Документ № 107175254

Дата засідання: 02/11/2022
Дата винесення рішення: 02/11/2022
Справа №: 991/5089/22
Провадження №: 42015000000000722
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне

Головуючий суддя (ВАКС): Біцюк А.В.

Справа № 991/5089/22

Провадження 1-кс/991/5109/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_26, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_27, прокурора ОСОБА_28, підозрюваного ОСОБА_1, захисників ОСОБА_29, ОСОБА_30., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_28 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 у рамках кримінального провадження № 42015000000000722 від 16.04.2015, зокрема, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) ОСОБА_28 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 у рамках кримінального провадження № 42015000000000722 від 16.04.2015, зокрема, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, в якому прокурор просить продовжити на два місяці стосовно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, строк дії покладених на нього обов`язків, у зв`язку із застосуванням ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.09.2022 у справі № 991/3445/22 запобіжного заходу у виді застави, а саме:

1) прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 42015000000000722 від 16.04.2015 р., слідчого судді, суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися з м. Кременчук Полтавської області без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 42015000000000722 від 16.04.2015 р. та суду;

3) повідомляти детективу Національного антикорупційного бюро України, прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 42015000000000722 від 16.04.2015 р. про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України;

5) утримуватися від спілкування з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 ;

6) носити електронний засіб контролю.

Клопотання мотивовано тим, що:

1) ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме в у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України;

2) злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна;

3) ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.09.2022 (справа № 991/3445/22) до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави та покладено ряд додаткових процесуальних обов`язків, непродовження строку дії яких або зменшення їх обсягу, не забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 у кримінальному провадженні;

4) продовжують існувати та не зменшилися ризики того, що ОСОБА_1 може протидіяти кримінальному провадженню шляхом вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;

5) постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до восьми місяців, тобто, до 2 травня 2023 року, а тому строк дії покладених на ОСОБА_1 обов`язків слід продовжити строком на два місяці.

В судовому засіданні прокурор САП ОСОБА_31 підтримав подане ним клопотання та просив задовольнити із зазначених вище підстав.

В судовому засіданні захисники підозрюваного ОСОБА_1 - адвокати ОСОБА_29 та ОСОБА_32 заперечували проти задоволення клопотання детектива, просили відмовити у його задоволенні, виходячи з наступного:

1) стороною обвинувачення не доведено обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину;

2) укладання договорів купівлі-продажу нафти між ТОВ «Гарант-УТН» та ПАТ «Укрнафта», як самостійними суб`єктами господарювання, не спрямовані на завдання збитків ПАТ «Укрнафта», а є господарською діяльністю при здійсненні якої між ТОВ «Гарант-УТН» та ПАТ «Укрнафта» виникли зобов`язання, за якими ТОВ «Гарант-УТН» як боржник зобов`язане здійснити повну оплату вартості нафти, а ПАТ «Укрнафта» як кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку щодо оплати вартості товару;

3) заявлена НАБУ сума збитків насправді є сумою заборгованості ТОВ «Гарант-УТН» за цивільно-правовим зобов`язанням, щодо якого сторонами досягнуто згоди про порядок його виконання- затверджена судом мирова угода;

4) відсутні докази завдання шкоди у кримінальному провадженні № 42015000000000722, оскільки Висновок експерта № 98/7 від 24.09.2018 є неналежним доказом так як спростовується Висновком експерта № 152/7 від 30.10.2020;

5) при укладенні договорів купівлі-продажу нафти між ТОВ «Гарант-УТН» та ПАТ «Укрнафта», у тому числі при проведенні аукціону, не відбулось жодних порушень законодавства;

6) ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які заявлені стороною обвинувачення, відсутні;

7) виходячи з п. 7 Розділу 3.3 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014, звернення до суду з клопотанням про продовження строку дії додаткових процесуальних обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1, без продовження самого запобіжного заходу у вигляді застави, є неналежною правовою процедурою та не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію захисників, зазначив, що в умовах війни, яка триває в Україні, він не покине свою сім`ю та не зможе перетнути блокпости без перевірки документів, а тому у подальшому покладанні на нього обов`язку носити електронний засіб контролю немає потреби.

