Документ № 106619745

Справа № 991/4161/22

Провадження 1-кс/991/4180/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_27, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_24., прокурора ОСОБА_25, підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_26., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_25 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12015100100003812 від 01.04.2015, зокрема, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) ОСОБА_25 про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_1 під домашнім арештом, подане у рамках кримінального провадження № 12015100100003812 від 01.04.2015, зокрема, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, в якому він просить:

1) продовжити строком на 2 (два) місяці запобіжний захід у виді домашнього арешту стосовно підозрюваного у кримінальному провадженні № 12015100100003812 від 01.04.2015 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, заборонивши йому залишати житло за адресою: АДРЕСА_1, кожного дня з 22:00 год. вечора до 07:00 год. ранку.

2) при продовженні строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження №12015100100003812 від 01.04.2015, прокурора, слідчого судді, суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його місце фактичного проживання, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду, крім проїзду до місця роботи в місті Києві;

- повідомляти слідчого (детектива), прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з будь-якими особами (крім своїх захисників, детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора України, слідчого судді, суду) з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_1, зокрема із ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Клопотання мотивовано тим, що:

1) ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме в пособництві заволодінню чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах;

2) кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким злочином, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна;

3) продовжують існувати ризики, встановленні слідчим суддею при застуванні до ОСОБА_1 запобіжного заходу, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні;

4) завершити досудове розслідування до закінчення строку дії запобіжного заходу неможливо внаслідок особливої складності провадження та необхідності проведення низки слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на збір доказів з метою встановлення об`єктивної істини, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, в тому числі з`ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, у зв`язку з чим поставною Генерального прокурора від 23.06.2022 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 7 місяців, тобто до 27.11.2022;

5) встановлені в ході досудового розслідування обставини вчинення кримінального правопорушення дають обґрунтовані підстави вважати, що не продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та відсутність покладених на ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, не зможе забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_25. доводи клопотання підтримав, просив задовольнити із викладених у ньому підстав.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_26. заперечував проти доводів клопотання, просив у задоволенні клопотання прокурора відмовити, зазначив, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється вже тривалий час, протягом цього часу ОСОБА_1 виявляє належну процесуальну поведінку, жодного обов`язку не порушував, прокурором не доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, нові докази відсутні, що свідчить про необхідність застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання. Просив відмовити у покладенні на ОСОБА_1 обов`язку носити електронний браслет у зв`язку з тим, що його носіння створює певні незручності, відбувається постійний збій в роботі пристрою, особливо вночі, внаслідок чого ОСОБА_1 позбавлений сну, що є одним із видів катування.

Підозрюваний ОСОБА_1 позицію захисника підтримав, просив не застосовувати до нього запобіжний захід, оскільки за весь час дії запобіжного заходу жодних обов`язків не порушував, зазначив, що носіння електронного браслету створює незручності, зокрема, починає вібрувати до самого ранку.

Слідчий суддя, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін, дійшов до наступного висновку.

Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12015100100003812 від 01.04.2015, зокрема, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

03.05.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме в пособництві заволодінню чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Повідомлення про підозру від 03.05.2022 (Том № 1 а. 17-26) вручено ОСОБА_1 особисто 03.05.2022 о 10 год. 17 хв., що підтверджується відповідним підписом (Том № 1 а. 27 зворот).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.05.2022 (справа № 991/1477/22 провадження № 1-кс/991/1497/22) до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 744 300, 00 грн., та покладено додаткові процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19.05.2022 (справа № 991/1477/22 провадження 11-сс/991/157/22) ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.05.2022 про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави залишено без змін.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.06.2022 (справа № 991/1777/22 провадження № 1-кс/991/1792/22) застосований до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді застави змінено на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши підозрюваному залишати житло за адресою: АДРЕСА_1, кожного дня з 22:00 вечора до 07:00 ранку.

У зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді домашнього арешту на підозрюваного ОСОБА_1 покладено наступні обов`язки: 1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження № 12015100100003812 від 01.04.2015, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою; 2) не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його місце фактичного проживання, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами (крім своїх захисників, детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, слідчого судді, суду) з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_1, зокрема з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 ; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю. Строк дії ухвали - два місяці, до 06 серпня 2022 року включно.

Постановою Генерального прокурора від 23.06.2022 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 7 місяців, тобто до 27.11.2022 (Том № 1 а. 54-59).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.08.2022 (справа № 991/2756/22 провадження № 1-кс/991/2773/22) продовжено на строк дії ухвали строк запобіжного заходу у виді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, заборонивши підозрюваному ОСОБА_1 залишати житло за адресою: АДРЕСА_1, кожного дня з 22:00 вечора до 07:00 ранку. На строк дії ухвали покладено на ОСОБА_1 наступні обов`язки: 1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження № 12015100100003812 від 01.04.2015, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою; 2) не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його місце фактичного проживання, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду, крім проїзду до місця роботи в місті Києві; 3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами (крім своїх захисників, детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, слідчого судді, суду) з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_1, зокрема з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 ; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю. Строк дії ухвали - до 02 жовтня 2022 року включно.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

За ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Згідно з положеннями частини 3 статті 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 199 КПК України).

