Пошук

Документ № 106897472

  • Дата засідання: 20/10/2022
  • Дата винесення рішення: 20/10/2022
  • Справа №: 991/4351/22
  • Провадження №: 52019000000000256
  • Інстанція: АП ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Тип рішення: Ухвала про часткове задоволення апеляційних скарг
  • Головуючий суддя (АП ВАКС) : Чорненька Д.С.

Справа № 991/4351/22

Провадження №11-сс/991/332/22

Суддя 1 інст.Воронько В.Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2022 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_10,

суддів: ОСОБА_11, ОСОБА_12.,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_13.,

прокурора ОСОБА_14.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисників: ОСОБА_15., ОСОБА_16.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 - ОСОБА_15 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 жовтня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №52019000000000256 від 27 березня 2019 року стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Київ, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2,

за ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 жовтня 2022 року клопотання детектива НАБ України задоволено частково: застосовано стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 620 250,00 грн та покладено обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його зареєстроване місце проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним у цьому кримінальному провадженні - ОСОБА_2, а також зі свідками: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Строк дії обов`язків, визначено до 30 листопада 2022 року. Підставами для постановлення ухвали зазначено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, за вчинення одного з яких законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років; він набув статусу підозрюваного; наявні ризики, передбачені п.п.1,3-4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду; ризик незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Слідчий суддя визначив заставу в розмірі 620 250 грн, оскільки, на його думку, вказаний розмір є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та таким, що не суперечить положенням ч.5 ст.182 КПК України, вимогам ст.178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини. Крім того, з метою мінімізації ризиків, а також запобігання позапроцесуальній поведінці, на підозрюваного ОСОБА_1 покладено обов`язки, які передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

17 жовтня 2022 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга захисника підозрюваного ОСОБА_1 - ОСОБА_15., в якій вона просить: ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою клопотання детектива НАБ України про застосування запобіжного заходу у вигляді застави залишити без задоволення. Вважає ухвалу слідчого судді незаконною, оскільки стороною обвинувачення не доведено доказами наявність ризиків, які зазначені в клопотанні. Ризик втечі підозрюваного ОСОБА_1 є припущенням, так як в межах трьох років проведення слідчих дій він викликався на допит, проте не ухилявся від явки. Він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, характеризується як людина з високими моральними якостями, має на утриманні двох малолітніх дітей. Усі його рідні, батьки та цивільна дружина проживають на території України, а тому він не має наміру залишати територію України. Ймовірна можливість ОСОБА_1 виїзду за кордон, при наявності обмежень його перетину чоловікам у період дії воєнного стану, є також безпідставною. Стороною обвинувачення не доведено та не надано доказів існування ризику ймовірності незаконного впливу на іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні та свідків, оскільки вони вже були допитані. Просить врахувати, що ОСОБА_1 тривалий час не працює в ДП «Кіностудія ім.О.Довженка», а тому у нього відсутня можливість здійснювати вплив на них, у тому числі, з зазначених підстав, відсутній ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Визначений розмір застави є завідома непомірним, оскільки на його утриманні перебуває двоє малолітніх дітей, цивільна дружина та батьки. ОСОБА_1 тимчасово не працює та не має доходу, враховуючи введення в Україні воєнного стану у нього відсутня можливість здійснити продаж майна, яке знаходиься у його власності, з метою внесення застави. Крім того, збиток, завданий ДП «Кіностудія ім.О.Довженка», відшкодовано на підставі рішення Господарського суду м.Києва від 21 квітня 2021 року, яким з ТОВ «Ем.Ай.Кей» на користь ДП «Кіностудія ім.О.Довженка» стягнуто суму основного боргу у розмірі 4 528 641 грн 06 коп, яка є вартістю неповернутого обладнання із гарантійного ремонту за договором про закупівлю №236 від 26 грудня 2018 року. На думку сторони захисту, підозра у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень за ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України є необгрунтованою, оскільки відсутні докази та конкретні фактичні дані, які б підтверджували причетність його до інкримінованих кримінальних правопорушень.

