- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Павлишин О.Ф.
Cправа №991/6004/21
Провадження №11-кп/991/69/22
Головуючий у суді 1 інстанції: ОСОБА_13.
Суддя-доповідач: ОСОБА_14.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2022 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_14.,
суддів: ОСОБА_15., ОСОБА_16,
секретар судового засідання ОСОБА_17.,
за участю:
прокурора ОСОБА_18.,
обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,
захисників ОСОБА_19., ОСОБА_20, ОСОБА_21., ОСОБА_22., ОСОБА_23., ОСОБА_24., ОСОБА_25., ОСОБА_26., ОСОБА_27.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_18. на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 22 серпня 2022 року про закриття кримінального провадження №42016000000001254 від 16 травня 2016 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 22.08.2022:
1. задоволено клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_19., захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_28., захисників обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 - адвокатів ОСОБА_22., ОСОБА_25., захисників обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокатів ОСОБА_21., ОСОБА_29., захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_20 про закриття кримінального провадження;
2. закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за №42016000000001254 від 16.05.2016, на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України як таке, у якому після повідомлення про підозру сплив строк досудового розслідування.
На вказану ухвалу прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_30 подала апеляційну скаргу зі змінами та доповненнями. Вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та, що судом істотно порушено вимоги кримінального процесуального закону.
Посилається на такі обставини:
1. п.10 ч.1 ст.284 КПК України включений до КПК України на підставі Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 (далі - Закон №2147-VIII), який набрав чинності 15.12.2017. Оскільки у кримінальному провадженні №42016000000001254 відомості до ЄРДР внесені 16.05.2016, тобто до введення в дію цих змін, положення п.10 ч.1 ст.284 КПК України не мають зворотної дії у часі та застосуванню не підлягають;
2. суд першої інстанції послався на нерелевантну практику Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - ККС ВС) (постанови від 12.05.2021 у справі №243/14924/19, від 16.02.2022 у справі №725/5513/19) та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 08.08.2022 у справі №303/1425/18, яка не є обов`язковою для врахування та носить рекомендаційний характер відповідно до ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Натомість рішення суду касаційної інстанції, які містять висновки щодо неможливості застосування положень п.10 ч.1 ст.284 КПК України та приписів про продовження строку досудового розслідування понад три місяці слідчим суддею до кримінальних проваджень, відомості про які внесено до ЄРДР до 16.03.2018, (постанова ККС ВС від 19.05.2022 у справі №722/151/20) суд першої інстанції до уваги не взяв;
3. загалом предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016000000001254 були можливі протиправні дії службових осіб AT «Ощадбанк» у взаємовідносинах кредитування групи компаній «Креатив», що в підсумку призвело до виникнення дебіторської заборгованості перед банківською установою в сумі близько 6,7 млрд грн, та нереагування на це заходами претензійно-позовної роботи працівників AT «Ощадбанк». Під час досудового розслідування цього епізоду встановлено в діях осіб, які брали участь у кредитній роботі як з боку AT «Ощадбанк», так і з боку підприємств групи компаній «Креатив», ознаки можливого вчинення інших кримінальних правопорушень (ч.3 ст.209, ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України), тому 12.09.2018 розпочато їх розслідування. У подальшому такі епізоди були об`єднані з епізодом від 16.05.2016. Відтак, хронологія подій і обставини виявлення нових кримінальних правопорушень не свідчить про те, що кримінальні провадження стосувались різних не пов`язаних між собою подій;
4. відомості про фактичні обставини зареєстрованого 16.05.2016 кримінального правопорушення за ч.2 ст.364 КК України в частині первинної фабули змінювалися у процесі досудового розслідування внаслідок поступового здобуття доказів і з`ясування обставин;
