- Головуючий суддя (ВАКС): Ткаченко О.В.
Справа № 991/6100/22
Провадження № 1-кс/991/6121/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
09 грудня 2022 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_3 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_4.
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 05 серпня 2020 року за № 52020000000000506.
Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].
Підозрюваний ОСОБА_1, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Балаклія Харківської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1, депутат Ізюмської міської ради VIII скликання (інша інформація в клопотанні відсутня).
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 366-2 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].
Старший детектив Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 (надалі - детектив НАБУ); захисник ОСОБА_6.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
Вирішується питання про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 52020000000000506.
Питання про скасування арешту майна вирішується за клопотанням захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_6.
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
Слідчий суддя встановив таке.
Захисник підозрюваного ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_6. звернулася до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту, який був накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 жовтня 2022 року у кримінальному провадженні за № 52020000000000506 від 05 серпня 2020 року, яке обґрунтоване наступним.
У провадженні Національного антикорупційного бюро України перебуває кримінальне провадження за №52020000000000506 від 05 серпня 2020 року за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.366-2 та ч.4 ст.368 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 жовтня 2022 року у справі №991/4940/22 накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_1 шляхом заборони розпоряджатися та користуватися таким майном, зокрема арешт накладено на грошові кошти на рахунку в AT КБ «Приватбанк» НОМЕР_1 . Ухвала слідчого судді була мотивована наявністю підстав для накладення арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, відповідно до ухвали майно також може підлягати спеціальній конфіскації у порядку, передбаченому КК України. Захисник також звертає увагу суду, що розгляд клопотання про арешт майна здійснювався без участі та повідомлення сторони захисту.
Під час перегляду ухвали слідчого судді про накладення арешту в апеляційному порядку колегією суддів було встановлено, що з копій документів щодо отримання виплат, які були нараховані у зв`язку з смертю сина ОСОБА_2, який загинув під час виконання завдань, пов`язаних із захистом Батьківщини, неможливо встановити чи ці кошти знаходяться саме на тому рахунку, на який вказував представник власника майна (відсутні документи зв`язку між коштами, які надійшли, та номером рахунку). Вказане питання може бути вирішене шляхом подачі заяви про скасування арешту на майно з наданням доказів законності походження грошових коштів чи іншого майна.
Правовою підставою для зарахування грошових сум на вказаний рахунок стало сповіщення сім`ї № 31 від 04 жовтня 2022 року про загибель у бою ОСОБА_2 1993 року народження. Відповідно до довідки ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 21 листопада 2022 року про рух коштів по картці/рахунку НОМЕР_2 14 вересня 2022 року відбулося безготівкове зарахування 7 500 000 грн з призначенням платежу «одноразова грошова допомога у разі загибелі сина». Залишок цієї суми складає 1 566 211 грн, саме таким є походження грошових сум, що містяться на розрахунковому рахунку, з яких захист просить зняти арешт і щодо яких відсутні передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для арешту майна цих грошових коштів.
З огляду на викладене, сторона захисту звернулася до суду з клопотанням про скасування арешту грошових коштів, що знаходяться на рахунку НОМЕР_1 в AT КБ «ПРИВАТБАНК» та належать ОСОБА_1 .
З матеріалів клопотання слідчим суддею також було встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 жовтня 2022 року було задоволено клопотання детектива НАБУ та накладено арешт, шляхом заборони розпоряджатися та користуватися майном, зокрема на грошові кошти, розміщені на банківських рахунках, в AT «КБ «Приватбанк» НОМЕР_1 .
На підтвердження зазначених у клопотанні обставин до нього додані копії документів, зокрема: витяг з ЄРДР; копія ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 жовтня 2022 року; копія ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 14 листопада 2022 року; копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 ; копія сповіщення сім`ї № 31 від 04 жовтня 2022 року; копія довідки АТ «КБ «Приватбанк» від 21 листопада 2022 року; копія скріншоту про залишок грошових коштів на карті.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6. вимоги клопотання підтримала і зазначила, що грошові кошти, що містяться на рахунку НОМЕР_1 в ПАТ КБ «Приватбанк» були набуті внаслідок отримання від держави одноразової грошової допомоги, а тому арешт накладено необґрунтовано. Крім того, просила долучити до матеріалів справи копію виписки по вищевказаному рахунку від 03 грудня 2022 року.
Детектив НАБУ проти задоволення клопотання заперечував, зазначив, що санкція за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_1, передбачає конфіскацію майна як вид покарання, а тому арешт на грошові кошти накладено обґрунтовано та не підлягає скасуванню.
