Пошук

Документ № 106200801

  • Дата засідання: 15/09/2022
  • Дата винесення рішення: 15/09/2022
  • Справа №: 991/3444/22
  • Провадження №: 12020160200000201
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Мовчан Н.В.

Справа № 991/3444/22

Провадження 1-кс/991/3458/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене з прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Маріуполь Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні № 12020160200000201 від 22.09.2020,

УСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 448 071, 00 грн та покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Клопотання обґрунтовується тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020160200000201 від 22.09.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що Наказом Міністерства інфраструктури України № 448 від 15.12.2017 затверджено статут ДП «МТП «Южний» (далі Статут), згідно із п. 1.1. якого ДП «МТП «Южний» (далі Підприємство) є державним підприємством і діє як комерційне підприємство, яке засноване на державній власності та належить до сфери управління Міністерства інфраструктури України.

Підприємство у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Уповноваженого органу управління, нормативно-правовими актами, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, а також цим статутом (пункт 1.4. Статуту).

Відповідно до пунктів 4.3, 5.9 Статуту джерелами формування майна Підприємства є державне майно, передане підприємству Уповноваженим органом управління, доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності підприємства, доходи від цінних паперів, кредити банків та інших кредиторів, капітальні вкладення і дотації з бюджетів, майно придбане в інших суб`єктів господарювання, організацій та громадян в установленому законом порядку, інші джерела, не заборонені законодавством України. Підприємство створює за рахунок прибутку спеціальні (цільові) фонди, призначені для покриття витрат, пов`язаних з його діяльністю, зокрема, фонд споживання (оплати праці).

Підприємство здійснює бухгалтерський облік та веде статистичну звітність згідно із законодавством України. Директор підприємства та головний бухгалтер несуть персональну відповідальність за додержання порядку ведення і достовірність бухгалтерського обліку та статистичної звітності відповідно до законодавства України (п. 6.3, 6.8 Статуту).

На підставі наказу директора ДП «МТП «Южний» № 416-ос від 10.04.2020 ОСОБА_4 призначено з 13.04.2020 виконуючим обов`язки головного бухгалтера централізованої бухгалтерії ДП «МТП «Южний». Згідно із наказом директора ДП «МТП «Южний» № 599-ос від 21.05.2020 ОСОБА_4 призначено на посаду головного бухгалтера централізованої бухгалтерії ДП «МТП «Южний» з 21.05.2020.

Відповідно до пункту 1.2. посадової інструкції головного бухгалтера централізованої бухгалтерії ДП «МТП «Южний» (далі - посадова інструкція) головний бухгалтер централізованої бухгалтерії (далі головний бухгалтер) безпосередньо підпорядковується директору підприємства. Основним завданням головного бухгалтера є забезпечення дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (п. 1.3. посадової інструкції). Головний бухгалтер відповідно до пункту 1.4. посадової інструкції у межах своїх завдань та обов`язків в роботі керується, зокрема: чинними правовими актами України; внутрішніми документами ДП «МТП «Южний». Відповідно до пункту 2 посадової інструкції головний бухгалтер має завдання та обов`язки: здійснювати контроль над законністю, своєчасністю й правильністю оформлення фінансових, розрахункових і кредитних операцій; здійснювати контроль за розрахунками з заробітної плати із працівниками підприємства, правильне нарахування та перерахування податків та інших платежів у державний бюджет, обов`язкових платежів; здійснювати контроль з дотримання порядку оформлення первинних і бухгалтерських документів, розрахунків і платіжних зобов`язань, витрат фонду заробітної плати, проведення інвентаризації коштів, товарно-матеріальних цінностей і основних засобів, перевірок організації бухгалтерського обліку й звітності, а також документальних ревізій в структурних підрозділах; вживати заходів щодо попередження нестач, незаконних витрат коштів і товарно-матеріальних цінностей, порушень фінансового та господарського законодавства; інформувати директора підприємства про виявлені порушення фінансової дисципліни; забезпечення збереження майна, раціонального та ефективного використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Головний бухгалтер має право: приймати рішення з метою забезпечення вирішення питань, що входять до його компетенції; в межах своєї компетенції, підписувати та візувати документи; самостійно взаємодіяти з працівниками всіх підрозділів підприємства; давати обов`язкові для виконання вказівки підпорядкованим працівникам (п. 5 посадової інструкції) Головний бухгалтер несе відповідальність за: невиконання або неналежне виконання покладених на нього посадових завдань та обов`язків; порушення положень, нормативно-правових актів; неправильність використання наданих прав; неприйняття рішень з питань, віднесених до його компетенції; правильність ведення бухгалтерського і податкового обліку; невідповідність вимогам діючого законодавства України змісту документів, підготовлених та поданих на підпис директору підприємства, заступникам директора, головному інженеру, головному бухгалтеру, керівникам структурних підрозділів (п. 6 посадової інструкції). Відповідно до пункту 9 посадової інструкції головному бухгалтеру безпосередньо підпорядковані всі працівники централізованої бухгалтерії.

Отже, ОСОБА_4 виконуючи обов`язки головного бухгалтера та обіймаючи посаду головного бухгалтера ДП «МТП «Южний», у період квітня серпня 2020 року ніс відповідальність за організацію бухгалтерського обліку, законність нарахування та виплати заробітної плати на підприємстві, забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів і звітності протягом встановленого терміну в ДП «МТП «Южний».Крім цього ОСОБА_4, у вказаний період був наділений організаційно - розпорядчими та адміністративно - господарськими функціями, у зв`язку з чим, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України та примітки 1 до статті 364 КК України, був службовою особою.

18.04.2020 набрав чинності Закон України від 13.04.2020 № 553-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі Закон № 553-IX), пунктом 10 розділу II «Прикінцеві положення» якого встановлено, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, місячна винагорода і заробітна плата керівникам, членам виконавчих органів та наглядових рад суб`єктів господарювання державного сектору економіки (включаючи державні банки), управління якими здійснюється відповідно до законодавства про управління об`єктами державної власності (включаючи Закон України «Про банки і банківську діяльність»), визначається у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2020.

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України листом від 23.04.2020 № 3502-06/26135-01 надало роз`яснення щодо окремих норм Закону № 553-IX (далі - Роз`яснення Мінекономіки). Відповідно до розділу ІІ Роз`яснення у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин місячна винагорода і заробітна плата керівникам, членам виконавчих органів та наглядових рад суб`єктів господарювання державного сектору економіки (включаючи державні банки), управління якими здійснюється відповідно до законодавства про управління об`єктами державної власності (включаючи Закон України «Про банки і банківську діяльність»), визначається у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2020 (4723 гривень станом на 01.01.2020).

29.04.2020 Кабінет Міністрів України видав постанову № 334 «Питання розміру оплати праці керівників, членів виконавчих органів та винагороди членів наглядових рад суб`єктів господарювання державного сектору економіки» (далі Постанова КМУ № 334), якою установив, зокрема, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України, місячний розмір заробітної плати керівників, членів виконавчих органів, а також винагороди членів наглядових рад суб`єктів господарювання державного сектору економіки (крім державних банків) не повинен перевищувати 47 230 гривень (при цьому в зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплата щорічної відпустки). Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з квітня 2020 року.