5. висновок про те, що у кримінальному провадженні за епізодом від 16.05.2016 особам не повідомлялося про підозру та не висувалось обвинувачення, спростовується обвинувальним актом, сторінка 3 якого містять відомості про реєстрацію 16.05.2016 кримінального провадження №42016000000001254 за ч.2 ст.364 КК України, на сторінці 4 вказано про повідомлення про підозру ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_8, зокрема, за ч.2 ст.364 КК України, на сторінках 285, 312, 340 - про висунуте обвинувачення зазначеним особам за цією статтею (у співучасті). При цьому суд першої інстанції не з`ясував, за яким епізодом повідомлено особам про підозру та висунуто обвинувачення за ч.2 ст.364 КК України, адже лише один із чотирьох епізодів у кримінальному провадженні містить таку кваліфікацію, а надані стороною захисту окремі витяги з ЄРДР стосовно кожного із зареєстрованих епізодів кримінальних правопорушень датовані до повідомлення особам про підозру;
6. у провадженнях, в яких повідомлено про підозру, до трьох місяців строк досудового розслідування має продовжувати прокурор, а не слідчий суддя, що узгоджується з доводами ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03.10.2019 у справі №760/12627/19, неврахування якої є порушенням принципу правової визначеності;
7. помилковими є висновки суду першої інстанції щодо пріоритетності ст.5 КПК України над положеннями Закону №2147-VIII, оскільки ці норми мають однакову юридичну силу, не суперечать одна одній і має бути застосована норма Закону №2147-VIII, яка прийнята пізніше за часом, що чітко врегульовує, за яких обставин має бути застосований той чи інший порядок продовження строку досудового розслідування;
8. суд першої інстанції прийшов до суперечливого висновку про те, що продовження строку до трьох місяців прокурором було протиправним, і з незрозумілих підстав вказав, що строк досудового розслідування закінчився 23.12.2018, тобто зі спливом двох місяців строку досудового розслідування;
9. із урахуванням продовженого строку досудового розслідування до 26.12.2019, положень ч.5 ст.219 КПК України та вручення 18.12.2019 повідомлення ОСОБА_9 про завершення досудового розслідування і надання доступу до матеріалів досудового розслідування залишок строку досудового розслідування у провадженні №52019000000001129 складав 9 днів. Оскільки ознайомлення ОСОБА_9 з матеріалами провадження завершилось 10.02.2020, а наступного дня до суду направлено обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості, залишок - 8 днів. 02.04.2020 ухвалою суду повернуто обвинувальний акт прокурору для продовження досудового розслідування у загальному порядку. Оскільки досудове розслідування у кримінальних провадженнях №52019000000001129 і №42016000000001254 було завершене 13.12.2019, необхідності у проведенні досудового розслідування кримінального провадження щодо ОСОБА_9 прокурор не вбачав, а провадження №42016000000001254 не було закінчене у розумінні ст.283 КПК України (обвинувальний акт не направлено до суду), сторона обвинувачення прийняла рішення про необхідність об`єднання цих двох проваджень та направлення єдиного обвинувального акта до суду щодо усіх обвинувачених. При цьому посилання на те, що ніби після перегляду апеляційним судом 04.05.2020 рішення про повернення прокурору обвинувального акта щодо ОСОБА_9 для продовження досудового розслідування поновився строк досудового розслідування, необґрунтовані, оскільки розслідування має проводитись на підставі матеріалів кримінального провадження, які до прокурора надійшли частково лише 14.05.2020;
10. у поданій апеляційній скарзі помилково зазначено про необхідність скасування ухвали слідчого судді, в той час, коли мова йшла про ухвалу суду. Тому постала необхідність у внесенні відповідних змін до апеляційної скарги.
Просить ухвалу Вищого антикорупційного суду від 22.08.2022 скасувати та постановити нову, якою у задоволенні клопотань адвокатів ОСОБА_19., ОСОБА_31., ОСОБА_22., ОСОБА_25., ОСОБА_20, ОСОБА_21., ОСОБА_29. про закриття кримінального провадження відмовити, а матеріали кримінального провадження направити до Вищого антикорупційного суду для здійснення судового провадження зі стадії підготовчого провадження.
У запереченнях на апеляційну скаргу прокурора захисник обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_32. зазначає про законність ухвали суду першої інстанції та посилається на такі обставини:
1. із хронології в об`єднаному кримінальному провадженні №42016000000001254 можна констатувати, що досудове розслідування у кримінальних провадженнях, які стали його складовими, відбувалось щодо різних та не пов`язаних між собою подій;
2. жодній особі в кримінальному провадженні №42016000000001254 не повідомлялося про підозру та не висувалося обвинувачення у використанні службового становища всупереч інтересам служби, яке виявилось у невчиненні упродовж січня-липня 2015 року претензійно-позовної роботи з метою стягнення з ПАТ «Креатив Груп» дебіторської заборгованості у розмірі понад 6,7 млрд грн. Отже стороною обвинувачення такі обставини взагалі не досліджувались через відсутність до них процесуального та слідчого інтересу з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Тому досудове розслідування в кримінальному провадженні №42016000000001254 здійснювалось виключно за обставинами кримінальних проваджень №52018000000000871, №52018000000000872, №52018000000000873;
