Документ № 106520435

Справа № 991/2163/21

Номер провадження 1-кп/991/12/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2022 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_4

суддів ОСОБА_5

ОСОБА_6

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_7

прокурора ОСОБА_8

обвинуваченої ОСОБА_1,

її захисників адвокатів ОСОБА_9

ОСОБА_10

розглянувши в місті Києві заяву прокурора ОСОБА_11 про відвід судді - члена колегії ОСОБА_3 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000436 від 10 липня 2020 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Харкові, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,

В С Т А Н О В И В :

І. Історія провадження

1.1. На розгляді Вищого антикорупційного суду (надалі - суд) перебуває зазначене кримінальне провадження.

1.2. У судовому засідання 26 вересня 2022 року прокурор ОСОБА_12. заявила відвід судді ОСОБА_3

В обґрунтування своєї заяви прокурор зазначила, що із засобів масової інформації їй стало відомо про те, що суддя Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 розглядала адміністративну справу № 820/5579/17 за позовом ОСОБА_3 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання нарахувати суддівську винагороду, за результатами якої ухвалила рішення про задоволення зазначеного позову.

У зв`язку з цим прокурор зазначила, що існують сумніви в неупередженості судді ОСОБА_6 а тому вбачала підставу для відведення зазначеного члена колегії суддів від розгляду цього кримінального провадження.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. У судовому засіданні прокурор свою заяву про відвід підтримала, просила її задовольнити та відвести суддю ОСОБА_3 від розгляду цього кримінального провадження на підставі наведених у заяві обставин.

2.2. Обвинувачена ОСОБА_1 зазначила, що дійсно у 2017-2018 роках вона розглядала численні позови суддів про стягнення з Державної судової адміністрації України ненарахованих заробітних плат. Наголосила, що оскільки на розгляді Харківського окружного адміністративного суду справ такої категорії було близько 5000, то вона не пам`ятає, чи розглядала позов члена колегії ОСОБА_3

Захисники обвинуваченої ОСОБА_1 - адвокати ОСОБА_13 та ОСОБА_14 заперечували проти задоволення заяви про відвід та зазначили, що якби підстави для відводу були, то суддя ОСОБА_3 про це б повідомила, а тому заяву прокурора вважали такою, що спрямована на затягування розгляду справи.

2.3. Суддя ОСОБА_3 зазначила, що дійсно зверталася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної судової адміністрації України про нарахування суддівської винагороди, однак оскільки її позов розглядався за правилами письмового провадження, у судове засідання вона не з`являлася, а тому не пам`ятає, хто із суддів того суду розглядав її позов.

ІІІ. Мотиви суду

3.1. Дослідивши заяву про відвід та матеріали, надані в обґрунтування цієї заяви, заслухавши думку осіб, які беруть участь у судовому засіданні, суд дійшов наступних висновків.

Правове регулювання

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.

З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді (колегії суддів) відвід, який повинен бути вмотивованим відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України.

Перелік підстав, які виключають участь судді в кримінальному провадженні та за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений статтями 75, 76 КПК України.

Зокрема, у своїй заяві прокурор посилається на наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді ОСОБА_6 що передбачено п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.

3.2. Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (надалі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як правило, неупередженість являє собою відсутність упереджень, при цьому її наявність чи відсутність можуть бути перевірені різними способами (Kyprianou v. Cyprus [GC], пункт 118; Micallef v. Malta [GC], пункт 93).

Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ) вирізняє суб`єктивний підхід, тобто бажання упевнитись у суб`єктивному обвинуваченні чи інтересі певного судді в конкретній справі, та об`єктивний підхід, тобто визначення, чи були надані суддею достатні гарантії, щоб виключити будь-які обґрунтовані сумніви у цьому відношенні (Kyprianou v. Cyprus [GC], пункт 118; Piersack v. Belgium, пункт 30; Grieves v. the United Kingdom [GC], пункт 69).

Здійснюючи перевірку з точки зору суб`єктивного тесту, ЄСПЛ неодноразово робив висновок, що особиста неупередженість судді має презюмуватись за відсутності доказів зворотнього (Kyprianou v. Cyprus [GC], пункт 119; Hauschildt v. Denmark, пункт 47).

Оскільки в деяких справах може бути важко надати доказ, який дозволив би спростувати презумпцію суб`єктивної неупередженості судді, вимога об`єктивної неупередженості забезпечує додаткову значиму гарантію. У зв`язку з наведеним ЄСПЛ визнав складність встановлення порушення статті 6 Конвенції в частині суб`єктивної упередженості і тому в переважній більшості справ він зосередився на об`єктивному критерії (Kyprianou v. Cyprus [GC], пункт 119).

Тест об`єктивності, який застосовується до органу, що засідає колегіально, передбачає встановлення того, чи існують доведені факти (незалежно від особистої поведінки будь-кого з членів цього органу), які можуть викликати сумніви щодо їх неупередженості (Castillo Algar v. Spain, пункт 45).

