- Головуючий суддя (ВАКС) : Біцюк А.В.
Справа № 991/5014/22
Провадження 1-кс/991/5033/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2., за участю секретаря судового засідання ОСОБА_3., представника власника майна - адвоката ОСОБА_4., розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_5, який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_1, про скасування арешту майна, подане в рамках кримінального провадження № 42015000000000722 від 16.04.2015,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5, який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_1, про скасування арешту майна, подане в рамках кримінального провадження № 42015000000000722 від 16.04.2015 (далі - Кримінальне провадження), в якому просить скасувати частково арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_6 від 12.09.2022 у справі № 991/3596/22 на майно, яке належить підозрюваній ОСОБА_1, а саме на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ; квартиру за адресою: АДРЕСА_2 ; автомобіль «Lexus RX 270», д.н.з. НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, (далі - Майно), в частині накладення заборони права ОСОБА_1 та інших осіб розпоряджатися і користуватися арештованим майном, залишивши заборону відчуження арештованого майна (далі - Клопотання).
Клопотання мотивовано тим, що накладення арешту на Майно є необґрунтованим в частині накладення заборони (обмеження) права розпорядження та користування арештованим транспортним засобом, оскільки застосування арешту не виправдовується наявністю хоча б одного з ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, арешт не є співрозмірним його завданням відповідно до приписів п.п. 5,6 ч. 2 ст. 173 КПК України, наслідки застосування арешту є вкрай негативними для ОСОБА_1 та її малолітньої дитини, у зв`язку з чим накладений арешт підлягає частковому скасуванню.
В судовому засіданні представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 доводи клопотання підтримав, просив задовольнити із викладених у ньому підстав.
Від детектива ОСОБА_7. надійшли заперечення на Клопотання, у відповідності до яких детектив вважає, що підстави для скасування арешту майна на даний час відсутні, Ухвала виконана детективом шляхом внесення відповідних відомостей до державних реєстрів, про що повідомлено суд, заборона користуватися Майном не накладалась. Просив розглядати Клопотання без участі детектива.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 174 КПК України про час та місце розгляду клопотання про скасування арешту майна повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно. Чинними положеннями КПК України не передбачена обов`язкова участь зазначених осіб під час розгляду клопотання про скасування арешту майна.
Враховуючи положення ст. 174 КПК України, та з метою дотримання розумних строків розгляду клопотання про скасування арешту майна, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя на досудовому провадженні, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, слідчий суддя вважає можливим провести розгляд клопотання за відсутності детектива.
Дослідивши клопотання про скасування арешту майна та додані до нього матеріали, заслухавши представника власника майна, слідчий суддя дійшов наступного висновку
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно положень п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Частина 5 ст. 170 КПК України визначає, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Виходячи з наведеного, дана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, накладеного за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна, із можливістю надання особами, що не були присутніми в судовому засіданні і про права та законні інтереси яких вирішено питання судовим рішенням, доказів та матеріалів, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, доведеності перед слідчим суддею їх переконливості.
Із аналізу наведеної норми вбачається, що при розгляді клопотання про скасування арешту слідчий суддя з урахуванням наданих доказів має з`ясувати питання обґрунтованості арешту, накладеного з тих чи інших підстав, визначених у ч. 2 ст. 170 КПК України, а також доцільність подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.
Отже, прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе за таких умов:
- вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба;
- вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.
Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора України здійснюється досудове розслідування у Кримінальному провадженні, зокрема, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
В рамках Кримінального провадження ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_6 від 12.09.2022 у справі № 991/3596/22 (далі - Ухвала) було накладено арешт на майно, яке належить підозрюваній ОСОБА_1, а саме на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ; квартиру за адресою: АДРЕСА_2 ; автомобіль «Lexus RX 270», д.н.з. НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 .
Підставою арешту став той факт, що 02 вересня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке є особливо тяжким злочином, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, за такого наявні достатні підстави вважати, що Майно є предметом можливої конфіскації майна, як виду покарання, що передбачене санкцією ч. 5 ст. 191 КК України, та яке може бути призначене ОСОБА_1 судом у випадку направлення обвинувального акту до суду та визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення.
Метою арешту у відповідності до положень п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
При цьому, під час вирішення питання про накладення арешту на Майно слідчий суддя встановив, що підозра у вчиненні кримінального правопорушення ч. 5 ст. 191 КК України є обґрунтованою, а характер вчиненого злочину відповідає тому ступеню тяжкості, що є підставою для застосування у Кримінальному провадженні арешту Майна, дійшов висновку, що існує ризик відчуження Майна на користь третіх осіб з метою уникнення підозрюваною виконання покарання, яке їй загрожує у випадку направлення обвинувального акту до суду та визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також дійшов висновку, що застосування арешту Майна відповідає принципу розумності, є співрозмірним, виходячи із завдань кримінального провадження у відповідності до положень ст. 2 КПК України, та не створюватиме негативних наслідків для третіх осіб.
Як встановлено слідчим суддею в ході дослідження Ухвали арешт на Майно накладено обґрунтовано, вказані в Ухвалі підстава, мета та необхідність такого арешту відповідає положенням чинного законодавства.
При цьому, ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 20.10.2022 у справі № 991/3596/22 Ухвалу залишено без змін, розглядаючи апеляційну скаргу, колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду дійшла висновку про обґрунтованість накладеного арешту.
Зміст заперечень детектива, поданого на Клопотання, свідчить, що потреба у забороні власнику користуватися арештованим майном відсутня.
Слідчий суддя приходить до висновку, що скасування арешту в частині заборони розпорядження Майном може призвести до його передачі у володіння/користування іншої особи, що може створити труднощі у разі конфіскації такого майна в подальшому. Тому підстави для скасування арешту в частині заборони розпорядження майном відсутні з огляду на мету накладеного арешту.
Щодо надання арештованого майна в користування іншим особам до накладання арешту, то таке користування накладений арешт не скасовує, оскільки має перспективну дію в частині можливості розпорядження арештованим майном і не стосується правовідносин, які виникли до накладання арешту.
Таким чином, клопотання адвоката ОСОБА_5, який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_1, про скасування арешту майна в рамках Кримінального провадження підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 174, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити. частково.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.09.2022 (справа № 991/3596/22) на наступне майно, яке належить підозрюваній ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ;
- квартира за адресою: АДРЕСА_2 ;
- автомобіль «Lexus RX 270», д.н.з. НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2,
скасувати в частині заборони користуватися зазначеним майном.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_6