3. п.10 ч.1 ст.284 КПК України підлягає застосуванню в кримінальному провадженні №42016000000001254;
4. станом на 02.09.2021 обвинувальний акт у зазначеному кримінальному провадженні надійшов до суду із запізненням у 9 днів від дати завершення строку досудового розслідування. Тобто кримінальне провадження №42016000000001254 мало бути закритим на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України. Однак, колегія суддів прийшла до помилкового висновку про те, що період ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування 16.12.2019-31.08.2021 не слід включати до строку досудового розслідування, адже винесення постанов прокурором про відновлення досудового розслідування не призвело до відновлення строків досудового розслідування, а тому станом на 01.09.2021 до закінчення досудового розслідування залишалось ще 10 днів;
5. ухвала, якою відмовлено у затвердженні угоди про визнання винуватості між ОСОБА_9 та прокурором, набрала законної сили з моменту її проголошення - 02.04.2020. Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №52019000000001129 продовжив свій перебіг із 03.04.2020 та сплив 7 днів потому, тобто 09.04.2020. Таким чином, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №52019000000001129 на момент його об`єднання з кримінальним провадженням №42016000000001254 вже на 41 день перевищував термін можливого звернення до суду з обвинувальним актом;
6. кримінальне провадження №42016000000001254 підлягало закриттю через закінчення строків досудового розслідування, в цілому, а не лише в частині обвинувачення ОСОБА_9 ;
Просить залишити ухвалу Вищого антикорупційного суду від 22.08.2022 без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
У запереченнях на апеляційну скаргу прокурора захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_33. зазначає, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам закону та посилається на таке:
1. обставини, щодо яких здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016000000001254 до його об`єднання 14.09.2018 із кримінальними провадженнями №52018000000000871, №52018000000000872 та №52018000000000873 є відмінними від обставин, викладених в обвинувальному акті. Досудове розслідування щодо обставин, які є предметом обвинувального акта розпочалося лише після реєстрації кримінальних проваджень №52018000000000871, №52018000000000872, №52018000000000873. Також із точки зору кваліфікації предмет розслідування кримінального провадження №42016000000001254 до та після 14.09.2018 є відмінним, оскільки до 14.09.2018 досудове розслідування здійснювалося за ч.2 ст.364 КК України, а після - за ч.5 ст.191, ч.1 ст.366, ч.3 ст.209КК України;
2. твердження про те, що по першому епізоду за ч.2 ст.364 КК України підозру та обвинувачення було висунуто ОСОБА_1, ОСОБА_8 та ОСОБА_2 не відповідає дійсності, адже обставини, які кваліфікувалися стороною обвинувачення за ч.2 ст.364 КК України у повідомленнях про підозру та обвинувальному акті щодо вказаних осіб, не мали нічого спільного з фабулою, викладеною у витягах із ЄРДР станом на вересень 2018 року;
3. після того, як набули чинності зміни до ст.294 КПК України сторона обвинувачення у кримінальному провадженні №42016000000001254 від 16.05.2016 тричі ініціювали перед слідчим суддею питання щодо продовження строків досудового розслідування до шести місяців. Проте 04.04.2019 слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання у зв`язку із заявою детектива про залишення клопотання без розгляду, 23.04.2019 - повернув клопотання без розгляду через недотриманням вимог ст.295-1 КПК України, 04.06.2019 - відмовив у задоволенні клопотання, оскільки положення ст.294 КПК України в редакції, передбаченій Законом №2147-VIII, не застосовувались до кримінального провадження №42016000000001254, відомості про яке внесені в ЄРДР до набуття чинності цих положень Закону №2147-VIII;
4. продовження строку досудового розслідування до шести місяців належало до повноважень слідчого судді. Оскільки такий строк продовжено прокурором, суд першої інстанції правильно встановив, що прокурор не був уповноваженим суб`єктом, тому строк продовжено незаконно;
5. слід погодитись з прокурором, що навіть з урахуванням змін, запроваджених Законом №2147-VIII, слідчий суддя уповноважений продовжувати строк досудового розслідування до шести місяців, тоді як прокурор - до трьох місяців. Відтак, строк досудового розслідування закінчився не 23.12.2018, а 27.06.2019, тобто після завершення дії постанови прокурора від 17.12.2018 про продовження строків досудового розслідування до 3 місяців.
Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора, а ухвалу Вищого антикорупційного суду від 22.08.2022 залишити без змін.
