Документ № 106907109

Справа №991/3446/22

Провадження №11-сс/991/290/22

Слідчий суддя: ОСОБА_26

Суддя-доповідач: ОСОБА_27

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2022 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді ОСОБА_27,

суддів: ОСОБА_28, ОСОБА_29,

секретар судового засідання ОСОБА_30,

за участю:

підозрюваної ОСОБА_1,

її захисників - адвокатів ОСОБА_31, ОСОБА_32,

прокурора ОСОБА_33

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги захисників підозрюваної ОСОБА_1 - адвокатів ОСОБА_34, ОСОБА_35, та апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_36 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 вересня 2022 року, щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці м. Кіровоград, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

у кримінальному провадженні № 42015000000000722 від 16 квітня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.09.2022 клопотання детектива задоволено частково. Застосовано до підозрюваної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 488 600 (один мільйон чотириста вісімдесят вісім тисяч шістсот) грн 00 коп. Покладено на строк дії ухвали на підозрювану обов`язки: прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) у кримінальному провадженні №42015000000000722 від 16.04.2015, слідчого судді, суду за кожною вимогою; не відлучатися з м. Києва без дозволу детектива НАБУ або прокурора САП у кримінальному провадженні №42015000000000722 від 16.04.2015, суду; повідомляти детективу НАБУ або прокурору САП у кримінальному провадженні №42015000000000722 від 16.04.2015 про зміну свого місця проживання, місця роботи; здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 у кримінальному провадженні №42015000000000722 від 16.04.2015 р.; носити електронний засіб контролю.

На вказану ухвалу подали апеляційні скарги захисники підозрюваної ОСОБА_1 - адвокати ОСОБА_37, ОСОБА_32 та прокурор ОСОБА_13 .

В апеляційній скарзі з доповненнями захисник підозрюваної ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_37 стверджує, що ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою, немотивованою.

Посилається на такі обставини.

1. Оскаржувану ухвалу постановлено незаконним складом суду. Сторона захисту надала слідчому судді докази про те, що в статутному капіталі ПАТ «Укрнафта» частка державної власності відсутня, однак слідчий суддя не дав оцінку цим доказам. Крім того, відповідно до положень ст.4-1 Закону України «Про нафту і газ» законодавець чітко розмежовує підприємства з часткою держави (державною власністю) у статутному капіталі та господарські товариства, 50% і більше акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах інших господарських товариств, акціонером яких є держава, до яких належить ПАТ «Укрнафта», так як його 50%+1 акція передана до статутного фонду (капіталу) НАК «Нафтогаз України» 02.09.1998. Тому розгляд клопотання слідчим суддею Вищого антикорупційного суду призвів до істотного порушення п.2 ч.5 ст.216 КПК України.

2. Слідчий суддя не обґрунтував з яких підстав вважав недоведеним те, що укладені договори ПАТ «Укрнафта» із ТОВ «Галнафта», ТОВ «Котлас», ТОВ «ТД «Прикарпаттянафтотрейд», ТОВ «Техтрейд Груп», ТОВ «Гарант-УТН» є договорами купівлі-продажу нафти, які узгоджуються положенням ст.203, 205, 626, 627 та глави 54 «Купівля-продаж» ЦК України. За наслідками проведених аукціонів відповідно до своїх трудових обов`язків ОСОБА_1 оформляла договори з переможцями та спрямовувала їх для підпису керівництву ПАТ «Укрнафта». Після підпису здійснювала відповідний облік договорів та їх виконання. Однак в повідомленні про підозру сторона обвинувачення не визначила, які саме належно виконані посадові обов`язки підозрюваної є такими, що вчинені із зловживанням службовим становищем. Графік проведення аукціонів у 2015 році затверджувався державним аукціонним комітетом, оголошення про проведення аукціонів публікувались на сайті біржі, а тому невстановлені особи не мали потреби дізнаватись через ОСОБА_1 про заплановане у 2015 році подання заявок на продаж нафти і проведення аукціонів. Дані протоколу огляду носіїв інформації та протоколів огляду НЖМД не підтверджують будь-яких протиправних діянь ОСОБА_1 . На ОСОБА_1 покладався обов`язок контролю виконання договорів купівлі-продажу нафти згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2000 №599, однак згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №570 будь-якого обов`язку не було встановлено і зміни до п.2.2.1 Посадової інструкції не вносились. Сторона обвинувачення не надала доказів і суд не навів таких в ухвалі на підтвердження корисливого мотиву і мети у ОСОБА_1 .

