Документ № 106851062

Справа № 991/4005/22

Провадження 1-кп/991/57/22

УХВАЛА

18 жовтня 2022 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_5, суддів ОСОБА_6, ОСОБА_7

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_8

прокурора ОСОБА_9

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисників ОСОБА_10, ОСОБА_11,

розглянувши заяву обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід прокурору у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2021 за № 52021000000000281 за обвинуваченням

ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 4 статті 369, частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 4 статті 369, частиною 2 статті 15 частиною 4 статті 190 КК України,

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 4 статті 369 КК України,

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає за адресою: АДРЕСА_3,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 27 частиною 4 статті 369 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

1.До Вищого антикорупційного суду 22.09.2022 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52021000000000281, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2021, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 4 статті 369, частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 4 статті 369, частиною 2 статті 15 частиною 4 статті 190 КК України, ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 4 статті 369 КК України, та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 27 частиною 4 статті 369 КК України.

1.1.У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 заявив відвід прокурору ОСОБА_12 від участі у кримінальному провадженні.

1.2.На думку обвинуваченого, наявні обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурора ОСОБА_9 зокрема:

-наведення прокурором завідомо неправдивих відомостей про обвинуваченого. Так, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу 21.01.2022 прокурор стверджував про схильність ОСОБА_1 до неправомірної поведінки, що виражалась в користуванні незадекларованим майном. Під час судового засідання 21.06.2022 прокурором оголошено дані про те, що у ході службового розслідування виявлено факт вчинення обвинуваченим корупційного діяння. Однак вказане спростовується листом НАЗК від 15.06.2022, відповідно до якого вчинення ОСОБА_1 корупційного діяння не підтверджено;

-образливе ставлення прокурора до захисників, що виявилось у порівнянні останніх з диверсантами;

-введення суду в оману щодо порядку розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування;

-неповідомлення обвинуваченого про відкликання клопотання про продовження строку дії покладених на ОСОБА_1 процесуальних обов`язків, що мало наслідком носіння електронного засобу контролю понад тиждень над встановлений судом строк;

1.3. Крім того, обвинувачений у своїй заяві зазначив про вчинення, на його думку, прокурором незаконних процесуальних дій, зокрема:

-невідповідність інформації у клопотанні про надання дозволу на використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій від 23.06.2022 та заяві ОСОБА_4, на підставі якої розпочато досудове розслідування;

-ненадання для ознайомлення в порядку статті 290 КПК України всіх матеріалів кримінального провадження.

1.4.З огляду на зазначене обвинувачений вважає, що наявні передбачені частиною 1 статті 77 КПК України підстави для відводу прокурора.

2.В судовому засіданні учасники висловили такі позиції:

2.1.Захисник ОСОБА_11 підтримав позицію свого підзахисного. Додатково зазначив, що хоча він не брав участі як захисник під час досудового розслідування, йому відомо, що прокурор був упереджений і приховував докази від сторони захисту. Прокурором порушено право сторони захисту збирати докази. Стороною захисту було з`ясовано розбіжності на заяві потерпілого, однак прокурор звернувся до НАБУ з цього приводу лише через півроку. Прокурор мав можливість протягом досудового розслідування довести свою неупередженість, однак не зробив цього. Стороною захисту раніше заявлявся відвід прокурору, однак він не був задоволений. Це призвело до того, що прокурор продовжує необ`єктивну діяльність під час кримінального провадження з обвинувальним ухилом. Тому прокурора ОСОБА_12 слід відвести від участі у справі і залучити іншого прокурора, який дотримується закону і є об`єктивним.

2.2.Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав заявлений відвід.

2.3.Захисник ОСОБА_10 залишила питання про відвід прокурора на розсуд суду.

2.4.Прокурор проти відводу заперечував, вважаючи його безпідставним, необґрунтованим та надуманим. Зауважив, що доводи обвинуваченого зводяться до незгоди з вчиненими прокурором процесуальними діями, порядок оскарження яких передбачений нормами кримінального процесуального законодавства. Щодо аргументів обвинуваченого зазначив, що матеріали, які не були надані стороні захисту для ознайомлення в порядку статті 290 КПК України, попередньо були виділені в інше кримінальне провадження та наразі становлять таємницю досудового розслідування. Щодо висловлювань під час інших судових засідань зазначив, що його аргументи були на той момент підтверджені відповідними матеріалами, а висловлюванням щодо захисників у березні 2022 вже була надана відповідна оцінка слідчим суддею при розгляді заяви про відвід. Щодо неповідомлення про відклик клопотання про продовження дії покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків, зазначив, що КПК України не передбачає такого обов`язку, натомість сам ОСОБА_1, маючи необхідні знання, знав про строк дії обов`язку носити електронний засіб контролю.

