- Головуючий суддя (ВАКС) : Дубас В.М.
Справа № 991/4760/22
Провадження 1-кс/991/4779/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_2
(далі - слідчий суддя чи суд),
розглянувши матеріали скарги ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність Генерального прокурора, яка полягає у нерозгляді скарги від 10.10.2022 на недодержання розумних строків у кримінальному провадженні №52017000000000209 від 24.03.2017,
ВСТАНОВИВ:
1.Стислий опис провадження.
18.10.2022 до ВАКС надійшла скарга адвоката ОСОБА_3. (далі - скаржник) в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність Генерального прокурора, подана в порядку пункту 1 частини 1 статті 303 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК, яка полягає у нерозгляді скарги адвоката скаржника від 10.10.2022 на недодержання розумних строків у кримінальному провадженні №52017000000000209 від 24.03.2017
Відповідно до частини 3 статті 35 КПК та протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, для розгляду скарги визначено слідчого суддю ОСОБА_2
2. Короткий виклад скарги.
У скарзі зокрема стверджується, що «детективами НАБУ проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000209 від 24.03.2017, в межах якого 08.08.2019 щодо ОСОБА_1 та інших осіб були складені письмові повідомлення про підозру за ознаками частини 2 статті 364 КК України (далі - КК). 08.08.2019 у цій справі розпочався перебіг строку досудового розслідування, який за змістом статті 219 КПК не може перевищувати 12 місяців. В даному кримінальному провадженні неодноразово приймались рішення про продовження строку досудового розслідування, який у підсумку був продовжений до максимально можливого терміну, тобто до 12 місяців. З огляду на процесуальну хронологію, що мала місце у даному провадженні, за підрахунками сторони захисту, який базується на вимогах процесуального закону (ст.ст. 9, 28, 115, 113, 116, 219 КПК), строк досудового розслідування по цій справі закінчився 25.01.2021, тому заступник Генерального прокурора - керівник САП ОГП ОСОБА_4. прийняв своє рішення від 22.09.2022 вже поза межами строку досудового розслідування, тобто з порушенням засади законності та засади розумності строків. Відповідно до складання та вручення ОСОБА_1 повідомлення від 22.09.2022 про зміну раніше повідомленої підозри відбулось також з порушенням наведених засад. З урахуванням наявності очевидних обставин, які вказують на порушення вимог закону, 10.10.2022 сторона захисту подала Генеральному прокурору ОСОБА_5. скаргу в порядку ст. 308 КПК, на недотримання розумних строків з боку Заступника Генерального прокурора - керівника САП ОГП ОСОБА_4. Станом на 18.10.2022 жодних письмових повідомлень про результати розгляду скарги від 10.10.2022 стороні захисту не надходило, що відповідно вказує на бездіяльність Генерального прокурора, яка полягає у невиконанні обов`язку з розгляду скарги протягом 3-х днів після її подання та відповідно у неповідомленні про результати її розгляду».
Відтак скаржник просив 1) скаргу задовольнити, визнати наявність бездіяльності Генерального прокурора ОСОБА_5., яка полягає у нездійсненні процесуальної дії, яку він зобов`язаний вчинити у визначений законом строк, а саме у нерозгляді скарги адвоката ОСОБА_3. від 10.10.2022, яка подана на недодержання розумних стоків у кримінальному провадженні №52017000000000209 від 24.03.2017 та нездійсненні повідомлення про результати розгляду вказаної скарги; 2) Зобов`язати Генерального прокурора ОСОБА_5., протягом 3-х днів з моменту постановлення ухвали слідчим суддею, розглянути скаргу від 10.10.2022 адвоката ОСОБА_3., яка подана на недодержання розумних стоків у кримінальному провадженні №52017000000000209 від 24.03.2017 та за наявності правових підстав надати відповідному прокурору обов`язкові для виконання вказівки щодо прийняття у кримінальному провадженні процесуального рішення про закриття кримінального провадження; 3) Зобов`язати Генерального прокурора ОСОБА_5. невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту ухвалення рішення по скарзі, повідомити адвоката ОСОБА_3. про результати розгляду його скарги від 10.10.2022.
