23 лютого 2022 року ВАКС визнав винним ексзаступника міністра ТОТ Юрія Гримчака у тому, що він за $100 тис. пообіцяв приватній фірмі стягнути борг з іншої фірми в суді. Його засудили до 10 років позбавлення волі з повною конфіскацією майна. 

У серпні 2019 року СБУ, НАБУ і ГПУ затримали ексзаступника міністра з питань тимчасово окупованих територій Юрія Гримчака, і його помічника Ігоря Овдієнка під час отримання частини хабаря у сумі $480 тисяч. 

Загальну суму хабаря оцінювали в $1,1 млн. За ці гроші експосадовець нібито обіцяв забезпечити погодження проєктної документації будівельних робіт на території об’єкта культурної спадщини Києва, а також вирішити цивільний позов у Верховному суді за окремий транш у $100 тис. (потім сума знизилася до $80 тис.).

За даними правоохоронців, саме в Ігоря Овдієнка було вилучено $480 тис. Однак захист стверджував, що в пакеті, знайденому в автомобілі Овдієнка, були лише $20 тис., все інше — сувенірні купюри.

За версією слідства, до затримання Гримчак з помічником вже встигли отримати два транші по $30 тис. і $50 тис., частину з яких потім виявили правоохоронці. Більший хабар нібито мали розподілити між собою керівники та службові особи Міністерства культури, Міністерства юстиції, Київської міської державної адміністрації тощо.

Відомства відреагували швидко: Мінкульт спростував причетність до погодження будь-яких будівництв, а МінТОТ заявив, що затримання Гримчака не стосується його роботи у відомстві та не пов’язане з виконанням посадових обов’язків як заступника міністра.

З 19 серпня 2019 року справу розслідувало ДБР, а через два місяці прокурор ГПУ визначив підслідність за НАБУ. Цей процесуальний маневр дав захисту привід казати про суттєві порушення підслідності під час розслідування.

А влітку 2020 року Європейський суд з прав людини відкрив справу проти України за заявою Юрія Гримчака щодо порушень п. 1 та п. 2 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. У позові Гримчак просив ЄСПЛ підтвердити порушення його права на свободу та особисту недоторканність і пояснити причини арешту та висунутого йому обвинувачення. Позиція експосадовця ґрунтувалася на тому, що його нібито незаконно притягують до кримінальної відповідальності, а справа щодо нього є сфальсифікованою та політизованою. 

Щодо помічника та родича Гримчака Ігоря Овдієнка справу було закрито через смерть обвинуваченого. А от дії Гримчака кваліфікували за ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК України. ВАКС визнав його винним та засудив на 10 років в’язниці з конфіскацією всього майна. АП ВАКС залишила вирок без змін. 

29 квітня 2025 року Касаційний кримінальний суд Верховного Суду остаточно підтвердив законність вироку, відхиливши касаційну скаргу захисту. Верховний Суд погодився з висновками ВАКС та АП ВАКС про те, що досудове розслідування проводилося з дотриманням усіх процесуальних вимог, докази зібрані законно, а провокації злочину не було. 

Постанова ВС є остаточною та оскарженню не підлягає. Таким чином Юрій Гримчак залишається засудженим до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.