3. Сторона обвинувачення не надала доказів існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

4. Розмір встановленої застави є безпідставним та необґрунтованим, оскільки не враховано дані про майновий стан ОСОБА_1 та її доходи.

5. Без врахування характеристики підозрюваної, її сімейного стану, належної процесуальної поведінки необґрунтованим є покладення на неї обов`язків не відлучатись з м. Києва, та носити електронний браслет.

Просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу.

В апеляційній скарзі з доповненнями захисник підозрюваної - адвокат ОСОБА_32 посилається на такі обставини.

1. Кримінальне провадження не підсудне слідчим суддям Вищого антикорупційного суду, оскільки відсутні умови, визначені п.2 ч.5 ст.216 КПК України.

2. Підозра ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй правопорушення є необґрунтованою.

3. В обґрунтування причетності ОСОБА_1 до інкримінованого злочину ставиться та обставина, що вона неухильно виконувала покладені на неї посадовою інструкцією обов`язки, при тому, що остання жодних неправомірних дій не вчиняла.

4. ОСОБА_1 не мала відношення до заволодіння нафтою, оскільки лише візувала акти прийому-передачі нафти після її відвантаження.

5. Підготовка договорів входила до посадових обов`язків ОСОБА_1, але не може свідчити про заволодіння грошовими коштами, обізнаність про те, що договори не будуть виконуватись, наявність співучасті у кримінальному правопорушенні.

6. ОСОБА_1 не вчиняла жодних дій, які б мали своїм наслідком обертання майна на свою користь чи користь третіх осіб, не виконувала в ПАТ «Укрнафта» жодних адміністративно-господарських чи організаційно-розпорядчих функцій, а відтак не є суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

7. Фактичні обставини підтверджують той факт, що метою укладення за результатами аукціонів №№197, 197Д, 198, 199, 200, 201 договорів купівлі-продажу було не заволодіння майном ПАТ «Укрнафта», а ведення правомірної господарської діяльності, та, що ПАТ «Укрнафта» збитки не заподіяно.

8. Висновок слідчого судді про наявність ризику переховування від органу досудового розслідування та суду є помилковим, оскільки ґрунтується лише на тяжкості ймовірного покарання, наявності паспорта для виїзду за кордон, який був зданий до управління Державної міграційної служби України 15.09.2022, твердженні про значні суми доходів та високий матеріальний статок, яке спростовується копіями довідок про доходи, а також на посиланні щодо відкритості кордонів та існуванні преваги жінкам для виїзду за кордон.

9. Стороною обвинувачення не доведено і слідчим суддею не обґрунтовано, як саме ОСОБА_1 може здійснювати вплив на свідків, за рахунок яких повноважень, чи має навики такого впливу і можливість в силу характеру чи звичок при тому, що відсутній приблизний перелік осіб, на яких підозрювана може здійснювати потенційний вплив, що відсутні відомості про те, що сторона обвинувачення здійснювала допит свідків за допомогою засобів технічної фіксації, що відсутні докази, які б вказували на спроби підозрюваної чинити тиск на будь-яких осіб, в тому числі, і свідків.

10. Слідчий суддя врахував роль підозрюваної та обставини вчинення злочину, однак не зазначив яку саме роль виконувала ОСОБА_1 та про які обставини йде мова, які б унеможливили застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема особистого зобов`язання.

11. Слідчий суддя не обґрунтував виключності випадку, який є умовою призначення застави у розмірі, що перевищує 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, не врахував майновий стан ОСОБА_1 та визначив завідомо непомірним для неї розмір застави.

12. Також слідчий суддя не врахував доводи сторони захисту про недоведеність прокурором необхідності покладення обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу.

Прокурор САП ОСОБА_13 у своїй апеляційній скарзі з доповненнями стверджує, що рішення є необґрунтованим, постановленим без всебічного з`ясування обставин кримінального правопорушення.

Посилається на такі обставини:

1. ОСОБА_1 підозрюється у заволодінні за попередньою змовою з іншими учасниками злочинної змови нафтою ПАТ «Укрнафта» на загальну суму 10772349239,52 грн та спричиненні збитків на суму 7504420976,21 грн, а тому розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді - 1488600 грн, не здатний гарантувати належне виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

2. Застава в розмірі 50 000 000 грн, що складає 19362,04 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків. Необхідність визначення застави в такому розмірі обґрунтовується наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також тим, що кримінальне процесуальне законодавство не встановлює обов`язку розкривати джерело походження коштів для сплати застави.