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч. 5 ст. 199 КПК України).

В свою чергу, правила, передбачені для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, врегульовані параграфом 1 Глави 18 Розділу ІІ, зокрема, ст.ст. 176-178, 184-198 КПК України.

Так, згідно ч.ч. 1-2 статті 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).

З огляду на вищезазначені положень закону, слідчому судді під час вирішення чи є законні підстави для продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_1, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та обґрунтованість такої підозри; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, їх обґрунтованість та доведеність наявності обставин, які свідчать про те, що заявлені стороною обвинувачення та наведені в ухвалі суду про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ризики наразі не зменшилися та продовжують існувати; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

Як вбачається із аналізу ч. 3, ч. 5 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, якщо прокурор, слідчий не доведе, що 1) заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під домашнім арештом; 2) існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під домашнім арештом, та ці обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного під домашнім арештом.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.

ОСОБА_1 підозрюється у пособництві в заволодінні майном ДП «Інформаційний центр» в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем за попередньою змовою із групою осіб, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

В ході досудового розслідування встановлені наступні обставини, які свідчать про вчинення злочину: заступник генерального директора ДП «Держінформ`юст» з технічних питань ОСОБА_1, діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_2, ОСОБА_21, та ОСОБА_9 шляхом зловживання своїм службовим становищем, сприяв заволодінню грошовими коштами ДП «Держінформ`юст», що передбачалися для оплати за поставку ТОВ «Астен-МН» програмного забезпечення «TrueConf» відповідно до Договору від 22.01.2014 №КТ25 на загальну суму 7 719 059 грн, яка у шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та є особливо великим розміром, достовірно при цьому знаючи, що необхідного програмного забезпечення для роботи у режимі ВКЗ визначеній кількості користувачів ДП не отримувало, а ТОВ «Астен-МН» його не поставляло.

Отже, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину (частина 6 статті 12, Примітка 1 до статті 45, ч. 5 ст. 191 КК України).

Щодо обґрунтованості підозри.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування відносно нього обмежувальних заходів.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема:

- наказом від 01.08.2014 №245-к про призначення ОСОБА_1 на посаду заступника директора ДП «Інформаційний центр» з технічних питань (Том № 2 а. 22);

- посадовою інструкцією заступника директора ДП «Інформаційний центр» з технічних питань, відповідно до якої ОСОБА_1 безпосередньо підпорядковується генеральному директору державного підприємства. ОСОБА_1 підпорядкований відділ експлуатації, заступник генерального директора ДП «Інформаційний центр» ОСОБА_1 повинен знати технічні умови функціонування автоматизованих систем, техніко-експлуатаційні характеристики, конструктивні особливості обладнання, призначення та режим роботи програмного забезпечення, що експлуатується (Том № 2 а. 23-24);

- протоколом огляду від 20.07.2020, відповідно до якого ОСОБА_1 в період часу з 18.07.2006 по 20.08.2007 був засновником ТОВ «АСТЕН-МН», а в період часу з 24.07.2006 по 26.07.2007 був керівником та підписантом вказаного товариства (Том № 3 а. 91-92);

- договором № КТ 25 від 22.01.2014 про закупівлю апаратури записувальної і відтворювальної звуку і зображення (обладнання для відеоконференцзв`язку та ІР - телефонії), укладеним між ДП «Інформаційний центр» та ТОВ «Астен-МН», додатковою угодою від 26.06.2014 № 1, додатковою угодою від 09.09.2014 № 2 та додатками до вказаного договору (Том № 2 а. 34-64);

- видатковими накладними, актами здачі приймання робіт (надання послуг) щодо постачання програмного забезпечення «TrueConf», виконання робіт та надання послуг ТОВ «Астен-МН» для ДП «Інформаційний центр» згідно умов договору № КТ 25 від 22.01.2014 (Том № 2 а. 65-70);

- погодженими рахунками-фактурами на оплату поставлених товарів, виконаних робіт та наданих послуг від ТОВ «Астен-МН» до ДП «Інформаційний центр» відповідно до договору № КТ-25 (Том № 2 а. 71-77);

- платіжними дорученнями ДП «Інформаційний центр», відповідно до яких на рахунки ТОВ «Астен-МН», відкриті в АТ «Банк Велес» та Столичній філії ПАТ «КБ Приватбанк», перераховано грошові кошти в сумі 18 872 270,50 грн, з яких 6 756 000 грн - оплата за програмне забезпечення «TrueConf», яке надає можливість одночасного користування «онлайн - користувачам» в режимі відеоконференцзв`язку (унікальний код) та 5 971 172,5 грн за роботи щодо доставки, налагодження (монтажу) системи відеоконференцзв`язку та ІР телефонії, генерації програмного забезпечення, його інсталяції та налагодження, тестування системи проведення навчання персоналу та подальшого його атестації (Том № 2 а. 78-84);

- актом приймання-передачі від 01.04.2014 між ДП «Інформаційний центр» та ТОВ «Іволга-2», відповідно до якого державне підприємство отримало програмне забезпечення TrueConf-Server на 200 користувачів (Том № 2 а. 97);

