Документ № 106373838

Справа №991/1329/22

Номер провадження 1-кп/991/10/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19вересня 2022року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

обвинуваченого ОСОБА_6,

його захисників адвокатів ОСОБА_7,

ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52021000000000016 від 14січня 2021року, за обвинуваченням

ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Мостиська Другі Мостиського району Львівської області та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України,

ОСОБА_10, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Краматорськ Донецької області та проживає за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369, ч.2 ст.366-2 КК України,

В С Т А Н О В И В :

І. Історія провадження

1.1.На розгляді Вищого антикорупційного суду (у подальшому ВАКС) перебуває зазначене кримінальне провадження.

1.2.29 серпня 2022року до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу, в якому він просив зменшити обвинуваченому ОСОБА_6 розмір застави з 7612800грн до 3380000грн, перерахувати 300000грн на потреби Збройних Сил України, а іншу частину повернути йому як заставодавцю.

В обґрунтування свого клопотання захисник зазначив, що 09квітня 2021року ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_6, який на той час мав статус підозрюваного, було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 04червня 2021року та визначено заставу в розмірі 35185000грн із покладенням обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

У подальшому ухвалами слідчих суддів строк тримання під вартою продовжувався, востаннє ухвалою слідчого судді від 30листопада 2021року, якою також було зменшено суму застави до 7612800грн та покладено на підозрюваного обов`язки, передбачені ст.194 КПК України.

Як зазначив захисник, 02грудня 2021року він уклав договір позики з ОСОБА_11 на суму 7650000грн, а 10грудня 2021року отримані кошти вніс на рахунок Вищого антикорупційного суду в якості застави за ОСОБА_6 . У зв`язку з цим ОСОБА_6 було звільнено з Київського слідчого ізолятора 13грудня 2021року.

Адвокат ОСОБА_7 наголосив, що ОСОБА_6 сумлінно виконував покладені на нього обов`язки, не ухилявся від органу досудового розслідування та суду, не перешкоджав кримінальному провадженню.

Строк дії покладених на ОСОБА_6 обов`язків сплив 13лютого 2022року, і прокурор не звертався до слідчого судді із клопотанням про його продовження, втім зазначені обставини не вплинули на процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 .

Водночас до обвинуваченого ОСОБА_12 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу у розмірі 2951000грн, а тому, на думку захисника, слідчий суддя, встановивши ОСОБА_6 значно більший розмір застави, заздалегідь визначив його роль як ініціатора та рушійну силу в можливому вчиненні кримінального правопорушення, що є порушенням таких загальних засад кримінального провадження як рівність перед законом і судом, презумпція невинуватості та диспозитивність.

Адвокат також просив врахувати зменшення ризику переховування від суду зі збігом часу, а також той факт, що обвинувачений має постійне місце проживання та сталі соціальні зв`язки.

Крім того, законодавча заборона виїзду придатних до військової служби громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, обумовлена воєнним станом, за твердженням захисника, є додатковим фактором, який забезпечує виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Поміж іншим, адвокат ОСОБА_7 повідомив, що 10вересня 2022року до нього надійшла вимога позичальника ОСОБА_11 про повернення позики з огляду на зменшення доходів та витрати на лікування.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1.Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 підтримав подане клопотання із зазначених у ньому мотивів.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав клопотання свого захисника - адвоката ОСОБА_7, просив його задовольнити та зазначив, що за час досудового розслідування розмір застосованої до нього застави зменшувався чотири рази. Звернув увагу, що після спливу дії покладених на нього обов`язків минуло понад півроку і упродовж цього часу він не переховувався від суду, не здійснював впливу на свідків та сумлінно виконував покладені на нього процесуальні обов`язки.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_8 підтримав клопотання захисника ОСОБА_7 та додав, що наразі ризики, які були встановлені слідчим суддею при покладені на ОСОБА_6 обов`язків, перестали існувати. Пояснював, що встановлений слідчим суддею ризик перешкоджання кримінальному провадженню не мав жодного підґрунтя, а ризик впливу на свідків нічим не підтверджувався. Натомість захисник підкреслював, що навіть під час відсутності дії обов`язків ОСОБА_6 не здійснював впливу на свідків та дотримувався обов`язку не змінювати місце проживання. Ці обставини, на думку захисника ОСОБА_8, обґрунтовують зменшення застосованого до ОСОБА_6 розміру застави.