У запереченнях на апеляційну скаргу прокурора захисники обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокати ОСОБА_21. та ОСОБА_34 посилаються на такі обставини:
2. прокурор у своїй апеляційній скарзі не навів доводів щодо незаконності чи необґрунтованості оскаржуваної ухвали;
3. суд першої інстанції зробив правильні висновки щодо можливості застосування п.10 ч.1 ст.284 КПК України, зокрема, про те, що: досудове розслідування у зазначених кримінальних провадженнях відбувалось щодо різних та не пов`язаних між собою подій; відповідно до змісту обвинувального акта всім обвинуваченим в об`єднаному кримінальному провадженні №42016000000001254 було пред`явлено обвинувачення лише щодо тих фактичних обставин, відомості про які внесені до ЄРДР 12.09.2018 у кримінальних провадженнях №52018000000000871, №52018000000000872, №52018000000000873; попри кваліфікацію діянь службових осіб АТ «Ощадбанку» ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_2, окрім іншого, за ч.2 ст.364 КК України у межах висунутого обвинувачення їм не інкриміновано бездіяльність, яка полягала у невчиненні упродовж січня-липня 2015 року претензійно-позовної роботи з метою стягнення з ПАТ «Креатив Груп» дебіторської заборгованості у розмірі понад 6,7 млрд грн, за фактом якої 16.05.2016 були внесені відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016000000001254;
4. строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №52019000000001129 сплив 11.05.2020, тобто ще до об`єднання з кримінальним провадженням №42016000000001254, яке відбулось 19.05.2020, тому суд першої інстанції правильно констатував ще одну підставу для закриття кримінального провадження №42016000000001254 відповідно до п.10 ч.1 ст.284 КПК України;
5. твердження прокурора про те, що він не вважав за необхідне продовжувати строки досудового розслідування в кримінальному провадженні №52019000000001129, оскільки не міг здійснювати жодних процесуальних дій, суперечать ст.290 КПК України.
Просять відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора, а ухвалу Вищого антикорупційного суду від 22.08.2022 залишити без змін.
У запереченнях на апеляційну скаргу прокурора захисник обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_35. посилається на такі обставини:
1. прокурор помилково вважає, що встановлення під час досудового розслідування іншого складу кримінального правопорушення, кваліфікація якого збігається з тією ж статтею КК України, за якою відомості були внесені спочатку, є «редагуванням» відомостей відповідно до «Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення» (далі - Положення про ЄРДР);
2. стороною захисту в клопотанні про закриття кримінального провадження наведена практика ККС ВС, яка не ставить застосування змін кримінального процесуального законодавства, впроваджених Законом №2147-VIII, у залежність від наявності або відсутності висунутого обвинувачення за вчинення кримінального правопорушення, відомості про яке внесені в ЄРДР до 15.03.2018 (постанови ККС ВС від 23.04.2020 у справі №310/9496/19, від 26.05.2021 у справі №199/4574/20);
3. твердження про прийняття Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду рішення щодо питання про повноваження на продовження строку досудового розслідування є суб`єктивним та полягає в намаганні викласти обставини судового рішення на власну користь.
Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора та залишити ухвалу Вищого антикорупційного суду від 22.08.2022 без змін.
У запереченнях на апеляційну скаргу захисник обвинуваченого ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_36. зазначає про законність ухвали суду першої інстанції та посилається на такі обставини:
1. прокурор фіксує дату виявлення кримінальних правопорушень та дату внесення їх до ЄРДР, яка наступила вже після 16.03.2018. Подальша констатація того факту, що кримінальні правопорушення внесені до ЄРДР у 2016 році пов`язані з кримінальними правопорушеннями, внесеними у 2018 році, не відповідає ні вимогам КПК України, ні вимогам «Положення про ЄРДР», у зв`язку з тим, що КПК України не пов`язує внесення відомостей до ЄРДР зі здобуттям доказів у кримінальному провадженні, а лише з фактом виявлення кримінального правопорушення. Відтак, оскільки кримінальні правопорушення, передбачені ч.5 ст.191, ч.3 ст.209КК України, виявлені та внесені до ЄРДР після набрання чинності Законом №2147-VIII, це дозволяє застосувати до них п.10 ч.1 ст.284 КПК України;
2. посилання на повідомлення про підозру та висунуте обвинувачення посадовим особам AT «Ощадбанк» за фактом вчиненого правопорушення, яке було внесено до ЄРДР 16.05.2016, не відповідає фактичним обставинам справи;
3. строк досудового розслідування в кримінальному провадженні №52019000000001129 від 13.12.2019 розпочав свій перебіг 08.04.2020 та сплив 15.04.2020. Доводи прокурора про те, що досудове розслідування є завершеним, жодним чином не спростовують того, що суд не мав іншої законної процедури, як вчинити з обвинувальним актом, що надійшов разом із угодою про визнання винуватості зі стадії досудового розслідування, окрім як повернути його на ту стадію, із якої він надійшов;
4. оскільки кримінальне провадження №52019000000001129 щодо ОСОБА_9 внесено у ЄРДР 13.12.2019, тобто після набрання чинності Законом №2147-VIII, а інкримінований йому злочин не є тяжким чи особливо тяжким злочином проти життя та здоров`я особи, до ОСОБА_9 підлягали застосуванню приписи п.10 ч.1 ст.284 КПК України.
Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора та залишити ухвалу Вищого антикорупційного суду від 22.08.2022 без змін.
