- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Чорна В.В.
- Суддя (АП ВАКС) : Калугіна І.О., Никифоров А.С.
справа № 991/4110/20
провадження № 11-кп/991/50/22
слідчий суддя: ОСОБА_1
доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
09 серпня 2022 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5,
за участі захисника ОСОБА_6,
прокурора ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_8 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вироку Вищого антикорупційного суду від 23.02.2022р., -
ВСТАНОВИЛА:
Вироком Вищогоантикорупційного судувід 23.02.2022р. ОСОБА_8 визнано винуватиму вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.4ст.190,ч.4ст.27,ч.2ст.15,ч.3ст.369,ч.4ст.27,ч.2ст.15,ч.4ст.369КК України,та призначенойому покаранняза ч.4ст.190 КК України у виді восьми років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, за ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.3 ст.369 КК України у виді п`яти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, за ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.4 ст.369 КК України у виді шести років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом часткового складанняпризначених покарань ОСОБА_8 визначено остаточне покарання у виді десяти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. До набрання вироком законної сили, до ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та взято його під варту в залі суду. Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави в особі уповноваженого органу Служби безпеки України майнову шкоду у розмірі 978837,40грн. Вирішено питання про стягнення судових витрат.
26 березня 2022 року вирок Вищого антикорупційного суду від 23.02.2022р. стосовно ОСОБА_8 набрав законної сили (т. 37 а.с. 136).
Виконавчі листи Вищого антикорупційного суду від 23.02.2022 р. про виконання вироку в частині конфіскації майна засудженого ОСОБА_8 (т. 37 а.с. 139), в частині стягнення з ОСОБА_8 на користь держави в особі уповноваженого органу Служби безпеки України майнової шкоди в розмірі 978837,40 грн. (т. 37 а.с. 142), а також в частині стягнення в дохід держави витрат на залучення експертів у кримінальному провадженні в сумі 200833,5 грн. (т. 37 а.с. 145), строк пред`явлення яких до виконання визначено до 26.06.2022 року, направлені на виконання до Подільського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (т. 37 а.с. 146).
09 червня 2022 року захисником засудженого ОСОБА_6 подано апеляційну скаргу, яка разом з матеріалами кримінального провадження 10 червня 2022 року надійшла до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (т. 37 а.с. 152-183, 188).
Враховуючи, що апеляційну скаргу було подано без додержання вимог п.4 ч.2, ч.6 ст.396 КПК України, ухвалою судді-доповідача від 14.06.2022р. її залишено без руху, з наданням строку для усунення зазначених в ухвалі недоліків (т.37 а.с.192-193). На виконання вимог вказаної ухвали, 07 липня 2022 року адвокатом ОСОБА_6 подано апеляційну скаргу, оформлену згідно з вимогами ст. 396 КПК України. Також, нею заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вироку від 23.02.2022р., яке обґрунтовується тим, що з 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, та через активні військові дії навколо м.Києва Вищий антикорупційний суд працював в обмеженому режимі, до середини квітня не приймав кореспонденцію, не працювали засоби поштового зв`язку та електронний суд, а тому сторона захисту не мала змоги вчасно подати відповідну апеляційну скаргу (т.37 а.с.227-228).
Враховуючи, що в апеляційній скарзі порушується питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зазначене клопотання підлягає розгляду складом суду, визначеним для розгляду апеляційної скарги, у зв`язку з чим ухвалою судді-доповідача від 20.07.2022р. вказане клопотання призначене до розгляду в судовому засіданні на 09 серпня 2022 року (т.37 а.с.229).
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 підтримала заявлене клопотання та просила поновити пропущений строк з підстав, викладених у клопотанні. Додатково зазначила, що не мала можливості подати апеляційну скаргу раніше, ніж червень 2022 року, оскільки оскаржуваний вирок великий за обсягом та його опрацювання вимагало багато часу. Крім того, Єдиний державний реєстр судових рішень тривалий час не працював, що позбавляло сторону захисту можливості обґрунтувати доводи своєї апеляційної скарги з урахуванням позицій Верховного Суду. З урахуванням того, що доводи апеляційної скарги в подальшому не можуть бути доповнені або висловлені інші, адвокат зазначила, що вона не могла реалізувати право сторони захисту на апеляційне оскарження вироку раніше червня 2022 року. Також, просила врахувати, що до кінця квітня 2022 року відділення АТ «Укрпошта» не працювали та не приймали кореспонденцію для відправки, що також вплинуло на несвоєчасне подання апеляційної скарги. Щодо неподання апеляційної скарги через систему «Електронний суд» зазначила, що не скористалась такою можливістю, оскільки не знала про такий спосіб звернення з апеляційною скаргою. Посилаючись на вищевикладені обставини у їх сукупності, просила поновити їй строк на апеляційне оскарження вказаного вироку з 26.03.2022 року, оскільки станом на цю дату строк на його оскарження був нею пропущений.