- протоколом огляду від 11.07.2017, відповідно до якого встановлено, що на серверному обладнанні ДП «НАІС» знаходиться програмне забезпечення «TrueConf», що надає можливість одночасного користування лише 200 онлайн користувачів (Том № 2 а. 87-89);

- листом компанії Trueconf ltd, згідно якого нею було реалізовано лише ліцензію на 200 користувачів № UA1AE ДП «Інформаційний центр» через британську компанію Ceterum Limited (Том № 2 а. 139-140);

- протоколом огляду речей від 18.04.2019, відповідно до якого на дисках, які отримані підрозділами міністерства юстиції при виконання договору № КТ25, знаходиться програмне забезпечення «TrueConf-Client_6.4.4» (Том № 2 а. 90-91);

- матеріалами виконання запиту про міжнародну правову допомогу до компетентних органів Російської Федерації, відповідно до яких програмне забезпечення TrueConf Сlient можливо безкоштовно завантажити із офіційного сайту компанії або із серверної частини TrueConf Server (Том № 2 а. 241-251);

- договором від 27.05.2014 № 22/05-145 між ТОВ «Астен-МН» та ТОВ «Зуївський Енергомеханічний завод» (постачальник) про закупівлю комплектів системи відеоконференцзв`язку (Том № 2 а. 101-102);

- виписками по рахунках ТОВ «Зуївський Енергомеханічний завод» в АТ ПУМБ та АТ КБ «Приватбанк», згідно з якими ТОВ «Астен-МН» перераховано грошові кошти в сумі 6 004 905,6 за реалізацію програмного забезпечення для відеоконференцзв`язку за договорами 22/05-14 від 27.05.14 та №1/09 вiд 25.09.14; ТОВ «Зуївський Енергомеханічний завод» перерахувало 366 055 доларів США (еквівалент 7 719 059 грн.) за поставлене програмне забезпечення «TrueConf» на рахунок компанії Ceterum Limited, № НОМЕР_1, відкритий в AP ANLAGE & PRIVATBANK AG (Limmatquai 4 Zurich, Switzerland) (Том № 2 а. 108-112);

- зовнішньоекономічним договором від 03.01.2014 № 03/01/2014 між ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод» та Ceterum Limited про постачання 5 000 ліцензій програмного забезпечення Trueconf, актами постачання програмного забезпечення, складеними між ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод» та компанією Ceterum Limited №2 щодо постачання унікальних кодів, програмного забезпечення «TrueConf» (Том № 2 а. 128-136);

- електронними версіями актів приймання-передачі та накладних між ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод» та ТОВ «Астен-МН» про нібито постачання програмної продукції «TrueConf» (Том № 3 а. 15-26);

- електронними листами від ОСОБА_12 та ОСОБА_9, відповідно до яких вбачається наявність достатніх підстав вважати, що встановлення та налагодження систем відеоконференцзв`язку в підрозділах юстиції здійснювалось силами ДП «Інформаційний центр», а не ТОВ «Астен-МН» (Том № 3 а. 35-36);

- показаннями свідка ОСОБА_11, яка здійснила моніторинг підприємств для закупівлі обладнання відеоконференцзв`язку, у яких можна було придбати комплекти обладнання необхідного для впровадження системи відеоконференцзв`язку, в подальшому протягом літа 2014 року у вказаних підприємств було придбано вказане обладнання та доставлено його (силами постачальників) до офісних приміщень ТОВ «Астен-МН», які знаходились в місті Києві по вул. Ярославів Вал та по вул. Володимирській (Том № 3 а. 65-72);

- договорами № 1-09/14 від 01.07.2014 та 2-10/14 від 01.10.2014 на між ТОВ «Астен-МН» та ОСОБА_11, відповідно до яких останню залучено для надання технічної допомоги при виконанні договору № КТ 25 (Том № 3 а. 73-76);

- показаннями свідка ОСОБА_12, який отримавши віддалений доступ до серверного обладнання, 21.10.2014 під відповідним логіном та паролем, здійснив налаштування параметрів програми «TrueConf Server» для генерації клієнтського програмного забезпечення «TrueConf Client 6.4.4», після чого згенероване програмне забезпечення «TrueConf Сlient 6.4.4» в кількості одного примірника ОСОБА_12 завантажив на комп`ютер та зробив копії більше ніж 1100 CD-R дисків та надав їх ОСОБА_11 (Том № 3 а. 77-81);

- договорами № 10/14-01 від 02.09.2014 та № 10/14-02 від 03.11.2014 між ТОВ «Астен-МН» та ОСОБА_12, на підставі яких останнього залучено для надання технічної допомоги при виконанні договору № КТ 25 (Том 3 3 а. 82-85);

- протоколом огляду документів від 03.10.2019, яким встановлено наявність достатніх підстав вважати, що роботи щодо доставки, налагодження (монтажу) системи відеоконференцзв`язку та ІР телефонії, генерації програмного забезпечення, його інсталяції та налагодження, тестування системи проведення, навчання персоналу та подальшого його атестації виконувались працівниками філій ДП «Інформаційний центр» у робочий час, а не ТОВ «Астен-МН» (Том № 3 а. 86-88);

