Пошук

Документ № 105949759

  • Дата засідання: 22/08/2022
  • Дата винесення рішення: 22/08/2022
  • Справа №: 991/6004/21
  • Провадження №: 42016000000001254
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Тип рішення: Ухвала про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності
  • Головуюча суддя (ВАКС): Танасевич О.В.

Справа № 991/6004/21

Провадження1-кп/991/49/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про закриття кримінального провадження

22 серпня 2022 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_14,

суддів ОСОБА_15, ОСОБА_16,

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_17,

прокурора ОСОБА_18,

обвинуваченого ОСОБА_1,

його захисників, адвокатів ОСОБА_19, ОСОБА_20,

обвинуваченого ОСОБА_2,

його захисника, адвоката ОСОБА_21,

обвинуваченої ОСОБА_3,

її захисника, адвоката ОСОБА_22,

обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5,

їх захисника, адвоката ОСОБА_23,

обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7,

ОСОБА_8

їх захисників, адвокатів ОСОБА_24, ОСОБА_25,

обвинуваченої ОСОБА_9,

її захисників, адвокатів ОСОБА_26, ОСОБА_27,

обвинуваченого ОСОБА_10,

його захисників, адвокатів ОСОБА_28, ОСОБА_29,

Солодка Є.В,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_19, захисника обвинуваченої ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_27, захисників обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 - адвокатів ОСОБА_24, ОСОБА_25, захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_21, захисників обвинуваченого ОСОБА_10 - адвокатів ОСОБА_29, ОСОБА_28 про закриття кримінального провадження, внесеного 16 травня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 42016000000001254,

В С Т А Н О В И В :

I. Історія провадження

1. 02 вересня 2021 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 191, частиною третьою статті 209, частиною другою статті 28, частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України, ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною п`ятою статті 191, частиною третьою статті 209 Кримінального кодексу України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною п`ятою статті 191, частиною третьою статті 209 Кримінального кодексу України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною п`ятою статті 191, частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України, ОСОБА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною п`ятою статті 191, частиною третьою статті 209 Кримінального кодексу України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною п`ятою статті 191, частиною другою статті 28, частиною другою статті 364, частиною другою статті 28, частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною п`ятою статті 191 Кримінального кодексу України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 191, частиною третьою статті 209, частиною другою статті 28, частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною п`ятою статті 191, частини третьою статті 209 Кримінального кодексу України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 191, частиною другою статті 28, частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статтею 27, частиною п`ятою статтею 191, частиною другою статтею 28, частиною другою статтею 364, частиною другою статтею 28, частиною першою статтею 366 Кримінального кодексу України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною п`ятою статті 191, частиною другою статті 28, частиною другою статті 364, частиною другою статті 28, частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України, для розгляду якого того ж дня було визначено колегію суддів у складі головуючого судді ОСОБА_30 та суддів ОСОБА_15, ОСОБА_16

Ухвалою суду від 10 листопада 2021 року була задоволена заява захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_21 про відвід головуючої судді ОСОБА_30, а 16 листопада того ж року головуючою було визначено суддю ОСОБА_14

Ухвалою суду від 22 листопада 2021 року у цьому кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 25 липня 2022 року зупинено судове провадження відносно ОСОБА_11, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 191, частиною третьою статті 209, частиною другою статті 28, частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України, та ОСОБА_12, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною п`ятою статті 191 Кримінального кодексу України, до їх звільнення з військової служби, в цій частині матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження, а щодо інших обвинувачених продовжено судове провадження.

2. У ході підготовчого судового засідання від захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_19, захисника обвинуваченої ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_27, захисників обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 - адвокатів ОСОБА_24, ОСОБА_25, захисника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_21, захисників обвинуваченого ОСОБА_10 - адвокатів ОСОБА_29, ОСОБА_28 надійшли клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 10 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України як такого, у якому після повідомлення особам про підозру сплив строк досудового розслідування (том № 10 а.с. 76-222, том № 11 а.с. 1-160, 161-172, 173-203, том № 12 а.с. 61-94, 95-103, 104-161, 172-178).

3. В обґрунтування зазначених клопотань захисники - адвокати ОСОБА_19, ОСОБА_29, ОСОБА_24, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_25 посилались на те, що за їхніми підрахунками строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 42016000000001254 від 16 травня 2016 року (далі за тестом - кримінальне провадження № 42016000000001254), сплив до моменту надходження обвинувального акта до суду з огляду на наступне.

3.1. Відповідно до постанови прокурора від 13 грудня 2019 року у цьому кримінальному провадженні було завершено досудове розслідування та прийнято рішення про надання стороні захисту доступу до його матеріалів, про що сторона захисту була повідомлена 16 грудня 2019 року.

3.2. Адвокати стверджували, що станом на 16 грудня 2019 року залишалось ще 10 днів строку досудового розслідування, який в силу вимог частини п`ятої статті 219 Кримінального процесуального кодексу України повинен був продовжити свій перебіг після завершення процедури ознайомлення всіх представників сторони захисту з матеріалами досудового розслідування.

3.3. Разом з тим, 19 травня 2020 року прокурор своєю постановою відновив кримінальне провадження № 42016000000001254, об`єднав його з кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером № 52019000000001129 від 13 грудня 2019 року, та вирішив повторно відкрити стороні захисту матеріали досудового розслідування для подальшого ознайомлення з ними.

3.4. 31 грудня 2020 року, прокурор своєю постановою ще раз відновив кримінальне провадження № 42016000000001254, закрив це провадження у частині, яка стосувалась ОСОБА_13, у зв`язку зі смертю останнього та вирішив повторно відкрити стороні захисту матеріали досудового розслідування для подальшого ознайомлення з ними.

3.5. Захисники наполягали на тому, що відновлюючи 19 травня та 31 грудня 2020 року кримінальне провадження № 42016000000001254 у період ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування, прокурор відновлював також перебіг строку досудового розслідування.

3.5.1. При цьому адвокати ОСОБА_19, ОСОБА_29, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_25 вважали, що оскільки замість повторного повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів були направлені лише копії постанов прокурора від 19 травня та 31 грудня 2020 року, то повторна процедура ознайомлення з матеріалами досудового розслідування не розпочалась, від так строк досудового розслідування (10 днів, які залишались на день первинного надання доступу до таких матеріалів) сплив.

3.5.2. Тоді як адвокат ОСОБА_24, у цілому погоджуючись з тим, що повідомлення про відкриття матеріалів може відбуватись у форматі скерування стороні захисту відповідної постанови прокурора, наголошував на тому, що копії цих постанов були направлені стороні захисту відповідно 25 травня 2020 року та 12 січня 2021 року, а тому періоди часу з 19 по 25 травня 2020 року та з 31 грудня 2020 року по 12 січня 2021 року, тобто з дня відновлення досудового розслідування до дня повідомлення сторони захисту про повторне відкриття матеріалів, підлягають зарахуванню у строк досудового розслідування, а це 20 днів, що більше, ніж залишок строку досудового розслідування станом на 16 грудня 2019 року.

