- Головуючий суддя (ВАКС): Дубас В.М.
Справа № 991/2325/22
Провадження 1-кс/991/2344/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1
(далі-слідчий суддя чи суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
підозрюваного ОСОБА_4,
захисника (адвоката) ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
клопотання прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі-САП ОГП) ОСОБА_3 у кримінальному провадженні від 26.05.2021 №5202100000000281
про продовженнястроку триманняпід вартою ОСОБА_4 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві, громадянин України, зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий, не працює),
підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 та частиною 4 статті 369, частиною 4 статті 27 та частиною 2 статті 15 та частиною 4 статті 369, частиною 2 статті 15 та частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України (далі - КК),
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження
06.07.2022 до ВАКС надійшло клопотання від 05.07.2022 прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП ОГП ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 у кримінальному провадженні від 26.05.2021 №5202100000000281.
Для розгляду клопотання відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено слідчого суддю ОСОБА_1, яким призначено судовий розгляд на 07.07.2022.
2. Короткий виклад клопотання та позицій учасників судового провадження.
2.1. В клопотанні прокурор просив продовжити щодо підозрюваного у кримінальному провадженні №52021000000000281 ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити заставу в 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 992 400 (дев`ятсот дев`яносто дві тисячі чотириста) грн., у разі внесення застави підозрюваним покласти на нього наступні обов`язки: - прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою; - без дозволу слідчого, прокурора або суду не відлучатися з м. Києва; - повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; - утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 ; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_1, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; - носити електронний засіб контролю, стверджуючи таке:
«Детективами Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №52021000000000281 від 26.05.2021.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 перебував на посаді заступника начальника відділу підготовки матеріалів щодо дисциплінарної відповідальності та звільнення прокурорів з посад управління організаційного забезпечення діяльності (Секретаріату) відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження Департаменту кадрової роботи та державної служби Офісу Генерального прокурора, відповідно до результатів конкурсу на зайняття посад державної служби категорій «Б» і ОСОБА_25, оголошеного згідно з наказом Генерального прокурора від 29.03.2021 №76, відновленого наказом Генерального прокурора від 08.04.2021 № 83.
Згідно з вимогами п. 1 примітки до ст.364 КК України та положеннями п. 2 примітки до ст. 368 КК України ОСОБА_4 є службовою особою, яка займає відповідальне становище.
Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону України «Про державну службу» на державних службовців поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
Водночас, ОСОБА_4 незважаючи на обов`язок дотримуватись Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції, у період часу з вересня по грудень 2021 року вчинив умисні тяжкі злочини у сфері службової діяльності та особливо тяжкий злочин проти власності за наступних обставин.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчими ГСУ ФР ДФС України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020100060000087 за ч. 4 ст.190 КК України.
Процесуальне керівництво у цьому провадженні здійснюється групою прокурорів Офісу Генерального прокурора.
В рамках цього кримінального провадження 21.04.2021 за результатами проведення обшуків вилучено, зокрема, транспортні засоби: Mercedes-Benz S400 CDI, д.н.з. НОМЕР_2, який належить ОСОБА_26 ; Porshe Macan GTS, д.н.з. НОМЕР_3, який належить ОСОБА_23 ; Bentley Continental GT, д.н.з. НОМЕР_4, та автомобіль Land Rover Range Rover, д.н.з. НОМЕР_5, які належать ОСОБА_21 .
У вересні 2021 року (точні дата, час та місце органом досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_4 стало відомо про наявність цього кримінального провадження та бажання ОСОБА_21 повернути вилучені транспортні засоби та інше майно.
ОСОБА_4, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_18 і ОСОБА_20, невстановленими на цей час службовими особами Офісу Генерального прокурора та іншими невстановленими особами, у період часу з вересня по листопад 2021 року підбурили довірену особу ОСОБА_21 ОСОБА_22 до надання службовим особам Офісу Генерального прокурора, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в остаточній сумі 100 000 (сто тисяч) доларів США за вчинення дій в інтересах ОСОБА_21 з використанням наданого їм службового становища, зокрема, щодо зміни групи прокурорів, повернення вилученого майна та закриття кримінального провадження. Для реалізації запланованого, керуючись корисливим мотивом, у тому числі, особистого збагачення, ОСОБА_4 розраховував використати особисті зв`язки з працівниками органів прокуратури.
28.09.2021 на виконання протиправної вимоги ОСОБА_4, в обумовлений ним спосіб, ОСОБА_22 передав через ОСОБА_18 частину неправомірної вигоди ОСОБА_4 у сумі 50000 (п`ятдесят тисяч) доларів США (заздалегідь ідентифікованих банкнот), для передачі керівництву Офісу Генерального прокурора, за вирішення питання щодо повернення ОСОБА_21 майна, вилученого під час досудового розслідування кримінального провадження №12020100060000087.
У зв`язку з невиконанням службовими особами Офісу Генерального прокурора першого етапу домовленостей (повернення вилученого майна ОСОБА_21 ) 05.11.2021 та 10.11.2021 ОСОБА_4 повернув ОСОБА_22 грошові кошти в загальній сумі 50 000 (п`ятдесят тисяч) доларів США.
В ході досудового розслідування встановлено, що повернуті ОСОБА_4 грошові кошти не є заздалегідь ідентифікованими грошовими коштами (банкнотами), які 28.09.2021 ОСОБА_22 передав ОСОБА_18 .