- висновком судової комп`ютерно-технічної експертизи від 02.08.2019 №19/9/1-46/СЕ/19, відповідно до якого є технічна можливість завантаження програмного забезпечення TrueConf Сlient із офіційного сайту компанії або із серверної частини TrueConf Server, програмне забезпечення TrueConf Client є складовою програмного забезпечення TrueConf Server (Том № 3 а. 103-107);

- висновком судової почеркознавчої експертизи №52/1 від 20.03.2019, відповідно до якого акти виконаних робіт та видаткові накладні до договору № КТ25 підписано ОСОБА_1 (Том № 3 а. 108-120);

- висновком судової почеркознавчої експертизи №373/1 від 12.12.2019, відповідно до якого рахунки-фактури до договору № К Т25 підписані ОСОБА_1 (Том № 3 а. 121-130);

- висновком комісійної судово-економічної експертизи від 18.12.2020 №1041/50001, відповідно до якого розмір збитків внаслідок перерахування грошових коштів на користь ТОВ «Астен-МН» по договору №К Т25 від 22.01.2014 в частині оплати за програмне забезпечення «TrueConf» (унікальні коди) за умови, що програмне забезпечення «TrueConf» (унікальні коди) є програмою «TrueConf-Client», яку можливо безкоштовно завантажити із програмного забезпечення «TrueConf Server», що перебувало у володіння державного підприємства та із офіційного сайту компанії «TrueConf», становить 6 756 000 грн. (Том № 3 а. 148-167), та іншими доказами в їх сукупності.

Так, згідно наказом від 01.08.2014 № 245-к ОСОБА_1 було призначено на посаду заступника директора ДП «Інформаційний центр» з технічних питань, у період з жовтня 2013 року по серпень 2014 року працював на посаді інженера відділу інформаційної безпеки ДП «Інформаційний центр» за сумісництвом, оскільки основне місце роботи було ДП «Інформаційні судові системи».

22.01.2014 укладено договір № КТ 25 від 22.01.2014 про закупівлю апаратури записувальної і відтворювальної звуку і зображення (обладнання для відеоконференцзв`язку та ІР - телефонії) між ДП «Інформаційний центр» та ТОВ «Астен-МН», в подальшому, до даного договору було укладено додаткові угоди № 1 та № 2, а також додатки до них, якими була змінена ціна договору, а також обсяг поставок, робіт та послуг, які підлягають виконанню.

Так, згідно з пп. 11.2.1 п. 11.2 Розділу ХІ Договору від 22.01.2014 № КТ25, факт поставки за договором підтверджується відповідним Актом та видатковою накладною, які готуються Виконавцем під час поставки та встановлення Товару підписується Замовником впродовж 3 робочих днів після отримання зазначених документів або протягом цього ж строку надаються зауваження до поставленого Товару.

Також підпунктом 11.2.3 пункту11.2 розділу ХІ Договору від 22.01.2014 № КТ25 передбачено, що після підписання відповідного Акту та видаткової накладної Сторонами зобов`язання Виконавця щодо поставки Товару вважаються виконаними у повному обсязі та належним чином.

За версією сторони обвинувачення, роль ОСОБА_1 у реалізації злочинного плану по заволодінню грошовими коштами ДП «Інформаційний центр» полягала в наступному: за вказівкою ОСОБА_9 та з огляду на передбачені посадовою інструкцією заступника директора ДП «Інформаційний центр» з технічних питань та фактично здійснювані ним повноваження, зокрема, є відповідальним за впровадження і забезпечення експлуатації автоматизованих систем програмних продуктів підприємства (1) забезпечити доступ до серверного обладнання ДП «Інформаційний центр» відповідним особам, зокрема, ОСОБА_12, для генерації ними клієнтської частини програмного забезпечення для відеоконференцзв`язку, (2) підписати первинні бухгалтерські документи (акти здачі-прийняття робіт (виконання послуг), видаткові накладні) щодо нібито отримання ДП «Інформаційний центр» від ТОВ «Астен-МН» передбачених Договором від 22.01.2014 № КТ25 послуг (навчання та атестація персоналу ДП «Інформаційний центр»), обладнання системи відеоконференцзв`язку та ІР - телефонії, програмного забезпечення у визначеній додатковими угодами та додатками до Договору кількості, а також щодо нібито виконання робіт з доставки, встановлення, налагодження, монтажу та тестування системи з програмним забезпеченням; (3) погодити відповідні рахунки-фактури ДП «Інформаційний центр» на оплату поставлених товарів (комплектів обладнання системи відеоконференцзв`язку та ІР - телефонії, програмного забезпечення «TrueConf»), виконаних робіт та наданих послуг від ТОВ «Астен-МН» до ДП «Інформаційний центр» відповідно до договору №КТ-25, чим створити правові підстави для перерахування грошових коштів з рахунків ДП «Інформаційний центр» для їх подальшого заволодіння.

