- Головуюча суддя (АП ВАКС): Чорненька Д.С.
Справа №991/4936/22
Провадження №11-сс/991/363/22
Суддя 1 інст.ОСОБА_7
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 листопада 2022 року м. Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_6,
суддів: ОСОБА_8, ОСОБА_9,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_10,
прокурора ОСОБА_11,
захисника ОСОБА_12,
підозрюваного ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 - ОСОБА_13 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 жовтня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №52020000000000506 від 05 серпня 2020 року стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Балаклія Харківської області, громадянина України, який зареєстрований у АДРЕСА_1 та тимчасово проживає у АДРЕСА_2,
за ч.1 ст.366-2, ч.4 ст.368 КК України,
в с т а н о в и л а :
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 жовтня 2022 року клопотання детектива НАБ України задоволено частково: застосовано стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 600 000 грн та покладено обов`язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду (за винятком міста Харків, а також міст Ізюм та Балаклія Харківської області); повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Строк дії обов`язків визначено до 29 грудня 2022 року включно. Підставами для постановлення ухвали зазначено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366-2, ч.4 ст.368 КК України; наявні ризики, передбачені п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України. Слідчий суддя прийшов до висновку, що застава саме в розмірі більшому, ніж визначений п.3 ч.5 ст.182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, оскільки одне з інкримінованих ОСОБА_1 кримінальних правопорушень належить до особливо тяжких злочинів, вчиненого в сфері забезпечення обороноздатності держави.
01 листопада 2022 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга захисника підозрюваного ОСОБА_1 - ОСОБА_12, в якій він просив ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою у задоволенні клопотання детектива НАБ України про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відмовити. У випадку, якщо суд прийде до переконання про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу, просив застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Вважає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню у зв`язку з недоведеністю обґрунтованості повідомлення про підозру та ризиків, передбачених ч.1 ст.176 КПК України. На думку сторони захисту, з моменту внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення стороною обвинувачення не зібрано достатньо доказів, які б доводили наявність усіх необхідних елементів складу кримінального правопорушення, а докази вчинення злочину ОСОБА_1 за ч.4 ст.368 КК України спростовуються довідкою Державної аудиторської служби від 17 лютого 2020 року та висновком експертного економічного дослідження №8/ЗЕД-19 від 18 липня 2019 року, згідно з якими збитків, завданих ДП «ІПЗ» під час закупівлі у ТОВ «Оптимумспецдеталь» товарно-матеріальних цінностей при укладанні договору від 26 квітня 2016 року №3076 та його виконанні, не встановлено та підтверджено реальність товарності господарських операцій. Протоколи ж допитів свідків викликають сумніви щодо їх достовірності з підстави їх зацікавленості в розгляді даного провадження. Недекларування об`єкту нерухомого майна мало місце не у зв`язку з умислом підозрюваного, а через відсутність у нього інформації через складні стосунки з дружиною. Відповідні зміни про майновий стан ним було подано відразу після того, як він дізнався про цю інформацію. Протягом тривалого часу ОСОБА_1 з`являвся на виклики детективів з 2019 року та сприяв у встановленні обставин кримінального провадження; опікується батьком поважного віку, який хворіє та наразі проживає в деокупованій Балаклії Харківської області; мати та син поховані на території України; ОСОБА_2 не володіє громадянством росії, оскільки відмовилась від нього при отриманні паспорта громадянина України; доля квартири, яка їй належить на праві власності в Криму, після окупації, невідома, тому вважають, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду відсутній. Також припущенням вважає наявність ризику незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки це не підтверджується жодними доказами. Щодо необгрунтованості розміру застави зазначає про відсутність збитків у кримінальному провадженні; відсутність доказів про вчинення дій в інтересах ОСОБА_3 ; майновий стан ОСОБА_1 ; опіку над батьком; заслуги ОСОБА_1, який продовжує виконувати завдання з оборони України; недоведеність ризиків; намагання відновити роботу зруйнованого підприємства; недоведення необхідності перевищення розміру застави понад межі встановлені п.3 ч.5 ст.182 КПК України.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_13 доводи, зазначені в апеляційній скарзі, підтримав та просив її задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги захисника, просив її задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважає, що рішення слідчого судді постановлено з урахуванням усіх обставин справи та у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, а тому просив залишити його без змін.
Захисник ОСОБА_14 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином. Відповідно до приписів ч.4 ст.405 КПК України його неявка не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до таких висновків.
Згідно зі ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу передбачені ст.178 КПК України.
Відповідно до положень зазначеної норми, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З матеріалів судової справи вбачається, що НАБ України здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000506 від 05 серпня 2020 року за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 та ч. 1 ст. 366-2 КК України.