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що під час вчинення попереднього злочину (з листопада по грудень 2021 року) ОСОБА_4, за попередньою змовою з невстановленими на цей час особами, шляхом умовляння, схиляння та створення в ОСОБА_22 переконання про те, що питання про закриття кримінального провадження та повернення майна ОСОБА_21 можливо вирішити лише у спосіб передачі неправомірної вигоди в остаточній сумі 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) доларів США службовим особам Офісу Генерального прокурора, які уповноважені приймати процесуальні рішення у кримінальному провадженні №12020100060000087, а також мають можливість впливу на осіб, наділених повноваженнями приймати такі процесуальні рішення, підбурив ОСОБА_22 до надання неправомірної вигоди цим службовим особам, не маючи наміру будь-кому вказані кошти передавати та вводячи в оману ОСОБА_22, при цьому діючи умисно та з корисливою метою, переслідуючи мету заволодіння цими коштами.
В подальшому ОСОБА_22, розуміючи, що ОСОБА_4 не виконав взяті на себе зобов`язання, відмовився виконувати протиправні вимоги останнього щодо передачі неправомірної вигоди службовим особам Офісу Генерального прокурора.
При цьому, ОСОБА_4 виконав зі своєї сторони усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак злочин не було доведено до кінця з причин, які не залежали від його волі.
13.01.2022 ОСОБА_27, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Києва, громадянину України, раніше не судимому, проживав за адресою: АДРЕСА_1, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч. 4 ст. 369, ч.2 ст.15, ч. 4 ст.190 КК України, яка була змінена 14.06.2022 (змінено фактичні дані без зміни кваліфікації діянь)».
Також вклопотанні зазначалось, «обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджуєтьсязібраними уході досудовогорозслідування належнимита допустимимидоказами уїх сукупності,зокрема: заявою ОСОБА_21 про вчинення кримінального правопорушення від 26.05.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_22 від 24.09.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_22 від 28.09.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_22 від 05.10.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_22 від 11.10.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_22 від 13.10.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_22 від 25.10.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_22 від 04.11.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_22 від 05.11.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_22 від 09.11.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_22 27.11.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_21 від 17.12.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_24 від 20.12.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_23 від 20.12.2021; протоколом огляду від 28.09.2021; протоколом огляду від 05.11.2021; протоколом огляду від 10.11.2021; протоколом огляду від 17.11.2021; протоколами пред`явлення до впізнання від 24.09.2021; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_22 від 27.11.2021 на предмет його спілкування з ОСОБА_4 ; матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, під час яких задокументовано спілкування та зустрічі ОСОБА_22 з ОСОБА_4, ОСОБА_18 ; матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, під час яких задокументовано розмови ОСОБА_4 з іншими невстановленими особами; речовими доказами: грошовими коштами; іншими зібраними під час досудового розслідування доказами. Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень».
В клопотанні прокурор стверджував про продовження існування таких ризиків: 1) переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також про таке:
«Ухвалою слідчого судді ВАКС від 14.01.2022 (справа № 991/273/22, провадження №1-кс/991/279/22) до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13.03.2022, в межах строку досудового розслідування. Визначено розмір застави у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 2 481 000 (два мільйони чотириста вісімдесят одна тисяча) гривень.
Ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_28 від 02.03.2022 № 991/1279/22 задоволено клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000281 від 26.05.2021 і продовжено його до 6 місяців, тобто до 13.07.2022.
Ухвалами слідчих суддів ВАКС від 10.03.2022, від 11.04.2022 та від 08.05.2022 залишено без розгляду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 та роз`яснено вимоги частин 2, 3, 6 ст. 615 КПК (в редакції Закону№ 2111-IX від 03.03.2022; із змінами, внесеними згідно із Законом№ 2137-IX від 15.03.2022; в редакції Закону№ 2201-IX від 14.04.2022), яка регламентує особливий режим кримінального провадження в умовах воєнного стану. Як наслідок - постановами Генерального прокурора від 11.03.2022, 13.04.2022, 12.05.2022 продовжено строк дії ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.01.2022 у справі № 991/273/22 (провадження № 1-кс/991/279/22) про застосування щодо підозрюваного у кримінальному провадженні № 52021000000000281 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на один місяць, а саме: включно до 13.04.2022, 13.05.2022, 13.06.2022 відповідно.
Ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_29 від 09.06.2022 у справі № 991/1839/22 частково задоволено клопотання прокурора. Продовжено підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» до 13.07.2022 включно, в межах строку досудового розслідування. Одночасно в ухвалі від 09.06.2022 визначено розмір застави в 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 992 400 (дев`ятсот дев`яносто дві тисячі чотириста) грн., яка не була внесена як самим підозрюваним, так і іншими особами. Термін дії обов`язків, покладених судом, було визначено до 13 липня 2022 року, в межах строку досудового розслідування».
Крім того, прокурор стверджував, що «завершити досудове розслідування станом на цей час не видалось можливим внаслідок виняткової складності провадження, та необхідністю завершити ряд процесуальних дій, а саме: здійснити відкриття матеріалів кримінального провадження та надати стороні захисту достатній строк для ознайомлення з ними; виконати процесуальні дії, пов`язані із закінченням досудового розслідування. Вказані слідчі, процесуальні дії не могли бути здійснені раніше з об`єктивних причин, через наявність обставин, що перешкоджали їх виконанню, а саме: необхідністю проведення значної кількості процесуальних дій, зокрема першочергово оглядалися вилучені 13.01.2022 в ході проведення обшуків предмети та документи, а також проводилися комплекси першочергових та невідкладних слідчих (розшукових) дій з метою виявлення та фіксації доказів, що мають суттєве значення для цього кримінального провадження, ініціювалися заходи забезпечення кримінального провадження; тривалою процедурою розсекречування матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій; тривалою процедурою та строками виконання запиту про міжнародну правову допомогу компетентними органами Федеративної Республіки Німеччина; залежністю швидкості проведення окремих процесуальних дій від інших учасників кримінального провадження». Результати проведення вищевказаних процесуальних і слідчих дій мають вважливе значення для всебічного, повного та об`єктивного розслідування, а також матимуть доказове значення для з`ясування і підтвердження обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлення винуватості осіб і можуть бути використані як докази під час судового розгляду».