3.Заслухавши учасників провадження, дослідивши надані ними матеріали Суд дійшов таких висновків.

3.1.Відповідно до частини 1 статті 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

3.2.Прокурор у кримінальному провадженні історично і нормативно відноситься до сторони обвинувачення і має ряд повноважень, за допомогою яких реалізується обвинувальна функція прокурора у змагальному кримінальному процесі. Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 9 КПК України він зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Об`єктивність і неупередженість прокурора є не менш важливими для досягнення завдань кримінального провадження, ніж судді, оскільки він згідно зі статтею 36 КПК України наділений значним обсягом повноважень, що можуть суттєво обмежувати чи звужувати права і свободи особи. Вимога неупередженого досудового розслідування означає, що органи досудового розслідування під процесуальним керівництвом прокурора зобов`язані об`єктивно, неупереджено, без необґрунтованої підозри та обвинувального ухилу встановити за допомогою доказів, зібраних у визначеній процесуальній формі, всі обставини кримінального правопорушення та осіб, які його вчинили.

3.3.Неупередженість (об`єктивність) дослідження обставин провадження прокурором передбачає вчинення ним процесуальних дій, ухвалення процесуальних рішень лише з підстав, встановлених КПК, та на основі зібраних фактичних даних, без обвинувального ухилу та особистої зацікавленості у вирішенні справи. Значення об`єктивності чи неупередженості прокурора щодо дослідження всіх обставин провадження варто оцінювати крізь призму гарантування реалізації завдань кримінального провадження, зокрема, щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності відповідно до своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК). Розв`язання цього завдання сприяє, з одного боку, реалізації принципу невідворотності відповідальності за правопорушення, а з іншого, - недопущенню обвинувачення або засудження жодного невинуватого.

3.4.Отже, неупередженість прокурора є необхідною умовою успішного виконання своїх конституційних функцій (стаття 131-1 Конституції України) та виконання своїх повноважень на досудовому розслідуванні й в судовому провадженні (стаття 36 КПК України) для здійснення завдань кримінального провадження (стаття 2 КПК України) та забезпечення законності (стаття 9 КПК України України).

3.5.Необ`єктивність або упереджене ставлення прокурора до учасників кримінального провадження є підставою для відводу (самовідводу) прокурора. Закріплення в національному законі загального переліку підстав для відводу прокурора від участі у кримінальному провадженні нарівні з нормами, які регулюють порядок призначення та заміни прокурора, забезпечує об`єктивність і неупередженість прокурора в кожному кримінальному провадженні. Якщо ж прокурор особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості, прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні. Підстава, передбачена пунктом 3 частини 1 статті 77 КПК України передбачає існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості, і такі випадки неможливо передбачити і унормувати. Норми КПК України не містять ознак або властивостей, які б розкривали сутність упередженості, що вказує на оціночний характер цієї обставини у кожному конкретному випадку.

3.6.За наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України, прокурору може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Відвід повинен бути вмотивованим (стаття 80 КПК України). Тобто представлені заявником аргументи мають сформувати у суду переконання, що прокурор постановляє процесуальні рішення та вчиняє процесуальні дії (або, навпаки, допускає бездіяльність), які хоч і належать до його повноважень, однак з якоїсь причини, не є об`єктивними. Доводи, наведені в мотивування відводу, не можуть ґрунтуватися лише на критиці постановлених рішень та вчинених дій або незгоді з ними.

3.7.З урахуванням позиції сторони захисту, Суд має встановити, чи рішення та дії прокурора ОСОБА_12 під час досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні містять ознаки того, що вони здійснювалися з очевидно обвинувальним нахилом, у зв`язку з особистою зацікавленістю прокурора в його результатах або упереджено.

3.8.Розглядаючи наведені обвинуваченим підстави для відводу, Суд бере до уваги два критерії упередженості - суб`єктивний та об`єктивний. Суб`єктивний критерій має визначатися на підставі особистих переконань та поведінки конкретного прокурора у конкретній справі - тобто, прокурор не має проявляти будь-якої особистої прихильності, упередження, зацікавленості; об`єктивний критерій визначається достатніми гарантіями для того, щоб виключити будь-яку зацікавленість прокурора, що може бути перевірена.