Зазначені обмеження скасовані з жовтня 2020 року на підставі постанови Кабінету міністрів України від 26.10.2020 № 996 «Деякі питання оплати праці керівників, членів виконавчих органів та винагороди членів наглядових рад суб`єктів господарювання державного сектору економіки» (далі Постанова КМУ № 996).

Отже, у зазначений період нарахована заробітна плата виконувача обов`язків директора ДП «МТП «Южний» ОСОБА_7 обмежувалась максимальним розміром 47 230 грн на місяць. Водночас у зазначеному максимальному розмірі не враховувалися: суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплата щорічної відпустки, компенсаційні виплати при звільнені, вихідна допомога.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України, у тому числі, юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами, незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, визначено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (далі Положення № 148).

Зокрема, відповідно до підпункту 6 пункту 3 Положення № 148 депонована заробітна плата - готівка, одержана суб`єктами господарювання для виплат, пов`язаних з оплатою праці, та не виплачена в установлений строк окремим фізичним особам.

Пунктами 18, 30 Положення № 148 визначено, що установи/підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу) понад установлений ліміт каси протягом п`яти робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Суми готівки, одержані в банку і не використані за призначенням протягом установлених пунктом 18 розділу II цього положення строків, повертаються установою/підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту). Установа/підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок готівкової виручки, понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, зазначеній у переданих до каси відомостях на виплату готівки. Виплати, пов`язані з оплатою праці, проводяться касиром установи/підприємства за видатковими касовими ордерами, складеними на кожного одержувача чи за видатковими відомостями. Дозвільний напис про видачу готівки за підписами керівника і головного бухгалтера або осіб, уповноважених керівником, робиться на титульній сторінці видаткової відомості із зазначенням строків видачі готівки і суми.

Відповідно до п. 31 Положення № 148 касир зобов`язаний після закінчення встановлених строків виплат, пов`язаних з оплатою праці за видатковими відомостями: 1) у видатковій відомості проти прізвища осіб, яким не здійснено виплату, поставити відбиток штампа або зробити напис «Депоновано»; 2) скласти реєстр депонованих сум; 3) у кінці видаткової відомості зазначити фактично виплачену суму та недоодержану суму виплат, яка підлягає депонуванню, звірити ці суми із загальним підсумком за видатковою відомістю і засвідчити напис своїм підписом. Якщо готівка видавалася не касиром, а іншою особою, то на відомості додатково робиться напис «Готівку за відомістю видав (підпис)»; 4) здійснити запис у касовій книзі згідно з виписаним бухгалтерією видатковим касовим ордером на фактично видану суму за видатковою відомістю. Бухгалтер здійснює перевірку записів, зроблених касирами у видаткових відомостях та здійснює підрахунок виданих і депонованих за ними сум. Депоновані суми, що підлягають здаванню в банк, оформляються шляхом складання одного загального видаткового касового ордера.

За версією органу досудового розслідування ОСОБА_4, виконуючи обов`язки та обіймаючи посаду головного бухгалтера ДП«МТП «Южний», будучи службовою особою, незважаючи на прийняття Закону № 553-IX, з метою нарахування та виплати ОСОБА_7 заробітної плати в повному обсязі, без врахування обмеження в її нарахуванні і виплаті, у період з 18.04.2020 до 05.05.2020 (більш точна дата досудовим розслідуванням не встановлена) вступив у змову з останнім та виконувачем обов`язків заступника директора з правових та майнових питань ДП «МТП «Южний» ОСОБА_8 .

Відповідно до досягнутих домовленостей ОСОБА_8 повинен створити підстави та умови для нарахування заробітної плати ОСОБА_7 без встановлених законодавством обмежень та розробити механізм заволодіння коштами шляхом нарахування заробітної плати та її депонування. ОСОБА_4 повинен забезпечити нарахування, депонування та подальшу виплату заробітної плати ОСОБА_7 . У свою чергу, ОСОБА_7 мав звернутися до ОСОБА_4 із заявою про нарахування та депонування йому заробітної плати; не прибувати у дні видачі заробітної плати до каси підприємства для отримання заробітної плати в готівці, для створення штучних підстав її депонування; за необхідності підписати первинні бухгалтерські та фінансові документи підприємства щодо нарахування та виплати йому заробітної плати, а також забезпечити, у разі необхідності, таке підписання іншими службовими особами підприємства.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 04.05.2020 до ДП «МТП «Южний» надійшов лист Міністерства інфраструктури України № 1307/11/14-20 від 30.04.2020 вх. № 3214 від 04.05.2020 (далі лист МІУ № 1307) з Роз`ясненнями Мінекономіки щодо окремих норм Закону № 553-IX.

Цього ж дня, ОСОБА_7 на листі МІУ № 1307 поставив резолюцію «Прошу розглянути, врахувати в роботі» та передав його для виконання заступнику директора з економіки та фінансів ОСОБА_9, начальнику відділу кадрів та соціального розвитку ОСОБА_10, а також ОСОБА_4 та ОСОБА_8 .

У свою чергу, ОСОБА_4 поставив резолюцію «В роботу» та спрямував його для виконання заступнику головного бухгалтера ОСОБА_11, провідному бухгалтеру розрахунково-касового сектору централізованої бухгалтерії» ОСОБА_12

Орієнтовно 05.05.2020 ОСОБА_10 підготувала проект Наказу щодо необхідності виконання вимог Закону № 553-IX, листа МІУ № 1307 та Роз`яснень Мінекономіки щодо обмеження ОСОБА_7 суми нарахування заробітної плати до 10 мінімальних заробітних плат.

ОСОБА_13, яка тимчасово виконувала обов`язки заступника директора з правових та майнових питань ДП «МТП «Южний», на період відсутності ОСОБА_8, проінформувала останнього про підготовку ОСОБА_10 відповідного наказу. На що ОСОБА_8 надав ОСОБА_13 вказівку підготувати Рапорт на ім`я виконувача обов`язків головного бухгалтера ДП «МТП «Южний», у якому зазначити про те, що: норми Закону № 553-IX не можуть бути застосовані, оскільки суперечать трудовому законодавству, а рішення Кабінету Міністрів України щодо виконання цього Закону ще не прийнято; юридична служба ДП «МТП «Южний» рекомендує у період з 18.04.2020 до кінця строку дії всього карантину нараховувати всю заробітну плату працівникам ДП «МТП «Южний» зі всіма доплатами відповідно до умов трудового договору, а виплату заробітної плати проводити в межах суми, яка обмежувалась Законом № 553-IX; різницю між нарахованою та виплаченою заробітною платою депонувати.

06.05.2020 ОСОБА_13, не будучи обізнаною із злочинними намірами ОСОБА_8 та інших осіб, перебуваючи в прямому його підпорядкуванні, виконала вказівку ОСОБА_8, підготувала і підписала відповідний рапорт № 102-07 від 06.05.2020.