2.2.Прокурорпросив узадоволенні клопотаннязахисника ОСОБА_7 відмовити тазазначив,що судовийрозгляд цьогокримінального провадженнятільки розпочався,а томудокази недосліджені тасвідки недопитані,що свідчитьпро існуванняризику впливуна свідків.Крім того,прокурор звернувувагу,що обвинуваченийволодіє значнимимайновими статками,а томуу зв`язкуз викладенимпродовжує існуватиризик переховуванняобвинуваченого відсуду.Прокурор наголосив,що належневиконання обвинуваченимсвоїх обов`язківна данийчас свідчитьпро дієвістьобраного щодонього запобіжногозаходу.Також прокурорнаполягав напродовженні існуванняризику перешкоджаннякримінальному провадженнюіншим чином,яке пов`язувавіз зайняттям ОСОБА_6 раніше посадизаступника начальникаУправління технічногоозброєння таспеціальних дослідженьСлужби зовнішньоїрозвідки Україниі наявністюу зв`язкуз цимширокого колазв`язківсеред працівників правоохоронних органів та судів, різних державних органів, засобів масової інформації, що може бути використано ним для перешкоджання кримінальному провадженню.

ІІІ. Мотиви суду

3.1.Заслухавши думку осіб, які беруть участь у судовому засіданні, дослідивши клопотання та матеріали, надані сторонами кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.

Правове регулювання та межі оцінки

3.2.Частиною 1 ст.201 КПК України передбачено право обвинуваченого та його захисника подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу, яке розглядається за правилами, передбаченими ч. 4 ст. 201 КПК України.

З положень ч. 1 ст. 182 КПК України слідує, що метою застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави є запобігання встановленим ризикам з можливістю стягнення в дохід держави внесених грошових коштів у разі невиконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Стаття 194 КПК України визначає порядок застосування запобіжного заходу, зокрема, за приписами ч.1 цієї статті суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

3.3.Також при розгляді клопотання колегія суддів враховує, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24лютого 2022року №64/2022, затвердженим Законом України №2402-ІХ від 24лютого 2022року, в Україні з 24лютого 2022року введений воєнний стан та продовжений з 23серпня 2022року строком на 90 діб згідно з Указом Президента України №573/2022 від 12серпня 2022року, затвердженим Законом України №2500-IX від 15серпня 2022року.

З п. 10 листа Верховного Суду «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» №1/0/2-22 від 03березня 2022року (надалі Лист ВС) вбачається, що суду необхідно зважати на обставини воєнного стану та, за наявності необхідних для цього підстав, за клопотанням підозрюваного доречно ухвалювати рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання, якщо відповідне клопотання обґрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу, для їх подальшого внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України.

Також відповідно до п. 9 Листа ВС, вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд може зважати на попередню оцінку окремих фактичних обставин, здійснену ним при вирішенні попередніх клопотань у цьому кримінальному провадженні на підставі відповідних матеріалів, і не здійснювати надмірного витребування матеріалів у сторін кримінального провадження.

На переконання колегії суддів це розповсюджується і на випадки розгляду клопотань про зміну запобіжного заходу.

Обставини, встановлені судом, та їх оцінка

3.4.Ухвалою слідчого судді від 09квітня 2021року до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 04червня 2021року з альтернативою внесення застави у розмірі 15500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 35185000грн, та покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України (т. 8, а.с. 30-58).

Ухвалою слідчого судді від 30листопада 2021року ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою до 28січня 2022року з альтернативою внесення застави у розмірі 3200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 7612800грн (т. 8, а.с. 172-205).

На виконання вищезазначеної ухвали слідчого судді 10грудня 2021року ОСОБА_7 вніс за ОСОБА_6 заставу (т. 78, а.с. 192), у зв`язку з чим останнього 13грудня 2021року було звільнено з-під варти (т. 7, а.с. 193).

При застосуванні та продовженні запобіжного заходу слідчими суддями була встановлена наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме:

переховування від органів досудового розслідування та суду;

незаконний вплив на свідків;

перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Отже, під час розгляду клопотання адвоката ОСОБА_7 має бути оцінений факт існування цих ризиків на теперішній час, адже метою застосування запобіжного заходу у вигляді застави обвинуваченому ОСОБА_6 є запобігання цим ризикам.

Колегія суддів зауважує, що запобіжні заходи застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження. Їх дія носить превентивний (попереджувальний) характер реалізації особами дій, направлених на перешкоджання здійсненню правосуддя у справі.

