- Головуючий суддя (ВАКС) : Федоров О.В.
Справа № 991/4415/22
Провадження 1-кс/991/4432/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
13 жовтня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2.,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_3,
адвоката ОСОБА_4.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_4., подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_1, на постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5,. від 23.09.2022 про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчої дії у кримінальному провадженні № 52022000000000228 від 19.08.2022,
ВСТАНОВИВ:
06.10.2022 вказана скарга на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду була передана на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2
1.Зміст поданої скарги
В обґрунтування своєї скарги адвокат зазначає, що в межах вказаного провадження його довірителю ОСОБА_1 начебто повідомлено про підозру.
21.09.2022 ОСОБА_1 звернувся до прокурорів із клопотанням про проведення його допиту, однак 23.09.2022 прокурор виніс постанову про відмову у задоволенні вказаного клопотання.
Зазначену постанову адвокат вважає необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки:
-проведення вказаного допиту має важливе значення для цього кримінального провадження, а прокурор не навів підстав для відмови у проведенні вказаної слідчої дії;
-порушено право ОСОБА_1 на захист шляхом надання стороні обвинувачення переваг у збиранні доказів, а також відмови у відстоюванні своєї позиції тими доказами, якими він вважає це за необхідне;
-постанова прийнята з порушенням вимог ст. 110 КПК України, є невмотивованою та не відповідає обставинам кримінального провадження;
-у матеріалах справи наявні достатні об`єктивні дані про місце знаходження ОСОБА_1, який не переховується від органів слідства та суду;
-порушення питання про проведення допиту у порядку міжнародної правової допомоги чи на території Посольства України в Державі Ізраїль не є втручанням у дискрецію прокурора і така можливість передбачена законом;
У зв`язку з викладеним, адвокат просить вказану постанову скасувати і зобов`язати прокурора провести допит підозрюваного ОСОБА_1 на території Посольства України в Державі Ізраїль або в порядку міжнародного співробітництва та включити до запиту про міжнародну правову допомогу ряд питань для підозрюваного ОСОБА_1 .
2.Позиції учасників судового засідання.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_4. у повному обсязі підтримав вимоги поданої скарги і просив її задовольнити.
Прокурор у судове засідання не з`явився, однак до його початку направи на адресу суд письмові заперечення, у яких просив здійснювати розгляд скарги без його участі і відмовити в її задоволенні. В обґрунтування своїх заперечень прокурор вказав, що скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, оскільки суть заявленого клопотання зводилась не до прохання провести слідчу дію, а саме до визначення конкретного порядку її проведення, що є прямим втручанням в дискреційні повноваження органу досудового розслідування та прокурора. Прокурор вважає, що подане ОСОБА_1 клопотання не є клопотанням про проведення слідчої дії, а про встановлення порядку її проведення. При цьому, прокурор зазначає, що ОСОБА_1 неодноразово викликався для допиту та проведення інших процесуальних дій у вказаному кримінальному провадженні, однак жодного разу не з`явився. У оскаржуваній постанові відсутня відмова у проведені допиту підозрюваного, а лише відмовлено у встановлені порядку проведення такої слідчої дії, про що прямо вказано у мотивувальній частині рішення.
3. Мотиви та оцінка слідчого судді
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора в порядку, передбаченому КПК України.
Зокрема, п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачає, що на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій.
При цьому, згідно з роз`ясненнями наведеними у п. 6 листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017 «Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» при розгляді скарги на відмову слідчого, прокурора у проведенні слідчих (розшукових) дій слідчому судді належить оцінювати: дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій; дотримання інших процесуальних вимог щодо проведення слідчих (розшукових) дій, які ініціюються перед органом досудового розслідування у кримінальному провадженні; доцільність здійснення слідчих (розшукових) дій про які просить сторона кримінального провадження та обґрунтованість внесеного клопотання.