Враховуючи вищенаведене, прокурор вважав, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, а тому необхідним є продовження до підозрюваного саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів.
2.2. В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання і просив задовольнити його повністю.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисниця ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, та повідомили про відсутність фінансової можливості сплатити визначену заставу, як таку, що непосильна для підозрюваного і просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов`язків. Також вони повідомили, що уже розпочали процес ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в рамках статті 290 КПК. Окрім того, підозрюваний ОСОБА_4 повідомив, що враховуючи введений в дію воєнний стан через повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України, має бажання звернутися до лав Збройних сил України для несення служби.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до частини 7 статті 42 КПК підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.
Згідно із частиною 1 статті 131 КПК, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 9 частини 2 статті 131 визначено зокрема, що заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Частиною 1 статті 176 КПК визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно із частиною 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 статті 177 КПК визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Також згідно із статтею 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
Частинами 1, 3 статті 183 КПК визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною 5 статті 176 цього Кодексу. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до частини 1 статті 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а саме постановою КМУ від 11.01.2012 №15) з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених 3 або 4 статті 183 цього кодексу.
Частинами 4, 5 статті 182 КПК визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Частиною 6 статті 182 КПК визначено, що підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Згідно з частиною 11 статті 182 КПК, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Згідно із частиною 1 статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до частини 5 статті 194 КПК, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною 1 цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Згідно з частиною 7 статті 194 КПК, обов`язки, передбачені частиною 5 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
В частині 3 статті 199 КПК визначено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з частиною 4 статті 199 КПК слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Частиною 5 статті 199 КПК визначено, що слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині 3 цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою ().
Частиною 1 статті 197 КПК передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
3.2. Слідчий суддя зазначає, що подане клопотання про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_4 відповідає формальним вимогам статті 199 КПК та його копія разом із матеріалами на обґрунтування надана підозрюваному 06.07.2022 о 13.20 відповідно до письмової розписки про отримання. Також кримінальне провадження від 26.05.2021 №5202100000000281 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 та частиною 4 статті 369, частиною 4 статті 27 та частиною 2 статті 15 та частиною 4 статті 369, частиною 2 статті 15 та частиною 4 статті 190 КК належить до підсудності ВАКС відповідно до пунктів 1, 2 частини 5 статті 216 КПК.
3.3. Підставою для застосування запобіжного заходу є, зокрема, набуття особою статусу підозрюваного та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні такою особою певного кримінального правопорушення.
КПК не визначає змісту поняття «обґрунтована підозра», а тому відповідно до частини 5 статті 9 КПК, належить керуватись усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), за якою «існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин (наприклад, пункт 32 рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, пункт 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011). Такий стандарт є найнижчим за рівнем переконання у кримінальному провадженні, тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого приходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування» (наприклад, пункт 55 рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994).
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 366 КК, в клопотанні та судовому засіданні доводилась такими документами та поясненнями:
- заявою ОСОБА_21 про вчинення кримінального правопорушення від 26.05.2021;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_22 від 24.09.2021, в ході якого він повідомив про обставини зустрічі з ОСОБА_18 та ОСОБА_4 та підбурення його до надання неправомірної вигоди в розмірі 100000 (сто тисяч) доларів США у два етапи по 50000 (п`ятедсят тисяч) доларів США службовим особам Офісу Генерального прокурора, тобто особам, які відповідно до п. п. 2,3 примітки до ст. 368 КК України, є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, за повернення майна ОСОБА_21 і закриття кримінального провадження №12020100060000087;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_22 від 28.09.2021, в ході якого він повідомив про зустріч з ОСОБА_4 та ОСОБА_18, та передання ним, в обумовлений останніми спосіб, неправомірної вигоди у розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) доларів США;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_22 від 05.10.2021, в ході якого він повідомив про обставини зустрічі з ОСОБА_4 та ОСОБА_18 та озвучені йому деталі плану, згідно з яким в Офісі Генерального прокурора на підставі депутатського звернення відбудеться заслуховування в Офісі Генерального прокурора, за результатами якого буде прийнято рішення щодо повернення ОСОБА_21 вилученого майна і закриття кримінального провадження. Також ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_22, що раніше надана ним ОСОБА_18 неправомірна вигода в розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) доларів США передана невстановленій особі;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_22 від 11.10.2021, в ході якого він повідомив про телефонну розмову з ОСОБА_18, я кій