Документ № 107313204

Справа № 991/4895/22

Провадження №11-сс/991/374/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2022 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого ОСОБА_22, суддів ОСОБА_23, ОСОБА_24,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_25,

учасники судового провадження: захисник ОСОБА_26, прокурор ОСОБА_27,

розглянула в судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_26 в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.10.2022 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за клопотанням детектива ОСОБА_2, погодженого Генеральним прокурором ОСОБА_28, у кримінальному провадженні № 42022000000000676.

Історія провадження

1.Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000676 від 07.06.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 28 - частиною 1 статті 111, частиною 4 статті 368, статтею 368-5, частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України (далі - КК).

2.08.09.2022 заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_29 складено та підписано повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 28 - частиною 1 статті 111, статтею 368-5 КК.

3.25.10.2022 детектив звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду із клопотанням про обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (далі - клопотання детектива).

4.27.10.2022 слідчий суддя задовольнив клопотання детектива та обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (далі - ухвала слідчого судді).

5.01.11.2022 на зазначену ухвалу захисник подав апеляційну скаргу.

6.03.11.2022 ухвалою судді-доповідача призначено апеляційний розгляд.

Короткий зміст і мотиви ухвали слідчого судді

7.Оскаржуваною ухвалою слідчого судді клопотання детектива задоволено та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

8.Ухвала мотивована таким: (1) наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме - можливому вчиненні ним державної зради (за попередньою змовою групою осіб) та незаконного збагачення; (2) наявні ризики: 1) переховування від органу досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків, орган досудового розслідування, суд, інших учасників кримінального провадження; 4) вчиняти інші дії, що загрожують державній безпеці України; (3) обрання більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти встановленим ризикам та може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування; забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання нею процесуальних обов`язків; (4) доведеним є факт, що ОСОБА_1 переховується від органу досудового розслідування та його оголошено у міжнародний розшук, тобто існують підстави для розгляду клопотання в порядку частини 6 статті 193 КПК; (5) наявний виключний суспільний інтерес у цій справі.

Вимоги та короткий зміст апеляційної скарги захисника

9.Захисник в апеляційній скарзі висловив прохання: (1) скасувати оскаржувану ухвалу; (2) постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива.

10.Доводи апеляційної скарги стосуються: (1) відсутності обґрунтованої підозри; (2) відсутність встановлених ризиків; (3) недоведеності факту оголошення підозрюваного у міжнародний розшук.

11.Відсутність обґрунтованої підозри на думку захисника випливає з того, що (1) протокол допиту свідка ОСОБА_3 та лист Державної прикордонної служби про перетин державного кордону ОСОБА_3, на які послався слідчий суддя, не були долучені до матеріалів клопотання, не були надані прокурором слідчому судді в судовому засіданні та, відповідно, не були безпосередньо ним досліджені; (2) дії, описані в повідомленні про підозру, не заподіяли тяжких наслідків у вигляді погіршення відносин України зі Сполученими Штатами Америки; більше того такі наслідки навіть криміналізовані в Україні і за певних обставин можуть бути виправданими, коли це стосується протиправного зовнішнього впливу посадових осіб США на представників влади і правоохоронних органів України через власні корисливі інтереси; (3) детектив, викладаючи фактичні обставини кримінального правопорушення, посилався на вирок суду відносно ОСОБА_3, хоча за висновком Верховного Суду (постанова від 19.11.2019 у справі № 759/10575/16-к) вирок суду на підставі угоди не має преюдиційного значення в кримінальному провадженні стосовно інших осіб, така ж позиція висловлена і у рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) в рішенні у справі Навальний і Офіцеров проти Росії (заяви № 46632/13 та № 28671/14); (4) сторона захисту наголошує на тому, що твердження підозри про зв`язок підозрюваного із представником Головного управління Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації (далі - ГУ ГШ ЗС РФ), у тому числі з тими особами, які згадані у повідомленні про підозру, з метою ведення підривної діяльності проти України, не відповідають дійсності; (5) ОСОБА_1 дійсно були проведені прес-конференції на теми «Фактів тиску посольства США на правоохоронні органи України з метою втручання у виборчий процес в США», «Нові факти про міжнародну корупцію», «Бурісму» та схему доведення України до банкрутства, однак формулювання детективом мети їх проведення є надуманим, а самі по собі ці заходи є правомірними; (6) обов`язком ОСОБА_1 як народного депутата є в тому числі оприлюднення фактів міжнародної корупції та впливу на Україну, ним також вчинялися дії щодо ініціювання проведення досудового розслідування по цим фактам; (7) твердження детектива про те, що боротьба з корупцією має на меті погіршення відносин між Україною та США є необґрунтованими; (8) зміст висловлених ОСОБА_1 тверджень свідчить про наголошенні ним на дотриманні принципу державного суверенітету України, а також про спроби вплинути на незалежність України при прийнятті її вищими посадовими особами важливих рішень державного життя, що не могло завдати шкоди територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України; (9) стороною обвинувачення не долучено жодного доказу, який би підтверджував отримання особисто ОСОБА_1 від ОСОБА_4 чи опосередковано через інших осіб будь-яких грошових коштів, що виключає навіть подію кримінального правопорушення, передбаченого статтею 368-5 КК.