Просить ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.09.2022 скасувати, постановити нову, якою клопотання задовольнити у повному обсязі та застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 19936,20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 50 000 000 грн, покласти на неї строком на два місяці обов`язки, передбачені п.1-4, 8, 9 ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до детективів НАБУ, прокурорів САП у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися з м. Києва без дозволу детективів НАБУ, прокурорів САП у цьому кримінальному провадженні та суду; повідомляти детективу НАБУ, прокурору САП у цьому кримінальному провадженні про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд із України; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 у вказаному провадженні; носити електронний засіб контролю.

Підозрювана та її захисники у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційних скарг сторони захисту та заперечили проти доводів апеляційної скарги прокурора.

Прокурор у судовому засіданні підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та заперечив проти задоволення апеляційних скарг захисників.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги є необґрунтованими.

У цьому провадженні встановлено такі обставини.

ОСОБА_1 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Відповідно до змісту підозри період із березня 2015 року по березень 2016 року ОСОБА_1, будучи службовою особою ПАТ «Укрнафта», шляхом зловживання своїм службовим становищем, діючи за попередньою змовою групою осіб спільно зі службовими особами ПАТ «Укрнафта», ТОВ «Котлас», ТОВ «Торговий дім «Прикарпаттянафтотрейд», ТОВ «Галнафта», ТОВ «Гарант-УТН», ТОВ «Техтрейд Груп» та ряду інших суб`єктів господарювання, невстановленими досудовим розслідуванням особами, під фактичним контролем та управлінням яких перебували вищезазначені описані суб`єкти господарювання, та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, заволоділи майном ПАТ «Укрнафта» за таких обставин.

У період із березня по вересень 2015 року службові особи ТОВ «Галнафта», ТОВ «Гарант-УТН», ТОВ «Техтрейд Груп», ТОВ «XI «Прикарпаттянафтотрейд», ТОВ «Котлас», діючи спільно зі службовими особами ПАТ «ТФПНК «Укртатнафта», ПАТ «НПК-Галичина» в порушення Закону України «Про захист економічної конкуренції» вчинили антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів аукціонів із продажу нафти сирої та газового конденсату, організованих та проведених ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа» та продавцем на яких було ПАТ «Укрнафта». За результатами проведення зазначених аукціонів переможцями визначено ТОВ «Галнафта», ТОВ «Гарант-УТН», ТОВ «Техтрейд Груп», ТОВ «ТД «Прикарпаттянафтотрейд», ТОВ «Котлас», із якими ПАТ «Укрнафта» укладено договори купівлі-продажу нафти сирої. У подальшому, після укладення договорів купівлі-продажу нафти ПАТ «Укрнафта» на підставі поданих службовими особами ТОВ «Галнафта», ТОВ «Гарант-УТН», ТОВ «Техтрейд Груп», ТОВ «ТД «Прикарпаттянафтотрейд», ТОВ «Котлас» листів про відтермінування оплати за нафту укладено додаткові угоди, якими відтерміновано оплату за поставлену нафту. Після укладання таких угод ПАТ «Укрнафта» реалізувала нафту ТОВ «Галнафта» на загальну суму 1 437 802 464, 00 грн, ТОВ «Гарант-УТН» на загальну суму 1 455 062 649, 60 грн, ТОВ «Техтрейд Груп» на загальну суму 1 183 916 392, 25 грн, ТОВ «ТД «Прикарпаттянафтотрейд» на загальну суму 4 786 944 706, 17 грн, ТОВ «Котлас» на загальну суму 3 038 310 503, 68 грн. Одночасно, з метою приховування дій із заволодіння нафтою та надання видимості здійснення фінансово-господарських операцій в частині здійснення розрахунків за неї між ТОВ «ТД «Прикарпаттянафтотрейд», ТОВ «Гарант-УТН» та ТОВ «Техтрейд Груп» з однієї сторони та ПАТ «ТФПНК «Укртатнафта» з іншої сторони, розроблена схема розрахунку останнім за нафту шляхом здійснення банківських перерахувань, за якими кошти, які б сплачувалися ПАТ «ТФПНК «Укртатнафта» за нафту вказаним суб`єктам господарювання, через банківські розрахунки з іншими суб`єктами господарювання, поверталися б на рахунок ПАТ «ТФПНК «Укртатнафта». В свою чергу, нафта сира, якою заволоділи службові особи зазначених суб`єктів господарювання, була перероблена на потужностях ПАТ «ТФПНК «Укртатнафта» (Кременчуцький НПЗ), після чого передана на реалізацію суб`єктам господарювання, основним видом діяльності яких являлася оптова та роздрібна торгівля пальним, на автозаправних комплексах під брендами «АІМР», «Авіас», «Авіас Плюс» та ін. Таким чином, у період з березня до жовтня 2015 року службові особи ТОВ «Галнафта», ТОВ «Гарант-УТН», ТОВ «Техтрейд Груп», ТОВ «ТД «Прикарпаттянафтотрейд», ТОВ «Котлас», діючи за попередньою змовою групою осіб спільно зі службовими особами ПАТ «Укрнафта», ПАТ «ТФПНК «Укртатнафта», ПАТ «НПК-Галичина» та за пособництва службових осіб ТОВ «ВТФ «Авіас» шляхом зловживання службовим становищем заволоділи нафтою в особливо великих розмірах.