Обвинувачені ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, захисники ОСОБА_37., ОСОБА_34, ОСОБА_38., будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не прибули, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 надіслали заяви про розгляд апеляційної скарги прокурора за їхньої відсутності, обвинувачений ОСОБА_9, захисники ОСОБА_37., ОСОБА_34, ОСОБА_38. про поважність причин свого неприбуття не повідомили.
Згідно із ч.1 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. А тому апеляційна скарга розглядається без участі зазначених осіб.
Прокурор САП ОСОБА_30 у судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги, посилаючись на доводи, наведені у ній.
Обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2, захисники ОСОБА_33., ОСОБА_39., ОСОБА_36., ОСОБА_21., ОСОБА_35., ОСОБА_40., ОСОБА_41., ОСОБА_42, ОСОБА_43 заперечили проти вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора САП ОСОБА_18., обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, захисників ОСОБА_19., ОСОБА_23., ОСОБА_20, ОСОБА_21., ОСОБА_22., ОСОБА_24., ОСОБА_25., ОСОБА_26., ОСОБА_27., перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обґрунтована.
У цьому провадженні встановлено такі обставини.
16.05.2016 за №42016000000001254 до ЄРДР внесено відомості з попередньою правовою кваліфікацією за ч.2 ст.364 КК України за фактом дій службових осіб АТ «Ощадбанк», які шляхом зловживання своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби, знаючи про незадовільний фінансовий стан ПАТ «Креатив Груп», умисно не вживали необхідних та достатніх заходів в порядку претензійно-позовної роботи для стягнення дебіторської заборгованості цього Товариства у розмірі понад 6,7 млрд грн (т.10 а.с.86).
12.09.2018 за №52018000000000871 до ЄРДР внесено відомості з попередньою правовою кваліфікацією за ч.5 ст.191 КК України за фактом дій бенефіціарних власників групи «Креатив», службових осіб ПрАТ «Креатив», ТОВ «ЗМЖ», АТ «Ощадбанк», а також працівників ПАТ «Креатив Груп» та ТОВ «Кредитне Брокерське Агентство», які за попередньою змовою шляхом зловживання службовими особами ПрАТ «Креатив» їх службовим становищем заволоділи грошовими коштами, отриманими ПрАТ «Креатив» в АТ «Ощадбанк» за договором кредитної лінії №1 від 14.01.2014 в сумі 20 000 000 доларів США (т.11 а.с.39).
12.09.2018 за №52018000000000872 до ЄРДР внесено відомості з попередньою правовою кваліфікацією за ч.1 ст.366 КК України за фактом дій службових осіб ПрАТ «Креатив», ТОВ «ЗМЖ» і ТОВ «Кредитне Брокерське Агентство», які склали завідомо неправдиві документи про наявність певних майнових прав ПрАТ «Креатив», які могли бути передані в заставу АТ «Ощадбанк» з метою укладення договору кредитної лінії №1 від 14.01.2014 на суму 20 000 000 доларів США (т.11 а.с.40).
12.09.2018 за №52018000000000873 до ЄРДР внесено відомості з попередньою правовою кваліфікацією за ч.3 ст.209КК України за фактом дій бенефіціарних власників групи «Креатив», які за пособництва службових осіб ПрАТ «Креатив» та з використанням іноземних компаній «Quadra Commodities SA Limited», «TITAN LTD», діючи з метою приховання незаконного походження привласнених кредитних коштів АТ «Ощадбанк» в сумі 20 000 000 доларів США, вчинили щодо них низку фінансових операцій (т.11 а.с.41).
14.09.2018 матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях №42016000000001254, №52018000000000871, №52018000000000872, №52018000000000873 були об`єднані в одне провадження за №42016000000001254 (т.11 а.с.42).
23.10.2018 повідомлено про підозру ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_8, а 06.11.2018 - ОСОБА_4 та ОСОБА_9 (т.2 а.с.123-128).
17.12.2018 заступник Генерального прокурора - керівник САП своєю постановою продовжив строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016000000001254 до трьох місяців - до 23.01.2019 (т.11 а.с.43-44).
У подальшому досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні неодноразово зупинялось та відновлювалось, зокрема, досудове розслідування було зупиненим у такі проміжки часу з 28.12.2018 по 22.01.2019, з 22.01.2019 по 05.02.2019, з 05.02.2019 по 06.03.2019, з 06.03.2019 по 03.04.2019, з 08.04.2019 по 26.04.2019, з 26.04.2019 по 04.06.2019, з 04.06.2019 по 12.06.2019 (т.11 а.с.49-56, 57-64, 65-72, 73-80, 81-88, 89-96, 97-104, 105-112, 113-120, 121-128, 129-136, 137-144, 143-152, 153-160).