останній повідомив, що грошові кошти ОСОБА_4 передав своєму безпосередньому керівнику;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_22 від 13.10.2021, в ході якого він повідомив про зустріч з ОСОБА_4, під час якої останній сказав, що по процедурі спочатку відбудеться заслуховування стану досудового розслідування та процесуального керівництва на підставі депутатського звернення, за результатами якого кримінальну справу передадуть іншому підрозділу і загальний строк в один місяць вони не порушать, а питання про повернення ОСОБА_21 майна і закриття кримінального провадження узгоджено і на контролі у Генерального прокурора. В ході зустрічі особи також обмінялись контактами в мобільному додатку «Threema»;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_22 від 25.10.2021, в якому він повідомив про телефонний дзвінок ОСОБА_4, в якому останній озвучив, що людина заходила до «першої» і питання буде розглядатись в пакеті з іншими «питаннями» та зустріч 19.10.2021. Також ОСОБА_22 повідомив про отриману ним у мобільному додатку «Threema» фото довідки у кримінальному провадженні №12020100060000087 та обставини зустрічі 23.10.2021;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_22 від 04.11.2021, в якому він повідомив про його зустріч з ОСОБА_4 29.10.2021, коли останній озвучив про повернення ОСОБА_22 грошових коштів у розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) доларів США, якщо питання не буде вирішене до вівторка. Крім того ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_22 про товариша, який також успішно займається такими питаннями;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_22 від 05.11.2021, в якому він повідомив про його зустріч з ОСОБА_4 05.11.2021, в ході якої останній повернув ОСОБА_22 46000 (сорок шість тисяч) доларів США, та озвучив готовність іншої людини повернути ОСОБА_21 вилучених автомобілів за тиждень;
- протоколомдопиту свідка ОСОБА_22 від 09.11.2021,в якомувін повідомивпро телефоннурозмову з ОСОБА_4 06.11.2021,коли ОСОБА_4 озвучив,що за150000(стоп`ятдесят тисяч)доларів США можна повернути майно та закрити справу, з яких 75000 (сімдесят п`ять тисяч) доларів США слід передати наперед за повернення майна. Крім того, ОСОБА_22 повідомив про його зустріч з ОСОБА_4 08.11.2021, в ході якої озвучив подальший порядок дій;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_22 27.11.2021, в якому він повідомив про обставини зустрічі з ОСОБА_4 10.11.2021, в ході якої останній повернув ОСОБА_22 ще 4000 (чотири тисячі) доларів США та озвучив про необхідність передання «банкомату» першої частин грошових коштів для початку процесу повернення майна. Крім того ОСОБА_22 повідомив про зустріч з ОСОБА_4 11.11.2021 та спілкування по гучному зв`язку через мобільний додаток «Threema» у телефоні ОСОБА_4 з особою на ім`я ОСОБА_30, який озвучив механізм та порядок вирішення питань. Крім того, в ході допиту ОСОБА_22 повідомив, що 16.11.2021 йому стало відомо про повернення автомобілів ОСОБА_21, 18.11.2021 та 19.11.2021 у нього були зустрічі з ОСОБА_4 з приводу вказаного та зміст телефонних розмов 22.11.2021, 25.11.2021 щодо викликів ОСОБА_31, ОСОБА_32 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_21 від 17.12.2021, в ході якого він повідомив про неправомірні дії слідчих та прокурорів у кримінальному провадженні №12020100060000087, виклики прокурором ОСОБА_23, ОСОБА_31 щодо повернення майна;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_24 від 20.12.2021, в ході якого вона повідомила про неправомірні дії слідчих та прокурорів у кримінальному провадженні №12020100060000087 та її виклику до Офісу Генерального прокурора прокурором ОСОБА_6 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_23 від 20.12.2021, в ході якого вона повідомила про її виклик до Офісу Генерального прокурора прокурором ОСОБА_6 ;
- протоколом огляду від 28.09.2021, в ході якого ОСОБА_22 було вручено 50000 (п`ятдесят тисяч) доларів США, які були попередньо ідентифіковані та добровільно надані ОСОБА_21 ;
- протоколом огляду від 05.11.2021, в ході якого ОСОБА_22 видав отримані від ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 46000 (сорок шість тисяч) доларів США;
- протоколом огляду від 10.11.2021, в ході якого ОСОБА_22 видав отримані від ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 4000 (чотири тисячі) доларів США;
- протоколом огляду від 17.11.2021, в ході якого встановлено, що видані 05.11.2021 та 10.11.2021 ОСОБА_22 грошові кошти не є грошовими коштами, які вручались йому 28.09.2021 ;
- протоколами пред`явлення до впізнання від 24.09.2021, в ході якого ОСОБА_22 впізнав ОСОБА_4 та ОСОБА_18 ;
- протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_22 від 27.11.2021 на предмет його спілкування з ОСОБА_4 ;
- матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, під час яких задокументовано спілкування та зустрічі ОСОБА_22 з ОСОБА_4, ОСОБА_18 щодо повернення майна та закриття кримінального провадження №12020100060000087, розміру неправомірної вигоди за це, способу передачі та реалізації плану;
- матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, під час яких задокументовано розмови ОСОБА_4 з іншими невстановленими особами;
- речовими доказами: грошовими коштами;
- іншими зібраними під час досудового розслідування доказами.
Слідчий суддявважає,що наведеніу клопотанніобставини всукупності здоданими матеріаламикримінального провадженнята фактвручення ОСОБА_4 повідомлення про зміну раніше підозру 14.06.2022 (яке відповідає формальним вимогам статті 277 КПК та здійснене згідно із статтями 111, 135, 278 КПК), дають підстави визнати набуття ним статусу підозрюваного та вважати обґрунтованою його підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 та частиною 4 статті 369, частиною 4 статті 27 та частиною 2 статті 15 та частиною 4 статті 369, частиною 2 статті 15 та частиною 4 статті 190 КК.
Разом із цим належить зазначити, що при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри з метою застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих доказів здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а лише для визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати вже суд під час розгляду кримінального провадження за сутністю.
3.4. Згідно із попередньою ухвалою слідчого суддів від 09.06.2022, строк дії запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_4 закінчується 13.07.2022.