Так, у результаті вчинених за попередньою змовою групою осіб дій ОСОБА_14, будучи службовою особою ТОВ «ТД «Прикарпаттянафтотрейд», діючи за попередньою змовою зі службовими особами ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_1 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, шляхом зловживання своїм службовим становищем, за результатами аукціонів №197 від 18.03.2015, №197Д від 31.03.2015 із продажу нафти сирої, газового конденсату та скрапленого газу заволоділи майном ПАТ «Укрнафта» в особливо великих розмірах - нафтою сирою в кількості 315 031,500 тонн на суму 3 634 308 443, 35 грн, спричинивши ПАТ «Укрнафта» матеріальні збитки у розмірі 1 372 049 442,76 грн.

Також у результаті вчинених за попередньою змовою групою осіб дій ОСОБА_17, будучи службовою особою ТОВ «Котлас», діючи за попередньою змовою з службовими особами ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_1 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, шляхом зловживання своїм службовим становищем, за результатами аукціону №198 від 20.05.2015 з продажу нафти сирої, газового конденсату та скрапленого газу заволоділи майном ПАТ «Укрнафта» в особливо великих розмірах - нафтою сирою в кількості 257 429, 400 тонн на суму 3 038 310 503, 68 грн, спричинивши ПАТ «Укрнафта» матеріальні збитки у розмірі 2 673 669 911, 33 грн.

Крім цього, в результаті вчинених за попередньою змовою групою осіб дій ОСОБА_18, будучи службовою особою ТОВ «Галнафта», діючи за попередньою змовою зі службовими особами ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_1 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, шляхом зловживання своїм службовим становищем, за результатами аукціону №199 від 17.06.2015 з продажу нафти сирої, газового конденсату та скрапленого газу заволоділи майном ПАТ «Укрнафта» в особливо великих розмірах - нафтою сирою в кількості 127 300, 000 тонн на суму 1 460 752 224, 00 грн, спричинивши ПАТ «Укрнафта» матеріальні збитки у розмірі 1 309 036 304, 11 грн.

У результаті вчинених за попередньою змовою групою осіб дій ОСОБА_19, будучи службовою особою ТОВ «Гарант-УТН», діючи за попередньою змовою зі службовими особами ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_1 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, шляхом зловживання своїм службовим становищем, за результатами аукціону №200 від 15.07.2015 з продажу нафти сирої, газового конденсату та скрапленого газу заволоділи майном ПАТ «Укрнафта» в особливо великих розмірах - нафтою сирою в кількості 128 559, 914 тонн на суму 1 455 061 676, 24 грн, спричинивши ПАТ «Укрнафта» матеріальні збитки у розмірі 627 332 469, 55 грн.

Також у результаті вчинених за попередньою змовою групою осіб дій ОСОБА_20, будучи службовою особою ТОВ «Техтрейд Груп», діючи за попередньою змовою зі службовими особами ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_1 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами шляхом зловживання своїм службовим становищем, за результатами аукціону №201 від 19.08.2015 з продажу нафти сирої, газового конденсату та скрапленого газу заволоділи майном ПАТ «Укрнафта» в особливо великих розмірах - нафтою сирою в кількості 127 894, 500 тонн на суму 1 183 916 392, 25 грн, спричинивши ПАТ «Укрнафта» матеріальні збитки у розмірі 1 083 332 848, 46 грн.