24.06.2019 та 18.09.2019 строки досудового розслідування у кримінальному провадженні були продовжені заступником Генерального прокурора - керівником САП спочатку до шести, а потім до дев`яти місяців - відповідно до 26.09.2019 та до 26.12.2019 (т.11 а.с.45-46, 47-48).
16.12.2019 детектив НАБУ повідомив підозрюваних та їхніх захисників про завершення досудового розслідування та надання доступу до його матеріалів (т.11 а.с.185-186).
13.12.2019 з кримінального провадження №42016000000001254 було виділено кримінальне провадження щодо ОСОБА_9, зареєстроване того ж дня в ЄРДР за №52019000000001129 (т.2 а.с.94).
18.12.2019 складено повідомлення про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52019000000001129 та надання доступу до його матеріалів, яке того ж дня було вручене стороні захисту (т.12 а.с.70, 200-201).
10.02.2020 ознайомлення у кримінальному провадженні №52019000000001129 закінчилось, про що було складено відповідний протокол (т.12 а.с.202-203).
10.02.2020 у кримінальному провадженні №52019000000001129 був складений обвинувальний акт та укладена угода про визнання винуватості, які наступного дня були скеровані до суду(т.12 а.с.88-94).
02.04.2020 Вищий антикорупційний суд ухвалою відмовив у затвердженні угоди та повернув обвинувальний акт прокурору для продовження досудового розслідування (т.12 а.с.88-94).
08.04.2020 прокурор звернувся з апеляційною скаргою до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (т.12 а.с.83-87).
04.05.2020 ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду залишено апеляційну скаргу прокурора без задоволення, а ухвалу Вищого антикорупційного суду від 02.04.2020 - без змін (т.12 а.с.83-87).
19.05.2022 постановою прокурора відновлене кримінальне провадження №42016000000001254 та об`єднано матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях №42016000000001254 та №52019000000001129 під загальним №42016000000001254 (т.13 а.с.158-159).
25.05.2021 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду всім підозрюваним та їх захисникам було встановлено строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 31.08.2021 (т.12 а.с.49-60).
02.09.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.5 ст.191, ч.3 ст.209КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.5 ст.191, ч.3 ст.209КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_9, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.5 ст.191, ч.3 ст.209КК України, ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.5 ст.191, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.5 ст.191, ч.3 ст.209КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.5 ст.191, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.5 ст.191, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України (т.2 а.с.149).
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції прийшов до таких висновків:
1. у кримінальному провадженні №42016000000001254 п.10 ч.2 ст.284 КПК України може бути застосований;
2. ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016000000001254, яке розпочалось 16.12.2019, не переривалось, не завершувалось, не зупинялось та не розпочиналось знову. Ця процедура тривала безперервно до 31.08.2021 включно;
3. процесуальні строки в цьому провадженні не були продовженими уповноваженим суб`єктом, тому після повідомлення про підозру ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та до звернення до суду з обвинувальним актом строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016000000001254 закінчився 23.12.2018;
4. наявна окрема підстава для закриття кримінального провадження №42016000000001254 відповідно до п.10 ч.1 ст.284 КПК України у частині щодо обвинуваченого ОСОБА_9 .
Однак, колегія суддів не може погодитися із висновками суду першої інстанції про те, що процесуальні строки в цьому провадженні не були продовженими уповноваженим суб`єктом, тому після повідомлення про підозру ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та до звернення до суду з обвинувальним актом строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016000000001254 закінчився 23.12.2018, а також, що наявна окрема підстава для закриття кримінального провадження №42016000000001254 відповідно до п.10 ч.1 ст.284 КПК України у частині щодо обвинуваченого ОСОБА_9 .
Так, із 16.03.2018 введені в дію положення ст.294 КПК України у редакції Закону №2147-VIII, відповідно до яких, якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у п.4 ч.3 ст.219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 ч.4 ст.219 цього Кодексу: до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури, заступником Генерального прокурора; до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора; до дванадцяти місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками (ч.3 ст.294 КПК України в редакції Закону №2147-VIII).
Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016000000001254 продовжено на підставі постанови заступника Генерального прокурора - керівника САП від 17.12.2018 до трьох місяців, тобто до 23.01.2019 (т.11 а.с.43-44).
Таким чином, оскільки строк досудового розслідування до трьох місяців - до 23.01.2019 продовжено заступником Генерального прокурора - керівником САП, що не суперечить положенням ст.294 КПК України у редакції Закону №2147-VIII, колегія суддів вважає таким, що не відповідає встановленим обставинам висновок суду першої інстанції про закінчення строку досудового розслідування 23.12.2018 та продовження такого неуповноваженим суб`єктом.