Таким чином, під час розгляду скарги, поданої в порядку п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, слідчий суддя має оцінити:
1)дотримання процесуального порядку вирішення клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій та строку його розгляду;
2)обґрунтованість внесеного учасником кримінального провадження клопотання та доцільність здійснення відповідних слідчих (розшукових) дій;
3)обґрунтованість та вмотивованість відмови прокурора у задоволенні клопотання про здійснення слідчих (розшукових) дій.
3.1. Щодо дотримання процесуального порядку вирішення клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій та строку його розгляду
Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
Таким чином, відмова слідчого у проведенні слідчих (розшукових) дій має оформлюватись у вигляді постанови про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій.
При цьому, вимоги до процесуального рішення, прийнятого у формі постанови, передбачені ст. 110 КПК України, відповідно до якої постанова повинна складатися з:
1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову;
2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу;
3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Як встановлено слідчим суддею, рішення прокурора ОСОБА_5. про відмову у задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_1 було прийнято у формі постанови від 23.09.2022, перевіривши зміст якої, слідчий суддя встановив, що вона містить усі елементи та відомості, передбачені ст. 110 КПК України для такого процесуального рішення. Наведені прокурором у постанові мотиви і обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя вважає достатніми для її винесення. Крім того, слідчим суддею встановлено, що вказана постанова була складена і направлена без порушення вимог триденного строку розгляду клопотань сторони захисту, поданих на підставі ст. 220 КПК України.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про дотримання прокурором процесуального порядку розгляду клопотання сторони захисту про проведення слідчих дій.
3.2. Щодо обґрунтованості внесеного клопотання та доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій
Дослідивши зміст заявленого підозрюваним ОСОБА_1 клопотання від 21.09.2022, слідчий суддя встановив, що у ньому порушується питання про проведення допиту підозрюваного ОСОБА_1 . В обґрунтування необхідності проведення такої слідчої дії підозрюваний ОСОБА_1 вказує, що це допоможе ефективному та оперативному розслідуванню, сприятиме виявленню поряд з обставинами, що викривають, також і обставин, що виправдовують підозрюваного та забезпечуватиме реалізацію гарантованих прав сторони захисту на збирання доказів та надання показань з приводу підозри. У зв`язку з цим, підозрюваний вважає, що його допит має важливе значення для збору доказів та реалізації гарантованого йому права на захист.
Водночас, окрім зазначених загальних формулювань, у вказаному клопотанні не міститься будь-яких доводів про те, для доведення чи спростування яких саме обставин, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, необхідно провести допит ОСОБА_1, не обґрунтовано, у чому саме полягає значення його показань для сторони захисту і яким чином надані ним відомості можуть бути використані на їх користь. Також, стороною захисту не вказано, яким чином та в якій частині такі відомості можуть спростувати або підтвердити обставини, викладені у повідомлені про підозру ОСОБА_1 .
У цьому контексті слідчий суддя відзначає, що змагальність сторін, як одна із загальних засад кримінального провадження, передбачає, самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України. У випадку, коли стороною захисту ініційовано проведення слідчої (розшукової) дії, саме вона має довести доцільність проведення такої дії. Слідчий суддя під час розгляду скарги, у межах долучених до неї матеріалів, не має об`єктивної можливості визначити доцільність проведення тієї чи іншої слідчої (розшукової) дії, якщо дана обставина не буде доведена належним чином.
При цьому, зі змісту питань, які сторона захисту вважає необхідним з`ясувати при проведенні допиту підозрюваного, вбачається, що переважна більшість з них стосується кола посадових обов`язків та повноважень ОСОБА_1 у період ймовірного вчинення ним розслідуваних злочинів. Разом з тим, слідчий суддя вважає непереконливою необхідність встановлення відповідних обставин саме шляхом допиту підозрюваного, оскільки коло посадових обов`язків службових осіб ПАТ КБ «Приватбанк» та їх повноважень визначається нормативно-правовими актами, які, зокрема, регулюють діяльність акціонерних товариств та банків, а також статутними документами відповідного товариства, тому для цілей досудового розслідування та судового розгляду необхідним буде безпосереднє дослідження нормативних положень відповідних нормативних актів. Аналогічним чином, тобто на підставі безпосереднього дослідження відповідних нормативних актів та внутрішньої документації банку, має з`ясовуватись питання про систему кредитних комітетів в ПАТ КБ «Приватбанк», кола їх повноважень, обов`язків та прийнятих ними рішень.