Прокурор ОСОБА_7 вирішення клопотання захисника про поновлення пропущеного строку залишив на розсуд суду, оскільки саме суд має встановити наявність або відсутність підстав для його поновлення.
Засуджений ОСОБА_8, який наразі утримується у Державній установі «Бориспільська виправна колонія (№119)», де відбуває покарання за вироком, який набрав законної сили, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду клопотання його захисника про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вироку (т.37 а.с.239-240). Втім, з клопотанням про забезпечення його участі у судовому розгляді у відповідності до вимог ч.4 ст.401 КПК України до суду не звертався, свою позицію з приводу заявленого захисником клопотання не висловив.
Враховуючи позицію учасників, положення ч.4 ст.405 КПК України та те, що участь засудженого ОСОБА_8 у судовому розгляді, де не ставиться питання про погіршення його становища, не є обов`язковою, клопотання адвоката про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження розглянуто у його відсутність.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового провадження, обговоривши доводи клопотання, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 24 КПК України передбачено, що кожній особі гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується її прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Дотримання такого порядку включає в себе оскарження відповідних судових рішень у межах установлених законом процесуальних строків.
Частиною 1 ст. 113 КПК України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Згідно з ч. 1 ст. 117, п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи знайде підстави для його поновлення.
Отже, хоча статтею 117 КПК України і передбачено норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише у разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, судом мають враховуватися такі обставини, як тривалість процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строків на оскарження судового рішення, такі підстави.
При цьому, процедура визначення строків для подання апеляційної скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності, забезпечення законних інтересів учасників кримінального провадження, та щоб до кожного з них було застосовано належну правову процедуру.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Таким чином, при вирішенні питання, чи дотрималася особа, яка подала апеляційну скаргу, передбаченого ст.395 КПК України строку на апеляційне оскарження, слід чітко встановити початок перебігу цього строку та його закінчення.
Як вбачається з журналу судового засідання, оскаржуваний вирок оголошено 23.02.2022 року у присутності прокурора ОСОБА_7, засудженого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_6 (т.37 а.с.74-75). Вищевказані учасники кримінального провадження, зокрема й адвокат ОСОБА_6, отримали копію оскаржуваного вироку 23.02.2022 року, що підтверджується їх розпискою (т.37 а.с.133).
Зазначені обставини визнаються захисником ОСОБА_6 .
В судовому засіданні остання також пояснила, що усвідомлювала, що строк на апеляційне оскарження почав свій перебіг з 24.02.2022 року та спливає 25.03.2022 року, однак своєчасно не подала апеляційну скаргу через оголошення в Україні воєнного стану.
Отже, судом встановлено та сторонами не заперечується, що у даному випадку 30-денний строк на апеляційне оскарження почав свій перебіг 24.02.2022 року та сплинув 25.03.2022 року.
26.03.2022 року вирок Вищого антикорупційного суду від 23.02.2022 р. набрав законної сили. Водночас, апеляційну скаргу на вищевказаний вирок подано захисником ОСОБА_6 до Вищого антикорупційного суду лише 09.06.2022 року, що підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції суду тобто, з пропуском такого строку (т.37 а.с.152).
Вирішення питання про поважність причин пропуску строку покладається на розсуд слідчого судді, суду. Разом з тим, виходячи з системного тлумачення положень КПК України, зокрема ч.3 ст.37, ст.138, п.1 ч.1 ст.232, п.1 ч.1 ст.336 КПК України, під поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти фактичні обставини, які: 1)об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волі особи, яка пропустила строк; 2)виникли та/або існували протягом строку, передбаченого КПК України для вчинення процесуальної дії; 3)безпосередньо унеможливили або істотно ускладнили можливість вчинення процесуальних дій у визначений КПК України строк; 4)підтверджуються належними доказами.
Такий підхід до визначення поважності причин пропуску строку відповідає усталеній судовій практиці Верховного Суду (судові рішення ККС у складі Верховного Суду від 28.01.2021р. у справі №201/1156/18, від 05.03.2020р. у справі №367/5629/16-к, від 30.09.2019р. у справі №635/4248/16-к, від 11.06.2019р. у справі №373/1742/15-к, від 11.06.2019р. у справі №523/11081/17).
