- Головуюча суддя (ВАКС): Мовчан Н.В.
Справа № 991/5190/22
Провадження 1-кс/991/5209/22
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_10, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_11, підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_12, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_13 на рішення детектива про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій,
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, в якій захисник просить скасувати постанову старшого детектива Національного антикорупційного бюро України від 03.10.2022 про відмову в задоволенні клопотання про проведення перехресного допиту свідків: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ; зобов`язати детектива, прокурора у кримінальному провадженні № 12020160200000201 від 22.09.2020 провести перехресний допит цих свідків, за участю підозрюваного та його захисників.
Скарга обґрунтована тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020160200000201 від 22.09.2020.
У межах цього кримінального провадження захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_13 звернувся із клопотанням про проведення перехресного допиту свідків у кримінальному провадженні: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
За результатами розгляду цього клопотання 28.10.2022 захисник отримав постанову про відмову в його задоволенні.
Вказану постанову захисник вважає невмотивованою, необґрунтованою та такою, що не містить посилань на норми Кримінального процесуального кодексу України щодо прийнятого рішення.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_13, з думкою якого погодився підозрюваний ОСОБА_1, позицію висловлену у скарзі підтримав, просив її задовольнити. Додатково пояснив, що показання свідків, про перехресний допит яких він заявляв клопотання, покладені в основу повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень. Іншої можливості перевірити достовірність їхніх показань, ніж шляхом проведення перехресного допиту на стадії досудового розслідування, у сторони захисту немає. Крім того, порушення права на перехресний допит зумовлює визнання показань таких свідків недопустимими доказами, отриманими внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. На підтвердження своїх доводів посилався на практику Європейського суду з прав людини, зокрема, на рішення «Кескін проти Нідерландів», у якому Суд встановив порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та зазначив, що порушення права на перехресний допит позбавило можливість сторони захисту на ефективну перевірку доказів сторони обвинувачення і звузило цим самим змагальність процесу.
ОСОБА_1 додатково пояснив, що на його думку, свідок ОСОБА_6 може впливати на свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_7, щодо надання неправдивих показань.
Національне антикорупційне бюро України явку представника у судове засідання не забезпечило. Від детектива Національного бюро ОСОБА_14, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, на адресу електронної пошти суду надійшли письмові заперечення на скаргу, у яких детектив зазначив, що підстави для проведення слідчих дій, зазначених захисником у клопотанні, відсутні, оскільки під час допиту підозрюваний ОСОБА_1 показання не надавав, тому на даний час не може бути розбіжностей у показаннях підозрюваного та показаннях свідків. У зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні скарги. Письмові заперечення долучені до матеріалів справи.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
У судовому засіданні встановлено, що детективи Національного бюро здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020160200000201 від 22.09.2020, у тому числі за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_13 звернувся до Національного бюро із клопотанням про проведення слідчих (розшукових) дій від 26.09.2022, у якому, посилаючись на ч. 6 ст. 223 КПК України та практику ЄСПЛ, просив провести перехресний допит свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, за участю підозрюваного та його захисника.
Встановлено, що за результатами розгляду клопотання захисника старший детектив Національного бюро ОСОБА_15 виніс постанову від 03.10.2022 про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій.
В обґрунтування прийнятого рішення детектив зазначив інформацію про надходження клопотання захисника; пославшись на норми ч. 9 ст. 224 КПК України навів мотиви, за яких дійшов висновку про відсутність підстав для проведення слідчих дій, зазначених у клопотанні захисника, а саме те, що ОСОБА_1 під час його допиту як підозрюваного показання не надав, у зв`язку з чим розбіжності у показаннях останнього та свідків на даний час відсутні.
Перевіряючи обґрунтованість постанови детектива від 03.10.2022 слідчий суддя водночас оцінює не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й клопотання сторони захисту на предмет викладених у ньому вимог та їх обґрунтованості.
Так, згідно із п. 8, 12 ч. 2 ст. 42, ч. 4 ст. 46 КПК України захисник підозрюваного має право збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази, а також заявляти клопотання про проведення процесуальних дій.
Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК України сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 220 КПК України про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
Тобто, право сторони захисту ініціювати проведення слідчих (розшукових) дій є абсолютним, але питання про доцільність та необхідність їх проведення вирішується слідчим та прокурором, шляхом винесення вмотивованої постанови в порядку вимог ст. 220 КК України.
Зі змісту клопотання захисника та наданих стороною захисту у судовому засіданні пояснень встановлено, що метою проведення допиту є « перевірка свідчень вказаних свідків ». На уточнююче запитання слідчого судді захисник повідомив, що він планує ставити питання допитаним раніше свідкам та, враховуючи їхні відповіді, визначитися щодо правдивості їх показань.
Так, право на перехресний допит закріплене у підпункті «d» пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, положення якої за змістом ч. 2 ст. 1 КПК України є нормами кримінального процесуального законодавства України як міжнародного договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Так, згідно підпункту «d» пункту 3 статті 6 Конвенції, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право, щонайменше, допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення.
