Документ № 107054797

Справа № 991/4936/22

Провадження № 1-кс/991/4955/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].

Дата і місце постановлення [1-1].

28 жовтня 2022 року, місто Київ.

Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_8 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_9.

Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 05 серпня 2020 року за № 52020000000000506.

Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].

Підозрюваний ОСОБА_1, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Балаклія Харківської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1, депутат Ізюмської міської ради VIII скликання (інша інформація в клопотанні відсутня).

Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].

Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 368 та ч. 1 ст. 366-2 КК України

Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].

Сторона обвинувачення: прокурор другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 (надалі - прокурор САП); старший детектив Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_11. (надалі - детектив НАБУ). Сторона захисту: підозрюваний ОСОБА_1 ; адвокати ОСОБА_12. та ОСОБА_13

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].

Вирішується питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні за № 52020000000000506 від 05 серпня 2020 року.

Питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваного ОСОБА_1 вирішується за клопотанням детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_14. (надалі -детектив НАБУ).

Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].

Слідчий суддя встановив таке.

Клопотання детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_15., відповідає вимогам ст. 184 КПК України та обґрунтоване наступним.

У провадженні детективів Національного антикорупційного бюро України перебуває кримінальне провадження за № 52020000000000506 від 05 серпня 2020 року за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 366-2 КК України.

У клопотанні детектив НАБУ зазначає, що між ДП «Ізюмський приладобудівний завод» (надалі - ДП «ІПЗ») в особі директора ОСОБА_1 та ТОВ «Оптимумспецдеталь» в особі директора ОСОБА_2 укладено договір поставки товарно-матеріальних цінностей від 26 квітня 2016 року за № 3076. Фактичне керівництво ТОВ «Оптимумспецдеталь» у період 2016 - 2017 років здійснювали, зокрема, ОСОБА_3 та невстановлена органом досудового розслідування особа (надалі - Особа_1), які не обіймали жодних посад у товаристві, проте могли надавати вказівки та керувати діями директора товариства та інших осіб, які забезпечували його діяльність, а також станом на час укладення договору від 26 квітня 2016 року за № 3076 були особисто знайомі з ОСОБА_1 . У подальшому, але не пізніше 01 вересня 2016 року, у підозрюваного ОСОБА_1 виник умисел на отримання неправомірної вигоди, використовуючи вже укладений з ТОВ «Оптимумспецдеталь» договір від 26 квітня 2016 року за № 3076, залучивши до такої діяльності Особу_1 замість ОСОБА_3 . Так, ОСОБА_1 розроблено план, за яким він, зловживаючи своїм службовим становищем з корисливою метою, і надалі підписуватиме додатки до договору від 26 квітня 2016 року за № 3076 - специфікації про постачання товарів, а також здійснюватиме оплату на користь ТОВ «Оптимумспецдеталь» на виконання цих специфікацій та за рахунками, що будуть видані від ТОВ «Оптимумспецдеталь» без реального постачання товарів останнім. Після оплати ОСОБА_1 специфікацій до договору від 26 квітня 2016 року за № 3076, у період пізніше 01 вересня 2016 року, та видання ТОВ «Оптимумспцдеталь» документів на товар (видаткові накладні, товаросупровідні документи), Особа_1, використовуючи банківські рахунки підконтрольного йому ТОВ «Оптимумспецдеталь», отримані від ДП «ІПЗ» грошові кошти у безготівковій формі буде переводити у готівкову форму, частину грошових коштів (у розмірі 32%, а після 20 грудня 2016 року - 35%) від отриманої суми відповідно до досягнутих домовленостей залишатиме на рахунках ТОВ «Оптимумспецдеталь» як власну вигоду від такої діяльності, а решту (у розмірі 68%, а після 20 грудня 2016 року - 65%) від отриманих сум передаватиме ОСОБА_1 . Так, у період часу з 01 вересня 2016 року до 16 січня 2017 року ОСОБА_1 забезпечив створення необхідних платіжних документів, усунув, всі перешкоди, що виникали в процесі оплати рахунків на користь ТОВ «Оптимумспецдеталь», та здійснив безпідставну оплату від імені ДП «ІПЗ» на користь ТОВ «Оптимумспецдеталь» на загальну суму ?4 019 658? грн, з яких у подальшому Особа_1 передав ОСОБА_1 неправомірну вигоду на загальну суму 2 443 854 грн.????????????????? ????????????

