Документ № 105596656

справа № 991/2325/22

провадження №11-сс/991/228/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2022 року м.Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1,

суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,

підозрюваного ОСОБА_5,

захисника ОСОБА_6,

прокурора ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 липня 2022 року про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні №5202100000000281 від 26 травня 2021 року,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 липня 2022 року частково задоволено клопотання прокурора та продовжено підозрюваному ОСОБА_5 строк тримання під вартою (в межах строку досудового розслідування з врахуванням перебування такого на стадії ознайомлення з його матеріалами) до 04 вересня 2022 року включно з визначенням застави у розмірі 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 780 000 (сімсот вісімдесят тисяч) гривень, з покладенням на особу відповіднихпроцесуальних обов`язків.

При ухваленні судового рішення від 07 липня 2022 року слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри, вказав на доведеність стороною обвинувачення доводів щодо необхідності продовження строку тримання особи під вартою та продовження існування заявлених ризиків можливого переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду, знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, а також визначив розмір застави, що на його думку не є явно непомірним для підозрюваного, проте застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання покладених на особу процесуальних обов`язків.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою, вважаючи її незаконною, необґрунтованою та такою, що прийнята з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, 01 серпня 2022 року захисник підозрюваного ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 звернулась з апеляційною скаргою, просила рішення слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора та обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обґрунтовуючи своївимоги захисниквказуєна неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

На переконання захисника, слідчим суддею не прийнято до уваги доводи сторони захисту щодо відсутності продовження існування встановлених ризиків та не розглянуто можливість застосування іншого (альтернативного) запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Також, слідчим суддею не враховано обставину завершення досудового розслідування, яка на думку захисника, свідчить про те, що ризики впливу підозрюваного на хід досудового слідства перестали існувати, а тому слідчий суддя необґрунтовано дійшов до висновків про залишення існування ризиків зазначених в ухвалі слідчого судді від 09 червня 2022 року про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою.

Крім того, не враховано бажання підозрюваного вступити до лав Збройних Сил України для проходження військової служби за призовом під час мобілізації.

Не погоджується сторона захисту із розміром визначеної слідчим суддею застави, який за доводами апеляційної скарги для підозрюваного та його родини є непомірним.

Також у апеляційній скарзі адвокатом заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження ухвали від 07 липня 2022 року, повний текст якої нею отримано 12 липня 2022 року. Посилаючись на відсутність можливості обґрунтованого оскарження ухвали в передбачений законом строк, за наявності лише її резолютивної частини, просила поновити пропущений з поважних причин строк.

Позиції учасників апеляційного провадження.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити у повному обсязі з зазначеній у ній підстав.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника без задоволення.

Мотиви суду.

Відповідно до вимог п.3 ч.2 ст.395 КПК апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду відповідно до ч.1 ст.117 КПК.

У випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказані обставини за їх клопотанням можуть бути визнані поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому частиною 1 статті 117 КПК (постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 27 травня 2019 року по справі № 461/1434/18).

Враховуючи те, що 07 липня 2022 року за наслідками розгляду клопотання слідчим суддею прийнято оскаржувану ухвалу за участі захисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6, проте повний текст ухвали отримано особою 13 липня 2022 року, колегія суддів вважає за можливе вважати вказані обставини як об`єктивні перешкоди для подання апеляційної скарги через необізнаність адвоката ОСОБА_6, як зацікавленої особи, з мотивами прийнятого судового рішення, а отже поважною причиною пропущення строку на апеляційне провадження, у зв`язку з чим, з метою забезпечення права особи на апеляційне оскарження та на доступ до правосуддя, вважає за необхідне клопотання захисника задовольнити, поновивши особі строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 липня 2022 року.

За положеннями ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Згідно з ст.2 КПК основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 КПК, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження, а також забезпеченням швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.

Відповідно до положень ст.199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст.184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу відповідно до ч.2 ст.177 КПК є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосовування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

За вимогами ч.1 ст.194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, передбачені ст.178 КПК.

Колегією суддів встановлено, що під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 слідчий суддя у повному обсязі належним чином дотримався вищевказаних вимог кримінального процесуального закону.

З наданих суду матеріалів провадження вбачається, що наведені у клопотанні прокурора підстави для продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 належним чином перевірялись слідчим суддею, при цьому у судовому засіданні заслухані доводи прокурора, заперечення підозрюваного та його захисника, досліджені письмові матеріали клопотання прокурора та додані до нього документи, з`ясовані всі необхідні обставини, що повинні бути встановлені при вирішенні цього питання щодо продовження строку тримання під вартою.