Відповідно до матеріалів клопотання, вбачається наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 як заступник директора ДП «Інформаційний центр» з технічних питань підписав видаткові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), складених на виконання умов договору № КТ 25 від 22.01.2014 про закупівлю апаратури записувальної і відтворювальної звуку і зображення (обладнання для відеоконференцзв`язку та ІР - телефонії), укладеного між ДП «Інформаційний центр» та ТОВ «Астен-МН», а саме:

- видаткову накладну № АС-0000002 від 01.07.2014 про нібито отримання 46 примірників ПЗ «TrueConf» на суму 276 000 грн;

- акт № 1 здачі приймання робіт (надання послуг) від 30.09.2014 про нібито прийняття робіт щодо доставки, налагодження, генерації ПЗ робочого місця ВКЗ, інсталяції та налагодження ПЗ, тестування системи, навчання персоналу та атестації навчання персоналу в кількості 440 шт на суму 2 333 321 грн;

- акт № 2 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2014 про нібито прийняття робіт щодо доставки, налагодження, генерації ПЗ робочого місця ВКЗ, інсталяції та налагодження ПЗ, тестування системи, навчання персоналу та атестації навчання персоналу в кількості 181 шт. на суму 959 843 грн;

- акт № 1 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.01.2015 про нібито отримання 105 комплектів обладнання систем відеоконференцзв`язку та ІР-телефонії на базі ПК, ПЗ TrueConf», що надає можливість одночасного користування «онлайн-користувачам» в режимі ВКЗ та роботи з встановлення, налагодження та тестування системи з ПЗ з навчанням та атестацією персоналу на суму 1 949 472 грн;

- акт № 2 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 17.02.2015 про нібито отримання 227 комплектів обладнання систем відеоконференцзв`язку та ІР-телефонії на базі ПК, ПЗ TrueConf», що надає можливість одночасного користування «онлайн-користувачам» в режимі ВКЗ та роботи з встановлення, налагодження та тестування системи з програмним забезпеченням з навчанням та атестацією персоналу на суму 4 214 572 грн;

- акт № 3 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 26.02.2015 про нібито прийняття робіт щодо доставки, налагодження, генерації ПЗ робочого місця ВКЗ, інсталяції та налагодження ПЗ, тестування системи, навчання персоналу та атестації навчання персоналу в кількості 5 шт. на суму 26 515 грн.;

- акт № 4 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 13.03.2015 про нібито отримання 130 комплектів обладнання систем ВКЗ та ІР-телефонії на базі ПК, ПЗ TrueConf», що надає можливість одночасного користування «онлайн-користувачам» в режимі ВКЗ та роботи з встановлення, налагодження та тестування системи з ПЗ з навчанням та атестацією персоналу на суму 2 413 632 грн;

- акт № 6 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 23.03.2015 про нібито отримання 38 комплектів обладнання систем ВКЗ та ІР-телефонії на базі ПК, ПЗ TrueConf», що надає можливість одночасного користування «онлайн-користувачам» в режимі ВКЗ та роботи з встановлення, налагодження та тестування системи з ПЗ з навчанням та атестацією персоналу на суму 705 523 грн.,

чим підтвердив факт (1) постачання ТОВ «Астен-МН» для ДП «Інформаційний центр» комплектів обладнання системи відеоконференцзв`язку та ІР - телефонії, а також програмного забезпечення «TrueConf», у кількості 1126 штук (унікальні коди), яке за версією органу досудового розслідування із можливістю одночасного його використання в режимі відеоконференцзв`язку 1 126 користувачами від ТОВ «Астен-МН» фактично на підприємство не постачалося, а під виглядом програмного забезпечення «TrueConf» до ДП «Держінформ`юст» передавалася клієнтська частина ПЗ «TrueConf Сlient 6.4.4» і у первинних документах були зазначені недостовірні відомості про це, зокрема, шляхом забезпечення ОСОБА_1 віддаленого доступу до серверного обладнання ДП «Інформаційний центр» ОСОБА_12, останнім було здійснено налаштування параметрів програми «TrueConf Server» для генерації клієнтського програмного забезпечення «TrueConf Client 6.4.4», яке є безкоштовним (завантажується із програмного забезпечення «TrueConf Server», що перебувало у володінні ДП «Інформаційний центр», та із офіційного сайту компанії «TrueConf» (висновок судової комп`ютерно-технічної експертизи від 02.08.2019 №19/9/1-46/СЕ/19 (Том № 3 а. 103-107) та його подальшого розповсюдження на оптичних носіях інформації (більш ніж 1100 CD-R дисків) під виглядом унікальних кодів; (2) виконання робіт (встановлення, налагодження, тестування системи з програмним забезпеченням) та надання послуг (навчання та атестація персоналу ДП «Інформаційний центр») ТОВ «Астен-МН» перед ДП «Інформаційний центр» згідно умов договору № КТ 25 від 22.01.2014, технічну сторону якого (зокрема, передбачений договором перелік робіт, які підлягали виконанню з боку ТОВ «Астен-МН»), за версією органу досудового розслідування та відповідно до матеріалів клопотання (договори, укладені між ТОВ «Астен-МН» та ОСОБА_12, між ТОВ «Астен-МН» та ОСОБА_11, показання ОСОБА_11 та ОСОБА_12, тощо) фактично було виконано ОСОБА_11 та ОСОБА_12, а не ТОВ «Астен-МН», за яким визначалося виконання відповідних зобов`язань.

