Документ № 105238782

Справа № 369/3820/17

Провадження №11-кп/991/54/22

Головуючий суддя 1 інст. ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2022 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого-судді ОСОБА_2,

суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5,

прокурора ОСОБА_6,

обвинуваченого ОСОБА_7,

захисника ОСОБА_8,

представник потерпілого ДП «Дирекція з будівництва та управління національного проекту «Повітряний експрес» та інших інфраструктурних об`єктів Київського регіону» не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в кримінальному провадженні №12014100000000845 від 06 червня 2014 року клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу та клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Бережани Тернопільської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, що проживає у АДРЕСА_2, має на утриманні малолітню дитину, освіта вища, раніше не судимого, директора ТОВ «ФК «Сапфір Фінанс»,

за ч.5 ст.191 КК України,

в с т а н о в и л а :

У провадженні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду знаходяться на розгляді апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_9 ОСОБА_10, захисника обвинуваченого ОСОБА_7 ОСОБА_8, обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Вищого антикорупційного суду від 19 травня 2022 року в кримінальному провадженні №12014100000000845 від 06 червня 2014 року за обвинуваченням: ОСОБА_9 та ОСОБА_7, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

08липня 2022року наелектронну поштуАпеляційної палати Вищого антикорупційногосуду надійшлоклопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу, в якому він просить змінити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді не цілодобового домашнього арешту за адресою АДРЕСА_2 . Клопотання мотивоване тим, що ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 17 березня 2020 року змінено ОСОБА_7 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, який у подальшому змінено на домашній арешт у нічний час. Разом з тим, ухвалюючи вирок Вищого антикорупційного суду від 19 травня 2022 року, колегія суддів порушила вимоги ст.183 КПК України, оскільки, не отримуючи нових доказів та документів, фактично збільшила обсяг наявних ризиків. На його думку, матеріали справи не містять доказів існування ризику переховування ОСОБА_7 від суду, який і так тривалий час перебував під вартою. Крім того, він має міцні соціальні зв`язки, оскільки на його утриманні знаходяться: малолітня дитина, матір інвалід та дружина, яка перебуває у декретній відпустці, а тому відсутні підстави застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

11липня 2022року прокурорподав досуду клопотанняпро продовженнястроку діїзапобіжного заходу,у якомувін проситьпродовжити обвинуваченому ОСОБА_7 строк запобіжногозаходу увиді триманняпід вартою.Обґрунтовуючи наявністьризиків зазначаєпро необхідністьзастосування запобіжногозаходу увигляді домашньогоарешту.Клопотання мотивованетим,що наданий часу кримінальномупровадженні продовжуютьіснувати ризики,передбачені п.п.1-5ст.177КПК України,зокрема:обвинувачений можепереховуватися відсуду;спотворити (підробити) документи, які мають істотне значення для справи та унеможливлять притягнення винних осіб до відповідальності; незаконно впливати на свідків та потерпілих; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Також у мотивувальній частині клопотання вважає, що наявні всі підстави для продовження тримання під ваартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 .

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 просили задовільнити клопотання про зміну запобіжного заходу та заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою. Надали суду копію договору оренди житла співмешканки та матері малолітньої дитини ОСОБА_7 - ОСОБА_11 за зазначеною адресою.

Прокурор у судовому засіданні просив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити та відмовити в задоволенні клопотання сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу. Додатково пояснив, що у клопотанні має місце описка щодо виду запобіжного заходу, який необхідно продовжити обвинуваченому, та підведено підсумок про наявність підстав для продовження йому строку тримання під вартою.

Представник потерпілого ДП «Дирекція з будівництва та управління національного проекту «Повітряний експрес» та інших інфраструктурних об`єктів Київського регіону» не з`явився, відповідно до глави 18 КПК України його неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників провадження, перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши клопотання захисника ОСОБА_8 та прокурора, колегія суддів приходить до таких висновків.

Згідно з ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу, так само як і для його продовження, є зокрема наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

Сторонами кримінального провадження під час розгляду клопотання не піднімалось питання щодо наявності обгрунтованої підозри.

У ході апеляційного розгляду клопотань знайшли підтвердження доводи прокурора про існування ризику переховування від суду, оскільки ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що з метою ухилення від кримінальної відповідальності, він може переховуватися від суду, що призведе до неможливості виконання вироку Вищого антикорупційного суду від 19 травня 2022 року.

Також у ході розгляду клопотань знайшли своє підтвердження наявність доводів прокурора про існування ризику незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, оскільки вирок у справі не набрав законної сили, а сторона обвинувачення просить їх допитати в ході апеляційного перегляду.

Разом з тим, на думку колегії суддів прокурором не доведено існування інших ризиків. Зокрема, ризик, спотворення (підроблення) документів, які мають істотне значення для справи та унеможливлять притягненню винних осіб до відповідальності, на думку колегії суддів втратив свою актуальність, оскільки у кримінальному провадженні докази зібрані, обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування передані до суду та судове рішення Вищим антикорупційним судом ухвалено. Також, прокурором не доведено та не надано обґрунтованих доказів про те, що обвинувачений ОСОБА_7 буде перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки обставини, на які посилається прокурор стосуються 2017-2018 років. Ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення на час подання клопотання також втратив свою актуальність з врахування поведінки обвинуваченого під час його звільнення з під варти під час розгляду кримінального провадження у першій інстанції, перебуваючи під дією не цілодобового домашнього арешту.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 КПК України.