12.Щодо недоведеності ризиків сторона захисту зазначила таке: (1) наявність паспорту для виїзду за кордон та неодноразовий перетин державного кордону не можуть свідчити про підвищений ступінь імовірності переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, а посилання на те, що підозрюваний працював на розвідувальні служби РФ є безпідставними та не відповідають дійсності; (2) відомості про грошові заощадження ОСОБА_1 за декларацією за 2020 рік не підтверджують намір особи переховуватися від органу розслідування та суду, оскільки це можна робити і без грошових заощаджень; (3) посилання слідчого судді на кореспонденцію та листування з іншими підозрюваними в контексті ризику знищити, сховати чи спотворити речі та документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, є безпідставним, оскільки матеріали клопотання не містять доказів вручення підозри іншим особам; (4) так само і посилання на невилучені кошти, які ОСОБА_1 нібито отримував від ГУ ГШ ЗС РФ, оскільки докази про їх отримання відсутні; (5) зазначення в оскаржуваній ухвалі про те, що факт виявлення під час обшуку за місцем проживання підозрюваного спеціального пристрою, який міг використовуватись ним для прихованого збору інформації, зберігання та подальшої передачі співробітникам ГУ ГШ ЗС РФ свідчить про те, що слідчий суддя вийшов за межі повідомлення про підозру, оскільки надання представникам іноземної організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України не охоплюється поняттям «шпигунство», що є окремим способом вчинення злочину; (6) наявність ризику впливу на свідків повинно бути підтверджено даними, що вказують на психологічний чи фізичний тиск на свідків або інших учасників кримінального провадження, джерело такого доказу повинно бути безумовним; (7) активна громадська позиція ОСОБА_1 не може вказувати на існування ризику підкупу, погроз, тиску на учасників та сторін кримінального провадження, штучного створення доказів своєї невинуватості, крім того ОСОБА_1 не був засудженим за вчинення кримінальних правопорушень, в тому числі передбачених статтями 369, 376 КК.

13.Щодо висновків слідчого судді про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного: прийняття детективом постанови про розшук особи та направлення його на виконання до відповідного органу, не є свідченням того, що особа оголошена у міжнародний розшук.

Позиції учасників провадження

14.07.11.2022 до Суду надійшло доповнення до апеляційної скарги адвоката. У судовому засіданні захисник підтримав свою апеляційну скаргу.

15.Прокурор просив залишити без задоволення скаргу захисника.

Оцінка та мотиви Суду

16.Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (частина 1 статті 404 КПК).

17.У межах доводів апеляційної скарги з метою правильного її вирішення Суд має визначити: (1) чи були підстави для розгляду слідчим суддею клопотання в порядку частини 6 статті 193 КПК в частині встановлення факту оголошення ОСОБА_1 у міжнародний розшук; (2) чи є обґрунтованою підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, що йому інкриміноване, (3) чи підтверджуються встановлені слідчим суддею ризики перешкоджання кримінальному провадженню.

Щодо доводу про відсутність даних про перебування у розшуку підозрюваного каналами Інтерполу

18.Сторона захисту вважає незаконним висновок слідчого судді про те, що ОСОБА_1 оголошений у міжнародний розшук, що підтверджується відповідною постановою детектива від 17.10.2022. Захист зазначив, що прийняття детективом постанови про розшук особи та направлення його на виконання до відповідного органу, ще не є свідченням того, що особа оголошена у міжнародний розшук.