У ході досудового розслідування встановлені обставини, які свідчать про те, що в результаті вищезазначених злочинних дій учасники злочину заволоділи нафтою ПАТ «Укрнафта» в кількості 956215,314 тонн на загальну суму 10 772 349 239, 52 грн, спричинивши ПАТ «Укрнафта» матеріальні збитки у розмірі 7 504 420 976, 21 грн.

Отже, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого корупційного злочину.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя прийшов до таких висновків:

1. обґрунтованість підозри щодо вчинення кримінального правопорушення підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, що є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра»;

2. існує невеликий ризик вчинення дій, направлених на переховування від органів досудового розслідування та суду;

3. підозрювана продовжує спілкуватися з працівниками ПАТ «Укрнафта», серед яких є свідки або особи, що можуть бути свідками у кримінальному провадженні, а отже наділена потенційною можливістю впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності;

5. іншими, більш м`якими запобіжними заходами, запобігти настанню зазначених ризиків не видається за можливе, оскільки існують обґрунтовані підстави вважати, що на цьому етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної та зможе запобігти встановленим ризикам, що свідчить про обґрунтованість клопотання детектива в цій частині;

6. наявні підстави для призначення застави у розмірі, що перевищує граничний розмір (триста прожиткових мінімумів), передбачений п.3 ч.5 ст.182 КПК України;

7. застава у розмірі 1488600 грн здатна забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на неї обов`язків, запобігти встановленим ризикам;

8. для зменшення наведених вище ризиків на підозрювану строком на два місяці, тобто, до 14.11.2022 включно, слід покласти обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Вказані висновки слідчого судді відповідають положенням закону та встановленим обставинам.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Юрисдикційна умова відповідності критерію «суд, встановлений законом» передбачає, що суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції. Також юрисдикційна складова права на «суд, встановлений законом» перебуває у тісному взаємозв`язку з таким процесуальним інститутом, як підсудність.

До підсудності Вищого антикорупційного суду ч.1 ст.33-1 КПК України віднесені кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст.45 КК України, ст.206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п.1-3 ч.5 ст.216 КПК України, зокрема, коли розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого ст.354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 КК України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених ст.191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 КК України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків).

Досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015000000000722 від 16.04.2015 здійснюється, зокрема, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

100% статутного капіталу НАК «Нафтогаз України» належить державі в особі Кабінету Міністрів України.

Із 02.09.1998 27 114 256 акцій ВАТ «Укрнафта», що становить 50,000002% акцій, належить НАК «Нафтогаз України».

Таким чином частка державної власності у статутному капіталі ПАТ «Укрнафта» перевищує 50%.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку про підсудність цього провадження Вищому антикорупційному суду відповідно до ст.33-1 КПК України, а тому доводи апеляційної скарги захисників про те, що розгляд клопотання слідчим суддею Вищого антикорупційного суду призвів до істотного порушення кримінального процесуального закону, є безпідставними.

Вказане узгоджується з висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, наведеними у постанові від 26.06.2018 у справі №925/1393/17.

Посилання захисту в апеляційній скарзі на положення ст.4-1 Закону України «Про нафту і газ» та твердження, що законодавець чітко розмежовує підприємства з часткою держави (державною власністю) у статутному капіталі та господарські товариства, 50% і більше акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах інших господарських товариств, акціонером яких є держава, до яких належить ПАТ «Укрнафта», як на обставину, що виключає підсудність вказаного провадження Вищому антикорупційному суду є помилковим.

Так, відповідно до ст.4-1 Закону України «Про нафту і газ» підприємства, частка держави у статутному капіталі яких 50 відсотків та більше, господарські товариства, 50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах інших господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, а також дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств, учасники договорів про спільну діяльність, та/або особи, уповноважені договорами про спільну діяльність, укладеними за участю зазначених підприємств, щомісячно здійснюють продаж нафти сирої і газового конденсату власного видобутку, видобутих на підставі спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами (крім обсягів, що використовуються на власні технологічні потреби), а також скрапленого газу - виключно на біржових аукціонах.

