- Головуючий суддя (ВАКС) : Широка К.Ю.
Справа № 760/7205/22
Провадження 1-кп/991/42/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
06 жовтня 2022 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючої ОСОБА_4,
суддів ОСОБА_5, ОСОБА_6,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_7,
прокурора ОСОБА_8,
обвинуваченого ОСОБА_1 (за допомогою відеконференцзв`язку),
захисника ОСОБА_9,
представник потерпілого та цивільного позивача (Міністерство оборони України) ОСОБА_10,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_9 про повернення обвинувального акта прокурору у кримінальному провадженні № 62019000000001618 від 18.10.2019 за обвинуваченням ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Самбір Львівської області та проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України (далі - КК),
ВСТАНОВИВ:
1.Стислий опис судового провадження.
На розгляді колегіі суддів Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 перебуває кримінальне провадження № 62019000000001618 від 18.10.2019 за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 14.09.2022 року у вказаному кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання на 21.09.2022. Обвинувачений ОСОБА_1 брав участь у засіданні за допомогою відеоконференцзв`язку з Вінницького апеляційного суду. У зв`язку технічними проблемами, які виникли з Вінницьким апеляційним судом, підготовче судове засідання було відкладено на 28.09.2022. До початку підготовчого судового заідання, призначененого на 28.09.22, на електронну пошту Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_9 (вх.ЕП-8488/22) про відкладення підготовчого судового засідання у зв`язку з неможливістю явки до суду обвинуваченого за сімейними обставинами. Підготовче судове засідання було відкладено на раніше узгоджену сторонами дату - 06.10.2022 року.
2. Щодо клопотання захисника про повернення обвинувального акта прокурору.
У підготовчому судовому засіданні 21.09.2022 захисник ОСОБА_9 заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору на підставі невідповідності вимогам п. 5 ч. 2 ст. 191 КПК України. У клопотанні зазначив, що ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що в першій половині жовтня 2018 року, перебуваючи на посаді начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління ЗСУ, умисно розтратив чуже майно шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем у особливо великих розмірах, через завищення граничної вартості квадратного метра житла для міста Харкова, подання заявки на проведення конкурсу щодо закупівлі квартир на умовах пайової участі та на вторинному ринку і регіонах України за поданням Головного квартирно-експлуатаційного управління ЗСУ із штучно завищеною граничною вартістю одного квадратного метра житла для міста Харкова, та укладення договору купівлі-продажу із штучно завищеною граничною вартістю одного квадратного метра для міста Харкова в інтересах суб`єктів господарювання. Прокурором визначено кваліфікацію кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК України як розтрата чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем у особливо великих розмірах. Однак, відомості з обставин обвинувального акта свідчать про те, що правопорушення ОСОБА_1 вчинив за попередньою змовою осіб, що є додатковою кваліфікуючою ознакою інкримінованого злочину. У фактичних обставинах кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, відображено, що учасник тендеру ОСОБА_2 діяв відповідно до попередньої домовленності з іншим учасником тендеру ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Вважає, що обвинувальний акт містить не просто посилання на попередню домовленність у вчинені злочину обвинуваченого із знеособленими третіми особами, а конкретні імена третіх осіб, які виступали співучасниками злочину. Проте, відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування у ОСОБА_3 статус свідка, а ОСОБА_2 взагалі немає статусу учасника кримінального провадження. Їх діям не надано юридичної оцінки та кваліфікації, окрім як у обвинувальному акті відносно ОСОБА_1 . На думку захисника обвинувальний акт містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та формулювання обвинуваченння, які перебувають у конфлікті з наданою прокурором правовою кваліфікацією кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
3. Позиції сторін кримінального провадження щодо клопотання захисника.
Обвинувачений/цивільний відповідач ОСОБА_1 (в режимі відеоконференцзв`язку) підтримав позицію свого захисника, просив повернути обвинувальний акт прокурору з підстав зазначених захисником.
Прокурор ОСОБА_8 заперечував проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_9 щодо повернення обвинувального акта. Вказав, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, підстави для його повернення відсутні. Прокурор стверджував, що доводи, зазначені захисником є безпідставними, оскільки формулювання обвинувачення ОСОБА_1 є чітким та конкретним. Обвинувачення сформульовано так, що цілком зрозуміло в чому саме обвинувачується особа, за яких обставин вчинено кримінальне правопорушення, яким способом тощо. Кримінальне провадження стосовно інших встановлених та невстановлених осіб було виділено в окреме провадження. У зв`язку з цим прокурор вважає, що клопотання про повернення обвинувального акта є необґрунтованим, не підлягає задоволенню.
Представник потерпілого та цивільного позивача (Міністерство оборони України) ОСОБА_10 підтримав позицію прокурора.
