Документ № 104488841

справа № 991/1527/22

провадження №11-сс/991/166/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2022 року м.Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1,

суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,

підозрюваної ОСОБА_5,

захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6,

прокурора ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 травня 2022 року про застосування до підозрюваної ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №12015100100003812 від 01 квітня 2015 року,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 травня 2022 року частково задоволено клопотання сторони обвинувачення та застосовано до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 744 300 (сімсот сорок чотири тисячі триста) гривень, із покладенням на підозрювану відповідних процесуальних обов`язків строком до 12 липня 2022 року включно.

При ухваленні судового рішення слідчий суддя вказав на доведеність стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення за ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК, ризиків переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду, знищення, сховування або спотворення речових доказів та/або оригіналів документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні. Застава у визначених п.3 ч.5 ст.182 КПК межах є достатньою аби забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків та не є завідомо непомірною для неї, проте більш м`якими запобіжними заходами на думку слідчого судді запобігти настанню зазначених ризиків не видається за можливе, оскільки існують обґрунтовані підстави вважати, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_5 .

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою слідчого судді, вважаючи її незаконною, необґрунтованою, а висновки суду такими, що не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та зібраним у справі доказам, захисник підозрюваної ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою, за вимогами якої просив скасувати ухвалу від 12 травня 2022 року та постановити нову, якою у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу відмовити.

Мотивуючи свої вимоги особа посилається на те, що матеріали клопотання належним чином не обґрунтовані доказами, з повідомлення про підозру не вбачається, що ОСОБА_5 знала чи мала підстави для того, щоб знати про наявність ознак кримінального правопорушення у епізодах, які їй інкримінуються, проте вона могла вчиняти інкриміновані їй дії в силу своїх посадових обов`язків у правовому полі, що не спростовано наданими доказами, тому підозра є необґрунтованою.

На спростування висновку слідчого судді щодо наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, захисник вказує на можливість підозрюваної під час воєнного стану неодноразово безперешкодно залишити територію Україну та уникнути відповідальності, проте особа цього не зробила, особисто з`явилась до суду за телефонним викликом.

Слідчим суддею при розгляді клопотання не враховано те, що ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, має постійне місце проживання та роботи, на її утриманні знаходиться матір, яка через поганий стан здоров`я потребує догляду.

Також захисник, посилаючись на невеликий розмір доходів ОСОБА_5, не погоджується з визначеною слідчим суддею заставою, вважаючи її розмір непомірним для підозрюваної.

Позиції учасників судового провадження.

Підозрювана ОСОБА_5 та її захисник адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити у повному обсязі з зазначених у ній підстав.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника без задоволення.

Мотиви суду.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 КПК, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу відповідно до ч.2 ст.177 КПК є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосовування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

За вимогами ч.1 ст.194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, передбачені ст.178 КПК.

Колегією суддів встановлено, що під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу до підозрюваної ОСОБА_5 слідчий суддя у повному обсязі належним чином дотримався вищевказаних вимог кримінального процесуального закону.

З наданих суду матеріалів провадження вбачається, що наведені у клопотанні детектива підстави для застосування до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу слідчим суддею при розгляді клопотання належним чином перевірялись, при цьому у судовому засіданні заслухані доводи сторони обвинувачення, заперечення сторони захисту, досліджені письмові матеріали клопотання детектива, надані стороною захисту характеризуючи дані та відомості щодо сімейного та майнового стану підозрюваної, а також, з`ясовані всі необхідні обставини, що повинні бути встановлені при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу.

На виконання вимог ст.178 КПК слідчим суддею врахована вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5, відомості про її особу в їх сукупності з врахуванням сімейного та матеріального стану, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, обставини вчинення правопорушення за пред`явленим повідомленням про підозру.

При вирішенні питання щодо встановлення наявності обґрунтованої підозри предметом перевірки слідчого судді є не лише питання дотримання процесуального порядку вручення повідомлення про підозру, а й питання дотримання стандарту доказування «обґрунтована підозра» у вчиненні кримінального правопорушення, зважаючи при цьому на рівень обмеження прав, свобод та інтересів особи внаслідок повідомлення її про підозру та строк здійснення досудового розслідування.

