- Головуючий суддя (ВАКС): Біцюк А.В.
Справа № 991/1777/22
Провадження 1-кс/991/1792/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 12015100100003812 від 01.04.2015,
В С Т А Н О В И В:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ) ОСОБА_6, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі САП) ОСОБА_3, про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12015100100003812 від 01.04.2015, зокрема, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, в якому детектив просить:
-змінити запобіжний захід у вигляді застави щодо підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, застосований на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.05.2022, на запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.
Клопотання мотивовано тим, що:
1) ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме в пособництві заволодінню чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.
2) Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким злочином, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
3) Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, у відповідності до примітки до ст.45 КК України, віднесено до корупційних злочинів, за вчинення яких, відповідно до ч.1 ст.75 КК України, виключено можливість застосування інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням, а так само, згідно з ч.1 ст.69 КК України, виключено можливість призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом.
4) Після застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, всупереч вимогам п. 2 ч. 7 ст. 42 КПК України, ним або іншою фізичною чи юридичною особою така застава не внесена, відповідних документів органу досудового розслідування не надано.
5)Наявні ризикитого,що ОСОБА_4 може протидіятикримінальному провадженнюшляхом вчиненнядій,передбачених п.1-3ч.1ст.177КПК України,а саме:переховуватися відорганів досудовогорозслідування тасуду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
6) Застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, враховуючи процесуальну поведінку підозрюваного у контексті існуючих ризиків, не дасть можливості здійснити дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу та не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 доводи клопотання підтримав, просив задовольнити з викладених у ньому підстав.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 заперечував проти доводів клопотання, зазначив, що ризикам, які були встановлені під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави, можливо запобігти і без фактичного позбавлення ОСОБА_4 волі, про що свідчить належна процесуальна поведінка підозрюваного, який виконав усі покладені на нього ухвалою суду додаткові процесуальні обов`язки: з`являвся за кожною вимогою до органу досудового розслідування, здав на зберігання свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, носить електронний засіб контролю. Визначену йому судом заставу не зміг внести, оскільки не має відповідних коштів. Має постійне місце роботи та проживання (орендує квартиру у м. Вишгороді), на утриманні має неповнолітню дитину, страждає на хронічне захворювання. ОСОБА_4 має можливість працювати дистанційно, при цьому платити податки та утримувати свою сім`ю. Враховуючи, що на майно ОСОБА_4 накладено арешт у кримінальному провадженні, взяття його під варту поставить родину підозрюваного у скрутне становище. Захисник просив змінити застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту (цілодобовий чи у нічний час на розсуд суду).
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позицію захисника. Слідчому судді повідомив, що орендує квартиру за адресою: АДРЕСА_2, де постійно проживає із сім`єю, працює на ДП «Центр судових сервісів».
Дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12015100100003812 від 01.04.2015, зокрема, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
03.05.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме в пособництві заволодінню чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.
Повідомлення про підозру від 03.05.2022 (Том № 1 а. 19-29) вручено ОСОБА_4 особисто 03.05.2022 о 10 год. 17 хв., що підтверджується відповідним підписом (Том № 1 а. 29).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.05.2022 (справа № 991/1477/22 провадження № 1-кс/991/1497/22) до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 744300, 00 грн., та покладено додаткові процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України (Том № 1 а. 30-45).
Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19.05.2022 (справа № 991/1477/22 провадження 11-сс/991/157/22) ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.05.2022 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави залишено без змін.
Після постановлення зазначеної ухвали, виникли нові обставини, про які детектив та прокурор на той час не знав і не міг знати.
Слідчим суддею встановлено, що, станом на 06.06.2022, до НАБУ, САП або до суду не надано доказів підтвердження внесення в повному обсязі застави в розмірі 744300, 00 грн. за підозрюваного ОСОБА_4, що підтверджується і стороною захисту.
Таким чином, підозрюваним ОСОБА_4 не виконано вимог ухвали, якою до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави у визначеному розмірі.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 200 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятоюстатті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які:
1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу;
2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
Статтею 200 КПК України порядок розгляду клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу не встановлений.
Проте, ч. 4 ст. 201 КПК України, яка регулює порядок розгляду клопотання підозрюваного про зміну запобіжного заходу, встановлено, що слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
На підставі ч. 6 ст. 9 КПК України, виходячи з рівності прав сторін кримінального провадження на реалізацію процесуальних прав (ч. 2 ст. 22 КПК України), які мають здійснюватися у формі однакових судових процедур, можна зробити висновок, що в даному випадку клопотання прокурора про заміну запобіжного заходу розглядається згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Так, детектив у клопотанні просить змінити застосований до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Як вбачається із матеріалів справи (Том № 1 а. 16), копію клопотання про зміну застосованого до підозрюваного запобіжного заходу та матеріалів, якими воно обґрунтовується, підозрюваний ОСОБА_4 отримав 27.05.2022 о 16 год. 45 хв., тобто, більш ніж за три години до початку розгляду клопотання.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.
В ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятоюстатті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з метою визначення чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, необхідно в межах доводів відповідного клопотання встановити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та чи є підозра обґрунтованою; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) обставини, що виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати; 4) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.
