- Головуюча суддя (ВАКС): Михайленко В.В.
Справа № 991/4005/22
Провадження 1-кп/991/57/22
У Х В А Л А
21 листопада 2022 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_4, суддів ОСОБА_5, ОСОБА_6,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_7,
прокурора ОСОБА_8,
обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,
захисників ОСОБА_9, ОСОБА_10,
розглянувши клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2021 за № 52021000000000281, за обвинуваченням
ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 4 статті 369 КК України,
ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 27 частиною 4 статті 369 КК України,
В С Т А Н О В И В:
1.До Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52021000000000281, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2021, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 4 статті 369, частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 4 статті 369, частиною 2 статті 15 частиною 4 статті 190 КК України, ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 4 статті 369 КК України, та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 27 частиною 4 статті 369 КК України.
1.1.У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 заявив клопотання про повернення обвинувального акту.
1.2.Клопотання обґрунтоване тим, що відповідно до пункту 5 частини 2 статті 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. З огляду на вимоги пунктів 1-2 частини 1 статті 91 КПК України під фактичними обставинами кримінального правопорушення слід розуміти обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчиненого правопорушення. Однак обвинувальний акт не відповідає вимогам, встановленим пунктами 1-2 частини 1 статті 91, пунктом 5 частини 2 статті 291 КПК України.
1.3.Крім того, зі змісту обвинувального акта не зрозуміло хто саме (які конкретні особи), коли та за яких обставин надали неправомірну вигоду Генеральному прокурору, тобто вчинили закінчений злочин, передбачений частиною 4 статті 369 КК України, та які саме дії виконав ОСОБА_1 як пособник у вчиненні цього злочину. Обвинувачений вказує, що в обвинувальному акті не зазначені відомості щодо дати, часу, місця та обставин отримання неправомірної вигоди Генеральним прокурором повністю або частково, а це свідчить про те, що факт отримання неправомірної вигоди Генеральним прокурором не встановлений стороною обвинувачення, отже відсутні підстави, які вказують на наявність закінченого злочину, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України, та про пособництво ОСОБА_1 у вчиненні такого злочину.
1.4.Обвинувачений стверджує, що висунуте йому обвинувачення є неконкретним та таким, що протирічить встановленим і зазначеним в цьому ж обвинувальному акті обставинам вчинення кримінального правопорушення, які інкримінуються ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Виклад обставин не відповідає дійсності, а сам обвинувальний акт не містить фактичних обставин, які б розкривали склад кримінального правопорушення, передбачений частиною 4 статті 369 КК України.
1.5.Також вказує на не відповідність вимогам законодавства кваліфікації дій ОСОБА_3 за частиною 2 статті 15 частиною 4 статті 190 КК України, оскільки матеріали кримінального провадження не містять будь-яких заяв про вчинення шахрайських дій, а сам факт обмана та зловживання довірою відсутній.
1.6.Обвинувальний акт спрямований до Вищого антикорупційного суду з порушенням предметної підсудності, оскільки обвинувачені не є державними службовцями категорії «А», а фактичні обставини, що свідчать про надання неправомірної вигоди Генеральному прокурору, в обвинувальному акті відсутні.
1.7.На підставі викладеного, обвинувачений вважає, що обвинувальний акт підлягає поверненню.
2.Учасники судового засідання висловили такі позиції
2.1.Захисник ОСОБА_12, обвинувачений ОСОБА_2 та захисник ОСОБА_11 підтримали подане клопотання та просили його задовольнити.
2.2.Прокурор проти задоволення клопотання заперечив. Вказав, що обвинувальний акт відповідає всім вимогам, визначеним у статті 291 КПК України, а висновки, озвучені захисниками, є передчасними, оскільки питання доведеності тих чи інших обставин на підготовчому судовому засіданні не вирішується.
3.Дослідивши обвинувальний акт, заслухавши доводи учасників кримінального провадження, Суд дійшов таких висновків.
3.1.Пунктом 3 частини 3 статті 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу. При цьому законодавець надає суду право, а не встановлює відповідний обов`язок під час підготовчого судового засідання (постанова Верховного Суду від 26.06.2018 справа № 520/8135/15-к, провадження № 51-203км17).
3.2.Відповідно до частини 4 статті 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
3.3.Положеннями частини 2 статті 291 КПК України встановлено вимоги до обвинувального акта, згідно з якими обвинувальний акт має містити такі відомості:
1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;
5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;
6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання;
7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;
8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);
8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу;
9) дату та місце його складення та затвердження.
3.4.Суд вважає, що подане обвинуваченим клопотання про повернення обвинувального акту прокурору зводиться до незгоди з форматом викладення фактичних обставин кримінального правопорушення та доведення факту винуватості обвинувачених. Зокрема, на думку ОСОБА_1, в обвинувальному акті не зазначені конкретні час, місце та обставини отримання неправомірної вигоди Генеральним прокурором, відсутні підстави, які вказують на пособництво у вчиненні злочину.
3.5.Так, під формулюванням обвинувачення слід розуміти короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактично моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому. Належний виклад фактичних обставин кримінального правопорушення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків органу досудового розслідування, а й для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист.