При цьому, поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) (ч.5 ст.9 КПК). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, у рішенні в справі Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom від 30 серпня 1990 року, заяви №12244/86, 12245/86; 12383/86, §32) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення в справі Нечипорук і Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04, §175).

Разом з цим стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Отже, на стадії досудового розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

Відтак, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості саме для встановлення вини чи її відсутності у особи у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу. Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

За версієюсторони обвинувачення ОСОБА_5 як заступникгендиректора ДП«Держінформ`юст» (далі ДП)з фінансовихпитань (з01листопада 2013року)та в.о.гендиректора ДП(з16жовтня 2014року),виконуючи відведенуїй ОСОБА_8 роль узлочинному планіпо заволодіннюгрошових коштів ДП,за попередньоюзмовою із ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11,з метоюстворення формальнихпідстав дляперерахування бухгалтерієюДП грошовихкоштів ТОВ«Астен-МН»(далі ТОВ),у періодз 01липня2014року по14серпня 2015року шляхомпроставляння свогопідпису погодилавідповідні рахунки-фактурина оплатусистем відеоконференцзв`язку(далі ВКЗ)та ІР-телефоніїперсональних портативнихна базіПК,у складікомплектів обладнання,програмного забезпечення(далі ПЗ)«TrueConf»,послуг щодо налагодження та тестування системи з ПЗ з навчанням та атестацією персоналу.

Також, ОСОБА_5 як в.о.гендиректора ДП,достовірно знаючи,що насправдіПЗ «TrueConf»із можливістюодночасного йоговикористання врежимі ВКЗ1126користувачами відТОВ непостачалося іпід йоговиглядом до ДП передаваласяклієнтська частина ПЗ «TrueConfСlient6.4.4»в періодз 31жовтня 2014року по23березня 2015року затвердилавідповідні актиздачі-прийняттяробіт (наданняпослуг)про нібитоотримання комплектів обладнання систем ВКЗ та ІР-телефонії на базі ПК, ПЗ «TrueConf», що надає можливість одночасного користування «онлайн-користувачам» в режимі ВКЗ та роботи з встановлення, налагодження та тестування системи з ПЗ з навчанням та атестацією персоналу. Крім того підозрювана, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами ДП, маючи згідно з карткою зі зразком підпису від 10 жовтня 2014 року право «Першого підпису», шляхом накладення свого електронного цифрового підпису №1413531703646230802, підтвердила відповідні платіжні доручення, внаслідок чого грошові кошти на загальну суму 1 233 331,02 грн. були перераховані з рахунку ДП на рахунки ТОВ. З огляду на викладене, заступник генерального директора ДП з фінансових питань, а в подальшому і виконувач обов`язків генерального директора цього ДП ОСОБА_5, діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_11, шляхом зловживання своїм службовим становищем, достеменно знаючи, що у дійсності ПЗ «TrueConf» для ДП від ТОВ не постачалося, а під його виглядом передавалась клієнтська частина ПЗ «TrueConf Сlient 6.4.4» і у первинних документах були зазначені недостовірні відомості про це, за наведених вище обставин сприяла заволодінню грошовими коштами ДП, що передбачалися для оплати за поставку ТОВ ПЗ «TrueConf» відповідно до Договору від 22 січня 2014 року №КТ25 (далі Договір) на загальну суму 7 719 059 грн., яка у шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та є особливо великим розміром, чим начебто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК.

04 травня 2022 року детективами НАБУ ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні вищевказаного злочину.

Як вбачається з наданих матеріалів повідомлення про підозру містить, зокрема, такі відомості: зміст підозри, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5, стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється. Зі змісту повідомлення про підозру слідує, що в ньому логічно та послідовно викладені фактичні обставини можливого вчинення кримінального правопорушення, а надані слідчому судді стороною обвинувачення докази на обґрунтування підозри є переконливими, узгоджуються між собою та є достатніми для висновку щодо ймовірної можливості вчинення саме ОСОБА_5 вищевказаного кримінального правопорушення.