Так само і питання про те, чи був підозрюваний підписантом ряду важливих для досудового розслідування документів, рішень, листів, протоколів, повинні встановлюватись безпосереднім дослідженням відповідних документів, їх співставленням із зразками підписів підозрюваного, проведенням почеркознавчих досліджень.
Що стосується решти питань про те, чи надавав підозрюваний вказівки, доручення службовим особам ПАТ КБ «Приватбанк», або чи вступав він у змову із останніми, щодо вчинення дій, які описані в повідомленні про підозру як частина об`єктивної сторони інкримінованих йому кримінальних правопорушень, то слідчий суддя вважає, що показання підозрюваного у цій частині не носитимуть об`єктивний характер та не можуть бути джерелом достовірних відомостей, враховуючи, що підозрюваний не несе кримінальної відповідальності за надання недостовірних показань щодо себе.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що стороною захисту не було переконливо доведено, що допит підозрюваного по вказаних питаннях є необхідним та доцільним з точки зору досягнення мети такої слідчої дії у цьому конкретному кримінальному провадженні та можливості встановлення важливих для нього обставин.
3.3. Щодо обґрунтованості та вмотивованості відмови детектива у задоволенні клопотання про здійснення слідчих (розшукових) дій
Дослідивши зміст оскаржуваної постанови прокурора ОСОБА_5. від 23.09.2022 щодо відмови у задоволенні заявленого підозрюваним ОСОБА_1 клопотання, слідчий суддя погоджується із наведеними у ній мотивами і вважає їх переконливими і достатніми для прийняття відповідного процесуального рішення.
Так, зі змісту оскаржуваної постанови слідчий суддя встановив, що основною підставою для відмови у задоволенні прокурором відповідного клопотання послужив той факт, що його зміст зводиться не до прохання провести відповідну слідчу дію, а до визначення конкретного способу її проведення саме у порядку міжнародного співробітництва.
З відповідними твердженнями прокурора слідчий суддя погоджується, оскільки як встановлено у п. 3.2 цієї ухвали вказане клопотання не містить обґрунтування необхідності та доцільності проведення такого допиту, натомість, доводи підозрюваного у своїй більшості зводяться до оспорювання факту переховування від органу досудового розслідування та переконання прокурора у законності свого перебування закордоном. З вказаною метою, підозрюваний просить провести його допит із застосуванням процедури міжнародної правової допомоги або на території Посольства України в Державі Ізраїль, вважаючи, що саме таким способом має здійснюватися допит особи, яка на законних підставах перебуває закордоном і не переховується від слідства. З огляду на це, слідчий суддя погоджується, що метою поданого клопотання не є збирання доказів в інтересах повного та всебічного досудового розслідування, а спрямоване на оспорювання факту переховування підозрюваного, обґрунтованості оголошення його в міжнародний розшук та підставності здійснення щодо нього спеціального досудового розслідування. За таких обставин, доводи клопотання у своїй більшості стосуються обґрунтування не стільки потреби у проведенні самого допиту, скільки необхідності його проведення саме у порядку міжнародного співробітництва, до того ж з метою, яка не відповідає суті відповідної слідчої дії. Слідчий суддя погоджується, що такі доводи самі по собі не можуть обґрунтовувати необхідність проведення відповідної слідчої дії, а тому вважає, що прокурор правомірно відмовив у задоволенні клопотання підозрюваного.
Керуючись, ст. ст. 2, 220, 223-224, 303, 307, 309, 376, 392 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
1.Скаргу адвоката ОСОБА_4., подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_1, на постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5,. від 23.09.2022 про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчої дії у кримінальному провадженні № 52022000000000228 від 19.08.2022, - залишити без задоволення.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_2