19.Суд погоджується з висновком слідчого судді про доведеність факту оголошення ОСОБА_1 у міжнародний розшук.

20.Так, враховуючи те, що: (1) КПК обумовлює можливість обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою фактом саме оголошенням підозрюваного у міжнародний розшук [а не фактом перебування підозрюваного у такому розшуку чи здійснення такого розшуку]; (2) розшук особи оголошується слідчим (прокурором) відповідною постановою (стаття 281 КПК) - то в цілях застосування частини 6 статті 193 КПК достатньою підставою вважати, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук є наявність постанови слідчого (прокурора) про оголошення підозрюваної особи в міжнародний розшук.

21.Правила Інтерполу не регулюють питання оголошення осіб в міжнародний розшук. Фактичне перебування або не перебування особи в міжнародному розшуку, щодо якої такий розшук оголошено, не має правового значення для вирішення питання обрання запобіжного заходу.

22.З матеріалів провадження вбачається, що: (1) постановою детектива від 17.10.2022 ОСОБА_1 оголошений у міжнародний розшук (том 2 а. с. 179-181); (2) листом НАБУ № 0424-192/19718 від 18.10.2022 вказану постанову разом з іншими документами спрямовано на адресу Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України для виконання, тому для цілей частини 6 статті 193 КПК підозрюваний є таким, що оголошений у міжнародний розшук.

Щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_1 .

23.Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000676 від 07.06.2022 здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 28 - частиною 1 статті 111, частиною 4 статті 368, статтею 368-5, частиною 3 статті 209 КК.

24.08.09.2022 заступником Генерального прокурора - керівником САП ОСОБА_29 складено та підписано повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 28 - частиною 1 статті 111, статтею 368-5 КК (том 2 а. с.169-178).

25.Набуття ОСОБА_1 статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні не ставиться під сумнів стороною захисту.

26.За версією сторони обвинувачення ОСОБА_1 у період з 2019 року по лютий 2022 року у межах конфіденційного співробітництва на виконання завдань ГУ ГШ ЗС РФ за грошову винагороду вчинив дії, спрямовані на допомогу Російській Федерації у проведенні підривної діяльності проти України, що мають ознаки державної зради, чим створив загрозу державній безпеці України у внутрішньо- та зовнішньополітичних сферах, а також у 2020 році, будучи народним депутатом України IХ скликання, діючи умисно, керуючись корисливими мотивами, набув у власність активи у розмірі не менше 567 000 доларів США (що згідно з офіційним курсом Національного банку України становить 15 399 350 гривень), законність підстав набуття яких не підтверджено доказами та які значно перевищують його офіційні доходи.

27.На переконання Суду прокурором були наведені достатні відомості про обставини вчинення дій, кваліфікованих за вказаними вище статтями КК, які в сукупності з дослідженими матеріалами у судовому засіданні та наданими сторонами поясненнями дають підстави для висновку, що мали місце події, про які зазначається у цьому клопотанні, тобто кримінальні правопорушення могли бути вчинені за описаних у клопотанні обставин. На підтвердження цього сторона обвинувачення надала достатні матеріали, на які слідчий суддя послався при ухваленні оскаржуваного рішення.

28.Так, факти імовірного конфіденційного співробітництва ОСОБА_1 з розвідувальним органом Російської Федерації на платній основі на шкоду інтересам та безпеці України підтверджується такими матеріалами сторони обвинувачення:

(1) вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 05.05.2022 у справі № 761/7008/22, яким ОСОБА_3 засуджено за державну зраду, вчинену за попередньою змовою групою осіб, на підставі угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 22020000000000227 від 21.09.2020 (том 1 а. с.32-37). Цим вироком, зокрема, встановлено такі обставини: 1) ОСОБА_3 діяв на виконання завдання співробітника ГУ ГШ ЗС РФ; 2) він запропонував народному депутату України IX скликання провести зустріч з спіробітником ГУ ГШ ЗС РФ для вирішення питання щодо можливої подальшої співпраці із вказаним розвідувальним органом в інтересах Російської Федерації на шкоду України; 3) не пізніше 05.04.2019 цей депутат прийняв пропозицію; 4) з 8 по 10 квітня 2019 року була організована зустріч на території Російської Федерації у м. Москві в приміщенні адміністративної будівлі ГУ ГШ ЗС РФ, за результатами вказаної зустрічі цей депутат фактично був залучений до конфіденційного співробітництва з розвідувальним органом Російської Федерації, а на ОСОБА_3, у тому числі, було покладено завдання виступати у якості зв`язкового та здійснювати організацію фінансування на території України відповідних проектів ГУ ГШ ЗС РФ з метою здійснення підривної діяльності проти України; 5) таким проектом, зокрема, було створення приватних охоронних структур, переважна кількість працівників яких складає колишні співробітники МВС України для сприяння у захопленні органів державної влади та створенні так званої «народної міліції» під час військової агресії Російської Федерації відносно України; 6) ОСОБА_3 протягом 2019-2022 років з періодичністю 1-2 рази на квартал через невстановлений конвертаційний центр на території м. Києва отримував від представників ГУ ГШ ЗС РФ готівкові кошти у сумі від 1 до 3 мільйонів доларів США, які в подальшому передавав довіреним особам депутата, відповідальним за створення та діяльність вказаних охоронних структур;

(2) протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 27.06.2022, а саме матеріалів кримінального провадження № 22020000000000227 (том 1 а. с. 43-46), відповідно до якого було тимчасово вилучено серед іншого протоколи негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НСРД), протоколи допиту ОСОБА_3, протоколи заходів, які тимчасово обмежують права людини, протоколи огляду тощо;

(3) протоколами допиту ОСОБА_3 від 12 та 13.03.2022 (том 1 а. с.47-59), за якими він показав, що: 1) співпрацював з жовтня 2016 року з ГУ (колишнє - ГРУ) ГШ ЗС РФ; 2) у середині лютого 2019 року ОСОБА_1 під час особистої зустрічі повідомив його про свою згоду на співпрацю з ОСОБА_5 (співробітник ГУ ГШ ЗС РФ) та неодноразово в період 2019-лютий 2022 року, в тому числі зі своєю довіреною особою ( ОСОБА_6 ), відвідував ГУ ГШ ЗС РФ у Москві, отримував завдання щодо підривної діяльності проти України, виконував їх; 3) ОСОБА_3 передавав накопичувачі інформації від ОСОБА_1 співробітникам розвідувального органу РФ та в зворотньому напрямку 4) на початку серпня 2019 ОСОБА_7 (співробітник ГУ ГШ ЗС РФ) в Москві повідомив ОСОБА_3 про наявність в нього каналу відправки (перерахунку) коштів в Київ та подальшої передачі їх ОСОБА_1, ці кошти мав отримувати ОСОБА_3, а їх призначенням було фінансування діяльності ОСОБА_1 ; 5) після отримання коштів ОСОБА_3 телефонував ОСОБА_6, повідомляв про отримання коштів, останній у відповідь зазначав про необхідність перевезення їх до офісу ОСОБА_1, де їх отримували різні люди; 6) з серпня 2019 року ОСОБА_3 передавались кошти від 250 000 до 350 000 доларів США в місяць, з березня 2020 року - в значно більших розмірах [зокрема, у березні 2020 року - 850 000 доларів США (як були передані до офісу ОСОБА_1 ), з квітня до липня 2020 року ОСОБА_3 - 800 000 - 1 200 000 доларів США, з серпня 2020 року та до кінця року цих розмір коштів - 1 000 000 доларів США, з вересня 2021 року до початку лютого 2022 року фінансування з боку ГУ ГШ ЗС РФ збільшилось до близько 3,5 мільйонів доларів США в місяць]; 7) ОСОБА_1 на одній із зустрічей з ОСОБА_8 (лютий 2020 року) повідомив про можливість отримати за грошову винагороду аудіозаписи розмов кандидата в Президенти США з Президентом України ОСОБА_9, розмови Президента України ОСОБА_9 з Президентом РФ ОСОБА_10 ; 8) частина фінансування йшла на організацію роботи приватних охоронних фірм з правом володіння та використання вогнепальної зброї;

(4) відомостями про перетин державного кордону ОСОБА_1 в 2018-2021 роках (том 1 а. с. 60-61), з яких вбачається, що ОСОБА_1 систематично перетинав серед іншого російський та білоруський кордон авіасполученням та автомобільним транспортом;

