- Головуючий суддя (ВАКС) : Біцюк А.В.
Справа № 991/1779/22
Провадження 1-кс/991/1794/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, власника (володільця) майна ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, подане в рамках кримінального провадження № 12015100100003812 від 01.04.2015,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100100003812 від 01.04.2015, зокрема, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, в якому він просить:
- скасувати арешт на грошові кошти в сумі 39945, 21 грн., що знаходяться на банківському рахунку IBAN НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570), який належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2 .
Клопотання мотивовано тим, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.05.2022 накладено арешт на майно та частину грошових коштів підозрюваної ОСОБА_4 у спільній сумісній власності подружжя з ОСОБА_3, у тому числі накладено арешт на грошові кошти у сумі 39945, 21 грн., що знаходяться на банківському рахунку ОСОБА_3 в АТ КБ «Приватбанк» IBAN НОМЕР_1 . Оскільки зазначений рахунок був відкритий банком для перерахування грошових коштів, отриманих ОСОБА_3 у спадок, будь-які інші кошти на цей рахунок не перераховувалися, то залишок коштів на ньому у сумі 39945, 21 грн. не є спільною сумісною власністю подружжя. Враховуючи, що ОСОБА_3 не є підозрюваним у кримінальному провадженні № 12015100100003812, зазначені грошові кошти є власністю ОСОБА_3 та не входять до спільного сумісного майна подружжя Нетишенських, то відсутні правові підстави для накладення на них арешту, що свідчить про необґрунтованість накладеного арешту та необхідність його скасування.
В судовому засіданні власник (володілець) майна ОСОБА_3 доводи клопотання підтримав, просив задовольнити із викладених у ньому підстав.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі САП) ОСОБА_5 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду клопотання, до суду не з`явився, подав заяву (Вх. № ЕП-4760/22-Вх від 01.06.2022). Зі змісту заяви вбачається, що прокурор, приймаючи до уваги доводи клопотання ОСОБА_3 та враховуючи, що набуття активів ОСОБА_3, які арештовані на підстав ухвали слідчого судді, відбулося у період шлюбу із підозрюваною ОСОБА_4, вважає рішення суду про арешт такого майна обґрунтованим та потреба щодо такого арешту наразі не відпала, а тому просить відмовити у задоволенні клопотання та здійснити його розгляд без участі прокурора.
За ч. 2 ст. 174 КПК України, клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
Так, за змістом, ч. 2 ст. 174 КПК України, участь осіб, які беруть участь у справі, при розгляді клопотання про скасування арешту майна не є обов`язковою.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 174 КПК України, з метою дотримання розумних строків розгляду клопотання про скасування арешту майна, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя на досудовому провадженні, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, слідчий суддя дійшов до висновку, що відсутність прокурора не перешкоджає розгляду клопотання, та вважає можливим провести розгляд клопотання за його відсутності.
Дослідивши зміст клопотання, додані до нього матеріали, заслухавши доводи власника (володільця) майна, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100100003812 від 01.04.2015, зокрема, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
У рамках вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.05.2022 (справа № 991/1558/22 провадження № 1-кс/991/1580/22), окрім іншого, накладено арешт на частину грошових коштів підозрюваної ОСОБА_4 у спільній сумісній власності подружжя з ОСОБА_3, які знаходяться на зареєстрованих за ОСОБА_3 банківських рахунках, у тому числі на Ѕ грошових коштів, які знаходяться на усіх банківських рахунках ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2 в АТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570). Арешт накладено з метою забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання, що передбачене санкцією ч. 5 ст. 191 КК України, та яке може бути призначене підозрюваній ОСОБА_4 судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду та визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого злочину.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Виходячи з наведеного, дана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, накладеного за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна, із можливістю надання особами, що не були присутніми в судовому засіданні і про права та законні інтереси яких вирішено питання судовим рішенням, доказів та матеріалів, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, доведеності перед слідчим суддею їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Санкція кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у пособництві у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Статтею 59 КК України встановлено, що покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
За ч.1,ч.3чт.368Цивільного кодексу України,спільна власністьдвох абобільше осіббез визначеннячасток кожногоз ниху правівласності єспільною сумісноювласністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Сімейного кодексу України, дружина, чоловік мають право укласти з іншою особою договір купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання (догляду), застави щодо своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя лише після її визначення та виділу в натурі або визначення порядку користування майном.
У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. (ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (ч. 2 ст. 60 СК України).
Однак, за п. 2 ч. 1 ст. 57 Сімейного кодексу України, особистою приватноювласністю дружини, чоловіка є майно,набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.
Так, питання щодо наявності/відсутності підстав для накладення арешту, у тому числі на частину грошових коштів підозрюваної ОСОБА_4 у спільній сумісній власності подружжя з ОСОБА_3, які знаходяться на зареєстрованих за ОСОБА_3 банківських рахунках, а саме: на Ѕ частину грошових коштів, які знаходяться на усіх банківських рахунках ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2 в АТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570), вирішувалося слідчим суддею на підставі доказів, наданих стороною обвинувачення.