Слідчий суддя дослідив клопотання з доданими матеріалами та заслухав думки сторін.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до вимог ч. 1 і 3 ст. 26 КПК України: «Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33-1 КПК України: «Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті».
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України: «Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є: арешт майна».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України: «Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження».
Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 та ч. 5 ст. 170 КПК України: «Арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи. У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України: «Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано».
Відповідно до вимог ч. ч. 1-3 ст. 59 КК України: «Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Перелік майна, що не підлягає конфіскації, визначається законом України».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII: «Виконання рішень про конфіскацію майна здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому цим Законом».
Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 73 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII: «Стягнення не здійснюється також із сум: одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві;».
Зі змісту вказаних вище норм видно, що арешт може бути скасований повністю або частково, якщо підозрюваним або його захисником буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
У поданому клопотанні захисник ОСОБА_6. просить скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду на грошові кошти, розміщені на банківському рахунку в АТ «КБ «Приватбанк» НОМЕР_1, оскільки кошти які містяться на зазначеному рахунку були набуті внаслідок отримання від держави одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовців, а відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» з них не може здійснюватися стягнення у випадку виконання рішення про конфіскацію майна. За таких обставин захисник вважає, що арешт на грошові кошти накладено необґрунтовано.
Вирішуючи питання обґрунтованості застосування такого заходу забезпечення як арешт майна, слідчий суддя враховує те, що відповідно до ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 жовтня 2022 року, арешт на грошові кошти, розміщені на банківському рахунку НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк», був накладений з метою забезпечення конфіскації майна. На теперішній час досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершено, слідчий суддя вважає, що скасування арешту може призвести до приховування або перетворення майна, що зашкодить досягненню дієвості кримінального провадження.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що Кримінальним кодексом України встановлено, що перелік майна, що не підлягає конфіскації, визначається законом України (ч. 3 ст. 59 КК України). Разом з тим, нормами чинного законодавства України такого переліку не визначено, проте додатком до Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII встановлено перелік майна, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами.
Слідчий суддя зазначає, що поняття «конфіскація» та «стягнення» не є юридично тотожними, оскільки стягнення є наступним етапом виконання призначеного покарання у виді конфіскації майна. Питання призначення покарання та визначення доцільності конфіскації всього або частини майна, яке є власністю особи вирішується лише за вироком суду. Разом з тим, норми кримінального процесуального законодавства визначають, що ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт (залишити арешт або скасувати), проте обов`язок визначати перелік майна, яке підлягає конфіскації закон на суд не покладає.
Слідчий суддя не бере до уваги доводи захисника стосовно того, що підставою для скасування арешту з банківського рахунку є неможливість здійснення стягнення з грошових коштів (одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовців) у випадку виконання рішення про конфіскацію майна, оскільки питання визначення переліку майна, яке може підлягати примусовому безоплатному вилученню у власність держави у випадку застосування покарання у виді конфіскації майна належить до повноважень органів державної виконавчої служби.
Слідчий суддя вважає, що захисником не доведений факт, що грошові кошти, які містяться на рахунку НОМЕР_1 не підлягають конфіскації, а тому слідчий суддя робить висновок, що у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна потреба не відпала, а арешт на грошові кошти накладено обґрунтовано.
Слідчий суддя також звертає увагу на те, що стороною захисту було оскаржено ухвалу слідчого судді від 26 жовтня 2022 року про накладення арешту на майно до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, за результатами чого ухвалу від 26 жовтня 2022 року в частині накладення арешту на грошові кошти, які містяться на рахунку НОМЕР_1 залишено без змін, а у задоволенні апеляційної скарги відмовлено.
Отже, скасування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може зашкодити подальшому проведенню досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 52020000000000506 від 05 серпня 2020 року та на даному етапі досудового розслідування не сприятиме досягненню дієвості цього кримінального провадження.
Слідчий суддя, з огляду на викладене, загальні засади кримінального провадження, а також керуючись положеннями ст. ст. 131, 170-174, 372, 376 КПК України дійшов висновку про те, що клопотання захисника ОСОБА_6. про скасування арешту майна задоволенню не підлягає.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновки слідчого судді [3-1].
Слідчий суддя постановив.
У задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_6 про скасування арешту майна - відмовити.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений та оголошений 13 грудня 2022 року.
Слідчий суддя ОСОБА_3