ОСОБА_7 цього ж дня підготував та підписав на ім`я ОСОБА_4 заяву від 06.05.2020 (внутр. № 9433 від 07.05.2020) щодо необхідності депонування різниці між виплаченою та підлягаючою до виплати належної йому заробітної плати за квітень 2020 року, до вжиття Кабінетом Міністрів України заходів щодо виконання п. 10 частини II «Прикінцеві положення» Закону № 553 та отримання роз`яснень Мінсоцполітики щодо виконання п. 10 частини II «Прикінцеві положення» Закону № 553 із забезпеченням дотримання чинного законодавства України».

ОСОБА_4, поставивши на заяві ОСОБА_7 резолюцію «Для роботи», без визначення конкретного завдання та змісту, передав її для виконання ОСОБА_12 . Окрім цього, отримавши рапорт ОСОБА_13, видав розпорядження № 57 від 06.05.2020, яким зобов`язав ОСОБА_12 здійснити дії щодо нарахування та виплати заробітної плати виконувачу обов`язків директора ДП «МТП «Южний» ОСОБА_7, зокрема: провести нарахування заробітної плати за квітень 2020 року у повному обсязі за фактично відпрацьований час, враховуючи додаткові виплати, премії тощо згідно Колективного договору та наказів; провести нарахування та виплату премії за березень 2020 року (наказ від 30.04.2020 року № 531) у повному обсязі, як такої що не відноситься до періоду, на який Законом №553 встановлено обмеження; різницю між заробітною платою ОСОБА_7 за квітень 2020 року, що підлягала виплаті, та фактично виплаченою депонувати (за згодою працівника) до вжиття Кабінетом Міністрів України заходів щодо виконання п. 10 частини II «Прикінцеві положення» Закону № 553 та отримання роз`яснень Мінсоцполітики щодо виконання п. 10 частини II «Прикінцеві положення» Закону № 553 із забезпеченням дотримання чинною законодавства України.

Працівники розрахунково-касового сектору централізованої бухгалтерії ДП «МТП «Южний» ОСОБА_12, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 виконали розпорядження ОСОБА_4 та на підставі табелю обліку робочого часу провели ОСОБА_7 нарахування заробітної плати за квітень 2020 року у сумі 557 334,6 грн. Водночас, сума яка підлягала нарахуванню складала 381 262,4 грн, тобто ОСОБА_7 зайво нараховано заробітну плату у сумі 176 072,2 грн.

07.05.2020 ОСОБА_15, на підставі заяви-замовлення № 43 від 07.05.2020 на видачу готівкової національної валюти з рахунку ДП «МТП «Южний», отримала в банківській установі кошти у сумі 1 000 000,00 грн, частина із яких у сумі 227 376,03 грн, відповідно до відомостей на виплату готівки за квітень 2020 року № 119 та № 118, затверджених у тому числі ОСОБА_4, належали до виплати ОСОБА_7 .

У період видачі заробітної плати з 07.05.2020 до 12.05.2020 ОСОБА_7, перебуваючи на робочому місці, не з`явився до каси централізованої бухгалтерії для одержання заробітної плати, у зв`язку з чим кошти у сумі 227 376,03 грн, які підлягали виплаті йому, депоновані.

Надалі ОСОБА_8 підготував та підписав рапорт № 9905 від 15.05.2020, яким запропонував: нараховувати заробітну плату керівнику ДП «МТП «Южний» за травень 2020 року та на період до завершення місяця, у якому відміняється карантин установлений Кабінетом Міністрів України, у повному розмірі, але обмежити фактичну виплату згідно вимог Закону України № 553-IX (з депонуванням різниці між нарахованою та фактично виплаченою заробітною платою).

ОСОБА_4, цього ж дня, спрямував Рапорт № 9905 для виконання ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_14, знову зазначивши резолюцію «Для роботи», без визначення конкретного завдання та змісту. Також ОСОБА_4, отримавши рапорт № 9905 та заяву ОСОБА_7 від 06.05.2020, видав Розпорядження № 78 від 04.06.2020, яким зобов`язав ОСОБА_12 нарахування заробітної плату ОСОБА_7 за травень 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України, проводити в повному обсязі за фактично відпрацьований час, враховуючи додаткові виплати, премії, тощо згідно Колективного договору та наказів, але обмежити фактичну виплату згідно вимог Закону № 553-ІХ; різницю між заробітною платою ОСОБА_7, що підлягає виплаті та фактично виплаченою починаючи з травня 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, депонувати на виконання п. 10 частини II «Прикінцеві положення» Закону № 553 із забезпеченням дотримання чинною законодавства України.

Працівники розрахунково-касового сектору централізованої бухгалтерії ДП «МТП «Южний» ОСОБА_12, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 виконали розпорядження ОСОБА_4 та на підставі табелю обліку робочого часу провели нарахування ОСОБА_7 заробітної плати за травень 2020 року у сумі 529 472,19 гривень. Водночас сума, яка підлягала нарахуванню складала 69 492,1 грн, тобто ОСОБА_7 зайво нараховано заробітну плату у сумі 459 980,1 грн.

05.06.2020 ОСОБА_15, на підставі заяви-замовлення № 49 від 05.06.2020 на видачу готівкової національної валюти з рахунку ДП «МТП «Южний» № НОМЕР_1, отримала в банківській установі кошти у сумі 1 100 000,00 грн, частина із яких у сумі 522 930,00 грн, відповідно до відомостей на виплату готівки за травень 2020 року № 150, належали до виплати ОСОБА_7 .

У період видачі заробітної плати з 05.06.2020 до 10.06.2020, ОСОБА_7 перебуваючи на робочому місці, не з`явився до каси централізованої бухгалтерії для одержання заробітної плати, у зв`язку з чим кошти у сумі 522 930,00 грн, які підлягали виплаті йому, депоновані.

Крім цього, ОСОБА_14, на підставі табелів обліку робочого часу, орієнтовно у періоди з 01.07.2020 до 06.07.2020, з 01.08.2020 до 06.08.2020, з 01.08.2020 до 25.08.2020 провела нарахування ОСОБА_7 заробітної плати за червень 2020 року у сумі 499 867,2 грн (сума, яка підлягала нарахуванню складала 66 129,3 грн), за липень 2020 року у сумі 544 379,4 грн (сума, яка підлягала нарахуванню складала 47 230,0 грн), за серпень 2020 року у сумі 428 489,04 грн (сума, яка підлягала нарахуванню складала 173 955,3 грн) відповідно.

ОСОБА_15, на підставі заяв-замовлень № 57 від 07.07.2020 та № 67 від 07.08.2020 на видачу готівкової національної валюти з рахунку ДП «МТП «Южний», отримала в банківській установі кошти у сумі 1 150 000,00 грн, частина із яких у сумі 359 846, 52 грн, відповідно до відомостей на виплату готівки за червень 2020 року № 150, а також кошти у сумі 1 090 000,00 грн, частина із яких у сумі 728 199, 11 грн, відповідно до відомостей на виплату готівки за липень 2020 року № 223 та № 224, належали до виплати в готівці ОСОБА_7 .