Факт підписання саме ОСОБА_1 вказаних актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), видаткових накладних, складених на виконання умов договору № КТ 25 від 22.01.2014, підтверджується також висновком судової почеркознавчої експертизи №52/1 від 20.03.2019 (Том № 3 а. 108-120).

Крім того, відповідно до матеріалів клопотання вбачається наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 як заступник директора ДП «Інформаційний центр» з технічних питань своїм підписом погодив рахунки-фактури ТОВ «Астен-МН» на оплату поставлених товариством товарів (комплект обладнання системи відеоконференцзв`язку та ІР - телефонії, програмне забезпечення «TrueConf»), виконаних робіт та наданих послуг від ТОВ «Астен-МН» до ДП «Інформаційний центр» відповідно до договору №КТ-25 (Том № 2 а. 71-77), а саме:

- рахунок-фактуру № АС-0000005 від 01.07.2014 на оплату в тому числі 25 примірників ПЗ «TrueConf» на суму 250 375 грн;

- рахунок-фактуру № АС-0000009 від 15.09.2014 на оплату послуг щодо, налагодження тестування системи, навчання та атестації персоналу в кількості 215 шт. на суму 1 140 145 грн;

- рахунок-фактуру № АС-0000010 від 24.09.2014 на оплату за систему ВКЗ персонально-портативну в кількості 225 шт на суму 4 177 400 грн;

- рахунок-фактуру № АС-0000012 від 05.11.2014 на оплату 25 систем ВКЗ та ІР-телефонії персональних портативних на базі ПК, у складі комплектів обладнання, ПЗ TrueConf», та тестування системи з ПЗ з навчанням та атестацією персоналу на суму 464 160 грн;

- рахунок-фактуру № АС-0000019 від 18.12.2014 на оплату 30 систем ВКЗ та ІР-телефонії персональних портативних на базі ПК, у складі комплектів обладнання, ПЗ TrueConf», та роботи з встановлення, налагодження та тестування системи з ПЗ з навчанням та атестацією персоналу на суму 556 992 грн;

- рахунок-фактуру № АС-0000001 від 26.01.2015 на оплату 10 систем ВКЗ та ІР-телефонії персональних портативних на базі ПК, у складі комплектів обладнання, ПЗ TrueConf», та роботи з встановлення, налагодження та тестування системи з ПЗ з навчанням та атестацією персоналу на суму 185 664 грн;

- рахунок-фактуру № АС-0000002 від 17.02.2015 на оплату 42 систем ВКЗ та ІР-телефонії персональних портативних на базі ПК, у складі комплектів обладнання, ПЗ TrueConf», та роботи з встановлення, налагодження та тестування системи з ПЗ з навчанням та атестацією персоналу на суму 779 788 грн;

- рахунок-фактуру № АС-0000004 від 26.02.2015 на оплату 5 систем ВКЗ та ІР-телефонії персональних на базі ПК, у складі комплектів обладнання, ПЗ TrueConf», та роботи з доставки, налагодження, генерації робочого місця ПЗ тестування системи з навчанням та атестацією персоналу на суму 26 515 грн;

- рахунок-фактуру № АС-0000005 від 13.03.2015 на оплату 130 систем ВКЗ та ІР-телефонії персональних портативних на базі ПК, у складі комплектів обладнання, ПЗ TrueConf», та роботи з встановлення, налагодження та тестування системи з ПЗ з навчанням та атестацією персоналу на суму 2 413 632 грн;

- рахунок-фактуру № АС-0000011 від 14.08.2015 на оплату 37,722 систем ВКЗ та ІР-телефонії персональних портативних на базі ПК, у складі комплектів обладнання, ПЗ TrueConf», та роботи з встановлення, налагодження та тестування системи з ПЗ з навчанням та атестацією персоналу на суму 700 369 грн.,

чим створив формальні підстави для перерахування бухгалтерією ДП «Держінформ`юст» грошових коштів на користь ТОВ «Астен-МН», що також підтверджується висновком судової почеркознавчої експертизи №373/1 від 12/12/2019, відповідно до якого вбачається, що відповідні рахунки-фактури до договору №КТ25 підписані ОСОБА_1 (Том № 3 а. 121-130).

Таким чином, з урахуванням наданих стороною обвинувачення доказів у їх сукупності та взаємозв`язку, слідчий суддя дійшов висновку, що на даній стадії кримінального провадження вони є достатніми для висновку, що внаслідок інкримінованих ОСОБА_1 діянь могла бути заподіяна шкода охоронюваним законом інтересам, а за такого підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КПК України, не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Наявність ризиків, та їх обґрунтованість

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_1 .