Тобто предметом регулювання вказаної норми права є виключно порядок продажу нафти сирої і газового конденсату, а не порядок визначення частки держави в статутному капіталі суб`єкта господарювання, що виключає можливість її застосування для вирішення питання про підсудність.

Згідно із ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011).

Від фактів, які є причиною виникнення підозри не вимагається такого ж рівня переконливості, як від тих, що є необхідними для висунення обвинувачення чи обґрунтування обвинувального вироку. Крім того, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994; «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Оскільки на цій стадії встановлено низькі критерії до стандарту доказування, які зобов`язують слідчого суддю з`ясувати лише наявність достатніх доказів, які виправдовують необхідність здійснення досудового розслідування та не передбачають обов`язку встановлення вини конкретної особи, помилковими є доводи апеляційних скарг захисників про те, що підозра не є обґрунтованою.

Відповідно до наказу ВАТ «Укрнафта» від 17.09.2008 №237-к «По особовому складу» ОСОБА_1 переведено на посаду начальника відділу контролю за обліком та поставками нафти і нафтопродуктів Управління з продажу нафти, газу та продуктів нафто і газопереробки Департаменту реалізації нафти, газу, нафтопродуктів та матеріально-технічного забезпечення ПАТ «Укрнафта».

Посадовою інструкцією начальника відділу контролю за обліком та поставками нафти і нафтопродуктів, затвердженою заступником Голови Правління з реалізації нафти, газового конденсату та нафтопродуктів ПАТ «Укрнафта» від 15.06.2011, до обов`язків ОСОБА_1, віднесено, зокрема, здійснення контролю виконання договорів купівлі-продажу нафти, координація та контроль роботи структурних одиниць ПАТ «Укрнафта», в тому числі газопереробних заводів, в частині виконання обов`язкового графіку відвантаження нафти згідно з умовами договорів купівлі-продажу, підготовка та оформлення договорів купівлі-продажу нафти, що укладаються за результатами аукціонів, додаткових угод до цих договорів у разі виникнення необхідності зміни умов поставок, внесення інформації щодо укладених договорів до бухгалтерської програми «Парус» та Договірної програми, які використовуються в роботі відповідними службами ПАТ «Укрнафта», а також підготовка матеріалів до розгляду Правлінням ПАТ «Укрнафта» щодо затвердження укладання договорів купівлі-продажу нафти, укладених за результатами аукціонів, додаткових угод до укладених договорів у випадках, передбачених Статутом ПАТ «Укрнафта».

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_1, перебуваючи на посаді начальника відділу контролю за обліком та поставками нафти і нафтопродуктів, за результатами проведених аукціонів готувала договори купівлі-продажу нафти, які були укладені зі суб`єктами господарювання, що причетні до вчинення вищевказаного злочину (ТОВ «ТД «Прикарпаттянафтотрейд», ТОВ «Галнафта», «Гарант-УТН», «Котлас» та «Техтрейд груп»), додаткові угоди до них щодо відтермінування здійснення оплати за нафту, в подальшому ці договори купівлі-продажу та акти прийому-передачі до договорів візувалися ОСОБА_1, яка здійснювала координацію та контроль за виконанням обов`язкового графіку відвантаження нафти згідно з умовами договорів купівлі-продажу.

Відповідно до протоколу огляду від 21-23.08.2017 НЖСМД, вилучених під час обшуку в приміщенні, яке використовувалось ТОВ «Гарант-УТН» (спільно з ВРНП ПАТ «Укрнафта» в Полтавській області), на комп`ютері особи, яка здійснювала бухгалтерське обслуговування ТОВ «Гарант-УТН» - ОСОБА_21, виявлено листування з ОСОБА_1 26.11.2015-30.11.2015, у якому узгоджувалось питання змісту і подальшого підписання листів про відстрочення заборгованості з боку ТОВ «Гарант-УТН» перед ПАТ «Укрнафта».

Згідно з протоколом огляду від 05.10.2017 носіїв інформації, виявлених в ПАТ «Укрнафта» під час обшуку 26-27.07.2017, вбачається, що на НЖМД працівника ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_22 виявлено файл « ІНФОРМАЦІЯ_3» Останні зміни до файлу внесені користувачем «ОСОБА_1».