3.3. Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Отже, тягар доведення обґрунтованості того чи іншого клопотання, заяви чи скарги, покладається безпосередньо на сторону, яка його ініціює.

3.4. Передбачена п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України підстава для відводу - наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді - має оціночний характер і передбачає необхідність безпосереднього встановлення таких обставин, та те, що вони мають викликати обґрунтований сумнів в упередженості судді. Відповідний сумнів має бути ретельно мотивований, бо не всі обставини можуть свідчити про зацікавленість судді у результатах розгляду справи чи викликати реальні побоювання сторін в його неупередженості.

У протилежному випадку задоволення відводу чи самовідводу судді з будь-яких підстав, без належної індивідуальної оцінки, може призвести до його безпідставності.

Встановлені судом обставини

3.5. Рішенням від 21 грудня 2017 року Харківським окружним адміністративним судом (суддя ОСОБА_1) задоволено позов ОСОБА_3 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії та зобов`язано зазначеного відповідача нарахувати ОСОБА_3 суддівську винагороду (т. 8, а.с. 50-54).

З огляду на наведене прокурор вважала, що існує сумнів в неупередженості судді ОСОБА_6 а тому остання не може брати участь у судовому розгляді цього кримінального провадження по суті пред`явленого обвинувачення.

Оцінка судом доводів сторони захисту

3.6. Обставини можливого потенційного конфлікту інтересів як підстави для відводу судді ОСОБА_3 підлягають дослідженню у цьому конкретному випадку, зокрема, через призму можливого їх негативного впливу на об`єктивність прийняття рішень членом колегії суддів у межах цього кримінального провадження у зв`язку із розглядом обвинуваченою раніше в межах своїх службових повноважень справи, яка стосувалася інтересів судді ОСОБА_3

Разом із тим, на думку, колегії суддів, вищенаведені обставини не є такими, що створюють потенційний конфлікт інтересів.

У заяві про відвід прокурор не зазначила та не обґрунтувала, яким чином розгляд ОСОБА_1 позову ОСОБА_3 у 2017 році у порядку письмового провадження може вплинути на результати розгляду цього кримінального провадження, оскільки ОСОБА_3 під час розгляду адміністративної справи № 820/5579/17 у судові засідання не прибувала та з ОСОБА_1 не спілкувалася.

Крім того, Рада суддів України у своєму рішенні № 14 від 28 лютого 2020 року зазначила, що, вирішуючи питання щодо обґрунтованості заявленого відводу, суд керується принципом «чим більше часу минуло з моменту події, яка, як стверджується, служить підставою для припущення про наявність у судді упередженості, тим менш вагомими є аргументи проти кандидатури конкретного судді». У разі, якщо сумніви судді мають під собою реальні підстави, то питання має бути вирішено на користь відводу судді.

Тому при вирішенні заяви про відвід суд також враховує те, що з моменту розгляду позову ОСОБА_3 минуло майже 5 років, що додатково свідчить про відсутність сумнівів в неупередженості цього члена колегії суддів.

Навіть після повідомленої прокурором інформації член колегії - суддя ОСОБА_3 не згадала, що адміністративну справу за її позовом розглядала саме ОСОБА_1 . Так само і остання у зв`язку зі значною кількістю справ за позовами такого характеру не згадала, що ОСОБА_3 також була позивачем в одній із них.

3.7. Відповідно до частин 1, 2 ст. 95 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення; жоден доказ не має наперед встановленої сили.

На думку колегії суддів, той факт, що обвинувачена в 2017 році розглянула в порядку письмового провадження позов члена колегії суддів ОСОБА_6 який стосувався особистих інтересів останньої, жодним чином не свідчить про упередженість думки цього судді на користь позиції обвинуваченої.

Тому, заявлені прокурором сумніви щодо потенційної упередженості судді з урахуванням наданої нею інформації в розумінні ч. 4 ст. 75 КК України не можуть бути підставою для задоволення заяви про відвід члена колегії суддів ОСОБА_3 Разом з тим, оскільки відсутній суб`єктивний критерій упередженості, то обставини, зазначені прокурором, не можуть беззаперечно створювати у стороннього спостерігача сумніви в неупередженості судді ОСОБА_6 що свідчить про відсутність і об`єктивного критерію.

Висновки суду

3.8. Прокурор не надала належних доказів та не навела обставин, які дійсно могли б свідчити про упередженість судді ОСОБА_3 при розгляді цього кримінального провадження.

Враховуючи викладене, оскільки будь-яких переконливих аргументів на підтвердження наявності передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України обставини, яка виключає участь судді ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні, прокурором не наведено, у задоволенні її заяви про відвід слід відмовити.

Керуючись статтями 75, 81, 82, 369, 372, 376 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

У задоволенні заяви прокурора ОСОБА_11 про відвід судді - члена колегії ОСОБА_3 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_15

Судді ОСОБА_16

ОСОБА_17