Слідчим суддею встановлено, що ризики, заявлені стороною обвинувачення та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити дії, передбачені п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які наведені в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.06.2022 та існування яких стало підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, на даний час продовжують існувати, виходячи з наступного.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1, передбачає виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна). Покарання, зокрема, у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, яке може бути призначене відносно ОСОБА_1 у випадку направлення обвинувального акту до суду та визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, особливо сильно підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_1 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема, про відсутність перешкод для ОСОБА_1 покинути територію України свідчить також і відсутність постійного місця проживання на території України, оскільки, ОСОБА_1 разом із родиною протягом тривалого часу орендує житло у місті Вишгороді Київської області, власного житла не має. ОСОБА_1 має паспорти громадянина України для виїзду за кордон (серія та номер НОМЕР_2 та НОМЕР_3 (Том № 1 а. 48), що свідчить про існування можливості в будь-який момент виїхати за межі України, враховуючи досвід підозрюваного щодо перетину кордону в період протягом 2015-2021 років (Том № 1 а. 52) та наявність у власності ОСОБА_1, його дружини ОСОБА_22, та тещі ОСОБА_23 (з якою ОСОБА_1 спільно проживає згідно доводів сторони обвинувачення) майна, а також отриманих ними впродовж останніх років (2018-2021) доходів, тобто наявність достатніх грошових активів для тривалого та/або постійного перебування за кордоном (Том № 1 а. 48-51).

Крім цього, слідчий суддя враховує, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Верховною Радою України (Закон України № 2102-IX від 24.02.2022), в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався. Так, Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Верховною Радою України (Закон України № 2500-IX від 15.08.2022), в Україні продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

У зв`язку із веденням воєнного стану Кабінет Міністрів України вніс зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57. Так, згідно зазначених змін до Правил, з метою здійснення заходів правового режиму воєнного стану обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, а також визначено перелік громадян України чоловічої статі, які відносяться до категорії військовозобов`язаних, що мають можливість виїхати за кордон під час дії воєнного стану.

Відтак, внаслідок запровадження на території України воєнного стану у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, з урахуванням особистих даних підозрюваного ОСОБА_1 (вік, сімейний стан тощо), кордони з іншими країнами світу наразі для підозрюваного ОСОБА_1 закриті, що свідчить про неможливість підозрюваного наразі виїхати за межі території України та переховуватися від органу досудового розслідування та суду у іншій країні. Відомості, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 входить до переліку громадян України чоловічої статі, які відносяться до категорії військовозобов`язаних, що мають можливість виїхати за кордон, у матеріалах клопотання відсутні.

Наведені вище обставини в сукупності з урахуванням належної процесуальної поведінки підозрюваного протягом часу здійснення досудового розслідування дають підстави дійти до висновку щодо продовження існування невеликого ризику вчинення ОСОБА_1 дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.

Щодо ризику знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_1 дій, направлених на знищення, спотворення та приховання речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 12015100100003812 від 01.04.2015 продовжує існувати та обумовлений тим, що на даний час органу досудового розслідування невідомо місцезнаходження оригіналів документів щодо нібито проведених господарських операцій між ТОВ «Астен-МН» та ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод», що мають доказове значення у даному кримінальному провадженні.

Враховуючи те, що існує обґрунтована підозра щодо участі ОСОБА_1 у реалізації злочинного плану по заволодінню грошових коштів ДП «Інформаційний центр» в особливо великому розмірі, з урахуванням ролі ОСОБА_1 у реалізації вказаного злочинного умислу (пособник), наведені обставини свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний має можливість доступу до інформації та документів, які мають доказове значення у даному кримінальному провадженні, та з метою приховування своєї злочинної діяльності та діяльності інших осіб, ОСОБА_1 може самостійно та/або за вказівкою інших причетних до вчинення злочинних дій осіб знищити, сховати або спотворити речові докази та/або оригінали документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які на даний час органом досудового розслідування не встановлені та не виявлені.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Так, ризик здійснення ОСОБА_1 впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні продовжує існувати та обумовлений, серед іншого, тим, що покази свідків (в тому числі ОСОБА_11, ОСОБА_12, які наданими детективу показаннями засвідчили факт виконання ними належних ТОВ «Астен-МН» зобов`язань по договору № КТ 25 від 22.01.2014 про закупівлю апаратури записувальної і відтворювальної звуку і зображення (обладнання для відеоконференцзв`язку та ІР-телефонії), укладеного між ДП «Інформаційний центр» та ТОВ «Астен-МН») щодо обставин вчинення злочину, як і покази інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні мають значення для даного кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_1 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 наділений потенційною можливістю впливати на свідків/підозрюваних у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

Можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, з метою запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 1,2 ст. 181 КПК України).

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам вчинення ним дій, передбачених п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні із домашнім арештом, є застава, особиста порука, особисте зобов`язання.

Так, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.05.2022 (справа № 991/1477/22 провадження № 1-кс/991/1497/22) до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 744 300, 00 грн., однак визначена судом застава не була внесена, тобто підозрюваним не виконано обов`язок, покладений на нього ухвалою слідчого судді, у зв`язку із чим ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.06.2022 (справ № 991/1777/22 провадження № 1-кс/991/1792/22) до ОСОБА_1 застосовано більш жорсткий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, у пособництві у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, є особливо тяжким злочином, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

При вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час, слідчим суддею, серед іншого, береться до уваги особиста ситуація підозрюваного (вперше притягається до кримінальної відповідальності, працює, одружений, на утриманні має неповнолітню доньку) та його належна процесуальна поведінка, проте, такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до малоймовірності чи до їх виключення.