Досудовим розслідуванням встановлено, що заступник генерального директора ДП«Держінформ`юст» з технічних питань ОСОБА_4, діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_7, ОСОБА_8, та ОСОБА_9 шляхом зловживання своїм службовим становищем, сприяв заволодінню грошовими коштами ДП «Держінформ`юст», що передбачалися для оплати за поставку ТОВ «Астен-МН» програмного забезпечення «TrueConf» відповідно до Договору від 22.01.2014 № КТ25 на загальну суму 7719059 грн., яка у шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та є особливо великим розміром, достовірно при цьому знаючи, що необхідного для роботи у режимі відеоконференцзв`язку визначеній кількості користувачів державного підприємства не отримувало, а ТОВ «Астен-МН» його не поставляло, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
03.05.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме в пособництві заволодінню чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.
Щодо обґрунтованості підозри.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ).
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
У справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи обмежувальних заходів.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема:
- наказом від 01.08.2014 №245-к про призначення ОСОБА_4 на посаду заступника директора ДП «Інформаційний центр» з технічних питань (Том № 2 а. 22);
- посадовою інструкцією заступника директора ДП «Інформаційний центр» з технічних питань, відповідно до якої ОСОБА_4 безпосередньо підпорядковується генеральному директору державного підприємства. ОСОБА_4 підпорядкований відділ експлуатації, заступник генерального директора ДП «Інформаційний центр» ОСОБА_4 повинен знати технічні умови функціонування автоматизованих систем, техніко-експлуатаційні характеристики, конструктивні особливості обладнання, призначення та режим роботи програмного забезпечення, що експлуатується (Том № 2 а. 23-24);
- протоколом огляду від 20.07.2020, відповідно до якого ОСОБА_4 в період часу з 18.07.2006 по 20.08.2007 був засновником ТОВ «АСТЕН-МН», а в період часу з 24.07.2006 по 26.07.2007 був керівником та підписантом вказаного товариства (Том № 3 а. 91-92);
- договором № КТ 25 від 22.01.2014 про закупівлю апаратури записувальної і відтворювальної звуку і зображення (обладнання для відеоконференцзв`язку та ІР телефонії), укладеним між ДП «Інформаційний центр» та ТОВ «Астен-МН», додатковою угодою від 26.06.2014 № 1, додатковою угодою від 09.09.2014 № 2 та додатками до вказаного договору (Том № 2 а. 34-64);
- видатковими накладними, актами здачі приймання робіт (надання послуг) щодо постачання програмного забезпечення «TrueConf», виконання робіт та надання послуг ТОВ «Астен-МН» для ДП «Інформаційний центр» згідно умов договору № КТ 25 від 22.01.2014 (Том № 2 а. 65-70);
- погодженими рахунками-фактурами на оплату поставлених товарів, виконаних робіт та наданих послуг від ТОВ «Астен-МН» до ДП «Інформаційний центр» відповідно до договору № КТ-25 (Том № 2 а. 71-77);
- платіжними дорученнями ДП «Інформаційний центр», відповідно до яких на рахунки ТОВ «Астен-МН», відкриті в АТ «Банк Велес» та Столичній філії ПАТ «КБ Приватбанк», перераховано грошові кошти в сумі 18 872 270,50 грн, з яких 6 756 000 грн - оплата за програмне забезпечення «TrueConf», яке надає можливість одночасного користування «онлайн користувачам» в режимі відеоконференцзв`язку (унікальний код) та 5 971 172,5 грн за роботи щодо доставки, налагодження (монтажу) системи відеоконференцзв`язку та ІР телефонії, генерації програмного забезпечення, його інсталяції та налагодження, тестування системи проведення навчання персоналу та подальшого його атестації (Том № 2 а. 78-84);
- актом приймання-передачі від 01.04.2014 між ДП «Інформаційний центр» та ТОВ «Іволга-2», відповідно до якого державне підприємство отримало програмне забезпечення TrueConf-Server на 200 користувачів (Том № 2 а. 97);
- протоколом огляду від 11.07.2017, відповідно до якого встановлено, що на серверному обладнанні ДП «НАІС» знаходиться програмне забезпечення «TrueConf», що надає можливість одночасного користування лише 200 онлайн користувачів (Том № 2 а. 87-89);
- листом компанії Trueconf ltd, згідно якого нею було реалізовано лише ліцензію на 200 користувачів № UA1AE ДП «Інформаційний центр» через британську компанію Ceterum Limited (Том № 2 а. 139-140);
- протоколом огляду речей від 18.04.2019, відповідно до якого на дисках, які отримані підрозділами міністерства юстиції при виконання договору № КТ25, знаходиться програмне забезпечення «TrueConf-Client_6.4.4» (Том № 2 а. 90-91);
- матеріалами виконання запиту про міжнародну правову допомогу до компетентних органів Російської Федерації, відповідно до яких програмне забезпечення TrueConf Сlient можливо безкоштовно завантажити із офіційного сайту компанії або із серверної частини TrueConf Server (Том № 2 а. 241-251);
- договором від 27.05.2014 № 22/05-145 між ТОВ «Астен-МН» та ТОВ «Зуївський Енергомеханічний завод» (постачальник) про закупівлю комплектів системи відеоконференцзв`язку (Том № 2 а. 101-102).