У період видачі заробітної плати з 07.07.2020 до 09.07.2020 та 07.08.2020 ОСОБА_7 перебуваючи на робочому місці, не з`явився до каси централізованої бухгалтерії для одержання заробітної плати, у зв`язку з чим кошти у сумі 359 846,52 грн та у сумі 728 199,11 грн, які підлягали йому до виплати, депоновані.

У подальшому ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 забезпечили віднесення зайво нарахованої ОСОБА_7 заробітної плати до начебто заборгованості ДП «МТП «Южний» по виплаті заробітної плати за серпень 2020 року.

25.08.2020 ОСОБА_7 підписав наказ ДП «МТП «Южний» № 1141-ос від 25.08.2020 про своє звільнення, відповідно до якого він підлягав звільнено з посади виконувача обов`язків директора ДП «МТП «Южний» з 25.08.2020. Також, вказаним наказом ОСОБА_7 зобов`язав централізовану бухгалтерію підприємства провести необхідні розрахунки з ним відповідно до законодавства про працю.

У зв`язку із звільненням ОСОБА_7, на виконання розпорядження ОСОБА_4 № 57 від 06.05.2020, виданого з врахуванням рапорту тимчасово виконувача обов`язків заступника директора з правових та майнових питань ОСОБА_13 № 102-07 від 06.05.2020, розпорядження ОСОБА_4 № 78 від 04.06.2020, виданого з врахуванням рапорту виконувача обов`язків заступника директора з правових та майнових питань ОСОБА_8 № 9905 від 15.05.2020 та заяви ОСОБА_7 від 06.05.2020 (внутр. № 9433 від 07.05.2020) про нібито депонування йому заробітної плати, наказу ДП «МТП «Южний» про звільнення ОСОБА_7 № 1141-ос від 25.08.2020, на рахунок ОСОБА_7 № НОМЕР_2 перераховано раніше депоновану заробітну плата у сумі 1 251 129,11 грн та остаточний розрахунок при звільненні у сумі 190 639,88 грн.

Посилаючись навказані обставини,детектив зазначає,що ОСОБА_4, у порушення вимог Закону № 553-IX, Постанови КМУ № 334, листа МІУ № 1307 та Роз`яснення Мінекономіки, діючи з умислом на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 та ОСОБА_7, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення останнього, забезпечив зайве нарахування ОСОБА_7 заробітної плати за період з квітня до серпеня 2020 року у сумі 1 821 473,2 грн, що призвело до заволодіння третьою особою ОСОБА_7 коштами ДП «МТП «Южний» у сумі 1 448 071,22 грн та заподіяння збитків ДП «МТП «Южний» у вказаному розмірі, який, відповідно до ч. 4 примітки ст. 185 КК України, в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення та є особливо великим розміром.

01.09.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Детектив стверджує, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.

Необхідність застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, детектив обґрунтовує, серед іншого, наявністю, встановлених під час досудового розслідування, ризиків того, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків чи інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні. Інші більш м`які запобіжні заходи не здатні запобігти таким ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Враховуючи майновий стан підозрюваного та його родини, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, детектив дійшов висновку про нездатність застави у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, у зв`язку із чим просить визначити йому заставу у сумі 1 448 071 грн.

У той же час, наведені обставини вчинення кримінального правопорушення, а також інші обставини, які свідчать про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, обґрунтовують необхідність покладення на ОСОБА_4 обов`язків передбачених п.п. 2-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити. Під час розгляду клопотання надав додаткові пояснення щодо змісту та значення долучених до клопотання документів.

Захисник ОСОБА_5, з думкою якого погодився підозрюваний ОСОБА_4, у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував. Звернув увагу на те, що повідомлення про підозру вручене поза межами строків досудового розслідування, оскільки строк досудового розслідування закінчився 22.03.2022 та не продовжувався. Крім того, повідомлення про підозру не містить прав підозрюваного, на повідомленні про підозру відсутнє підтвердження про її вручення, а також у повідомленні про підозру не зазначено час та місце вчинення злочину. Також зазначив, що доводи повідомлення про підозру від 01.09.2022 ОСОБА_4, на даний час, не подолали поріг «обґрунтованості», щоб задовольнити об`єктивного спостерігача щодо ймовірних звинувачень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України. Так, ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке виразилося, на думку слідства, у заволодінні чужим майном шляхом зловживання ОСОБА_4 своїм службовим становищем. Однак, відповідно до посадової інструкції у ОСОБА_4 відсутні повноваження щодо розпорядження майном або управління ним. Активні дії щодо перерахування коштів ОСОБА_7 здійснили заступник директора з економіки і фінансів ОСОБА_9 та начальник фінансового відділу ОСОБА_16 . Щодо ризиків, про наявність яких вказує детектив у клопотанні, зазначив, що загроза переховування підозрюваного не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого покарання. Жодних належним та допустимих доказів щодо ухилення ОСОБА_4 від слідства детектив та прокурор не навели та нічим не підтвердили. Посилання на той факт, що ОСОБА_4 у період 2019-2021 років перетинав кордон та має закордонний паспорт не підтверджують наявність відповідного ризику. На всі виклики детектива підозрюваний ОСОБА_4 з`являвся, про що є відповідні відмітки у повістках про виклик. Разом з тим, ОСОБА_4 одружений, раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки із сім`єю, постійно дбає про повнолітню доньку та приймає участь у її життя, має науковий ступінь доктора економічних наук, позитивно характеризується за місцем роботи. Також ОСОБА_4 має хронічні хвороби, постійно знаходиться під наглядом лікарів у таких містах як Київ, Вінниця, Одеса. У долучених до клопотання матеріалах відсутні відомості про те, що з часу події злочину 25.08.2020 ОСОБА_4 або будь-які треті особи від його імені намагалися зустрітися із свідками, підозрюваними та вмовити їх не давати свідчення, погрожував чи тиснув на них. У клопотанні про обрання запобіжного заходу взагалі відсутній аналіз із врахуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, щодо вибору запобіжного заходу та обґрунтування, чому жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. У клопотанні про обрання запобіжного заходу також не обґрунтовано розмір застави, який є надмірним для підозрюваного. Детектив не врахував реальний дохід ОСОБА_4, який становить у середньому 73 373, 33 грн та відповідні витрати за кредитними договорами. Звернув увагу на втрату нерухомості внаслідок бойових дій. Письмові заперечення долучені до матеріалів справи.

Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити частково з таких підстав.

Встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020160200000201 від 22.09.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.

Запобіжні заходи є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1, 2 ст. 131 КПК України).

Зі змісту ч. 1 ст. 177 КПК України вбачається, що запобіжні заходи можуть застосовуватись до особи, яка набула статусу підозрюваної або обвинуваченої у конкретному кримінальному провадженні.

У ч. 1 ст. 42 КПК України визначено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

З матеріалівдоданих доклопотання встановлено,що 01.09.2022 старший детектив Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_17, за погодженням із прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, склав повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні № 12020160200000201.