Також матеріалами кримінального провадження стверджується, що 26.04.2019 детектив звертався до слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження строку досудового розслідування до шести місяців у кримінальному провадженні №42016000000001254 від 16.05.2016.
Постановляючи ухвалу від 03.10.2019 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_44 в інтересах підозрюваної ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва про відмову у продовженні строку досудового розслідування до шести місяців у кримінальному провадженні №42016000000001254 від 16.05.2016, колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду погодилась із висновком слідчого судді про те, що положення ст.294 КПК України у редакції Закону №2147-VIII не застосовуються до кримінального провадження №42016000000001254 від 16.05.2016, оскільки у цьому випадку питання щодо продовження строку досудового розслідування має вирішувати прокурор відповідно до ст.294 КПК України в редакції Закону №1697-VII від 14.10.2014 (т.12 а.с.13-18).
Надаючи оцінку цьому факту, суд першої інстанції дійшов висновку, що мотиви, з яких слідчий суддя відмовив у продовженні строків досудового розслідування не мають значення, а важливим є те, що ним у продовженні строків досудового розслідування було відмовлено.
Однак із цим висновком погодитись не можна з огляду на таке.
Об`єднана палата ККС ВС в постанові від 31.10.2022 (справа №753/12578/19, провадження №51-206кмо22) зазначила, що у законі (ч.3 ст.294 КПК України у редакції Закону №2147-VIII) чітко зазначається про те, що розширено судовий контроль за встановленням підстав до продовження строків досудового розслідування. Разом із тим відповідно до приписів ч.3 ст.295-1 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку досудового розслідування за участю слідчого або прокурора, а також підозрюваного та його захисника, у разі розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру. Отже, положення закону недвозначно свідчать про те, що розширено права підозрюваного щодо участі у судовому розгляді під час реалізації судового контролю за здійсненням досудового розслідування щодо встановлення підстав до продовження його строку. Запровадження судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час продовження строків досудового розслідування злочинів свідчить про розширення і посилення гарантій прав людини у кримінальному провадженні. В аспекті положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також ст.58 Конституції України, ст.5, 8, 9 КПК України та приписів Закону №2147-VIII неправомірним є вирішення питання про продовження строків досудового розслідування не слідчим суддею, а прокурором, незалежно від того, чи були в подальшому кримінальні провадженні об`єднані з тими, відомості про які внесені до ЄРДР до 16.03.2018.
Із огляду на викладене слід дійти висновку, що стороною обвинувачення у цьому кримінальному провадженні з метою дотримання прав людини у кримінальному провадженні подано слідчому судді клопотання про продовження строку досудового розслідування, однак слідчим суддею відмовлено в реалізації судового контролю за здійсненням досудового розслідування щодо встановлення підстав до продовження його строку, з посиланням на повноваження прокурора вирішувати питання про продовження строку досудового розслідування.
Відповідно до ст.533, ч.2 ст.534 КПК України ухвала суду, яка набрала законної сили, обов`язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, і підлягає безумовному виконанню на всій території України.
В аспекті постанов ККС ВС від 23.04.2020, від 26.05.2021 у справі №199/4574/20 та постанови Об`єднаної палати ККС ВС від 31.10.2022 дії прокурора 24.06.2019 та 18.09.2019 щодо продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні спочатку до шести, а потім до дев`яти місяців - відповідно до 26.09.2019 та до 26.12.2019 (т.11 а.с.45-46, 47-48) не є релевантними обставинам, які розглядались Верховним Судом, оскільки випадок продовження строку досудового розслідування прокурором у зв`язку з відмовою слідчого судді у реалізації судового контролю за здійсненням досудового розслідування щодо встановлення підстав до продовження його строку не розглядався Верховним Судом.
Крім того, враховуючи викладені обставини, слід дійти висновку, що на час прийняття рішень прокурором 24.06.2019 та 18.09.2019 його дії підпадали під поняття «сумлінних дій», оскільки прокурор не знав та не міг знати, що вчиняє дії всупереч положенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також ст.58 Конституції України, ст.5, 8, 9 КПК України та приписів Закону №2147-VIII.
У зв`язку з вищенаведеним, колегія суддів вважає, що немає підстав для висновку, що процесуальні строки в цьому провадженні були продовженими неуповноваженим суб`єктом.
Також колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на висновок суду першої інстанції про те, що наявна окрема підстава для закриття кримінального провадження №42016000000001254 відповідно до п.10 ч.1 ст.284 КПК України у частині щодо обвинуваченого ОСОБА_9 .
Суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що, виходячи зі змісту ч.5 ст.115 КПК України, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №52019000000001129 продовжив свій перебіг із наступного дня після набрання законної сили ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 04.05.2020, тобто з 05.05.2020, і сплив 11.05.2020, із огляду на таке.