Відповідно до ч.3 ст.176 КПК України суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Згідно з ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.п.1-2 ч.1 ст.194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 ст.194 КПК України, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 та 6 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

У своєму рішенні ЄСПЛ у справі «Авраімов проти України» від 25 березня 2021 року констатував порушення п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, де зазначив, що існування обґрунтованої підозри, що ув`язнений вчинив злочин, є умовою sine qua non для законності тривалого тримання його чи її під вартою. Але коли національні судові органи вперше «негайно» після затримання розглядають питання про необхідність застосування до затриманого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, цієї підозри вже буде недостатньо, й органи державної влади повинні також навести інші відповідні та достатні підстави для обґрунтування тримання під вартою. Цими іншими підставами можуть бути ризик переховування, ризик чинення тиску на свідків або фальсифікації доказів, ризик змови, ризик повторного вчинення злочину або спричинення порушення громадського порядку та пов`язана з цим необхідність захисту затриманого. Ці ризики мають бути належним чином обґрунтовані, і міркування органів державної влади з цих питань не можуть бути абстрактними, загальними або стереотипними (п.57). Обрання судом заявнику запобіжного заходу у виді тримання під вартою, незважаючи на встановлення недоведеності слідчим того, що інші запобіжні заходи були б неналежними, свідчить, що вирішальним для суду стало посилання органу державної влади на положення про неможливість застосування інших запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, який суд повторив (п.66). Зазначенй підхід застосовується ЄСПЛ, у тому числі, й при вирішенні питання щодо законності продовження строку тримання під вартою.

З матеріалів справи вбачається, що дане клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 за змістом, у частині обгрунтування підстав для його задоволення, є ідентичним клопотанню від 29 березня 2022 року щодо продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту, поданого до Вищого антикорупційного суду (т.85 а.с.136-171), та, всупереч вимогам п.1 ч.3 ст.199 КПК України, у ньому не викладено обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися.

Крім того, прокурором на час розгляду клопотання не зазначено будь-яких мотивів неможливості застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, а також у поданому ним клопотанні зроблено висновок про наявність підстав для продовження строку тримання під вартою не відносно обвинуваченого, а відносно підозрюваного.

Відповідно до ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я; міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, тощо.

Враховуючи наявність, встановлених судом апеляційної інстанції, ризиків, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, його особу, майновий та сімейний стан, наявність місця проживання, обставин тривалого застосування до нього найбільш суворого запобіжного заходу, обставини самого злочину, а також дисципліновану поведінку під час розгляду справи в суді першої інстанції, наяність малолітньої дитини на утриманні, колегія суддів вважає, що має місце виняткова ситуація, передбачена ч.3 ст.377 КПК України, у зв`язку з якою обґрунтованим та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_7 буде застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби.

Крім того, колегія суддів вважає необхідним покласти на обвинуваченого ОСОБА_7, обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме: прибувати допрокурора абосуду закожною вимогою;не відлучатисяіз квартирибез дозволусуду;утримуватися відспілкування зісвідками уданому кримінальномупровадженні таіншим обвинуваченим; здати на зберігання до відповідного територіального органу паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у тому числі паспорти громадянина України для виїзду за кордон та носити електронний засіб контролю.

При вирішенні питання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт у певний період доби за адресою: АДРЕСА_2 колегія суддів враховує надані суду стороною захисту посвідчені ними копії Договору оренди приміщення від 30 травня 2022 року та заяву дозвіл.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання прокурора та задоволення клопотання сторони захисту в іншій частині.

На підставі наведеного та керуючись ст. 176-177, 183, 194, 331, 377, 405, 419, КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу задовольнити частково.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Бережани Тернопільської області, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2, у період доби з 18 години 00 хвилин до 10 години 00 хвилин, строком на два місяці до 11 вересня 2022 року включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов`язки:

-прибувати до прокурора або суду за кожною вимогою;

-не відлучатисяіз квартири АДРЕСА_3 без дозволусуду в період доби з 18 години 00 хвилин до 10 години 00 хвилин;

-утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні та іншим обвинуваченим;

-здати на зберігання до відповідного територіального органу паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у тому числі паспорти громадянина України для виїзду за кордон;

-носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити до 11 вересня 2022 року включно.

У задоволенніклопотання захисникав іншійчастині тапрокурора пропродовження строкутримання підвартоюобвинуваченого ОСОБА_7 відмовити.

У порядку виконання ухвали зобов`язати підрозділ з конвоювання, ектрадиції та охорони підсудних Національної гвардії України звільнити обвинуваченого ОСОБА_7 з під варти.

Виконання ухвали про доставку обвинуваченого ОСОБА_7 після звільнення його з під варти з зали суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду до Шевченківського УП ГУНП України в місті Києві покласти на працівників Національного антикорупційного бюро України.

Зобов`язати відповідальну особу Шевченківського УП ГУНП України в місті Києві закріпити електронний засіб контролю ОСОБА_7 негайно та доставити його до місця проживання за адресою квартири АДРЕСА_3 .

У разі відсутності в Шевченківського УП ГУНП України в місті Києві електронного засобу контролю зобов`язати відповідальну особу Шевченківського УП ГУНП України в місті Києві щодо цього негайно звернутися до ГУНП України в місті Києві. Відповідальну особу ГУНП України в місті Києві зобов`язати забезпечити надання електронного засобу контролю Шевченківському УП ГУНП України в місті Києві для встановлення обвинуваченому ОСОБА_7 .

Копію ухвали направити відповідним органам для виконання.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора САП ОСОБА_6 .

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику, надіслати Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя: ОСОБА_2

судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4