Проте, оскільки 29.06.2022 прокурором визнано зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акту та прийнято рішення повідомити про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування зокрема підозрюваному та його захиснику, а частиною 5 статті 219 КПК визначено, що строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цьогоКодексу,не включаєтьсяу строки,передбачені цієюстаттею, слідчий суддя зазначає про можливість продовження строку тримання під вартою, але в межах строку досудового розслідування з врахуванням перебування такого на стадії ознайомлення з його матеріалами.
При цьому як зазначав прокурор, з часу застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ризики, передбачені статтею 177 КПК, не зменшилися та продовжують існувати.
3.4.1. Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду в клопотанні обґрунтовувався такими твердженнями: « ОСОБА_4 інкримінується вчинення тяжкого корупційного правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої. При цьому ОСОБА_4 підозрюється у повторному вчиненні цього тяжкого корупційного правопорушення.
Більш того, у випадку засудження ОСОБА_4 за вчинення вказаних кримінальних правопорушень, відповідно до ст. ст. 45, 69 та 75 КК України, йому може бути призначене лише покарання, пов`язане із реальним позбавленням волі.
Крім того органом досудового розслідування виявлено достатньо підстав вважати, що ОСОБА_4 вчинив особливо тяжке кримінальне правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, яке не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
Наведені обставини повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні трьох кримінальних правопорушень вже самі по собі можуть бути підставою та мотивом для підозрюваного ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Маючи вищу юридичну освіту і значний досвід роботи в органах прокуратури, усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності, ОСОБА_4 може використати наявні у нього засоби та можливості для переховування від правоохоронних органів і суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
В ході досудового розслідування також встановлено те, що ОСОБА_4 вів спілкування застосовуючи відповідні заходи конспірації жодного разу не назвав ОСОБА_22 свого прізвища, використовував для спілкування мобільний додаток «Threema», який не дозволяє встановити мобільний номер телефону абонента, очищував листування в мобільному телефоні, що підтверджується матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, домовлявся з невстановленою на даний час особою про те, що остання має видати себе за іншу людину в розмові з ОСОБА_22 .
Крім того, слід врахувати, що ОСОБА_4 приймав безпосередню активну участь у вчиненні кримінальних правопорушень, розробленні та реалізації злочинних планів. На даний час, ОСОБА_4 також достатньо обізнаний зі змістом отриманих результатів проведених негласних слідчих (розшукових) дій відносно нього, іншими доказами у кримінальному провадженні, що створює додатковий ризик переховування від органів досудового розслідування суду, у зв`язку з чим застосування більш м`якого запобіжного заходу не є виправданим.
ОСОБА_4 21.01.2022 звільнений з займаної ним посади в Офісі Генерального прокурора, є пенсіонером, а отже, відсутні які-небудь додаткові стримуючі фактори від його переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Вказане в сукупності дає підстави вважати про стійкий намір ОСОБА_4 приховати свою злочинну діяльність, наявність у нього зв`язків, в тому числі в органах прокуратури, які в свою чергу можуть забезпечити його переховування від правоохоронних органів і суду.
Водночас ризик переховування від суду та слідства зростає в умовах воєнного стану та війни, оскільки правоохоронні органи, які б могли здійснювати контроль за пересуванням підозрюваного ОСОБА_4 на теперішній час задіяні до проведення заходів в умовах воєнного стану».
Слідчий суддя зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Оскільки ОСОБА_4 підозрюється в у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 та частиною 4 статті 369, частиною 4 статті 27 та частиною 2 статті 15 та частиною 4 статті 369, частиною 2 статті 15 та частиною 4 статті 190 КК, одне з яких є особливо тяжким кримінальним правопорушенням і за його вчинення з урахуванням статті 68 КК санкцією передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років з конфіскацією майна (частина 4 статті 190 КК), а санкцією частини 4 статті 369 КК передбачено до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої, то суворість можливого вироку за сукупністю злочинів та тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява № 33977/96), де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява №31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Оцінюючи існування даного ризику, слідчий суддя зазначає, що обставини повідомлення ОСОБА_4 про підозруу вчиненнітрьох кримінальнихправопорушень вжесамі пособі можутьбути підставоюта мотивомдля підозрюваного ОСОБА_4 переховуватися відорганів досудовогорозслідування тасуду.Маючи вищуюридичну освітуі значнийдосвід роботив органахпрокуратури,усвідомлюючи тяжкістьпокарання таневідворотність кримінальноївідповідальності, ОСОБА_4 може використатинаявні унього засобита можливостідля переховуваннявід правоохороннихорганів ісуду зметою уникненнякримінальної відповідальності. Крім того, після завершення відкриття матеріалів досудового розслідування складається обвинувальний акт і направляється до суду для розгляду.
В зв`язку з цим, слідчий суддя вважає, що існують достатні підстави вважати, що продовжує існувати ризик можливого переховування підозрюваного ОСОБА_4 з метою ухилення від подальшої кримінальної відповідальності.
3.4.2. Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення в клопотанні обґрунтовувався твердженнями, що «Підозрюваний ОСОБА_4, володіючи інформацією про кримінальне провадження відносно нього, обставини, що є предметом доказування у кримінальному провадженні, наявні в органу досудового розслідуванні докази, може безперешкодно знищити, сховати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження, серед яких підготовлене депутатське звернення, довідка по кримінальному провадженню №12020100060000087, заяви ОСОБА_23, ОСОБА_24 тощо.