3.9.Із змісту наданої заяви про відвід вбачається, що обвинувачений пов`язує упередженість прокурора з такими обставинами:

-висловлювання прокурора в ході судових засідань щодо неправомірних дій обвинуваченого;

-висловлювання прокурора в ході судових засідань щодо поведінки захисників;

-неповідомлення обвинуваченого про відкликання клопотання про продовження строку дії процесуальних обов`язків;

-невідповідність вказаної прокурором інформації у клопотанні про надання дозволу на використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій фактичним обставинам справи;

-відсутність в матеріалах досудового розслідування, що були надані для ознайомлення в порядку статті 290 КПК України протоколів всіх проведених під час досудового слідства негласних слідчих розшукових дій, а також інших матеріалів;

-бездіяльність прокурора, що полягає в нерозгляді клопотання про надання матеріалів для ознайомлення;

-відмова прокурора у наданні інформації з ЄРДР стосовно руху кримінального провадження.

3.10.Щодо висловлювань прокурора під час судових засідань

3.10.1.За твердженням обвинуваченого, прокурор ОСОБА_13 в судовому засіданні 21.01.2022, на якому вирішувалось питання запобіжного заходу, стверджував про схильність ОСОБА_1 до неправомірної поведінки, а саме користування незадекларованим майном: автомобілем «Хюндай Іонік» та будинком у селищі Чабани. Як пояснив обвинувачений, зазначений автомобіль був придбаний його цивільною дружиною у 2021 році. Користуватися будинком, що також належить цивільній дружині, ОСОБА_1 почав у 2021 році, що було ним відображено у поданій декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або органу місцевого самоврядування. Водночас як вбачається з наданої Суду декларації, ОСОБА_1 24.02.2022 (тобто вже після відповідного судового засідання) була подана виправлена декларація, у розділі 2 «Інформація про членів сім`ї суб`єкта декларування» якої не відображено інформації про осіб, що спільно проживають та/або пов`язані спільним побутом.

Також обвинувачений зазначає про те, що під час судового засідання 21.06.2022 прокурором оголошено дані про те, що у ході службового розслідування виявлено факт вчинення корупційного діяння, яке полягало у наданні грошових коштів у позику колишньому заступнику ОСОБА_3 . Водночас, 15.06.2022 до Офісу Генерального прокурора надійшов лист НАЗК, відповідно до якого вчинення ОСОБА_1 корупційного діяння не підтверджено. Дослідивши наданий лист НАЗК від 14.06.2022 № 31-02/14404-22, Суд встановив, що наведені у листі висновки стосуються наявності/відсутності конфлікту інтересів між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Висновків щодо підтвердження або непідтвердження вчинення обвинуваченим корупційного діяння вказаний лист не містить. Крім того, як пояснив у судовому засіданні прокурор, зі змістом цього повідомлення він не був ознайомлений, оскільки воно адресовано Генеральній інспекції Офісу Генерального прокурора.

Відповідно до статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. В змагальному типі кримінального процесу, який задекларований в актуальних умовах правового регулювання, однією із засад є змагальність сторін (за виключенням доведення винуватості особи у вчиненні злочину). Змагальність передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України. До того ж до обставин, що мають враховуватися при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відповідно до ст. 178 КПК України відносяться, серед іншого, репутація підозрюваного, обвинуваченого; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки. Отже, формулювання характеристики підозрюваного у відповідних клопотаннях є процесуальним правом прокурора. Зважаючи на те, що зазначені клопотання про застосування запобіжного заходу, а також про зміну розміру застави розглядалися за участю ОСОБА_1, в останнього була можливість надати слідчому судді свої докази та навести свої аргументи. Слідчий суддя згідно зі статтею 94 КПК України при розгляді заявлених сторонами кримінального провадження клопотань за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний аргумент сторони з точки зору його обґрунтованості, кожний поданий доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. В разі ж якщо висловлювання прокурора при вирішенні відповідних питань в судових засіданнях порушують засаду презумпцію невинуватості, це має бути предметом оцінки саме в тих судових засіданнях, де це відбулося, а не через тривалий час іншим складом суду.