Так,на думкуколегії суддів,в наданихслідчому суддіі дослідженихматеріалах провадженнянаявна сукупністьданих,які переконуютьоб`єктивногоспостерігача,що ОСОБА_5 могла вчинитиінкримінований їйзлочини,зокрема відомості,що містятьсяв копіяхстатуту ДП,відповідно доякого генеральнийдиректор підприємствазобов`язаний безпосередньоі черезадміністрацію підприємстваздійснювати управління(керівництво)підприємством,забезпечувати йоговисокоприбуткову діяльність,ефективне використанняі збереженнязакріпленого запідприємством державногомайна;наказу №237-квід 01листопада 2013року пропризначення ОСОБА_5 на посадузаступника генеральногодиректора ДПз фінансовихпитань;наказу №304-квід 16жовтня 2014року пропризначення ОСОБА_5 в.о. генерального директора ДП; наказів ДП від 11 грудня 2013 року №293, від 20 листопада 2014 року №637 про встановлення права першого підпису ОСОБА_8, та надання права другого підпису, зокрема, ОСОБА_5, та про надання права першого підпису ОСОБА_5,; карток зі зразками підписів, відповідно до яких право підпису банківських документів щодо рахунків ДП у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» мала, зокрема, ОСОБА_5 ; Договору про закупівлю апаратури записувальної і відтворювальної звуку і зображення (обладнання для ВКЗ та ІР-телефонії), укладеним між ДП та ТОВ, додатковою угодою №1 від 26 червня 2014 року, додатковою угодою №2 від 09 вересня 2014 року та додатками до вказаного договору; видаткових накладних, актів здачі приймання робіт (надання послуг) щодо постачання ПЗ «TrueConf», виконання робіт та надання послуг ТОВ для ДП згідно умов Договору, у тому числі актів, затверджених ОСОБА_5 як в.о. генерального директора ДП, що підтверджено висновком експерта №52/1 від 20 березня 2019 року за результатами проведення почеркознавчої експертизи; погоджених рахунків-фактур на оплату поставлених товарів, виконаних робіт та наданих послуг від ТОВ до ДП відповідно до Договору, з наявним на них підписом ОСОБА_5, що підтверджено висновком експерта №373/1 від 12 грудня 2019 року за результатами проведення почеркознавчої експертизи; платіжних доручень ДП, відповідно до яких на рахунки ТОВ, перераховано грошові кошти в сумі 18 872 270,50 грн., з яких 6 756 000 грн. - оплата за ПЗ «TrueConf», яке надає можливість одночасного користування «онлайн-користувачам» в режимі ВКЗ (унікальний код) та 5 971 172,5 грн. за роботи щодо доставки, налагодження (монтажу) системи ВКЗ та ІР телефонії, генерації програмного забезпечення, його інсталяції та налагодження, тестування системи проведення навчання персоналу та подальшого його атестації, частина з яких підписана ЕЦП ОСОБА_5 ; акту приймання-передачі від 01 квітня 2014 року між ДП та ТОВ «Іволга-2», відповідно до якого ДП отримало ПЗ «TrueConf-Server» на 200 користувачів; протоколу огляду від 11 липня 2017 року, відповідно до якого встановлено, що на серверному обладнанні ДП «НАІС» знаходиться ПЗ «TrueConf», що надає можливість одночасного користування лише 200 онлайн користувачів; листа компанії Trueconf ltd, згідно з яким нею було реалізовано лише ліцензію №UA1AE на 200 користувачів ДП через британську компанію Ceterum Limited; протоколу огляду речей від 18 квітня 2019 року, відповідно до якого на дисках, які отримані підрозділами міністерства юстиції при виконанні Договору, знаходиться ПЗ «TrueConf-Client 6.4.4»; матеріалів виконання запиту про міжнародну правову допомогу до компетентних органів Російської Федерації, відповідно до яких ПЗ «TrueConf Сlient» можливо безкоштовно завантажити із офіційного сайту компанії або із серверної частини TrueConf Server; договору №22/05-145 від 27 травня 2014 року між ТОВ та ТОВ «Зуївський Енергомеханічний