- Головуючий суддя (ВАКС) : Михайленко В.В.
Справа № 991/4005/22
Провадження 1-кп/991/57/22
УХВАЛА
23 листопада 2022 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_5., суддів ОСОБА_6, ОСОБА_7
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_8
прокурора ОСОБА_9
обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,
захисників ОСОБА_10, ОСОБА_11
розглянувши клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2021 за № 52021000000000281 за обвинуваченням
ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 4 статті 369 КК України,
ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 27 частиною 4 статті 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
1.До Вищого антикорупційного суду 22.09.2022 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52021000000000281, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2021, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 4 статті 369, частиною 4 статті 27 частиною 2 статті 15 частиною 4 статті 369, частиною 2 статті 15 частиною 4 статті 190 КК України, ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 4 статті 369 КК України, та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 27 частиною 4 статті 369 КК України.
1.1.У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді застави.
1.2.Клопотання обґрунтовано тим, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.01.2022 відмовлено у задоволенні клопотання детектива НАБУ про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосований запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 420 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 042 020,00 грн, з покладенням обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України.
1.3.Вказана застава була внесена знайомою ОСОБА_1 ОСОБА_4 . Заставодавець проживала у м. Харків та здійснювала нотаріальну діяльність. У зв`язку з військовою агресією російської федерації була вимушена виїхати з Харкова, та не мала змоги працювати з 24.02.2022 по травень 2022 року. З червня 2022 року здійснює лише окремі нотаріальні дії, має на утриманні двох дітей та чоловіка, який не працює, а також непогашену заборгованість по кредиту.
1.4.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.06.2022 частково задоволено клопотання адвоката ОСОБА_15 та зменшено розмір застави до 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 868 350,00 грн.
1.5.Обвинувачений зазначає, що визначені слідчим суддею під час обрання запобіжного заходи ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду та незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні наразі не актуальні. ОСОБА_1 виконував покладені на нього судом обов`язки, жодним чином не чинив спроб перешкоджати кримінальному провадженню. Стверджує, що ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних відсутній, оскільки відповідні заяви від них не надходили. ОСОБА_1 звільнений з органів прокуратури та не має доступу до будівлі Офісу Генерального прокурора.
1.6.Також обвинувачений зазначає, що застава у розмірі 868 350,00 грн є об`єктивно непропорційною обов`язкам, які існують у ОСОБА_1 в силу частини 7 статті 42 КПК України, та значно відрізняється від застосованих запобіжних заходів щодо інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні.
1.7.Відтак просить змінити розмір визначеної для нього застави, а саме зменшити її до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198 480 грн.
2.В судовому засіданні обвинувачений та його захисник ОСОБА_16 підтримали доводи клопотання та просили його задовольнити. Захисник додатково зауважив, що ризики, встановлені ухвалою слідчого судді при обранні запобіжного заходу, спростовані бездоганною процесуальною поведінкою ОСОБА_1 .
2.1.Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_17 підтримали подане клопотання та просили його задовольнити.
2.2.Прокурор заперечив проти задоволення клопотання з посиланням на продовження ризиків кримінального провадження. Зазначив, що посилання на скрутний майновий стан застовадавця не є підставою для зменшення розміру застави щодо обвинуваченого. Додатково надав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017, 2020 роки чоловіка заставодавиці, що, на думку прокурора, підтверджує сталі фінансові відносини ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .
3.Заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, Суд дійшов таких висновків.
3.1.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.01.2022 до підозрюваного ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у виді застави у розмірі 420 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 042 020 грн, та покладені обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. Термін дії обов`язків визначений до 13.03.2022.
3.2.Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що підставою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_1 слідчий суддя визначив ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду та ризик впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні.
3.3. ОСОБА_4 25.01.2022 та 26.01.2022 внесена застава за підозрюваного ОСОБА_1 у розмірі 1 042 020,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 0.0.2434273209.1 від 25.01.2022 на суму 1 000 000,00 грн та № 0.0.2434745792.1 від 26.01.2022 на суму 42 020,00 грн.
3.4.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.06.2022 (справа № 991/1979/22, провадження № 1-кс/991/2000/22) частково задоволено клопотання захисника ОСОБА_18 про зміну запобіжного заходу. Запобіжний захід у вигляді застави, застосований до ОСОБА_1, у розмірі 420 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 042 020,00 грн змінено на запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 868 350,00 грн.
3.5.У відповідності до частини 3 статті 314 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
3.6.На підставі статті 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати клопотання про зміну запобіжного заходу. Суд зобов`язаний розглянути клопотання обвинуваченого згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
3.7.У відповідності до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
3.8.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
3.9.Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
-наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
3.10.Це кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого судового засідання, обвинуваченому вже вручений обвинувальний акт. З огляду на стадію кримінального провадження та зміст самого клопотання, Суд не вирішує питання щодо обґрунтованості підозри, однак оцінює критерії, визначені у статті 178 КПК України та доведені прокурором ризики, передбачені пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК України.
3.11.Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу Суд не уповноважений перевіряти обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які безпосередньо можуть вплинути на висновок про наявність обґрунтованої підозри або свідчать про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Разом з тим, після початку повномасштабного вторгнення в Україну КПК України доповнений новими підставами для зміни запобіжного заходу - проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, внесення застави на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України, а також перебування обвинуваченого в місцях ведення активних бойових дій. Тому Суд не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює факти, що виникають у зв`язку з плином кримінального провадження і можуть вплинути на застосований до обвинуваченого відповідний захід або спосіб його виконання.
3.12.У зв`язку з цим реалізація права на звернення до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу обумовлена не тим, що відповідний суб`єкт не погоджується із застосованим запобіжним заходом. Інститут зміни запобіжного заходу пов`язаний з виникненням нових обставин, які впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим ризикам кримінального провадження.