Відповідно до протоколу огляду від 02-15.04.20203 вилучених в ході обшуку НЖМД, виявлено лист ОСОБА_1 від 21.08.2015 із текстом «Кого интересуют реквизиты ОСОБА_38, как продавца н\п и июле, может воспользоваться, кого нет- не обращает на письмо внимания». Згідно з протоколом огляду від 04.07.2017 НЖМД із робочого місця ОСОБА_24, вилученого під час обшуку в ВРНП ПАТ «Укрнафта» в Чернігівській області, виявлено листування ОСОБА_1 із ОСОБА_24 за період 20-21.05.2015 під час проведення аукціону.

Вищевказані докази вказують на можливу причетність ОСОБА_1 до заволодіння майном ПАТ «Укрнафта», оскільки без укладення договорів і додаткових угод вибуття нафти сирої з власності ПАТ «Укрнафта» не могло відбутись,а тому безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що виконання посадових обов`язків не може свідчити про заволодіння грошовими коштами, обізнаність про те, що зазначені договори не будуть виконуватися, співучасть у злочині.

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та достатньою для виправдання подальшого розслідування з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри, колегія суддів вважає, що з огляду на надані стороною обвинувачення докази, у слідчого судді були підстави для висновку про існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_1 могла вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.191 КК України.

Цей висновок, на думку колегії суддів, достатньо мотивований та відповідає положенням КПК України, а доводи апеляційних скарг сторони захисту його не спростовують.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов до правильного висновку про наявність ризиків того, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним незалежно від стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Слідчий суддя правильно взяв до уваги, що ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим імовірними негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1, передбачає виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна). Тяжкість можливого покарання особливо сильно підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Також слідчим суддею враховано можливість виїзду ОСОБА_1 за межі України.

При цьому слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку, що зазначений ризик існує, однак є невеликим з огляду на те, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання у м. Києві, постійне місце роботи в ПАТ «Укрнафта», де вона працює з 1997 року, за місцем роботи та за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні свого чоловіка ОСОБА_25, який є пенсіонером (3 група інвалідності), за першим викликом з`явилася особисто до суду для розгляду клопотання про застосування щодо неї запобіжного заходу.

Тому безпідставними є доводи апеляційних скарг захисників про відсутність ризику переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та/або суду.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слідчий суддя виходив з положень закону та встановлених обставин.

Так, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч.4 ст.95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Слідчий суддя правильно врахував, що ризик здійснення ОСОБА_1 впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні обумовлений, серед іншого, тим, що вона протягом тривалого часу та під час вчинення інкримінованих їй дій працювала та продовжує працювати у ПАТ «Укрнафта», наявні достатні підстави вважати, що підозрювана продовжує спілкуватися з працівниками ПАТ «Укрнафта», серед яких є свідки або особи, що можуть бути свідками у цьому кримінальному провадженні, а отже наділена потенційною можливістю впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

Посилання в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_39 на відсутність переліку свідків спростовується даними клопотання про обрання запобіжного заходу, а відсутність на цей час доказів, які б вказували на спроби підозрюваної чинити тиск на будь-яких осіб, в тому числі, і свідків, сама по собі за наявної можливості впливати на свідків у кримінальному провадженні не виключає вчинення таких дій в майбутньому.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 особливо тяжкого корупційного злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, з урахуванням ролі ОСОБА_1 в реалізації злочинної схеми, та дійшов правильного висновку про те, що іншими, більш м`якими запобіжними заходами запобігти настанню зазначених ризиків не видається за можливе, оскільки існують обґрунтовані підстави вважати, що на цьому етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_1 та зможе запобігти встановленим ризикам.

Доводи апеляційних скарг захисників цих висновків не спростовують, а відтак немає підстав для застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Згідно із ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При цьому положеннями ч.5 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у таких межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Слідчим суддею встановлено, що згідно з відомостями з протоколу огляду документів від 01.09.2022, складеного за результатом огляду інформації з Єдиного державного реєстру фізичних осіб ДПС України щодо нарахованих та виплачених доходів, за останні п`ять років (2018-2022 роки) ОСОБА_1 офіційно отримано дохід в сумі 3 282 389 грн.

Відповідно до наданого детективом витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з відомостями, які містяться в інформаційній базі даних Державної міграційної служби України, щодо місця проживання ОСОБА_1 наявні підстави вважати, що у фактичному користуванні ОСОБА_1 перебуває квартира АДРЕСА_3 .

