторони обвинувачення про фіктивність правочинів щодо поставки програмного забезпечення тощо.
У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбаченихстаттею 177 КПК, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
(3.6) Слідчим суддею враховуються обставини на підставі наданих сторонами матеріалів.
При вирішенні питання про застосування ОСОБА_3 запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності такі обставини:
-надані відомості, які свідчать про достатню кількість доказів на підтвердження вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України.
-злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_3 відносяться до особливо тяжких, один з яких є корупційним. ОСОБА_3, відповідно до змісту повідомленої йому підозри, був організатором злочину;
-станом на день вирішення клопотання ОСОБА_3 виповнилося 53 роки. Будь-які відомості, що на цей час він має певні захворювання відсутні;
-перебуває у шлюбі із ОСОБА_35 . У підозрюваного перебувають на утриманні троє неповнолітніх дітей: ОСОБА_40 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_41 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), ОСОБА_41 (08.06.2014);
- ОСОБА_3 працює в ТОВ«Ізікон Груп» на посаді директора; підозрюваним надано відомості про розробку сайту ним для допомоги вимушеним переселенцям в Україні, що враховується слідчим судом як характеризуюча обставина про особу ОСОБА_3 ;
-стосовно підозрюваного розглядається колегією суддів Вищого антикорупційного суду інше кримінальне провадження стосовно вчинення ним злочинів, передбачених ч.3 ст.27, ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 та ч.1 ст.366, ч.5 ст.191 КК України;
-до ОСОБА_3 раніше застосовувались запобіжні заходи у виді застави, домашнього арешту та особистого зобов`язання, відомостей про їх недотримання підозрюваним не надано;
-характеристику майновому стану підозрюваного буде надано у п.3.9 ухвали;
-згідно з поданими матеріалами клопотання, розмір предмета злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, становить 7719059, а ч.3 ст.209 КК України 15143068, 40 грн.
(3.7) На думку слідчого судді, застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, встановленим у пункті 3.5 цієї ухвали.
При оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі застава, домашній арешт, особисте зобов`язання та ін., не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
Разом з тим, слід зазначити, що незважаючи на те, що у іншому кримінальному провадженні, яке розглядається судом по суті, стосовно ОСОБА_3 колегією суддів уже ухвалювалися рішення щодо запобіжних заходів, слідчий суддя при розгляді цього клопотання не зв`язаний висновками інших суддів.
Слідчий суддя, постановляє ухвалу за результатами розгляду відповідного клопотання на підставі дослідження всіх матеріалів справи та оцінки доказів, наданих сторонами на підтвердження певних обставин. Під час такого розгляду підлягають застосуванню і засади законності, змагальності та диспозитивності, встановлені ст. 9, 22, 26 КПК.
Відтак, дія певного запобіжного заходу у іншому кримінальному провадженні не має вирішального значення для слідчого судді при розгляді цього клопотання.
Так, на думку слідчого судді, застосування до ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання реалізації ним встановлених ризиків переховування від органу досудового розслідування та суду, впливу на свідків, підозрюваних у провадженні, а також перешкоджання провадженню іншим чином. Крім того, слідчий суддя ґрунтує свої твердження на підставі сукупного аналізу як і обставин можливого вчинення кримінального правопорушення, так і зазначених характеризуючих відомостей про особу підозрюваного.
Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, чого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За таких обставин необхідним є саме тримання під вартою, оскільки застосування застави як основного запобіжного заходу відтерміновує можливість його виконання, що, з урахуванням особистої зацікавленості підозрюваного в ході досудового розслідування, створює можливості для його позапроцесуальних дій. Домашній арешт, в тому числі цілодобовий, пов`язаний з доступом підозрюваного до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами, зважаючи на встановлений законодавством обмежений часовий проміжок, впродовж якого він може застосовуватись (не більше 6 місяців), може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі.
До того ж, слідчий суддя особливу увагу звертає на ту обставину, що за час дії запобіжного заходу, застосованого у іншому провадженні, підозрюваний відвідував консульські установи російської федерації, що, в свою чергу, враховуючи повномасштабне вторгнення росії в Україну та введення на усій території держави воєнного стану, є обставиною, яка свідчить про високу ймовірність того, що за відсутності дієвого запобіжного заходу, підозрюваний буде вчиняти дії, направлені на переховування його на території росії.