Заслухавши доводи сторін та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42015000000000722 від 16.04.2015.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у період з липня 2015 року по березень 2016 року ОСОБА_1, будучи службовою особою ТОВ «Гарант-УТН» (код за ЄДРПОУ 37227524), шляхом зловживання своїм службовим становищем, діючи за попередньою змовою групою осіб спільно зі службовими особами ПАТ «Укрнафта» (код за ЄДРПОУ 00135390) та ряду інших суб`єктів господарювання, невстановленими досудовим розслідуванням особами, під фактичним контролем та управлінням яких перебували вищезазначені описані суб`єкти господарювання, та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, заволоділи майном ПАТ «Укрнафта» за наступних обставин.

Так, невстановлені досудовим розслідуванням особи, протягом 2003-2015 років отримали можливість здійснювати фактичний контроль та управління господарською діяльністю групою суб`єктів господарювання, в т.ч. ПАТ «Укрнафта», ПАТ «ТФПНК «Укртатнафта» (код за ЄДРПОУ 00152307), ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» (код за ЄДРПОУ 00152230), ПАТ «НПК-Галичина» (код за ЄДРПОУ 00152388), ПАТ «Дніпронафтопродукт» (код за ЄДРПОУ 03481879), а також групою юридичних осіб під неофіційною назвою «Система» (далі - «Система»), основним видом господарської діяльності яких являлося виробництво продуктів нафтоперероблення, оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами та роздрібна торгівля пальним через мережу АЗС під брендами «Авіас» «Авіас Плюс», «ANP», «Мавекс», «Сентоза».

Для ефективного управління та контролю за діяльністю підприємств «Системи» були створені без документального оформлення та державної реєстрації регіональні філії, до яких входили підприємства (суб`єкти господарювання) відповідно фактичного їх розташування.

Регіональна філія очолювалася відповідним керівником, яким фактично здійснювалося управління підприємствами, а також управління діяльністю АЗС ПАТ «Укрнафта», розташованих у відповідному регіоні

Директори та засновники підприємств, що входили до складу регіональних філій, здебільшого обирались з числа осіб, які вже працювали в інших підприємствах філії, а також з числа працівників ПАТ «Укрнафта», за що вказані особи отримували доплату.

Фактичне місце розташування регіональних філій у своїй більшості співпадало з місцезнаходженням регіональних відділеннями реалізації нафтопродуктів ПАТ «Укрнафта».

На початку 2015 року виникли обставини, які могли призвести до втрати зазначеними невстановленими досудовим розслідуванням особами контролю та управління господарською діяльністю ПАТ «Укрнафта», пов`язаною зі збутом видобутої нафти.

Так, з метою врегулювання взаємовідносин у нафтовидобувній промисловості України 16.10.2014 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від № 570 «Про організацію та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу», якою було змінено порядок організації та проведення таких аукціонів.

Крім того, Законом України від 13.01.2015 № 91-VIII «Про внесення змін до статті 41 Закону України «Про акціонерні товариства» щодо кворуму загальних зборів акціонерних товариств з мажоритарними корпоративними правами держави» та Законом України 19.03.2015 № 272-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про акціонерні товариства» були внесені зміни до Закону України «Про акціонерні товариства», зокрема до ч. 2 ст. 41, згідно з якими загальні збори акціонерного товариства мають кворум за умови реєстрації для участі у них акціонерів, які сукупно є власниками більш як 50 відсотків голосуючих акцій.

Зазначеними змінами до цього Закону НАК «Нафтогаз України» як власник 50%+1 акцій ПАТ «Укрнафта» могла забезпечувати в інтересах держави зміну керівництва ПАТ «Укрнафта» та прийняття рішень з інших ключових питань на загальних зборах акціонерів в обхід блокування міноритарними акціонерами раніше необхідного кворуму для проведення таких загальних зборів.

Враховуючи викладене, на початку 2015 року, в невстановленому досудовим розслідуванням місці, вказані невстановлені особи, з метою незаконного збагачення, прийняли рішення про заволодіння майном ПАТ «Укрнафта» в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, організували вчинення злочину, розробили план його вчинення, керували його підготовкою та безпосереднім вчиненням.

