Документ № 107347803

Справа № 991/4451/22

Провадження № 11-сс/991/370/22

Слідчий суддя ОСОБА_54

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2022 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів:

головуючого судді - ОСОБА_55,

суддів - ОСОБА_56, ОСОБА_57,

секретар судового засідання - ОСОБА_58,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_59, подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_1, а також апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_60 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31 жовтня 2022 року, якою відмовлено в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді застави відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Київ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України, у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20 лютого 2019 року,

за участю:

підозрюваного - ОСОБА_1,

захисників підозрюваного - адвокатів ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64,

прокурора - ОСОБА_65,

В С Т А Н О В И Л А:

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини

Національним антикорупційним бюро України здійснюють досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора (далі - САП) - процесуальне керівництво, у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20 лютого 2019 року за підозрою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК України), за фактом розтрати службовими особами Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» (далі - АБ «Укргазбанк»), у складі організованої групи та шляхом зловживання ними своїм службовим становищем, коштів цього банку в особливо великих розмірах, а також внесення до офіційних документів, а саме актів наданих послуг, завідомо неправдивих відомостей.

06 жовтня 2022 року, у межах указаного кримінального провадження, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

У цей же день, детектив НАБУ, за погодженням із прокурором САП звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (далі - клопотання детектива НАБУ)

За результатами розгляду, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 31 жовтня 2022 року відмовив у задоволенні клопотання детектива НАБУ та застосував до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 16 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 40 92 200 (сорок мільйонів дев`яносто дві тисячі двісті) гривень. Одночасно слідчий суддя поклав на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язки передбачені п. 1, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).

Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід, слідчий суддя дійшов висновків, що: підозра є обґрунтованою та підтверджується доданими до клопотання доказами; стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України; запобіжний захід у вигляді застави здатний запобігти ризикам, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків; визначений розмір застави не є явно непомірним для підозрюваного.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка їх подала

Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_64, діючи в інтересах підозрюваного ОСОБА_1, а також прокурор САП подали до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційні скарги. За змістом вимог апеляційних скарг:

- адвокат ОСОБА_64 просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу про відмову в застосуванні до ОСОБА_1 запобіжного заходу;

- прокурор просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою: клопотання детектива задовольнити; застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, із можливістю внесення застави в розмір 30 770 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 80 002 000 (вісімдесят мільйонів дві тисячі) гривень; у випадку внесення застави покласти на підозрюваного зазначені в клопотанні детектива обов`язки, передбачені п. 1, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Сторона захисту, обґрунтовуючи вимоги своє апеляційної скарги, посилається на те, що підозра ОСОБА_1 є необґрунтованою та такою, що не містить у собі ознак складу злочинів. Як у повідомленні про підозру, так і в оскаржуваній ухвалі жодним чином не конкретизовано дії ОСОБА_1 та не зазначено: яке майно і у якому розмірі розтрачено, шляхом яких дій та на чию користь розтрачено майно; на підставі яких розпорядчих актів таке майно було ОСОБА_1 ввірене або перебувало у його віданні; які саме офіційні документи підроблено, які неправдиві відомості внесені у ці документи та хто і який спосіб їх уніс; в який спосіб ОСОБА_1 організував вчинення злочинів та які конкретно дії для цього вчинив. Поряд з тим, стороною обвинувачення не наведено належних та достатніх доводів щодо існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Усі твердження сторони обвинувачення зводяться до припущень. Визначений слідчим суддею розмір застави є завідомо непомірним для ОСОБА_6 та жодним чином не ґрунтується на реальній оцінці його статків.

Узагальнені доводи апеляційної скарги сторони обвинувачення зводяться до не погодження з висновками слідчого судді в частині того, що: ризики, передбачені п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України існують, проте не в тому обсязі, який би давав беззаперечні підстави застосувати до ОСОБА_1 винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою; відсутній ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_1 ; відсутні виняткові обставини для застосування запобіжного заходу до ОСОБА_1 у виді тримання під вартою та інший більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, зможе запобігти встановленим ризикам; застава в сумі 40 192 200 грн зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. На переконання прокурора, на цьому етапі кримінального провадження лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Позиції учасників судового провадження

Захисники підозрюваного в судовому засіданні в повному обсязі підтримали апеляційну скаргу з наведених в ній підстав, просили задовольнити. Заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора. Підозрюваний підтримав позицію своїх захисників.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, просив задовольнити його апеляційну скаргу з наведених в них підстав.

Мотиви суду

Заслухавши доповідь судді щодо суті ухвали слідчого судді та поданих апеляційних скарг, вислухавши доводи і заперечення учасників судового провадження, дослідивши матеріали, які надійшли від слідчого судді, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів доходить до таких висновків.