завод» (далі ТОВ «ЗЕМЗ») (постачальник) про закупівлю комплектів системи ВКЗ; договору №1/09 від 25 вересня 2014 року між ТОВ та ТОВ «ЗЕМЗ» про постачання спеціалізованого ПЗ «TrueConf Server» для роботи системи ВКЗ; виписок по рахунках ТОВ «ЗЕМЗ», згідно з якими ТОВ перерахувало грошові кошти в сумі 6 004 905,60 грн. за реалізацію ПЗ для ВКЗ за договорами 22/05-14 від 27 травня 2014 року та №1/09 вiд 25 вересня 2014 року; ТОВ «ЗЕМЗ» перерахувало 366 055 доларів США (еквівалент 7 719 059 грн.) за поставлене ПЗ «TrueConf» на рахунок компанії Ceterum Limited; зовнішньоекономічного договору №03/01/2014 від 03 січня 2014 року між ТОВ «ЗЕМЗ» та Ceterum Limited про постачання 5 000 ліцензій ПЗ «TrueConf», актів постачання ПЗ, складених між ТОВ «ЗЕМЗ» та компанією Ceterum Limited щодо постачання унікальних кодів, ПЗ «TrueConf»; електронних версій актів приймання-передачі та видаткових накладних між ТОВ «ЗЕМЗ» та ТОВ про нібито постачання програмної продукції «TrueConf»; електронних листів від ОСОБА_12 та ОСОБА_8, відповідно до яких вбачається наявність достатніх підстав вважати, що встановлення та налагодження систем ВКЗ в підрозділах юстиції здійснювалось силами ДП, а не ТОВ; протоколу допиту свідка ОСОБА_13, яка показала, що здійснила моніторинг підприємств для закупівлі обладнання ВКЗ, у яких можна було придбати комплекти обладнання, необхідного для впровадження системи ВКЗ, в подальшому протягом літа 2014 року у вказаних підприємств придбано таке обладнання та доставлено його (силами постачальників) до офісних приміщень ТОВ; договорів №1-09/14 від 01 липня 2014 року та №2-10/14 від 01жовтня 2014 року між ТОВ та ОСОБА_13, відповідно до яких останню залучено для надання технічної допомоги при виконанні Договору; протоколу допиту свідка ОСОБА_12, який показав, що отримавши віддалений доступ до серверного обладнання 21 жовтня 2014 року під відповідним логіном та паролем здійснив налаштування параметрів програми «TrueConf Server» для генерації клієнтського ПЗ «TrueConf Client 6.4.4», після чого згенероване ПЗ «TrueConf Сlient 6.4.4» в кількості одного примірника ОСОБА_12 завантажив на комп`ютер та зробив копії більше ніж на 1 100 CD-R дисків та надав їх ОСОБА_13 ; договорів №10/14-01 від 02 вересня 2014 року та №10/14-02 від 03 листопада 2014 року між ТОВ та ОСОБА_12, на підставі яких останнього залучено для надання технічної допомоги при виконанні Договору; протоколу огляду документів від 03 жовтня 2019 року, яким встановлено наявність достатніх підстав вважати, що роботи щодо доставки, налагодження (монтажу) системи ВКЗ та ІР-телефонії, генерації ПЗ, його інсталяції та налагодження, тестування системи проведення, навчання персоналу та подальшого його атестації виконувались працівниками філій ДП у робочий час, а не ТОВ; висновку судової комп`ютерно-технічної експертизи №19/9/1-46/СЕ/19 від 02 серпня 2019 року, відповідно до якого є технічна можливість завантаження ПЗ «TrueConf Сlient» із офіційного сайту компанії або із серверної частини «TrueConf Server», ПЗ «TrueConf Client» є складовою ПЗ «TrueConf Server»; висновку комісійної судово-економічної експертизи №1041/50001 від 18 грудня 2020 року, відповідно до якого розмір збитків внаслідок перерахування грошових коштів на користь ТОВ по Договору в частині оплати за ПЗ «TrueConf» (унікальні коди) за умови, що ПЗ «TrueConf» (унікальні коди) є програмою «TrueConf-Client», яку можливо безкоштовно завантажити із ПЗ «TrueConf Server», що перебувало у володінні ДП та із офіційного сайту компанії «TrueConf», становить 6 756 000 грн. та інших доказів (протоколів огляду, протоколів обшуків, протоколів допиту свідків, документів) у їх сукупності.