(5) протоколом за результатами проведення заходів, які тимчасово обмежують права людини від 16.03.2021, а саме зняттям інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (далі - ЗІТТМ) стосовно ОСОБА_3 . Так, зокрема, в телефонному спілкуванні та смс-переписці з ОСОБА_7 (співробітник ГУ ГШ ЗС РФ) ОСОБА_3 домовлявся про організацію ряду зустрічей у Москві, імовірно у тому числі за участю ОСОБА_1, та повідомив його про те, що, зокрема, планувався виліт 25.04.2019 рейсом Белавіа Мінськ-Москва (Домодєдово) (том 1 а. с. 87). Саме 25.04.2019 ОСОБА_1 перетинав державний кордон України авіасполученням за маршрутом Київ-Мінськ (том 1 а. с. 60). Крім того, з ОСОБА_7 та іншими співробітниками ГУ ГШ ЗС РФ ( ОСОБА_5 та ОСОБА_11 ) з використанням кодованих слів та псевдонімів ОСОБА_3 обговорював проведення імовірно ОСОБА_1 різного роду інформаційних акцій за їх завданням (інтерв`ю, прес-конференції, публікації в інтернет-ресурсах), передачу грошей та електронних носіїв інформації;

(6) протоколом огляду телефону ОСОБА_3 (том 1 а. с. 100-129), з якого, зокрема, вбачається: 1) наявність в його телефоні контактів «ІНФОРМАЦІЯ_2», самого ОСОБА_1, ОСОБА_8 ( ОСОБА_12 ), спільного фотознімку з ОСОБА_1 ; 2) наявність записів в додатку «Заметки» із датами та сумами коштів, зокрема, 400 000 - 06.07, 1 000 000 - 05.07, 1 000 000 - 02.07, 965 000 - 01.07; 3) переписка та обмін файлами в додатку WhatsApp з ОСОБА_1 ; 4) переписка щодо вартості авіаквитків та фото квитанцій на рейси Белавіа Мінськ-Москва; 5) повідомлення в додатку WhatsApp в діалозі з ОСОБА_13 про те, що «гроші прийшли» (том 1 а. с. 125); 6) листування ОСОБА_3 з ОСОБА_14 (помічник та племінник ОСОБА_1 ), в якому викладені відомості щодо авіарейсів Белавіа Мінськ-Москва 21.05.2019 та 09.06.2019 (том 1 а. с. 128), що узгоджується із датами вилітів ОСОБА_15 в Мінськ 20.05.2019 та 09.06.2019 (том 1 а. с. 60);

(7) протоколом огляду інтернет-сторінок від 03.09.2022 (том 1 а. с.130-143), з якого вбачається, що ОСОБА_11 є колишнім співробітником ГРУ ЗС РФ, а також заступником командира військової частини НОМЕР_1 . Його пов`язують із проведенням компаній з дезінформації, називають організатором підривної та розвідувальної діяльності проти України, а також вважають автором матеріалів із назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1», які з`явилися у засобах масової інформації одразу після виступів ОСОБА_1 ;

(8) протоколом за результатами проведення заходів, які тимчасово обмежують права людини від 12.03.2021, а саме ЗІТТМ стосовно ОСОБА_3 (том 1 а. с. 144-161). Зі стенограм телефонних переговорів ОСОБА_3 з іншими особами, що мали місце в березні-квітні 2020 року, вбачається імовірне обговорення ним обставин отримання в конвертаційних центрах міста Києва за різними адресами з використанням кодових слів та паролів різних сум коштів (у тому числі через свого сина - ОСОБА_16 ) та подальшого транспортування та передачі їх в офіс ОСОБА_1 (у тому числі через ОСОБА_17 );

(9) протоколом обшуку від 27.07.2022 приймальні народного депутата ОСОБА_1 (том 1 а. с. 168-182) та протокол огляду від 27.07.2022 (том 1 а. с. 183-187) документів, вилучених за результатами цього обшуку, що свідчать про листування з публічними діячами США, служителями Московського патріархату, роздруківки з персональними даними різних фізичних осіб, зокрема, учасників організації харківський «Нацкорпус», депутатів місцевих рад Донецької області, роздруківка з відомостями «Прес-реліз «НАБУ-leaks» та інші;