3.10.2.Щодо судового засідання 02.03.2022, під час якого, за твердженням обвинуваченого, прокурор порівняв поведінку захисників з процесуальною диверсією, Суд зауважує, що зазначені обставини вже були предметом розгляду заяви про відвід прокурора. За наслідками розгляду заяви про відвід слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько 02.03.2022 постановив ухвалу, якою в її задоволенні відмовив. Як вбачається із ухвали слідчого судді від 02.03.2022 обвинувачений ОСОБА_1 брав участь у розгляді відводу і висловлював свою позицію з цього приводу. Він підтримав думку свого захисника, що прокурор є упередженим. За таких умов, Суд розцінює поданий відвід у цій частині як незгоду із раніше постановленим рішенням слідчого судді з цього ж питання. Одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, тобто «остаточності» рішення суду у спірних правовідносинах. За таких умов Суд не досліджує висловлювання прокурора на адресу захисників як підставу для відводу, у зв`язку з тим, що вони вже були предметом дослідження і їм надана відповідна правова оцінка.

3.11.Щодо неповідомлення обвинуваченого про відзив клопотання про продовження строку дії процесуальних обов`язків

Обвинувачений зазначає, що 10.03.2022 прокурором було відкликано клопотання про продовження стосовно нього обов`язків, серед яких були заборона виїзду за місто Київ та Київську область та носіння електронного засобу контролю. Відповідно до частини 7 статті 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються. Отже, підставою продовження строків дії покладених на підозрюваного обов`язків, зокрема і носіння електронних засобів контролю, є відповідна ухвала слідчого судді, а не наявність самого клопотання про продовження строку дії процесуальних обов`язків. Відтак, будучи безпосереднім учасником вирішення питань, пов`язаних із застосуванням запобіжного заходу і маючи відповідне судове рішення, а також вищу юридичну освіту, обвинувачений очевидно знав про кінцевий строк покладених на нього процесуальних обов`язків, а факт звернення до слідчого судді з відповідним клопотанням чи подальше його відкликання самі по собі не зумовлюють продовження цього строку. Виходячи з цих міркувань, видаються необґрунтованими звинувачення прокурора в тому, що обвинувачений носив електронний засіб контролю понад встановлений строк.

3.12.Щодо невідповідності вказаної прокурором інформації у клопотанні про надання дозволу на використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій фактичним обставинам справи.

Обвинувачений наголошує, що в клопотанні про надання дозволу на використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій прокурором зазначено, що досудове розслідування розпочато за заявою ОСОБА_4 про вимагання у нього неправомірної вигоди у особливо великому розмірі службовою особою Офісу Генерального прокурора, що не відповідає змісту наявної в матеріалах справи заяви від 26.06.2021. Стверджуючи про розбіжність даних в заяві, на підставі якої були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та клопотанні про надання дозволу на використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій, сторона захисту фактично хоче отримати від Суду оцінку допустимості отриманих на підставі такого клопотання доказів. Однак Суд, який розглядає заяву про відвід в підготовчому судовому засіданні, не може досліджувати докази, на які мають намір посилатися сторони під час судового розгляду, та надавати їм оцінку. Особливістю підготовчого провадження є те, що на цій стадії суд не досліджує докази на предмет їх допустимості. Повноваження Суду обмежені лише встановленням підстав для відводу, тобто оцінкою доводів учасника, який його заявляє, на предмет об`єктивної обґрунтованості у нього сумнівів щодо неупередженості прокурора.

3.13.Щодо відсутності в матеріалах досудового розслідування, що були надані для ознайомлення в порядку статті 290 КПК України протоколів всіх проведених під час досудового слідства негласних слідчих розшукових дій, а також інших матеріалів

Відповідно до частини 1 та 2 статті 290 КПК України визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання.

Обвинувачений зазначає, що в наданих в порядку статті 290 КПК України для ознайомлення матеріалах відсутні постанови про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину № 28/3-962т від 31.05.2021 та № 28/3-1600т від 15.09.2021, які були розсекречені відповідно до постанови прокурора від 28.04.2022.

Як пояснив в судовому засіданні прокурор, зазначені матеріали відповідно до постанови про виділення матеріалів досудового розслідування від 28.09.2022 були виділені в окреме провадження та наразі становлять таємницю досудового розслідування.

Аналогічні доводи містить постанова про часткову відмову у задоволенні клопотання сторони захисту від 14.09.2022, винесена детективом Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро Дуди Н.О. Відповідно до її змісту постанова № 28/3-952 від 31.05.2021, постанова № 28/3-1600 від 15.09.2021, протоколи та носії інформації виготовлені за результатами НСРД, проведених на виконання вказаних постанов, є матеріалами іншого кримінального провадження та не можуть бути надані на ознайомлення в порядку статті 290 КПК України у кримінальному провадженні № 52021000000000281.