- виписками по рахунках ТОВ «Зуївський Енергомеханічний завод» в АТ ПУМБ та АТ КБ «Приватбанк», згідно з якими ТОВ «Астен-МН» перераховано грошові кошти в сумі 6 004 905,6 за реалізацію програмного забезпечення для відеоконференцзв`язку за договорами 22/05-14 від 27.05.14 та №1/09 вiд 25.09.14; ТОВ «Зуївський Енергомеханічний завод» перерахувало 366 055 доларів США (еквівалент 7 719 059 грн.) за поставлене програмне забезпечення «TrueConf» на рахунок компанії Ceterum Limited, № НОМЕР_1, відкритий в AP ANLAGE & PRIVATBANK AG (Limmatquai 4 Zurich, Switzerland) (Том № 2 а. 108-112);
- зовнішньоекономічним договором від 03.01.2014 № 03/01/2014 між ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод» та Ceterum Limited про постачання 5 000 ліцензій програмного забезпечення Trueconf, актами постачання програмного забезпечення, складеними між ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод» та компанією Ceterum Limited №2 щодо постачання унікальних кодів, програмного забезпечення «TrueConf» (Том № 2 а. 128-136);
- електронними версіями актів приймання-передачі та накладних між ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод» та ТОВ «Астен-МН» про нібито постачання програмної продукції «TrueConf» (Том № 3 а. 15-26);
- електронними листами від ОСОБА_10 та ОСОБА_9, відповідно до яких вбачається наявність достатніх підстав вважати, що встановлення та налагодження систем відеоконференцзв`язку в підрозділах юстиції здійснювалось силами ДП «Інформаційний центр», а не ТОВ «Астен-МН» (Том № 3 а. 35-36);
- показаннями свідка ОСОБА_11, яка здійснила моніторинг підприємств для закупівлі обладнання відеоконференцзв`язку, у яких можна було придбати комплекти обладнання необхідного для впровадження системи відеоконференцзв`язку, в подальшому протягом літа 2014 року у вказаних підприємств було придбано вказане обладнання та доставлено його (силами постачальників) до офісних приміщень ТОВ «Астен-МН», які знаходились в місті Києві по вул. Ярославів Вал та по вул. Володимирській (Том № 3 а. 65-72);
- договорами № 1-09/14 від 01.07.2014 та 2-10/14 від 01.10.2014 на між ТОВ «Астен-МН» та ОСОБА_11, відповідно до яких останню залучено для надання технічної допомоги при виконанні договору № КТ 25 (Том № 3 а. 73-76);
- показаннями свідка ОСОБА_10, який отримавши віддалений доступ до серверного обладнання, 21.10.2014 під відповідним логіном та паролем, здійснив налаштування параметрів програми «TrueConf Server» для генерації клієнтського програмного забезпечення «TrueConf Client 6.4.4», після чого згенероване програмне забезпечення «TrueConf Сlient 6.4.4» в кількості одного примірника ОСОБА_10 завантажив на комп`ютер та зробив копії більше ніж 1100 CD-R дисків та надав їх ОСОБА_11 (Том № 3 а. 77-81);
- договорами № 10/14-01 від 02.09.2014 та № 10/14-02 від 03.11.2014 між ТОВ «Астен-МН» та ОСОБА_10, на підставі яких останнього залучено для надання технічної допомоги при виконанні договору № КТ 25 (Том 3 3 а. 82-85);
- протоколом огляду документів від 03.10.2019, яким встановлено наявність достатніх підстав вважати, що роботи щодо доставки, налагодження (монтажу) системи відеоконференцзв`язку та ІР телефонії, генерації програмного забезпечення, його інсталяції та налагодження, тестування системи проведення, навчання персоналу та подальшого його атестації виконувались працівниками філій ДП «Інформаційний центр» у робочий час, а не ТОВ «Астен-МН» (Том № 3 а. 86-88);
- висновком судової комп`ютерно-технічної експертизи від 02.08.2019 №19/9/1-46/СЕ/19, відповідно до якого є технічна можливість завантаження програмного забезпечення TrueConf Сlient із офіційного сайту компанії або із серверної частини TrueConf Server, програмне забезпечення TrueConf Client є складовою програмного забезпечення TrueConf Server (Том № 3 а. 103-107);
- висновком судової почеркознавчої експертизи №52/1 від 20.03.2019, відповідно до якого акти виконаних робіт та видаткові накладні до договору № КТ25 підписано ОСОБА_4 (Том № 3 а. 108-120);
- висновком судової почеркознавчої експертизи №373/1 від 12.12.2019, відповідно до якого рахунки-фактури до договору № К Т25 підписані ОСОБА_4 (Том № 3 а. 121-130);
- висновком комісійної судово-економічної експертизи від 18.12.2020 №1041/50001, відповідно до якого розмір збитків внаслідок перерахування грошових коштів на користь ТОВ «Астен-МН» по договору №К Т25 від 22.01.2014 в частині оплати за програмне забезпечення «TrueConf» (унікальні коди) за умови, що програмне забезпечення «TrueConf» (унікальні коди) є програмою «TrueConf-Client», яку можливо безкоштовно завантажити із програмного забезпечення «TrueConf Server», що перебувало у володіння державного підприємства та із офіційного сайту компанії «TrueConf», становить 6 756 000 грн. (Том № 3 а. 148-167), та іншими доказами в їх сукупності.
