- Головуючий суддя (ВАКС) : Воронько В.Д.
Справа № 991/3073/22
Провадження 1-кс/991/3090/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_22 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_23., прокурора ОСОБА_24., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_25., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_26, яка діє в інтересах ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.27, ч.4 ст.369, ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.4 ст.369, ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України,
про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного у вигляді тримання під вартою, шляхом його скасування, в порядку ст.201 КПК України, у кримінальному провадженні №52021000000000281 від 26.05.2021
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_25., про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_1, подане в порядку ст.201 КПК України.
Клопотання обґрунтоване наступним.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 07.07.2022 частково задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_24. у кримінальному провадженні від 26.05.2021 №5202100000000281 та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» до 04.09.2022 включно (в межах строку досудового розслідування з врахуванням перебування такого на стадії ознайомлення з його матеріалами) та зменшено суму застави до 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті становить 780 000 гривень. Дане рішення ухвалою апеляційної палати Вищого Антикорупційного суду від 05.08.2022 року залишено без змін.
Захисник зауважує, що слідчий суддя дійшов висновку про неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів до ОСОБА_1, тобто лише винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою, здатен достатнім чином забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов`язків. Водночас сторона захисту в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання та повідомила про відсутність у підозрюваного фінансової можливості сплатити визначену заставу, як таку, що непосильна для підозрюваного і просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов`язків. Повідомила, що уже розпочато процес ознайомлення із матеріалами досудового розслідування в рамках статті 290 КПК України. Окрім того, підозрюваний неодноразово зазначав, що враховуючи введений в дію воєнний стан через повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України, він має бажання звернутися до лав Збройних сил України для несення служби, у зв`язку з чим стороною захисту було наголошено на необхідності надання можливості для реалізації ним такого права.
Однак, на час звернення захисника із клопотанням, в порядку ст.201 КПК України, процес ознайомлення із матеріалами досудового слідства в рамках ст. 290 КПК України підозрюваним завершено, що на думку захисника, дає підстави вважати про виключення імовірності можливих ризиків впливати на хід слідства.
Адвокат ОСОБА_25. зауважує, що положеннями ст.201 КПК України встановлено можливість сторони захисту звернутися до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу.
На підставі наведеного, захисник просить слідчого суддю змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний ОСОБА_2 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.07.2022 у кримінальному провадженні від 26.05.2021 №5202100000000281 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.27, ч.4 ст.369, ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.4 ст.369, ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України, скасувавши його.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_25. підтримали подане клопотання в повному обсязі, просили його задовольнити та змінити запобіжний захід застосований до підозрюваного у вигляді тримання під вартою - шляхом його скасування. Водночас стороною захисту зауважено, що прокурором під час попереднього судового розгляду було подане клопотання, в порядку ст. 616 КПК України, про звільнення ОСОБА_1 з під варти, оскільки останній виявив бажання мобілізуватися та вступити до лав ЗСУ. Однак таке клопотання не було розглянуте, у зв`язку з процесуальними причинами. В той же час прокурор висловив свою позицію, яка в подальшому була викладена в клопотанні прокурора ОСОБА_24., яке наразі перебуває в провадженні суду, про скасування запобіжного заходу ОСОБА_1 для проходження військової служби за призивом під час мобілізації на особливий період, в якому прокурор просить суд скасувати щодо підозрюваного у кримінальному провадженні № 52021000000000281 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 невідкладно, не пізніше 24 годин, з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Поряд з цим захисник зауважує, що ризики, передбачені ст.177 КПК України відсутні, з огляду на стадію завершення досудового розслідування та виконання вимог ст. 290 КПК України, а тому просила в порядку ст. 201 КПК України змінити запобіжний захід, застосований до ОСОБА_1, шляхом його скасування, в тому числі, шляхом обрання більш м`якого запобіжного заходу.
При цьому підозрюваний ОСОБА_1 наголосив, що бажання вступити до лав ЗСУ в нього незмінне, тому просив задовольнити клопотання захисника.
