Документ № 107401187

Справа № 626/1948/17

Провадження № 11-кп/991/74/22

Головуючий суддя першої інстанції: ОСОБА_3

Суддя-доповідач: ОСОБА_4

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

18 листопада 2022 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді ОСОБА_4,

суддів: ОСОБА_5, ОСОБА_6,

секретар судового засідання ОСОБА_7,

за участю:

прокурора ОСОБА_8,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_9 про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Вищого антикорупційного суду від 17 серпня 2022 року:

1. ОСОБА_1 визнано винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком 7 (сім) років, із позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських повноважень, строком на 3 (три) роки, із позбавленням його військового звання майора юстиції, та із конфіскацією усього належного йому майна;

2. ухвалено строк відбування основного покарання обчислювати з моменту затримання ОСОБА_1 та зараховано у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення ОСОБА_1, у тому числі два дні затримання з 31 серпня 2017 року по 01 вересня 2017 року, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі;

3. строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських повноважень, ухвалено обчислювати з моменту відбуття основного покарання;

4. вирішено питання щодо зміни запобіжного заходу, речових доказів, вилучених у ході обшуку речей, документів та конфіскації арештованого майна.

На вказаний вирок прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8, обвинувачений ОСОБА_1, його захисники ОСОБА_10, ОСОБА_9 та третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна, ОСОБА_2 подали апеляційні скарги.

Надалі, захисник ОСОБА_9 подав клопотання про зміну ОСОБА_1 запобіжного заходу із тримання під вартою на особисте зобов`язання без покладання обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Заслухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_9, які підтримали подане клопотання, пояснення прокурора ОСОБА_8, який заперечував проти задоволення клопотання захисника, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання захисника ОСОБА_9

Згідно із ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Аналіз положень ст.184, 200, 201 КПК України дає підстави вважати, що у клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які: виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які особа, що звернулася з клопотанням, на той час не знала і не могла знати.

Із огляду на матеріали провадження, колегія суддів прийшла до переконання, що обставини, на які посилається захисник ОСОБА_9, а саме: мобілізація ОСОБА_1, неможливість його явки за викликом до суду, у зв`язку з необхідністю дозволу старшого військового начальника для залишення військової служби, легітимність перебування обвинуваченого на лікарняному під час його мобілізації, безпідставність обрання запобіжного заходу у зв`язку з тяжкістю злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, відсутність ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином з урахуванням стадії кримінального провадження, перебування ОСОБА_1 в статусі військовослужбовця Збройних Сил України, а також те, що втеча є більш тяжким злочином, ніж той, в якому він обвинувачується зараз, не виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу та не є такими, що існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які на той час захисник ОСОБА_9 не знав і не міг знати.

Тому, оскільки клопотання адвоката ОСОБА_9 не містить вищевказаних відомостей та належного обґрунтування необхідності зміни обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу, у задоволенні такого клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.350, 418 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_9 про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: ОСОБА_4

Судді: ОСОБА_5

ОСОБА_6