3.6. З огляду на викладене, адвокати ОСОБА_19, ОСОБА_29, ОСОБА_24, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_25 наполягали на тому, що складання та скерування до суду обвинувального акта 02 вересня 2021 року відбулось поза межами строку досудового розслідування, що відповідно до пункту 10 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України є підставою для закриття кримінального провадження.

4. Захисник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_21 також вважав, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52016000000001254 щодо обвинуваченого ОСОБА_2 сплив, але посилався при цьому на інші фактичні обставини.

4.1. 13 грудня 2019 року матеріали досудового розслідування щодо обвинуваченого ОСОБА_2 були виділені із кримінального провадження № 52016000000001254 та зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за номером 5201900000001129 (далі за текстом - кримінальне провадження № 52019000000001129).

4.2. Того ж дня прокурор доручив детективу Національного антикорупційного бюро України повідомити сторону захисту про завершення досудового розслідування та надати їй доступ до матеріалів кримінального провадження № 52019000000001129, що було виконано шляхом вручення відповідного повідомлення 18 грудня 2019 року. Разом із тим, доступ до матеріалів був фактично наданий стороні захисту 26 грудня 2019 року.

4.3. 10 лютого 2020 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_2 була укладена угода про визнання винуватості, яка 11 лютого того ж року разом з обвинувальним актом була скерована до суду.

4.4. Проте, 07 квітня 2020 року ухвалою Вищого антикорупційного суду в затвердженні зазначеної угоди було відмовлено, а обвинувальний акт з додатками повернуто прокурору для продовження досудового розслідування.

4.5. 19 травня 2020 року прокурор своєю постановою відновив кримінальне провадження № 52016000000001254 та об`єднав його з кримінальним провадженням № 52019000000001129.

4.6. Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_21 вважав, що оскільки доступ до матеріалів кримінального провадження № 52019000000001129 був фактично наданий в останній день строку досудового розслідування, а саме 26 грудня 2019 року, а після відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості цей строк відновив свій перебіг та жодного разу не продовжувався, то на момент об`єднання з кримінальним провадженням № 52016000000001254, тобто 19 травня 2020 року, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 520190000000001129 вже сплив.

4.7. Крім того, адвокат ОСОБА_21 наголошував, що після об`єднання кримінального провадження № 52019000000001129 з кримінальним провадженням № 42016000000001254 на підставі постанови прокурора від 19 травня 2020 року, обвинувачений ОСОБА_2 та його захисники не отримували повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до його матеріалів.

4.8. За таких обставин, захисник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_21 констатував, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000001129 сплив до об`єднання його з кримінальним провадженням № 42016000000001254, що є безумовною підставою для закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_2 на підставі пункту 10 частини другої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України.

5. Захисник обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_24 в обґрунтування своєї позиції щодо спливу строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52016000000001254 також посилався на порушення порядку продовження такого строку. Таке порушення він убачав у тому, що продовження строку досудового розслідування відбулось всупереч вимогам частини третьої статті 294 Кримінального процесуального кодексу України (в редакції від 03 жовтня 2017 року), тобто на підставі постанов прокурора від 24 червня та 18 вересня 2019 року замість ухвал слідчого судді.

Необхідність застосування до спірних правовідносин статті 294 Кримінального процесуального кодексу України у зазначеній редакції адвокат ОСОБА_24 обґрунтовував тим, що кримінальні провадження № 52018000000000871, № 52018000000000872, № 52018000000000873 були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 вересня 2018 року, тобто коли наведена норма вже діяла, а тому подальше об`єднання цих проваджень з кримінальним провадженням № 420160000000001254, відомості щодо якого були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 травня 2016 року, не може бути підставою для застосування статті 294 цього ж Кодексу в редакції, яка діяла до 03 жовтня 2017 року.

6. Щодо процесуальної можливості застосування положень пункту 10 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, які набрали чинності 15 березня 2018 року, до кримінального провадження № 42016000000001254, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 травня 2016 року, попри законодавче застереження про неприпустимість зворотної дії цієї норми в часі, адвокати ОСОБА_19, ОСОБА_21, ОСОБА_24, ОСОБА_27, ОСОБА_25 посилались на ті самі наступні обставини.

6.1. Відомості про кримінальне провадження № 42016000000001254 були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 травня 2016 року за фактом бездіяльності службових осіб АТ «Ощадбанк», яка полягала у невжитті претензійно-позовних заходів з метою стягнення дебіторської заборгованості ПАТ «Креатив Груп» у розмірі понад 6,7 мільярдів гривень, з попередньою правовою кваліфікацією за частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України.

6.2. У подальшому, 12 вересня 2018 року, до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості по ще трьом провадженням за номерами 52018000000000871, 52018000000000872, 52018000000000873 (далі за текстом, кримінальне провадження № 52018000000000871, № 52018000000000872, № 52018000000000873).

У зазначених провадженнях були внесені відомості за фактом дій бенефіціарних власників групи «Креатив», службових осіб АТ «Ощадбанк», ПрАТ «Креатив», ТОВ «ЗМЖ», а також працівників ПАТ «Креатив Груп» та ТОВ «Кредитне Брокерське Агентство» щодо 1) заволодіння грошовими коштами, отриманими ПрАТ «Креатив» в АТ «Ощадбанк» за договором кредитної лінії № 1 від 14 січня 2014 року в сумі 20 000 000 доларів США; 2) подальшої легалізації цих грошових коштів; 3) складання завідомо неправдивих документів про наявність майнових прав ПрАТ «Креатив», які можуть бути передані в заставу АТ «Ощадбанк» з метою укладення зазначеного договору.

6.3. Відповідно до постанови прокурора від 14 вересня 2018 року кримінальні провадження № 52018000000000871, № 52018000000000872, № 52018000000000873 були об`єднані з кримінальним провадженням № 42016000000001254.

6.4. Попри положення частини сьомої статті 217 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до якої днем початку досудового розслідування у провадженні, в якому об`єднані матеріали кількох досудових розслідувань, є день початку розслідування того провадження, яке розпочалось раніше, сторона захисту вважала, що ця норма не підлягає застосуванню для мети пункту 10 частини першої статті 284 цього Кодексу.

Адвокати ОСОБА_19, ОСОБА_21, ОСОБА_24, ОСОБА_27, ОСОБА_25 пояснювали, що фактичні обставини, викладені у кримінальних провадженнях № 52018000000000871, № 52018000000000872, № 52018000000000873, не просто відрізняються від тих, що зазначені у кримінальному провадженні № 42016000000001254, а є інакшими за змістом діянь, часом їх вчинення та суб`єктним складом.

Різні фактичні обставини дозволяють для цілей пункту 10 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України вважати моментом внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальних провадженнях № 52018000000000871, № 52018000000000872, № 52018000000000873 дату їх фактичної реєстрації, тобто 12 вересня 2018 року, а не дату внесення відомостей у кримінальному провадженні № 42016000000001254, з яким вони згодом були об`єднані.

За таких обставин, сторона захисту наполягала на процесуальній можливості застосування до тих фактичних обставин, які були предметом кримінальних проваджень № 52018000000000871, № 52018000000000872, № 52018000000000873, положень пункту 10 частини другої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, який набрав чинності 15 березня 2018 року.