Так, на початку 2015 року невстановлені досудовим розслідуванням особи, під фактичним контролем та управлінням яких перебували суб`єкти господарювання - ПАТ «Укрнафта», ПАТ «ТФПНК «Укртатнафта», ПАТ «НПК-Галичина», ТОВ «ВТФ «Авіас» та ряд інших суб`єктів господарювання, основним видом господарської діяльності яких являлося виробництво продуктів нафтоперероблення, оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами та роздрібна торгівля пальним, зокрема ТОВ «ТД «Прикарпаттянафтотрейд», ТОВ «Котлас», ТОВ «Галнафта», ТОВ «Гарант-УТН» та ТОВ «Техтрейд Груп», розробили план заволодіння у 2015 році майном ПАТ «Укрнафта», а саме нафтою сирою за результатами проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої і газового конденсату власного видобутку, скрапленого газу.

З цією метою зазначені невстановлені досудовим розслідуванням особи на початку 2015 року залучили до вчинення злочинів службових осіб ПАТ «Укрнафта»: заступника Голови правління - комерційного директора ОСОБА_3, яким також у 2015 році виконувалися обов`язки Голови правління, начальника відділу реалізації нафти, газового конденсату та продуктів нафто і газопереробки - заступника начальника управління з продажу нафти, газу та продуктів нафто і газопереробки Департаменту реалізації нафти, газу, нафтопродуктів та матеріально-технічного забезпечення ОСОБА_4, начальника відділу контролю за обліком та поставками нафти і нафтопродуктів Управління з продажу нафти, газу та продуктів нафто і газопереробки Департаменту реалізації нафти, газу, нафтопродуктів та матеріально-технічного забезпечення ОСОБА_5 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб з числа службових осіб ПАТ «Укрнафта», достовірно знаючи через зазначених службових осіб ПАТ «Укрнафта» про заплановане у 2015 році подання заявок на продаж нафти та газового конденсату для організації та проведення ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа» (код за ЄДРПОУ 22877057) біржових аукціонів.

Відповідно до розробленого плану, службові особи ПАТ «Укрнафта» згідно з відведеними їм ролями під час вчинення злочинів повинні були подати до аукціонного комітету заявки на проведення аукціонів з продажу нафти, а невстановлені досудовим розслідуванням особи з числа суб`єктів господарювання, що входили до складу «Системи», повинні були визначити суб`єктів господарювання, які подаватимуть до аукціонного комітету заявки на участь в таких біржових аукціонах з продажу нафти у відповідний день та час за рішенням аукціонного комітету.

В подальшому, після проведення біржових аукціонів, визнання певних суб`єктів господарювання переможцями за їх результатами, складання аукціонних свідоцтв та затвердження їх аукціонним комітетом, між ПАТ «Укрнафта» та суб`єктами господарювання-переможцями аукціонів повинні були бути укладені договори купівлі-продажу нафти, не зважаючи на відсутність у переможців аукціонів фінансових можливостей щодо оплати нафти для подальшого їх відвантаження.

Пунктом 51 Порядку організації та проведення таких біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 № 570 (далі - Порядок) передбачено, що розрахунки між продавцем та покупцем проводяться з урахуванням суми гарантійного внеску, перерахованого покупцем на рахунок біржі. Продавець виконує свої зобов`язання щодо постачання нафти сирої, газового конденсату і скрапленого газу після надходження коштів від покупця у повному обсязі відповідно до умов договору купівлі-продажу.

З метою надання видимості законності та відповідності умовам Порядку укладених договорів, зокрема, в них мали були включені умови, згідно з якими відвантаження і передача нафти здійснюється лише після отримання Продавцем оплати

Не зважаючи на Порядок та умови договору, відповідно до розробленого плану вчинення злочинів, службові особи суб`єктів господарювання-переможців аукціонів повинні були після укладання договорів звернутися до ПАТ «Укрнафта» з проханням здійснити відвантаження товару та відтермінувати оплату за поставлений товар.

В подальшому, на виконання розробленого плану заволодіння майном ПАТ «Укрнафта», службовими особами ПАТ «Укрнафта» та суб`єктів господарювання-переможців аукціонів, умисно, в порушення вимог зазначеного Порядку організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, щодо постачання товару тільки після надходження коштів від покупця в повному обсязі, повинні були бути укладені додаткові угоди до раніше укладених договорів купівлі-продажу, якими були б відтерміновані строки оплати поставленого товару.

Після цього, в продовження вчинення злочинів, не маючи наміру щодо здійснення оплати за поставлений товар, після надходження нафти відповідно до умов укладених договорів в резервуари ПАТ «ТФПНК «Укртатнафта», службовими особами суб`єктів господарювання-переможців аукціонів на підставі укладених в подальшому договорів поставки або переробки отримана нафта повинна була бути продана або іншим чином передана до ПАТ «ТФПНК «Укртатнафта» для подальшої переробки у нафтопродукти.