Так, згідно наказом від 01.08.2014 № 245-к ОСОБА_4 було призначено на посаду заступника директора ДП «Інформаційний центр» з технічних питань, у період з жовтня 2013 року по серпень 2014 року працював на посаді інженера відділу інформаційної безпеки ДП «Інформаційний центр» за сумісництвом, оскільки основне місце роботи було ДП «Інформаційні судові системи».
22.01.2014 укладено договір № КТ 25 від 22.01.2014 про закупівлю апаратури записувальної і відтворювальної звуку і зображення (обладнання для відеоконференцзв`язку та ІР телефонії) між ДП «Інформаційний центр» та ТОВ «Астен-МН», в подальшому, до даного договору було укладено додаткові угоди № 1 та № 2, а також додатки до них, якими була змінена ціна договору, а також обсяг поставок, робіт та послуг, які підлягають виконанню.
Так, згідно з пп. 11.2.1 п. 11.2 Розділу ХІ Договору від 22.01.2014 № КТ25, факт поставки за договором підтверджується відповідним Актом та видатковою накладною, які готуються Виконавцем під час поставки та встановлення Товару підписується Замовником впродовж 3 робочих днів після отримання зазначених документів або протягом цього ж строку надаються зауваження до поставленого Товару.
Також підпунктом 11.2.3 пункту11.2 розділу ХІ Договору від 22.01.2014 № КТ25 передбачено, що після підписання відповідного Акту та видаткової накладної Сторонами зобов`язання Виконавця щодо поставки Товару вважаються виконаними у повному обсязі та належним чином.
За версією сторони обвинувачення, роль ОСОБА_4 у реалізації злочинного плану по заволодінню грошовими коштами ДП «Інформаційний центр» полягала в наступному: за вказівкою ОСОБА_9 та з огляду на передбачені посадовою інструкцією заступника директора ДП «Інформаційний центр» з технічних питань та фактично здійснювані ним повноваження, зокрема, є відповідальним за впровадження і забезпечення експлуатації автоматизованих систем програмних продуктів підприємства (1) забезпечити доступ до серверного обладнання ДП «Інформаційний центр» відповідним особам, зокрема, ОСОБА_10, для генерації ними клієнтської частини програмного забезпечення для відеоконференцзв`язку, (2) підписати первинні бухгалтерські документи (акти здачі-прийняття робіт (виконання послуг), видаткові накладні) щодо нібито отримання ДП «Інформаційний центр» від ТОВ «Астен-МН» передбачених Договором від 22.01.2014 № КТ25 послуг (навчання та атестація персоналу ДП «Інформаційний центр»), обладнання системи відеоконференцзв`язку та ІР телефонії, програмного забезпечення у визначеній додатковими угодами та додатками до Договору кількості, а також щодо нібито виконання робіт з доставки, встановлення, налагодження, монтажу та тестування системи з програмним забезпеченням; (3) погодити відповідні рахунки-фактури ДП «Інформаційний центр» на оплату поставлених товарів (комплектів обладнання системи відеоконференцзв`язку та ІР телефонії, програмного забезпечення «TrueConf»), виконаних робіт та наданих послуг від ТОВ «Астен-МН» до ДП «Інформаційний центр» відповідно до договору №КТ-25, чим створити правові підстави для перерахування грошових коштів з рахунків ДП «Інформаційний центр» для їх подальшого заволодіння.
Відповідно до матеріалів клопотання, вбачається наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_4 як заступник директора ДП «Інформаційний центр» з технічних питань підписав видаткові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), складених на виконання умов договору № КТ 25 від 22.01.2014 про закупівлю апаратури записувальної і відтворювальної звуку і зображення (обладнання для відеоконференцзв`язку та ІР телефонії), укладеного між ДП «Інформаційний центр» та ТОВ «Астен-МН» (Том № 2 а. 65 (зворот), 67(зворот)- 70 (зворот), а саме:
- видаткову накладну № АС-0000002 від 01.07.2014 про нібито отримання 46 примірників ПЗ «TrueConf» на суму 276 000 грн;
- акт № 1 здачі приймання робіт (надання послуг) від 30.09.2014 про нібито прийняття робіт щодо доставки, налагодження, генерації ПЗ робочого місця ВКЗ, інсталяції та налагодження ПЗ, тестування системи, навчання персоналу та атестації навчання персоналу в кількості 440 шт на суму 2 333 321 грн;
- акт № 2 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2014 про нібито прийняття робіт щодо доставки, налагодження, генерації ПЗ робочого місця ВКЗ, інсталяції та налагодження ПЗ, тестування системи, навчання персоналу та атестації навчання персоналу в кількості 181 шт. на суму 959 843 грн;