3.13.В обґрунтування зміни запобіжного заходу обвинувачений посилається на такі обставини: закінчення досудового розслідування; застосування більшого розміру застави, ніж до інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні; відсутність ризику впливу на свідків та інших обвинувачених; належна процесуальна поведінка обвинуваченого; зміна майнового стану заставодавця. Як вбачається з ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.06.2021 за наслідками розгляду клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, ці обставини вже були предметом дослідження слідчого судді.
3.13.1.В підтвердження відсутності ризиків кримінального провадження захисник посилається в клопотанні на належне виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків. Однак суд зауважує, що посилання обвинуваченого на добросовісне виконання ним таких обов`язків не спростовує і не нівелює ризики, про які йдеться в ухвалах слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.01.2022 та 21.06.2022. Виконання покладених обов`язків є обов`язковим для особи, щодо якої вони застосовані, їх виконання не можна представляти як таке, що залежить від волі підозрюваного (обвинуваченого) і, тим більше, обумовлює зміну запобіжного заходу. Більше того, визначені статтею 42 КПК України процесуальні обов`язки діють незалежно від основного запобіжного заходу, отже їх виконання саме по собі не може впливати на суть та порядок виконання запобіжного заходу, в цьому випадку - застави у визначеній формі.
3.13.2.Стосовно посилань на непомірний відносно обов`язків розмір застави суд зазначає таке. У відповідності до частини 4 статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Разом з цим, відповідність визначеного ОСОБА_1 розміру застави його матеріальному і фінансовому стану встановлювалася та перевірялася слідчим суддею. В поданому клопотанні у цій справі адвокат не наводить нових обставин, які б могли свідчити про непомірність для підозрюваного розміру застави, з урахуванням тієї обставини, що така застава вже була сплачена іншою особою.
3.13.3.Посилання захисника на тяжкий фінансовий стан ОСОБА_4 в обґрунтування необхідності зменшення розміру визначеної ОСОБА_1 застави є безпідставними зважаючи на те, що наявність в заставодавця непогашеної заборгованості у сумі 192 151,77 грн сама по собі не може охарактеризувати її майновий стан та не має взаємного зв`язку з кримінально-процесуальними відносинами, які виникли щодо застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу. Специфіка застави як запобіжного заходу не обумовлює також її зміну з огляду на введений в країні воєнний стан; закон не пов`язує наявність застави або її розмір з фінансовим становищем особи, яка виступає заставодавцем. Водночас, сплата заставодавцем грошових коштів в якості застави за підозрюваного є актом добровільної волі такої особи. Внесення застави неможливе без згоди на це заставодавця. Особа не може бути визнана заставодавцем усупереч її бажанню та волі, тобто вона висловлює своє добровільне волевиявлення на внесення застави. Погоджуючись внести заставу та нести відповідні обов`язки як заставодавця, останній має усвідомлювати існування ризику неповернення застави - звернення її в дохід держави. Відповідно до ч. 3 ст. 182 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави заставодавцю роз`яснюється, у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків. З огляду на вищезазначені законодавчі положення, у заставодавця відсутні підстави очікувати, що грошові кошти, внесені ним у якості застави за підозрюваного, будуть йому обов`язково повернуті у найкоротший строк до припинення дії цього запобіжного заходу. Відповідно у підозрюваного та заставодавця відсутні законні підстави ставити чинність застосованого запобіжного заходу в залежність від взаємовідносин між собою. Отже, вимоги заставодавця до підозрюваного щодо повернення з будь-яких причин сплачених в якості застави за нього коштів не є обставиною, що може стати підставою для зміни запобіжного заходу та зменшення розміру застави. Суд погоджується, що після внесення застави можуть виникнути певні нові непередбачувані обставини, які можуть впливати на зменшення суми застави. Однак такі обставини мають бути такими, що перебувають у взаємному зв`язку із застосованим запобіжним заходом, та мають бути належним чином підтверджені, чого в даному випадку немає.
3.13.4.Також суд відхиляє аргументи обвинуваченого про втрату актуальності ризику впливу ОСОБА_1 на свідків, інших підозрюваних внаслідок завершення досудового розслідування. Ризик впливу може актуалізуватися із зміною стадії кримінального провадження (надходження обвинувального акту до суду). Адже ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, що передувало надходженню обвинувального акта до суду, формує обізнаність обвинуваченого про повний обсяг і зміст показань осіб, що допитувалися у цьому кримінальному провадженні, та встановлені обставини. Ризик незаконного впливу на свідків об`єктивізується з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК). Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початкових етапах кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
3.14.З урахуванням викладеного, в позиції захисту щодо зміни запобіжного заходу шляхом зменшення застави відсутній логічний і послідовний зв`язок між обставинами, на які він посилається, та підставами зміни запобіжного заходу.
4.З огляду на наявні матеріали суд доходить висновку, що обраний щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід наразі достатньою мірою гарантує виконання ним покладених обов`язків та не є завідомо непомірним для нього. Водночас з часу обрання йому запобіжного заходу розмір застави вже був зменшений, а термін дії покладених на нього додаткових обов`язків не продовжувався (відповідно скасований обов`язок носіння електронного засобу контролю). Тобто в даному випадку тривалість обмеження прав обвинуваченого компенсується поступових послабленням відповідного правомірного втручання в його права. Виходячи з наведеного, обставини, які можуть слугувати підставою для зміни запобіжного заходу, відсутні, тому в задоволенні клопотання слід відмовити.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 77, 80-81, 314, 372, 376 КПК України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1.У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 відмовити.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
3.Повний текст ухвали оголошений 28.11.2022.
Головуючий суддя ОСОБА_12
Судді ОСОБА_13
ОСОБА_14