Надалі, використовуючи потужності ПАТ «ТФПНК «Укртатнафта», нафта сира, одержана внаслідок заволодіння шляхом зловживання службовим становищем, повинна була бути перероблена у нафтопродукти, які далі будуть реалізовані кінцевому споживачу підконтрольними суб`єктами господарювання, що входили до складу «Системи».

В свою чергу кошти, отримані від реалізації нафтопродуктів, повинні були бути розподілені між учасниками вчинення злочину та в подальшому використані на власний розсуд.

Так, 06.07.2015 уповноваженими особами ПАТ «Укрнафта» подано аукціонному комітету заявки на проведення аукціону з продажу нафти сирої та газового конденсату власного видобутку.

Невстановленими досудовим розслідуванням особами для реалізації злочинного умислу, направленого на заволодіння майном ПАТ «Укрнафта», серед підконтрольних суб`єктів господарювання для участі в зазначеному вище аукціоні визначено ТОВ «Гарант-УТН», директором якого являвся ОСОБА_1 .

Безпосередньо під час проведення безпосередніх торгів під час аукціону №200, були створені умови, за якими переможцем по результатам аукціону за поданими ПАТ «Укрнафта» лотами визнано ТОВ «Гарант-УТН».

За результатами аукціону № 200, на підставі складених аукціонних свідоцтв, затверджених аукціонним комітетом, були підготовлені та підписані сторонами договори купівлі-продажу нафти в загальній кількості 128 559, 914 тонн на суму 1 455 061 676, 24 гривень, за умовами яких продавець зобов`язаний поставити нафту у відповідній кількості та якості після отримання оплати від покупця.

В подальшому, службові особи ПАТ «Укрнафта» забезпечили відвантаження нафти, достовірно усвідомлюючи про нездійснення повної передоплати відповідно до вимог Порядку.

Після відвантаження нафти, службовими особами були підготовлені акти прийому-передачі нафти, які були завізовані та підписані службовими особами ПАТ «Укрнафта», а також ОСОБА_1 .

В результаті вчинених за попередньою змовою групою осіб дій ОСОБА_1, будучи службовою особою ТОВ «Гарант-УТН», діючи за попередньою змовою зі службовими особами ПАТ «Укрнафта» та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, шляхом зловживання своїм службовим становищем, за результатами аукціону № 200 від 15.07.2015 з продажу нафти сирої, газового конденсату та скрапленого газу заволоділи майном ПАТ «Укрнафта» в особливо великих розмірах - нафтою сирою в кількості 128 559, 914 тонн на суму 1 455 061 676, 24 гривень, спричинивши ПАТ «Укрнафта» матеріальні збитки у розмірі 627 332 469, 55 гривень.

02.09.2022 у рамках кримінального провадження № 42015000000000722 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме: у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.09.2022 (справа № 991/3445/22 провадження № 1-кс/991/3459/22) до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 962 000, 00 грн та покладено додаткові процесуальні обов`язки: 1) прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 42015000000000722 від 16.04.2015 р., слідчого судді, суду за кожною вимогою; 2) не відлучатися з м. Кременчук Полтавської області без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 42015000000000722 від 16.04.2015 р. та суду; 3) повідомляти детективу Національного антикорупційного бюро України, прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 42015000000000722 від 16.04.2015 р. про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України; 5) утримуватися від спілкування з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 ; 6) носити електронний засіб контролю. Строк дії ухвали в частині покладених обов`язків - до 05 листопада 2022 року включно (а.с. 72).

Ухвалою колегії суддів апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19.10.2022 (справа № 991/3445/22 провадження № 11-сс/991/277/22), зазначену ухвалу слідчого судді залишено без змін.

Постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (а.с. 21-25) строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до восьми місяців, тобто до 2 травня 2023 року.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Частино 3 ст. 199 КПК України встановлено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Враховуючи зазначені положення закону, слідчий суддя при вирішенні питання про продовження строку дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків, має встановити: 1) обставини які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків; 2) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, якою на підозрюваного покладено ряд обов`язків, визначених п. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Копію клопотання та додані до нього матеріали підозрюваний ОСОБА_1 отримав 31.10.2022, про що свідчить його підпис (а.с 253), тобто більше ніж за три години до початку розгляду клопотання слідчим суддею.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме: у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, примітки до ст. 45 КК України, злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема:

- показами свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, які пояснили порядок продажу нафти на аукціонах (а.с. 158-169);

- показами свідка - голови правління ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа» ОСОБА_17, який пояснив обставини укладання договорів на аукціонах (а.с. 156-157);

- показами свідків - працівників ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_18, ОСОБА_19 ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, які пояснили обставини відвантаження нафти та роль у такому відвантаженні ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (170-186);

- показами свідка - помічника керівника ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_23, яка пояснила порядок використання печатки ПАТ «Укрнафта» та підписання договорів ОСОБА_3 (187-190);

- протоколом огляду від 21-23.08.2017, в ході якого оглянуто НЖМД, вилучені під час обшуку 01.02.2017 за адресою: АДРЕСА_1, та виявлено відомості щодо участі ОСОБА_1 та інших осіб у вчиненні злочину, координації, узгодженості при заволодінні майном ПАТ «Укрнафта» (а.с. 205-218);

- протоколом огляду від 27.09.2017, відповідно до якого, кошти, які були сплачені 17.12.2015 з рахунку ПАТ «ТПФНК «Укртатнафта» на рахунки ТОВ «Гарант-УТН» за нафту з аукціону № 200, протягом 1-3- хв були повернуті на рахунки ПАТ «ТПФНК «Укртатнафта» по ланцюгу від інших суб`єктів господарювання (а.с. 134-137);

- протоколом огляду від 14.01.2017, відповідно до якого встановлено реєстрацію податкових накладних з однієї ІР-адреси окрім Відділенням реалізації нафтопродуктів ПАТ «Укрнафта» по Полтавській області суб`єктом господарювання - ТОВ «Гарант-УТН» (а.с. 219-228);

- Рішенням загальних зборів учасників Товариства, оформленим протоколом № 1/2014 від 10.11.2014, відповідно до якого директором ТОВ «Гарант-УТН» обрано ОСОБА_1 (а.с. 75);

- Статутом ТОВ «Гарант-УТН», затвердженим Рішенням загальних зборів учасників відповідно до протоколу № 02/12-1 від 02.12.2014, згідно якого ОСОБА_24, як директор, здійснює поточне керівництво діяльністю Товариства (а.с. 76-89);

- актом від 10.04.2017 №15-21/11 позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності у ПАТ «Укрнафта» за період з 01.01.2012 до 08.02.2017 встановлено, що поставка нафти покупцям ТОВ «Галнафта», ТОВ «Гарант-УТН», ТОВ «Котлас» та ТОВ «Техтрейд Груп» без отримання в повному обсязі попередньої оплати (внаслідок укладання додаткових угод щодо перенесення терміну оплати з порушенням пункту 51 Порядку організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 570) та не використання права ПАТ «Укрнафта» реалізувати на наступних аукціонах непоставлену нафту (на підставі пунктів 3.4 та 6.3 договорів купівлі-продажу нафти, укладених ПАТ «Укрнафта» з ТОВ «Галнафта», ТОВ «Гарант-УТН», ТОВ «Котлас» та ТОВ «Техтрейд Груп») призвело до передачі комерційним структурам протягом 2015 року оборотних активів ПАТ «Укрнафта» на загальну суму 5 761 562 736, 08 гривень без відповідної оплати (а.с.104-113);

- аналітичним висновком Офісу великих платників податків ДФС України від 30.07.2018 № 24/28-10-16-01-20/00152307 за результатами дослідження фінансово-господарської діяльності ПАТ «ТФПНК Укртатнафта`щодо наявності ознак правопорушень за період 01.01.2015 по 31.12.2016, відповідно до якого невстановленою групою осіб організовано діяльність, спрямовану на здійснення фінансово-господарських операцій з придбання ТОВ «ТД Прикарпаттянафтотрейд», ТОВ «Гарант-УТН», ТОВ «Техтрейд Груп», ТОВ «Галнафта» та ТОВ «Котлас» нафти в кількрсті 954 215, 31 тонн, яка була предметом аукціонів № 197-№ 197Д, № 198, № 199, № 200, № 201 на загальну суму 10 749 399 479, 60 грн (в тому числі на суму 7 582 591 213, 41 грн без здійснення відповідної оплати), що є економічно не обґрунтованими та містять ознаки здобуття протиправної вигоди, яка може належати до доходів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння, що передує легалізації (відмиванню) доходів. Дії посадових осіб, у тому числі ТОВ «Гарант-УТН», щодо подальшого перепродажу та переробки нафти на нафтопродукти, продажу нафтопродуктів та вчинення фінансових операцій із коштами, отриманими внаслідок таких господарських операцій мають ознаки легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом та були направлені на приховування та маскування справжнього характеру активів, отриманих в результаті ймовірного незаконного заволодіння нафтою ПАТ «Укрнафта», отриманою за результатами аукціонів № 197-№ 197Д, № 198, № 199, № 200, № 201 (а.с.114-127);

