- Головуючий суддя (ВАКС) : Біцюк А.В.
Справа № 991/5261/22
Провадження 1-кс/991/5280/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_3, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_5, прокурора ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання підозрюваного ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12015100100003812 від 01.04.2015,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання підозрюваного ОСОБА_1 про зміну застосованого до нього запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12015100100003812 від 01.04.2015, зокрема за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК України, в якому підозрюваний просить:
- скасувати обраний ОСОБА_1 29.04.2022 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави;
- обрати до ОСОБА_1, як підозрюваного, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
Клопотання мотивовано тим, що після ухвалення 08.09.2022 рішення про продовження покладених на ОСОБА_1 обов`язків, виникли обставини, які вказують на необхідність зміни застосованого до нього запобіжного заходу. Так, підозрюваний зазначає, що підозра, про яку повідомлено ОСОБА_1, є необґрунтованою, детективом у кримінальному провадженні не встановлено всіх обставин, які підлягають доказуванню, зокрема, не проведено за клопотанням сторони захисту слідчі дії, за результатами проведення яких можливо отримати докази невинуватості ОСОБА_1 та необґрунтованості повідомленої йому підозри, відсутні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу не враховано особисту ситуацію ОСОБА_1 (має постійне місце проживання та роботи, одружений, виховує трьох неповнолітніх дітей, доглядає за батьком похилого віку, позитивно характеризується), визначена підозрюваному застава є непомірною, оскільки внесені у якості застави кошти є позиченими та їх необхідно повернути. Крім того, підозрюваний зазначив, що застосований до нього запобіжний захід позбавляє ОСОБА_1 можливості вивезти неповнолітніх дітей та батька похилого віку в безпечне місце та захистити їх життя у разі небезпеки.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 доводи клопотання підтримали, просили задовольнити з викладених у ньому підстав.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) ОСОБА_6 заперечував проти доводів клопотання, зазначив, що підозра є обґрунтованою, ризики продовжують існувати, і саме запобіжний захід у вигляді застави у розмірі, визначеному підозрюваному, здатен забезпечити його належну процесуальну поведінку, досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено, стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування та після виконання усіх вимог ст. 290 КПК України до суду буде направлено обвинувальний акт, просив відмовити у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу.
Дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснювалося досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12015100100003812 від 01.04.2015, зокрема, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
За ч. 4 ст. 201 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
У клопотанні підозрюваний ОСОБА_1, посилаючись на відсутність ризиків, встановлених ухвалою слідчого судді, якою до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід, необґрунтованість підозри, про яку йому повідомлено, та непомірність визначеної застави ставить питання щодо зміни вказаного запобіжного заходу на особисте зобов`язання.
Таким чином, враховуючи доводи клопотання, беручи до уваги положення ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчим суддею при розгляді поданого клопотання, на підставі наданих доказів, встановлюється обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри, наявність/відсутність ризиків, які були встановлені при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу, та помірність/непомірність визначеного йому розміру застави, та, як наслідок, наявність/відсутність підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який (особисте зобов`язання)
27.04.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру, а 21.10.2022 - про зміну раніше повідомленої підозри від 27.04.2022, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209КК України.
Так, ОСОБА_1 підозрюється в організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, а також в легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, тобто вчиненні фінансової операції чи правочину з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, їх використанні, а також вчиненні дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів у особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209КК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 12, примітки до ст. 45 КК України, злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; злочин, передбачений ч. 3 ст. 209КК України, є особливо тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.04.2022 (справа № 991/1440/22 провадження № 1-кс/991/1456/22) щодо підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 744 300, 00 грн, у випадку внесення якої на підозрюваного покладається ряд додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10.05.2022 (справа № 991/1440/22 провадження № 11-сс/991/156/22) вказана ухвала залишена без змін.
Після внесення за ОСОБА_1 застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, та покладено додаткові процесуальні обов`язки, визначені ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.04.2022 (справа 991/1440/22 провадження № 1-кс/991/1456/22)/
В подальшому строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків продовжувався.
28.10.2022 стороні захисту та потерпілому повідомлено про завершення досудового розслідування кримінального провадження № 12015100100003812 від 01.04.2015 та відкриття матеріалів досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України.
Згідно положень ч. 4 ст. 201 та ч. 4 ст. 193 КПК України, за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя, суд має право заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
Так зі змісту зазначених ухвал від 29.04.2022 та від 10.05.2022, постановлених у справі № 991/1440/22, вбачається, що при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу, слідчим суддею Вищого антикорупційного суду та в подальшому колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, на підставі наданих стороною обвинувачення доказів, встановлено обґрунтованість підозри, про яку повідомлено ОСОБА_1, та наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, ризик незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні та ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. При цьому, встановлено, що застава у визначеному ОСОБА_1 розмірі, не є непомірною для особи підозрюваного.
За ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Таким чином, при зверненні підозрюваного до суду у порядку ст. 201 КПК України із клопотанням про зміну застосованого до нього запобіжного заходу, тягар доказування перед слідчим суддею обставин, на які він посилається, покладається саме на підозрюваного.