Відповідно до обставин вчинення кримінального правопорушення, переданий ОСОБА_22 ОСОБА_4, через ОСОБА_18, попередньо ідентифікований предмет неправомірний вигоди в розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) доларів США в ході реалізації злочинного плану або був переданий невстановленим на даний час особам, або переховується фігурантами кримінального провадження, так як повернені в подальшому ОСОБА_4 грошові кошти (46000 доларів США та 4000 доларів США) не є тими грошовими коштами, які вручались ОСОБА_22 .
Зважаючи на те, що місцезнаходження ідентифікованих грошових коштів в розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) доларів США на даний час органу досудового розслідування невідоме, є обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 буде вживати всіх заходів для приховування, обміну цих грошових коштів, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності та здобуття доказів органом досудового розслідування.
Оскільки обговорення процесу реалізації злочинного плану ОСОБА_4 здійснював, використовуючи мобільні додатки, в яких він вів листування щодо процесу вчинення кримінального правопорушення, зважаючи на його заходи щодо видалення такого листування, перейменування контактів телефонної книги, ОСОБА_4 здійснюватиме низку заходів з метою знищити докази такого спілкування з фігурантами справи та іншими невстановленими на даний час особами.
Крім того, маючи сталі зв`язки в Офісі Генерального прокурора, незважаючи на його звільнення з посади, з іншими невстановленими особами, які були залучені в процес надання неправомірної вигоди, останні можуть спотворити, сховати або знищити документи, що мають значення для кримінального провадження, в тому числі по кримінальному провадженню №12020100060000087.
Водночас і цей ризик зростає в умовах воєнного стану та війни, оскільки правоохоронні органи, які б могли вжити оперативних заходів, слідчих та негласних (слідчих) розшукових дій з метою відшукання цих грошових коштів та мінімізації встановленого ризику, на теперішній час задіяні до проведення відповідних заходів в умовах воєнного стану.
Оцінюючи заявлений ризик, слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що застосування до підозрюваного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, може надати можливість підозрюваному вчинити певні дії з такими речами у кримінальному провадженні, з огляду на викладені обставини. Підозрюваний ОСОБА_4, володіє інформацією про кримінальне провадження відносно нього, обставин, що є предметом доказування у кримінальному провадженні, а тому може безперешкодно знищити, сховати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Відповідно до обставин вчинення кримінального правопорушення, переданий ОСОБА_4 попередньо ідентифікований предмет неправомірний вигоди в розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) доларів США так і не було виявлено. Враховуючи те, що місцезнаходження ідентифікованих грошових коштів в розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) доларів США на даний час органу досудового розслідування невідоме, тому є обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 буде вживати всіх заходів для приховування, обміну цих грошових коштів, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності. Оскільки обговорення процесу реалізації злочинного плану ОСОБА_4 здійснював, використовуючи мобільні додатки, в яких він вів листування щодо процесу вчинення кримінального правопорушення, зважаючи на його заходи щодо видалення такого листування, перейменування контактів телефонної книги, ОСОБА_4 буде здійснювати низку заходів з метою знищити докази такого спілкування з фігурантами справи та іншими невстановленими на даний час особами.
Крім того, як колишній співробітник органів прокуратури України, маючи сталі зв`язки в Офісі Генерального прокурора, незважаючи на його звільнення з посади, з іншими невстановленими особами, які були залучені в процес надання неправомірної вигоди, останні можуть спотворити, сховати або знищити документи, що мають значення для кримінального провадження № 12020100060000087.
Також цей ризик зростає в умовах воєнного стану в Україні, оскільки правоохоронні органи, які б могли вжити оперативних заходів, слідчих та негласних (слідчих) розшукових дій з метою відшукання цих грошових коштів та мінімізації встановленого ризику, на теперішній час задіяні до проведення відповідних заходів в умовах воєнного стану.
В зв`язку з цим, слідчий суддя вважає, що існують достатні підстави вважати, що продовжує існувати ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Разом з тим, належить визнати, що на стадії ознайомлення з матеріалами розслідування наявний мінімальний ступінь зазначеного ризику.
3.4.3. Ризик незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні в клопотанні обґрунтовувався такими твердженнями: « ОСОБА_4 тривалий час працював в органах прокуратури та здобув певний авторитет та широке коло знайомств серед керівників та працівників правоохоронних і судових органів. Використовуючи свої зв`язки ОСОБА_4 може особисто чи опосередковано впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.
Враховуючи те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020100060000087 здійснюється за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора та наявні в ОСОБА_4 зв`язки з керівництвом та іншими невстановленими особами Офісу Генерального прокурора, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, які передбачали зміну процесуальних керівників у справі, ОСОБА_4 може використовувати вказані зв`язки для впливу на прокурорів у кримінальному провадженні №12020100060000087 ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які володіють інформацією щодо вказівок по справі та ходу її досудового розслідування, мають безпосередній доступ до матеріалів кримінального провадження.
Крім того, на час підбурення до надання неправомірної вигоди досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020100060000087 здійснювалось Головним слідчим управлінням фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України в складі: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 . Так як останнім безпосередньо відомі обставини вилучення автомобілів, накладення та скасування арештів з них, їх повернення, ОСОБА_4 спілкуючись з ними може вплинути на їхні покази на свою користь.
Крім того, до вчинення кримінальних правопорушень був залучений ОСОБА_18, який безпосередньо спілкувався з ОСОБА_22, отримував предмет неправомірної вигоди, який в подальшому передав ОСОБА_4, а тому останній зацікавлений у відмові ОСОБА_18 надати покази чи наданні ним неправдивих показів.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження обізнаним та залученим до реалізації злочинного умислу був також безпосередній керівник ОСОБА_4 ОСОБА_20, на якого може впливати підозрюваний з метою приховання неправомірної діяльності.