Стаття 177 КПК України визначає перелік ризиків, задля запобігання реалізації яких застосовується запобіжний захід. Ризики вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації обвинуваченим таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що особа обов`язково здійснюватиме такі дії. Однак, суду необхідно встановити, чи обвинувачений має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

3.5.Враховуючи, що в силу положень ч.2 ст.42 КПК України ОСОБА_6 наразі перебуває у статусі обвинуваченого, колегією суддів не надається оцінка наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення (п. 1 ч.1 ст.194 КПК України).

Щодо ризику переховування від органу досудового розслідування та суду

3.6.Ризик втечі має оцінюватись судом у контексті чинників, пов`язаних з тяжкістю злочинів та розміром покарання, яке загрожує у разі засудження за їх вчинення, особою обвинуваченого, місцем проживання, родом його занять, майновим станом і сімейними зв`язками.

Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369, ч.2 ст.366-2 КК України. Відповідно до класифікації злочинів за ступенем тяжкості, закріпленої у ст.12 КК України, серед переліку цих правопорушень є такий, який належить до тяжких (ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України, за яке передбачено покарання у виді до 8 років позбавлення волі) та особливо тяжких (ч.4 ст.190 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі до 12років з конфіскацією майна) злочинів.

Колегія суддів уважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду наразі є реальним з огляду на тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6, суворістю можливого покарання, пов`язаними із цим негативними для особи наслідками та іншими обставинами.

Також колегія суддів враховує, що з огляду на положення ст.45 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ст.369 КК України, належить до категорії корупційних, що у випадку визнання обвинуваченого винуватим виключає можливість його звільнення від кримінальної відповідальності, звільнення від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст.75 КК України, а також призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, відповідно до ст.69 КК України.

Зазначені обставини, які були враховані слідчим суддею під час визначення розміру застави ОСОБА_6, продовжують існувати станом на момент розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу та у своїй сукупності є вагомими доводами, що підтверджують продовження існування ризику переховування обвинуваченого від суду.

Колегія суддів звертає увагу, що сумлінне виконання обвинуваченим ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків жодним чином не свідчить про те, що ризики, які існували на момент застосування запобіжного заходу, перестали існувати.

Також при вирішенні клопотання колегія суддів враховує наявність грошових коштів та матеріальних цінностей у значних кількостях у володінні обвинуваченого ОСОБА_6, що було встановлено в ході досудового розслідування під час проведення обшуків, про що повідомив прокурор, та на що посилався слідчий суддя в ухвалах про продовження дії запобіжного заходу. Встановлений в ході досудового розслідування факт володіння ОСОБА_6 значними майновими статками свідчить про фінансову можливість переховуватись від кримінального переслідування тривалий час.

Крім того, суд враховує також те, що ОСОБА_6 є адвокатом, що вказує на наявність у нього впливового кола знайомих, а надане обвинуваченим тимчасове посвідчення військовозобов`язаного СЗРУ (Я-001704) № 49 (т. 7, а.с. 223), з якого вбачається, що ОСОБА_6 20 квітня 2021 року виключений зі списку особового складу Служби зовнішньої розвідки, на думку суду, жодним чином не спростовує існування окресленого ризику.

Стосовно тверджень сторони захисту про неможливість виїзду обвинуваченого ОСОБА_6 за межі території України у зв`язку з воєнним станом суд зазначає, що такі заходи носять тимчасовий характер, а тому неможливість виїзду на даний час не свідчить про відсутність ризику втечі після відкриття державного кордону для чоловіків віком від 18 до 60 років. Разом із тим, встановлена заборона виїзду чоловіків зазначеної вікової категорії за межі території України не є гарантією такого невиїзду.

Сумлінне виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків, в тому числі в частині незалишення свого місця проживання, зважаючи на воєнний стан та воєнні дії на початку весни на території Київської області, свідчить про ефективність обраного запобіжного заходу.

Щодо ризику впливу на свідків

3.7. Суд вважає обґрунтованим існування ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з наступних підстав.

Оцінюючи можливість впливу на свідків колегія суддів виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст.23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише свідченнями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст.95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_6 ознайомився з матеріалами кримінального провадження, а отже і з протоколами допитів встановлених досудовим розслідуванням свідків, то він дізнався персональні дані свідків та зміст наданих ними свідчень на стадії досудового розслідування. Вказане дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань. Крім того, враховуючи, що судовий розгляд у цьому кримінальному провадженні щойно розпочато, жоден зі свідків ще не допитаний, ризик впливу на них зі сторони обвинуваченого продовжує існувати.