6.5. На підсилення своєї позиції щодо запропонованого тлумачення порядку застосування пункту 10 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України сторона захисту посилалась на правові висновки, зроблені Верховним Судом у постанові від 12 травня 2021 року у справі № 243/14924/19.

ІІ. Позиції сторін кримінального провадження

7. Прокурор проти задоволення клопотань про закриття кримінального провадження заперечувала та в обґрунтування своєї позиції надала суду письмові пояснення з додатками (том № 12 а.с. 1-60, 192-217).

7.1. Прокурор вважала, що пункт 10 частини четвертої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, який набрав чинності 15 березня 2018 року, не підлягає застосуванню у кримінальному провадженні № 42016000000001254, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 травня 2016 року, в силу прямої заборони, сформульованої законодавцем у примітці до окресленої норми, відповідно до якої ця норма не має зворотної дії у часі.

Крім того, прокурор не вбачала також процесуальної можливості для окремого застосування пункту 10 частини четвертої статті 284 цього Кодексу до кримінальних проваджень № 52018000000000871, № 52018000000000872, № 52018000000000873, № 52019000000001129, які 14 вересня 2018 року та 19 травня 2020 року були об`єднані з кримінальним провадженням № 42016000000001254, оскільки згідно з частиною сьомою статті 217 Кримінального кодексу України у випадку об`єднання матеріалів кількох досудових розслідувань днем початку їх розслідування вважається день початку того провадження, яке розпочалося раніше.

До того ж, на думку сторони обвинувачення, обставини, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань в усіх наведених кримінальних провадженнях, є взаємопов`язаними, позаяк походять від одних тих самих діянь того самого кола осіб.

За таких обставин, спільним днем початку досудового розслідування для всіх наведених кримінальних проваджень, об`єднаних з кримінальним провадженням № 42016000000001254 є 16 травня 2016 року, що унеможливлює закриття цього провадження у цілому або в частині на підставі пункту 10 частини другої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України.

7.2. Поміж іншим, прокурор наполягала на тому, що матеріальна підстава для застосування пункту 10 частини другої статті 284 Кримінального кодексу України також відсутня, адже строк досудового розслідування на момент звернення до суду з обвинувальним актом не сплив, при цьому наводила такі міркування щодо обчислення цього строку.

7.2.1. 13 грудня 2019 року прокурор у кримінальному провадженні № 42016000000001254 прийняв постанову, якою доручив детективам Національного антикорупційного бюро України здійснити повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування та надати доступ до матеріалів кримінального провадження, що було зроблено у проміжок з 16 по 24 грудня того ж року. Отже, процедура ознайомлення розпочалась 16 грудня 2019 року, коли до завершення строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000001254 залишалось ще 10 днів.

7.2.2. 13 грудня 2019 року прокурор також виділив в окреме провадження матеріали щодо ОСОБА_2, які були зареєстровані у Єдиному реєстрі досудових розслідувань як кримінальне провадження № 52019000000001129, після чого у цьому провадженні того ж дня було надано доручення повідомити ОСОБА_2 та його захисників про завершення досудового розслідування та надати їм доступ до матеріалів кримінального провадження, що було зроблено 18 грудня 2019 року. Отже, процедура ознайомлення розпочалась 18 грудня 2019 року, коли до завершення строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000001129 залишалось ще 9 днів.

10 лютого 2020 року процедура ознайомлення була завершена, а наступного дня обвинувальний акт щодо ОСОБА_2 разом з угодою про визнання винуватості був скерований до суду. Таким чином, станом на 11 лютого 2020 року до завершення строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000001129 залишалось ще 8 днів.

02 квітня 2020 року ухвалою Вищого антикорупційного суду в затверджені угоди було відмовлено, а обвинувальний акт з додатками був повернутий прокурору для продовження досудового розслідування. Ця ухвала була оскаржена прокурором в апеляційному порядку, проте 04 травня 2020 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відмовила в задоволенні апеляційної скарги.

7.2.3. 14 травня 2020 року обвинувальний акт щодо ОСОБА_2 з додатками повернувся прокуророві, а 19 травня 2020 року прокурор відновив досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000001254 та об`єднав його з матеріалами провадження № 52019000000001129, вирішивши повторно відкрити стороні захисту матеріали досудового розслідування для подальшого ознайомлення з ними.

25 травня 2020 року ця постанова була направлена поштою всім учасникам кримінального провадження № 42016000000001254.

7.2.4. Прокурор пояснювала, що постанова прокурора від 19 травня 2020 року про відновлення кримінального провадження № 42016000000001254 була необхідна виключно для того, щоб з`явилась технічна можливість внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про об`єднання цього провадження з кримінальним провадженням № 52019000000001129, а насправді ця постанова не мала на меті дійсно відновити кримінальне провадження.

На думку прокурора, прийняття постанови від 19 травня 2020 року нічого не змінило в контексті перебігу строку досудового розслідування, адже процедура ознайомлення розпочалась 16 грудня 2019 року та тривала безперервно аж до її завершення 31 серпня 2021 року.

7.2.5. Прокурор наголошувала на тому, що відповідно до пункту 1 Розділу 3 Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора № 298 від 30 червня 2020 року, унесення до цього Реєстру відомостей про повернення судом кримінального провадження у порядку частини третьої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України здійснюється упродовж 24 годин з моменту надходження із суду матеріалів до прокурора.

У кримінальному провадженні № 52019000000001129 після відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та ОСОБА_2, матеріали цього кримінального провадження надійшли прокурору 14 травня 2020 року, а відомості щодо його об`єднання з кримінальним провадженням № 42016000000001254 та подальше ознайомлення вже з об`єднаним провадженням були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 травня 2020 року, про що сторону захисту було негайно повідомлено. За таких обставин, на переконання прокурора, відсутні підстави вважати, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000001254 сплив.

8. Обвинувачені ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та їхні захисники - адвокати ОСОБА_24, ОСОБА_25, обвинувачений ОСОБА_9 та його захисники - адвокати ОСОБА_19, Кульчицький Н.С., обвинувачена ОСОБА_9 та її захисники - адвокати ОСОБА_26, ОСОБА_27, обвинувачений ОСОБА_10 та його захисники - адвокати ОСОБА_28, ОСОБА_29, Солодко Є.В., обвинувачені ОСОБА_4, ОСОБА_5 та їхній захисник - адвокат ОСОБА_23, обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник - адвокат ОСОБА_21, обвинувачена ОСОБА_3 та її захисники - адвокати ОСОБА_26, ОСОБА_31 підтримали всі клопотання про закриття кримінального провадження та просили їх задовольнити.

ІІІ. Мотиви суду

Проаналізувавши доводи клопотань та додані до них матеріали, заслухавши думку осіб, які беруть участь у підготовчому судовому засіданні, суд дійшов наступних висновків.

Щодо можливості застосування положень пункту 10 частини другої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України

9. Відповідно до пункту 10 частини другої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України підставою для закриття кримінального провадження є закінчення строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 цього Кодексу, після повідомлення особі про підозру, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Згаданий підпункт 10 частини другої був внесений до статті 284 Кримінального процесуального кодексу України підпунктом 19 пункту 7 § 1 розділу 4 Закону № 2147-VIII, що набрав чинності 15 березня 2018 року.

