Екснардепа Андрія Деркача обвинувачують в отриманні хабаря в розмірі понад $567 тис. від російських спецслужб за дискредитацію України та перешкоджання її інтеграції до ЄС і НАТО.

Андрій Деркач — колишній народний депутат III-IX скликань. Ексрегіонал, навчався в школі КДБ у Москві, голосував за «диктаторські закони» 16 січня 2014 року. Внесений до санкційних списків США.

Слідство встановило, що протягом 2019-2022 років колишній нардеп Андрій Деркач отримав щонайменше $567 тис від правоохоронних та розвідувальних органів росії. Він дискредитував Україну на міжнародній арені, погіршенні дипломатичних відносин із США, ускладненні інтеграції України до ЄС та НАТО.

За версією слідства, Деркач сприяв спеціальним інформаційним акціям, які широко висвітлювалися в українських та закордонних ЗМІ та дискредитували українську владу, мали погіршити відносини з країнами-партнерами. 

Зокрема у 2020 році Деркач провів онлайн-конференції «Нові факти міжнародної корупції та зовнішнього управління Україною», «Нові записи розмов, які свідчать про міжнародну корупцію та зовнішнє управління України», «Нові факти міжнародної корупції, а також зовнішнього управління Україною». На одній з конференцій екснардеп  оприлюднив нібито записи розмов Порошенка та Байдена, а також Порошенка та путіна, які відбулись у 2015-2016 роках. 

Андрію Деркачу інкримінують ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111, ст. 368-5 КК України. 

До того ж у червні 2022 року СБУ повідомила про викриття масштабної агентурної мережі Головного управління Генштабу рф, ключову роль у якій відігравав народний депутат Андрій Деркач. За даними слідства, політик був завербований російською воєнною розвідкою ще у 2016 році під кураторством вищого керівництва ГРУ — Ігоря Костюкова та Володимира Алєксєєва. Основним завданням Деркача було створення мережі приватних охоронних підприємств у різних регіонах України, які під час повномасштабного вторгнення мали сприяти просуванню російської техніки, забезпечувати «мирний» вхід ворожих військ у міста та допомагати в захопленні урядового кварталу в Києві. 

На реалізацію цього плану ГРУ раз на кілька місяців виділяло фінансування у розмірі $3–4 млн, частину з яких нардеп привласнював. Зв’язківцем і фінансовим кур’єром у цій схемі виступав колишній помічник депутата Ігор Колєсніков, який після затримання пішов на угоду зі слідством і підтвердив плани ворога щодо створення маріонеткового уряду в Україні. 

Будучи підозрюваним, Деркач переховувався від слідства, стосовно нього здійснювалось заочне досудове розслідування (in absentia). У вересні 2022-го Деркача оголосили в розшук. Вже у січні 2023 році Зеленський позбавив його громадянства, а Верховна Рада достроково припинила його повноваження та забрала в нього депутатський мандат.

Крім України, слідство проти Деркача ведуть Сполучені Штати Америки. Там його обвинувачують у відмиванні грошей, банківському шахрайстві та порушенні раніше накладених санкцій. Деркачу загрожує 30 років в американській в’язниці. 

Попри санкції та обвинувачення Андрій Деркач відкрито веде політичну діяльність у росії.. У листопаді 2024 року екснардеп увійшов до комітету безпеки і оборони Ради Федерацій рф. Влітку 2024 року він став кандидатом у російську Раду Федерації. Вже у вересні він став сенатором у Раді Федерації від Астраханської області. У грудні 2025 року стало відомо, що Деркач удостоєний званням героя росії. 

У листопаді 2025 року ім’я екснардепа-втікача було згадане у справі «Мідас». НАБУ повідомило, що завдання з легалізації незаконно отриманих коштів покладалась на окремий офіс злочинної організації, розташований у центрі Києва. Приміщення належало родині колишнього народного депутата, а нині політика в рф Андрія Деркача, обвинуваченого в державній зраді.

Також НАБУ зазначило про зв’язки деяких фігурантів «Мідаса» з Андрієм Деркачем. До прикладу, фігуранта під назвою «Рокет». Це —  Ігор Миронюк, ексрадник колишнього міністра енергетики Германа Галущенка та експомічник Андрія Деркача.

Додатково слідством встановлено, що саме в наданому Деркачем офісі учасники злочинної схеми здійснювали суворий облік отриманих коштів, вели «чорну бухгалтерію» та відмивали гроші через мережу компаній-нерезидентів.