Водночас, Кримінальний процесуальний кодекс України розділяє та регламентує порядок проведення допиту на стадії досудового розслідування (ст. 224 КПК України ) та на стадії судового розгляду( ст. 352 КПК України).
Так, відповідно до ч. 1, 9 ст. 224 КПК України визначено, зокрема, що кожний свідок допитується окремо, без присутності інших свідків; слідчий, прокурор має право провести одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з`ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях. Викликаним особам по черзі пропонується дати показання про ті обставини кримінального провадження, для з`ясування яких проводиться допит, після чого слідчим, прокурором можуть бути поставлені запитання. Особи, які беруть участь у допиті, їх захисники чи представники мають право ставити одна одній запитання, що стосуються предмета допиту. Оголошення показань, наданих учасниками допиту на попередніх допитах, дозволяється лише після давання ними показань.
Відповідно до ч. 6, 7, 8 ст. 352 КПК України свідка обвинувачення першим допитує прокурор, а свідка захисту - захисник, якщо обвинувачений взяв захист на себе - обвинувачений (прямий допит). Після прямого допиту протилежній стороні кримінального провадження надається можливість перехресного допиту свідка. Під час допиту свідка сторонами кримінального провадження головуючий за протестом сторони має право зняти питання, що не стосуються суті кримінального провадження.
Отже, враховуючи норми ч. 1 ст. 223 КПК України, слідча (розшукова) дія - допит під час досудового розслідування проводиться з метою збору доказів або перевірку отриманих доказів, у той час, як допит свідка в процесі судового розгляду кримінального провадження є реалізацією засади кримінального провадження щодо безпосередності дослідження, у тому числі, показань (п. 16 ч. 1 ст. 7, ст. 23 КПК України). Право на перехресний допит обумовлюється необхідністю забезпечення цього принципу судом, що дає стороні можливість з`ясувати всі обставини, які вона вважає важливими для вирішення справи, уточнити показання свідка та поставити під сумнів ті чи інші повідомлення особи або її репутацію.
Тобто, під час перехресного допиту протилежна сторона з`ясовує та перевіряє обставини, які вже були встановлені під час прямого допиту. Саме цей механізм забезпечує змагальність сторін під час судового розгляду та пов`язаний з вимогою безпосередності дослідження доказів судом. Показання свідків сприймаються судом після такого перехресного допиту. І інша сторона має безумовне право на перехресний допит свідка, яке реалізується під час судового розгляду.
Оскаржувана постанова детектива хоча і не містить мотивів відмови саме у проведенні перехресного допиту, однак прийняте детективом рішення, за результатами розгляду клопотання захисника, грунтується на нормах ч. 9 ст. 224 КПК України, яка регламентує проведення одночасного допиту на стадії досудового розслідування декількох вже допитаних осіб, у тому числі підозрюваного, лише у випадку наявності розбіжностей у показаннях. А враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_1 показань під час допиту не надавав, ця обставина лише підтверджує та не спростовує відсутність підстав для проведення слідчих дій, зазначених у клопотанні захисника, під час досудового розслідування.
Вимоги до змісту постанови детектива визначені ч. 5 ст. 110 КПК України, в якій, зокрема, вказано, що в мотивувальній частині постанови повинні міститися відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Так, у постанові від 03.10.2022 детективом викладено мотиви та обґрунтування, за яких він дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання захисника ОСОБА_12, оскаржуване рішення детектива, з врахуванням положень ч. 5 ст. 40 КПК України, є законним, обґрунтованими, винесеним в межах повноважень, з дотриманням вимог, встановлених ст. 110 КПК України.
Слідчий суддя критично оцінює посилання захисника у клопотанні, що норма ч. 6 ст. 223 КПК України дозволяє стороні захисту ефективно реалізувати право на перехресний допит на слідстві шляхом подачі клопотань про допит, у тому числі раніше допитаних, осіб, враховуючи вище наведені висновки.
Разом з цим, захисник у клопотанні не зазначає: які саме обставини кримінального провадження він хоче встановити у результаті проведення такої слідчої (розшукової) дії та яке значення вони матимуть у кримінальному провадженні. Захисник обмежився лише наданням протоколів допиту свідків, не вказавши, які саме показання покладено в основу повідомлення про підозру та у чому, на думку сторони захисту, вбачається їх неточність чи суперечність.
Звертю увагу, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 42 КПК України обвинувачений наділений правом брати участь під час судового розгляду у допиті свідків обвинувачення або вимагати їхнього допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення.
За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку, що захисником не доведено наявності правових підстав для проведення перехресного допиту свідків обвинувачення на стадії досудового розслідування.
Практика Європейського суду з прав людини, на яку посилався захисник, не є релевантною до обставин цієї справи, оскільки стосується питань реалізації права на ознайомлення обвинуваченого з матеріалами досудового розслідування для підготовки позиції захисту та порушення права на допит свідків стороною захисту на стадії судового розгляду.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні скарги належить відмовити.
Керуючись ст. 2, 7, 303-309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Відмовити у задоволенні скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_10