У судовому засіданні захисники ОСОБА_15 та ОСОБА_16, доводи, зазначені в поданій апеляційній скарзі підтримали та просили їх задовольнити. Підозрюваний ОСОБА_1, підтримав доводи апеляційної скарги свого захисника ОСОБА_15., просив їх задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважає, що рішення слідчого судді постановлено з урахуванням усіх обставин справи та у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, а тому просив залишити його без змін. Рішення господарського суду по відшкдуванню збитків не виконане.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу передбачені ст.178 КПК України.

Відповідно до положень зазначеної норми, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З матеріалів судової справи вбачається, що НАБ України здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000256 від 27 березня 2019 року за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України та ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, які за версією сторони обвинувачення умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи за попередньою змовою, заволоділи коштами ДП «Національна кіностудія художніх фільмів ім.О.Довженка» у розмірі 4 415 841,06 грн, а ОСОБА_1 також видав завідомо неправдиві офіційні документи.

Дії ОСОБА_1 орган досудового розслідування кваліфікує як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, вчиненому в особливо великих розмірах та як складання та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

30 вересня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

Сторона захисту вказує, що ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 жовтня 2022 року є незаконною, оскільки підозра у вчиненні ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, є не обґрунтованою та не підтверджується конкретними фактами та обставинами.

Колегія суддів не погоджується з вказаними доводами, виходячи з такого.

З поняття «обґрунтована підозра», яке міститься у п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», вбачається, що обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

З ухвали слідчого судді від 13 жовтня 2022 року, вбачається, що слідчий суддя дослідив клопотання та матеріали, які його обґрунтовують, та обґрунтовано встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце. Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що підозра ОСОБА_1 за ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України є обґрунтованою, оскільки дане твердження ґрунтується на досліджених слідчим суддею матеріалах судової справи.

Враховуючи тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 (ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України), один з яких є особливо тяжким злочином, відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, доказів, що містяться в матеріалах справи, особу підозрюваного, суд погоджується з висновком слідчого судді щодо обрання міри запобіжного заходу у вигляді застави та про наявність ризиків, зазначених у п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, а тому доводи сторони захисту щодо їх відсутності не знайшли свого підтвердження.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що слідчим суддею не в повній мірі враховано матеріальний стан підозрюваного при визначенні розміру застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Дослідивши обставини кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного ОСОБА_1, зокрема отримання ним доходів за період з 2018 по січень 2022 року у розмірі 1 537 907,00 грн, належність йому на праві власності: земельних ділянок площею 0,1131 га та площею 0,0257 га в межах Крюківщинської сільської ради Київської області, садового будинку площею 111,3 кв.м. за адресою: Київська обл., с.Крюківщина, земельної ділянки площею 0,0962 га в межах Паляничинської сільської ради Фастівського району Київської області, а також автомобіля МІТSUВІSНІ L 200 2009 р.в., наявність на утриманні двох малолітніх дітей, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги сторони захисту, що застава у розмірі 620 250 грн є завідомо непомірною для нього.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає за необхідне змінити розмір застави та визначити йому заставу у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 372 150 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі відповідає його майновому стану, повинна достатньою мірою гарантувати виконання ним покладених обов`язків та забезпечити, в подальшому, його належну процесуальну поведінку.

Посилання слідчого судді та сторони захисту, що на утриманні підозрюваного ОСОБА_1 знаходяться: особа, яка спільно з ним проживає, пов`язана спільним побутом, має взаємні права та обов`язки та батьки похилого віку є необгрунтованими, оскільки матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували вказані обставини.

Колегія суддів погоджується зі слідчим суддею, що питання відшкодування збитків на підставі рішення Господарського суду м.Києва від 21 квітня 2021 року підлягає перевірці в ході проведення досудового розслідування, їм має бути надана належна правова оцінка, докази на підтвердження виконання рішення суду не надано. Крім того, колегія суддів зазначає, що і наявність відшкодування збитків не свідчить про відсутність складу злочину, в контексті вимог ст.191 КК України, та не є підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з ч.3 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має, у тому числі, право залишити ухвалу без змін.

Керуючись ст.131, 132, 176, 177, 182, 194, 309 370, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 - ОСОБА_15 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 жовтня 2022 року задовольнити частково.

Змінити розмір застави підозрюваному ОСОБА_1 та встановити його в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 372 150 (триста сімдесят дві тисячі сто п`ятдесят) гривень 00 коп.

В іншій частині апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 жовтня 2022 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_10

судді: ОСОБА_11

ОСОБА_12