Прокурор ОСОБА_27. в судовому засіданні зазначив, що визнає клопотання захисника лише частково, оскільки нею подане клопотання, в якому вона просить запобіжний захід, застосований до ОСОБА_1 змінити, шляхом його скасування, в той же час під час промови захисником зазначено про скасування запобіжного заходу, в тому числі, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заводу до ОСОБА_1 . Таким чином прокурор зазначив, що не заперечує проти зміни запобіжного заходу ОСОБА_1 на більш м`який. Зауважив, що на даний час дійсно стадія досудового розслідування завершена, вимоги ст. 290 КПК України ОСОБА_1 виконані, однак ризики передбачені ст. 177 КПК України існують, в тому числі на стадії судового розгляду, зокрема такі як, переховуватися від слідства та суду, а також впливати на свідків у кримінальному провадженні, а не тільки під час досудового розслідування. Водночас, враховуючи те, що ОСОБА_1 виконано вимоги ст. 290 КПК України, до того ж в м. Києві та Київській області дещо покращилась безпекова ситуація, що дає змогу здійснювати контроль за поведінкою підозрюваного, на думку прокурора, запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту буде саме тим запобіжним заходом, який дозволить контролювати поведінку ОСОБА_1 задля запобігання ризикам, які продовжують існувати. В той же час такий запобіжних захід надасть йому можливість пройти військово-лікарняну комісію для встановлення факту придатності чи непридатності до несення служби в ЗСУ та мобілізації, оскільки в мирний час ОСОБА_1 був визнаний умовно непридатним, тому отримання такого висновку є необхідним для з`ясування можливості несення ним служби. На підставі наведеного прокурор просив змінити ОСОБА_1 застосований до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, з покладенням на нього процесуальних обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, які були на нього покладені згідно попередніх ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду.
Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши клопотання захисника та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
В той же час, відповідно до ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
У клопотанні захисника ОСОБА_25., поданому в інтересах підозрюваного ОСОБА_1, сторона захисту, посилаючись на завершення досудового розслідування, виконання вимог ст. 290 КПК України, відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України та бажання ОСОБА_1 вступити до лав ЗСУ просить змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному, шляхом його скасування або обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу підозрюваному.
Під час судового розгляду встановлено, що детективами Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52021000000000281 від 26.05.2021.
В рамках даного кримінального провадження 13.01.2022 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.27, ч.4 ст.369, ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.4 ст.369, ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України.
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_1 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді антикорупційного суду від 14.01.2022 (справа №991/273/22, провадження №1-кс/991/279/22) до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13.03.2022, в межах строку досудового розслідування. Визначено розмір застави у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 2 481 000 (два мільйони чотириста вісімдесят одна тисяча) гривень.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.03.2022 № 991/1279/22 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000281 від 26.05.2021 до 6 місяців, тобто до 13.07.2022.
В подальшому, на виконання вимог ст.615 КПК України Генеральний прокурор продовжив строк дії ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.01.2022 у справі № 991/273/22 (провадження № 1-кс/991/279/22) про застосування щодо підозрюваного у кримінальному провадженні №52021000000000281 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на один місяць, а саме до 13.04.2022, 13.05.2022, 13.06.2022 включно, про що постановив відповідні постанови від 11.03.2022, 13.04.2022 та 12.05.2022.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.06.2022 у справі №991/1839/22 частково задоволено клопотання прокурора. Продовжено підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» до 13.07.2022 включно, в межах строку досудового розслідування. Одночасно в ухвалі від 09.06.2022 визначено розмір застави в 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 992 400 (дев`ятсот дев`яносто дві тисячі чотириста) грн., яка не була внесена як самим підозрюваним, так і іншими особами. Термін дії обов`язків, покладених судом, було визначено до 13.07.2022, в межах строку досудового розслідування.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 07.07.2022 частково задоволено клопотання прокурора та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» до 04.09.2022 включно (в межах строку досудового розслідування з врахуванням перебування такого на стадії ознайомлення з його матеріалами) та зменшено суму застави до 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті становить 780 000 (сімсот вісімдесят тисяч) гривень. Зазначена ухвала слідчого судді від 07.07.2022 була переглянута колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду та ухвалою від 05.08.2022 залишена без зміни.
Під час ухвалення вказаних вище судових рішень було з`ясовано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до підозрюваного відповідного запобіжного заходу, зокрема наявність обґрунтованості підозри (яка наразі не оскаржується захисником) та існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Тобто наразі до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Як вбачається з судових рішень, слідчими суддями встановлювалась наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Зокрема слідчим суддею в ухвалі від 07.07.2022 встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,2,3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Так, слідчим суддею, було встановлено, зокрема серед інших, наявність ризику переховування від слідства та суду. Оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя визнав такі дії вірогідними в будь-який момент кримінального провадження.
Слідчий суддя погоджується з ймовірністю існування такого ризику на даний час.
Ризик переховування від правосуддя обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. ОСОБА_1 інкримінується в тому числі вчинення тяжкого корупційного правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої. При цьому ОСОБА_1 підозрюється у повторному вчиненні цього тяжкого корупційного правопорушення. Більш того, у випадку засудження ОСОБА_1 за вчинення вказаних кримінальних правопорушень, відповідно до ст. ст. 45, 69 та 75 КК України, йому може бути призначене лише покарання, пов`язане із реальним позбавленням волі.
Наведені обставини повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні трьох кримінальних правопорушень вже самі по собі можуть бути підставою та мотивом для підозрюваного ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та суду. До того ж ризик переховування від суду та слідства зростає в умовах воєнного стану та війни.
Таким чином такий ризик є ймовірним.
