Документ № 105592344

Справа № 991/2662/22

Провадження 1-кс/991/2681/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

01 серпня 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

детектива ОСОБА_3,

представника володільця майна ОСОБА_4, ОСОБА_5,

представника АРМА ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про визначення зберігання речових доказів у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52017000000000636 від 26.09.2017,

ВСТАНОВИВ:

26.07.2022 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора четвертого відділу Управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про визначення порядку зберігання речових доказів.

На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.07.2022 вказане клопотання було передане на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .

1.Зміст поданого клопотання

Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017 за підозрою ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 у вчиненні у складі злочинної організації з вересня 2016 року по вересень 2017 року зловживання повноваженнями та службовим становищем з метою отримання неправомірної вигоди членами злочинної організації через ухилення від обов`язку зі сплати податків та обов`язкових платежів ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО», ТОВ «ТОРГЕСТ», ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ», ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ», що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам у вигляді ненадходження до Державного бюджету України митних платежів в загальній сумі 63 824 670,97 гривень. Таким чином, у вказаному кримінальному провадження розслідуються обставини вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. З ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України.

Прокурор вказує, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 19.10.2017 (справа № 760/22124/17) у кримінальному провадженні №52017000000000682 від 11.10.2017, накладено арешт на гроші у безготівковій формі, які надійшли на рахунок Київської міської митниці ДФС № 37341210020026 у Головному управлінні Державної казначейської служби України у місті Києві від ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» (код ЄДРПОУ 40114707) в сумі 3 193 688,56 гривень. Після чого, вказані грошові кошти перебували на рахунку Київської міської митниці ДФС №37341210020026 у Головному управлінні Державної казначейської служби України у м. Києві.

Водночас, прокурором зазначається, що ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 30.03.2018 прийнято рішення про передачу вказаних грошових коштів в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

На виконання вимог абз. 2 п. 2 ч.1 ст. 20 ЗУ «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», агентством вживались заходи спрямовані на прийняття в управління зазначених вище грошових коштів.

Однак, прокурор зазначає, що у зв`язку із невиконанням митними органами платіжних вимог про перерахування грошових коштів на рахунок АРМА, вони не надійшли.

Крім того, на виконання наказу Міністерства фінансів України від 25.10.2019 №454, після постановлення ухвали про передачу коштів в управління, вищевказані кошти були перераховані на депозитний рахунок UA 788999980355769089801432154 Київської міської митниці ДФС, відкритий в Державній казначейській службі України.

Прокурор, посилаючись на положення ст. ст. 131, 100 КПК України вказує про необхідність передати гроші у безготівковій формі, що надійшли на рахунок Київської міської митниці ДФС № 37341210020026 у ГУ ДКСУ у м. Києві (код ЄДРПОУ 37993783) від ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» в сумі 3 193 688,56 гривень, та які зберігаються на депозитному рахунку UA 788999980355769089801432154 Київської міської митниці ДФС, відкритому в органах Державної казначейської служби України, в управління АРМА у порядку та на умовах, визначених ст.ст. 19-20 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

Так, прокурор стверджує, що АРМА, управляючи активами, забезпечує збереження активів, на які накладено арешт, та їх економічну вартість.

Крім того, прокурор просить зобов`язати Київську міську митницю ДФС перерахувати на рахунок АРМА (код отримувача 41037901, банк отримувача AT «Ощадбанк», рахунок отримувача НОМЕР_1 ) вказані арештовані грошові кошти.

2.Позиції сторін в судовому засіданні

В судове засідання прокурор ОСОБА_7 не з`явився, однак до матеріалів долучив доручення, яким доручив детектива ОСОБА_3 взяти участь у розгляді поданого клопотання.

Детектив НАБУ ОСОБА_3 вимоги клопотання підтримав та просив їх задовольнити. Крім того, просив долучити до клопотання матеріали кримінального провадження на підтвердження обставин досудового розслідування та відповідності вказаних грошових коштів ознакам речового доказуТакож вказав, що передача арештованих активів в управління АРМА відповідатиме вимогам чинного законодавства та є доцільним заходом, оскільки сприятиме збереженню економічної вартості таких коштів. Неможливість виконання попередньої ухвали про передачу грошових коштів в управління АРМА пояснив тим, що Наказом Міністерства фінансів України розміщення арештованих коштів було змінено на інший рахунок, а також був відсутній порядок перерахування таких коштів на рахунок АРМА.

