НАБУ та САП обвинувачують колишнього генерального директора держпідприємства «Держінформ'юст» Леоніда Богданова, його ексзаступника Костянтина Безпалька, директора ТОВ «Зуївський Енергомеханічний Завод» Гната Кравченка та керівницю приватної компанії «Астен-МН» Анну Пономаренко (Волощук) у заволодінні 7,7 млн грн на закупівлі програмного забезпечення.
За версією слідства, Богданов уклав договір з директоркою ТОВ «Астен-МН» Пономаренко на суму 11,1 млн грн про постачання обладнання для відеоконференцзв’язку та ІР-телефонії, а також відповідного програмного забезпечення TrueConf.
Пізніше на підставі додаткових угод вартість договору була збільшена до 20,46 млн грн. Документами передбачалося не лише постачання обладнання і програмного забезпечення, але й виконання комплексу робіт, зокрема, монтажу, налаштування, тестування систем, а також навчання й атестації персоналу підрозділів Міністерства юстиції України.

На виконання договору сторони підписали низку актів виконаних робіт і видаткових накладних, на підставі яких державне підприємство перерахувало на рахунки ТОВ «Астен-МН» понад 18,8 млн грн.
Водночас слідством встановлено, що значна частина задекларованих робіт фактично виконувалася працівниками самого ДП «Інформаційний центр», а не підрядником. Попри це товариству було безпідставно сплачено близько 5,97 млн грн за нібито виконані роботи.
Також встановлено, що програмне забезпечення TrueConf, за яке державне підприємство додатково сплатило 6,75 млн грн, фактично вже було придбане раніше, а частина програмного продукту взагалі є безкоштовною версією (TrueConf-Client), доступною для вільного завантаження. Таким чином, загальна сума безпідставно витрачених коштів становить понад 12,7 млн грн.
Для легалізації отриманих таким чином коштів учасники схеми перерахували їх через низку підконтрольних підприємств, які мають ознаки фіктивності. Зокрема кошти спрямовувалися на рахунки ТОВ «Консоль Інвест», ТОВ «Юні Текс», ТОВ «Техно-Торг 2011» та інших суб’єктів господарювання — таким чином створювалася видимість виконання робіт і постачання товарів.
Кошти, які держпідприємство сплатило за непоставлене обладнання, згодом легалізували, перерахувавши іноземним компаніям, зареєстрованим у Німеччині, Великій Британії, Панамі та на Кіпрі.
Внаслідок таких дій державі в особі «Держінформ’юст» було завдано понад 7,7 млн грн збитків.
Дії фігурантів кваліфіковані за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України. Один з фігурантів, Гнат Кравченко, наразі перебуває в розшуку.
Інша фігурантка кримінального провадження, ексзаступниця директора ДП «Держінформ'юст» Олена Нетишенська вже пішла на угоду зі слідством. ВАКС визнав її винною та засудив на 5 років умовно з іспитовим строком 2 роки. Додатково — штраф 17 тис. грн та заборона обіймати певні посади строком 2 роки.