До реалізації злочинного плану ОСОБА_4 також залучав особу, яку представляв як ОСОБА_19, який може бути обізнаний щодо обставин кримінального правопорушення та безпосередньо залучений до його вчинення, у зв`язку з чим ОСОБА_4, використовуючи товариські з ним відносини може впливати на його покази.
Крім того, ОСОБА_4 може впливати на свідків ОСОБА_21, ОСОБА_22 шляхом тиску на них, примушування до зміни показів чи відмови від надання показів, так як саме їх своїми діями ОСОБА_4 підбурював до вчинення кримінальних правопорушень та намагався отримати грошові кошти від них.
Крім того, вчинення кримінальних правопорушень відбувалось за попередньою змовою з невстановленими на даний час службовими особами Офісу Генерального прокурора та іншими невстановленими особами, на яких без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може впливати ОСОБА_4 з метою приховати обставини вчинення кримінального правопорушення, інших співучасників злочинів, спотворити докази, вплинути на інших свідків.
Оскільки під час шахрайських дій ОСОБА_4 координував виклик до Офісу Генерального прокурора ОСОБА_23, ОСОБА_24 для підтвердження своїх слів, підозрюваний, володіючи їх контактами, може на них впливати з метою тиску та зміни ними показів у кримінальному провадженні.
Цей ризик також зростає в умовах воєнного стану, оскільки правоохоронним органам під час війни складно контролювати поведінку підозрюваного ОСОБА_4, у зв`язку з чим він зможе вжити заходів до впливу на свідків, інших підозрюваних у провадженні».
Слідчий суддя зазначає, що ризик незаконного впливу на свідків у певному кримінальному провадженні обумовлюється тим, що відповідно до передбаченої КПК процедури показання свідків отримуються спочатку на стадії досудового розслідування шляхом їх допиту слідчим чи прокурором, а згодом після направлення обвинувального акту до суду такі показання отримуються та перевіряються на стадії судового розгляду шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні (статті 23, 224, 352 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Тобто ризик впливу на свідків існує аж до моменту безпосереднього надання під час судового розгляду показань свідками, й тому заборона спілкуватися з певними особами як наслідок можливості ймовірного впливу на них це об`єктивна необхідність забезпечення показань учасників кримінального провадження, які мають доказову силу.
Слідчий суддя, враховуючи викладені в клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення та надані до нього матеріали, що обґрунтовують підозру та продовження існування ризиків, вважає доведеним те, що з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_4, використовуючи свої зв`язки за період служби в органах прокуратури України, може здійснювати вплив на свідків у даному кримінальному провадженні, які ще не допитані судом з метою зміни чи відмови від наданих ними показань, тобто ризик незаконного впливу підозрюваного на таких осіб продовжує існувати.
3.4.4. Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовувався такими твердженнями: «враховуючи досвід роботи ОСОБА_4 в системі органів прокуратури, його обізнаність з тактикою та методикою розслідування кримінальних правопорушень, вчинення кримінальних правопорушень за попередньою змовою з невстановленими на даний час службовими особами Офісу Генерального прокурора та іншими невстановленими особами, вказане свідчить про можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Зокрема, зважаючи на участь у реалізації злочинних планів ОСОБА_4 невстановлених на даний час осіб, він може узгоджувати з ними подальший план спрямований на уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.
Зважаючи на те, що ОСОБА_4 за весь час перебування під вартою не виявив бажання співпрацювати з органом досудового розслідування, відмовився надавати будь-які покази, звільнився на пенсію за згодою сторін, вже після повідомлення йому про підозру, існують підстави вважати, що ОСОБА_4 може вчиняти дії за змовою з невстановленими особами на перешкоджання досудовому розслідуванню, отриманню доказів.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Ураховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4, обґрунтовані ризики та той факт, що ОСОБА_4, має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, що не дасть можливості здійснення дієвого контролю за його поведінкою та виконання ним покладених судом обов`язків у разі застосування більш м`яких запобіжних заходів таких, як особисте зобов`язання, особиста порука, застава чи то домашній арешт».
Оцінюючи дані твердження прокурора про існування даного ризику, слідчий суддя вважає, що прокурором не достатньо обґрунтовано зазначені факти, відтак вважає даний ризик таким, продовження існування якого не доведено.
3.5. Оцінивши в сукупності всі обставини на підставі наявних матеріалів, обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яке належить до особливо тяжких, встановлену наявність трьох ризиків, які продовжують існувати, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 177 КПК,, заслухавши підозрюваного ОСОБА_4 та його захисницю ОСОБА_5, а також враховуючи таке:
1) надані прокурором відомості свідчать про вагомість наявних доказів вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 та частиною 4 статті 369, частиною 4 статті 27 та частиною 2 статті 15 та частиною 4 статті 369, частиною 2 статті 15 та частиною 4 статті 190 КК;
2) інкриміновані підозрюваному кримінальні правопорушення відповідно до статті 12 КК класифікуються як особливо тяжке та тяжкі;
3) на теперішній час підозрюваному виповнилось 47 років та відсутня інформація про його стан здоров`я, який перешкоджатиме перебуванню під вартою;
4) підозрюваний перебуває у зареєстрованому шлюбі та має двох малолітніх дітей, що свідчить про міцність соціальних зв`язків;
5) підозрюваний має вищу освіту та проходив службу в органах прокуратури;
6) майновий стан підозрюваного належить оцінити як достатній з невисоким ступенем вірогідності;
7) підозрюваний раніше не судимий, однак з урахуванням професійного досвіду, наявний високий рівень конспірації та приховування слідів протиправної поведінки
слідчий суддя робить висновок про неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, тобто лише винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою, здатен достатнім чином забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 і виконання ним процесуальних обов`язків, а тому клопотання детектива про продовження строку тримання під вартою належить задовольнити, та продовжити строк застосованого до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування з врахуванням перебування такого на стадії ознайомлення з його матеріалами.