Представники володільця майна уповноважені особи Київської міської митниці ДФС та Київської митниці (як правонаступник Київської міської митниці ДФС) ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримали вимоги клопотання прокурора та просили передати грошові кошти в управління АРМА, а також зобов`язати суд перерахувати такі кошти на рахунок АРМА. Також долучили письмові пояснення, в яких підтвердили факт перебування вказаних грошових коштів на рахунку НОМЕР_2 Київської міської митниці ДФС, відкритому в органах Державної казначейської служби України. Щодо невиконання ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30.03.2018 про передачу вказаних коштів в управління АРМА, представники володільця майна зазначили, що згідно чинного законодавства розпорядження коштами, які знаходяться на депозитних рахунках митних органів, можливо лише на підставі платіжних доручень та на визначені операції, серед яких передача в управління АРМА не зазначена. Крім того, листом Міністерством фінансів України від 03.05.2018 №454 роз`яснено, що питання перерахування арештованих коштів митними органами до АРМА потребує нормативно-правового врегулювання шляхом затвердження відповідного порядку. До того ж Наказом Мінфіну №454 від 25.10.2019 арештовані у цьому кримінальному проваджені кошти були перераховані на депозитний рахунок митниці, відкритий у ДКС України. В сукупності вказані обставини унеможливили виконання судового рішення. Також додатково наголосили, що передача арештованих коштів в управління АРМА в умовах воєнного стану є актуальним та необхідним рішенням, оскільки положення законодавства про АРМА дозволять останнім придбати за рахунок таких коштів військові облігації, які можуть бути спрямовані на фінансування ЗСУ та інших потреб у нашій державі.

Представник АРМА ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання, про причини неможливості невиконання попередньої ухвали надав аналогічні до вищезазначених пояснення.

3.Оцінка та мотиви слідчого судді

3.1.Щодо повноважень слідчого судді розглядати вказане клопотання за наявності попередньої ухвали

Зі змісту клопотання та долучених до нього матеріалів, слідчим суддею встановлено, що у межах вказаного кримінального провадження уже існує ухвала слідчого судді про визначення порядку зберігання речових доказів, щодо яких заявлене це клопотання. Тому, слідчий суддя вважає, що першочергово має встановити причини невиконання вказаної ухвали та наявність підстав для розгляду поданого клопотання.

Так, ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30.03.2018 (справа №760/7959/18, провадження №1-кс/760/4703/18) серед іншого, постановлено передати в управління АРМА грошові кошти, на які ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 19.10.2017 у справі № 760/22124/17 накладено арешт, а саме гроші у безготівковій формі, що надійшли на рахунок Київської міської митниці ДФС №37341210020026 у Головному управлінні Державної казначейської служби України у місті Києві (код ЄДРПОУ 37993783) від ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» (код ЄДРПОУ 40114707) в сумі 3 193 688, 56 гривень.

Водночас, як вказується прокурором та учасниками в судовому засіданні, відповідна ухвала не була виконана та не може бути виконаною. Зокрема, з долучених матеріалів встановлено, що представниками АРМА протягом 2018 року вживалися заходи щодо прийняття в управління вказаних коштів, однак представниками ГУ ДКСУ у м. Києві було відмовлено у виконанні рішення з підстав відсутності у чинному законодавстві порядку самостійного перерахування ними коштів, що знаходяться на рахунках 3734 (митні кошти). Крім того, на існування такої прогалини у законодавстві, яка фактично унеможливлює виконання судового рішення, посилався і Міністр фінансів України у листі до АРМА від 03.05.2018 №13030-02-10/12305.

В подальшому, після постановлення ухвали про передачу коштів в управління, на виконання Наказу Міністерства фінансів України від 25.10.2019 №454, вищевказані кошти були перераховані на депозитний рахунок UA 788999980355769089801432154 Київської міської митниці ДФС, відкритий в Державній казначейській службі України. Вказаний Наказ Мінфіну, серед іншого, регулював розміщення арештованих грошових коштів з депозитних рахунків митниці ДФС 3734, на спеціально відкриті на ім`я митниць ДФС депозитні рахунки в органах Казначейства.