4. Мотиви суду
Обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України (ч. 3 ст. 110 КПК України). Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, а тому значення обвинувального акта як процесуального рішення сторони обвинувачення полягає у тому, що він формалізує правову позицію обвинувачення, ініціює судовий розгляд і тим самим відкриває особі доступ до правосуддя (ч. 1 ст. 337 КПК України).
У підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України (п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України).
Оскільки п.3 ч. 3 ст. 314 КПК України визначає можливість повернення обвинувального акта як право, а не обов`язок суду, то підставою для такого повернення не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам КПК України, а лише та, яка дійсно перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити чи дійсно створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність та недоліки обвинувального акта вимогам КПК. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року (справа № 520/8135/15-к, провадження № 51-203 км 17).
З урахуванням задач підготовчого провадження суд здійснює перевірку обвинувального акта на наявність невідповідності кримінальному процесуальному закону, яка б перешкоджала призначенню судового розгляду.
Частиною 2 статті 291 КПК України закріплено перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт. До них належать, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення (п.5 ч. 2 ст. 291 КПК України). Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно (ч. 3 ст. 291 КПК України). Також за змістом ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акта додається: реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації. Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється (ч. 4 ст. 291 КПК України).
Дослідивши обвинувальний акт, суд дійшов висновку, що вищевказані вимоги до обвинувального акта стороною обвинувачення були дотримані в тій мірі, яка не перешкоджає суду призначити судовий розгляд. У вказаному обвинувальному акті міститься виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на статті закону України про кримінальну відповідальність та сформульовано обвинувачення із зазначенням дій, які були вчинені обвинуваченим, а також обставини, які, відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Судом встановлено, що поданий до суду обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки він містить відомості, які передбачені ч. 2 ст. 291 КПК України: підписаний прокурором, який його затвердив, до нього додано передбачені кримінальним процесуальним законом додатки та оригінали розписок обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника про отримання обвинувального акта та позовної заяви. У зв`язку з цим обвинувальний акт відповідає вимогам діючого законодавства, він не містить таких недоліків, які б могли стати підставою для його повернення прокурору.
Суд відхиляє доводи захисника, наведені у клопотанні про повернення обвинувального акта, з таких підстав.
Твердження захисника ОСОБА_9 про те, що в обвинувальному акті міститься виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, який не відповідає зазначеній кваліфікації дій обвинуваченого, не приймаються судом до уваги, оскільки в обвинувальному акті викладаються саме ті фактичні обставини вчинення обвинуваченими кримінальних правопорушень, які вважає встановленими прокурор.
Оцінюючи доводи сторони захисту щодо неповноти кваліфікації кримінального правопорушення, зазначеної в обвинувальному акті, суд звертає увагу на те, що правова кваліфікація кримінального правопорушення - це оціночне судження, професійна переконаність суб`єкта кримінального процесу у правовій природі певних обставин та подій, дій чи бездіяльності осіб, їх причинах і наслідках. Таке судження має виявлятись у конкретних нормах КК України, які, на думку цього суб`єкта, підлягають застосуванню у зв`язку з вчиненими ними діями або бездіяльністю.
Кримінальне провадження здійснюється на засадах змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій (ст. 22 КПК України).
Отже, прокурор як сторона кримінального провадження, є самостійним у визначені правової кваліфікації кримінального правопорушення та доведенні її обґрунтованості у змагальному судовому процесі.
У цьому контексті суд звертає увагу на правову позицію Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладену у постанові від 03 липня 2019 року по справі № 273/1053/17, відповідно до якої кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг та повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною або неповною кваліфікацією дій обвинуваченого, визначення ж обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.
Суд, оцінюючи аргументи сторони захисту про неповноту кваліфікації в частині визначення кваліфікуючої ознаки, наголошує, що повернення обвинувального акта прокурору із вказівкою на зміну кваліфікації призведе до порушення засад змагальності та може бути розцінене як втручання суду у формулювання висунутого прокурором обвинувачення чи як прояв обвинувального ухилу суду.
За таких обставин наведені у клопотанні захисника ОСОБА_9 доводи щодо необхідності повернення обвинувального акта є необґрунтованими.
З огляду на перелік обов`язкових відомостей, які повинен містити обвинувальний акт відповідно до статті 291 Кримінального процесуального кодексу України, та підставу для повернення обвинувального акта прокурору, яка зазначена в пункті 3 частини третьої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що вказані адвокатом обставини не можуть бути підставою для повернення обвинувального акта, а тому клопотання захисника задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 291,314, 372 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_9 про повернення обвинувального акта прокурору у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019000000001618 від 18.10.2019 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Головуюча суддя ОСОБА_4
судді: ОСОБА_5
ОСОБА_6