Колегія суддів враховує поступове зменшення ризиків з плином часу, втім, переконана, що на момент розгляду клопотання ці ризики не досягли ступеню, який звільняв би суд від необхідності застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу.

Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином

3.8. Слідчий суддя на досудовому розслідуванні ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином пов`язував із тим, що ОСОБА_6 обіймав посаду заступника начальника Управління технічного озброєння та спеціальних досліджень Служби зовнішньої розвідки України, що обумовлювало наявність широкого кола зв`язків серед працівників правоохоронних органів та судів, різних державних органів, засобів масової інформації. Це, на думку слідчого судді, могло бути використано для перешкоджання здійсненню досудового розслідування шляхом впливу на детективів, прокурорів та суддів з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Втім, наразі досудове розслідування завершене, розпочата стадія судового розгляду, під час проведення якої прокурором не доведено існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

3.9. З вищевикладених обставин слідує, що наразі продовжують існувати ризик переховування від суду та ризик впливу на свідків, а ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином відсутній.

Щодо зменшення розміру застави

3.10.При вирішенні питання про зменшення розміру застави колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини, який вказав, що принцип верховенства права є однією з основ демократичного суспільства, притаманною всім статтям Конвенції (справа «Ісмаїлов проти Росії», п. 31).

Невід`ємним елементом зазначеного принципу, який також є однією із загальних засад кримінального провадження, є пропорційність. Зокрема, це підтверджується абз. 3 підпунктом 2.2 п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України у справі №3-рп/2012 від 25січня 2012року.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що така пропорційність обов`язково має застосовуватися судом при вирішенні питання щодо суми застави, яку у разі наявності відповідних підстав у порядку ч. 8 ст. 182 КПК України слід звернути в дохід держави.

У своєму рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що в цілях статті 14 Конвенції різниця у поводженні є дискримінаційною, якщо вона не має об`єктивного та розсудливого виправдання, не переслідує законної мети і якщо запропоновані засоби не є пропорційними до переслідуваної мети (справа «Карлгайнц Шмідт проти Німеччини», п. 24).

Тому суд вважає, що у разі виникнення підстав для застосування судом ч. 8 ст.182 КПК України має бути дотриманий принцип пропорційності, який є невід`ємною складовою верховенства права.

Враховуючи викладене,суд звертаєувагу нате,що запобіжнийзахід увигляді заставидо обвинуваченого ОСОБА_6 застосовувався зметою запобіганнятрьом ризикам,зазначеним уст.177КПК України,в тойже часнаразі ризиктого,що обвинувачений ОСОБА_6 перешкоджатиме кримінальномупровадженню іншимчином, припинив існувати.

Оскільки застосування застави до обвинуваченого ОСОБА_6 мало стимулюючий характер дотримання покладених на нього обов`язків та запобігання трьом ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, колегія суддів уважає, що у зв`язку з існуванням на даний час двох ризиків, передбачених вищезазначеною нормою, застосування повної суми застави, визначеною ухвалою слідчого судді від 30 листопада 2021 року, буде явно не пропорційним, а отже несправедливим у розумінні ст. 1 Першого Протоколу та пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Втім, враховуючи наявність двох інших ризиків та обставин, які зумовлюють існування цих ризиків, з метою забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього КПК України обов`язків, колегія суддів уважає за необхідне клопотання захисника ОСОБА_7 задовольнити частково, а розмір застави на цій стадії кримінального провадження зменшити з 7612800грн до 6609600 грн.

Вказане, на думку суду, відповідатиме критеріям справедливості та співмірності (пропорційності), забезпечить справедливий баланс інтересів особи та суспільства, а тому не суперечитиме ст. 1 Першого Протоколу та п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Щодо повернення заставодавцю частини застави та перерахування частини суми застави на спеціальний рахунок для підтримки Збройних Сил України

3.11.Оцінюючи доводи адвоката ОСОБА_7 щодо необхідності повернення йому частини застави, колегія суддів зазначає, що кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково лише у випадках, передбачених КПК України, до яких зміни матеріального становища заставодавця не відноситься. А тому колегія суддів відхиляє доводи адвоката ОСОБА_7 щодо необхідності повернення позики ОСОБА_11, оскільки дія запобіжного заходу не може ставитися у залежність від виконання цивільно-правових договорів. Захисник під час укладення договору позики усвідомлював необхідність її повернення і внесення застави було його правом, яке не обумовлювалося ні строком дії застави, ні обов`язком держави повернути її на першу вимогу заставодавця.