Таким чином, сторона обвинувачення вказує, що речові докази перебувають уже на іншому рахунку, ніж зазначено в попередній ухвалі слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30.03.2018, а тому її виконання є неможливим.

Досліджуючи надані прокурором матеріали та беручи до уваги, що в судовому засіданні представники володільця майна підтвердили зазначені вище обставини, а також надали підтвердження розміщення вказаних грошових коштів на рахунку НОМЕР_2, а тому слідчий суддя доходить висновку, що виконання попередньої ухвали дійсно є неможливим, з огляду на відсутність коштів на рахунках, зазначених в ухвалі.

Таким чином, слідчий суддя вважає можливим розгляд клопотання про визначення порядку зберігання речових доказів.

3.2.Щодо підстав для задоволення клопотання визначення порядку зберігання речових доказів

Відповідно до абз.7 ч. 6 ст. 100 КПК України, речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА), для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості.

Так, за змістом ч.7 цієї ж статті у вказаному випадку, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді Вищого антикорупційного суду, яке розглядається згідно ізстаттями 171-173КПК України.

Крім того, положеннями Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі Закон) передбачено, що АРМА є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.

Таким чином, АРМА у відповідності до ст. 9 Закону забезпечує проведення оцінки, ведення обліку та управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.

Так, п.1 ч.1 ст. 1 Закону передбачено, що активами є кошти, майно, майнові та інші права, на які може бути накладено або накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковані за рішенням суду у кримінальному провадженні чи стягнені за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими. В той же час, згідно з ч.1 ст. 19 Закону АРМА здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Беручи до уваги, що у поданому клопотанні прокурор просить передати в управління АРМА грошові кошти, слідчий суддя бере до уваги, що ст. 20 Закону передбачено можливість управління Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів грошовими коштами у готівковій та безготівковій формах у будь-якій валюті, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.

Аналізуючи вищезазначені положення КПК України та Закону, при вирішенні питання про можливість передачу вказаних у клопотанні грошових коштів в управління АРМА, слідчий суддя має встановити:

1)вартість таких активів перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2)вказані активи є речовими доказами у цьому кримінальному провадженні;

3)на вказані речові докази накладено арешт у кримінальному провадженні;

4)така передача можлива без шкоди для кримінального провадження та її метою є забезпечення збереження таких речових доказів або збереження їхньої економічної вартості.

Відповідаючи на вказані питання, слідчий суддя виходить з таких міркувань.

3.2.1.Щодо вартості активів

Як вказувалося вище, вартість активів, які можуть бути передані до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, має становити понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України«Про Державнийбюджет Українина 2022рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня становить 2481 гривень, тобто вартість активів має становити більше 496200 грн.

З клопотання прокурора, а також долучених до нього матеріалів вбачається, що вартість активів, щодо яких вирішується питання про передачу в управління АРМА, становить 3193688, 56 гривень.

Таким чином, слідчий суддя доходить висновку, що вартість грошових коштів відповідає розміру, встановленому ст. 100 КПК України та ст. 19 Закону.

3.2.2.Активи є речовими доказами у кримінальному провадженні

Згідно з матеріалами долученими до клопотання, детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000636 від 26.09.2017 за фактом вчинення зловживання службовими особами своїм службовим становищем, яка полягала у сприянні злочинній діяльності по заниженню ряду юридичних осіб митної вартості імпортованих в Україні товарів, чим спричинили тяжкі наслідки державним інтересам у вигляді ненадходження до Державного бюджету України митних платежів в загальній сумі 63 824 670,97 гривень. Вказані дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 255, ч. З ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України та у межах цього кримінального провадження особам вручено підозри.

Як встановив слідчий суддя, обставини такої злочинної діяльності щодо різних юридичних осіб розслідувалися в межах різних кримінальних провадженнях, матеріали яких, в подальшому постановою прокурора від 26.11.2019 були об`єднані, а саме матеріали досудових розслідувань № 52017000000000636 від 26.09.2017, № 52017000000000682 від 11.10.2017 року, № 52018000000000679 від 09.07.2018, № 52019000000001052 від 22.11.2019, № 52019000000001053 від 22.11. 2019 об`єднано в одне кримінальне провадження, якому присвоєно № 52017000000000636.