- акт № 1 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.01.2015 про нібито отримання 105 комплектів обладнання систем відеоконференцзв`язку та ІР-телефонії на базі ПК, ПЗ TrueConf», що надає можливість одночасного користування «онлайн-користувачам» в режимі ВКЗ та роботи з встановлення, налагодження та тестування системи з ПЗ з навчанням та атестацією персоналу на суму 1 949 472 грн;
- акт № 2 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 17.02.2015 про нібито отримання 227 комплектів обладнання систем відеоконференцзв`язку та ІР-телефонії на базі ПК, ПЗ TrueConf», що надає можливість одночасного користування «онлайн-користувачам» в режимі ВКЗ та роботи з встановлення, налагодження та тестування системи з програмним забезпеченням з навчанням та атестацією персоналу на суму 4 214 572 грн;
- акт № 3 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 26.02.2015 про нібито прийняття робіт щодо доставки, налагодження, генерації ПЗ робочого місця ВКЗ, інсталяції та налагодження ПЗ, тестування системи, навчання персоналу та атестації навчання персоналу в кількості 5 шт. на суму 26 515 грн.;
- акт № 4 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 13.03.2015 про нібито отримання 130 комплектів обладнання систем ВКЗ та ІР-телефонії на базі ПК, ПЗ TrueConf», що надає можливість одночасного користування «онлайн-користувачам» в режимі ВКЗ та роботи з встановлення, налагодження та тестування системи з ПЗ з навчанням та атестацією персоналу на суму 2 413 632 грн;
- акт № 6 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 23.03.2015 про нібито отримання 38 комплектів обладнання систем ВКЗ та ІР-телефонії на базі ПК, ПЗ TrueConf», що надає можливість одночасного користування «онлайн-користувачам» в режимі ВКЗ та роботи з встановлення, налагодження та тестування системи з ПЗ з навчанням та атестацією персоналу на суму 705 523 грн.,
чим підтвердив факт (1) постачання ТОВ «Астен-МН» для ДП «Інформаційний центр» комплектів обладнання системи відеоконференцзв`язку та ІР телефонії, а також програмного забезпечення «TrueConf», у кількості 1126 штук (унікальні коди), яке за версією органу досудового розслідування із можливістю одночасного його використання в режимі відеоконференцзв`язку 1 126 користувачами від ТОВ «Астен-МН» фактично на підприємство не постачалося, а під виглядом програмного забезпечення «TrueConf» до ДП «Держінформ`юст» передавалася клієнтська частина ПЗ «TrueConf Сlient 6.4.4» і у первинних документах були зазначені недостовірні відомості про це, зокрема, шляхом забезпечення ОСОБА_4 віддаленого доступу до серверного обладнання ДП «Інформаційний центр» ОСОБА_10, останнім було здійснено налаштування параметрів програми «TrueConf Server» для генерації клієнтського програмного забезпечення «TrueConf Client 6.4.4», яке є безкоштовним (завантажується із програмного забезпечення «TrueConf Server», що перебувало у володінні ДП «Інформаційний центр», та із офіційного сайту компанії «TrueConf» (висновок судової комп`ютерно-технічної експертизи від 02.08.2019 №19/9/1-46/СЕ/19 (Том № 3 а. 103-107) та його подальшого розповсюдження на оптичних носіях інформації (більш ніж 1100 CD-R дисків) під виглядом унікальних кодів; (2) виконання робіт (встановлення, налагодження, тестування системи з програмним забезпеченням) та надання послуг (навчання та атестація персоналу ДП «Інформаційний центр») ТОВ «Астен-МН» перед ДП «Інформаційний центр» згідно умов договору № КТ 25 від 22.01.2014, технічну сторону якого (зокрема, передбачений договором перелік робіт, які підлягали виконанню з боку ТОВ «Астен-МН»), за версією органу досудового розслідування та відповідно до матеріалів клопотання (договори, укладені між ТОВ «Астен-МН» та ОСОБА_10, між ТОВ «Астен-МН» та ОСОБА_11, показання ОСОБА_11 та ОСОБА_10, тощо) фактично було виконано ОСОБА_11 та ОСОБА_10, а не ТОВ «Астен-МН», за яким визначалося виконання відповідних зобов`язань.
Факт підписання саме ОСОБА_4 вказаних актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), видаткових накладних, складених на виконання умов договору № КТ 25 від 22.01.2014, підтверджується також висновком судової почеркознавчої експертизи №52/1 від 20.03.2019 (Том № 3 а. 108-120).