Крім того, підозрюваний ОСОБА_1, будучи службовою особою та посадовою особою юридичної особи публічного права, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік не вказав відомості про об`єкт нерухомості, що належить на праві власності члену його сім`ї та належав станом на 31 грудня 2020 року, а саме про об`єкт нерухомості, загальною площею 53,510 кв. м за адресою: АДРЕСА_2, бл. К21, поверх 4, ідентифікатор 51500.506.153.1.108, апартаменти В38, п.к. НОМЕР_1, придбаний 27 серпня 2020 року за ціною 82 470,83 болгарських лева (1 329 429,78 грн відповідно до курсу Національного банку України станом на 27 серпня 2020 року), ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з якою ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з 17 липня 1993 року.

25 жовтня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 та ч. 1 ст. 366-2 КК України.

З огляду на викладене, детектив НАБУ звернувся до слідчого судді з клопотанням, у якому просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 4 017 000, 00 грн, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Вимогами ч. 1 ст. 194 КПК України, передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного, слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує детектив, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Стосовно встановлення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 кримінальних правопорушень слідчий суддя зазначає таке.

Положення кримінального процесуального законодавства не містять визначення «обґрунтована підозра», а тому під час розгляду даного виду клопотань, слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. Вказана норма узгоджується також з ч. 5 ст. 9 КПК України, відповідно до якої, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року та «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року).

Слідчий суддя, з метою вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінює надані йому докази не в контексті їх достатності і допустимості для встановлення наявності чи відсутності вини особи у вчиненні злочину, доведення чи не доведення її винуватості, тобто не з метою отримання висновків, які є необхідними для ухвалення вироку, а лише з метою визначення вірогідності та достатності підстав для висновку про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Слідчий суддя, з огляду на доводи клопотання і матеріали, надані стороною обвинувачення на його підтвердження, дійшов висновку про те, що повідомлена ОСОБА_1 підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 та ч. 1 ст. 366-2 КК України, є обґрунтованою.

Стосовно ризиків, зазначених у клопотанні детективом НАБУ, слідчий суддя зазначає таке.

Під час судового розгляду цього клопотання прокурором САП доведена наявність ризиків переховування від органів досудового розслідування та/або суду, а також незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. Слідчий суддя погоджується з тим, що підозрюваний ОСОБА_1, у тому числі спільно з дружиною, володіє суттєвими майновими ресурсами, які дозволять останньому тривалий час переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду. Крім того, підозрюваний ОСОБА_1 неодноразово виїжджав закордон та володіє нерухомістю на території Республіки Болгарія, що свідчить про реальну можливість покинути територію України і тривалий час безперешкодно проживати на території іншої країни. Зазначений ризик підтверджується і тим, що підозрюваний неодноразово виїздив за межі України, за даними особових карток Державної міграційної служби України та Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Слідчий суддя зазначає, що ризик переховування також підтверджується тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні, в тому числі, особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання, у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років. Такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27 червня 1980 року «Про взяття під варту до суду». У зв`язку з чим, у разі доведення винуватості підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, останньому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі у межах зазначеного вище строку, що разом з його матеріальним станом та соціальними зв`язками, може бути мотивом та передумовою для переховування від органів досудового розслідування чи суду. Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що не заслуговують на увагу доводи детектива НАБУ стосовно того, що підозрюваний ОСОБА_1, через наявність соціальних зв`язків у російській федерації (надалі - РФ), може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду на території РФ або територіях, що окуповані РФ, оскільки, з наданих стороною захисту документів видно, що ОСОБА_5 (дружина підозрюваного) втратила громадянство РФ та стала громадянкою України, а будь-яких інших доказів, які б вказували на наявність таких зв`язків - стороною обвинувачення не надано.

Слідчий суддя також вважає доведеним існування ризику того, що підозрюваний ОСОБА_1 може впливати на свідка ОСОБА_6, яка була у його безпосередньому підпорядкуванні та була залучена до роботи за договором від 26 квітня 2016 року за № 3076, з метою перешкоджання діяльності органу досудового розслідування.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що детективом НАБУ формально зазначена наявність ризиків того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та/або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки, відповідно до наказу Генерального директора ДК «Укроборонпром» від 25 жовтня 2022 року за № 411-к, підозрюваного ОСОБА_1 відсторонено від виконання повноважень директора ДП «Ізюмський приладобудівний завод». Зазначені ризики також не були доведені прокурором САП у судовому засіданні.