В ході досудового розслідування встановлено, що групою осіб упродовж 2016-2017 років було зареєстровано ряд підприємств в т.ч. ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» (код ЄДРПОУ 40114707), від імені яких здійснено ввезення на митну територію України товарів за різною номенклатурою, із декларуванням суттєво заниженої митної вартості під час митного оформлення таких товарів у Київській міській митниці ДФС та Київській митниці ДФС. В подальшому, службовими особами ДФС приймалися рішення про коригування заявленої митної вартості товарів без здійснення належного контролю митної вартості товарів. Вказане, за версією слідства, здійснювалося для можливості злочинній групі незаконно повертати внесені кошти, після сплати на рахунки Київської міської митниці ДФС та Київської митниці ДФС різниці між сумою митних платежів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною вказаними митницями. В подальшому, після скасування рішень про коригування заявленої митної вартості Одеським окружним адміністративним судом, кошти у загальній сумі 170134171,85 мали бути незаконно повернені підприємствам.

Таким чином, механізм вказаного злочину полягав у тому, що за сприяння службових осіб Київської митниці ДФС та Київської міської митниці ДФС, внесені підприємствамиавансові платежі (передоплата) за сплату митних платежів, мали повертатися останнім після скасування рішень про коригування заявленої митної вартості товарів.

З матеріалів долучених до клопотання встановлено, що серед підприємств, які могли брати участь у злочинній діяльності, є ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» (код ЄДРПОУ 40114707), яким на рахунок Київської міської митниці ДФС №37341210020026, відкритий у Головному управлінні Державної казначейської служби України в м. Києві, внесено кошти у сумі 3193688,56 гривень. В подальшому, вказане підприємство звернулося до суду про скасування рішення про коригування заявленої митної вартості, з метою повернення вказаних сплачених сум.

На підставі встановлених обставин, постановою детектива про визнання речовими доказами від 18.10.2017, грошові кошти, які надійшли на рахунок Київської міської митниці ДФС від ряду підприємств, в т.ч. ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», були визнані речовими доказами, оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та набуті кримінально протиправним шляхом.

Вирішуючи питання про відповідність вказаних грошових коштів ознакам речового доказу, передбаченими ст.98 КПК України, слідчий суддя вважає, що з огляду на механізм вказаного злочину та характер дій підозрюваних осіб, грошові кошти, внесені ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» на рахунок Київської міської митниці ДФС №37341210020026 відповідають ознакам речового доказу, а саме:

-такі кошти містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, оскільки безпосереднє їх внесення відповідним ТОВ на рахунок митних органів свідчить про використання їх для реалізації злочинного плану;

-є предметом, що був об`єктом кримінально протиправних дій, оскільки на безпідставне заволодіння такими коштами були спрямовані дії підозрюваних;

-є грошима, набутими кримінально протиправним шляхом, так як всупереч вимог законодавства, вчинено дії, направлені на безпідставне та протиправне повернення таких коштів.

Таким чином, слідчий суддя доходить висновку, що вказані активи є речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.

3.2.3.Речові докази є арештованими у кримінальному провадженні

Як зазначено вище, згідно із ст. ч.1 ст. 19 Закону АРМА може здійснювати управління активами, зокрема на які накладено арешт у кримінальному провадженні.

До матеріалів клопотання, прокурором долучено ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду від 19.10.2017 (справа 760/22124/17, провадження 1-кс/760/14958/17). Згідно з резолютивної частини вказаної ухвали встановлено, що на гроші у безготівковій формі, що надійшли на рахунок Київської міської митниці ДФС №37341210020026 у Головному управлінні Державної казначейської служби України у місті Києві (код ЄДРПОУ 37993783) від ряду підприємств, в тому числі і ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» в сумі 3 193 688, 56 гривень, накладено арешт.