Крім того, відповідно до матеріалів клопотання вбачається наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_4 як заступник директора ДП «Інформаційний центр» з технічних питань своїм підписом погодив рахунки-фактури ТОВ «Астен-МН» на оплату поставлених товариством товарів (комплект обладнання системи відеоконференцзв`язку та ІР телефонії, програмне забезпечення «TrueConf»), виконаних робіт та наданих послуг від ТОВ «Астен-МН» до ДП «Інформаційний центр» відповідно до договору №КТ-25 (Том № 2 а. 71-77), а саме:
- рахунок-фактуру № АС-0000005 від 01.07.2014 на оплату в тому числі 25 примірників ПЗ «TrueConf» на суму 250 375 грн;
- рахунок-фактуру № АС-0000009 від 15.09.2014 на оплату послуг щодо, налагодження тестування системи, навчання та атестації персоналу в кількості 215 шт. на суму 1 140 145 грн;
- рахунок-фактуру № АС-0000010 від 24.09.2014 на оплату за систему ВКЗ персонально-портативну в кількості 225 шт на суму 4 177 400 грн;
- рахунок-фактуру № АС-0000012 від 05.11.2014 на оплату 25 систем ВКЗ та ІР-телефонії персональних портативних на базі ПК, у складі комплектів обладнання, ПЗ TrueConf», та тестування системи з ПЗ з навчанням та атестацією персоналу на суму 464 160 грн;
- рахунок-фактуру № АС-0000019 від 18.12.2014 на оплату 30 систем ВКЗ та ІР-телефонії персональних портативних на базі ПК, у складі комплектів обладнання, ПЗ TrueConf», та роботи з встановлення, налагодження та тестування системи з ПЗ з навчанням та атестацією персоналу на суму 556 992 грн;
- рахунок-фактуру № АС-0000001 від 26.01.2015 на оплату 10 систем ВКЗ та ІР-телефонії персональних портативних на базі ПК, у складі комплектів обладнання, ПЗ TrueConf», та роботи з встановлення, налагодження та тестування системи з ПЗ з навчанням та атестацією персоналу на суму 185 664 грн;
- рахунок-фактуру № АС-0000002 від 17.02.2015 на оплату 42 систем ВКЗ та ІР-телефонії персональних портативних на базі ПК, у складі комплектів обладнання, ПЗ TrueConf», та роботи з встановлення, налагодження та тестування системи з ПЗ з навчанням та атестацією персоналу на суму 779 788 грн;
- рахунок-фактуру № АС-0000004 від 26.02.2015 на оплату 5 систем ВКЗ та ІР-телефонії персональних на базі ПК, у складі комплектів обладнання, ПЗ TrueConf», та роботи з доставки, налагодження, генерації робочого місця ПЗ тестування системи з навчанням та атестацією персоналу на суму 26 515 грн;
- рахунок-фактуру № АС-0000005 від 13.03.2015 на оплату 130 систем ВКЗ та ІР-телефонії персональних портативних на базі ПК, у складі комплектів обладнання, ПЗ TrueConf», та роботи з встановлення, налагодження та тестування системи з ПЗ з навчанням та атестацією персоналу на суму 2 413 632 грн;
- рахунок-фактуру № АС-0000011 від 14.08.2015 на оплату 37,722 систем ВКЗ та ІР-телефонії персональних портативних на базі ПК, у складі комплектів обладнання, ПЗ TrueConf», та роботи з встановлення, налагодження та тестування системи з ПЗ з навчанням та атестацією персоналу на суму 700 369 грн.,
чим створив формальні підстави для перерахування бухгалтерією ДП «Держінформ`юст» грошових коштів на користь ТОВ «Астен-МН», що також підтверджується висновком судової почеркознавчої експертизи №373/1 від 12/12/2019, відповідно до якого вбачається, що відповідні рахунки-фактури до договору №КТ25 підписані ОСОБА_4 (Том № 3 а. 121-130).
Таким чином, як встановлено судовим розглядом клопотання та вбачається із наданих стороною обвинувачення доказів у їх сукупності та взаємозв`язку, вони є достатніми для висновку, що внаслідок інкримінованих ОСОБА_4 діянь могла бути заподіяна шкода охоронюваним законом інтересам, а за такого, наявні в матеріалах, доданих до клопотання, докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Наявність ризиків, та їх обґрунтованість
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК України).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_4 .
Слідчим суддею встановлено, що ризики, заявлені стороною обвинувачення та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які наведені в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.05.2022 та існування яких стало підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, на даний час продовжують існувати, виходячи з наступного.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4, передбачає виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна). Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
При цьому,слідчий суддяпри встановленніданого ризикувраховує існуванняінших факторів,які можутьсвідчити пронаявність у ОСОБА_4 можливості переховуватисявід органудосудового розслідуваннята суду,зокрема,про відсутністьперешкод для ОСОБА_4 покинути територіюУкраїни свідчитьтакож івідсутність постійногомісця проживанняна територіїУкраїни,оскільки,згідно наданихпідозрюваним всудовому засіданніпояснень,останній разоміз родиноюпротягом тривалогочасу орендуєжитло умісті ВишгородіКиївської області,власного житлане має. ОСОБА_4 має паспортигромадянина Українидля виїздуза кордон(серіята номер НОМЕР_2 та НОМЕР_3 (Том№ 1а.90),що свідчитьпро існуванняможливості вбудь-якиймомент виїхатиза межіУкраїни,враховуючи досвідпідозрюваного щодоперетину кордонув періодпротягом 2015-2021років (Том№ 1а.94) та наявність у власності ОСОБА_4, його дружини ОСОБА_12, та тещі ОСОБА_13 (з якою ОСОБА_4 спільно проживає згідно доводів сторони обвинувачення) майна, отриманих ними впродовж останніх років (2018-2021) доходів, тобто наявність достатніх грошових активів для тривалого та/або постійного перебування за кордоном (Том № 1 а. 91-93).
Заначений ризик існує, однак є невеликим з огляду на те, що ОСОБА_4 має постійне місце роботи в ДП «Центр судових сервісів», де працює з березня 2020 року на посаді головного інженера, позитивно характеризується, має сім`ю (одружений та має неповнолітню дитину від першого шлюбу на утриманні, яка потребує батьківського догляду та піклування), має проблеми зі здоров`ям.