До матеріалів даного клопотання ОСОБА_3 долучено докази щодо встановлення права власності на грошові кошти в сумі 39945, 21 грн., що знаходяться на банківському рахунку IBAN НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570), який належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідно до копії Свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.06.2016 року (а.с. 17), яке зареєстроване в реєстрі за № 11-512 (спадкова справа № 445/2016), ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2, є спадкоємцем зазначеного у свідоцтві майна. Спадщина, на яку видано це свідоцтво складається з вкладів з відповідними відсотками та компенсаціями, нарахованими за станом на день отримання вкладів, що знаходяться у ПАТ КБ «Приватбанк», в якому відкриті:
- 15.07.2015 депозит, договір SAMDNWFD0070720031901, рахунок НОМЕР_3, поточна сума станом на 13.04.2016 5000,00 грн.;
- 19.05.2015 депозит, договір SAMDNWFD0070628933101, рахунок НОМЕР_4, поточна сума станом на 13.06.2016 125 000,00 грн.;
- 07.08.2014 картковий рахунок - НОМЕР_5, залишок 2, 37 грн.;
- 21.03.2014 картковий рахунок - НОМЕР_6, залишок 10 552,34 грн.;
- 29.05.2014 картковий рахунок - НОМЕР_7, залишок 1, 21 грн., які належали померлій, що підтверджується довідкою, виданою ПАТ КАБ «Приватбанк».
Згідно виписки по рахунку НОМЕР_1 і додатковим рахункам договору SAMDNWFC00027200508 від 24.06.2016 за період 01.06.2016-18.05.2022, виданої ПАТ КБ «Приватбанк» (а.с. 15), 30.06.2016 та 18.07.2016 вказаний рахунок поповнено виплатою спадкоємцю на загальну суму 142664, 22 грн.
Даною випискою (а.с. 15 (зворот)) також підтверджується, що, до нарахування вказаних коштів, на рахунку НОМЕР_1 будь-які інші кошти були відсутні.
Згідно виписки (а.с. 15), 08.07.2016 по даному рахунку відкрито депозит «Стандартний» строковий. Сума депозиту 123900, 00 грн.
На рахунок НОМЕР_1 здійснювалось зарахування процентів за депозитним договором.
Відповідно до ст. 58 Сімейного кодексу України, якщо річ, що належить одному з подружжя, плодоносить, дає приплід або дохід (дивіденди), він є власником цих плодів, приплоду або доходу (дивідендів).
Таким чином, проценти, отримані ОСОБА_3 від депозиту, є його особистою приватною власністю.
25.03.2022 відбулось повернення депозиту у сумі 173905, 62 грн.
На підтвердження джерела походження цих коштів ОСОБА_3 надав копію Свідоцтва про праву на спадщину за законом від 14.06.2016, яке зареєстроване в реєстрі за № 11-463 (спадкова справа № 445/2016), відповідно до якого, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2, є спадкоємцем зазначеного у свідоцтві майна. Спадщина, на яку видано це свідоцтво складається з вкладів з відповідними відсотками та компенсаціями, нарахованими за станом на день отримання вкладів, що знаходяться у ПАТ «БТА БАНК», в якому відкрито рахунки:
- № НОМЕР_8 поточний в національній валюті. Залишок коштів по рахунку на 23.05.2016 становить 0, 02 грн;
- № НОМЕР_9 вкладний в національній валюті. Залишок коштів по рахунку на 23.05.2016 становить 50000, 00 грн.
Враховуючи, що частина коштів, отриманих у порядку спадкування, витрачалася ОСОБА_3, то належність йому грошових коштів, що складають різницю між сумою коштів при відкритті депозиту та після його повернення, фактично рівна сумі коштів, отриманих у спадкування згідно Свідоцтва про праву на спадщину за законом від 14.06.2016, яке зареєстроване в реєстрі за № 11-463 (спадкова справа № 445/2016).
До накладення арешту, у тому числі й на кошти на рахунку НОМЕР_1, станом на 16.05.2022 залишок на вказаному рахунку складав 39945, 21 грн.
За ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Згідно ч.1,ч.3ст.26КПК України,сторони кримінальногопровадження євільними увикористанні своїхправ умежах тау спосіб,передбачених цимКодексом.
Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
За такого, виходячи з принципу змагальності, та, беручи до уваги переконливість наданих ОСОБА_3 слідчому судді доказів, зважаючи, що прокурор мав усі процесуальні можливості, однак не надав доказів, що кошти у сумі 39945, 21 грн., які знаходяться на банківському рахунку IBAN НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк», є спільним сумісним майном подружжя Нетишенських, та ОСОБА_3 доведено належність йому зазначених коштів особистої приватної власності відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 57, ст. 58 Сімейного кодексу України, слідчий суддя приходить до висновку, що Клопотання підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що вказані кошти є особистою приватною власністю ОСОБА_3 та не входять до спільного сумісного майна подружжя Нетишенських, зважаючи, що ОСОБА_3 не має статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 12015100100003812 від 01.04.2015, то підстави для накладення арешту на таке майно з метою забезпечення його конфіскації у даному кримінальному провадженні відсутні, а за такого, застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт грошових коштів у сумі 39945, 21 грн., що знаходяться на банківському рахунку IBAN НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570), який належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2, підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 174, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.05.2022 у справі № 991/1558/22, на грошові кошти в сумі 39945 (тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот сорок п`ять) гривень 21 копійка, що знаходяться на банківському рахунку IBAN НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570), який належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_6