Аналізуючи зміст вказаної ухвали, вбачається, що арешт накладено у межах кримінального провадження №52017000000000682 від 11.10.2017 з метою збереження речових доказів, а саме грошових коштів, та з метою запобігання можливості їх приховування та відчуження, встановлено заборону користування та розпоряджання такими коштами.

Крім того, під час розгляду вказаного клопотання володільці майна представники Київської міської митниці ДФС та Київської митниці не заперечували факту існування арешту на вказані грошові кошти. Будь-яких відомостей про скасування вказаної ухвали в частині грошових коштів, внесених ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», слідчому судді не надано.

З огляду на вказані обставини, слідчий суддя доходить висновку, що грошові кошти, щодо яких порушується питання про передачу в управління АРМА, є арештованими у цьому кримінальному провадженні.

3.2.4Передача в управління АРМА можлива без шкоди для кримінального провадження та її метою є забезпечення збереження таких речових доказів або збереження їхньої економічної вартості

Обґрунтовуючи необхідність передачі вказаних грошових коштів в управління АРМА, прокурор у клопотанні та детектив у судовому засіданні, зазначали, що така передача забезпечить збереження самих коштів та їх економічної вартості.

Оцінюючи можливість передачі грошових коштів без шкоди для кримінального провадження, ефективність та доцільність передачі для збереження грошей, слідчий суддя виходить з такого.

Речові докази, щодо яких порушено питання про передачу в управління АРМА, є грошовими коштами у безготівковій формі, а тому з огляду на їх форму, передача їх в управління в порядку та на підставах, визначених Законом, не зашкодить вказаному кримінальному провадженню.

Щодо передачі активів з метою їх збереження, слідчий суддя звертає увагу, що у вказаному кримінальному провадженні вже приймалося рішення про передачу в управління АРМА вказаних грошових коштів, однак з причин, описаних у п.3.1. цієї ухвали, його не було виконано. В подальшому, вказані гроші були переміщені на інший рахунок Київської міської митниці ДФС, на виконання Наказу Міністерства фінансів України від 25.10.2019 №454. Також із документів, наданих представниками володільця майна, встановлено, що Київська міська митниця ДФС перебуває у стані припинення, а її правонаступником є Київська митниця. Слідчий суддя вважає, що передача активів в управління АРМА унеможливить здійснення будь-яких дій з арештованим майном, зокрема їх переміщення на інші рахунки, а тому є доцільним заходом для збереження речового доказу та зможе запобігти його перетворенню, приховуванню, втраті.

Крім того, передача в управління АРМА речових доказів має здійснюватися з метою забезпечення збереження їх економічної вартості, а за можливості - збільшення такої вартості. Слідчий суддя враховує, що вирішується питання про передачу активів, якими є грошові кошти, а тому з огляду на специфіку передбачених законодавством способів управління такими активами, їх економічна вартість може збільшитися. Так, відповідно до ст. 20 Закону, управління арештованими грошовими коштами у безготівковій формі у будь-якій валюті може здійснюватися, зокрема шляхом їх розміщення на депозитних рахунках Національного агентства за договором банківського вкладу на вимогу, тобто вартість таких активів за рахунок нарахування відсотків може бути збільшена.

Слушними також є доводи представників володільця майна про доцільність та актуальність передачі в управління АРМА таких коштів в умовах воєнного стану та захисту територіальної цілісності України від збройної агресії російської федерації. Так, пп.2 п.2-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону передбачена можливість придбання за рахунок грошових коштів, розміщених на рахунках АРМА у національній валюті, облігацій внутрішньої державної позики "Військові облігації» на період воєнного стану. При цьому, військові облігації - це облігації внутрішньої державної позики, а тому кошти, які залучені від розміщення таких облігацій, зараховуються в Державний бюджет України та використовуютьсяна безперебійне забезпечення фінансових потреб держави в умовах воєнного стану - соціальні та оборонні. Слідчий суддя вважає, що в умовах збройної агресії та повномасштабного вторгнення, цілком виправданим є залучення усіх можливих фінансових ресурсів держави для забезпечення Збройних Сил України необхідним військовим обладнанням та озброєнням, яке сприятиме відсічі ворогу та забезпечення соціальних потреб населення України .