При цьому, ОСОБА_4 виконано додаткові процесуальні обов`язки, які покладені на підозрюваного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.05.2022.
Так, згідно копії протоколу про застосування електронного засобу контролю від 06.05.2022, на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.05.2022 підозрюваному ОСОБА_4 06.05.2022 закріплено моноблочний GPS-трекер Attenti-«TD41» № НОМЕР_4 . Електронний браслет активовано 06.05.2022.
Копіями довідок заступника начальника Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області ДМС України № 8010.13.2-11925/80.3-22 від 11.05.2022 та № 8010.13.2-13080/80.3-22 від 24.05.2022 підтверджується, що відповідно до ухвали Вищого антикорупційного суду від 05.05.2022, паспорти громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_14 прийняті на зберігання до відділу оформлення документів № 2 УОДПГУ ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області (м. Київ, вул. Березняківська, 4А, каб. 8).
Крім того, ОСОБА_4 за кожною вимогою з`являється до органу досудового розслідування, що не заперечувалось прокурором, та за першою можливістю з`явився особисто до суду для розгляду клопотання про зміну застосованого відносно нього запобіжного заходу.
Крім цього, слідчий суддя враховує, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Верховною Радою України (Закон України № 2102-IX від 24.02.2022), в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Верховною Радою України (Закон України № 2119-IX від 15.03.2022), в Україні продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Верховною Радою України (Закон України № 2212-IX від 21 квітня 2022 року), в Україні продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Верховною Радою України (Закон України № 2263-IX від 22 травня 2022 року), в Україні продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У зв`язку із веденням воєнного стану Кабінет Міністрів України вніс зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57.
Так, згідно зазначених змін до Правил, з метою здійснення заходів правового режиму воєнного стану обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, а також визначено перелік громадян України чоловічої статі, які відносяться до категорії військовозобов`язаних, що мають можливість виїхати за кордон під час дії воєнного стану.
Відтак, внаслідок запровадження на території України воєнного стану у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, з урахуванням особистих даних підозрюваного ОСОБА_4 (вік, сімейний стан тощо), кордони з іншими країнами світу наразі для підозрюваного ОСОБА_4 закриті, триває евакуація мирного населення, серед якого перевага надається жінкам, дітям та людям похилого віку, що свідчить про неможливість підозрюваного наразі виїхати за межі території України та переховуватися від органу досудового розслідування та суду у іншій країні. Відомостей, які б свідчили про те, що ОСОБА_4 входить до переліку громадян України чоловічої статі, які відносяться до категорії військовозобов`язаних, що мають можливість виїхати за кордон під час дії воєнного стану, в судовому засіданні не встановлено.
Наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти до висновку щодо існування ризику вчинення ОСОБА_4 дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду, зокрема на території України, у тому числі на тимчасово окупованій території, при цьому, в умовах дії воєнного стану ризик переховування підозрюваного за кордоном хоч і є мінімальним, однак продовжує існувати.
Щодо ризику знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_4 дій, направлених на знищення, спотворення та приховання речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 12015100100003812 від 01.04.2015 існує та обумовлений тим, що на даний час органу досудового розслідування невідомо місцезнаходження оригіналів документів щодо нібито проведених господарських операцій між ТОВ «Астен-МН» та ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод», що мають доказове значення у даному кримінальному провадженні.
Враховуючи те, що існує обґрунтована підозра щодо участі ОСОБА_4 у реалізації злочинного плану по заволодінню грошових коштів ДП «Інформаційний центр» в особливо великому розмірі, з урахуванням ролі ОСОБА_4 у реалізації вказаного злочинного умислу (пособник), наведені обставини свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний має можливість доступу до інформації та документів, які мають доказове значення у даному кримінальному провадженні, та з метою приховування своєї злочинної діяльності та діяльності інших осіб, ОСОБА_4 може самостійно та/або за вказівкою інших причетних до вчинення злочинних дій осіб знищити, сховати або спотворити речові докази та/або оригінали документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які на даний час органом досудового розслідування не встановлені та не виявлені.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.
Так, ризик здійснення ОСОБА_4 впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні обумовлений, серед іншого, тим, що покази свідків (в тому числі ОСОБА_11, ОСОБА_10, які наданими детективу показаннями засвідчили факт виконання ними належних ТОВ «Астен-МН» зобов`язань по договору № КТ 25 від 22.01.2014 про закупівлю апаратури записувальної і відтворювальної звуку і зображення (обладнання для відеоконференцзв`язку та ІР-телефонії), укладеного між ДП «Інформаційний центр» та ТОВ «Астен-МН») щодо обставин вчинення злочину, як і покази інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні мають значення для даного кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_4 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 наділений потенційною можливістю впливати на свідків/підозрюваних у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
Щодо обставин, що виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 .
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.05.2022 (справа № 991/1477/22 провадження № 1-кс/991/1497/22) до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 744300, 00 грн., та покладено додаткові процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. При цьому, визначений розмір застави підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати оригінал документу, що це підтверджує, з відміткою банку прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 . Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу (Том № 1 а. 30-45).
Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19.05.2022 (справа № 991/1477/22 провадження 11-сс/991/157/22) вказану ухвалу залишено без змін.