При вирішенні клопотання колегія суддів також враховує рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992р., в якому суд акцентує увагу на тому, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, зокрема процесуальні заборони й обмеження, з метою запобігання перетворенню судового процесу на «безладний рух». З аналізу практики ЄСПЛ у справах «Мушта проти України», «Рябих проти Росії», «Устименко проти України», «Безруков проти Росії», «Брумареску проти Румунії» вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, зазвичай, якщо: 1)недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції; 2)пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру; 3)відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок).
Обґрунтовуючи заявлене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, адвокат ОСОБА_6 зазначає, що причинами, які не дозволили їй вчасно звернутись до суду з апеляційною скаргою на вирок від 23.02.2022р., є напад військ Російської Федерації на територію України та введення в Україні воєнного стану, а також те, що через активні військові дії навколо м.Києва Вищий антикорупційний суд працював в обмеженому режимі, до середини квітня 2022 року не приймав кореспонденцію, не працювали засоби поштового зв`язку та електронний суд.
Однак, зазначені доводи, з урахуванням загальновідомих обставин розвитку подій, пов`язаних із вторгненням російських військ, зокрема періоду їх перебування на території м.Києва та Київської області, а також виходячи з дати фактичного подання апеляційної скарги до суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не можуть бути прийняті як такі, що підтверджують поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Так, у відповідності до ст.10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у період воєнного стану повноваження судів не можуть бути припинені, а ч.2 ст.26 зазначеного Закону передбачено, що скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства у такий період забороняється. При цьому, згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №75 від 25.04.2022р., місто Київ станом на даний час не вважається територією воєнних (бойових) дій та не перебуває в тимчасовій окупації. Всі державні установи, розташовані у м.Києві, працюють у штатному режимі.
Більше того, Вищий антикорупційний суд та Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду жодного дня від початку введення на території України воєнного стану не припиняли свою роботу, зокрема, здійснювалась щоденна реєстрація та авторозподіл відповідних процесуальних документів, а також реєстрація та розгляд звернень громадян, адвокатських запитів, тощо, розгляд слідчими суддями невідкладних клопотань, а іншими суддями Вищого антикорупційного суду окремих процесуальних питань, в тому числі щодо призначення апеляційних скарг до розгляду.
Як вбачається з інформації, наявної на офіційному веб-порталі АТ«Укрпошта», станом на 15.04.2022 року почало свою роботу майже 6000 її відділень по всій країні, з них у Київській області 465.
З огляду на викладене, колегія суддів не приймає доводи клопотання захисника щодо обмеженого режиму роботи Вищого антикорупційного суду, Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду та АТ «Укрпошта» до кінця квітня 2022 року, оскільки вони не відповідають дійсності.
Крім того, з 05.10.2021 року в Україні почали офіційно функціонувати три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку, що, в свою чергу, надавало адвокату, як і будь-якому іншому учаснику провадження, можливість подати апеляційну скаргу засобами електронного зв`язку.
До того ж, колегія суддів зауважує, що оскільки з 25.04.2022 року м.Київ не вважається територією воєнних (бойових) дій та не перебуває в тимчасовій окупації, адвокат ОСОБА_6 могла скористатись своїм правом на подання апеляційної скарги в будь-який зручний для неї час, починаючи з цієї дати, та будь-яким зручним для неї способом. Тим більше, що жодної особистої причини, яка б могла бути розцінена судом як поважна та свідчила б про наявність непереборних обставин, що завадили своєчасному зверненню до суду, адвокат ОСОБА_6 у клопотанні не наводить.
Натомість, її посилання на неможливість змінити або доповнити доводи апеляційної скарги після подання її до апеляційного суду є хибним тлумаченням норм КПК України, оскільки до початку апеляційного розгляду особа, яка подала апеляційну скаргу, має право змінити та/або доповнити її. У такому разі суд апеляційної інстанції за клопотанням осіб, які беруть участь в апеляційному розгляді, надає їм час, необхідний для вивчення зміненої апеляційної скарги і подання заперечень на неї (ч.3 ст.403 КПК України).