3.6.Водночас щодо доводів обвинуваченого про невідповідність вимогам закону опису фактичних обставин і формулювання обвинувачення, то пункт 5 частини 2 статті 291 КПК України прямо передбачає, що фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються так, як прокурор це вважає встановленим. Більше того, кримінальний процесуальний закон не надає суду повноважень до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо, оскільки визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора (постанова Касаційного кримінального суду Верховного суду від 03.07.2019 року у справі N 273/1053/17). В обвинувальному акті зазначаються не будь-які фактичні обставини кримінального правопорушення, а ті, які прокурор (а не суд чи сторона захисту) вважає встановленими. До цього слід додати, що КПК України містить положення про зміну обвинувачення в суді, висунення додаткового обвинувачення, відмову від підтримання державного обвинувачення (частина 2 статті 337, статті 338-340 КПК України), а також передбачає право суду вийти за межі зазначеного в обвинувальному акті висунутого обвинувачення в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження (частина 3 статті 337 КПК України). В свою чергу, якщо під час розгляду обвинувального акта суд не зможе дійти висновку про те, що викладені в ньому відомості (в тому числі фактичні обставини кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення) не узгоджуються з представленими доказами або суперечать правилам кримінально-правової кваліфікації, він виносить виправдовуваний вирок.
3.7.Отже, визначення обсягу фактичних обставин кримінального правопорушення, що викладаються у обвинувальному акті, і формулювання обвинувачення належить до дискреційних повноважень прокурора, а наведені в обвинувальному акті фактичні дані мають в своїй сукупності лише давати уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
3.8.В свою чергу, особливістю підготовчого провадження є те, що на цій стадії суд не досліджує доведеність обставин, викладених в обвинувальному акті, не оцінює повноту пред`явленого обвинувачення та правильність кваліфікації діяння, інкримінованого особі. Закріпивши можливість повернення обвинувального акта прокурору на первісному етапі судового провадження, законодавець очевидно не мав наміру створити таким чином простір для попередньої судової оцінки правильності та об`єктивності позиції сторони обвинувачення у змагальному кримінальному процесі. Дослідження обвинувального акта під час підготовчого судового засідання спрямоване виключно на встановлення відповідності його форми і змістовного наповнення вимогам статті 291 КПК України, та відсутності в ньому положень, що суперечать одне одному, усунення яких є неможливим в процесі повноцінного судового розгляду. Водночас фактичні обставини кримінального правопорушення, формулювання обвинувачення включно з часом, місцем та способом вчинення кримінального правопорушення, а також правова кваліфікація кримінального правопорушення є предметом розгляду в судовому засіданні кримінального провадження по суті, а первісне їх зазначення в особливому процесуальному рішенні - обвинувальному акті - є прерогативою прокурора.
3.9.Щодо доводів обвинуваченого ОСОБА_1 про непідсудність цього кримінального провадження Вищому антикорупційному суду, Суд зазначає таке.
3.10.Відповідно до статті 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. Приміткою до статті 45 КК України визначено, що корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу.
3.11.Відповідно до пунктів 1-3 частини 5 статті 216 КПК України законодавцем визначені умови, за яких кримінальне провадження буде підсудне Вищому антикорупційному суду.
3.12.Зокрема, пунктом 3 частини 5 статті 216 КПК України передбачено, що підсудність кримінального провадження може бути визначена за Вищим антикорупційним судом у разі, коли кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини.
3.13.Відповідно до обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52021000000000281 від 26.05.2021 ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 4 статті 369, частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 4 статті 369, частиною 2 статті 15 частиною 4 статті 190 КК України, ОСОБА_1 - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 4 статті 369 КК України, ОСОБА_2 - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 27 частиною 4 статті 369 КК України.
3.14.При цьому, за версією обвинувачення неправомірна вигода, що є предметом кримінального правопорушення, призначалася Генеральному прокурору, тобто особі, щодо якої йдеться в абзаці 6 пункту 1 частини 5 статті 216 КПК України (прокурор органів прокуратури, зазначений у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру»).
3.15.Відтак, колегія суддів доходить висновку про підсудність обвинувального акту у цьому кримінальному провадженні Вищому антикорупційному суду за наявністю критерію, визначеного статтею 33-1, пунктом 3 частини 5 статті 216 КПК України.
3.16.Водночас колегія суддів не приймає доводи обвинуваченого щодо відсутності в обвинувальному акті фактичних обставин, які б вказували на факт надання неправомірної вигоди Генеральному прокурору, оскільки вказане можливо підтвердити або спростували лише за результатами судового розгляду кримінального провадження.
4.Отже, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52021000000000281 від 26.05.2021 складений відповідно до вимог статті 291 КПК України, оскільки містить всі формальні і змістовні елементи, передбачені законом. З огляду на перелік обов`язкових відомостей, які повинен містити обвинувальний акт відповідно до статті 291 КПК України, обставини, на які наголошує обвинувачений, не можуть зумовлювати його повернення. Тому у задоволенні клопотання обвинуваченого слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 291, 314-316, 323, 372, 376 КПК України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
1.У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про повернення обвинувального акту відмовити.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
3.Повний текст ухвали оголошений 24.11.2022.
Головуючий суддя ОСОБА_4
Судді ОСОБА_5
ОСОБА_6