У пункті 4 § 2 "Прикінцеві положення" розділу 4 Закону № 2147-VIII міститься застереження про те, що підпункти 11-27, 45 пункту 7 § 1 цього розділу не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін, тобто після 15 березня 2018 року.

10. Порядок застосування цієї норми в об`єднаних кримінальних провадженнях був також предметом дослідження у постанові Верховного Суду від 12 травня 2021 року у справі № 243/14924/19, згідно з якою зроблено наступний правозастосовний висновок.

В об`єднаному кримінальному провадженні пункт 10 частини другої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, який набрав чинності 15 березня 2018 року, може бути застосований до тієї частини об`єднаного кримінального провадження, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань після 15 березня 2018 року, за умови, що в іншій частині кримінального провадження, відомості про яке були внесені до 15 березня 2018 року, обвинувальний акт не складався.

Окрім того, відмовляючи в відкритті касаційного провадження, Верховний Суд в ухвалі від 16 лютого 2022 року у справі № 725/5513/19 вказав наступне: «Посилання прокурора про те, що судами не було надано належної оцінки тій обставині, що законодавчі зміни, якими доповнено ч. 1 ст. 284 КПК України пунктом «10» введені в дію з 15 березня 2018 року, а тому вказані положення закону не можуть застосовуватись до кримінального провадження №…, відомості про яке були внесені до ЄРДР 14 лютого 2018 року, тобто до введення в дію цих змін, не є обґрунтованими, оскільки ч. 1 ст. 5 КПК України передбачає, що процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент прийняття такого рішення». Відповідна практика застосована в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 08 серпня 2022 року у справі № 303/1425/18.

11. Як убачається з додатків до клопотань про закриття кримінального провадження та заперечень прокурора, мала місце наступна хронологія подій:

- 16 травня 2016 року за номером 42016000000001254 до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості з попередньою правовою кваліфікацією за частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України за фактом дій службових осіб АТ «Ощадбанк», які шляхом зловживання своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби, знаючи про незадовільний фінансовий стан ПАТ «Креатив Груп», умисно не вживали необхідних та достатніх заходів в порядку претензійно-позовної роботи для стягнення дебіторської заборгованості цього Товариства у розмірі понад 6,7 мільярдів гривень (том № 10 а.с. 86);

- 12 вересня 2018 року за номером 52018000000000871 до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості з попередньою правовою кваліфікацією за частиною п`ятою статті 191 Кримінального кодексу України за фактом дій бенефіціарних власників групи «Креатив», службових осіб ПрАТ «Креатив», ТОВ «ЗМЖ», АТ «Ощадбанк», а також працівників ПАТ «Креатив Груп» та ТОВ «Кредитне Брокерське Агентство», які за попередньою змовою шляхом зловживання службовими особами ПрАТ «Креатив» їх службовим становищем заволоділи грошовими коштами, отриманими ПрАТ «Креатив» в АТ «Ощадбанк» за договором кредитної лінії № 1 від 14 січня 2014 року в сумі 20 000 000 доларів США (том № 11 а.с. 39);

- 12 вересня 2018 року за номером 52018000000000872 до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості з попередньою правовою кваліфікацією за частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України за фактом дій службових осіб ПрАТ «Креатив», ТОВ «ЗМЖ» і ТОВ «Кредитне Брокерське Агентство», які склали завідомо неправдиві документи про наявність певних майнових прав ПрАТ «Креатив», які могли бути передані в заставу АТ «Ощадбанк» з метою укладення договору кредитної лінії № 1 від 14 січня 2014 року на суму 20 000 000 доларів США (том № 11 а.с. 40);

- 12 вересня 2018 року за номером 52018000000000873 до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості з попередньою правовою кваліфікацією за частиною третьою статті 209 Кримінального кодексу України за фактом дій бенефіціарних власників групи «Креатив», які за пособництва службових осіб ПрАТ «Креатив» та з використанням іноземних компаній «Quadra Commodities SA Limited», «TITAN LTD», діючи з метою приховання незаконного походження привласнених кредитних коштів АТ «Ощадбанк» в сумі 20 000 000 доларів США, вчинили щодо них низку фінансових операцій (том № 11 а.с. 41);

- 14 вересня 2018 року матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 42016000000001254, № 52018000000000871, № 52018000000000872, № 52018000000000873 були об`єднані в одне провадження за номером 42016000000001254 (том № 11 а.с. 42).

12. Виходячи з наведеного, колегія суддів констатує, що досудове розслідування у зазначених кримінальних провадженнях відбувалось щодо різних та не пов`язаних між собою подій.

Так, у кримінальному провадженні № 42016000000001254 йшлося про бездіяльність службових осіб АТ «Ощадбанк», яка тривала упродовж січня-липня 2015 року та полягала у невчиненні претензійно-позовної роботи з метою стягнення з ПАТ «Креатив Груп» дебіторської заборгованості у розмірі понад 6,7 мільярдів гривень.

Тоді як у кримінальних провадженнях № 52018000000000871, № 52018000000000872, № 52018000000000873 йшлося про дії бенефіціарних власників групи «Креатив», службових осіб ПрАТ «Креатив», ТОВ «ЗМЖ», АТ «Ощадбанк», а також працівників ПАТ «Креатив Груп» та ТОВ «Кредитне Брокерське Агентство», які були вчинені у період з вересня 2013 року по липень 2015 року та полягали у 1) складанні завідомо неправдивих документів для укладення договору кредитної лінії № 1 від 14 січня 2014 року; 2) заволодінні грошовими коштами, отриманими за цим договором, шляхом зловживання службовим становищем; 3) вчиненні фінансових операцій з метою подальшої легалізації зазначених грошових коштів.

13. Відповідно до змісту обвинувального акта всім обвинуваченим в об`єднаному кримінальному провадженні № 42016000000001254 було пред`явлено обвинувачення лише щодо тих фактичних обставин, відомості про які були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 вересня 2018 року у кримінальних провадженнях № 52018000000000871, № 52018000000000872, № 52018000000000873 (том № 1 а.с. 16-199).

При цьому, попри кваліфікацію діянь службових осіб АТ «Ощадбанку» ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, зокрема, за частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України у межах висунутого їм обвинувачення, цим особам не було інкриміновано бездіяльність, яка полягала у невчиненні упродовж січня-липня 2015 року претензійно-позовної роботи з метою стягнення з ПАТ «Креатив Груп» дебіторської заборгованості у розмірі понад 6,7 мільярдів гривень, власне за фактом якої 16 травня 2016 року були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000001254.

14. Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується з доводами сторони захисту та доходить висновку, що пункт 10 частини другої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України може бути застосований у цьому кримінальному провадженні.

Щодо спливу строків досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42016000000001254 з підстав їх фактичного закінчення з огляду на неодноразове відновлення кримінального провадження після відкриття матеріалів стороні захисту (клопотання адвокатів ОСОБА_19, ОСОБА_29, ОСОБА_24, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_25)

15. Для обрахування строків досудового розслідування та надання оцінки наведеним обставинам колегія суддів вважає за необхідне наводити свої мотиви одночасно з висвітленням хронології вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень на стадії досудового розслідування.