(10) протоколом обшуку від 26-27.07.2022 за місцем проживання ОСОБА_6, який є довіреною особою ОСОБА_1 та братом його колишньої дружини ОСОБА_18 (том 1 а. с. 196-222) та протокол огляду від 28-29.07.2022 (том 1 а. с. 223-232) документів, вилучених за результатами цього обшуку. Під час цього обшуку було вилучено низку предметів та документів, зокрема довідки про громадських активістів в різних областях, проросійську літературу, флеш-накопичувачі, на яких виявлені аудіозаписи телефонних розмов Президента США ОСОБА_19, Президента України ОСОБА_31 та Держсекретаря США ОСОБА_30;

(11) протоколом обшуку від 26-27.07.2022 за місцем проживання ОСОБА_18 (том 2 а. с. 9-18) та протоколи огляду від 28-29.07.2022 (том 2 а. с. 19-49) електронних носіїв інформації, вилучених за результатами цього обшуку, на яких, зокрема, містяться файли із записами інтерв`ю ОСОБА_1, відеозапис з ОСОБА_6 ;

(12) протоколом огляду від 01.07.2022 (том 2 а. с. 79-114), за яким було оглянуто інформацію відеохостингу YouTube, яка підтверджує виступи ОСОБА_1, зокрема у прес-центрі ІА «Інтерфакс-Україна», відеозаписи «ІНФОРМАЦІЯ_3», «ІНФОРМАЦІЯ_4», «ІНФОРМАЦІЯ_5», «ІНФОРМАЦІЯ_6», «ІНФОРМАЦІЯ_7»;

(13) протоколом допиту свідка ОСОБА_20, водія-охоронця ОСОБА_1, від 11.08.2022 (том 2 а. с. 120-126), за яким свідок підтвердив, що йому відомо про візити підозрюваного до РФ;

(14) протоколом допиту свідка ОСОБА_21, водія-охоронця ОСОБА_1, від 11.08.2022 (том 2 а. с. 127-132), за яким свідок підтвердив, що йому відомо про неодноразові візити ОСОБА_3 до офісу ОСОБА_1 та їх особисте спілкування.

29.Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у незаконному збагаченні підтверджується вищевказаними доказами в частині сум коштів, що надходили через ОСОБА_3 та інших осіб від ГУ ГШ ЗС РФ на адресу офісу (приймальні) ОСОБА_1, зокрема, передавались через його племінника та помічника ОСОБА_17, та даними його щорічної декларації як особи, уповноваженої на виконання функцій держави та органів місцевого самоврядування за 2020 рік (том 2 а. с. 146-163).

30.Суд погоджується із посиланням захисника на те, що вирок суду на підставі угоди не має преюдиціального значення в кримінальному провадженні стосовно інших осіб (як і будь-які інші рішення судів не мають в кримінальному судочинстві преюдиціального значення для встановлення винуватості особи), у той же час, як правильно зазначив слідчий суддя, доказова база матеріалів клопотання не обмежується лише цим вироком, оцінка доказів має здійснюватися у їх сукупності. Крім того, на цьому етапі кримінального провадження не вирішується питання про доведення вини підозрюваного на рівні стандарту доказування «поза розумним сумнівом», а лише за стандартом переконання «обґрунтована підозра».

31.Суд також погоджується із доводом апелянта про те, що посилання слідчого судді в оскаржуваній ухвалі на відомості Державної прикордонної служби України про перетин державного кордону ОСОБА_3 є помилковим, оскільки вказані відомості не містять таких даних, втім ця помилка не впливає на загальний висновок Суду щодо доведеності наявності обґрунтованої підозри у цьому провадженні.

32.Оцінюючи зауваження захисника щодо надуманості формулювання детективом мети проведення ОСОБА_1 згаданих вище прес-конференцій, правомірність цих заходів, відповідність їх статусу та роботі народного депутата України, неможливість завдання цими діями шкоди територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України, Суд відхиляє.

