Пошук

Документ № 105932344

  • Дата засідання: 22/08/2022
  • Дата винесення рішення: 22/08/2022
  • Справа №: 991/6004/21
  • Провадження №: 42016000000001254
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Тип рішення: Окрема думка судді ВАКС
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Танасевич О.В.

Справа № 991/6004/21

Номер провадження 1-кп/991/49/21

Окрема думка головуючого судді ОСОБА_2

до ухвали Вищого антикорупційного суду від 22 серпня 2022 року

Відповідно до статті 375 Кримінального процесуального кодексу України судове рішення ухвалюється простою більшістю голосів суддів, що входять до складу суду. У разі ухвалення судового рішення в нарадчій кімнаті його підписують всі судді, проте, кожен суддя з колегії суддів має право викласти письмово окрему думку.

22 серпня 2022 року колегією суддів постановлена ухвала, якою на підставі пункту 10 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України закрито кримінальне провадження, внесене 16 травня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 42016000000001254, як таке, у якому після повідомлення про підозру сплив строк досудового розслідування.

В окресленій ухвалі головуючий суддя погоджується із закриттям зазначеного кримінального провадження лише у частині обвинувачення, пред`явленого ОСОБА_1 з мотивів, викладених у пунктах 37-48, а також з оцінкою доводів сторони захисту, наведеною у пунктах 1-25, проте не погоджується з декількома принциповими правозастосовними висновками, які потягнули за собою закриття кримінального провадження в цілому.

Щодо вищої юридичної сили статті 5 Кримінального процесуального кодексу України по відношенню до Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі за текстом - Закон № 2147-VІІІ)

На підставі підпунктів 19 та 20 пункту 7 Розділу 4 Закону № 2147-VІІІ до Кримінального процесуального кодексу України були внесені, зокрема, зміни до тих норм, що підлягали застосуванню під час вирішення клопотань сторони захисту про закриття кримінального провадження № 42016000000001254:

- частина перша статті 284 цього Кодексу була доповнена пунктом 10, за яким підставою для закриття кримінального провадження визначено також сплив строку досудового розслідування після повідомлення про підозру;

- стаття 294 цього ж Кодексу була викладена у новій редакції та її частиною третьою було змінено порядок продовження строку досудового розслідування (до зазначених змін питання про продовження строку досудового розслідування до шести та дванадцяти місяців перебувало у межах повноважень прокурора, а після їх запровадження стало предметом судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб).

При цьому законодавець у пункті 4 § 2 «Прикінцеві положення», пункті 1 Розділу 6 Закону № 2147-VІІІ визначив, що 1) наведені норми вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, тобто через три місяці з дня початку роботи Верховного Суду, а саме з 15 березня 2018 року; 2) не мають зворотньої дії в часі; 3) застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань після введення в дію цих змін.

Отже, зміни, внесені Законом № 2147-VІІІ до статей 284 та 294 Кримінального процесуального кодексу України, набрали чинності 15 березня 2018 року, а тому підлягають застосуванню тільки до тих справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань після 15 березня 2018 року.

Важливо підкреслити, що положення Закону № 2147-VІІІ в розумінні частини другої статті 1 Кримінального процесуального кодексу України є складовою кримінального процесуального законодавства України наряду з відповідними положеннями Конституції України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України. З усіх наведених джерел права, виходячи зі змісту статті 8 Конституції України, лише норми Конституції мають найвищу юридичну силу, а інші закони повинні відповідати їй.

Таким чином, стаття 5 Кримінального процесуального кодексу України та Закон № 2147-VІІІ мають рівну юридичну силу та, на переконання головуючого судді, не суперечать один одному.

Навпаки, темпоральне застереження щодо застосування Закону № 2147-VІІІ покликане унеможливити одночасну дію двох норм, що по-різному регулюють одні ті самі процедури, а відтак уникнути плутанини у їх застосуванні. Таке застереження дозволило чітко врегулювати правила здійснення кримінального провадження, не допускаючи при цьому виявів свавілля під час обрання одного з двох можливих варіантів на власний розсуд слідчого, прокурора, слідчого судді або суду.

Щодо спливу строків досудового розслідування з підстави порушення порядку його продовження, передбаченого частиною третьою статті 294 Кримінального процесуального кодексу України, - замість ухвали слідчого судді такий строк продовжено на підставі постанови прокурора (клопотання адвоката ОСОБА_3 (том № 12 а.с. 95-101)

Для того, щоб визначити, у якому порядку належало продовжувати строки досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000001254, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 травня 2016 року та яке 14 вересня 2018 року було об`єднано з матеріалами кримінальних проваджень № 52018000000000871, № 52018000000000872, № 52018000000000873, відомості про які були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 вересня 2018 року, варто визначити ту редакцію статті 294 Кримінального процесуального кодексу України, яка підлягала застосуванню на дати прийняття відповідних процесуальних рішень.