Так, з доданих до клопотання матеріалів вбачається, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.27, ч.4 ст.369, ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.4 ст.369, ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК.

14 січня 2022 року слідчим суддею Вищого антикорупційного суду постановлено ухвалу про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 13 березня 2022 року включно з визначенням застави у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 481 000 (два мільйони чотириста вісімдесят одна тисяча) гривень, із покладенням на підозрюваного відповідних обов`язків.

Ухвалою слідчого судді від 02 березня 2022 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000281 від 26 травня 2021 року до 13 липня 2022 року.

Постановами Генерального прокурора від 11 березня 2022 року, 13 квітня 2022 року, 12 травня 2022 року продовжено строк дії ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 січня 2022 року про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на один місяць, а саме: до 13 квітня 2022 року, 13 травня 2022 року, 13 червня 2022 року відповідно.

За ухвалою слідчого судді від 09 червня 2022 року підозрюваному ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13 липня 2022 року включно, в межах строку досудового розслідування, з визначенням застави у розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 992 400 (дев`ятсот дев`яносто дві тисячі чотириста) грн., із покладенням на підозрюваного відповідних обов`язків.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді від 07 липня 2022 року частково задоволено клопотання прокурора та продовжено підозрюваному ОСОБА_5 строк тримання під вартою (в межах строку досудового розслідування з врахуванням перебування такого на стадії ознайомлення з його матеріалами) до 04 вересня 2022 року включно з визначенням застави у розмірі 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 780 000 (сімсот вісімдесят тисяч) грн., з покладенням на особу відповідних обов`язків.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги захисника підозрюваного щодо необґрунтованості висновків слідчого судді в частині продовження існування встановлених ризиків, суд враховує наступне.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, суд оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного/обвинуваченого має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Перевіряючи обґрунтування слідчого судді щодо наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК, можливого переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду, знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, колегія суддів встановила належне та детальне обґрунтування наявності кожного із зазначених ризиків в оскаржуваній ухвалі.

Не погоджуючись з доводами апеляційної скарги щодо відсутності або зменшення ризику того, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, колегія суддів встановила належне обґрунтування слідчим суддею продовження існування ризику можливого переховування підозрюваного ОСОБА_5 з метою ухилення від подальшої кримінальної відповідальності від органів досудового розслідування та суду.

При розгляді клопотання враховано повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Зазначена обставина сама по собі може свідчити про можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду у поєднанні з тяжкістю можливого покарання. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема позицією, викладеною у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Відтак, сама по собі тяжкість злочину не є єдиною визначальною умовою при встановленні ризику, проте разом з іншими обставинами повинна враховуватись слідчим суддею під час розгляду клопотання про обрання особі запобіжного заходу.

Так, слідчим суддею, окрім тяжкості покарання, взято до уваги наявність у ОСОБА_5 вищої юридичної освіти, значного досвіду роботи в органах прокуратури, можливість використання наявних у нього засобів та можливостей для переховування від правоохоронних органів і суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Отже, враховуючи вищевикладене та тяжкість можливого покарання, слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку щодо продовження існування на даному етапі кримінального провадження ризику переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду.

Що стосується доводів апеляційної скарги про відсутність наявності ризику можливого знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, слідчим суддею враховано, що підозрюваний ОСОБА_5 володіє інформацією про кримінальне провадження відносно нього, обставин, що є предметом доказування у кримінальному провадженні, а тому може безперешкодно знищити, сховати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Відповідно до обставин вчинення кримінального правопорушення, переданий ОСОБА_5 попередньо ідентифікований предмет неправомірний вигоди в розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) доларів США так і не було виявлено. Враховуючи те, що місцезнаходження ідентифікованих грошових коштів в розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) доларів США на даний час органу досудового розслідування невідоме, тому є обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_5 буде вживати всіх заходів для приховування, обміну цих грошових коштів, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності. Оскільки обговорення процесу реалізації злочинного плану ОСОБА_5 здійснював, використовуючи мобільні додатки, в яких він вів листування щодо процесу вчинення кримінального правопорушення, зважаючи на його заходи щодо видалення такого листування, перейменування контактів телефонної книги, підозрюваний може здійснювати заходи з метою знищити докази такого спілкування з фігурантами справи та іншими невстановленими на даний час особами.