Втім, враховуючи прийняття судом рішення про зменшення розміру застави, частину суми, на яку зменшено заставу, відповідно до вимог ч. 11 ст. 182 КПК України слід повернути заставодавцю.

3.12. У своєму клопотанні захисник ОСОБА_7 просив із суми, на яку буде зменшено розмір застави, 300000 грн перерахувати з рахунку Вищого антикорупційного суду на спеціальний рахунок, відкритий Національним банком України (у подальшому НБУ) для підтримки Збройних Сил України (у подальшому ЗСУ).

24лютого 2022року НБУ ухвалив рішення відкрити спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку ЗСУ. Таке рішення ухвалене у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні, збройною агресією РФ та небезпекою для державної незалежності України, її територіальної цілісності. Реквізити офіційного спеціального рахунку зазначені на офіційному веб-сайті НБУ (https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-vidkriv-spetsrahunok-dlya-zboru-koshtiv-na-potrebi-armiyi).

Вирішуючи заявлене клопотання про зміну запобіжного заходу, суд бере до уваги безпрецедентні обставини, пов`язані із введенням воєнного стану в Україні, необхідність збору коштів на підтримку ЗСУ для протидії у війні з Російською Федерацією, а також достатність запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 6609600грн для забезпечення гарантій належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_6, а також його співмірність з встановленими ризиками.

Відповідно до ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом. Згідно з п.7 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №15 від 11січня 2012 року, кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених КПК України. Застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка готівкою через банки або підприємства поштового зв`язку (п. 8 Порядку).

Внаслідок збройної агресії Російської Федерації останньою наносяться ракетні та бомбові удари по воєнних та цивільних об`єктах України, знищується інфраструктура населених пунктів, що з огляду на наближення зимового сезону та кількість людей, які потребують прихистку та медичної допомоги, вимагає негайного її відновлення. Сторони також відзначили, що оскільки діяльність ЗСУ спрямована на подолання збройної агресії, вони потребують, зокрема, термінової фінансової підтримки.

З урахуванням позиції заставодавця щодо розпорядження власними грошовими коштами шляхом негайного перерахування частини суми застави на спеціальний банківський рахунок ЗСУ, колегія суддів уважає за можливе задовольнити таке прохання. З урахуванням нормативних приписів, повернення застави власнику грошових коштів шляхом негайного перерахування їх з рахунку Вищого антикорупційного суду на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку ЗСУ не суперечить загальним засадам кримінального провадження, є виправданим для виконання його завдань та запобігатиме зайвому витрачанню часу на перерахування коштів спочатку заставодавцю, а згодом на спеціальний рахунок НБУ.

3.13. Таким чином, у зв`язку зі зменшенням внесеної ОСОБА_7 за ОСОБА_6 на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30листопада 2021року застави з 7612800грн до 6609600 грн (тобто на 1003200 грн), колегія суддів приходить до висновку про необхідність повернення частини суми у розмірі 703200 грн заставодавцю та перерахування частини суми у розмірі 300000 грн за ініціативою заставодавця ОСОБА_7 на спеціальний рахунок, відкритий у Національному банку України для підтримки ЗСУ.

На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 178, 182, 201, 372, 376 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

1.Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу задовольнити частково.

2.Зменшити розмір застави, визначений обвинуваченому ОСОБА_6 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30листопада 2021року, з 7612800грн до 6609600 (шість мільйонів шістсот дев`ять тисяч шістсот)грн.

3.Частину суми, на яку зменшено заставу, у розмірі 300000 (триста тисяч)грн, яка була внесена ОСОБА_7 за ОСОБА_6 на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30листопада 2021року, повернути та за ініціативою заставодавця ОСОБА_7 перерахувати на спеціальний рахунок Національному банку України за наступними реквізитами:

Рахунок: UA843000010000000047330992708

Банк: Національний банк України

МФО: 300001

Код за ЄДРПОУ: 00032106

Отримувач: Національний банк України

Призначення платежу: на підтримку Збройних Сил України.

4.Частину суми, на яку зменшено заставу, у розмірі 703200 (сімсот три тисячі двісті) грн, яка була внесена ОСОБА_7 за ОСОБА_6 на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30листопада 2021року повернути заставодавцю.

5.У решті клопотання відмовити.

6.Копію ухвали направити прокурору, обвинуваченому ОСОБА_6 та його захиснику адвокату ОСОБА_7 негайно після її проголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3