На думку слідчого судді, наявність трьох малолітніх дітей, дружини не є достатніми факторами, що безсумнівно можуть вказувати на наявність міцних соціальних зв`язків у місці проживання, що виступали б фактором стримування від реалізації описаних вище ризиків кримінального провадження.
Таким чином, зважаючи на доволі високі встановлені при розгляді клопотання ризики переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, знищення, приховування, впливу на свідків, інших підозрюваних у провадженні, а також перешкоджання провадженню іншим чином, з урахуванням його особистих характеристик, слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_3 слід застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
(3.8) До підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного - з моменту затримання. (ч.1, 2 ст.197 КПК).
Зважаючи на ризики, встановлені під час судового розгляду, особливості досудового розслідування відповідної категорії кримінальних правопорушень, слідчий суддя вбачає обґрунтованим застосувати до підозрюваного тримання під вартою на строк 60 днів. Такий строк необхідно обраховувати з моменту затримання підозрюваного.
(3.9) ОСОБА_3 необхідно визначити альтернативний триманню під вартою запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити з урахуванням описаних нижче обставин.
Згідно із ч.3 ст.183 КПК слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (п.3 ч.5 ст.182 КПК).
У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч.5 ст.182 КПК).
Водночас, вказуючи про необхідність застосування альтернативного запобіжного заходу у розмірі 10 млн грн, детектив не зазначає про виключність обставин кримінального провадження, що слугували б підставою для виходу за межі вказаного у п.3 ч.5 ст.182 КПК розміру.
Визначаючи розмір застави у передбачених законом межах, слідчий суддя виходив з такого.
Враховуються обставини вчинення кримінального правопорушення. Злочини полягають у заволодінні грошовими коштами ДП «Держінформ`юст», що передбачалися для оплати за поставку програмного забезпечення «TrueConf», та в подальшому їх перерахування на підконтрольні юридичні особи іноземних юрисдикцій. Слідчий суддя враховує тяжкість злочинів, в яких підозрюється ОСОБА_3,. та ключове місце підозрюваного у вчинені таких правопорушень, який виступав їх організатором.
До того ж, слідчий суддя враховує реальність та ймовірність реалізації підозрюваним встановлених раніше ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, впливу на свідків, інших підозрюваних у провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Враховується також професійне, особисте оточення та ділові зв`язки підозрюваного.
Відповідно до наведених обставин, визначений досудовим розслідуванням розмір предмета кримінального правопорушення (ч.3 ст.209 КК України) складав суму 15143068, 4 грн.
Прокурором надано відомості стосовно перебування у власності ОСОБА_3, та його дружини низки нерухомого та рухомого майна. Зокрема, подружжю ОСОБА_3 та ОСОБА_35 на праві приватної власності належить таке майно:
- літній будинок АДРЕСА_3 (власник ОСОБА_35 ; на вказаний будинок встановлено обтяження іпотека та накладено арешт);
- адміністративна будівля площею 91,5 кв. м. за адресою: АДРЕСА_4 (власник ОСОБА_35 );
- літній будинок АДРЕСА_5 (власник ОСОБА_35 );
- автомобіль Mercedes Benz GL 350 CDI 2013 року випуску (власник ОСОБА_35 )
Під час розгляду клопотання вдалось встановити, що на вказане майно накладено арешт, що не заперечувалось сторонами.
Крім цього, дочці ОСОБА_3 - ОСОБА_40 на праві власності належить квартира площею 107,7 кв. м. за адресою: АДРЕСА_6, батькові ОСОБА_3 ОСОБА_42 на праві приватної власності належить будинок за адресою: АДРЕСА_4, та тещі ОСОБА_3 ОСОБА_23 на праві власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_7 .
Згідно з відомостями про доходи ОСОБА_3, за 2015 2021 рр. він мав дохід у сумі 2968647 грн та від підприємницької діяльності 1721870 грн.
Відповідно до довідки, наданої захистом, дохід ОСОБА_3 на посаді директора ТОВ«ІЗІКОН ГРУП» за серпень 2021 по березень 2022 складає 75775, 25 грн. Його дружини 55625, 50 грн.
За змістом клопотання, у ОСОБА_3 також наявні боргові зобов`язання перед іншими особами, а на утриманні перебуває три неповнолітні дитини.
Слідчим судом також враховується та обставина, що у січні 2022 до ОСОБА_3 обирався запобіжний захід у виді застави у сумі 744300 грн, який останній не вніс на визначений судом рахунок під ризиком застосування до нього більш тяжкого запобіжного заходу.