Цього ж дня о 09 годині 16 хвилини детектив повідомив про підозру ОСОБА_4, вручив копію повідомлення про підозру і пам`ятку про процесуальні права та обов`язки, роз`яснив права підозрюваного, що підтверджується копією повідомлення про підозру. Зміст письмового повідомлення про підозру також містить права підозрюваного, які оголошені та роз`яснені ОСОБА_4, що підтверджується його підписом у повідомлені про підозру.

Отже, відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Зауваження сторони захисту щодо змісту повідомлення про підозру, зокрема, щодо зазначення процесуальних прав та обов`язків підозрюваного відразу після стислого викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4, не спростовують того, що їх не роз`яснено підозрюваному.

Сторона захисту наголошує на тому, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 здійснено поза межами строку досудового розслідування.

Прокурор у судовому засіданні повідомив, що на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.03.2022 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020160200000201 продовжено. Однак, доказів на підтвердження цього не надав.

Слідчий суддя вирішуючи порушене стороною захисту питання враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Частиною 2 цієї статті визначено, що строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня повідомлення особі про підозру становить, зокрема: вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020160200000201 від 22.09.2020 здійснюється у тому числі за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке відповідно до класифікації кримінальних правопорушень є особливо тяжким злочином. Тобто, строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні становить вісімнадцять місяців і, враховуючи, що відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.09.2020, мав закінчитися 22.03.2022.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження в умовах воєнного стану повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей здійснення кримінального провадження, визначених розділом IX-1 цього Кодексу.

Розділом ІХ-1 Кримінального процесуального кодексу України визначено особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного стану.

Зокрема, Законом України № 2137-ІХ від 15.03.2022 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про електронні комунікації» щодо підвищення ефективності досудового розслідування «за гарячими слідами» та протидії кібератакам», статтю 615 цього Розділу доповнено частиною 8, відповідно до якої (у редакції від 22.03.2022) у кримінальних провадженнях, в яких жодній особі не було повідомлено про підозру на дату введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України, строк від дати введення до дати скасування або закінчення відповідного стану або заходів не зараховується до загальних строків, передбачених статтею 219 цього Кодексу.

Тобто, положення Кримінального процесуального кодексу України не визначають необхідності винесення окремого рішення слідчого судді про продовження строку досудового розслідування під час дії воєнного стану.

Разом з цим, до матеріалів клопотання додано витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12020160200000201, сформований станом на 01.09.2022, тому доводи сторони захисту про те, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 відбулося поза межами досудового розслідування є безпідставними.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити, зокрема, такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень.

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Так, у рішенні у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 ЄСПЛ зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.

У судовому засіданні прокурор стверджував, що під час досудового розслідування отримані докази того, що ОСОБА_4, у порушення вимог Закону № 553-IX, Постанови КМУ № 334, листа МІУ № 1307 та Роз`яснення Мінекономіки, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 та ОСОБА_7, забезпечив зайве нарахування останньому заробітної плати за період з квітня по серпень 2020 року у сумі 1 821 473,2 грн, що призвело до заволодіння ним коштами ДП «МТП «Южний» у сумі 1 448 071,22 грн, та заподіяння збитків ДП «МТП «Южний» у вказаному розмірі.

На підтвердження обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушень, до клопотання додано матеріали кримінального провадження, які досліджені у судовому засіданні, а саме копії:

- статуту ДП «МТП «Южний», затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України № 448 від 15.12.2017;

- листа Міністерства інфраструктури України № 1307/11/14-20 від 30.04.2020 вх. № 3214 від 04.05.2020 з роз`ясненням Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 23.04.2020 № 3502-06/26135-01, щодо окремих норм Закону № 553-IX, адресованого у тому числі ДП «Морський торговельний порт «Южний»;

- наказу Міністерства інфраструктури України № 43-Ос від 22.11.2019, відповідно до якого ОСОБА_7 призначено виконувачем обов`язків директора ДП «МТП «Южний», на період до прийняття відповідного рішення Уповноваженим органом управління, з посадовим окладом згідно з штатним розписом для керівника цього підприємства;

- наказу директора ДП «МТП «Южний» з особового складу № 1300- ос від 29.11.2019, відповідно до якого ОСОБА_7 приступив до виконання обов`язків директора ДП «МТП «Южний» з 29.11.2019;

- наказу ДП «МТП «Южний» з особового складу № 416- ос від 10.04.2020, відповідно до якого ОСОБА_4 прийнято на посаду виконуючим обов`язки головного бухгалтера централізованої бухгалтерії з 13.04.2020;

- наказу в.о. директора ДП «МТП «Южний» № 599-ос від 21.05.2020, відповідно до якого ОСОБА_4 призначено на посаду головного бухгалтера централізованої бухгалтерії з 21.05.2020;

- наказу в.о. директора ДП «МТП «Южний» № 423-ос від 01.04.2021, відповідно до якого ОСОБА_4 звільнено з посади головного бухгалтера централізованої бухгалтерії з 05.04.2021 за згодою сторін;

- посадової інструкції головного бухгалтера централізованої бухгалтерії, затеврдженої наказом ДП «МТП «Южний» від 01.03.2017 № 336;

- акту позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «МТП «Южний» за період з 01.12.2019 по 31.08.2020, проведеної Південним офісом Держаудитслужби, яким встановлено зайве нарахування заробітної плати в.о. директора ДП «МТП «Южний» ОСОБА_7 за період з квітня по серпень 2020 року у сумі 1 821 473,2 грн, що призвело до заволодіння ОСОБА_7 коштами ДП «МТП «Южний» у сумі 1 448 071,22 грн та заподіяння збитків ДП «МТП «Южний» у вказаному розмірі;

- висновку експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз № 21-2340/2341 від 31.05.201, за результатами проведення судово-економічної експертизи у кримінальному провадженні №12020160200000201, яким підтверджено зайве нарахування заробітної плати в.о. директора ДП «МТП «Южний» ОСОБА_7 за період з квітня по серпень 2020 року у сумі 1 821 473,2 грн, що призвело до заволодіння ОСОБА_7 коштами ДП «МТП «Южний» у сумі 1 448 071,22 грн та заподіяння збитків ДП «МТП «Южний» у вказаному розмірі;

- заяви ОСОБА_7 від 06.05.2020 (внутр. № 9433 від 07.05.2020);

- рапортів тимчасового виконувача обов`язків заступника директора з правових та майнових питань ДП «МТП «Южний» ОСОБА_13 № 102-07 від 06.05.2020, виконувача обов`язків заступника директора з правових та майнових питань ОСОБА_8 № 9905 від 15.05.2020;

- розпоряджень виконувача обов`язки головного бухгалтера ДП «МТП «Южний» ОСОБА_4 № 57 від 06.05.2020, № 78 від 04.06.2020;

- табелів обліку робочого часу за квітень, травень, червень, липень, серпень 2020 року на підставі яких старший бухгалтер розрахунково-касового сектору централізованої бухгалтерії ОСОБА_14 провела нарахування заробітної плати ОСОБА_7 ;