16. 16 травня 2016 року у Єдиному реєстрі досудових розслідувань було зареєстровано кримінальне провадження № 42016000000001254 (том № 10 а.с. 86).

12 вересня 2018 року у Єдиному реєстрі досудових розслідувань було зареєстровано кримінальні провадження № 52018000000000871, № 52018000000000872, № 52018000000000873 (том № 11 а.с. 39, 40, 41).

14 вересня 2018 року матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 42016000000001254, № 52018000000000871, № 52018000000000872, № 52018000000000873 були об`єднані в одне провадження за номером 42016000000001254 (том № 11 а.с. 42).

23 жовтня 2018 року було повідомлено про підозру ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_10, а 06 листопада 2018 року - ОСОБА_9 та ОСОБА_2 (том № 2 а.с. 123-128).

Оскільки відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 115, пункту 4 частини третьої статті 219 Кримінального процесуального кодексу України з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру, при цьому до уваги не береться той день, від якого починається такий строк, то досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000001254 мало бути закінчене 23 грудня 2018 року.

17. 17 грудня 2018 року заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницький Н.І. своєю постановою продовжив строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000001254 до трьох місяців - до 23 січня 2019 року (том № 11 а.с. 43-44).

18. У подальшому досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні неодноразово зупинялось та відновлювалось, зокрема, досудове розслідування було зупиненим у такі проміжки часу з 28 грудня 2018 року по 22 січня 2019 року, з 22 січня по 05 лютого 2019 року, з 05 лютого по 06 березня 2019 року, з 06 березня по 03 квітня 2019 року, з 08 по 26 квітня 2019 року, з 26 квітня по 04 червня 2019 року, з 04 по 12 червня 2019 року (том № 11 а.с. 49-56, 57-64, 65-72, 73-80, 81-88, 89-96, 97-104, 105-112, 113-120, 121-128, 129-136, 137-144, 143-152, 153-160).

Враховуючи, що згідно з частиною п`ятою статті 219 Кримінального процесуального кодексу України (в редакції, яка діяла до 01 травня 2022 року) до строків досудового розслідування не включався строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про його відновлення, суд, обчислюючи строк досудового розслідування не бере до уваги дні, коли були винесені відповідні постанови.

Отже, на день останнього відновлення, тобто станом на 12 червня 2019 року, для здійснення досудового розслідування залишалось ще 23 дні - до 05 липня 2019 року.

19. 24 червня та 18 вересня 2019 року строки досудового розслідування у кримінальному провадженні були продовжені прокурором спочатку до шести, а тоді до дев`яти місяців - відповідно до 26 вересня та до 26 грудня 2019 року (том № 11 а.с. 45-46, 47-48).

20. Отже, згідно з частиною першою статті 219 Кримінального процесуального кодексу України звернення до суду з обвинувальним актом у цьому кримінальному провадженні або прийняття рішення про його закриття мали відбутись до 26 грудня 2019 року включно.

21. 16 грудня 2019 року детектив Національного антикорупційного бюро України повідомив підозрюваних та їх захисників про завершення досудового розслідування та надання доступу до його матеріалів (том № 11 а.с. 185-186).

Відповідно до частини п`ятої статті 219 Кримінального процесуального кодексу України у строки досудового розслідування не включається строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування. При цьому, як розтлумачив Верховний Суд у своїх постановах від 15 та 28 вересня 2021 року у справах відповідно № 711/3111/19 та № 758/12538/20, у строк досудового розслідування не включається весь період часу з моменту направлення або безпосереднього вручення повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування до моменту закінчення ознайомлення цієї сторони з матеріалами досудового розслідування.

Таким чином, станом на 16 грудня 2019 року до завершення строку досудового розслідування залишалось ще 11 днів.

22. 25 травня 2021 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду всім підозрюваним та їх захисникам було встановлено строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 31 серпня 2021 року (том № 12 а.с. 49-60), що відповідно до частини десятої статті 290 Кримінального процесуального кодексу України є днем завершення ознайомлення з такими матеріалами.

23. Виходячи зі змісту частини п`ятої статті 219 Кримінального процесуального кодексу України (у редакції, яка діяла до 01 травня 2022 року), строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування з 16 грудня 2019 року по 31 серпня 2021 року не включається до строку досудового розслідування, а тому станом на 01 вересня 2021 року для закінчення досудового розслідування залишалось 10 днів.

24. 02 вересня 2021 року обвинувальний акт надійшов до суду (том № 2 а.с. 149).

25. Колегія суддів не погоджується з позицією адвокатів ОСОБА_19, Гаврилюка М.В., ОСОБА_24, ОСОБА_27, ОСОБА_28 та ОСОБА_25, які вважали, що прийняття прокурором постанов про відновлення кримінального провадження під час виконання процедури ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000001254 призвело до відновлення та відповідно спливу строку досудового розслідування, при цьому виходить з наступного.

25.1. Як вже встановлено судом у пункті 21 цієї ухвали, 16 грудня 2019 року є днем початку ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування, а проміжок часу з 16 грудня 2019 року по 31 серпня 2021 року включно не враховується у строк досудового розслідування.

25.2. Разом з тим, 19 травня та 31 грудня 2020 року, тобто під час ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування, прокурор виніс дві постанови, якими відповідно: 1) об`єднав кримінальні провадження № 42016000000001254 та № 52019000000001129; 2) закрив кримінальне провадження № 42016000000001254 стосовно ОСОБА_13 у зв`язку з його смертю (том № 11 а.с. 35, том № 12 а.с. 119-121).

В обох постановах прокурор поміж іншим «вирішив відновити кримінальне провадження № 42016000000001254» та «повторно відкрити стороні захисту матеріали досудового розслідування… для подальшого ознайомлення з ними».

Такі формулювання спонукали сторону захисту до висновку про відновлення перебігу строку досудового розслідування. На переконання колегії суддів, цей висновок не ґрунтується на положеннях кримінального процесуального закону з огляду на таке.

25.3. Відповідно до частини п`ятої статті 219 Кримінального процесуального кодексу України існують два окремі правові режими, період існування яких не включається до строку досудового розслідування: 1) зупинення досудового розслідування та 2) відкриття матеріалів досудового розслідування після його завершення.

25.3.1. Порядок зупинення та відновлення досудового розслідування врегульований статтями 280-282 Кримінального процесуального кодексу України, які містять вичерпний перелік підстав для такого зупинення, зокрема: 1) тяжка хвороба підозрюваного; оголошення підозрюваного у розшук; 2) відмова слідчого судді у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування; 3) необхідність виконання процесуальної дії у межах міжнародного співробітництва.

Відповідно є вичерпний перелік підстав для відновлення досудового розслідування: 1) якщо підстави для зупинення перестали існувати; 2) у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій; 3) у разі скасування слідчим суддею постанови про зупинення досудового розслідування.

Після зупинення досудового розслідування не допускається проведення будь-яких слідчих (розшукових) дій, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного.

При цьому зупинення та відновлення досудового розслідування відбувається на підставі рішень прокурора або слідчого за наявності наведених підстав.