Разом з тим, слідчий суддя також і зважає на те, що згідно із матеріалами НСРД підозрюваним обговорювалось придбання нового автомобіля за 1193000 грн та інші витрати впродовж останнього часу, що вказують на наявність у підозрюваного або ж у членів його родини таких коштів для внесення застави.
Альтернативний запобіжний захід у вигляді застави має бути достатнім стимулюючим фактором, який би підозрюваний або інша особа (заставодавець) боялася б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків.
На переконання слідчого судді, такій меті цілком може відповідати застава в сумі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 744300 грн.
Саме такий розмір є співрозмірний з майновим станом підозрюваного, сумою грошових коштів, яка є предметом кримінально-протиправних дій, він є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти встановленим ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.
(3.10) Щодо покладення обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
У зв`язку з застосуванням до ОСОБА_3 альтернативного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у вигляді застави, слідчий суддя вважає за необхідне визначити обов`язки, про які зазначає детектив у клопотанні із певними застереженнями.
Зокрема, зважаючи на встановлений ризик переховування слід зобов`язати підозрюваного здати на зберігання вказаному у клопотанні детектива державному органу свої документи для виїзду за кордон, носити електронний засіб контролю, не відлучатися за межі певних адміністративно-територіальних одиниць, повідомляти про зміну місця проживання та роботи, не відвідувати дипломатичні та консульські установи російської федерації та республіки білорусь, не спілкуватись із їх представниками.
Ризики впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином вказують на необхідність заборонити підозрюваному спілкуватися зі вказаними у клопотанні прокурора свідками та іншими підозрюваними.
Втім, на переконання слідчого судді, слід розширити сферу дії обов`язку не відлучатися підозрюваного із населеного пункту, де розташоване його місце фактичного проживання. У судовому засіданні встановлено, що підозрюваний проживає у Київській області, хоча працює у м.Києві. У зв`язку з цим, слід розширити сферу дії цього обов`язку, дозволивши ОСОБА_3 вільно пересуватися також в межах Київської області та м.Києва без дозволу детектива, прокурора або суду.
Стосовно обов`язку не спілкувати із усіма особами, окрім визначених у клопотанні детектива, слід вказати таке.
На думку слідчого судді, таке формулювання обов`язку є занадто обтяжливим та розмитим, оскільки не створює у підозрюваного розуміння із якими саме особами йому заборонено спілкуватися, під ризиком звернення застави в дохід держави. Тому, на думку слідчого судді, необхідно заборонити підозрюваному спілкуватися із названими у клопотанні конкретними свідками та іншими підозрюваними.
Вказані обов`язки за своїм характером не є занадто обтяжливими для ОСОБА_3 та покладаються на нього строком на два місяці.
Стосовно заперечення сторони захисту, що строки досудового розслідування закінчилися на момент розгляду цього клопотання, слід зазначити таке.
Так, інформацію про злочини у цьому кримінальному провадженні внесено до ЄРДР 01.04.2015.
На той час КПК не визначав обмежень щодо строків досудового розслідування до повідомлення про підозру.
Водночас, Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 внесено зміни до частини першої ст.219 КПК, зокрема, в частині тривалості досудового розслідування в особливо тяжких злочинах (18 місяців).
Разом з тим, такі зміни не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яких відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін (пункт 4§ 2 розділу 4 згаданого Закону).
Отже, вказані твердження сторони захисту є необґрунтованими.
Слідчий суддя звертає увагу, що згідно зі ст. 198 КПК висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:
1.Клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6, про застосування запобіжного заходу задовольнити частково.
2.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з дня його фактичного затримання, тобто до 25.06.2022 включно.
3.Визначити підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 744300 (сімсот сорок чотири тисячі триста) гривень.
4.Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN UA678201720355279004000096000.
5.У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді застави.
6.Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали.
7.У випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:
-прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, суду за першим викликом;
-не відлучатись із м.Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-не відвідувати дипломатичні та консульські установи Російської Федерації та Республіки Білорусь, не спілкуватись із представниками вказаних установ;
-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
-утримуватися від спілкування із з підозрюваними та свідками у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_11 ОСОБА_13, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 ;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
-носити електронний засіб контролю.
8.Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.
9.В іншій частині клопотання - відмовити.
10.Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.
11.Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали
Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст оголошено 04.05.2022 о 17:00 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1