Слідчим суддею беруться до уваги докази, надані стороною захисту, зокрема, протоколи допитів, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), висновок експерта, однак, враховуючи інші докази в їх сукупності, що надавались стороною обвинувачення при вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, у тому числі судом апеляційної інстанції, та продовженні строку дії додаткових процесуальних обов`язків, покладених на підозрюваного, такі докази (надані підозрюваним) не є достатніми для висновку що підозра, про яку повідомлено ОСОБА_1, є вочевидь необґрунтованою та не відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Твердження ОСОБА_1 з приводу наявності щодо нього рішень суду, якими підтверджується відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчим суддею відхиляються, оскільки такі рішення постановлені в іншому кримінальному провадженні за № 42015000000001624.
На стадії досудового розслідування оцінка наявних в матеріалах кримінального провадження доказів, у тому числі наданих стороною захисту, здійснюється в контексті визначення вірогідності та достатності підстав причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше досудове розслідування. При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Саме при розгляді кримінального провадження по суті суд, відповідно до положень ст. 94 КПК України, дослідивши всі обставини, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, може прийняти рішення щодо стадії кримінального правопорушення, за наявності підстав, встановити наявність/відсутність в діях особи складу кримінального правопорушення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Як вбачається із копій Договорів позики від 10-12.05.2022 (а.с. 29-31), позикодавцями передавались грошові кошти на загальну суму 542 000, 00 грн. дружині підозрюваного ОСОБА_1 - ОСОБА_2 як позичальнику.
За ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
За ч. 3 ст. 182 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави, заставодавцю роз`яснюються у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.
Відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України, з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Положення ч. 8 ст. 182 КПК України передбачають можливість звернення застави в дохід держави у разі невиконання обов`язків заставодавцем.
Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу, якщо вона не була звернена у дохід держави.
Таким чином, заставодавцю роз`яснюються покладені на нього обов`язки та наслідки їх невиконання. Внесені заставодавцем кошти - застава залишаються на депозитному рахунку відповідного суду та, якщо застава не була звернена у дохід держави, - повертаються у повному обсязі заставодавцю у випадку припинення дії цього запобіжного заходу: закриття кримінального провадження, скасування запобіжного заходу, зміни одного виду запобіжного заходу на інший, ухвалення вироку суду.
За такого, доводи клопотання про зміну запобіжного заходу щодо відсутності у подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можливості повернути грошові кошти, які були внесені як частина застави за підозрюваного та, як зазначає підозрюваний, отримані його дружиною за договором позики, слідчим суддею відхиляються, оскільки при внесенні зазначених коштів як застави за підозрюваного ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 усвідомлювали наслідки внесення таких грошових коштів у якості застави та можливість їх повернення лише у визначених законом випадках.
Твердження ОСОБА_1 з приводу того, що застосований до нього запобіжний захід позбавляє його можливості вивезти неповнолітніх дітей та батька похилого віку в безпечне місце та захистити їх життя у разі небезпеки, слідчим суддею відхиляється, виходячи з наступного.
У зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України, з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який діє і досі. По всій території України, у тому числі Київській області, державою-агресором здійснюються бомбардування, що безсумнівно становить небезпеку для життя та здоров`я громадян України.
Однак, зважаючи, що відповідно до ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.11.2022 (справа № 991/5194/22 провадження 1-кс/991/5213/22), на підозрюваного ОСОБА_1 не покладено обов`язок не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду, що могло б ускладнити переміщення підозрюваного у межах території України, беручи до уваги, що ОСОБА_1 є не єдиним повнолітнім членом сім`ї, який має можливість перевезти/супроводжувати інших членів родини (дітей, батька похилого віку) в інше місце при наявності небезпеки для їх життя та здоров`я, застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави, на думку слідчого судді, жодним чином не впливає на таку можливість.
Разом з тим, при вирішенні питання про наявність/відсутність підстав для зміни застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує особисту ситуацію підозрюваного (має постійне місце проживання та роботи, одружений, виховує трьох неповнолітніх дітей, доглядає за батьком похилого віку, позитивно характеризується), однак, беручи до уваги наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому злочинів, та наявність ризиків, передбачених п. 1, п 3-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, такі обставини, не є підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, у тому числі особистого зобов`язання, який, на думку слідчого судді, не здатен забезпечити виконання підозрюваних покладених на нього обов`язків та запобігти встановленим ризикам.
При цьому, належна процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_1, на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність встановлених ризиків, а навпаки вказує на те, що застосований запобіжний захід у вигляді застави у визначеному розмірі, разом із покладеними на підозрюваного мінімальними додатковими процесуальними обов`язками, є таким, що достатньою мірою гарантують належну поведінку ОСОБА_1 у кримінальному провадженні з урахуванням продовження існування встановлених ризиків.
Враховуючи вищевикладене, підстави для задоволення клопотання підозрюваного ОСОБА_1 про зміну застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді застави на більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання відсутні.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 201, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_3