25.3.2. На відміну від правового режиму зупиненого досудового розслідування, повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування в порядку статті 290 Кримінального процесуального кодексу України не зупиняє досудового розслідування та не свідчить про його закінчення, а від так не перешкоджає проведенню слідчих (розшукових) дій та прийняттю процесуальних рішень.

До того ж строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування не враховується в строк досудового розслідування в силу вимог частини п`ятої статті 219 Кримінального процесуального кодексу України, не залежить від волі прокурора або слідчого та не потребує прийняття ними окремого процесуального рішення.

25.3.4. За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанови прокурора про об`єднання кримінальних проваджень № 42016000000001254 та № 52019000000001259, а також про закриття кримінального провадження № 42016000000001254 щодо Особа_1 під час триваючої процедури ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування не призвели до відновлення спливу строків досудового розслідування, оскільки це прямо суперечило б положенню частини п`ятої статті 219 Кримінального процесуального кодексу України.

25.3.5. Зауваження прокурора про те, що після відкриття матеріалів стороні захисту внесення будь-яких відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, щодо об`єднання матеріалів досудового розслідування та закриття кримінального провадження у певній частині, є технічно неможливим без винесення постанови про відновлення кримінального провадження, не може впливати на перебіг строків досудового розслідування та на порядок їх обчислення.

По-перше, наказ Офісу Генерального прокурора № 298 від 30 червня 2020 року, яким затверджено Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, не є частиною кримінального процесуального законодавства України у розумінні частини другої статті 1 Кримінального процесуального кодексу України, а по-друге, цей наказ прийнятий з метою приведення порядку ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань у відповідність до законодавства, а не навпаки.

Отже, окреслені прокурором технічні складності ведення Реєстру досудових розслідувань, можливо, свідчать про потребу у внесенні змін до порядку ведення цього Реєстру, проте, не впливають на зроблені судом висновки.

25.3.6. Крім того, оцінюючи доводи сторони захисту про зміну обсягу матеріалів досудового розслідування на стадії виконання статті 290 Кримінального процесуального кодексу України після об`єднання кримінальних проваджень № 42016000000001254 та № 52019000000001129, а також після часткового закриття кримінального провадження № 420160000000011254, колегія суддів також вважає за доцільне наголосити:

- кримінальне провадження № 52019000000001129, яке 19 травня 2020 року було об`єднано з провадженням № 42016000000001254, кількома місяцями раніше, а саме 13 грудня 2019 року (у день завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000001254), було виділено з цього ж кримінального провадження з огляду на досягнення домовленості між прокурором та ОСОБА_2 про укладення угоди про визнання винуватості (том № 2 а.с. 94 - зворотний бік);

- закриття кримінального провадження № 42016000000001254 щодо Особа_1 у зв`язку з його смертю відбулось 31 грудня 2020 року, тобто вже після завершення досудового розслідування (том № 12 а.с. 119-120).

Прийняття цих двох постанов від 19 травня та 31 грудня 2020 року після завершення досудового розслідування, яке відбулось 13 грудня 2019 року, означає, що у кримінальному провадженні № 42016000000001254 проводилось єдине досудове розслідування щодо спільних (пов`язаних між собою) діянь всіх обвинувачених, а зібрані у ньому докази були визнані прокурором достатніми для складання обвинувального акта щодо всіх обвинувачених. Інакше кажучи, фактичні дані, які були відкриті стороні захисту та на підставі яких суду належить встановити наявність чи відсутність обставин, що мають значення для цього кримінального провадження та підлягають доказуванню, є тотожними для всіх обвинувачених.

До того ж, у випадку, коли певні матеріали не були відкриті стороні захисту, це потягне за собою наслідки, передбачені частиною дванадцятою статті 290 Кримінального процесуального кодексу України, а не пунктом 10 частини першої статті 284 цього Кодексу.

25.3.7. Щодо доводів адвокатів про неповідомлення їх про завершення досудового розслідування та ненадання їм доступу до його матеріалів після об`єднання кримінальних проваджень № 42016000000001254 та № 52016000000001129, а також після закриття кримінального провадження № 42016000000001254 щодо Особа_1, колегія суддів зазначає наступне.

У постановах від 19 травня та від 31 грудня 2020 року прокурор дійсно використав суперечливе формулювання «повторно відкрити матеріали досудового розслідування … з метою подальшого ознайомлення з ними», позаяк фізично неможливо одночасно продовжувати вже розпочату процедуру ознайомлення та розпочати її ж знову.

Разом з тим, кримінальний процесуальний закон не наділяє прокурора повноваженням переривати, зупиняти, завершувати ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування або відкривати ці матеріали повторно, втретє тощо, тоді як стаття 290 Кримінального процесуального кодексу України прямо передбачає безперервність цієї процедури, а її завершення пов`язує лише з реалізацією стороною захисту права на ознайомлення або у разі зволікання - з виконанням ухвали слідчого судді про встановлення строку для ознайомлення.

Тому суд дійшов висновку, що ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000001254, яке розпочалось 16 грудня 2019 року, не переривалось, не завершувалось, не зупинялось та не розпочиналось знову. Ця процедура тривала безперервно до 31 серпня 2021 року включно.

Направлення ж стороні захисту копій постанов прокурора від 19 травня та 31 грудня 2020 року є інформуванням учасників кримінального провадження про прийняті процесуальні рішення.

Колегія суддів також не вбачає порушення кримінального процесуального закону у тому, що в силу об`єднання матеріалів досудового розслідування та часткового закриття кримінального провадження у вже відкритих стороні захисту матеріалах з`явились нові документи, до яких також було надано доступ стороні захисту.

25.3.8. З підстав, наведених у пункті 25.3.8. цієї ухвали суд також відхиляє доводи адвоката ОСОБА_24 щодо необхідності включення до строку досудового розслідування періодів від винесення постанов прокурора від 19 травня та 31 грудня 2020 року до їх направлення поштою стороні захисту, адже ці процесуальні рішення не змінюють чіткі та однозначні положення частини п`ятої статті 219 та статті 290 Кримінального процесуального кодексу України щодо перебігу строку досудового розслідування та безперервності процедури ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

Щодо спливу строків досудового розслідування з підстави порушення порядку його продовження, передбаченого частиною третьою статті 294 Кримінального процесуального кодексу України, - замість ухвали слідчого судді такий строк продовжено на підставі постанови прокурора (клопотання адвоката ОСОБА_24)

26. Для того, щоб визначити, у якому порядку належало продовжувати строки досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000001254, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 травня 2016 року та яке 14 вересня 2018 року було об`єднано з матеріалами кримінальних проваджень № 52018000000000871, № 52018000000000872, № 52018000000000873, відомості про які були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 вересня 2018 року, cлід визначити ту редакцію статті 294 Кримінального процесуального кодексу України, яка підлягала застосуванню на дати прийняття відповідних процесуальних рішень.

27. До 15 березня 2018 року відповідно до частини другої статті 294 Кримінального процесуального кодексу України (в редакції від 26 жовтня 2014 року, яка діяла до внесення змін на підставі Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року) питання продовження строків досудового розслідування вирішували керівники місцевої прокуратури, регіональної прокуратури або їх перші заступники та заступники, а також Генеральний прокурор України або його заступники.

