Опис справи
Колишніх топпосадовців ДТЕК та Національної комісії (НКРЕКП) обвинувачують у незаконному застосуванні формули «Роттердам+» до вугілля на українських ТЕС. Держава зазнала понад 38 млрд грн збитків, а ДТЕК отримав надприбутки.
Формула «Роттердам+» — методика розрахунку гуртової вартості вугілля, яке транспортували до українських ТЕС з нідерландських портів Амстердам, Роттердам, Антверпен. На засіданні НКРЕКП у січні 2016 року фігуранти справи вирішили застосувати формулу до всього обсягу вугілля такої ж марки — 25,5 млн тонн, тоді як кількість «роттердамського» вугілля, становила всього 130 тис. тонн щороку. Це призвело до понад 18 млрд грн збитків у 2016-2017 роках.
Формула продовжувала діяти у 2018-2019 роках, відповідно кінцеві споживачі надалі переплачували за електроенергію. За два роки держава зазнала ще понад 20 млрд грн збитків, а в справі з'явився другий епізод — до фігурантів додалися посадовці, які не зробили нічого для скасування формули «Роттердам+».
Фігуранти справи:
-
колишній гендиректор «ДТЕК Мережі» Іван Гелюх;
-
Ексрадник «ДТЕК Східенерго» Борис Лісовий;
-
ексголова НКРЕКП Дмитро Вовк;
-
ексголова НКРЕКП Оксана Кривенко;
-
ексначальник відділу управління енергоринку НКРЕКП Володимир Бутовський;
-
ексзаступник начальника відділу управління енергоринку НКРЕКП Тарас Ревенко;
-
ексдиректор ДП «Оператор ринку» Володимир Євдокімов;
-
колишні члени НКРЕКП Олена Антонова, Вікторія Морозова, Руслан Машляківський, Олександр Формагей, Дмитро Коваленко, Юрій Голляк та Борис Циганенко.
.png)
Дії фігурантів кваліфікували за ч. 2 ст. 364 КК України, а ще частині обвинувачених інкримінували ч. 2 ст. 367 КК України — службову недбалість.
Ексголова НКРЕКП Дмитро Вовк та начальник відділу НКРЕКП Володимир Бутовський були оголошені в розшук у 2019 році, стосовно них здійснюється спеціальне судове провадження. Колишніх членів НКРЕКП Бориса Циганенка та Юрія Голляка звільнили від кримінальної відповідальності, бо закінчилися строки давності.
Досудове розслідування у справі тривало майже пʼять років. Кримінальне провадження пʼять разів закривали і відновлювали. Причинами були: неможливість довести спричинення збитків на 19 млрд грн і закінчення, неможливість довести протиправність ухвалення постанови НКРЕКП № 289; неможливість довести вину фігурантів, спричинену пряму шкоду та подальше відмивання коштів і закінчення строків досудового розслідування. Детальніше з цим питанням можна ознайомитись у матеріалі.
Провадження у справі виділяли і обʼєднували. Останнє обʼєднання відбулося задля спільного розгляду матеріалів кримінальних проваджень, зважаючи на пов`язаність подій інкримінованих кримінальних правопорушень, однакові стадії судового провадження, тотожний склад учасників.
.png)