- Договором № А200/8057-Н від 16.07.2015, графіком поставки нафти у серпні 2015 року, Додатковою угодою № 1 від 31.07.2015 до Договору № А200/8057-Н від 16.07.2015, Договором № А200/8084-Н від 16.07.2015, графіком поставки нафти у серпні 2015 року, Додатковою угодою № 1 від 31.07.2015 до Договору № А200/8084-Н від 16.07.2015, Договором № А200/8090-Н від 16.07.2015, графіком поставки нафти у серпні 2015 року, Додатковою угодою № 1 від 31.07.2015 до Договору № А200/8090-Н від 16.07.2015 за підписом ОСОБА_25 з боку Покупця - ТОВ «Гарант-УТН» (а.с. 91-93, оптичний диск - папка «Договори» - файл «тимч доступ УН - документи з гарант утн 200 том 7»);

- висновком експерта № 19/8-4/344-СЕ/17 від 04.10.2017, відповідно до якого (а.с. 139-148), для встановлення часу нанесення відбитків печатки ТОВ «Гарант-УТН» у документах: листі ТОВ «Гарант-УТН» № 24 від 31.07.2015, додатковій угоді № 1 від 31.07.2015 до договору № А200/8057-Н від 16.07.2015 між ТОВ «Гарант-УТН» та ПАТ «Укрнафта», додатковій угоді № 1 від 31.07.2015 до договору № А200/8066-Н від 16.07.2015 між ТОВ «Гарант-УТН» та ПАТ «Укрнафта», додатковій угоді № 1 від 31.07.2015 до договору № А200/8076-Н від 16.07.2015 між ТОВ «Гарант-УТН» та ПАТ «Укрнафта», додатковій угоді № 1 від 31.01.2015 до договору № А200/8086-Н від 16.07.2015 між ТОВ «Гарант-УТН» та ПАТ «Укрнафта», додатковій угоді № 1 від 31.07.2015 до договору № А200/8090-Н від 16.07.2015 між ТОВ «Гарант-УТН» та ПАТ «Укрнафта» було застосовано методику визначення відносної давності нанесення відбитків печаток. У висновку зазначено, що відбитки печатки ТОВ «Гарант-УТН» у зазначених документах було нанесено у період жовтня 2015 року по січень 2016 року (а.с. 148);

-висновком експерта № 692/693/18-32/694/18-33 від 29.03.2018, відповідно до якого підписи від імені ОСОБА_1 у додатковій угоді № 1 від 31.07.2015 до договору № А200/8057-Н від 16.07.2015, у додатковій угоді № 1 від 31.07.2015 до договору № А200/8058-Н від 16.07.2015, у додатковій угоді № 1 від 31.07.2015 до договору № А200/8068-Н від 16.07.2015, у додатковій угоді № 1 від 31.07.2015 до договору № А200/8075-Н від 16.07.2015, у додатковій угоді № 1 від 31.07.2015 до договору № А200/8081-Н від 16.07.2015, у листі від 31.07.2015 № 24 від ТОВ «Гарант-УТН» до ПАТ «Укрнафта» про відстрочку платежів виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів. Підписи, які містяться у графах «За Покупця» у вказаних додаткових угодах, виконані самим ОСОБА_1 (а.с. 149-155).