28. Починаючи з 15 березня 2018 року, згідно з новою редакцією частини третьї статті 294, статті 2951 Кримінального процесуального кодексу України (внесеною підпунктом 20 пункту 7 §1 Розділу 4 Закону № 2147-VIII) був запроваджений новий порядок продовження строку досудового розслідування - відтоді продовження строку досудового розслідування до шести та дванадцяти місяців перебуває у компетенції слідчого судді.

Разом із тим, у пункті 4 § 2 "Прикінцеві положення" розділу 4 Закону № 2147-VIII, міститься застереження про те, що підпункти 11-27, 45 пункту 7 § 1 цього розділу не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін, тобто після 15 березня 2018 року.

29. Складність обрання відповідної редакції статті 294 Кримінального процесуального кодексу України для визначення порядку продовження строку досудового розслідування виникає у випадку об`єднання кількох кримінальних проваджень, у частині яких відомості про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до 15 березня 2018 року, а в іншій частині - після 15 березня 2018 року.

Для колегії суддів є абсолютно очевидним, що незалежно від того, коли було розпочато досудове розслідування у кількох кримінальних провадженнях, після їх об`єднання всі вони мають єдиний (спільний) строк досудового розслідування, який у випадку необхідності повинен продовжуватись у єдиному порядку.

Отже, попри внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань в кримінальних провадженнях № 42016000000001254 та № 52018000000000871, № 52018000000000872, № 52018000000000873 відповідно 16 травня 2016 року та 12 вересня 2018 року, тобто під час дії різних редакцій статті 294 Кримінального процесуального кодексу України, після об`єднання цих проваджень у них повинен бути єдиний (спільний) строк досудового розслідування, продовження якого повинно було відбуватись внаслідок прийняття єдиного процесуального рішення.

30. У постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року в справі № 199/4574/20 зазначається: «строк досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні… відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 294 КПК мав право продовжити до п`яти місяців виключно слідчий суддя за клопотанням слідчого, погодженим з відповідним прокурором, оскільки відомості до ЄРДР було внесено також після введення в дію Закону № 2147- VIII, тобто 15 березня 2018 року».

У постанові від 23 квітня 2020 року в справі № 310/9496/19 Верховний Суд зазначив: «Як вбачається з матеріалів провадження до клопотання слідчого, погодженого першим заступником прокурора Запорізької області, про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № … додано витяг з ЄРДР на 9 аркушах, зі змісту якого видно, що відомості щодо дев`яти кримінальних правопорушень, які розслідуються в рамках одного (об`єднаного) кримінального провадження № …, були внесені до ЄРДР в період з 05.04.2018 року до 05.12.2019 року, тобто після 15 березня 2018 року. Тому доводи скарги щодо виключних повноважень у цьому кримінальному провадженні на продовження строку досудового розслідування керівника регіональної прокуратури або його першого заступника чи заступника, а не слідчого судді, не ґрунтуються на вимогах закону».

31. Суд вище в пунктах 9-14 цієї ухвали вже торкався питання щодо застосування в цій справі змін, унесених до Кримінального процесуального кодексу України підпунктами 11-27, 45 пункту 7 § 1 розділу 4 Закону № 2147-VIII. Вирішуючи питання можливості застосування в цій справі пункту 10 частини другої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, з урахуванням доповнень, унесених підпунктом 19 пункту 7 § 1 розділу 4 Закону № 2147-VIII, щодо закриття кримінального провадження у разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, суд у п. 14 ухвали дійшов висновку про те, що підпункт 10 частини другої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України є застосовним до цієї справи.

З аналогічних міркувань, колегія суддів вважає, що оскільки в цій справі підозра, а надалі обвинувачення всім обвинуваченим в об`єднаному кримінальному провадженні № 42016000000001254 були пред`явлені лише щодо тих фактичних обставин, відомості про які були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 вересня 2018 року у кримінальних провадженнях № 52018000000000871, № 52018000000000872, № 52018000000000873, застосуванню підлягає кримінальний процесуальний закон, з урахуванням змін, унесених Законом № 2147-VIII.

33. Згідно зі статтею 5 Кримінального процесуального кодексу України, процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Таким чином, з огляду на статтю 5 Кримінального процесуального кодексу України України, практику Верховного Суду, Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, які наведені в пунктах 9-14, 30 цієї ухвали, продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000001254 мало відбуватись у порядку, передбаченому статтею 294 Кримінального процесуального кодексу України з урахуванням змін, унесених Законом № 2147-VIII, коли повноваженнями продовжувати цей строк був наділений слідчий суддя.

34. Оскільки строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000001254 продовжувався на підставі постанов заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 17 грудня 2018 року, а також від 24 червня та 18 вересня 2019 року (том № 11 а.с. 43-44, 45-46, 47-48), колегія суддів вважає, що процесуальні строки в цьому проведженні не були продовженими уповноваженим суб`єктом.

35. Суд ураховує, що 26 квітня 2019 року детектив звертався до слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000001254, у задоволенні якого ухвалою від 04 червня 2019 року було відмовлено (том № 12 а.с. 13-18). Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду провадження по справі з апеляційного оскарження цієї ухвали слідчого судді було закрито. Суд при цьому вважає, що мотиви, з яких слідчий суддя відмовив у продовженні строків досудового розслідування не мають значення, важливим є те, що ним в продовженні строків досудового розслідування було відмовлено.

36. З огляду на викладене, колегія суддів констатує, що після повідомлення про підозру ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та до звернення до суду з обвинувальним актом строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000001254 закінчився 23 грудня 2018 року.

Щодо спливу строків досудового розслідування в частині кримінального провадження № 42016000000001254 за обвинуваченням ОСОБА_2 з підстави закінчення строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000001129 ще до його об`єднання з кримінальним провадженням № 42016000000001254 (клопотання адвоката ОСОБА_21)

37. У доповнення до висновків, яких дійшов суд у п. 36 цієї ухвали, колегія суддів вважає за необхідне окремо надати оцінку дотриманню строку досудового розслідування при зверненні до суду з обвинувальним актом в частині обвинуваченого ОСОБА_2 .

Як убачається з матеріалів справи, 13 грудня 2019 року з кримінального провадження № 42016000000001254 було виділено кримінальне провадження щодо ОСОБА_2, зареєстроване того ж дня в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за номером 52019000000001129 (том № 2 а.с. 94 - зворотний бік).

38. Відповідно до частини сьомої статті 217 Кримінального процесуального кодексу України днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали.

Отже, днем початку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000001129 є 16 травня 2016 року, а строк досудового розслідування у ньому встановлений до 26 грудня 2019 року.

Таким чином, за підрахунком колегії суду, наведеним у пункті 15 цієї ухвали, станом на 13 грудня 2019 року у цьому кримінальному провадженні залишалось ще 14 днів для закінчення досудового розслідування.

39. 18 грудня 2019 року було складено повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до його матеріалів, яке того ж дня було вручене стороні захисту (том № 12 а.с. 70, 200-201), а тому згідно з частиною п`ятої статті 219 Кримінального процесуального кодексу України від цієї дати включно перебіг строку досудового розслідування не відбувався, а після завершення ознайомлення для закінчення досудового розслідування залишилось ще 8 днів.