Таким чином, слідчий суддя, не визначаючи спосіб управління арештованими коштами, вважає, що їх передача в управління АРМА, гарантуватиме не лише збереження таких коштів, але і надасть можливість збільшити їх вартість, або ж за допомогою них (без їхньої реалізації) може бути забезпечено важливі потреби держави в умовах воєнного стану.

Враховуючи вищевказане, слідчий суддя вважає за можливе визначити порядок зберігання речових доказів, шляхом передачі таких речових доказів в управління АРМА.

4.Щодо порядку передачі речових доказів в управління АРМА

В прохальнійчастині поданогоклопотання,прокурор проситьзобов`язати Київськуміську митницюДФС перерахуватина рахунокАРМА грошовікошти в сумі 3 193 688, 56 гривень, які знаходяться на депозитному рахунку Київської міської митниці ДФС UA7889999803557690289801432154 в органах ДКСУ. Аналогічне прохання було заявлене у судовому засіданні представниками володільця майна та обгрунтоване тим, що таке формулювання надасть можливість виконати судове рішення, у разі задоволення клопотання.

Однак, слідчий суддя вважає, що таке прохання не може підлягати задоволенню, оскільки положення чинного КПК України не передбачають повноважень слідчого судді/суду при розгляді клопотання про передачу арештованого майна в управління АРМА зобов`язувати власників, володільців майна чи утримувачів такого майна вчиняти з ним ті чи інші дії.

Порядок передачі речових доказів передбачений ч. 7 ст. 100 КПК України та абз. 2. ч.1 ст.19 Закону, за змістом яких, прокурор, у випадку прийняття рішення суду про передачу речових доказів в управління АРМА, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Агентству, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів.

В свою чергу, статтею 20 Закону передбачено, що передача грошових коштів відбувається не пізніше наступного робочого дня після надходження платіжної вимоги, оформленої Національним агентством, та доданих до неї копій звернення прокурора, ухвали слідчого судді, суду про накладення арешту.

Таким чином, після постановлення ухвали про передачу майна в управління АРМА, на прокурора покладено обов`язок здійснювати заходи щодо її виконання, зокрема в одноденний строк останній має направити відповідну ухвалу, а Національним агентством надсилається платіжна вимога про перерахування таких коштів.

Доводи представників володільця майна, що формулювання в ухвалі слідчого судді про зобов`язання вчинити певні дії з арештованим майном, надасть можливість виконати рішення суду, слідчий суддя вважає безпідставними. Так, в ході розгляду клопотання встановлено, що арештовані у цьому кримінальному провадженні кошти, на виконання Наказу Мінфіну №454 від 25.10.2019, були перераховані на спеціально створенірахунки для розміщення коштів, на які рішеннями суду накладено арешт, відкриті на балансі Казначейства на ім`я митниць ДФС. Відомостей про неможливість перерахування з вказаних рахунків за платіжними дорученнями АРМА, слідчому судді не надано.

Слідчий суддя відзначає, що передача вказаних грошових коштів, які перебувають в безготівковій формі на рахунках органів ДФС, в управління АРМА, можлива виключно шляхом їх перерахування з одного рахунку на інший на підставі відповідної платіжної вимоги АРМА, як це зазначено вище в ст.20 Закону.

Таким чином, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання в частині зобов`язання Київську міську митницю ДФС не підлягає задоволенню.

З огляду на викладене та керуючись статтями 98, 100, 171-173, 372, 376, 396 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про визначення порядку зберігання речових доказів у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52017000000000636 від 26.09.2017 задовольнити.

2.Передати Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійсненнязаходів зуправління на підставах, у порядку та на умовах, визначених ст.ст. 19, 20 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» такі речові докази:

-грошові кошти, на які ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 19.10.2017 у справі № 760/22124/17 накладено арешт, а саме гроші у безготівковій формі, що надійшли на рахунок Київської міської митниці ДФС №37341210020026 у Головному управлінні Державної казначейської служби України у місті Києві (код ЄДРПОУ 37993783) від ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» (код ЄДРПОУ 40114707) в сумі3193688,56гривень, та які зберігаються на депозитному рахунку UA788999980355769089801432154 Київської міської митниці ДФС, відкритому в органах Державної казначейської служби України.

3.В іншій частині клопотання відмовити.

4.Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1