Згідно із ч.1-3 ст.219 КПК України (у редакції, чинній на час прийняття процесуальних рішень) строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження. Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить: 1) шість місяців - у кримінальному провадженні щодо кримінального проступку; 2) дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо злочину невеликої або середньої тяжкості; 3) вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину. Досудове розслідування повинно бути закінчено: 1) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку; 2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати: 1) двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку; 2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості; 3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину. Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею. Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею включається у строки, передбачені цією статтею.
Положеннями ст.282 КПК України передбачено, що зупинене досудове розслідування відновлюється постановою слідчого, прокурора, якщо підстави для його зупинення перестали існувати (підозрюваний видужав, його місцезнаходження встановлено, завершено проведення процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва, припинено чи скасовано воєнний стан, обмін підозрюваного як військовополоненого проведено або такий обмін не відбувся), або наявна можливість подальшого проведення досудового розслідування за таких умов, а також у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій. Копія постанови про відновлення досудового розслідування невідкладно надається, а у випадку неможливості надання надсилається у триденний строк стороні захисту, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Зупинене досудове розслідування також відновлюється у разі скасування слідчим суддею постанови про зупинення досудового розслідування. Відомості про відновлення досудового розслідування вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що перелік підстав для відновлення строку досудового розслідування є вичерпним і стосується лише стадії досудового розслідування, а факт набрання судовим рішенням про відмову у затвердженні угоди законної сили не входить до цього переліку.
Водночас законодавець чітко визначає, що зупинене досудове розслідування відновлюється саме постановою слідчого, прокурора, а відомості про відновлення досудового розслідування вносяться слідчим, прокурором до ЄРДР. Тобто відновлення досудового розслідування відбувається з моменту винесення уповноваженим суб`єктом - прокурором, слідчим процесуальним рішенням у формі постанови, а не автоматично з настанням певної підстави.
Разом з тим у цьому кримінальному провадження досудове розслідування не зупинялось, а відповідно до чинних норм КПК України відновити можна лише зупинене досудове розслідування.
Згідно із ч.3 ст.110 КПК України рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
А тому, оскільки суд ухвалою відмовив у затвердженні угоди та повернув обвинувальний акт прокурору для продовження досудового розслідування, а проводити і фіксувати процесуальні дії без процесуального рішення та внесення в ЄРДР відповідних відомостей немає технічної можливості, слід визнати, що прокурор, прийнявши рішення про відновлення кримінального провадження, дотримався вимог ч.3 ст.110 КПК України, оскільки прийняття постанови про відновлення досудового розслідування за відсутності рішення про зупинення такого суперечить КПК України.
Отже, приймаючи до уваги те, що 19.05.2022 постановою прокурора відновлене кримінальне провадження №42016000000001254 та об`єднано матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях №42016000000001254 та №52019000000001129 під загальним №42016000000001254, колегія суддів вважає, що саме 19.05.2022 є датою відновлення строку досудового розслідування у об`єднаному кримінальному провадженні №42016000000001254.
За таких обставин висновок суду першої інстанції про те, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №52019000000001129 продовжив свій перебіг з наступного дня після набрання законної сили ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 04.05.2020, тобто з 05.05.2020, є помилковим.
А відтак, враховуючи, що питання набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції взагалі не стосується обставин перебігу строків, неспроможним є висновок суду першої інстанції про те, що наявна окрема підстава для закриття кримінального провадження №42016000000001254 відповідно до п.10 ч.1 ст.284 КПК України у частині щодо обвинуваченого ОСОБА_9 .
Згідно з п.2 ч.1 ст.409 КПК України невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження є підставою для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції, окрім іншого, має право скасувати ухвалу повністю чи частково та поставити нову ухвалу.
Тому апеляційну скаргу прокурора слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотань про закриття кримінального провадження, а матеріали кримінального провадження №42016000000001254 від 16.05.2016 направити до Вищого антикорупційного суду для здійснення судового провадження зі стадії підготовчого судового провадження.
Керуючись ст.376, 404, 407, 419, 532 КПК України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А
Апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_18. задовольнити.
Ухвалу Вищого антикорупційного суду від 22 серпня 2022 року про закриття кримінального провадження №42016000000001254 від 16 травня 2016 року скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотань захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_19., захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_28., захисників обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 - адвокатів ОСОБА_22., ОСОБА_25., захисників обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокатів ОСОБА_21., ОСОБА_29., обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_20 про закриття кримінального провадження, а матеріали кримінального провадження №42016000000001254 від 16 травня 2016 року направити до Вищого антикорупційного суду для здійснення судового провадження зі стадії підготовчого судового провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_45
Судді: ОСОБА_46
ОСОБА_47