Отже, ненадання для ознайомлення матеріалів кримінального провадження, в якому ОСОБА_1 не має процесуального статусу підозрюваного не може свідчити про упередженість прокурора.

3.14.Щодо бездіяльності прокурора, що полягає в нерозгляді клопотання про надання матеріалів для ознайомлення та відмови прокурора у наданні інформації з ЄРДР стосовно руху кримінального провадження

Обвинувачений зазначає, що 12.09.2022 ним був направлений запит про надання для ознайомлення матеріалів кримінального провадження в порядку статті 290 КПК України. З долученого до матеріалів заяви про відвід відповідного запиту вбачається, що він був адресований Детективу Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного бюро України ОСОБА_18 та Прокурору шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційного прокуратури ОСОБА_12 Однак перша сторінка запиту містить відповідні дані про його надходження лише до Національного антикорупційного бюро України (вхід. № 188/16137-04 від 13.09.2022). Водночас доказів подання такого запиту прокурору до Суду не надано.

Крім того, обвинувачений стверджує про ненадання прокурором інформації з Єдиного реєстру досудових розслідувань у відповідь на адвокатський запит захисника ОСОБА_14. від 19.09.2022. Як вбачається зі змісту зазначеного запиту, адвокат ОСОБА_14 на підставі статей 20, 24 Закону України «Про адвокатський запит» просив надати інформацію з ЄРДР щодо кримінальних проваджень

№ 52021000000000281 від 26.05.2021, № 52021000000000512 від 04.11.2021, № 52021000000000557 від 30.11.2021 та № 52021000000000558 від 30.11.2021 в повному обсязі, зокрема по розділах: «Основні відомості», «Кримінальні правопорушення», «Рух провадження», «Прикріплені файли» вкладки «Рух провадження», вкладок «Зміни», вкладки «Кримінальне правопорушення» із зазначенням часу, дати, користувача та форми зміни щодо кожної зміни.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатський запит це письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту. Надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом. В свою чергу, процесуальний закон передбачає форми звернення адвоката в інтересах підозрюваного до органу досудового розслідування, що є одним із елементів належної правової процедури - клопотання, заяви і скарги. У відповідності до частини 4 статті 46 КПК України захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику. При чому відповідно до статті 220 КПК України, яка кореспондується з пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК України, слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання не будь-якого звернення (в тому числі, адвокатського запиту), а саме клопотання сторони захисту.

Суд зауважує, що Кримінальний процесуальний кодекс України також містить механізм оскарження рішень, дій чи бездіяльності прокурора. При цьому відповідно до частини 1 статті 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності Відтак сама по собі незгода з прийнятими прокурором рішеннями, вчинюваним ним дій чи бездіяльності не може бути підставою для відводу прокурора.

По суті в цій частині заявленого відводу доводи обвинуваченого зводяться до рішень, дій та бездіяльності прокурора на стадії досудового розслідування. В свою чергу, рішення, дії чи бездіяльність процесуального керівника, які не ґрунтуються на положеннях процесуального закону, мають ставати предметом оскарження в порядку статті 303 КПК України.

4.Враховуючи викладене, сумніви обвинуваченого стосовно неупередженості прокурора не визнаються обґрунтованими. Сторона захисту не надала достатньої інформації щодо можливих видимих ознак упередженості, як і доказів на підтвердження будь-яких обставин, зазначених у статті 77 КПК України, тому Суд не може вважати такі сумніви об`єктивно виправданими. До цього слід додати, що згідно з частинами 3-5 статті 80 КПК України заява про відвід може бути заявлена як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. При цьому заява про відвід під час досудового розслідування подається одразу ж після встановлення підстав для такого відводу. Ці правила спрямовані на певну недоторканість прокурора як суб`єкта, уповноваженого приймати процесуальні рішення, від його необґрунтованого усунення від участі у кримінальному провадженні в тих випадках, коли такі рішення є невигідними для учасників, а також на недопущення зловживання правом на відвід.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 77, 80-81, 314, 372, 376 КПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід прокурора від участі у кримінальному провадженні № 52021000000000281, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2021 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошений 20.10.2021.

Головуючий суддя ОСОБА_15

Судді ОСОБА_16

ОСОБА_17