3.6. Вирішуючи питання про визначення розміру застави для підозрюваного, достатньої для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених КПК, слідчий суддя зазначає, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності підозрюваного чи обвинуваченого в суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою судовому розгляду кримінального провадження.
При вирішенні даного питання варто взяти до уваги практику ЄСПЛ, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain, заява №12050/04 від 28.09.2010, пункти 78-81) зазначив, що гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування збитків, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Тому її суму необхідно оцінювати в основному «з посиланням на обвинуваченого, його активи та його відносини з особами, які мають надати забезпечення, іншими словами, за ступенем впевненості, що можлива перспектива втрати забезпечення або позов проти гарантів у разі його неявки на судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання з його боку втекти…Хоча сума гарантії, передбачена пунктом 3 статті 5, повинна оцінюватися в основному з посиланням на обвинуваченого та його майно, за певних обставин не видається нерозумним брати до уваги також суму збитків, які йому приписують.
Також ЄСПЛ в справі «Істоміна проти України» (Istomina v. Ukraine, заява №23312/15 від 13.01.2022, пункт 25) зазначив, що, зокрема, гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції має на меті забезпечити не відшкодування будь-яких збитків, завданих внаслідок підозрюваного правопорушення, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні. Таким чином, розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, його майно та його чи її відносини з особами, які мають надати забезпечення, іншими словами, за ступенем впевненості, що можлива перспектива втрата застави або позову проти гарантів у разі неявки підсудного на судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання з його або її боку втекти. Оскільки йдеться про основне право на свободу, гарантоване статтею 5, органи влади повинні так само обережно встановити відповідний розмір застави, як і вирішити, чи є необхідним продовження тримання під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого не може бути вирішальним фактором, що виправдовує суму застави.
Таким чином, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в такому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Слідчий суддя вважає, що в клопотанні належним чином не обґрунтовано, а в судовому засіданні не доведено пропорційність запропонованого розміру застави у розмірі 400 (чотириста) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб гривень будь-якими аргументами, які могли би бути враховані.
Разом з тим, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, вид і розмір покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим, продовження існування трьох доведених ризиків, та інші відомості про особу підозрюваного, фінансову неспроможність внести раніше визначені застави в розмірі 1000, та згодом 400 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, 2, а також перебування досудового розслідування на стадії ознайомлення з його матеріалами, слідчий суддя вважає, що відсутні підстави для визначення розміру застави як у виключних випадках понад межі, встановлені частиною 5 статті 182 КПК, тобто належить визначити суму застави у максимальному визначеному законом розмірі - 300 (триста) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-ІХ установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2481 гривня, з 1 липня -2600 гривень, з 1 грудня 2684 гривні, й відтак грошовий еквівалент розміру застави становитиме на теперішний час 780 000 (сімсот вісімдесят тисяч) гривень, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, запобіганню ризикам та не є явно непомірним.
Внаслідок доведеного існування трьох ризиків слідчий суддя вважає необхідним покласти на підозрюваного ОСОБА_4 певні обов`язки, визначені згідно із пунктами 1-9частини 5статті 194КПК упереліку,який наведенов резолютивній частині ухвали.
При цьому слідчий суддя зазначає, що частина 5 статті 194 КПК містить припис щодо визначення обов`язку підозрюваного, обвинуваченого (без визначення строку дії такого обов`язку) прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади при застосуванні до нього запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою. Окремо від цього слідчий суддя, суд зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого виконувати один або декілька обов`язків, передбачених пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК на строк не більше двох місяців.
Керуючись статтями 176-199, 205, 309, 369-372, 376, 532 КПК, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
1. Задовольнити частково клопотання прокурора САП ОГП ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 .
2. Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» до 04 вересня 2022 року включно (в межах строку досудового розслідування з врахуванням перебування такого на стадії ознайомлення з його матеріалами).
3. Визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті становить 780 000 (сімсот вісімдесят тисяч) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у будь-який момент часу упродовж строку дії ухвали на такий депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду (код ЄДРПОУ 42836259) - UA678201720355279004000096000, Державна казначейська служба України, місто Київ, призначення платежу: «Прізвище, ім`я, по-батькові підозрюваного, застава згідно з ухвалою ВАКС, її дата та номер справи».
У разі внесення застави у визначеному розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді застави.
4. За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки на строк дії ухвали, тобто до 04 вересня 2022 року включно, а саме:
1) прибувати за кожною вимогою до детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів САП ОГП, які здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, та/або слідчого судді чи суду;
2) не відлучатися з міста Києва без дозволу детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів САП ОГП, які здійснюють процесуальне керівництво, у даному кримінальному провадженні.
3) повідомляти про зміну свого місця проживання та/або роботи детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів САП ОГП, які здійснюють процесуальне керівництво, у даному кримінальному провадженні.
4) утримуватися від спілкування щодо обставин, які розслідуються в кримінальному провадженні №5202100000000281, із свідками:
ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 .
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
6) носити електронний засіб контролю.
Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів САП ОГП, які здійснюють процесуальне керівництво, та детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні.
Строк дії ухвали визначити до 04 вересня 2022 року включно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали оголошений 12.07.2022.
Слідчий суддя ОСОБА_1