Посилання апелянта на необхідність тривалого часу для опрацювання оскаржуваного вироку з огляду на його значний обсяг, також не є слушними. З цього приводу колегія суддів зазначає, що згідно з ордером на надання правової допомоги, адвокат ОСОБА_6 представляє інтереси засудженого ОСОБА_8 на підставі договору від 01.09.2021р. Отже, з цієї дати вона уповноважена представляти інтереси останнього, та виходячи з Правил адвокатської етики, зобов`язана використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів засудженого, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Отже, ані значні обсяги матеріалів справи, ані її складність, ані якісь інші подібні обставини не можуть вважатися для професійного адвоката належним виправданням для пропуску строку на апеляційне оскарження вироку суду, якщо процесуальний закон надає для цього місячний строк.
Щодо оголошення воєнного стану, який, на думку захисника, є безумовною підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає наступне. Безперечно, повномасштабне вторгнення російських військ на територію України, що почалося в ніч на 24 лютого 2022 року, та подальше введення на території України воєнного стану є виключними обставинами, які не залежать від волі і бажання учасників провадження. Відповідно, зазначені обставини мають враховуватися судами при розгляді клопотань про поновлення пропущеного строку, але з урахуванням положень спеціального закону, відповідних роз`яснень Верховного Суду та Ради суддів України та зі збереженням загальних підходів до таких питань, сформованих практикою ЄСПЛ.
Так, відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють лише суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому порядку змінено місце знаходження цих судів.
Отже, навіть в умовах воєнного стану конституційні права людини на судовий захист не можуть бути обмежені, а у разі неможливості здійснення правосуддя на окремих територіях законом передбачено або зміну підсудності таких судів, або зміну їх місцезнаходження.
Саме на такому підході ґрунтуються рекомендації щодо роботи в умовах воєнного стану, які надавалися судам України Верховним Судом та Радою суддів України, якими також наголошується на диференційованому підході до вирішення питань щодо поновлення строків (зокрема, з огляду на конкретну ситуацію у певному регіоні, активність воєнних (бойових) дій та наявності загроз життю і здоров`ю учасників судових проваджень).
Жодних вказівок на те, що запровадження воєнного стану є безумовною підставою для продовження процесуальних строків, немає ні у вказаних роз`ясненнях, ні у Конституції України, ні у Законі України «Про правовий режим воєнного стану».
Колегія суддів також враховує, що підсудність Вищого антикорупційного суду, яка поширюється на всю територію України, із запровадженням воєнного стану не змінювалася, так само, як і не змінювалося місцезнаходження суду. Суд не припиняв свою роботу та продовжував здійснювати авторозподіл судових справ, матеріалів, апеляційних скарг, що надходили на його адресу будь-яким доступним способом, а також за можливості розглядав матеріали, скарги, клопотання та вирішував процесуальні питання. Тим більше, що згідно з наказом Міністерстваз питаньреінтеграції тимчасовоокупованих територійУкраїни №75від 25.04.2022р.,місто Київне вважаєтьсятериторією воєнних(бойових)дій тане перебуваєв тимчасовійокупації.
Отже, навіть якщо припустити, що подання апеляційної скарги в м. Києві до 25.04.2022 року загалом могло бути ускладненим, після цієї дати жодні об`єктивні причини для цього вже були відсутні.
Зі змісту клопотання адвоката ОСОБА_6 не встановлено об`єктивних та достатніх підстав вважати підтвердженими обставини, які б з 25.04.2022 року унеможливлювали чи суттєво ускладнювали можливість апелянта звернутись до суду з апеляційною скаргою, або що поновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя.
Також, колегія суддів враховує тривалість пропуску строку на апеляційне оскарження, допущене захисником ОСОБА_6 .
Рішеннями ЄСПЛ неодноразово визначено, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Поновлення процесуального строку зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності (справа «Пономарьов проти України»).
Відповідно до вимог ч. 1 і ч. 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів констатує відсутність передбачених законом підстав для поновлення захиснику ОСОБА_6 пропущеного строку на апеляційне оскарження, оскільки під час судового розгляду клопотання не було встановлено жодних об`єктивних причин, які б перешкоджали апелянту вчасно звернутися з апеляційною скаргою на оскаржуваний вирок або ж подати її у максимально короткий строк після того, як такі обставини відпали, а також з огляду на відсутність обставин, що свідчили б про дії або бездіяльність суду, якими було б зумовлене існування вказаних обставин.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо подана після закінчення строку апеляційного оскарження і суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга адвоката ОСОБА_6 на оскаржуваний вирок суду підлягає поверненню особі, яка її подала, на підставі п.4 ч.3 ст.399 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369-372, 395, 399, 418, 532 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_8 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вироку Вищого антикорупційного суду від 23.02.2022р. відмовити.
Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4