Вказані обставини у їх сукупності дають підстави дійти до висновку, що ОСОБА_1 могло бути вчинено повторно та за попередньою змовою групою осіб заволодіння чужим майном у особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Разом з тим, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

За такого, обґрунтованість підозри щодо вчинення підозрюваним ОСОБА_1 вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, що є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Доводи захисників щодо недопустимості Висновку експерта № 98/7 від 24.09.2018, яким сторона обвинувачення обґрунтовує розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, оскільки він спростовується Висновком експерта № 152/7 від 30.10.2020, беруться слідчим суддею до уваги, однак оскільки ОСОБА_1 інкриміновано заволодіння чужим майном (ст. 191 КК України), то у даному випадку, для встановлення наявності ознак протиправності у діянні підозрюваного має значення саме наявність доказів про факт такого заволодіння, а не розмір завданої шкоди. При цьому, наявні в матеріалах клопотання докази у їх сукупності вказують на обґрунтованість підстав вважати, що ОСОБА_1 може бути причетний до вчинення інкримінованого йому злочину.

Посилання сторони захисту на те, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, оскільки такі дії є наслідком здійснення ТОВ «Гарант-УТН» та ПАТ «Укрнафта» незабороненої господарської діяльності, слідчим суддею відхиляються, оскільки специфіка та характер корупційного злочину, передбаченого ст. 191 КК України, передбачає укладання правочинів, зокрема, з метою привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном. Однак, злочином може вважатись лише те діяння, яке підпадає під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність, а наявні у матеріалах справи докази, надані стороною обвинувачення, у своїй сукупності дають підстави вважати, що підозрюваним могли бути вчинені дії, які можна кваліфікувати за відповідною статтею Кримінального кодексу України.

Крім того, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину вже була предметом перевірки слідчим суддею та колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

У клопотанні прокурор посилається на продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Метою продовження строку покладених на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, є запобігання можливим спробам останнього вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_1 .

Слідчим суддею встановлено, що ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які наведені в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.09.2022 та існування яких стало підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу і покладення додаткових обов`язків, на даний час продовжують існувати.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Ризик переховування від правосуддя слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої ситуації (обставин) підозрюваного ОСОБА_1 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування).

У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення, у сукупності з іншими обставинами, збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року, ЄСПЛ зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1, передбачає виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна). Вказане особливо сильно підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Згідно даних Державної податкової служби України (а.с. 249-250), за 2018 рік ОСОБА_1 отримав офіційних доходів на суму 288199 грн, за 2019 рік - 321682 грн, за 2020 рік - 328483 грн, за 2021 рік - 302019 грн.

Як вбачається із витягу із Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 234), ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно особової картки (а.с. 229), ОСОБА_1 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон: НОМЕР_1 (термін дії - до 24.05.2027).

Відповідно до наявних в системі Державної прикордонної служби України «Аркан» відомостей (а.с. 230), у період з 23.11.2018 по 16.01.2022 ОСОБА_1 здійснив 13 поїздок закордон. При цьому, загалом підозрюваний перебував за межами України понад 400 днів.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не одружений, тривалий час перебував за кордоном - у Грузії, існують обґрунтовані підстави вважати, що з цією країною у нього склались стійкі соціальні зв`язки.

Таким чином, зазначене в сукупності вказує на продовження існування ризику переховування підозрюваного ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду.

Щодо ризику незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу. (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Враховуючи, що існує взаємообумовленість дій між підозрюваним ОСОБА_1 та іншими особами, які можуть бути причетні до вчинення вказаного кримінального правопорушення, зокрема із посадовими особами ПАТ «Укрнафта», існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 може опосередковано впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні для дачі ними неправдивих показів та уникнення ОСОБА_1 можливої кримінальної відповідальності.

Вказане свідчить, що мінімальний ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків у цьому ж кримінальному провадженні продовжує існує.

Враховуючи вищевикладене, ризики, передбачені п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставо для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу, продовжують існувати та не зменшились.

Разом з тим, при вирішенні питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1, у зв`язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя враховує особисту ситуацію підозрюваного (вперше притягається до кримінальної відповідальності, має постійне місце роботи та проживання, на утриманні має двох малолітніх дітей, не одружений), проте, в світлі наведених вище фактичних даних, вони не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до малоймовірності чи до їх виключення.

Отже, вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1, у зв`язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя виходить з того, що на даний момент ризики переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні продовжують існувати та не зменшились, а тому саме такі мінімальні обов`язки, які покладені на підозрюваного ОСОБА_1, можуть запобігти цим ризикам:

1) прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 42015000000000722 від 16.04.2015, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися за межі Полтавської області без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 42015000000000722 від 16.04.2015 та суду;

3) повідомляти детективу Національного антикорупційного бюро України, прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 42015000000000722 від 16.04.2015 про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

6) носити електронний засіб контролю.