Згідно ст. 2 КПК України основними завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (ч. 1 та 2 ст. 131 КПК України).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною другою статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї

За вимогами ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Із наданих суду матеріалів судового провадження вбачається, що наведені у клопотанні підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу слідчим суддею перевірялися. При цьому, слідчим суддею в судовому засіданні заслухані доводи прокурора, заперечення підозрюваного ОСОБА_1 та його захисників, досліджені надані стороною обвинувачення матеріали, які обґрунтовують клопотання, а також письмові докази сторони захисту, з`ясовані всі обставини необхідні для вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу.

Крім того, на виконання вимог ст. 178 КПК України слідчим суддею врахована вагомість наявних доказів про вчинення кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_1, у сукупності відомості про його особу з врахуванням сімейного та матеріального стану, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, а також обставини вчинення правопорушень за пред`явленим повідомленням про підозру.

При вирішенні питання щодо встановлення наявності обґрунтованої підозри предметом перевірки слідчого судді є не лише питання дотримання процесуального порядку вручення повідомлення про підозру, а й питання дотримання стандарту доказування «обґрунтована підозра» у вчиненні кримінального правопорушення, зважаючи при цьому на рівень обмеження прав, свобод та інтересів особи внаслідок повідомлення її про підозру та строк здійснення досудового розслідування.

При цьому, поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (ч. 5 ст. 9 КПК України). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, у рішенні в справі Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom від 30 серпня 1990 року, заяви №12244/86, 12245/86; 12383/86, §32; у рішенні в справі Нечипорук і Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04, §175) термін «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Отже, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Виходячи з наявних матеріалів, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про можливу причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень та відповідно встановлення викладених вище обставин за стандартом доказування «обґрунтована підозра», а доводи апеляційної скарги цього не спростовують.

Такий висновок також узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року, де суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Колегія суддів звертає увагу, що рівень обґрунтованості, доведеності підозри має корелюватися зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають (можуть бути пов`язані) із прийняття відповідного процесуального рішення (вчинення процесуальної дії): чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. При цьому стандарти доказування (переконання) поступово зростають з перебігом ефективного розслідування та потребують більш глибокого обґрунтування, що повного мірою узгоджується із об`єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.

Зазначене, зокрема, пов`язане із обов`язком слідчого судді, суду при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України).

Отже, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді в частині обґрунтованості підозри ОСОБА_1, оскільки надані стороною обвинувачення докази на обґрунтування підозри є переконливими, узгоджуються між собою та є достатніми для висновку, що ОСОБА_1 міг вчинити інкриміновані йому кримінальні правопорушення, тобто про те, що підозра є обґрунтованою, та доводами апеляційної скарги сторони захисту не спростовується.

Перевіряючи обґрунтування слідчого судді щодо наявності ризиків: переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, приховання або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, колегія суддів встановила належне та детальне обґрунтування слідчим суддею наявності кожного із зазначених ризиків в оскаржуваній ухвалі, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, характер та ступінь суспільної небезпеки кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1, фактичні обставини провадження та дані про особу підозрюваного, в тому числі про його сімейний, майновий стан та стан здоров`я, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Доводи сторони захисту щодо незгоди з висновком слідчого судді в частині існування вказаних вище ризиків не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду.

Твердження прокурора про існування ризику вчинення ОСОБА_1 іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінальних правопорушень, у яких він підозрюється, не підтверджуються ані матеріалами клопотання, ані апеляційною скаргою.

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження і забезпеченням належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Водночас, колегія суддів не може погодитись із висновком слідчого судді про те, що застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу, не пов`язане з триманням під вартою, зможе запобігти реалізації ним встановлених ризиків.

Так, обираючи щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави, слідчий суддя належним чином не звернув уваги на обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме: наявність обґрунтованої підозри у вчинені ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України, одне із яких класифікується, як особливо тяжкий злочини (ч. 5 ст. 191 КК України), за вчинення якого особа карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; існування підстав вважати, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При цьому, слідчий суддя надав неналежну оцінку щодо перерахування ОСОБА_1 28 лютого 2022 року частини своєї річної премії в розмірі 9 741 881,70 гривень на потреби Збройних сил України, оскільки виходячи з доходів/майнового стану ОСОБА_1, вказана сума є незначною (приблизно 21 % від отриманих доходів отриманих за 2020-2022 роки).