За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку про існування ризиків, визначених у п. п. 1 - 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У клопотанні детектив НАБУ також зазначає про наявність підстав для обрання до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу виключно у вигляді застави у розмірі 1 545 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 4 017 000, 00 грн, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, визначеної ст. 177 КПК України. Визначення застави в розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб детектив НАБУ обґрунтовує майновим станом та неналежною процесуальною поведінкою ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні до повідомлення йому про підозру.

Наведені у клопотанні обставини підтверджуються доданими до нього копіями матеріалів, у тому числі: витягом з ЄРДР від 25 жовтня 2022 року; повідомленням про підозру від 25 жовтня 2022 року; службовою запискою від 04 жовтня 2021 року з додатками; договором від 26 квітня 2016 року за № 3076; рахунками на оплату від 26 травня, 15 вересня, 22 та 29 листопада, 01 грудня 2016 року; видатковими накладними від 15 червня, 12 липня, 09 та 17 серпня, 22 та 29 листопада, 01 та 28 грудня 2016 року; експрес накладними від 16 червня, 18 серпня, 22 та 28 листопада, 01 грудня 2016 року; ТТН від 12 липня та 09 серпня 2016 року; листом ТОВ «Оптимумспецдеталь» від 12 вересня 2016 року; платіжними дорученнями, протоколом огляду від 28 лютого 2019 року, протоколом огляду від 14 липня 2020 року; протоколом додаткового допиту підозрюваного ОСОБА_3 ; протоколами допиту свідків від 27 та 28 червня 2022 року; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 08 липня 2020 року; довідкою Державної аудиторської служби України від 17 лютого 2020 року; протоколом огляду від 11 квітня 2019 року; протоколом огляду від огляду від 05 квітня 2017 року; протоколом огляду від 16 липня 2020 року та 08 вересня 2022 року; деклараціями ОСОБА_1 з 2014 по 2020 рік; протоколом обшуку від 15 липня 2020 року; протоколами огляду від 15 та 22-23 липня 2020 року; протоколами тимчасового доступу до речей і документів від 06 та 26 грудня 2021 року; протоколами огляду від 09 та 23 грудня 2021 року, 14-27 січня 2022 року; наказом про реорганізацію ДП «ІЗП»; листом ДПС від 22 вересня 2022 року; інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, реєстраційними картками транспортних засобів, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

У судовому засіданні прокурор САП вимоги клопотання підтримав та просив їх задовольнити.

Захисник ОСОБА_12. щодо задоволення клопотання та застосування до підозрюваного вказаного запобіжного заходу заперечували, оскільки вважали, що повідомлена ОСОБА_1 підозра є необґрунтованою, а зазначені у клопотанні детектива НАБУ ризики є недоведеними.

Підозрюваний ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу, а також підтримав думку своїх захисників.

Слідчий суддя дослідив подане клопотання з додатками, надані сторонами матеріали, а також заслухав думки учасників кримінального провадження.

Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].

Слідчий суддя дійшов висновку про таке.

Відповідно до вимог ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України: «Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.».

Відповідно до вимог п. п. 1-5 ч. 1 та ч. 3 ст. 176 КПК України: «Запобіжними заходами є: особисте зобов`язання (1); особиста порука (2); застава (3); домашній арешт (4); тримання під вартою (5). Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою».

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України: «Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 КПК України: «Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу».

Відповідно до вимог п. 3 та абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України: «Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.».

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України: «Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання».

Детектив НАБУ звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваного ОСОБА_1 .