- розрахункових листків в.о. директора ДП «МТП «Южний» ОСОБА_7 за квітень, травень, червень, липень, серпень 2020 року, відповідно до яких останньому нараховано заробітну плату за відповідні місяці у сумах: 557 334, 60 грн, 529 472, 19 грн, 499 867, 2 грн, 544 379, 4 грн, 428 489, 04 грн відповідно;

- заявок на отримання та перерахування коштів пов`язаних з виплатою заробітної плати на 07.05.2020, на 13.05.2020, на 19.06.2020, на 03.07.2020, на 07.07.2020, на 06.08.2020, на 21.08.2020, якими передбачено отримання коштів для виплати заробітної плати (авансу, відпускних) готівкою, перерахування коштів на рахунок ДП «МТП «Южний» та перерахування коштів на банкомати (для виплати авансу) згідно відомостей, підписаних в.о. головного бухгалтера ОСОБА_4 ;

- заявки на отримання та перерахування коштів пов`язаних з виплатою заробітної плати на 25.08.2020, якою передбачено перерахування коштів на рахунок ДП «МТП «Южний» для виплати депонованої заробітної плати у сумі 1 251 129,11 грн та проведення остаточного розрахунку при звільненні у сумі 190 639,88 грн, підписаною головним бухгалтером ОСОБА_4 ;

- реєстрів перерахування на рахунки отримувачів № 104 від 06.05.2020, № 109 від 13.05.2020 (премія), № 140 від 18.06.2020 (аванс), № 152 від 03.07.2020 (премія до свята), № 157 від 06.07.2020 (відпускні), № 162 від 13.07.2020 (премія за підсумками 2 кв. 2020 р.), № 184 від 06.08.2020 (відпускні), № 198 від 21.08.2020 (аванс) № 200 від 25.08.2020 (депонована заробітна плата), № 201 від 25.08.2020 (остаточний розрахунок при звільненні), підписаних у тому числі в.о. директора ОСОБА_7, відповідно до яких передбачено перерахування коштів на рахунок ОСОБА_7 у сумі 87 828,58 грн, у сумі 37 094, 58 грн, у сумі 37 547, 85 грн, у сумі 4 770, 00 грн, у сумі 26 911, 19 грн, у сумі 32 777, 85 грн, у сумі 112 461, 05 грн, у сумі 37 547, 85 грн, у сумі 1 251 129, 11 грн, у сумі 190 639,88 гривень відповідно;

- платіжних доручень № 2652 від 07.05.2020, № 2727 від 13.05.2020, № 3438 від 19.06.2020, № 3717 від 03.07.2020, № 3792 від 07.07.2020, № 4010 від 14.07.2020, № 4524 від 06.08.2020, № 4926 від 21.08.2020, № 4976 від 25.08.2020, № 4979 від 25.08.2020, за підписом у тому числі ОСОБА_4, засвідчених електронним цифровим підписом в.о. директора ОСОБА_7, відповідно до яких 07.05.2020, 13.05.2020, 19.06.2020, 03.07.2020, 07.07.2020, 14.07.2020, 06.08.2020, 21.08.2020, 25.08.2020, 25.08.2020 перераховані кошти з рахунку ДП «МТП «Южний» № НОМЕР_1 на рахунок ДП «МТП «Южний» № НОМЕР_3, з якого у подальшому перераховано кошти (заробітну плату), (премія), (премія до свята), (відпускні), зокрема, на рахунок ОСОБА_7 у сумі 87 828,58 грн, у сумі 37 094,58 грн, у сумі 37 547,85 грн, у сумі 4 770,00 грн, 26 911,19 грн, 32 777,85 грн, 112 461,05 грн, 37 547,85 грн, 1 251 129,11 грн, 190 639,88 грн відповідно;

- заяв-замовлень № 43, 49, 57, 67 на видачу готівкової національної валюти з рахунку ДП «МТП «Южний», на підставі якої 07.05.2020, 05.06.2020, 07.07.2020, 07.08.2020 ОСОБА_15 отримано від банку АТ «ПУМБ» кошти у сумі 1 000 000,00 грн, 1 100 000,00 грн, 1 150 000,00 грн та 1 090 000,00 грн відповідно;

- відомостей на виплату готівки за квітень, травень, червень, липень 2020 року № 119, 118, 150, 184, 223, 224, затвердженими у тому числі в.о. головного бухгалтера ОСОБА_4, відповідно до яких ОСОБА_7 до виплати належали кошти в готівці у сумі 227 376,03 грн, у сумі 522 930,00 грн, у сумі 359 846,52 грн, 728 199,11 грн;

- оборотних відомостей руху депонованих сум за травень, червень, липень, серпень 2020 року, де в рядку № 233 у графах нараховано та видано відображено депоновану заробітну плату ОСОБА_7 у сумі 227 376,03 грн, у рядку № 313 у графі нараховано - у сумі 522 930,00 грн; в рядку № 252 у графах нараховано та видано - 522 930,00 грн, у рядку № 236 у графах «залишок на початок» та «видано» - у сумі 522 930,00 грн, у рядку № 348 у графах нараховано та видано - 728 199,11 грн;

- зведених відомостей перерахувань на банкомат за період з 13.05.2020 по 13.05.2020, з 19.06.2020 по 19.06.2020, з 03.07.2020 по 03.07.2020, з 14.07.2020 по 14.07.2020, з 21.08.2020 по 21.08.2020, підписаних в.о. головного бухгалтера ОСОБА_4, якими передбачено перерахування коштів на рахунок ДП «МТП «Южний» для виплати коштів працівникам;

- наказу Міністерства інфраструктури України № 67-Ос від 21.08.2020 (вх. № 33/25 від 21.08.2020) про внесення зміни до наказу Міністерства інфраструктури України № 65-Ос від 21.08.2020, відповідно до якого ОСОБА_7 звільнений з посади виконувача обов`язків директора ДП «МТП «Южний» з 25.08.2020;

- наказу ДП «МТП «Южний» № 1141-ос від 25.08.2020, відповідно до якого ОСОБА_7 звільнений з посади виконувача обов`язків директора ДП «МТП «Южний» з 25.08.2020, та яким ОСОБА_7 зобов`язав централізовану бухгалтерію підприємства провести необхідні розрахунки з ним відповідно до законодавства про працю;

- службової запискою головного бухгалтера ОСОБА_4 № 104-09 від 20.08.2020 на адресу заступника директора з правових та майнових питань ОСОБА_8 з проханням: «терміново надати правову допомогу щодо виплати депонентів, частини заробітної плати за серпень 2020 року, яка підлягала подальшому депонуванню, місячної премії та компенсації відпустки при звільненні у випадку звільнення працівника підприємства» та службової записки ОСОБА_8 № 05/17536 від 08.09.2020 у відповідь;