До скарги додано: копію ордеру; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; копію повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 08.08.2019; копія постанови про продовження строку слідства до 12 місяців; копія постанови від 03.08.2020 про зупинення слідства; копія постанови від 20.08.2020 про відновлення слідства; копія постанови від 20.08.2020 про зупинення слідства; копія постанови від 27.08.2020 про відновлення слідства; копія постанови від 27.08.2020 про закриття кримінального провадження; копія ухвали слідчого судді ВАКС від 27.10.2020; копія постанови від 27.10.2020 про зупинення слідства; копія постанови від 21.01.2021 про відновлення слідства; копія постанови від 21.01.2021 про закриття провадження; копія постанови від 25.01.2021 про скасування постанови про закриття кримінального провадження; копія постанови від 25.01.2021 про зупинення слідства; копія постанови від 09.04.2021 про відновлення слідства; копія постанови від 09.04.2021 про закриття кримінального провадження; копія постанови від 15.04.2021 про скасування постанови про закриття кримінального провадження.; копія постанови від 15.04.2021 про скасування постанови про відновлення слідства; копія постанови від 20.05.2021 про закриття кримінального провадження. щодо підозрюваних; копія ухвали слідчого судді ВАКС від 13.11.2021 по справі №991/3849/21; копія ухвали АП ВАКС від 21.09.2021 по справі № 991/3848/21; копія ухвали АП ВАКС від 04.10.2021 про виправлення описки; копія постанови від 22.09.2022 про скасування постанови від 20.05.2022 про закриття кримінального провадження; копія постанови від 22.09.2022 про скасування постанови від 20.05.2022 про закриття кримінального провадження; копія скарги від 10.10.2022, яка подана в порядку ст. 308 КПК; відомості про направлення скарги електронною поштою; копія постанови про зміну групи прокурорів від 05.05.2021.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.
Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно частини 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.
Зокрема, пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Бездіяльність, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, передбачає три обов`язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Таким чином, вищенаведена норма дозволяє звернутися до слідчого судді зі скаргою не на будь-яку бездіяльність слідчого, прокурора, а лише щодо їх безпосередніх обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований КПК.
3.2. Відповідно до частини 2 статті 308 КПК прокурор вищого рівня зобов`язаний розглянути скаргу щодо недотримання розумних строків протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов`язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.
Тобто положення статті 308 КПК зобов`язують у передбачені цією статтею строки та порядок розглядати скарги на недотримання розумних строків не будь-якого прокурора як наділеної відповідним процесуальним статусом особи, а лише прокурора вищого рівня.
Згідно із частиною 4 статті 7 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, Офіс Генерального прокурора є органом прокуратури вищого рівня щодо обласних та окружних прокуратур, обласна прокуратура є органом прокуратури вищого рівня щодо окружних прокуратур, розташованих у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної обласної прокуратури.
Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про прокуратуру» в Офісі Генерального прокурора утворюється (на правах самостійного структурного підрозділу) Спеціалізована антикорупційна прокуратура, на яку покладаються такі функції: 1) здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування Національним антикорупційним бюро України; 2) підтримання державного обвинувачення у відповідних провадженнях; 3) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, передбачених цим Законом і пов`язаних із корупційними або пов`язаними з корупцією правопорушеннями, а також представництво у межах своєї компетенції інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. У межах реалізації своїх функцій Спеціалізована антикорупційна прокуратура здійснює міжнародне співробітництво.