Суд звертає увагу, при перегляді оскаржуваного судового рішення з метою перевірки висновків слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри у цьому провадженні, судом не оцінюються показання свідків, відображених в протоколах їх допитів, в тому числі на предмет їх допустимості та достовірності. Обґрунтованість підозри встановлена судом на підставі інших доказів, додані до клопотання протоколи допитів суд використовує для встановлення кола свідків в контексті оцінки наявності ризику незаконного впливу на них та визначення кола осіб, з якими слід заборонити спілкування підозрюваної в разі покладення на неї відповідного процесуального обов`язку, а також для оцінки достовірності наданих стороною обвинувачення доказів.

За таких умов, всупереч доводам апеляційної скарги захисника слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку, прийшов до правильного висновку про наявність на час розгляду клопотання у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об`єктивно зв`язують її з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити вищевказане кримінальне правопорушення за викладеними у повідомленні про підозру обставинами, тобто про те, що підозра на даному етапі є обґрунтованою.

Щодо запереченьсторони захиступро підписання ОСОБА_5 чотирьох платіжнихдоручень,в якихвартість програмногозабезпечення TrueConfскладає лише390000.00грн.,суд звертаєувагу,що заверсією сторониобвинувачення,пособництво ОСОБА_5 у вчиненнізлочину полягаєв тому,що вонашляхом накладеннясвого електронногоцифрового підпису№1413531703646230802підтвердила відповідніплатіжні доручення,внаслідок чогогрошові коштина загальнусуму 1233331,02грн.перераховані зрахунку ДПна рахункиТОВ.Крім цього, ОСОБА_5 як пособникпідозрюється втому,що вона шляхомпроставляння свогопідпису погодилавідповідні рахунки-фактури,а такожзатвердила відповідніакти здачі-прийняттяробіт (наданняпослуг)про нібитоотримання комплектівобладнання системВКЗ та ІР-телефоніїна базіПК,ПЗ «TrueConf»на загальнусуму 7719059грн.

Відтак колегія суддів вважає, що слідчий суддя у відповідності до вимог законодавства за наслідками розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 дійшов обґрунтованого висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги захисника щодо необґрунтованості висновків слідчого судді в частині наявності існування ризику переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду, а також необхідності врахування матеріального становища особи при визначенні розміру застави, суд зазначає наступне.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Перевіряючи обґрунтування слідчого судді щодо наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК, а саме того, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити речові докази та/або оригінали документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, колегія суддів встановила належне та детальне обґрунтування слідчим суддею наявності кожного із зазначених ризиків в оскаржуваній ухвалі, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, характер та ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5, фактичні обставини провадження та дані про особу підозрюваної, в тому числі про її сімейний, майновий стан та стан здоров`я, а також інші обставини, передбачені ст.178 КПК.

Щодо посилань сторони захисту про необґрунтованість висновку слідчого судді про наявність ризику того, що підозрювана зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду вбачається, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється, у вчиненні корупційного злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК, тобто існує ймовірність притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Санкція ч.5 ст.191 КК відносить інкримінований злочини до особливо тяжких, за який передбачене основне покарання у виді позбавлення волі строком до дванадцяти років з конфіскацією майна. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування.

Наведена слідчим суддею обставина, з якою погоджується колегія суддів, особливо сильно підвищує ризик переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Зазначена обставина сама по собі може свідчити про можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду у поєднанні з тяжкістю можливого покарання. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема позицією, викладеною у справі «Ілійков проти Болгарії» (§80, заява №33977/96, рішення від 26червня 2001 року), в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Відтак, сама по собі тяжкість злочину та суворість покарання за його вчинення не є єдиною визначальною умовою при встановленні ризику, проте разом з іншими обставинами повинна враховуватись слідчим суддею під час вирішення розгляду клопотання про обрання особі запобіжного заходу.

При оцінці цього ризику слідчий суддя також врахував існування інших факторів, що можуть свідчити про наявність у ОСОБА_5 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема відсутність у її власності нерухомого майна на території України, наявність паспортів громадянина України для виїзду за кордон, досвід підозрюваної щодо перетину кордону в період протягом 2016-2021 років, наявності у власності ОСОБА_5 та її родини майна та достатніх грошових активів для перебування за кордоном.

На думку колегії, слідчий суддя обґрунтовано зазначив в оскаржуваному рішенні, що наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти висновку щодо існування невеликого ризику вчинення ОСОБА_5 дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.

