Колишніх топпосадовців ДТЕК та Національної комісії (НКРЕКП) обвинувачують у незаконному застосуванні формули «Роттердам+» до вугілля на українських ТЕС. Держава зазнала понад 38 млрд грн збитків, а ДТЕК отримав надприбутки.
Формула «Роттердам+» — методика розрахунку гуртової вартості вугілля, яке транспортували до українських ТЕС з нідерландських портів Амстердам, Роттердам, Антверпен. На засіданні НКРЕКП у січні 2016 року фігуранти справи вирішили застосувати формулу до всього обсягу вугілля такої ж марки — 25,5 млн тонн, тоді як кількість «роттердамського» вугілля, становила всього 130 тис. тонн щороку. Це призвело до понад 18 млрд грн збитків у 2016-2017 роках.
Формула продовжувала діяти у 2018-2019 роках, відповідно кінцеві споживачі надалі переплачували за електроенергію. За два роки держава зазнала ще понад 20 млрд грн збитків, а в справі з'явився другий епізод — до фігурантів додалися посадовці, які не зробили нічого для скасування формули «Роттердам+».
Серед фігурантів справи:
- колишній гендиректор «ДТЕК Мережі» Іван Гелюх;
- ексрадник «ДТЕК Східенерго» Борис Лісовий;
- ексголова НКРЕКП Дмитро Вовк;
- ексначальник відділу управління енергоринку НКРЕКП Володимир Бутовський;
- ексзаступник начальника відділу управління енергоринку НКРЕКП Тарас Ревенко;
- ексдиректор ДП «Оператор ринку» Володимир Євдокімов;
- колишні члени НКРЕКП Вікторія Морозова, Руслан Машляківський.
Дії фігурантів кваліфікували за ч. 2 ст. 364 КК України, а ще частині обвинувачених інкримінували ч. 2 ст. 367 КК України — службову недбалість.
.png)
Ексголова НКРЕКП Дмитро Вовк та начальник відділу НКРЕКП Володимир Бутовський були оголошені в розшук у 2019 році, стосовно них здійснюється спеціальне судове провадження. САП також обвинувачувала ексголову НКРЕКП Оксану Кривенко та колишніх членів НКРЕКП Юрія Голяка, Бориса Циганенка, Олександра Формагея, Дмитра Коваленка, Олену Антонову, проте їх уже звільнено від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.
Досудове розслідування у справі тривало майже пʼять років. Кримінальне провадження пʼять разів закривали і відновлювали. Причинами були: неможливість довести спричинення збитків на 19 млрд грн і закінчення, неможливість довести протиправність ухвалення постанови НКРЕКП № 289; неможливість довести вину фігурантів, спричинену пряму шкоду та подальше відмивання коштів і закінчення строків досудового розслідування. Детальніше з цим питанням можна ознайомитись у матеріалі.
Провадження у справі виділяли і обʼєднували. Останнє обʼєднання відбулося задля спільного розгляду матеріалів кримінальних проваджень, зважаючи на пов`язаність подій інкримінованих кримінальних правопорушень, однакові стадії судового провадження, тотожний склад учасників.
16/03/2023
1275 днів
.png)