Стосовно ризику знищення, приховування або спотворення документів, які мають істотне значення для кримінального провадження, слідчий суддя зауважує, що на даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні завершене, до того ж вимоги ст. 290 КПК України підозрюваним ОСОБА_1 же виконані, таким чином, зазначений ризик відповідно до даної стадіє не актуальний.
Поряд з цим, слідчий суддя не бере до уваги твердження захисника про відсутність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_1 впливати на свідків у кримінальному провадженні. з огляду на наступне.
Оцінюючи можливість впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом, а тому слідчий суддя приймає такий ризик як наявний.
Варто додати, що ризики, передбачені ч.1 ст.1 177 КПК України слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Тобто кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
В клопотанні захисником ставиться питання про зміну підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, шляхом його скасування, в тому числі шляхом застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, посилаючись на завершення досудового розслідування, виконання вимог ст. 290 КПК України, відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України та бажання ОСОБА_1 вступити до лав ЗСУ.
Прокурор ОСОБА_27. не заперечував проти зміни ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив застосувати до останнього домашній арешт в нічний час доби, вважав, що саме такий запобіжний захід дозволить контролювати поведінку ОСОБА_1 задля запобігання ризикам, які продовжують існувати. В той же час такий запобіжний захід надасть йому можливість пройти військово-лікарняну комісію для встановлення факту придатності чи непридатності до несення служби в ЗСУ та мобілізації.
Водночас учасниками наголошено на бажанні ОСОБА_1 вступити до лав ЗСУ для проходження військової служби.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу (частина 1 статті 183 КПК).
Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: 1)особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.
Ризики, які вище були встановлені слідчим суддею, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду та ризик незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
До того ж слідчим суддею враховуються всі обставини, визначені в ст.178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зав`язків підозрюваного, тощо. Крім того, слідчий суддя приймає доводи підозрюваного ОСОБА_1 під час судового засідання щодо його наміру звернення до лав Збройних сил України для захисту країни від агресії російської федерації.
Поряд з цим беруться до уваги і твердження сторони захисту щодо відсутності коштів на сплату застави, визначеної підозрюваному ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду, як альтернативи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, через непомірний її розмір.
Зважаючи на викладені обставини, слідчий суддя бере до уваги позицію прокурора, який не заперечував проти звільнення ОСОБА_1 з під варти, з огляду на його бажання нести військову службу, до того ж у провадженні суду перебуває клопотання прокурора ОСОБА_24., в якому він просив скасувати запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, для проходження ним військової служби за призивом під час мобілізації на особливий період, та на підставі чого суд приходить до висновку, що запобігти існуючим ризикам, встановленим під час судового розгляду, можливо шляхом застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.
Відповідно до ч.1 ст.179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання буде необхідним та достатнім для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить вимогам ст.178, ч.1,2 ст. 181 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини.
В той же час не беруться до уваги твердження прокурора стосовно необхідності застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, оскільки саме такий захід, на думку прокурора, надасть ОСОБА_1 можливість пройти військово-лікарняну комісію для встановлення факту придатності/непридатності до несення служби в ЗСУ та мобілізації. Проте на думку слідчого судді застосування такого запобіжного заходу лише з метою надання можливості проходження військово-лікарняної комісії підозрюваним - є недоцільними, оскільки мету, яку переслідує прокурор, можливо досягти застосуванням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням на підозрюваного процесуальних обов`язків, які в свою чергу мінімізують наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, які визнані судом доведеними.
До того ж слід враховувати стадію досудового розслідування, а саме те, що 29.06.2022 прокурором визнано зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акту та прийнято рішення повідомити про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування зокрема підозрюваному та його захиснику, та зокрема виконання на даний час підозрюваним ОСОБА_1 вимог ст. 290 КПК України.
Слідчий суддя переконаний, що з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні), а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, необхідним є покладення на підозрюваного обов`язків, про які просить сторона обвинувачення. Стороною захисту у судовому засіданні не було спростовано необхідність їх покладення на підозрюваного та не надано слідчому судді достатніх доказів, які б перешкоджали їх покладенню.
Тому, відповідно до положень ч.5 ст.194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою; без дозволу слідчого, прокурора або суду не відлучатися з м. Києва; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
З огляду на викладене, клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_25., подане в порядку ст. 201 КПК України, зі змінами, висловленими стороною захисту в судовому засіданні, підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 179, 201, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Клопотання захисника ОСОБА_26 в інтересах підозрюваного ОСОБА_1, задовольнити частково.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований до ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.27, ч.4 ст.369, ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.4 ст.369, ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України, в рамках кримінального провадження №52021000000000281 від 26.05.2021, змінити на запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, поклавши на нього строком на два місяці, але в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою;
- без дозволу слідчого, прокурора або суду не відлучатися з м. Києва;
- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
-утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти у залі суду, негайно.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмір від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків - покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000281 від 26.05.2021.
Строк дії ухвали до 28.10.2022 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_28