40. Ознайомлення закінчилось 10 лютого 2020 року, про що було складено відповідний протокол (том № 12 а.с. 202-203), отже строк досудового розслідування відновив свій перебіг наступного дня - 11 лютого 2020 року.

41. 10 лютого 2020 року у кримінальному провадженні № 52019000000001129 був складений обвинувальний акт та укладена угода про визнання винуватості, а наступного дня ці документи були скеровані до суду. Таким чином, днем закінчення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні є 11 лютого 2020 року, хоча до спливу строків досудового розслідування залишалось ще 7 днів.

42. 02 квітня 2020 року Вищий антикорупційний суд своєю ухвалою відмовив у затвердженні угоди та повернув обвинувальний акт прокурору для продовження досудового розслідування (том № 12 а.с. 88-94).

43. Згідно з частиною сьомою статті 474 Кримінального процесуального кодексу України у випадку відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, досудове розслідування продовжується у загальному порядку.

44. Попри те, що ухвала про відмову у затвердженні угоди про визнання винуватості не підлягає апеляційному оскарженню, 08 квітня 2020 року прокурор звернувся з апеляційною скаргою до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, а тому згідно з загальною нормою, а саме частиною першою статті 400 Кримінального процесуального кодексу України, сам факт подання апеляційної скарги має своїм наслідком зупинення набрання судовим рішенням законної сили та його виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

45. Отже, позаяк набрання законної сили та виконання ухвали Вищого антикорупційного суду від 02 квітня 2020 року було зупинено від моменту подання апеляційної скарги на неї, тобто від 08 квітня 2020 року, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000001129 не розпочав свій перебіг.

46. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 04 травня 2020 року було залишено апеляційну скаргу прокурора без задоволення, а ухвалу Вищого антикорупційного суду від 02 квітня 2020 року - без змін (том № 12 а.с. 83-87).

47. Відповідно до частини четвертої статті 532 Кримінального процесуального кодексу України ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 04 травня 2020 року набрала законної сили з моменту її проголошення, тобто того ж дня. Виходячи зі змісту частини п`ятої статті 115 цього ж Кодексу строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000001129 продовжив свій перебіг з наступного дня, тобто з 05 травня 2020 року, та сплив 7 днів потому, тобто 11 травня того ж року.

48. Колегія суддів не погоджується з доводами прокурора про те, що перебіг строку досудового розслідування продовжився тільки з того дня, коли в канцелярії Спеціалізованої антикорупційної прокуратури було зареєстровано лист Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з додатками у виді ухвал Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 02 квітня та 04 травня 2020 року, адже така позиція не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону.

Відповідно до статті 533, частини другої статті 534 Кримінального процесуального кодексу України ухвала суду, яка набрала законної сили, обов`язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, і підлягає безумовному виконанню на всій території України.

Як убачається зі вступної частини ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 04 травня 2020 року, прокурор був присутнім під час її проголошення, тобто був обізнаним щодо її змісту, а відтак мав обов`язок виконати її, при цьому кримінальний процесуальний закон не містить жодної норми, яка б пов`язувала день виконання рішення суду з днем внесення прокурором відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Суд не вважає релевантним посилання прокурора на пункт 1 Розділу 3 «Строки внесення відомостей до Реєстру» Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, відповідно до якого у разі повернення судом кримінального провадження у порядку частини третьої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України прокурор вносить відповідні відомості до Реєстру упродовж 24 годин з моменту надходження із суду матеріалів. Це положення підзаконного нормативно-правового акта лише встановлює для прокурора строк внесення певних відомостей до Реєстру, проте, не будучи складовою кримінального процесуального законодавства України в розумінні частини другої статті 1 Кримінального процесуального кодексу України, не впливає на порядок та строк виконання рішення суду, а також не скасовує та не відтерміновує його виконання.

48. Виходячи з викладеного, колегія суддів робить висновок, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000001129 сплив 11 травня 2020 року, тобто ще до об`єднання його з кримінальним провадженням № 42016000000001254, яке відбулось 19 травня 2020 року, а тому наявна окрема підстава для закриття кримінального провадження № 42016000000001254 на підставі пункту 10 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України у частині щодо обвинуваченого ОСОБА_2 .

Загальні висновки

49. Суд підкреслює, що строк досудового розслідування - не є простою формальністю. Передбачення процесуальним законом обов`язку прокурора якнайшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після пред`явлення підозри особі звернутись до суду з обвинувальним актом або закрити кримінальне провадження - є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку, закріпленого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, передбачено статтею 7, частиною першою статті 21 Кримінального процесуального кодексу України та підтверджується усталеною практикою ЄСПЛ.

На важливості та фундаментальності недопустимості порушення строків досудового розслідування свідчить категоричність законодавця, який в частині п`ятій статті 294 Кримінального процесуального кодексу України визначив, що строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.

Особа не може необмежений час перебувати в стані підозрюваного - якщо публічне обвинувачення з будь-яких причин не має можливості визначити обвинувачення, склавши обвинувальний акт, та спрямувати справу до суду протягом визначеного законом строку - особа має бути звільнена від підозри. Таким чином, такий процесуальний строк досудового розслідування - є одним із найважливіших проявів правового принципу верховенства права, який вимагає належної правової визначеності у такому особливо вразливому статусі людини як підозрюваний. Належної правової визначеності потребує і правовий порядок продовження строку досудового розслідування, якщо він застосовується щодо підозрюваної особи.

Оскільки суд дійшов висновку про те, що в цій справі після повідомлення про підозру і до звернення до суду з обвинувальним актом сплив строк досудового розслідування, клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 10 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України підлягають задоволенню. А отже кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною п`ятою статті 191, частиною третьою статті 209 Кримінального кодексу України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною п`ятою статті 191, частиною третьою статті 209 Кримінального кодексу України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною п`ятою статті 191, частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України, ОСОБА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною п`ятою статті 191, частиною третьою статті 209 Кримінального кодексу України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною п`ятою статті 191, частиною другою статті 28, частиною другою статті 364, частиною другою статті 28, частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 191, частиною третьою статті 209, частиною другою статті 28, частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною п`ятою статті 191, частини третьою статті 209 Кримінального кодексу України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 191, частиною другою статті 28, частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статтею 27, частиною п`ятою статтею 191, частиною другою статтею 28, частиною другою статтею 364, частиною другою статтею 28, частиною першою статтею 366 Кримінального кодексу України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною п`ятою статті 191, частиною другою статті 28, частиною другою статті 364, частиною другою статті 28, частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України, підлягає закриттю.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 284, 314, 371, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_19, захисника обвинуваченої ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_27, захисників обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 - адвокатів ОСОБА_24, ОСОБА_25, захисників обвинуваченого ОСОБА_10 - адвокатів ОСОБА_29, ОСОБА_28, обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_21 про закриття кримінального провадження - задовольнити.

Закрити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 42016000000001254 від 16 травня 2016 року, на підставі пункту 10 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України як такого, у якому після повідомлення про підозру сплив строк досудового розслідування.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через Вищий антикорупційний суд протягом семи днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_14

Судді ОСОБА_15

ОСОБА_16