Документ № 104713640

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2022 року

м. Київ

справа№991/8514/21

провадження № 51-935км22

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

захисників: ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29 грудня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040000000531, за підозрою

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366; ч. 2 ст. 28,ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України.

Зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 22 грудня 2021 року задовольнив клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України, обрав підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та постановив, що після затримання і не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки ОСОБА_7 до місця кримінального провадження розглянути за його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід у встановленому законом порядку.

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду ухвалою від 29 грудня 2021 року відмовила у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами захисників підозрюваного ОСОБА_7 адвокатів ОСОБА_8, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 грудня 2021 року про обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК).

Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, а також короткий зміст поданих заперечень

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5, посилаючись на норми Конституції України, КПК, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Європейської конвенції про видачу правопорушників, практику Європейського суду з прав людини, рішення Конституційного Суду України та правову позицію, викладену в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2022 року у справі № 991/3440/20, просить скасувати ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29 грудня 2021 року і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи свої вимоги, захисник зазначає, що ухвалу суду апеляційної інстанції прийнято з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а також наголошує на тому, що ухвала про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обмежує право останнього на свободу та особисту недоторканність, у зв`язку з чим ОСОБА_7 має гарантоване йому право на оскарження такого рішення в апеляційному порядку.

За судженням сторони захисту, під час оскарження рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно застосовувати п. 2 ч. 1 ст. 309 КПК, згідно з яким апеляційному оскарженню підлягають ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки КПК ототожнює поняття «застосування запобіжного заходу» та «обрання запобіжного заходу», використовуючи їх як синонімічні.

У запереченнях на касаційну скаргу захисника прокурор у кримінальному провадженні вказує на безпідставність доводів у скарзі та законність і обґрунтованість судового рішення.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтримали касаційну скаргу, просили скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників, перевіривши матеріали провадження і доводи, викладені в касаційній скарзі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

За приписами ст. 370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 412 КПК, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 309 КПК під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, серед іншого, ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Як убачається з матеріалів провадження, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду за відсутності підозрюваного за процедурою, передбаченою у ч. 6 ст. 193 КПК,ухвалою від 22 грудня 2021 року обрав підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, захисники підозрюваного ОСОБА_7 адвокати ОСОБА_8, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 оскаржили його в апеляційному порядку.

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду ухвалою від 29 грудня 2021 року відмовила у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами та обґрунтувала це рішення тим, що нормами КПК, зокрема частинами 1, 2 ст. 309 КПК, не передбачено можливості оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яку постановлено в порядку ч. 6 ст. 193 КПК, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в ухвалі колегії суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі №991/5913/21.

Разом із тим питання щодо можливості апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановленої в порядку ч. 6 ст. 193 КПК, було предметом розгляду об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, оскільки колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду ухвалою від 20 грудня 2021 року в справі № 991/3440/20 з метою забезпечення єдності судової практики передала провадження на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду на підставі ч. 2 ст. 434-1 КПК. Таке рішення колегія суддів прийняла у зв`язку з тим, що вважала за необхідне відступити від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах (щодо можливості апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановленої в порядку ч. 6 ст. 193 КПК), викладеного в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 483/1186/16-к.

За результатами розгляду провадження об`єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 991/3440/20 дійшла висновку про те, що ухвала слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановлена в порядку ч. 6 ст. 193 КПК, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 309 цього Кодексу може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Частиною 6 ст. 13 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

До того ж відповідно до висновку колегії суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, сформульованого у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 130/1001/17, вирішуючи питання стосовно пріоритетності правових висновків суду касаційної інстанції за наявності протилежних, необхідно виходити з того, що, зокрема, висновки об`єднаної палати Касаційного суду мають перевагу над висновками колегії суддів цього суду.

Однак апеляційний суд не дотримався вимог п. 2 ч. 1 ст. 309 КПК та дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав для відкриття провадження за апеляційними скаргами, який не узгоджується із згаданим висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду .

Таким чином, під час розгляду справи суд апеляційної інстанції допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що з урахуванням п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування такого рішення.

Отже, ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого суду необхідно врахувати викладене вище, провести судовий розгляд відповідно до вимог КПК, за наслідком чого ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення, належним чином умотивувавши свої висновки.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29 грудня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040000000531, за підозрою ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3