33.Так дійсно, дії щодо оприлюднення інформації про обставини, що були предметом інформаційних акцій (компаній), організованих чи проведених за участю ОСОБА_1, самі по собі можуть і не бути злочинними з огляду на конституційне право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, а також приписи закону про неможливість віднесення до інформації з обмеженим доступом відомостей про факти порушення прав і свобод людини, незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб (пункти 4-5 частини 4 статті 21 Закону України «Про інформацію»). У той же час Судом при підтвердженні правильності висновків слідчого судді щодо обґрунтованості підозри враховано такі обставини як: (1) імовірне співробітництво підозрюваного із представниками розвідувального органу РФ на платній основі в період часу після анексії Російською Федерацією частини території України (Автономної республіки Крим), окупації частин Донецької та Луганської області та інших проявів збройної агресії РФ з початку 2014 року; (2) здійснення цих інформаційних акцій саме за їх дорученням та у співпраці з особою, яка є колишнім співробітником ГРУ ЗС РФ, членом наукової ради радбезу РФ, та яку називають організатором підривної та розвідувальної діяльності проти України, відповідальною за проведення компаній з дезінформації; (3) імовірне вчинення підозрюваним інших завдань ГУ ГШ ЗС РФ, зокрема, фінансування діяльності створеної на території України мережі ГУ ГШ ЗС РФ, яка в подальшому мала бути використана для сприяння військовій агресії РФ проти України, участь з цією метою в організації роботи приватних охоронних фірм з правом володіння та використання вогнепальної зброї.

Щодо ризиків перешкоджання кримінальному провадженню

34.Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

35.Слідчим суддею належним чином враховано (1) відомості про останнє відоме місце перебування ОСОБА_1 на території України (Сумська область, яка межує з Російською Федерацією), а також ті обставини, що (2) з початку повномасштабного вторгнення 24.02.2022 перетин кордону Державною прикордонною службою України на вказаній території не контролювався, а тому (3) підозрюваний ОСОБА_1 безперешкодно міг потрапити на територію Російської Федерації з метою уникнення кримінальної відповідальності; (4) відсутність його за місцем свого постійного проживання, за усіма відомими органу досудового розслідування можливими адресами його перебування; (5) не відвідування ним як народним депутатом України у період з 01.02.2022 по 06.09.2022 пленарних засідань Верховної Ради України (том 2 а. с. 139-140).

36.Крім того, згідно показань свідків, які працювали водіями-охоронцями та помічниками в його приймальні народного депутата, тобто його найближчого оточення (том 2 а. с. 115-138), ніхто його не бачив з 06.02.2022 та не знає про його теперішнє місцеперебування.

37.Посилання захисника на безпідставність встановлення слідчим суддею ризику знищення, спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з огляду на той факт, що в оскаржуваній ухвалі він посилається на спілкування ОСОБА_1 з іншим підозрюваним в той час, коли матеріали клопотання не містять доказів вручення підозри іншим особам, відхиляється судом як несуттєве. Так, слідчий суддя обґрунтовано враховував також при встановленні цього ризику комунікацію його з іншими особами, що могли бути не обізнаними про злочинні наміри ОСОБА_1, і відповідно їх засоби зв`язку, кореспонденція можуть зберігати в собі важливу для розслідування інформацію.

38.Врахування слідчим суддею можливого використання ОСОБА_1 пристрою, який за зовнішніми ознаками та технічними даними може бути спеціальним технічним засобом негласного зняття інформації, разом із вжиттям ним засобів конспірації, мало місце при перевірці доведеності існування досліджуваного ризику, а не з метою розширення обсягу підозри.

39.У той же час Суд вважає недостатньо обґрунтованим слідчим суддею наявність ризику здійснення тиску ОСОБА_1 на інших підозрюваних з огляду на доречне зауваження адвоката Телешецького О. І., що матеріали клопотання не містять повідомлень про підозру іншим особам, а також ризику вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення лише в силу того, що він перебуває на свободі та досі триває повномасштабне вторгнення збройних сил Російської Федерації. Втім, відхилення вказаних ризиків не змінює загальний висновок Суду про наявність підстав для задоволення клопотання детектива про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

40.Враховуючи викладене вище, апеляційним переглядом ухвали слідчого судді істотних порушень вимог КПК, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

41.Керуючись статтями 177, 178, 183, 193, 194, 281, 404, 405, 407, 409, 422, 532 КПК, колегія суддів постановила:

1.Апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення.

2.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.10.2022 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_32

Судді ОСОБА_33

ОСОБА_34