НАБУ-САП обвинувачує одеського бізнесмена Вадима Альперіна в організації схеми з контрабанди товарів через український кордон. Держава зазнала понад 60 млн грн збитків.
За версією сторони обвинувачення, Альперін у середині 2016 року створив злочинну організацію з розподілом на структурні частини в Одесі та Києві. До групи долучилися ексдиректорка департаменту ДФС Аліна Скомарова, заступник начальника київської митниці Сергій Тупальський, колеги Альперіна Олег Себов та Євгеній Іскольд, а також представник приватних компаній на митниці Сергій Шкуратов.
Учасникам організації Альперін визначив такі завдання: ввезення на територію України текстильних виробів і товарів легкої промисловості; придбання або створення потенційних товариств-імпортерів, доставка цих товарів до митного пункту; підкуп працівників митних органів; сплата занижених митних платежів для випуску цих товарів в обіг; подання митних декларацій із заниженою митною вартістю, отримання судових рішень про коригування такої заниженої митної вартості.
.jpg)
Митниця не перевіряла ризиковані компанії групи Альперіна попри те, що автоматична система вказувала на необхідність додаткової перевірки. Представники приватних підприємств подавали митні декларації із заниженою вартістю ввезеного майна. Після цього службовці київських митниць формально відмовляли у прийнятті заявленої вартості, а потім коригували її без дотримання норм законодавства. Ба більше, митники не відправляли запит в країни походження товарів (Китай, ОАЄ), бо тоді стало б зрозуміло, що ніякого експорту не відбувалося.
В результаті цього представники підприємств подавали позови про скасування таких рішень до Одеського окружного адміністративного суду. Судді були вимушені задовольняти такі позови, а в результаті товари розмитнювали за заниженою вартістю.
Прокурори стверджують, що Альперін намагався впливати на всі гілки влади. Він спілкувався з митниками у соцмережах, отримував службову інформацію з казначейства, а в Telegram нібито переписувався з прокурором ГПУ, який пропонував «злити» інформацію за гроші.
На його електронній пошті виявили матеріали з досудового розслідування — фабули справ, плани на негласні слідчі дії. Також, за даними слідства, він замовляв сюжети в ЗМІ для дискредитації слідчих — у звітах фігурують суми 30 300 грн та $600.
У вересні 2017 році НАБУ ініціювало накладення арешту на понад 450 млн грн коштів компаній-учасниць оборудки. Згодом, у грудні 2017-го Альперін запропонував детективам НАБУ $800 тис. хабаря, щоб ті припинили розслідування справи та передали її до поліції, проте бізнесмена викрили «на гарячому». Тоді сторона захисту стверджувала, що все було навпаки.
Дії фігурантів кваліфікували за ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212,ч. 2 ст. 364 КК України.
У 2019 році Володимир Зеленський навіть обіцяв цінний подарунок працівникам НАБУ, які зможуть затримати одеського бізнесмена. У квітні 2021 року Альперіна позбавили громадянства, а згодом РНБО ввела проти нього персональні санкції.
В жовтні 2023 року ВАКС закрив справу Альперіна через «поправки Лозового», оскільки після повідомлення особам про підозру строки досудового розслідування мали продовжуватись слідчим суддею. В той час як Генеральний прокурор мав право продовжити розслідування лише до трьох місяців — максимум до 26.02.2020. Однак 16.01.2020 він продовжив строк одразу до шести місяців, що є порушенням п. 1 ч. 3 ст. 294 КПК. Надалі заступник Генпрокурора двічі продовжував строки — до дев’яти і дванадцяти місяців (13.05.2020 та 18.08.2020), також із порушенням закону. При цьому строк досудового розслідування у цій справі почав спливати з 26.11.2019.
Однак, АП ВАКС пізніше скасувала закриття справи вважаючи, що продовження строків розслідування було законним. Суд вказав, що кримінальні провадження, які були об'єднані з процесуальних причин і є похідними та розпочаті ще до набуття чинності «поправок Лозового». Тобто, до них застосовувалися старі правила, які дозволяла Генпрокурору та його заступнику продовжувати строки.
Оскільки норми про обмеження строків досудового розслідування та підстави для закриття справи (п.10 ч.1 ст. 284 КПК) були введені пізніше, апеляція вважає, що їх не можна застосовувати до цієї справи.
Крім того, ЄСПЛ виніс рішення про відмову в задоволенні скарг Альперіна. Події, які досліджував суд у Страсбурзі, стосувалися затримання Альперіна детективами НАБУ у листопаді 2019 року, а також подій подальшого обрання йому запобіжного заходу й стягнення 35 млн грн із 77 млн грн застави через порушення процесуальних обовʼязків.
ЄСПЛ визнав доводи Альперіна про порушення права на свободу пересування явно необґрунтованими. А щодо доводів про порушення презумпції невинуватості, на думку суду, не вичерпані національні процедури захисту прав. Стягнення застави в дохід держави суд розглянув по суті та визнав відсутність порушення прав.
10/08/2022