Пунктом 1.1 Положення про Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Офісу Генерального прокурора, затвердженого наказом Генерального прокурора від 05.03.2020 №125, Спеціалізована антикорупційна прокуратура є самостійним структурним підрозділом Офісу Генерального прокурора (на правах Департаменту), підпорядкованим заступнику Генерального прокурора - керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Згідно із частиною 5 статті 8-1 Закону України «Про прокуратуру», керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури підпорядковується безпосередньо Генеральному прокурору. Прокурорами вищого рівня для керівників управлінь, відділів та їх заступників, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури є керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, його перший заступник та заступник, для заступника та першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Генеральний прокурор, його перший заступник та заступники не мають права давати вказівки прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та здійснювати інші дії, які прямо стосуються реалізації прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури їхніх повноважень.
При цьому, відповідно до частини 3 статті 17 Закону України «Про прокуратуру», під час здійснення повноважень, пов`язаних з реалізацією функцій прокуратури, прокурори є незалежними, самостійно приймають рішення про порядок здійснення таких повноважень, керуючись при цьому положеннями закону, а також зобов`язані виконувати лише такі вказівки прокурора вищого рівня, що були надані з дотриманням вимог цієї статті.Прокурори вищого рівня мають право давати вказівки прокурору нижчого рівня, погоджувати прийняття ним певних рішень та здійснювати інші дії, що безпосередньо стосуються реалізації цим прокурором функцій прокуратури, виключно в межах та порядку, визначених законом. Генеральний прокурор має право давати вказівки будь-якому прокурору. Прокурором вищого рівня є: 1) для прокурорів, керівників та заступників керівників підрозділів окружної прокуратури - керівник окружної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов`язків; 2) для прокурорів, керівників та заступників керівників підрозділів обласної прокуратури - керівник обласної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов`язків; 3) для керівника окружної прокуратури, його першого заступника та заступників - керівник відповідної обласної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов`язків; 4) для керівника обласної прокуратури, його першого заступника та заступників, керівника та заступника керівника підрозділу, прокурора Офісу Генерального прокурора - Генеральний прокурор чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов`язків; 5) для першого заступника та заступника Генерального прокурора - Генеральний прокурор. У разі утворення спеціалізованих прокуратур (крім Спеціалізованої антикорупційної прокуратури) прокурори вищого рівня в межах таких прокуратур визначаються Генеральним прокурором.
З огляду на вищенаведене, безпосереднє підпорядкування керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральному прокурору є виключно адміністративним, а у кримінальному провадженні, де процесуальне керівництво досудового розслідування здійснює група прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, оскарження недотримання розумних строків можливе до керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, його першого заступника та заступника.
Такий порядок оскарження визначений також і пунктом 6.2 Положення № 125, відповідно до якого, саме перший заступник та заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури організовують розгляд і вирішення скарг підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого на недотримання розумних строків детективом, прокурором під час досудового розслідування.
Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що процесуальні дії мають виникати із наявних у суб`єкта повноважень і перебувати в адекватному співвідношенні з конкретним процесуальним завданням, яке виникає в певний момент досудового розслідування і судового розгляду кримінального провадження (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2021 року у справі №640/5023/19)
Отже, Генеральний прокурор ОСОБА_5. не є уповноваженим суб`єктом щодо розгляду скарг на недотримання розумних строків прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та, в силу положень частини 5 статті 8-1 Закону України «Про прокуратуру», не має права давати їм вказівки та здійснювати інші дії, які прямо стосуються реалізації прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури їх повноважень, а тому у нього немає обов`язку щодо розгляду скарги, поданої у порядку статті 308 КПК у межах цього кримінального провадження, й відтак відсутня бездіяльність Генерального прокурора, про яку зазначає скаржник.
3.3. Відповідно до частин 4, 5 статті 304 КПК слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню. Копія ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
З огляду на вищенаведене, слідчий суддя вважає, що належить відмовити у відкритті провадження за скаргою скаржника на бездіяльність Генерального прокурора ОСОБА_5. та повернути скаргу.
Керуючись статтями 303-309, 369-372, 532 КПК суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3.в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність Генерального прокурора, яка полягає у нерозгляді скарги від 10.10.2022, яка подана на недодержання розумних стоків у кримінальному провадженні №52017000000000209 від 24.03.2017, та повернути скаргу разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_2