За версією сторони обвинувачення між ДП «Ізюмський приладобудівний завод» в особі директора ОСОБА_1 та ТОВ «Оптимумспецдеталь» в особі директора ОСОБА_4 укладено договір поставки товарно-матеріальних цінностей від 26 квітня 2016 року за №3076. Фактичне керівництво ТОВ «Оптимумспецдеталь» у період 2016 - 2017 років здійснювали ОСОБА_5 та Особа_1, які не обіймали жодних посад у товаристві, проте могли надавати вказівки та керувати діями директора товариства та інших осіб, які забезпечували його діяльність, а також станом на час укладення договору від 26 квітня 2016 року за №3076 були особисто знайомі з ОСОБА_1 . У подальшому, але не пізніше 01 вересня 2016 року, у підозрюваного ОСОБА_1 виник умисел на отримання неправомірної вигоди. Використовуючи укладений з ТОВ «Оптимумспецдеталь» договір від 26 квітня 2016 року за №3076, залучив до такої діяльності Особу_1, замість ОСОБА_5 . ОСОБА_1 розроблено план, за яким він, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливою метою, підписуватиме додатки до договору від 26 квітня 2016 року за №3076 - специфікації про постачання товарів, а також здійснюватиме оплату на користь ТОВ «Оптимумспецдеталь» на виконання цих специфікацій та за рахунками, що будуть видані від ТОВ «Оптимумспецдеталь», без реального постачання товарів. Після оплати ОСОБА_1 специфікацій до договору від 26 квітня 2016 року за №3076, у період пізніше 01 вересня 2016 року, та видання ТОВ «Оптимумспцдеталь» документів на товар (видаткові накладні, товаросупровідні документи), Особа_1, використовуючи банківські рахунки підконтрольного йому ТОВ «Оптимумспецдеталь», отримані від ДП «ІПЗ» грошові кошти у безготівковій формі буде переводити у готівкову форму; частину грошових коштів (у розмірі 32%, а після 20 грудня 2016 року - 35%) від отриманої суми відповідно до досягнутих домовленостей залишатиме на рахунках ТОВ «Оптимумспецдеталь» як власну вигоду від такої діяльності, а решту (у розмірі 68%, а після 20 грудня 2016 року - 65%) від отриманих сум передаватиме ОСОБА_1 . У період часу з 01 вересня 2016 року до 16 січня 2017 року ОСОБА_1 забезпечив створення необхідних платіжних документів, усунув всі перешкоди, що виникали в процесі оплати рахунків на користь ТОВ «Оптимумспецдеталь», та здійснив безпідставну оплату товарів від імені ДП «ІПЗ» на користь ТОВ «Оптимумспецдеталь» на загальну суму ?4 019 658? грн, з яких у подальшому Особа_1 передав ОСОБА_1 неправомірну вигоду на загальну суму 2 443 854 грн.????????????????? За даними епізодами органом досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється у проханні та одержанні службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе в сумі 2 443 854 грн за вчинення в інтересах Особи_1 дій з використанням службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України.
Крім того, ОСОБА_1 підозрюється у тому, що він, будучи службовою особою та посадовою особою юридичної особи публічного права, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог п.2 ч.1 ст.46 Закону України «Про запобігання корупції», у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік не вказав відомості про об`єкт нерухомості, загальною площею 53,510 кв. м у АДРЕСА_3, бл. К21, поверх 4, ідентифікатор 51500.506.153.1.108, апартаменти В38, п.к. 8230, придбаний 27 серпня 2020 року за ціною 82 470,83 болгарських лева (1 329 429,78 грн відповідно до курсу Національного банку України станом на 27 серпня 2020 року) ОСОБА_2 з якою перебуває у шлюбі з 17 липня 1993 року та який належав їм станом на 31 грудня 2020 року. Тому ОСОБА_1 підозрюється в умисному внесенні суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої ЗУ "Про запобігання корупції", за 2020 рік, які відрізняються від достовірних на суму понад 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366-2 КК України.
25 жовтня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366-2, ч.4 ст.368 КК України.
З ухвали слідчого судді від 28 жовтня 2022 року, вбачається, що слідчий суддя дослідив клопотання та матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що, зазначені у клопотанні обставини підозри, мають місце.
З поняття «обґрунтована підозра», яке міститься у п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», вбачається, що обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Тому, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що підозра ОСОБА_1 за ч.1 ст.366-2, ч.4 ст.368 КК України є обґрунтованою, оскільки дане твердження ґрунтується на досліджених слідчим суддею матеріалах судової справи, а суперечності зібраних доказів підлягають перевірці під час здійснення досудового розслідування.
Враховуючи тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 (ч.1 ст.366-2, ч.4 ст.368 КК України) один з яких є особливо тяжким злочином, відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, доказів, що містяться у матеріалах справи, особу підозрюваного, суд погоджується з висновком слідчого судді щодо обрання міри запобіжного заходу у вигляді застави та про наявність ризиків, зазначених у п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до вимог ч.5 ст.182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена в розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність виключного випадку, визначеного ч.5 ст.182 КПК України, та існування підстав для призначення суми застави, яка перевищує максимальну межу п.3 ч.5 ст.182 КПК України. Враховуючи докази про доходи та майновий стан підозрюваного та обставини вчинення кримінального правопорушення, застава в розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб не свідчить про порушення принципів пропорційності чи явної непомірності, здатна забезпечити належну процесуальну поведінку та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків,
Доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують, тому відсутні підстави для її задоволення.
Згідно з ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має, у тому числі, право залишити ухвалу без змін.
Керуючись ст.131, 132, 176, 177, 182, 194, 309 370, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_13 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 жовтня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно підозрюваного ОСОБА_1 залишити без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_6
судді: ОСОБА_7
ОСОБА_9