З огляду на існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, обставин та специфіки вчинення зазначеного злочину, який є особливо тяжким, з огляду на продовження існування ризиків вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи роль ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, беручи до уваги, що підозрюваним не виконано обов`язок, покладений на нього ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.05.2022 (справа № 991/1477/22 провадження № 1-кс/991/1497/22) щодо необхідності внесення застави, у зв`язку із чим до нього застосовано більш жорсткий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя дійшов до висновку про те, що іншими, більш м`якими запобіжними заходами запобігти настанню зазначених ризиків не видається за можливе, оскільки існують достатні підстави вважати, що не продовження відносно підозрюваного ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час із покладенням на нього додаткових процесуальних обов`язків призведе до переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, знищення, переховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, а тому на даному етапі кримінального провадження більш м`який запобіжний захід ніж домашній арешт (у тому числі особисте зобов`язання) з покладенням на підозрюваного додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, не здатен запобігти встановленим слідчим суддею ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 .

При цьому, належна процесуальна поведінка підозрюваного, на яку посилається сторона захисту, свідчить про те, що застосований до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час, є таким, що достатньою мірою гарантує виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов до висновку, що запобігання встановленим ризикам у разі, якщо строк запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_1, у вигляді домашнього арешту у нічний час доби не буде продовжений, а додаткові обов`язки не буде покладено, - не є можливим.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Відповідно до ч. 2 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Так, відповідно до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, беручи до уваги обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину, враховуючи ту обставину, що ризики, які стали підставою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час, наразі продовжують існувати, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів є недостатнім для їх запобігання, на підозрюваного слід покласти додаткові процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, при цьому наявні обґрунтовані підстави вважати, що саме такі мінімальні процесуальні обов`язки можуть запобігти встановленим ризикам, а саме: 1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження № 12015100100003812 від 01.04.2015, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою; 2) не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його місце фактичного проживання, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду, крім проїзду до місця роботи в місті Києві; 3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами (крім своїх захисників, детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, слідчого судді, суду) з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_1, зокрема з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 ; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У судовому засіданні сторона захисту зазначила, що носіння електронного браслету створює незручності для підозрюваного ОСОБА_1, зокрема, в нічний час відбувається збій в роботі пристрою, внаслідок чого ОСОБА_1 позбавлений нормального сну, при цьому, працівники органу Національної поліції не здатні усунути відповідну несправність електронного засобу контролю.

Таким чином, оскільки носіння електронного браслету спричиняє значні незручності для підозрюваного ОСОБА_1, з урахуванням положень ч. 4 ст. 195 КПК України, відповідно до яких не допускається застосування електронних засобів контролю, які суттєво порушують нормальний уклад життя особи, спричиняють значні незручності у їх носінні, з огляду на те, що встановленні в ході судового засідання ризики хоча і продовжують існувати, однак з огляду на діючий воєнний стан на території України та пов`язані з цим обмеження, враховуючи час, який минув з моменту застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, протягом якого останній виявляв належну процесуальну поведінку під час здійснення досудового розслідування, тривалість досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що на даній стадії кримінального провадження запобігти вказаним ризикам можливо і без покладення на підозрюваного обов`язку носити електронний засіб контролю.

Досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності (п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України).

Постановою Генерального прокурора від 23.06.2022 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 7 місяців, тобто до 27.11.2022 (Том № 1 а. 54-59) внаслідок існування необхідності у проведенні ряду слідчих та процесуальних дій, що мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

З урахуванням того, що 06 червня 2022 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду відносно підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1, кожного дня з 22:00 вечора до 07:00 ранку, слідчий суддя дійшов висновку, що граничний шестимісячний строк тримання ОСОБА_1 під домашнім арештом під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015100100003812 від 01.04.2015 р., встановлений ч. 6 ст. 181 КПК України, завершується 06 грудня 2022 року.

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч. 7 ст. 194 КПК України).

З огляду на вищевикладене, строк дії ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застосованого до підозрюваного ОСОБА_1, а також в частині покладання на підозрюваного обов`язків, слід встановити два місяці, тобто, до 30 листопада 2022 року включно, що відповідає положенням ч. 6 ст. 181, ч. 7 ст. 194 КПК України та не виходить за межі встановленого законом граничного строку тримання особи під домашнім арештом.

При цьому, виходячи з положень ч. 6 ст. 181, ч. 7 ст. 194 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, припиняє свою дію після закінчення строку, на який було продовжено дію відповідного запобіжного заходу, та на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, і запобіжний захід вважається скасованим / обов`язки скасовуються.

Крім того, відповідно до положень статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу (зокрема, у вигляді домашнього арешту), в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись статтями 177-178, 181, 194, 196, 199, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Продовжити на строк дії ухвали строк запобіжного заходу у виді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, заборонивши підозрюваному ОСОБА_1 залишати житло за адресою: АДРЕСА_1, кожного дня з 22:00 вечора до 07:00 ранку.

На строк дії ухвали покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження № 12015100100003812 від 01.04.2015, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

2) не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його місце фактичного проживання, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду, крім проїзду до місця роботи в місті Києві;

3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами (крім своїх захисників, детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, слідчого судді, суду) з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_1, зокрема з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 ;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Попередити підозрюваного ОСОБА_1, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_25

Строк дії ухвали - два місяці, до 30 листопада 2022 року включно, але в межах строку досудового розслідування.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_27