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з огляду на те, що підозрюваний ОСОБА_1 разом з іншими членами організованої групи, що є підозрюваними у кримінальному провадженні, використовуючи власні зв`язки, в тому числі і у правоохоронних органах, експертних установах, та вплив, а також значні фінансові можливості, можуть вчиняти дії з метою подальшого перешкоджання кримінальному провадження, зокрема, шляхом вжиття заходів, спрямованих на створення уявлення про те, що вчинені такими особами дії з протиправного обернення коштів АБ «Укргазбанк» на користь третіх осіб (розтрата коштів) є законними (здійснення з порушенням підслідності СВ Солом`янського УП ГУНП у м. Києві досудового розслідування кримінального провадження № 12019100090012166 за тими ж фактами щодо яких вже здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження № 52019000000000143; складення суперечливих висновків експертів відповідно до наданих вихідних даних; наявні судові спори в судах).

Разом з тим, колегія суддів вважає, що посилання сторони захисту та висновки слідчого судді на належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування, з урахуванням характеру та тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені в судовому засіданні ризики до маловірогідності (мінімальності) чи до їх виключення на цьому етапі судового провадження.

Крім того, сама лише наявність утриманців та стан здоров`я членів сім`ї підозрюваного не може унеможливлювати досягнення завдань кримінального провадження, адже це ставить під сумнів ефективність та дієвість кримінального процесу.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку про необхідність у цьому випадку обрання щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вищенаведені обставини у сукупності свідчать, що лише такий запобіжний захід буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, встановлених щодо ОСОБА_1 .

Суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом (абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 5 статті 182 КПК).

Виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.

Також, в контексті справи «Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Колегія суддів, ураховуючи обставини кримінального провадження (один із співучасників організував осіб Агентів чи/та Партнерів АБ «Укргазбанк», розпоряджався їхніми рахунками, кошти знімалися в касі АБ «Укргазбанк» у час, коли Агенти чи/та Партнери перебували за кордоном, тощо), доходить висновку, що на даний час існують достатні підстави вважати, що розтрачені кошти у сумі 205 998 435,93 гривень знаходяться під контролем групи підозрюваних. У зв`язку із цим, ці кошти необхідно враховувати в контексті встановлення майнового стану ОСОБА_1, а не лише як спричинені збитки.

З огляду на викладене, враховуючи майновий стан підозрюваного, членів його родини, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому особливо тяжкого корупційного злочину, наявність ризиків, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, розмір предмета кримінального правопорушення ( ОСОБА_1 підозрюється в розтраті коштів АБ «Укргазбанк» у сумі 204 208 560,55 гривень), з урахуванням відведеної йому ролі у вчиненні розтрати коштів Банку, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку щодо визначення відносно ОСОБА_1 застави саме у розмірі 16 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 40 192 200 (сорок мільйонів сто дев`яносто дві тисячі двісті) гривень. Такий розмір застави, на думку колегії суддів, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного, та колегія суддів не вбачає підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_1 .

Належно обґрунтованим та законним є рішення слідчого судді і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених п. 1, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

В апеляційних скаргах містяться також інші аргументи сторін, які не потребують детального аналізу колегією суддів та не мають будь-якого вирішального значення у цьому провадженні.

Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК України.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів доходить висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню із постановленням нової ухвали.

Керуючись ст. 309, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_59, подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_1, залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_60 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31 жовтня 2022 року скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_67, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_66, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20 лютого 2019 року задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 31 грудня 2022 року, але в межах строку досудового розслідування.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 16 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 40 192 200 (сорок мільйонів сто дев`яносто дві тисячі двісті) гривень, після внесення якої підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_1 .

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді, суду;

- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування (безпосередньо або опосередковано):

1) зі свідками: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, працівниками Держаудитслужби ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49 а також: з ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53

2) з керівниками, представниками юридичних осіб - клієнтів АБ «Укргазбанк», які зазначені у тексті повідомленої ОСОБА_1 підозри у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20 лютого 2019 року, за виключенням спілкування пов`язаного з безпосереднім виконанням підозрюваним своїх повноважень, посадових обов`язків;

3) діючим керівниками Держаудитслужби, за виключенням спілкування пов`язаного з безпосереднім виконанням підозрюваним своїх повноважень, посадових обов`язків;

4) діючими керівниками АБ "Укргазбанк", за виключенням спілкування пов`язаного з безпосереднім виконанням підозрюваним своїх повноважень, посадових обов`язків;

5) з підозрюваними у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20 лютого 2019 року - ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що мають право на виїзд з України та в`їзд до України.

Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного в разі його звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, визначити до 31 грудня 2022 року, але в межах строку досудового розслідування.

Роз`яснити підозрюваному, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20 лютого 2019 року.

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, захисникам для відома та направити керівнику ДУ «Київський слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_55

Судді ОСОБА_56

ОСОБА_57