При розгляді цього клопотання слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 та ч. 1 ст. 366-2 КК України, а також наявність ризиків того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчим суддею, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, також було надано оцінку наступним обставинам: вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 інкримінованих йому кримінальних правопорушень та тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим; вік та стан здоров`я підозрюваного (інформація щодо стану здоров`я підозрюваного несумісного з триманням під варто - відсутня); міцність соціальних зв`язків та вислугу років; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного та відсутність судимостей, а також розмір предмета кримінального правопорушення. Будь-яких відомостей на підтвердження ризику продовження чи повторення протиправної поведінки стороною обвинувачення не надано. Надаючи оцінку соціальним зв`язкам підозрюваного, а також його репутації, слідчий суддя бере до уваги надане стороною захисту сповіщення сім`ї від 04 жовтня 2022 року Шевченківського районного територіального центру проектування та соціальної підтримки міста Харкова Міністерства оборони України, відповідно до якого ОСОБА_7 (син підозрюваного ОСОБА_1 ) загинув 05 травня 2022 року у бою за Батьківщину та похований у місті Харкові.

Разом з тим, слідчий суддя не вбачає за доцільне надавати оцінку доводам захисника ОСОБА_16. щодо відсутності матеріальної шкоди у цьому кримінальному провадженні, а також щодо неспівпадіння сум неправомірної вигоди, які зазначені в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 27 жовтня 2021 року та повідомленні про підозру ОСОБА_1 від 25 жовтня 2022 року, оскільки надання відповідей на вказані питання потребує дослідження доказів, що можливе лише під час розгляду кримінального провадження по суті. Слідчий суддя також зазначає, що зміст повідомлення про підозру у повній мірі узгоджується з наданими стороною обвинувачення матеріалами.

З огляду на таке, слідчий суддя вважає, що клопотання детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного ОСОБА_1 обґрунтоване та підлягає задоволенню, а застосування більш м`яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризикам, встановленим у судовому засіданні.

У рішенні ЄСПЛ (справа Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року) зазначено, що гарантії передбачені п. 3 статті 5 Конвенції (звільнення особи обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання) покликані забезпечить не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, вказана сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи в суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховувано наявність грошових засобів у обвинуваченого. Тобто, з одного боку розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Щодо визначення розміру застави слідчий суддя погоджується з доводами детектива НАБУ стосовно того, що розмір застави у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. В той же час, слідчий суддя вважає, що доводи детектива НАБУ, викладені у клопотанні, та пояснення прокурора, надані у судовому засіданні, про спроможність підозрюваного ОСОБА_1 внести заставу у розмірі 1545 прожиткових мінімуму для працездатних осіб буде неспівмірним із встановленими під час розгляду клопотання обставинами. Водночас внесення застави у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в становить 2 600 000, 00 гривень, на думку слідчого судді, з урахуванням майнового стану підозрюваного та обставин вчинення кримінального правопорушення, не буде порушувати принципу пропорційності, і не буде явно непомірною для нього. Проте вона є значною та, на думку слідчого судді, цілком здатною забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків. Слідчий суддя вважає, що зазначена сума застави хоча і є більша за розміром ніж встановлена п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, але може бути застосована у даному випадку з огляду на його виключність, оскільки одне з інкримінованих ОСОБА_1 кримінальних правопорушень належить до особливо тяжких злочинів та було вчинене у сфері обороноздатності держави. Крім того, підозрюваний ОСОБА_1 обіймав посаду директора ДП «Ізюмський приладобудівний завод» та мав цілком забезпечений майновий стан, однак не набув моральних чинників внутрішнього стримування та несприйняття корупції.

Слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення у судовому засіданні, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Слідчий суддя, з огляду на викладене, загальні засади кримінального провадження та керуючись положеннями ст. ст. 131, 132, 177-178, 182, 193-194, 197, 372, 376 КПК України, дійшов висновку про часткове задоволення клопотання детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].

Висновки слідчого судді [3-1].

Слідчий суддя постановив.

Клопотання старшого детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_14. про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні за № 52020000000000506 від 05 серпня 2020 року задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід у вигляді застави у сумі 1000 (тисячі) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 600 000, 00 (два мільйони шістсот тисяч) гривень.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) не пізніше п`яти днів з дня її обрання (застосування) на розрахунковий рахунок Вищого антикорупційного суду (код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN - НОМЕР_2 ). У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо, підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого судді (суду) без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, наступні обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду (за винятком міста Харків, а також міст Ізюм та Балаклія Харківської області);

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні.

Строк дії ухвали щодо покладених на підозрюваного обов`язків становить 2 місяці, тобто до 29 грудня 2022 року включно.

Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складений та оголошений 01 листопада 2022 року.

Слідчий суддя ОСОБА_8