З урахуванням наведеного, зважаючи на тяжкість злочину та суворість можливого покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого йому злочину, слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку щодо існування на даному етапі кримінального провадження ризику переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду.

Окрім того, враховуючи положення ст.404 КПК та відсутності відповідних вимог та доводів в апеляційній скарзі, колегія суддів не надає оцінки законності та обґрунтованості ухвали слідчого судді в частині врахування наявності інших ризиків, передбачених ст.177 КПК, а саме того, що підозрювана може знищити, сховати або спотворити речові докази та/або оригінали документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов обґрунтованих висновків про те, що сторона обвинувачення довела у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрювана може вчинити дії, передбачені пп.1, 2, 3 ч.1 ст.177 КПК. Посилання захисника в апеляційній скарзі на те, що підозрювана раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, має постійне місце проживання і роботи, має на утриманні матір похилого віку, як і надані медичні документи щодо стану здоров`я ОСОБА_5, на цьому етапі досудового розслідування вказаних висновків слідчого судді не спростовують.

Колегія суддів зазначає, що можливо вчинене особою кримінальне правопорушення, у якому вона підозрюється, має високий ступінь суспільної небезпеки, за обставинами провадження наявні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК, при цьому рішення суду за результатами розгляду питання щодо можливості застосування запобіжного заходу повинно забезпечити не тільки права підозрюваної, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Відтак, приймаючи до уваги наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК, відомості щодо особи підозрюваної, з урахуванням встановлених обставин та характеру справи, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти встановленим при розгляді клопотання ризикам.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У рішенні «Гафа проти Мальти» № 54335/14 від 22 травня 2018 року Європейський суд з прав людини зазначив, що розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинен вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.

Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що при визначенні застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 744 300 грн., слідчим суддею враховано характер та обставини можливого вчинення кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваної ОСОБА_5, її матеріальне становище та матеріальне становище її чоловіка, перебування на її утриманні матері похилого віку, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК.

Разом з цим, доводи сторони захисту щодо визначення необґрунтованого розміру застави, у зв`язку з невеликим розміром доходів ОСОБА_5 жодними належними та допустимими доказами не підтверджено та під час апеляційного перегляду суду не надано. Натомість, матеріали клопотання окрім іншого містять відомості щодо отриманих підозрюваною та її чоловіком доходів, зокрема за період 2020-2021 роки, а також стосовно рухомого та нерухомого майна близьких родичів та членів сім`ї, детальний опис яких наведено слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі.

Наведене у сукупності із визначеним досудовим розслідуванням розміром предмета кримінального правопорушення (7 719 059 грн.) у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5, навіть з урахуванням накладення арешту на частину у спільному майні подружжя підозрюваної, на що посилалась сторона захисту під час апеляційного розгляду, може вказувати на відсутність ознаки непомірності для особи визначеного слідчим суддею розміру застави.

З урахуванням наведеного, слідчим суддею обґрунтовано визначено розмір застави у визначених п.2 ч.5 ст.182 КПК межах, який на думку колегії суддів, всупереч доводам апеляційної скарги не є непомірним для особи підозрюваної.

Таким чином суд констатує, що надані із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави матеріали доводять наявність правових підстав для застосування до підозрюваної ОСОБА_5 зазначеного запобіжного заходу, а також те, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують саме такий обсяг втручання у права та інтереси підозрюваної з метою досягнення дієвості цього провадження, що з дотриманням процесуальних норм правомірно встановлено слідчим суддею.

В апеляційній скарзі містяться також інші аргументи сторони захисту, які не потребують детального аналізу колегії суддів та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні.

Суд звертає увагу, що за практикою Європейського суду з прав людини право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від свавілля; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Відтак, під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею повністю дотримано вимоги кримінального процесуального закону, порушень норм КПК, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними захисником підозрюваної в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а відтак вимоги апеляційної скарги сторони захисту підлягають залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 392, 404, 422, 532 КПК, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу слідчогосудді Вищогоантикорупційного судувід 12травня 2022року прозастосування допідозрюваної ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1,запобіжного заходуу виглядізастави у кримінальному провадженні №12015100100003812 від 01 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

___________ ___________ ___________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3