- протоколу огляду руху грошових коштів по рахунках, які належать ОСОБА_7, відповідно до якого за період з 07.05.2020 по 25.08.2020 від ДП «МТП «Южний» на рахунок, ОСОБА_7 надійшли кошти у сумі 1 818 708,00 грн; 08.08.2020 ОСОБА_7 здійснив перерахування коштів на депозитний рахунок у сумі 800 000,00 грн, а 26.08.2020 - у сумі 1 200 000,00 грн;

- протоколів допиту свідка заступника директора з економіки та фінансів ОСОБА_9 від 27.10.2021 та 02.08.2022, який повідомив, що одразу після отримання підприємством листа Міністерства інфраструктури України ОСОБА_7 ініціював нараду з цього питання участь у якій прийняли ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_10 . На нараді яка відбулась 4 або 5 травня 2020 ОСОБА_7 підняв питання, яким чином можливо обійти положення зазначеного закону, так як він стосувався його безпосередньо як керівника ДП «МТП «Южний». ОСОБА_8 заявив, що, на його думку, Закон можна не виконувати і що він дасть доручення юридичній службі розібратися з цим питанням та повідомить у подальшому відповідні пропозиції. У подальшому, ОСОБА_9 звертався із листом до ОСОБА_7 з проханням повернути на рахунок порту зайво нараховану та виплачену йому заробітну плату, однак цей лист він проігнорував;

- протоколів допиту свідків ОСОБА_14, ОСОБА_11 щодо обставин нарахування заробітної плати виконувачу обов`язків директора ДП «МТП «Южний» ОСОБА_7 за квітень-серпень 2020 року у повному обсязі на виконання розпоряджень ОСОБА_4 ;

- протоколів допиту свідка провідного бухгалтера розрахунково-касового сектору централізованої бухгалтерії ОСОБА_12 від 26.10.2021 та 04.08.2022, згідно яких остання надала показання про те, як повідомляла ОСОБА_4 щодо необхідності нарахування заробітної плати ОСОБА_7 з додержанням вимог Закону № 553-IX, а саме у розмірі 47230 гривень, на що ОСОБА_4 їй повідомив, що це питання погодить з юристами та прийме офіційно персональне розпорядження щодо необхідності нарахування заробітної плати у повному обсязі;

- протоколу допиту свідка начальнику відділу кадрів та соціального розвитку ОСОБА_10 від 27.10.2021, яка повідомила, зокрема про те, що ОСОБА_7 на нараді висловився про необхідність знайти спосіб нараховувати та виплачувати йому заробітну плату без відповідних обмежень;

- протоколу допиту свідка начальнику відділу організації і оплати праці ОСОБА_18 від 16.12.2021, який повідомив, що депонування заробітної плати робиться тільки тоді коли неможливо фактично видати заробітну плату і при цьому, особа яка не має можливості забрати заробітну плату отримує її не на банківську зарплатну картку, а отримує завжди готівкою в касі підприємства. Також надала показання, що ОСОБА_7 на нараді висловився про необхідність знайти спосіб нараховувати та виплачувати йому заробітну плату без відповідних обмежень;

- протоколу допиту свідка міністра інфраструктури України ОСОБА_19 від 13.05.2022, який повідомив, що не погоджував нарахування заробітної плати в.о. директора ДП «МТП «Южний» ОСОБА_7 всупереч вимог Закону № 553-IX та Постанови КМУ № 334 та, що Міністерство неодноразово наголошувало на необхідності виконання вимог цього Закону;

- протоколу допиту свідка керівника юридичної служби ОСОБА_13 від 27.10.2021, яка повідомила, що думка про можливість невиконання вимог Закону № 553-IX та депонування заробітної плати ОСОБА_7, яка зазначена в рапорті № 102-07 від 06.05.2020 належить ОСОБА_8 ;

- протоколом допиту свідка керівника юридичної служби ОСОБА_20 від 28.12.2021, яка повідомила, що мала принципову позицію щодо необхідності нарахування заробітної плати ОСОБА_7 з додержанням вимог Закону № 553-IX, а саме у розмірі 47 230 гривень. Депонування заробітної плати ОСОБА_7 не могло бути застосоване, так як вказаним законом обмежувалось не виплату заробітної плати, а саме її нарахування. Крім того, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вживають активних дій щодо її звільнення з підприємства, шляхом застосування дисциплінарних стягнень;

- протоколу огляду телефону т.в.о. заступника директора з правових та майнових питань ДП «МТП «Южний» ОСОБА_13 від 03.11.2021, згідно якого у телефоні виявлене листування та пересилання файлів щодо підготовку ОСОБА_10 05.05.2020 проекту Наказу щодо необхідності виконання вимог Закону № 553-IX, листа МІУ № 1307 та Роз`яснень, а саме щодо необхідності обмеження нарахування заробітної плати ОСОБА_7 у щомісячному розмірі до 10 мінімальних заробітних плат; щодо надання ОСОБА_8 вказівки підготувати Рапорт на ім`я виконувача обов`язків головного бухгалтера ДП «МТП «Южний», в якому зазначити про те, що: норми Закону № 553-IX не можуть бути застосовані, оскільки суперечать трудовому законодавству, а рішення Кабінету Міністрів України щодо виконання цього Закону ще не прийнято, враховуючи вказане юридична служба ДП «МТП «Южний» рекомендує у період з 18.04.2020 до кінця строку дії всього карантину нараховувати всю заробітну плату працівникам ДП «МТП «Южний» зі всіма доплатами відповідно до умов трудового договору, а виплату заробітної плати проводити в межах суми, яка обмежувалась Законом № 553-IX, різницю між нарахованою та виплаченою заробітною платою депонувати.

Враховуючи у сукупності досліджені матеріали, слідчий суддя, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4,дійшов висновкупро наявністьобґрунтованої підозрищодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йомукримінального правопорушення,за викладениху клопотанніобставин, тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Заперечення сторони захисту щодо змісту повідомлення про підозру, зводяться до тверджень про недоведеність наявності у фактичних діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Щодо вказаних аргументів сторони захисту слідчий суддя наголошує, що на даному етапі досудового розслідування при вирішенні питання про застосування до підозрюваної особи запобіжного заходу, повноваження слідчого судді обмежуються оцінкою доказів на предмет їх переконливості щодо висновку про можливість вчинення кримінального правопорушення за конкретних обставин та конкретною особою. Отже, на даній стадії мова йде виключно про обґрунтоване припущення.

Очевидних невідповідностей змісту повідомлення про підозру ОСОБА_4 вимогам ст. 277 КПК України у судовому засіданні не встановлено.

Разом з цим, слідчий суддя критично оцінює посилання сторони захисту, як на обставину, що свідчить про відсутність у діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, те що він не заволодів коштами, які нараховані та виплачені ОСОБА_7, так як диспозиція статті 191 КК України передбачає відповідальність за привласнення чи розтрату чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні, не лише на користь такої особи, але і на користь третіх осіб.

Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує детектив у клопотанні.