За п.2ч.7ст.42КПК України,підозрюваний зобов`язаний виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Однак, слідчим суддею встановлено, що станом на 06.06.2022 до НАБУ та САП не надано доказів підтвердження внесення визначеного розміру застави за підозрюваного ОСОБА_4 .
В судовому засіданні сторона захисту також не надала таких доказів.
Враховуючи вищевикладене, підозрюваним ОСОБА_4 не виконано покладеного на нього ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.05.2022 (справа № 991/1477/22 провадження № 1-кс/991/1497/22) обов`язку щодо внесення застави.
Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.
Детектив у своєму клопотанні, а прокурор у судовому засіданні, просили змінити застосований до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки ефективно запобігти наведеним ризикам вчинення ОСОБА_4 дій, передбачених п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, зважаючи на факт грубого порушення підозрюваним раніше застосованого більш м`якого запобіжного заходу у вигляді застави (несплати визначеного ухвалою слідчого судді розміру застави), неможливо з огляду на характер зазначених ризиків, з урахуванням майнового стану підозрюваного, вчинення злочину у співучасті.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Виходячи з положень п. 4) ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, у пособництві у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, є особливо тяжким злочином, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні із триманням під вартою, є домашній арешт, застава, особиста порука та особисте зобов`язання.
За результатами розгляду даного клопотання, слідчим суддею встановлено існування ризиків: переховування від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчим суддею серед іншого, приймається до уваги особиста ситуація підозрюваного (має постійне місце роботи, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має незадовільний стан здоров`я, одружений, на утриманні має неповнолітню доньку) та його належна процесуальна поведінка (виконання додаткових процесуальних обов`язків, покладених на підозрюваного судом при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави), проте, такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до малоймовірності чи до їх виключення.
Крім того, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.05.2022 (справа № 991/1477/22 провадження № 1-кс/991/1497/22) до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 744300, 00 грн., однак визначена судом застава не внесена, тобто підозрюваним не виконано обов`язок, покладений на нього ухвалою слідчого судді.
У разі невиконання покладених на підозрюваного обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене, беручи до уваги обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4, встановлені при розгляді клопотання ризики, слідчий суддя вважає, що на даний час виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків буде забезпечено саме шляхом застосування до останнього більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а саме домашній арешт, оскільки стороною обвинувачення не доведено існування виняткових обставин для застосування до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Частиною 4 ст. 194 КПК України встановлено, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбаченіпунктами 1та2 частини першоїцієї статті, але не доведе обставини, передбаченіпунктом 3 частини першоїцієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбаченічастинами п`ятою та шостоюцієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 194 КПК України).
Враховуючи, що прокурором доведено існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, наявність достатніх підстав вважати, що продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також з огляду на існування можливості запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, на підставі ч. 2 ст. 194 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для зміни запобіжного заходу у виді застави на запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби.
Вирішуючи питання про застосування більш м`якого запобіжного заходу, слідчий суддя вважає, що достатнім, в даному випадку, буде застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною залишати житло кожного дня з 22:00 вечора до 07:00 ранку.
Крім того, відповідно до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, на підозрюваного слід покласти додаткові процесуальні обов`язки, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, при цьому наявні обґрунтовані підстави вважати, що саме такі мінімальні процесуальні обов`язки можуть запобігти встановленим ризикам, а саме: 1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження № 12015100100003812 від 01.04.2015, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою; 2) не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його місце фактичного проживання, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами (крім своїх захисників, детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, слідчого судді, суду) з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4, зокрема з ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_9, ОСОБА_21, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 ; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.
Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строкне більшедвох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч. 7 ст. 194 КПК України).
При цьому, виходячи з положень ч. 7 ст. 194 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених, зокрема, ч. 5 ст. 194 КПК України, припиняє свою дію після закінчення строку, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, і обов`язки скасовуються.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк діїухвали слідчогосудді протримання особипід домашнімарештом неможе перевищуватидвох місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Згідно положень статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Таким чином, завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених, ч. 5 ст. 194 КПК України.
З огляду на вищевикладені обставини, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність обґрунтованих підстав для визначення строку дії ухвали про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з одночасним покладенням на підозрюваного вищезазначених обов`язків два місяці, тобто до 06 серпня 2022 року включно, який є таким, що відповідає передбаченому законом строку.
Враховуючи вищевикладене, клопотання детектива про зміну запобіжного заходу підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 177, 178, 181, 194, 196, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання задовольнити частково.
Змінити запобіжний захід у виді застави, застосований до підозрюваного ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_1, на запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши підозрюваному ОСОБА_4 залишати житло за адресою: АДРЕСА_2, кожного дня з 22:00 вечора до 07:00 ранку.
У зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді домашнього арешту покласти на підозрюваного ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов`язки:
1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження № 12015100100003812 від 01.04.2015, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
2) не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його місце фактичного проживання, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами (крім своїх захисників, детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, слідчого судді, суду) з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4, зокрема з ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_9, ОСОБА_21, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 ;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
6) носити електронний засіб контролю.
Строк дії ухвали - два місяці, до 06 серпня 2022 року включно.
Попередити підозрюваного ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_1, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_30