Разом з тим, зважаючи на необхідність підозрюваного ОСОБА_1 виїжджати за межі м. Кременчука з метою в умовах воєнного стану відвідати батьків, які мешкають на території Полтавської області (поза м. Кременчук), незручності, які створює обов`язок щоразу отримувати дозвіл сторони обвинувачення на такий виїзд, беручи до уваги пропорційність обмеження прав підозрюваного інтересам досудового розслідування, які не вимагають обов`язкового перебування підозрюваного у м. Кременчуці, слідчий суддя вважає за можливе зменшити обсяг обмежень прав ОСОБА_1 та викласти покладений на нього обов`язок наступним чином: не відлучатися за межі Полтавської області без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 42015000000000722 від 16.04.2015 та суду.

При цьому, належна процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_1, на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність встановлених ризиків, а навпаки вказує на те, що застосований запобіжний захід разом із покладеними на підозрюваного додатковими процесуальними обов`язками, є такими, що достатньою мірою гарантують належну поведінку ОСОБА_1 у кримінальному провадженні з урахуванням встановлених ризиків.

Як вбачається із матеріалів клопотання (а.с. 21-25), з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження обставини кримінального провадження № 42015000000000722, органу досудового розслідування необхідно провести ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, у зв`язку із чим постановою заступника Генерального прокурора - керівника САП строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до восьми місяців, тобто до 2 травня 2023 року.

Щодо доводів сторони захисту з приводу неналежної парової процедури звернення до суду з клопотанням про продовження строку дії додаткових процесуальних обов`язків, покладених на підозрюваного, без продовження самого запобіжного заходу у вигляді застави

Так, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України, застава є одним із запобіжних заходів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків. ( ч. 3 ст. 182 КПК України).

Частиною 7 ст. 42 КПК України визначені загальні обов`язки, які покладаються на підозрюваного. Ці обов`язки покладаються на нього з моменту набуття процесуального статусу підозрюваного та діють незалежно від застосування запобіжного заходу.

Так, відповідно до ч. 7 ст. 42 КПК України підозрюваний зобов`язаний: 1) бути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

Водночас, ч. 5 ст. 194 КПК України визначає перелік обов`язків, які можуть покладатися на підозрюваного при застосуванні запобіжного заходу, який не пов`язаний із триманням під вартою. Ці обов`язки не є окремим запобіжним заходом, а застосовуються додатково до обраного запобіжного заходу за наявності умов, визначених у цій статті.

Наведене дає підстави зробити висновок, що застава застосовується з метою виконання підозрюваним, як обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на нього ухвалою слідчого судді при застосуванні запобіжного заходу, так і тих, що визначені у ч. 7 ст. 42 КПК України, оскільки у ст. 182 КПК України не вказано, що обов`язки повинні бути покладені на підозрюваного саме судом.

За змістом ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються. У зазначеній нормі йдеться про припинення дії ухвали про застосування запобіжного заходу виключно в частині покладення на підозрюваного, обвинуваченого відповідних обов`язків.

Із аналізу ст. 182, 194, 196, 197, 199, 181, 203 КПК України можна зробити висновок, що лише запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою та домашнього арешту, а також перелічені у ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки, діють певний, визначений рішенням суду, строк. Інші ж запобіжні заходи, зокрема, застава, обмеженого строку дії не мають і під час досудового розслідування діють до їх скасування чи зміни або закриття кримінального провадження.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що ч. 7 ст. 194 КПК України прямо передбачає можливість продовження строку дії додаткових процесуальних обов`язків, доводи сторони захисту слідчим суддею відхиляються.

За такого, клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 177, 194, 199, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити частково.

Продовжити на строк дії ухвали строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв`язку із застосуванням щодо нього запобіжного заходу у виді застави, а саме:

1) прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 42015000000000722 від 16.04.2015, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

3) повідомляти детективу Національного антикорупційного бюро України, прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 42015000000000722 від 16.04.2015 про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

6) носити електронний засіб контролю.

Попередити підозрюваного ОСОБА_1, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_28

Строк дії ухвали - один місяць і 55 днів, до 26 грудня 2022 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_33

Пошук

Документ № 107175254