Обґрунтовуючи клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4, детектив послався на існування ризиків того, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків чи інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

При визначенні імовірності переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке класифікується, як особливо тяжкий злочини та відноситься до корупційних, що позбавляє застосувати норми ст. 69, 75 КК України.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

Водночас, окрім врахування ступеня тяжкості кримінального правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_4, слідчий суддя враховує, що підозрюваний має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а також його досвід перетину державного кордону України, про що свідчать відомості, наявні в системі ДПС України «Аркан».

Також слідчий суддя враховує наявні у матеріалах клопотання відомості про майновий стан ОСОБА_4 та його родини, а саме: нерухомого майна у виді квартири у АДРЕСА_3 частини квартири та 1/2 частини житлового будинку у м. Маріуполь Донецької області, транспортного засобу, грошові активи у розмірі 7 500 доларів США, доходи отримані протягом 2019-2021 років у розмірі 3 836 756 грн.

Не залишається поза увагою слідчого судді те, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Також вимоги ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та роз`яснення, надані Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 щодо оцінки ризиків, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, рекомендовано як відповідний ризик ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.

Таким чином, встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження підтверджують наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

Щодо ризику незаконно впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності цього ризику слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Слідчий суддя враховує, що під час досудового розслідування допитано як свідків працівників ДП «МТП «Южний»: ОСОБА_13, ОСОБА_20, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_18, ОСОБА_10, тому вважає небезпідставними доводи детектива у клопотанні, що ОСОБА_4, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, шляхом умовлянь, прохань та погроз може здійснити вплив на цих осіб.

Також слідчий суддя приймає до уваги, що іншим підозрюваним у цьому ж кримінальному провадженні ОСОБА_7, ОСОБА_21 інкримінується скоєння у співучасті з ОСОБА_4 одного й того ж правопорушення, тому існують підстави вважати, що ці особи можуть бути об`єднані однією метою - унеможливити притягнення їх до кримінальної відповідальності шляхом зміни показів, формування спільної правової позиції.

Наявність вказаних відомостей, на думку слідчого судді, можуть свідчити про можливість виникнення у майбутньому вказаних проявів протиправної поведінки підозрюваного.

Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є: особисте зобов`язання та особиста порука.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного (стаття 178 КПК України).

Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 особливо тяжкого корупційного злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж застава.

Посилання сторони захисту на позитивну характеристику ОСОБА_4 за місцем роботи, сімейний стан та стан здоров`я, з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені у судовому засіданні ризики до маловірогідності чи до їх виключення на цьому етапі судового провадження.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що на цьому етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави буде доцільним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти доведеним ризикам.

Щодо розміру застави.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключнихвипадках,якщо слідчийсуддя встановить,що заставау зазначенихмежах нездатна забезпечитивиконання особою,що підозрюєтьсяу вчиненніособливо тяжкогозлочину,покладених нанеї обов`язків,застава можебути призначенау розмірі,який перевищуєвісімдесят читриста розмірівпрожиткового мінімумудля працездатнихосіб відповідно(ч.5ст.182КПК України).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує роль ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, суму спричинених збитків державному підприємству, а також майновий стан підозрюваного.

Так, ОСОБА_4 інкримінується заволодіння майном ДП «МТП «Южний» шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Також слідчий суддя бере до уваги висновок судово-економічної експертизи від 31.05.2021, згідно якого підтверджено зайве нарахування заробітної плати в.о. директора ДП «МТП «Южний» за період з квітня до серпня 2020 року у сумі 1 821 473, 2 грн, що призвело до заволодіння ОСОБА_7 коштами ДП «МТП «Южний» у сумі 1 448 071, 22 грн та заподіяння збитків ДП «МТП Южний» у вказаному розмірі.

ОСОБА_4 на праві власності належать:

- автомобіль марки Volkswagen Touareg 2013 року випуску;

- квартира № НОМЕР_4 за адресою: АДРЕСА_4, вартість якої згідно декларації складає 3 627 081 грн;

- 1/3 частина квартири АДРЕСА_5 ;

- 1/2 частина житлового будинку за адресою: АДРЕСА_6 ;

- квартира АДРЕСА_7, вартість якої згідно декларації складає 615 000 грн;

- грошові активи у розмірі 7 500 доларів США.

Разом з цим, ОСОБА_4 отримав доходи у 2019 році у сумі 958 102 грн, у 2020 році - у сумі 1 378 486 грн, у 2021 році - у сумі 1 500 168 грн.

Відповідно до щорічної декларації за 2020 рік, поданою ОСОБА_4 на виконання вимог Закону України "Про запобігання корупції", декларант має фінансові зобов`язання перед банками.

Слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено наявність виключного випадку для визначення застави понад розмір визначений п.3 ч. 5 ст. 182 КПК України. Тому враховуючи обставини кримінального правопорушення, зокрема роль підозрюваного у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, майновий стан підозрюваного, наявність встановлених ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 208 000 грн.

Ця сума застави не порушує принцип пропорційності та, з урахуванням майнового стану підозрюваного, не є явно непомірною для нього. Проте вона, на думку слідчого судді, є значною та цілком здатною забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконанням покладених на нього процесуальних обов`язків.

Водночас, слідчий суддя враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафну чи каральну функцію, що вплине не тільки на підозрюваного, але і на життя членів його родини.

Зважаючи навстановлені усудовому засіданніризики того,що підозрюваний ОСОБА_4 може:переховуватися відорганів досудовогорозслідування тасуду;незаконно впливатина свідка,іншого підозрюваногоу цьомуж кримінальномупровадженні,слідчий суддявважає занеобхідне покластина підозрюваного,у разівнесення нимзастави,обов`язки,що визначеніч.5ст.194КПК України,необхідність покладенняяких доведенапрокурором усудовому засіданні,а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися з Одеської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорти громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_5 та НОМЕР_6, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування із ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_20, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_18 та ОСОБА_10 ; носити електронний засіб контролю.

Разом з цим, враховуючи, що свідки та підозрювані у цьому ж кримінальному провадженні є працівниками ДП «МТП «Южний», слідчий суддя вважає за доцільне покласти на підозрюваного обов`язок не спілкуватися із ними щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 .

Доводи сторони захисту, що покладення на ОСОБА_4 обов`язку не відлучатися з Одеської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду позбавить підозрюваного належного лікування слідчий суддя вважає необгрунтованими, оскільки у разі такої необхідності ОСОБА_4 може звернутися із відповідним запитом до детектива чи прокурора.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді застави належить задовольнити частково.

Враховуючи вимоги ч. 7 ст. 194 КПК України, наявні підстави для визначення строку дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави, до 06.11.2022.

Керуючись ст. 2, 7, 9, 177, 178, 182, 193-196, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити клопотання частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 208 000 (двісті вісім тисяч) гривень.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду;

- не відлучатися з Одеської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорти громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_5 та НОМЕР_6, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування із ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_20, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_18 та ОСОБА_10 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ;

- носити електронний засіб контролю.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_7 .

Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного, у разі внесення застави, визначити до 06 листопада 2022 року.

Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу (слідчому), прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному та попередити заставодавця, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива (слідчого), прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12020160200000201 від 22.09.2020.

Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1