Крім того, як колишній співробітник органів прокуратури України, маючи сталі зв`язки в Офісі Генерального прокурора, незважаючи на його звільнення з посади, з іншими невстановленими особами, які були залучені в процес надання неправомірної вигоди, останні можуть спотворити, сховати або знищити документи, що мають значення для кримінального провадження.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов правомірного висновку про продовження існування ризику того, що ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити речові докази та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин вчиненого злочину.

Що стосується доводів апеляційної скарги про відсутність доказів, які б обґрунтовували наявність ризику можливості ОСОБА_5 незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, при оцінці продовження існування цього ризику слідчий суддя виходив із передбаченої КПК процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до якої спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.1,2 ст.23, ст.224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст.95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Разом з цим, слідчим суддею також враховано викладені в клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення та надані до нього матеріали, що обґрунтовують підозру та продовження існування ризиків, можливість підозрюваного використовувати свої зв`язки в органах прокуратури України.

Враховуючи наведене, на переконання колегії суддів слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про продовження існування ризику впливу ОСОБА_5 на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою зміни чи відмови від наданих ними показань.

Доводи сторони захисту в апеляційній скарзі на необґрунтованість висновку слідчого судді щодо наявності ризику можливості перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, колегією суддів визнаються безпідставними, оскільки, як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя дійшов висновку про не доведеність прокурором продовження існування зазначеного ризику.

Посилання в апеляційній скарзі на завершення досудового розслідування, як підставу припинення існування ризиків впливу підозрюваного на хід досудового слідства, стороною захисту жодним чином не обґрунтовано, а тому колегією суддів визнаються безпідставними.

Відтак, приймаючи до уваги вищенаведені ризики, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, відомості щодо особи підозрюваного, а саме: вік підозрюваного, відсутність інформації про його стан здоров`я, який перешкоджатиме перебуванню під вартою, перебування у зареєстрованому шлюбі, наявність двох малолітніх дітей, майновий стан та інші відомості, слідчий суддя обґрунтованого дійшов висновку, про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Щодо встановленогов оскаржуванійухвалі розмірузастави слідзазначити,що прийого визначенніслідчим суддеюналежним чиномнадано оцінкувідповідним обставинам,враховано майновийстан підозрюваногота йогородини,вид і розмір покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим, продовження існування трьох доведених ризиків, інші відомості про особу підозрюваного, фінансову неспроможність внести раніше визначені застави в розмірі 1000 та згодом 400 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а також перебування досудового розслідування на стадії ознайомлення сторони захисту з його матеріалами, у зв`язку з чим обґрунтовано визначено заставу, розмір якої, на думку колегії суддів, всупереч доводам апеляційної скарги та поясненням захисника ОСОБА_6 не є завідомо непомірним для підозрюваного та зможе гарантувати належне виконання особою процесуальних обов`язків.

Крім того, належних та допустимих доказів на підтвердження обставин щодо непомірності визначеного розміру застави суду не надано та під час апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

Не залишилась без оцінки суду твердження сторони захисту про недотримання та ігнорування слідчим суддею клопотання підозрюваного про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ст.616 КПК для проходження військової служби за призовом.

Так, під час розгляду апеляційної скарги колегією суддів встановлено факт звернення підозрюваного до прокурора із вказаним клопотанням. Разом з цим, суд звертає увагу на положення вищевказаної норми ч.1 ст.616 КПК, за якою лише прокурор має право звернутися до слідчого судді з таким клопотанням. Наведене вказує, що сторона захисту не є належним суб`єктом звернення з відповідним клопотанням до слідчого судді, а звернення підозрюваного з відповідним питанням до прокурора та/або слідчого судді враховуються колегією суддів як відомості, що характеризують особу підозрюваного ОСОБА_5, проте не є предметом перевірки слідчим суддею при розгляді клопотання про продовження строку запобіжного заходу та не мають вирішального значення.

В апеляційній скарзі містяться також інші аргументи сторони захисту, які не потребують детального аналізу колегії суддів та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини стаття 6§1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов`язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені. При цьому міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Порушень інших норм КПК, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними захисником підозрюваного в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін, а відтак вимоги апеляційної скарги підлягають залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 392, 404, 422, 532 КПК, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про поновлення строку апеляційного оскарження задовольнити.

Поновити строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 липня 2022 року.

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 липня 2022 року про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні №5202100000000281 від 26 травня 2021 року

залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

_______________ ___________ ______________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3