До 15 березня 2018 року відповідно до частини другої статті 294 Кримінального процесуального кодексу України (в редакції від 26 жовтня 2014 року, яка діяла до внесення змін на підставі Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року) питання продовження строків досудового розслідування вирішували керівники місцевої прокуратури, регіональної прокуратури або їх перші заступники та заступники, а також Генеральний прокурор України або його заступники.

Починаючи з 15 березня 2018 року, згідно з частиною третьою статті 294, статтею 2951 Кримінального процесуального кодексу України був запроваджений новий порядок продовження строку досудового розслідування - відтоді продовження строку досудового розслідування до шести та дванадцяти місяців перебуває у межах повноважень слідчого судді.

Разом з тим, у пункті 4 «Прикінцевих положень» Закону № 2147-VIII, яким вирішення питання щодо продовження строку досудового розслідування віднесено до компетенції слідчого судді, міститься застереження про те, що ці зміни не мають зворотньої дії в часі та підлягають застосуванню лише до тих справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення були внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після 15 березня 2018 року.

Складність обрання відповідної редакції статті 294 Кримінального процесуального кодексу України для визначення порядку продовження строку досудового розслідування виникає тільки у випадку об`єднання кількох кримінальних проваджень, у частині яких відомості про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до 15 березня 2018 року, а в іншій частині - після 15 березня 2018 року.

Проте, для головуючого судді є абсолютно очевидним, що в незалежності від того, коли було розпочато досудове розслідування у кількох кримінальних провадженнях, після їх об`єднання всі вони мають єдиний (спільний) строк досудового розслідування, який у випадку необхідності повинен продовжуватись у єдиному порядку. Строки досудового розслідування щодо різних кримінальних правопорушень, відомості про які були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до та після 15 березня 2018 року, але які розслідуються в межах одного об`єднаного кримінального провадження, не можуть здійснювати перебіг паралельно та не можуть продовжуватись у різному порядку.

Отже, попри внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань в кримінальних провадженнях № 42016000000001254 та № 52018000000000871, № 52018000000000872, № 52018000000000873 відповідно 16 травня 2016 року та 12 вересня 2018 року, тобто під час дії різних редакцій статті 294 Кримінального процесуального кодексу України, після об`єднання цих проваджень у них повинен бути єдиний (спільний) строк досудового розслідування, продовження якого повинно було відбуватись внаслідок прийняття єдиного процесуального рішення.

Як вже зазначалось, щодо нової редакції статті 294 Кримінального процесуального кодексу України, так само, як щодо статей 217, 219 цього ж Кодексу, які набрали чинності 15 березня 2018 року, законодавець передбачив застереження щодо їх дії у часі, визначивши можливість їх застосування лише щодо тих кримінальних правопорушень, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань після 15 березня 2018 року.

Наведене застереження Верховний Суд проаналізував та розтлумачив у своїй постанові від 12 травня 2021 року у справі № 243/14924/19, зазначивши, що нова редакція наведених норм підлягає застосуванню тільки у тому випадку, коли відомості про всі кримінальні провадження (до їх об`єднання) були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань після 15 березня 2018 року.

Таким чином, продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000001254, у якому об`єднані матеріали досудових розслідувань, розпочатих як до 15 березня 2018 року, так і після цієї дати, мало відбуватись у порядку, передбаченому статтею 294 Кримінального процесуального кодексу України, який діяв до 15 березня 2018 року, тобто керівником місцевої прокуратури, керівником регіональної прокуратури (його першим заступником чи заступником) та Генеральним прокурором чи його заступниками.

Оскільки строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000001254 продовжувався на підставі постанов заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 17 грудня 2018 року, а також від 24 червня та 18 вересня 2019 року (том № 11 а.с. 43-44, 45-46, 47-48), цей процесуальний строк є таким, що продовжений з дотриманням вимог кримінального процесуального закону.

Головуючий суддя також вважає надзвичайно важливою для неупередженої та об`єктивної оцінки позиції адвоката ОСОБА_3 ту обставину, що 26 квітня 2019 року детектив звертався до слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000001254. Ухвалою від 04 червня 2019 року у задоволенні цього клопотання було відмовлено лише з тієї підстави, що продовження строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні належало до компетенції прокурора на підставі статті 294 Кримінального процесуального кодексу України (в редакції, яка діяла до 15 березня 2018 року) (том № 12 а.с. 14 - зворотній бік).

Таких самих висновків по суті порядку продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000001254 дійшла також Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду під час апеляційного перегляду зазначеної ухвали слідчого судді (том № 12 а.с. 13-18).

З огляду на викладене, головуючий суддя переконаний, що продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000001254 відбулось з дотриманням кримінального процесуального закону, а тому звернення до суду з обвинувальним актом щодо всіх обвинувачених, окрім ОСОБА_1, відбулось у межах строку досудового розслідування, що свідчить про відсутність підстави для закриття цього кримінального провадження, передбаченої пунктом 10 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України.

Головуючий суддя ОСОБА_2