У зв`язку з викладеним, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, враховуючи характер та обставини кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваної ОСОБА_1, наявність ризиків, передбачених п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, розмір шкоди ( ОСОБА_1 підозрюється в заволодінні майном (нафтою) ПАТ «Укрнафта» у розмірі 10 772 349 239,52 грн, що є особливо великим розміром), із урахуванням ролі ОСОБА_1 у реалізації вищеописаної злочинної схеми, спрямованої на заволодіння майном ПАТ «Укрнафта», яка була відповідальна за підготовку договорів купівлі-продажу нафти, укладених із суб`єктами підприємницької діяльності ТОВ «ТД «Прикарпаттянафтотрейд», ТОВ «Котлас», ТОВ «Галнафта», ТОВ «Гарант-УТН» та ТОВ «Техтрейд Груп», які в подальшому візувалися ОСОБА_1, як і акти приймання-передачі до відповідних договорів, а також за підготовку додаткових угод до вказаних договорів щодо відтермінування здійснення оплати за нафту, контролювала виконання договорів купівлі-продажу нафти, координувала та контролювала роботу структурних одиниць ПАТ «Укрнафта» в частині виконання обов`язкового графіку відвантаження нафти згідно з умовами договорів купівлі-продажу, внаслідок укладання яких відбулося заволодіння майном (нафтою) ПАТ «Укрнафта» в особливо великих розмірах, дійшов правильного висновку, що застава у визначених законом межах не здатна забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, за такого необхідно визначити підозрюваній ОСОБА_1 заставу у розмірі, який перевищує граничний розмір (триста прожиткових мінімумів), передбачений п.3 ч.5 ст.182 КПК України, а саме 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 488 600 (один мільйон чотириста вісімдесят вісім тисяч шістсот) грн 00 коп., адже така застава не є завідомо непомірною для підозрюваної та буде достатньою аби забезпечити виконання покладених на неї обов`язків, запобігти встановленим ризикам, а також, що відповідно до положень ч.4 ст.194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрювану слід покласти обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме:1) прибувати до детективів НАБУ, прокурорів САП у кримінальному провадженні №42015000000000722 від 16.04.2015, слідчого судді, суду за кожною вимогою; 2) не відлучатися з м. Києва без дозволу детектива НАБУ або прокурора САП у кримінальному провадженні №42015000000000722 від 16.04.2015, суду; 3) повідомляти детективу НАБУ або прокурору САП у кримінальному провадженні №42015000000000722 від 16.04.2015 про зміну свого місця проживання, місця роботи; 4) здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України; 5) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 у кримінальному провадженні №42015000000000722 від 16.04.2015; 6) носити електронний засіб контролю.

Доводи апеляційних скарг захисників не спростовуються висновків слідчого судді про те, що достатнім та дієвим є запобіжний захід у вигляді застави, із покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, та що цей запобіжний захід забезпечить мету застосування запобіжних заходів і повною мірою може запобігти наявним ризикам кримінального провадження без надмірного обмеження свободи підозрюваної.

При цьому, так як досудове слідство у провадженні триває і не виключена можливість встановлення органом досудового розслідування інших свідків, віднайдення нових доказів та з метою дотримання підозрюваною належної процесуальної поведінки, покладення на неї слідчим суддею обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України, є обґрунтованим, а тому посилання апеляційних скарг захисників на відсутність підстав покладення обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, визнаються колегією суддів неспроможними.

Твердження в апеляційних скаргах захисників про завідомо непомірний розмір застави для підозрюваної є необґрунтованим із огляду на розрахунки доходу та наявність нерухомого майна.

Не можуть бути взяті до уваги судом доводи апеляційної скарги прокурора про те, визначений розмір застави не здатний гарантувати належне виконання підозрюваною своїх обов`язків, а також запобігти встановленим ризикам, тому на підставі п.3 ч.5 ст.182 КПК України потрібно визначити заставу в розмірі 50 000 000 грн, що складає 19 362,04 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що такий розмір застави не буде завідомо непомірний для підозрюваної.

Згідно з ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає помилковими доводи апеляційних скарг про те, що наявні підстави для скасування ухвали слідчого судді. Відтак, апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги захисників підозрюваної ОСОБА_1 - адвокатів ОСОБА_34, ОСОБА_35, та апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_36 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 вересня 2022 року - без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: ОСОБА_40

Судді: ОСОБА_41

ОСОБА_42